Азаренкова Г.М. Фінансові потоки в системі економічних відносин

Подождите немного. Документ загружается.

Вступ

Більше того, виявляється, що перехідні періоди у різних еконо-

мічних системах характеризуються приблизно однаковою по-

слідовністю розвитку та відрізняються переважно частковими

змінами властивих їм інститутів, зв’язків та відносин. Результа-

том такого переходу є виникнення нових мікро- та макроеконо-

мічних закономірностей, соціальних і політичних змін, що по-

роджують нові задачі економічної політики. При цьому окремі

закономірності і тенденції перехідного періоду також присутні в

межах стабільного розвитку країн, що й зумовлює необхідність

визначення загального значення вивчення процесів переходу.

Також увагу приділено розгляду проблематичності визначен-

ня сутності та змісту поняття «фінансові ресурси» з погляду на

множинність суб’єктів господарювання. Зокрема, в роботі уза-

гальнено існуючі підходи та подано авторську думку. Це сприяло

більш змістовному розгляду сутності потокових процесів у фі-

нансовій сфері, основ розуміння потоку фінансових ресурсів як

процесу утворення та формування фінансових ресурсів, процесу

руху фінансових ресурсів у взаємозалежному русі. Результатом

дослідження стало уточнення поняття «фінансові потоки» та

його розгляд з погляду різних економічних агентів у загальному

фінансово-економічному просторі.

Разом з тим визначено сутність основних функцій фінансово-

го потоку як об’єкта управ ління та процесу, що розкриває його

економічний зміст і сутність. Розглянуто типи, форми та види

фінансових потоків. Запропоновано та розкрито загальну схему

взаємозв’язку різних типів фінансових потоків економіки, вста-

новлено взаємозв’язок фінансового потоку з такими категорія-

ми, як фінанси та кредит. Розмежовано цілі та задачі управління

фінансовими й грошовими потоками. Наголошено на тому, що

саме існуючі проблеми з питань функціонування грошових по-

токів й зумовлюють необхідність вирішення питань управління

фінансовими потоками.

Другий розділ роботи присвячено висвітленню питань управлін-

ня фінансовими потоками. Автором зроблено спробу комплекс-

но проаналізувати рух фінансових потоків у межах найбільш сут-

ФІНАНСОВІ ПОТОКИ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

тєвих і взаємозалежних компонентів різноманітних фінансових

потоків, які підпорядковуються та справляють значний вплив на

інші елементи внутрішнього загального фінансового потоку еко-

номіки. Підставою для такого узагальнення послужив розгляд

не лише теоретичних концепцій і положень з визначення комп-

лексного потокового управління як базового у фінансовій сфері,

а й визначення методологічних підходів до аналізу фінансових

потоків. Саме з цих позицій у роботі застосовуються різноманіт-

ні методи та підходи до аналізу руху фінансових ресурсів.

У роботі проведено аналіз інструментарію потокового управлін-

ня. На підставі цього зроблено висновок, що детальне визначен-

ня фінансових інструментів потокового управління спричиняє

динамізм у загальному структуруванні фінансових інструментів,

а отже, зумовлює необхідність розробки методики оцінки ефек-

тивності застосування того або іншого інструмента в конкретній

ситуації.

Не менш важливе значення має економічна інформація як осно-

ва узгодження в русі фінансових потоків. Це дозволило показати

значення функціональних діаграм, які відображають взаємоза-

лежність між вартістю на окремі ресурси та інформацією про ці

ресурси для відображення ймовірних напрямків руху фінансових

потоків або їх інтенсивності.

Третій розділ роботи розкриває концептуальні положення ор-

ганізації взаємодії різних фінансових потоків. Основу такого

розкриття проблемних питань у досягненні сталості руху фінан-

сових потоків становлять аналіз і узагальнення основних каналів

розширення ендогенних грошових потоків. Проте найбільш ва-

гомим здобутком даного розділу є визначення засад організа-

ційності руху фінансових потоків та опису такого руху з погляду

різноманітних фінансових систем. Для цього введено поняття

«скелетон потоків фінансових ресурсів» та запропоновано ме-

тодологічні узагальнення відносно його наочного відображення.

У даному розділі також проведено аналіз існуючих форм і про-

дуктів фінансових інновацій, які використовуються у світовій

практиці. Це дозволило провести критичний аналіз можливості

їх застосування у вітчизняній практиці. На підставі такого аналі-

Вступ

зу встановлено, що основні підстави провадження фінансових

інновацій дозволяють попередити виникнення негативних явищ

у сталості руху фінансових потоків різних суб’єктів господарю-

вання. Окреме місце у розділі посідають питання відображення

сталості руху та перерозподілу фінансових ресурсів на підставі

різноманітних фондових індексів.

У четвертому розділі увагу приділено розгляду одного з еле-

ментів скелетону потоку фінансових ресурсів економіки, а саме

фінансовим потокам банків. Поступово, починаючи з розгляду

основних потоків фінансових ресурсів у банківському секторі,

взаємозалежності й організації руху фінансових потоків банків

та підприємств нефінансового сектора економіки, узагальнено

цілу низку різноманітних моделей аналізу фінансових потоків

банків. Зокрема, до таких моделей віднесено: модель аналізу

фінансових потоків, що знаходяться у взаємозв’язку із форму-

ванням портфеля цінних паперів банків, та біноміальну модель

аналізу фінансових потоків банку, пов’язаних з його фінансо-

вими результатами. На підставі проведеного аналізу методів і

моделей, що використовуються у банківській діяльності, також

запропоновано і розглянуто підхід до побудови графоаналітич-

ної моделі банківської діяльності на підставі аналізу руху її фі-

нансових потоків.

Базою даного дослідження є насамперед застосування підходів

статистичного аналізу, бо саме вони дозволяють не лише ви-

значити кількісні характеристики процесу руху фінансових ре-

сурсів, а й встановити фактори взаємного впливу різних фінан-

сових потоків та окремих чинників у межах ізольованих потоків.

При цьому дослідження проведене на реальних статистичних

даних відносно визначеної сукупності фінансових потоків та

узагальнює напрацьовані автором методики, отримані протягом

чотирьох років. Водночас особливістю даної роботи є наявність

досить значної кількості таблиць та рисунків, які не лише пояс-

нюють сутність обраних методів для аналізу фінансових потоків

та побудованих відповідних моделей, а й дозволяють перевірити

адекватність і значення отриманих результатів.

ФІНАНСОВІ ПОТОКИ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

Разом з тим, не претендуючи на всеосяжність розглянутого

автор сподівається, що коло порушених питань вплине позитив-

ним чином на вирішення ряду проблем, пов’язаних з функціо-

нуванням економічних агентів і забезпеченням їх необхідним

обсягом фінансових ресурсів на підставі визначеного у роботі

узагальнення та аналізу відповідних фінансових потоків.

РОЗДІЛ І

Місце та значення фінансових трансформацій

з погляду еволюційного розвитку економічних

відносин

1.1. Фінансова складова у розбудові сталих

економічних процесів

Перетворення, які у свій час охопили досить широке коло еко-

номічних відносин в Україні та й досі знаходяться у центрі ува-

ги науковців і практиків, пов’язані передусім із становленням,

формуванням і розвитком ринкового середовища. Разом з тим

рушійною силою таких перетворень в першу чергу є сталі фінан-

сові відносини, бо саме фінанси виступають найбільш вагомою

інституційною складової економічної інфраструктури загалом.

До того ж особлива роль фінансових взаємозв’язків зростає саме

у системі ринкової економіки, бо існування сталих товарно-гро-

шових відносин, множинності форм власності, вільної конку-

ренції виробників неможливе без концентрації, перерозподілу

грошових і капітальних ресурсів, ефективного використання на-

явних фінансових ресурсів, належного фінансового забезпечен-

ня пріоритетних напрямків розвитку як економіки взагалі, так і

її окремих суб’єктів зокрема.

Водночас деякі вчені-економісти, наприклад, Л. Бальцерович,

П. Буряк, В. Федосов, В. Опарін, С. Льовочкін, які досліджують

особливості розвитку постсоціалістичних країн, з метою уза-

гальнення тієї або іншої проблеми не уникають розгляду питань,

пов’язаних з перехідною (трансформаційною або транзитив-

ною) економікою та розвитком економічних відносин в умовах

кризових явищ [9; 22; 37; 53; 85; 86]. При цьому переважна біль-

шість цих досліджень так або інакше торкається фінансової про-

блематики, бо вона є досить вагомою при визначенні напрямків

економічного зростання, що й зумовлює увагу до кола питань,

ФІНАНСОВІ ПОТОКИ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

які знаходяться у фінансовій площині. Тож першочерговим за-

вданням означеного напрямку дослідження, на думку автора,

слід вважати розгляд місця та ролі аналізу фінансових питань,

і передусім тих, що обумовлені рухом фінансових ресурсів, як

визначального базису не лише сталих фінансових відносин, а й

ефективних трансформаційних змін.

У даний час існують різні визначення понять, які узагальнюють

сутність процесів, що відбуваються у перехідній економіці.

Зокрема, П. Буряк під трансформаційними процесами розуміє

ті, що пов’язані з необхідністю реорганізації підприємницьких

структур, викликаною змінами макро- і мікроекономічного

характеру [23, c. 14]. В. Глущенко виділяє такі характеристики

процесів, які властиві економіці України: «...вона перехідна, що

означає несталість, незавершеність форм, в ній існуючих... вона

є економікою інверсного типу, де один крок вперед може супро-

водитися двома кроками назад, хоч видаватись за рух вперед»

[31, с. 151 – 152].

Також можна виділити й різні підходи до визначення поняття

«перехідна економіка», які, на думку автора, до зволяють більш

докладно уявити не лише зміст цієї дефініції, а й сутність від-

повідних процесів, які вона відображує. Так, на приклад, у рамках

«цивілізаційного» підходу саме зміна індустріальної цивілізації

постіндустріальною являє суть сучасного перехідного періоду в

світі [97, с. 41 – 52, 60 – 82]. Іншим є підхід з позицій інституціо-

нальних змін. Його основу визначає така послідовність:

1) будь-який нециклічний перелом в економічному розвитку

можна розглядати як розрив звичних закономірностей су-

спільного відтворення [18, с. 6, 15];

2) під час розриву звичних закономірностей слабіють регуляцій-

ні механізми, які забезпечують у нормальних умовах функціо-

нування економічних відносин, підтримку відповідних темпів

і рівня розширеного відтворення, що в остаточному підсумку

призводить до різних економічних криз і трансформаційних

змін. На приклад, А. Гальчинський, В. Геєць та В. Семиноженко

Розділ 1. Місце та значення фінансових трансформацій ...

так описують ці процеси, підкреслюючи фінансову складову:

«...оскільки у структурі відтворення діють «ефекти замикан-

ня/розмикання», ринок не в змозі надавати більш-менш чіткі

цінові сигнали щодо конкурентоспроможних та прибуткових

галузей і комплексів, і, по суті, не відбувається міжгалузевий

перетік капіталу» [29, с. 27];

3) стан певної дезорієнтації триває до тих пір, поки не з’являться

нові інститути, здатні подолати кризу, що виникла, у різних

сферах економічного життя. Саме такий стан і визначає сут-

ність терміна «перехідна економіка».

Водночас серед основних чинників, які сприяють формуван-

ню та розвитку трансформаційних процесів, і насамперед ви-

никненню нециклічного перелому в економічному розвитку, є:

кризи у різних галузях економіки, поява нових форм бізнесу,

корінна зміна законодавчої бази та правового поля щодо його

функціонування, певні зміни у підприємницькому середовищі,

зміна структури власності, зміна технологічного типу підпри-

ємств, стратегічні зміни в напрямах інтеграції, диверсифікації,

спеціалізації, управління тощо [9; 21; 22; 29; 39]. Тобто ознакою

трансформаційних процесів слід вважати також зміну, форму-

вання та становлення нових форм економічних відносин, які

витісняють старі, що зумовлюють опір подальшого розвитку

суспільства. Інакше кажучи, період формування та становлення

ринкових економічних відносин, що спостерігається на постра-

дянському і постсоціалістичному просторі, також можна визна-

чити терміном «перехідна економіка».

До числа прорахунків, які підсилюють умови виникнення та існу-

вання циклічного перелому в економічному розвитку, відносять,

як правило, і безсистемність економічної політики в початковий

період реформ, орієнтацію її лише на одну економічну концеп-

цію – монетаризм, відірваність грошово-фінансової си стеми, у

тому числі банківської, від розвитку власного виробництва, ви-

користання методів «шокової терапії» [62, с. 38 – 41]. Але разом

з тим важливо зазначити, що інституціональна динаміка відно-

ситься не тільки до економік, які здійснюють перехід від цент-

ралізовано-планового до ринкового господарства, але й до тих

ФІНАНСОВІ ПОТОКИ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

економік, де відбувається оновлення або зміна певних інститутів,

умов господарювання. Однак при цьому слід відзначити, що про-

яв трансформаційних особливостей визначається певними ха-

рактеристиками інституціонального середовища, яке є досить

різним в Україні та країнах з розвиненою ринковою економікою

(табл. 1.1 [23, с. 30 – 31]), і охоплює останні роки ХХ століття.

Тому прояв перелому в економічному розвитку розвинутих країн

є більш-менш нівельованим.

Таблиця 1.1

Порівняльна характеристика інституційного середовища України

та країн з розвинутою економікою

Характери-

стика інститу-

ціонального

середовища

США Західна Європа Україна

12 34

Фінансовий

ринок

 орієнтований на ри-

нок цінних паперів;

 мене джери контро-

люються правилами

розкриття інфор-

мації і ринковими

механізмами (злиття і

поглинання)

 орієнтований на

банки;

 моніторинг за

рахунок пере-

хресного во-

лодіння акціями;

 контроль ради

директорів

 нерозвинутий,

неліквідний

ринок акцій;

 слабкий моніто-

ринг з боку дер-

жавних органів

Ринок

робочої сили

 велика кількість біз-

нес-шкіл та консуль-

таційних фірм, що

пропонують підпри-

ємствам широкий

вибір спеціалістів;

 високий рівень фахо-

вої підготовки і доб-

робуту забезпечують

високу мобільність

ринку

 невелика кіль-

кість бізнес-

шкіл;

 підготовка

здій снюється

всередині фірм

з орієнтацією

на внутрішньо-

корпоративні

інтереси

 невелика кіль-

кість бізнес-шкіл;

підготовка носить

епізодичний

характер;

 дефіцит високо-

кваліфікованих

управлінських

кадрів;

 робоча сила

негнучка

Механізм

забезпечення

законодавства

передбачуваний передбачуваний непередбачуваний

Розділ 1. Місце та значення фінансових трансформацій ...

Закінчення табл. 1.1

12 34

Товарний

ринок

 надійне забезпе-

чення дотримання

відповідності за здій-

снення договорів,

контрактів, угод;

 ефективний ме-

ханізм розповсюд-

ження інформації;

 активна роль спожи-

вачів та їх органі-

зацій

 надійне

забезпечення

дотримання від-

повідальності

за здійснення

договорів, конт-

рактів, угод;

 ефективний

механізм роз-

повсюдження

інформації;

 активність

споживачів ви-

ражена менше

 обмежене

забезпечення

дотримання від-

повідальності за

здійснення дого-

ворів, контрактів,

угод;

 малий обсяг ін-

формації, що роз-

повсюджується;

 відсутність ефек-

тивних спожи-

вачів

Державне

регулювання

 низький рівень дер-

жавного втручання;

 відносно низький

рівень корупції

 помірне дер-

жавне втручання;

 відносно

низький рівень

корупції

 високий ступінь

державного втру-

чання;

 високий рівень

корупції

Корпоративна

структура

 сфокусована;

 диверсифіковані гру-

пи не мають переваг;

 ефективне корпора-

тивне управління

 диверсифіковані

групи можуть

мати деякі пере-

ваги;

 ефективне

корпоративне

управління

 нерозвинута

структура;

 неефективне

корпоративне

управління

Виходячи з викладеного вище, можна зробити висновок, що

сутність визначення перехідної економіки охоплює досить різ-

ні прояви такого переходу, властива будь-яким економічним си-

стемам та є логічним узагальненням поступовості економічного

розвитку.

При цьому у межах розглянутого відносно визначення сутності

перехідної економіки (у тому числі щодо країн з ринковою еко-

номікою, яка формується) слід зазначити, що головне місце в ній

займає циклічність розвитку економічних відносин та виник-

нення у цій закономірності деякої невизначеності, збурень, що

ФІНАНСОВІ ПОТОКИ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

й зумовлює необхідність перегляду економічних відносин або

корегування умов щодо їх подальшого розвитку [3; 7; 8].

Але при цьому різноманітні економічні моделі циклів і криз,

створені за останні кілька десятиліть, так чи інакше спираються,

як правило, або на скорочення попиту, або на зростання ви трат.

Одночасно, на думку С. Аукуціонека, виникнення економічних

криз у постсоціалістичних країнах Європи не пояснюється в

рамках фундаментальних принципів. Це обумовлено тим, що

можливий такий тип кризового механізму, коли спад виробниц-

тва викликаний зміною цільової функції виробників незалежно

від рухів кривих попиту та пропозиції [39, с. 15]. Проте якою б

не була цільова функція виробників, деяка її змістовна частина

так або інакше пов’язана з фінансами. Прикладом цього може

служити те, що якість управління фінансовими ресурсами під-

приємств в Україні на початку реформ знижувалася і внаслідок

надмірної лібералізації господарської діяльності.

Не менш цікавою виявляється й теорія В. Тамбовцева, в якій по-

яснюється необхідність інституціональної динаміки залежно від

зміни умов прийняття господарських рішень, що пов’язано, на

його думку, з порушенням економічних обмінів між суб’єктами

господарювання, за допомогою яких здійснюється з’єднання ре-

сурсів у функціонуючі технології [77]. Тобто як у першому, так і в

другому випадку слід говорити про так звану асиметричність ін-

формації, коли дії учасників ринку є слабо прогнозованими, що у

підсумку й призводить до непередбачених кризових явищ.

Разом з тим, на думку іншого російського вченого В. Автоно-

мова, існує деякий консенсус щодо визначення основних задач

перехідного періоду, більшість з яких так або інакше пов’язана з

фінансовою сферою [39, с. 10]:

 макроекономічна стабілізація, яка вирішує проблему над-

мірної грошової маси;

 лібералізація цін;

 реструктуризація виробництва;

 інституціональна реформа.