Азаренкова Г.М. Фінансові потоки в системі економічних відносин

Подождите немного. Документ загружается.

111

Розділ 2. Теоретичні і методичні засади управління фінансовими потоками

ресурсів з урахуванням елементів стратегічного планування. Ці

моделі безпосередньо на лежать до розряду «потокових», ос-

кільки орієнтовані на прогнозування та управління основними

фінансовими потоками. Важлива перевага таких моделей по-

лягає в тому, що вони дозволяють робити як попередні оцінки

наслідків прийнятих рішень, так і детальні численні прогнози й

розрахунки.

Імітаційні моделі також дають можливість:

 формувати описи, що сприяють уточненню і більш глибоко-

му розумінню потокових процесів, які відбуваються у склад-

них системах;

 відображати проблемні ситуації, виявляти та оцінювати

приховані причини їх виникнення та впливи на сталість іс-

нування потоків фінансових ресурсів;

 імітувати поведінку системи з метою виявлення небажаних

ефек тів у русі фінансових ресурсів, пом’якшення чи повного

запобігання їх впливу в майбутньому;

 проводити сценарні розрахунки та на їх основі аналізувати

різнома нітні варіанти модельних припущень щодо сталості

потоків фінансових ресурсів;

 досліджувати альтернативні фінансові стратегії з метою ви-

бору оп тимальної концепції руху фінансових ресурсів;

 планувати грошові потоки, розподіл фінансових ресурсів у

часі та за обсягами;

 оперативно реагувати на мінливі умови в кризових ситуаціях

щодо сталості функціонування певного суб’єкта господарю-

вання з погляду на множинність різновидів його фінансових

потоків.

Значним кроком у розвитку імітацій ного моделювання для

аналізу фінансових потоків є застосування «інтегральних» мо-

делей, які оперують з обмеженою кількістю най більш суттєвих

показників фінансових потоків деякого суб’єкта господарюван-

ня. Тобто ця модель служить для оцінки стану господарюючо-

112

ФІНАНСОВІ ПОТОКИ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

го суб’єкта в цілому. Наприклад, ці моделі дозволяють проаналі-

зувати взаємозв’язок кредитних та інвестиційних потоків банку

і відповідних його операцій з іншими функціями та фінансовими

потоками щодо формування ресурсної бази банку. Далі за допомо-

гою такої моделі встановлюються цільові нормативи за обсягами

залучених ре сурсів та напрямками їх вкладання, цільового рівня

прибутковості, граничних пока зників ризику, ліквідності тощо.

Слід пам’ятати, що фінансові потоки вводяться до «інтеграль-

них» моделей з інших моделей і систем, зокрема експертних.

Наприклад, модель потоку кредитних ресурсів може «імпорту-

ватися» у підсумкову модель із системи управління кредитними

операціями банку.

Проте найчастіше вирішення проблем, пов’язаних з динаміч-

ними характеристиками, що залежать від часу, зумовлює засто-

сування апарату прогнозування динаміки фінансових потоків

(Додаток В). Так, наприклад, у рамках кількісної теорії грошей

і цін за допомогою різних методів прогнозування досліджують-

ся показники курсів валют, швидкості обороту грошей, зро-

стання грошової маси, економічної активності, обсягів попиту

та пропозиції, норми відсотка, індекси (темпи) інфляції, ділові

цикли і т. ін [55 – 57; 59]. Це пов’язано з тим, що прогноз стає

одним з вирішальних елементів наукової організації управлін-

ня, оскільки значення прийнятих рішень у великій мірі визна-

чається і майбутніми наслідками. Така ж необхідність постає і в

разі врахування перехідних процесів в економіці, що відображує

не просто динаміку руху фінансових ресурсів, а й зумовлює

можливість досягнення рівноважного стану в аналізований пе-

ріод часу (див. Додаток В).

При цьому головна функція економічного прогнозування, як

правило, полягає у попередженні аномальних і кризових явищ

соціально-економічного розвитку суспільства в результаті

розробки та реалізації теоретично обґрунтованої програми від-

повідних дій, що безпосередньо стосується визначення сталості

руху відповідних фінансових потоків. Проте найменш дослідже-

ною проблемою методологічного характеру є аналіз прогнозу-

113

Розділ 2. Теоретичні і методичні засади управління фінансовими потоками

вання суспільно-економічного розвитку в системах перехідної

економіки, його зв’язку з плануванням та управлінням. Зокрема,

мається на увазі детальне дослідження таких різновидів прогно-

зу, як «прогноз-попередження» і прогноз як «антикризова про-

грама». Тож вирішити ці основні завдання прогнозу й покликані

аналіз і прогнозування часових рядів основних економічних

показників. Однак серйозне розв’язання задач довгостроково-

го прогнозування вимагає використання комплексних підходів,

і в першу чергу застосування різних (у тому числі статистичних)

технологій збору й аналізу експертних оцінок.

Водночас у сучасних економічних дослідженнях широко ви-

користовуються різні підходи, які засновані на аналізі зв’язків

між кількісними даними відносно деякого економічного проце-

су на підставі методів теорії ймовірності та статистики [56; 57].

До інструментарію, який допомагає провести всебічний аналіз

руху фінансових ресурсів, слід віднести такі моделі: корегування

відхилень, векторної авторегресії та ковзної середньої, які охоп-

люють досить широкий спектр часових рядів; логіт- та пробіт-

моделі; адаптивні методи, які враховують еволюцію динамічних

характеристик досліджуваних процесів і дозволяють у міру над-

ходження нових даних оновлювати раніше зроблені прогнози з

мінімальною затримкою і за допомогою нескладних математич-

них процедур; методи експонентного згладжування тощо [10].

Найбільш поширеним підходом до відповідного аналізу є засто-

сування лінійної та множинної регресійних моделей, які допус-

кають певне узгодження між залежною змінною потоку у вигляді

деякої математичної функції від незалежних змінних. При цьому

регресійний аналіз дозволяє:

 перевіряти гіпотезу про адекватність моделі аналізу деякого

потоку фінансових ресурсів наявним спостереженням;

 використовувати модель для прогнозування значень залеж-

ної змінної потоку при нових значеннях незалежних змінних,

які не спостерігаються.

До найбільш простих регресійних моделей відносяться лінійні,

тобто ті, що містять незалежні змінні тільки в першому ступені.

114

ФІНАНСОВІ ПОТОКИ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

Для аналізу фінансових потоків можуть використовуватися й

складні регресійні моделі, які оперують багатьма змінними, що

включають системи рівнянь, логічні правила дій, різноманітні

математичні об’єкти. Ці моделі утворюють клас множинної та

нелінійної регресії.

Розвитком застосування та підвищення точності отриманих ре-

зультатів регресійних моделей можна вважати метод покрокової

регресії, який дозволяє:

по-перше, побудувати більш просту, скорочену модель;

по-друге, при наступному зборі даних не реєструвати несут-

тєві змінні.

Варто також враховувати щонайменше в обмеженому діапазоні

дані імітаційних експериментів, які можуть бути представлені

моделями множинної лінійної регресії. Це часто дозволяє ви-

явити головні, найбільш істотні властивості систем, оцінити їх

у першому наближенні. До того ж сполучення імітаційних і ре-

гресійних моделей дозволяє одержати ефективні практичні ре-

комендації щодо управління фінансовими потоками.

Якщо розглядати фінансові потоки на підставі часових рядів, то

варто зазначити, що відповідно до такого аналізу головна мета

дослідження полягає в побудові по можливості простих та еко-

номічно обґрунтованих моделей, які адекватно описують наявні

ряди спостережень, виходячи з необхідності розв’язання таких

задач:

 розкриття механізму побудови спостережень, що склада-

ють аналізований часовий ряд. Разом з тим, говорячи про

такий механізм побудови спостережень, слід мати на увазі

(і по можливості модельно описати) чотири типи факторів,

під впливом яких можуть формуватися статистичні дані

таких спостережень: довгострокові, сезонні, циклічні (або

кон’юнктурні) і випадкові, бо успішне розв’язання задач

виявлення і моделювання дії цих факторів є основою для

досягнення кінцевих прикладних цілей економетричного

дослідження;

115

Розділ 2. Теоретичні і методичні засади управління фінансовими потоками

 побудова оптимального прогнозу для майбутніх значень ча-

сового ряду деякого потоку даних;

 розробка стратегії управління й оптимізації аналізованих

економічних процесів з метою досягнення поставлених пев-

ним суб’єктом господарювання (в широкому розумінні цього

слова) цілей.

Водночас нелінійність динаміки індикаторів руху фінансових

потоків може бути визначена за допомогою експоненти Херста,

яка розраховується за допомогою таких формул для аналізова-

ного ряду u

, ... u

та його різниць e

= u

i + 1

– u

за визначений

період часу t:

;

max min ;

ntntn

RX X=−

();

tn i n

Xee

=−

∑

;

∑

(),

nin

See

=−

−

∑

де H – експонента Херста.

Тоді для рядів, які мають деякі стійкі зв’язки, що залежать від

попередніх значень, 0,5 < H < 1. Для рідів, які мають незначні

залежності від попередніх значень, 0 < H < 0,5.

У цілому ж слід врахувати, що будь-які моделі та методи аналі-

зу фінансових потоків застосовуються для умов, які швидко

змінюються. Тож потрібні не тільки готові до безпосереднього

116

ФІНАНСОВІ ПОТОКИ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

використання підходи, але й їх інтелектуальна динаміка, яка

спроможна адаптувати відповідні моделі до існуючих потреб.

При цьому слід враховувати, що навіть попередні результати

статистичних властивостей часових рядів становлять практич-

ний інтерес, бо насамперед допомагають визначити загальні

тенденції у розвитку аналізованих потоків фінансових ресурсів.

2.3. Економічна інформація як основа узгодженості в русі

фінансових потоків

У сучасному світі інформація все більше стає найважливішим

об’єктом споживання. Більше того, останнім часом інформація

досить активно перетворюється з допоміжного фактора вироб-

ництва у фактор, який суттєво впливає на розвиток економіки.

Особливо важливо це під час певних трансформаційних змін,

коли своєчасність отриманих даних та їх достовірність зумов-

люють позитивний вплив на подальший розвиток нових еконо-

мічних відносин. Передусім цей вплив виявляється у тому, що

потоки інформації, задіяні в аналізі й обґрунтуванні економічних

рішень, у процесі господарської діяльності тісно переплітаються

з фінансовими потоками, потоками вхідних ресурсів виробниц-

тва, потоками відповідних управляючих впливів, потоками то-

варів, продукції, послуг тощо (рис. 2.8 [4]). Це обумовлено тим,

що управління господарською діяльністю потребує прогнозу-

вання ринкових процесів, аналізу відхилень від планових показ-

ників, придбання науково-технічної інформації тощо.

Саме завдяки інформації утворюється сталий регулятивний

зв’язок між різними суб’єктами господарювання, що сприяє

більш ефективному використанню ресурсів, розвитку економіч-

них відносин. Тобто інформація охоплює всі сфери діяльності,

супроводжує всі процеси, що відбуваються як у межах певних

економічних взаємовідносин, так і в житті су спільства в цілому,

перетворюючись в умовах ринку на один з основних видів това-

ру. Але незважаючи на те, що інформація стає об’єктом купівлі-

продажу, виникає багато питань щодо особливості інформації

як товару. Інакше кажучи, досить важливою є відповідь на запи-

117

Розділ 2. Теоретичні і методичні засади управління фінансовими потоками

тання щодо вартісної оцінки інформації, яка, у свою чергу, безу-

мовно, корелює з узгодженістю руху фінансових потоків різних

суб’єктів господарювання.

Рис. 2.8. Інформація як найсуттєвіша складова зовнішнього

та внутрішнього середовища господарської діяльності

Слід також враховувати, що, на відміну від матеріальних благ,

інформація не знищується в процесі споживання. Вона може

використовуватися неоднаразово, породжуючи при цьому рі-

зні впливи відносно прийнятих рішень щодо сталого руху різ-

номанітних фінансових потоків. До того ж інформаційна нерів-

ність породжує значні витрати на здійснення угод, тобто витрати

на пошук інформації про ціни, контрагентів і т. ін. Отже, варто

враховувати, що чим складніше процес отримання необхідної

інформації, тим важче встановити й рівень витрат. Тому склад-

ною є проблема визначення точної оцінки витрат на одержання

по трібної інформації [38; 39], не говорячи вже про їх оптимальне

значення з погляду впливу на відповідні фінансові потоки. Про-

те, наприклад, у виробництві матеріальних продуктів існує стій-

ка залежність між витратами і випуском. Але з інформацією

Ринки капіталу Ринки споживання

Праця, матеріали,

капітал, енергія, си-

ровина, інформація

Товари, послуги,

продукція,

інформація

Господарська

діяльність

Вхідні ресурси

виробництва

Трансформовані

ресурси

Ринки постачання

ресурсів

Інформаційний

ринок

118

ФІНАНСОВІ ПОТОКИ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

справа стоїть інакше: заданість одного параметра не веде до

ви значеності іншого. Не всі дані можна вважати інформацією,

а тим більше економічною інформацією.

Так, на думку К. Ерроу, інформація – це поняття, яке прямо

протилежне терміну «невизначеність» [54]. Тобто під інформа-

цією слід розуміти те що? зменшує невизначеність знання про

що-небудь, те, що сприяє зменшенню невизначеності при ви-

борі рішення, забезпечує існування і функціонування будь-якої

системи у навколишньому світі тощо. Утім, міра зменшення

невизначеності характеризує кількість інформації, яка, однак,

не враховує цінності інформації, що й обмежує її застосовність

в економічних цілях. До того ж слід ще раз підкреслити, що еко-

номічна інформація дещо відрізняється від інформації взагалі,

бо з економічної точки зору під інформацією перш за все можна

розуміти вартісні показники товару (ресурсу) або деякого еко-

номічного процесу, які відображуються у відповідній ціні.

Таким чином, під економічною інформацією слід розуміти

певну сукупність інформаційних образів, які ототожнюють ок-

ремі вартісні характеристики та допомагають зменшити неви-

значеність у разі здійснення деякої економічної діяльності. Таке

припущення є достатньо обґрунтованим, бо в економіці, засно-

ваній на товарно-грошовому обміні, будь-яка емпірична інфор-

мація зрештою відображується у цінах.

Однак незважаючи на те, що саме в ринковій економіці пере-

важна економічна інформація закладена в цінах, нерідко вона є

недостатньою або виникає як побічний продукт інформації ін-

шого типу. Таке становище у «ціновій» невизначеності інформа-

ції обумовлене тим, що:

по-перше, заздалегідь невідомо, хто та як буде користуватися

інформацією, що надходить від виробника. Інакше кажучи,

відсутня однозначна фіксація інформації, що відповідно зу-

мовлює різні ступені її обробки з погляду окремих спожива-

чів. Разом з тим неоднозначність такої фіксації посилюється

порушенням звичного зв’язку між суб’єктами господарюван-

119

Розділ 2. Теоретичні і методичні засади управління фінансовими потоками

ня, що обумовлено як структурною перебудовою економіки,

так і продовженням трансформаційного періоду формуван-

ня нових ринкових відносин, що властиво економічному

розвитку України у даний час;

по-друге, неможлива однозначна вартісна оцінка отриманого

обсягу інформації, на що також досить суттєво впливає до-

стовірність, повнота, актуальність, особлива невизначеність

корисності інформації;

по-третє, певну неповноту інформації утворює різнорід-

ність векторів її існування та одержання, яка обумовлена

принаймні для України неефективністю координації рин-

ку, що у даний час зазнає значної трансформації. Це, у свою

чергу, також спонукає до дослідження інших механізмів

узгодження різноманітної інформації, одним з яких є додат-

кова обробка даних, а отже, і поява додаткових фінансових

потоків. Складність проблеми визначається також тим, що

отримана інформація характеризується різною розмірністю,

різноманіттям способів її одержання, методів інтерпретації,

неможливістю прямого державного втручання в економіку

інформаційного ринку;

по-четверте, існує інший механізм старіння інформації, ніж

у звичайних товарів, який з часом може знизити вартість на-

явної інформації або, навпаки, значно збільшити її, що та-

кож у значній мірі залежить від ступеня обробки інформації.

Це ж визначає особливість впливу інформаційних потоків на

відповідні фінансові потоки, що може проявлятися у вигляді

розривів досліджуваних процесів, неоднозначності виміру

різноманітних фінансових потоків;

по-п’яте, треба мати на увазі, що серед обмежень, пов’язаних

із придбанням необхідної інформації, домінують суб’єктивні

фактори, які постають у разі існування конкурентного се-

редовища й значно ускладнюють прийняття відповідних

управлінських рішень. Утім, неокласичні моделі побудовані

на припущенні, що в умовах вільної конкуренції інформація

в однаковій мірі доступна всім ринковим суб’єктам. Але це

120

ФІНАНСОВІ ПОТОКИ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

твердження далеке від реальності. Для ринків інформації

не характерна структура вільної конкуренції. Різні суб’єкти

мають різну інформацію. До того ж, як зазначає К. Ерроу [54],

вільний ринок інформації не веде до ефективного розподілу

відповідних ресурсів та прийняття рішень. У цьому аспек-

ті доцільно зазначити, що, згідно з Ф. Хайєком [58] ключове

питання економічного аналізу полягає не в тому, щоб визна-

чити, яким чином можуть логічно взаємодіяти різні господа-

рюючі суб’єкти, які володіють достатньою інформацією, а в

тому, щоб обміркувати динамічну процедуру прийняття рі-

шень, яка дозволяє цим суб’єктам господарювання створю-

вати відповідні плани на основі часткових і неповних знань,

а також не порушувати безперервності фінансових потоків.

Отже, постає задача визначення методології вартісної оцінки

економічної інформації. Розв’язати таку задачу, на думку автора,

допомагають сформульовані вище зауваження, оскільки вони

дозволяють розглянути деякі узагальнення щодо взаємозв’язку

між інформаційною невизначеністю та відповідним управлін-

ням фінансовими потоками (рис. 2.9) [3; 4]:

 межі ризикового управління фінансовими потоками – коли

витрати на отримання додаткової інформації можуть пору-

шити напрямок або сталість руху фінансових потоків. При-

кладом такого прояву можна вважати непередбачену різку

зміну ревальвації гривні, де одним із факторів була невизна-

ченість щодо дій Уряду і нафтотрейдерів на ринку нафтопро-

дуктів в Україні;

 межі активного управління фінансовими потоками – про-

явом чого можна вважати прогнозовану сталість руху фінан-

сових потоків;

 межі несуттєвого впливу на фінансові потоки – коли додат-

кова інформації суттєво не впливає на рух фінансових по-

токів. Прикладом такого управління можна вважати прозору

внутрішню та зовнішню політику діяльності уряду з погляду

окремого суб’єкта господарювання.