ВСТУП
Місце «пепробивпих» радяпських директорів посіли завзяті й
енергійні ресторатори, що прагнуть усіма законними способами забез-
печити прибутковість ресторашюго бізнесу. Всі ці нові реалії соціаль-
ного й суспільного устрою об'єктивно були нродиктовапі ринковим
середовищем.
Київ має своє кулінарне обличчя, яким можна пишатися. Відроджу-
ються паціоиальпі кулінарні традиції й культура. У київських рестора-
нах представлеиі 90 національних кухопь, проте в більшості з них є
страви української кухні, які дуже подобаються гостям з-за кордону і
є одним з елемептів національпої культури.
Його величпість Споживач став центральною фігурою, павколо якої
почав розвиватися ресторанний бізнес. Рапіше вищою кваліфікацією
керівника ресторану й завідувача виробництва (шеф-кухаря) було
вміння «вибити илан за будь-яку ціну», домогтися ресурсів і відрапор-
тувати про успіхи, а сьогодні иайважливішими є його нрофесійпі
якості, тобто вміння грамотно й ефективпо проводити комерційну
діяльиість ресторану, забезпечити високу якість иродукції та високий
сервіс обслуговування.
Життя переконливо довело, що «робити гроші» на благодатній
ниві ресторашюго бізнесу можуть лише люди із творчою жилкою й
широким кругозором, які добряче розуміються в рипковій екопоміці, є
високоосвіченими, знають ресторанпу практику і ие бояться приймати
відповідальних рішеиь, впроваджувати нові технології виробпицтва
продукції і новітиє обладнання, сучасні методи обслуговування
відвідувачів. За таких умов до справи відкриття иових і реконструкції
діючих ресторапів була прикута увага великого інозе.много капіталу.
Україною зацікавилась більшість закордониих рестораторів. Модною
тепденцією сьогодешія стало запрошувати шеф-кухарів з-за кордопу у
деякі елітариі ресторани і використовувати франчайзинг. Вииикали ме-
режі ресторанів, що належать до єдиного ланцюга обслуговуваппя. Зав-
дяки цьому останнім часом Україну охоиив справжній ресторанний
бум. Для цього були досить вагомі підстави, продиктовані екоиомічною
доцільністю ефективності іпвестицій саме в розвиток ресторапів.
Порівняно з «радяиськими» одіозпими ресторанами, що вирізняли-
ся ненав'язливим сервісом «совкового» зразка, «нові» ресторани свідо-
мо мають вищу якість обслуговуваиня, продуманий та затишний
інтер'єр, солідний асортимент страв і буфетної продукції. За деякими
експертними оцінками, на початку 90-х років XX ст. щойно відкриті
ресторапи окупилися всього за 6-12 місяців і починали пршюсити
прибуток. Цей час нішов у небуття і його сміливо можна назвати епо-