Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право 2010 № 4-5

Подождите немного. Документ загружается.

Міжнародна економіка та менеджмент

Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. №4-5. 2010.

П е р е р о з п о д іл тур и с т и чн о го р и н к у 1 995 - 2 0 2 0 р р .

П д . А зія Б л. С х ід А фрика А м ерика А ТР Є вроп а

р е гіо н

ч астк а р ин к у, %

2020

1995

Рис. 1. Тенденції перерозподілу туристичного потоку до 2020 року.

Трансформаційні процеси всередині індустрії туризму окреслили туризм як пріоритетний напрямок

міжнародної торгівлі [1]. Як зазначає Комісія Статистики ООН, що керується даними, отриманими за допомо-

гою методологічного алгоритму «Туристичного Супутникового Обліку», світовий внесок туризму у ВВП

приблизно дорівнює 5%. Вплив туризму на залучення робочої сили у процес створення туристичного продук-

ту відображається на рівні 6-7% від загальної кількості робочих місць у світі. Частка туризму у світовій сфері

послуг становить 30%. Внесок індустрії туризму і ВВП країни залежить від місця даного сектору у наявній

структурі економічної діяльності. У розвинених країнах із диверсифікованою економікою, де туризм є відно-

сно невеликим сектором економіки, внесок індустрії туризму у ВВП країни дорівнює приблизно 2%. У краї-

нах, для яких туризм – важлива складова економіки – питома вага туризму у ВВП становить понад 10%. Якщо

туризм визначений стратегічним напрямком економічної діяльності та є важливим сектором, вплив туризму –

набагато більший [18, С. 2].

1995

2010

2020

Пд. Азія

Бл. Схід

Африка

Америка

АТР

Європа

100

200

300

400

500

600

700

800

млн.чол.

рік

регіон

Міжнародний туристичний потік

1995-2010-2020 pp., млн. чол

Пд. Азія

Бл. Схід

Африка

Америка

АТР

Європа

Рис. 2. Прогнозований об’єм туристичного потоку по регіонах до 2020 року.

Міжнародна економіка та менеджмент

Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. №4-5. 2010.

Провідне місце у боротьбі за перерозподіл туристичних потоків займає європейський регіон (рис. 2). За

даними СОТ у 2008 році регіон відвідало 489,4 млн. туристів, що на 1,5 млн. більше попереднього 2007 року.

Загальний показник грошових надходжень європейського туристичного регіону від міжнародного туризму

становив 473,7 млрд. дол. США за 2008 рік, що в перерахунку приблизно дорівнює 970 дол. США за поїздку

на кожного туриста за винятком витрат на міжнародні перевезення [18, С. 5].

Для досягнення ефективних результатів стимулювання економіки у країнах-реципієнтах міжнародних

туристичних потоків, велику увагу потрібно приділити стану та розвитку ланцюга пропозиції. В індустрію

туризму залучено дуже багато суб’єктів, будь-яка поодинока діяльність розширює її прямий вплив, створюю-

чи хвилю у довгому ланцюгу пропозиції.

Так, туристичний ланцюг пропозиції Великобританії забезпечує значний прямий внесок в економіку

країни і становить 52 млрд. фунтів стерлінгів та виражається у 3,7% ВВП. Економіка Великобританії має зна-

чні непрямі прибутки через взаємодію туристичного сектора із іншими видами бізнесу у ланцюгу пропозиції.

Загальний (прямий та непрямий) внесок ланцюга пропозиції в економіку у 2007 р. становив 8,2% ВНП, що в

еквіваленті дорівнює приблизно 114 млрд. фунтів стерлінгів. Інтенсивна міжгалузева взаємодія між гравцями

ринку дозволяє туманному Альбіону створювати потужний внутрішній ланцюг пропозиції, що значно розши-

рює абсорбуючі економічні можливості та підвищує прибутки країни. У довгостроковій перспективі до

2018 р. економічний вплив сектора може вирости до 188 млрд. фунтів стерлінгів [3, C.1-3].

Країни Перської Затоки та Сінгапур, які мають ринки, що розвиваються, аналогічно до традиційних ат-

ракцій Греції та Туреччини адаптували свій ланцюг пропозиції відповідно до вимог попиту та проводять ту-

ристичну політику експансії [2, С. 254-262].

Щоб вижити у період невпевненості та змін, вирішення проблем економіки має відбуватися на систем-

ній основі та ґрунтовному аналізі поточних тенденцій. Для розуміння процесу взаємодії та впливу туризму на

економіку країни та суспільство економістами компанії Делойт розроблений алгоритм аналізу економіки кра-

їни-реципієнта [3, С. 9-13]. Цей алгоритм висвітлює ключові моменти та основну увагу приділяє ланцюгу

пропозиції, оскільки саме він визначає основний економічний внесок у сектор.

Як уже зазначалося, туризм має значний економічний вплив на країну та суспільство та визначається

через прямий, непрямий та стимулюючий ефект.

Прямий ефект – це такі зміни у спектрі туристичних продуктів та послуг, що призводять до негайного

відображення у показниках об’єму надходжень від туристичної діяльності. Туристи, витрачаючи кошти, пря-

мо впливають на інтенсифікацію надходжень у туристичному секторі.

Непрямий ефект – це зміни у виробництві туристичних товарів та послуг, що складаються з витрат су-

міжного ланцюга пропозиції, наприклад, витрати прибутків на придбання товарів та послуг для забезпечення

діяльності. Кількість постачальників у харчовій промисловості має опосередкований вплив на зміни у ресто-

ранному секторі [4, С. 4-18].

Стимулюючий ефект – це зміни в економіці, що виникають під час витрат заощаджень працівників ін-

дустрії туризму, отриманих від туристичної діяльності, на власні потреби.

Взаємодія між ланцюгом пропозиції та рівнем туризму у країні, як правило, включає взаємозв’язки без-

посередньо туристичних операторів, підприємств, що надають послуги розміщення, харчування, трансферу,

екскусійно-розважальних програм та послуги із забезпечення їх діяльності, а саме: рекламні агентства, праль-

ні, хімчистки, ремонтно-конструкторскі бюро, постачальники енергетичних носіїв тощо (рис.3).

Міжнародна економіка та менеджмент

Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. №4-5. 2010.

Рис. 3. Приклад ланцюга пропозиції.

Така взаємодія ілюструє, що через прямий, опосередкований та стимулюючий ефекти будь-яка зміна у

туристичних витратах може мати наслідки для багатьох секторів економіки. Тому розуміння взаємодії турис-

тичного ланцюга пропозиції та необхідності його розвитку – ключ до максимізації економічних ефектів.

Зміна акцентів споживчого попиту дає змогу використати часи економічної невизначеності для підви-

щення ефективного розвитку підприємницької діяльності та співпраці між усіма гравцями ринку, а також іні-

ціювати інноваційне партнерство між різними галузями та створити нові бізнесові напрямки. Окрім взаємодії

всередині ланцюга пропозиції туризм тісно співпрацює з іншими галузями економіки, таким чином створюю-

чи додаткові вигоди для різних секторів економіки [5, С. 7-8]. Для прикладу можна зазначити такі сектори, як

роздрібна торгівля, виробництво товарів туристичного вжитку, охорона здоров’я. Потужний внутрішній лан-

цюг туристичної пропозиції робить значний внесок у розвиток сільськогосподарських регіонів через закупів-

лю продукції сільськогосподарського характеру для підприємств туристичної індустрії. Особливо туризм

відображає вплив на транспортний сектор, харчову промисловість та готельне забезпечення. Добре розвинена

система охорони здоров’я та покращення технологій також підвищує розвиток лікувального туризму: туристи

спеціально подорожують, щоб отримати стоматологічні, хірургічні послуги, послуги пластичної хірургії та

лікування безпліддя [6, C. 3].

Роздрібні торговці, що опосередковано належать до туристичної індустрії, розвивають цільові стратегії

для туристичних зон з метою максимізації продаж. Наприклад, у Великобританії, незважаючи на те, що лише

1% іноземних туристів приїжджає до Лондона з метою здійснення покупок, близько чверті всієї мережі роз-

Туристична

пропозиція

Харчування

Розміщення

Транспорт-

на інфра-

струк-тура

готелі

оренда жи-

тла

меблеві фаб-

рики

дизайн бюро

Дозвілля

парки

зони відпо-

чинку

культурна

спадщина

екскурсії

розваги

ресторани

кав'ярні

харчевні

постачаль-

ни-ки проду-

ктів

логістика

транфер

Суміжний

ланцюг

постачаль-

ни-ки това-

рів та

послуг, що

забезпечу-

ють діяль-

ність

туристично-

го сектора

с/г продукція,

енергоносії, пред-

мети інтер’єру,

Інтернет провай-

дери, медицина,

страхування

хімчистки

пральні

фінансові устано-

ви

Посередники

роздрібна

торгівля

Міжнародна економіка та менеджмент

Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. №4-5. 2010.

дрібної торгівлі зосереджено у центральній частині Лондона, а її прибуток сягає 1-1,7 млрд. фунтів щорічно

[3, С. 21].

Особливість туристичного ланцюга пропозиції полягає в тому, що він активно сприяє розвитку соціое-

кономічної складової економіки країни. Специфіка його діяльності полягає у можливості залучення на ринок

праці частково зайнятого трудового населення та некваліфікованої робочої сили без спеціальної освіти зі збе-

реженням стандартів якості надання послуг. Також надається можливість подальшого розвитку та росту у ту-

ристичному секторі за умов покращення професійних навичок.

На екстенсивність розвитку ланцюга пропозиції впливає декілька факторів, серед яких можна виділити

імідж та відносну привабливість туристичної атракції. Великий вплив мають будь-які позитивні зміни у тури-

стичному секторі на державному рівні і на покращення інфраструктури. Вагому роль відіграє нематеріальна

сфера пропозиції. У довгостроковій перспективі розвиток туристичного ланцюга пропозиції значною мірою

залежить від ефективної структури розповсюдження.

Тенденції розвитку ланцюга пропозиції мають активно підтримуватися державним сектором. Урядова

підтримка має бути спрямована на конструктивний діалог із суб’єктами підприємницької діяльності, створен-

ня туристичних бюджетів з метою залучення туристичного потоку, сприяти організації туристичних заходів,

створювати сприятливі умови для просування нових туристичних продуктів та підтримувати розвиток внут-

рішнього туризму, реалізовувати розширення державної політики у контексті регенерації соціальної та еко-

номічної складових, підвищення рівня зайнятості трудового населення, залучення інвестицій та укріплення

міжнародних зв’язків [7, С. 114-125; 8, С. 17-23]. Збільшення об’єму надходжень в економіку від туристичної

діяльності вимагає підтримки та розвитку підприємницької діяльності та зняття бар’єрів входу у зони турис-

тичної індустрії, що особливо стосується малих та середніх підприємств. Оцінюючи економічний вплив лан-

цюга пропозиції на економіку країни-реципієнта, важливо розуміти не тільки вигоди від діяльності сектора,

але й необхідність державних вливань як у саму індустрію туризму, так і в економіку загалом. Особливої ува-

ги заслуговують інвестиції у туристичну інфраструктуру, зони рекреації, що мають відбуватися на рівні з

державним інвестуванням у суміжні галузі, що взаємодіють із туризмом, наприклад, транспортну інфраструк-

туру.

Пожвавлення міжнародної конкурентості туризму змусило країни звернути увагу на розвиток та під-

вищення їх статусу як туристичних атракцій. Ефективність надходжень від туристичної діяльності не завжди

залежить від об’єму туристичного потоку. Економіка-реципієнт з невеликим туристичним потоком здатна

отримати більші економічні вигоди за рахунок розгалуженого ланцюга пропозиції, що провокує диверсифіко-

вані витрати у розрахунку на туриста, ніж країна зі значним туристичним потоком, що повністю використовує

свій туристичний потенціал. Іншими словами, основна мета економіки-реципієнта – сприяння розвитку лан-

цюга пропозиції для максимізації надходжень від існуючого туристичного потоку. Це набагато важливіше,

аніж абсолютний приріст у кількісних показниках.

Застосування інновацій у діяльності підприємств дає змогу не тільки зберегти ринкові позиції під час

поточної економічної рецесії, а й вивести підприємство на новий етап розвитку. Нові та прибуткові партнерс-

тва можуть підтримувати економіку через створення нових цікавих і привабливих товарів та послуг. Це може

бути посилення партнерства між аеропортами, готелями, транспортною системою та підприємствами з утилі-

зації сміття. Прикладом є діяльність компанії Pan American Airways, що ініціювала створення корпорації Inter-

Continental Hotel, основна діяльність якої спрямована на будівництво готелів у країнах-призначення рейсів

материнської компанії. Конкурентні переваги та економічні вигоди спонукали низку міжнародних авіакомпа-

ній до заснування власних готелів в аеропортах призначення основних напрямків. На сьогодні компанія Air

France володіє мережею Meridien Hotels, All Nippon Airways – ANA Hotels, KLM Royal Dutch Airlines – Golden

Tulip Hotels, SAS Airlines – SAS International Hotels, Swissair – Swissotel Ltd тощо [10, С. 40-43].

Розгалуження ланцюга пропозиції економіки-реципієнта має як позитивні, так і негативні прояви. По-

зитивні чинники проявляються через опосередковані та стимулюючі ефекти для економіки, а також через ди-

версифікацію можливості вибору проведення дозвілля. Потрібно зазначити, що існують також негативні

прояви в секторі, які можуть завадити оптимізації потенціалу ланцюга пропозиції. Першим прикладом є фак-

тор накопичення, особливо у транспортному секторі, що унеможливлює підтримку регулювання туристично-

го потоку в особливо популярних атракціях через транспортні пробки та перевантаження готелів.

Нерозвинений чи слабо розвинений ланцюг пропозиції країни-реципієнта призводить до відтоку еко-

номічних надходжень з країни. Це виражається у дефіциті місцевого національного ланцюга пропозиції у за-

лученні іноземних компаній та імпортного товару у туристичний сектор для забезпечення його діяльності.

Прикладами таких втрачених вигод можуть слугувати економіки, де основні послуги надаються іноземними

компаніями-власниками, туристичні заклади, що імпортують продукти харчування й обладнання з інших кра-

їн та підприємства, що наймають тимчасових іммігрантів, основна частина заощаджень яких відправляється у

Міжнародна економіка та менеджмент

Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. №4-5. 2010.

країну їх постійного проживання. У таких ситуаціях економічні прибутки від туризму можуть бути надзви-

чайно низькими через високий ступінь відтоку за межі внутрішнього ринку. Нерозвиненість внутрішнього

туристичного ланцюга пропозиції суттєво розпорошує прибутки економіки країни-реципієнта.

Основні проблеми, як зазначають економісти, виникають через нерозвинену інфраструктуру, брак аде-

кватної та достовірної інформації, а також через вплив зовнішніх факторів і брак професіоналізму. Важливу

роль відіграє так звана інформаційна асиметрія. Брак інформації перешкоджає як потенційним міжнародним

та внутрішніх туристичним потокам, так і новим гравцям ланцюга пропозиції прийняти рішення щодо турис-

тичної та економічної привабливості атракції. Зазначені проблеми туристичного сектора потребують прове-

дення відповідної коригуючої політики на державному рівні та формування стратегічних програм.

Залежно від об’єму туристичного ринку та стану ланцюга пропозиції країни-реципієнта мають форму-

ватись відповідні стратегії розвитку економіки [17, C. 69]:

– так, за умови незначного об’єму туристичного ринку та обмеженого ланцюга пропозиції страте-

гічні концепції розвитку економіки мають зосереджуватися на сприянні розвитку ланцюга для

максимізації економічних винагород;

– якщо ланцюг пропозиції достатньо розвинений при обмеженому ринку, це дозволяє сформувати

високу абсорбуючу здатність непрямого та стимулюючого ефектів економіки, залучати доступну

кваліфіковану робочу силу, а стратегічні рішення мають зосереджуватися на підвищенні ваги

в’їзного туризму та примноженні внеску у розвиток економіки;

– значний об’єм туристичного потоку з обмеженим ланцюгом пропозиції призводить до відтоку

прибутків, а приріст в об’ємі туристичних потоків неспроможний забезпечити ефективні еконо-

мічні прибутки через постійні втрати на інфраструктуру. В такому випадку стратегічні програми

повинні бути спрямовані на акумулювання надходжень від туристичної діяльності через розви-

ток пропозиції;

– розгалужений ланцюг туристичної пропозиції при високому об’ємі туристичного потоку також

має керуватися стратегічними концепціями, спрямованими на сегментацію для підвищення його

ефективності і подальшій зосередженості на прибуткових сегментах, підтримці конкурентності

та гнучкому реагуванню на нові виникаючі ринки.

Що стосується України, то незважаючи на те, що туристична галузь проголошена пріоритетним напря-

мком розвитку економіки нашої країни [19], за останні роки тяжко віднайти помітні зрушення в даному пи-

танні. Проблематика розвитку туристичного сектора залишається актуальною з огляду на поточну економічну

рецесію та її наслідки, що призвели до скорочення міжнародного туристичного потоку в Україну [20]. Як за-

значається в аналітичних дослідженнях UNWTO, у 2008 році Україна ввійшла до десятки країн-лідерів реци-

пієнтів міжнародних туристичних потоків та посіла чільне сьоме місце (табл. 1) [18, С. 6]. Це сигнал про

величезний потенціал України у розрізі надходжень від туристичної діяльності.

Таблиця 1

Перерозподіл міжнародного туристичного потоку за 2007/2008рр.[18, C. 6].

Міжнародний туристичний потік, млрд. осіб.

п. п.

2007

2008

07/06, (%)

08/07, (%)

1. Франція

81,9

79,3

3,9

-3,2

2. США

56,0

58,0

9,8

3,6

3. Іспанія

58,7

57,3

1,1

-2,3

4. Китай

54,7

53,0

9,6

-3,1

5. Італія

43,7

42,7

6,3

-2,1

6. Велика Британія

30,9

30,2

0,7

-2,2

7. Україна

23,1

25,4

22,1

9,8

8. Туреччина

22,2

25,0

17,6

12,3

9. Німеччина

24,4

24,9

3,6

1,9

10. Мексика

21,4

22,6

0,1

5,9

Міжнародна економіка та менеджмент

Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. №4-5. 2010.

Таблиця 2

Країни-лідери з отримання надходжень від міжнародного туризму [18, C. 6].

Надходження від туризму, млрд. дол. США

п. п.

2007

2008

07/06, (%)

08/07, (%)

1. США

96,7

110,1

12,8

13,8

2. Іспанія

57,6

61,6

12,8

6,9

3. Франція

54,3

55,6

17,1

2,4

4. Італія

42,7

45,7

11,9

7,2

5. Китай

37,2

40,8

9,7

6. Німеччина

36,0

40,0

9,9

11,0

7. Велика Британія

38,6

36,0

11,6

-6,7

8. Австралія

22,3

24,7

25,0

10,6

9. Терція

18,5

22,0

9,7

18,7

10. Австрія

18,9

21,8

13,5

15,4

Як видно з таблиці 2, Україна поки не входить до переліку країн, які утримують вигідні позиції в отри-

манні прибутків від туристичної діяльності. З огляду на ці факти, використання Україною зарубіжного досві-

ду для покращення показників доходності від туристичної діяльності – дуже важливе.

У часи турбулентності акцент має бути зроблений на довгострокову перспективу, на споживчо-

орієнтовані стратегії. Орієнтація на розвиток внутрішнього туристичного ланцюга пропозиції, підвищення

його якості та інвестування у професіоналізм і розвиток туристичної інфраструктури дозволяє отримати мак-

симальні економічні, соціальні й екологічні вигоди та продемонструвати адаптацію до умов сьогодення.

Висновки: міжнародний туризм – це чистий експорт з вагомим прямим та непрямим економічним внес-

ком у розвиток країни. Розширення ланцюга пропозиції країни-реципієнта міжнародного туристичного пото-

ку, його здатність до гнучкого реагування відповідно до економічної ситуації та можливість ефективної

інноваційної взаємодії як всередині туристичного ланцюга, так і за його межами дозволяє не тільки максимі-

зувати економічні прибутки країни, а й підвищити якість соціальної складової в умовах економічної турбуле-

нтності. Економіка-реципієнт, демонструючи адаптацію, розвиток внутрішнього туристичного ланцюга

пропозиції та фокус на підвищенні якості та інвестуванні у професіоналізм та неповторність атракції, буде

мати найбільші економічні, соціальні та екологічні вигоди.

Криза дозволила переглянути основні постулати туризму, підкреслити його економічну важливість та

взаємозв’язок з іншими секторами економіки. Україна має використати весь потенціал туристичної індустрії в

боротьбі з подоланням нинішнього економічного спаду. Пріоритетність підтримки та розвитку сектора пови-

нна мати реальне відображення, а не декларувати наміри. Урядова підтримка та розуміння важливості розвит-

ку туристичного ланцюга пропозиції дуже важлива у даному випадку. Україна вже проявила себе як

економіка-реципієнт туристичного потоку та показала, що інтерес міжнародної спільноти – значний, тому ін-

вестування у покращення інфраструктури та розбудову галузі має економічне підґрунтя. Ситуація, з якою зі-

ткнулась Україна сьогодні, показує, що приріст в об’ємі туристичних потоків неспроможний забезпечити

ефективні економічні прибутки через постійні втрати на інфраструктуру та відтік прибутків. Зважаючи на цей

факт, стратегічні програми уряду повинні бути спрямовані на розвиток пропозиції. Це дозволить акумулюва-

ти надходження від туристичної діяльності, блокувати відтік коштів та покращити соціо-економічну складову

країни. Програми стратегічного розвитку ланцюга пропозиції економіки-реципієнта міжнародних туристич-

них потоків дозволяють не тільки вивести економіку України на якісно новий рівень у боротьбі за перерозпо-

діл міжнародного туристичного потоку і надходжень від нього, але й покращити загальну

конкурентоспроможність української економіки на світових теренах.

Міжнародна економіка та менеджмент

Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. №4-5. 2010.

Література

1. World Tourism Barometer // UNWTO-Madrid. – 2008. – Vol 6, №3. – P. 14-18. – ISSN 1728-9246.

2. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти): навч. посіб. / О.О. Любіцева

– 2-ге вид. – К.: Альтапрес, 2003. – 436 с. – ISBN 966-542-184-0.

3. The economic case for the visitor economy : final report / A. Kуriakidis [others]. – London : Deloitte,

2008. – September. – 75 р.

4. Смирнов І.Г. Ресторанна логістика: міжнародний та український аспекти / І.Г. Смирнов // Зов-

нішня торгівля: право та економіка. – 2009. – №4 (45). – С. 4-18.

5. Смолій В.А. Енциклопедичний словник-довідник з туризму / В.А. Смолій, В.К. Федорченко,

В.І. Цибух. – К.: Слово, 2006. – 372 с. – ISBN 966-8407-55-5.

6. Keсkley P. Medical tourism report : update and implications / Р. Kekley // Medical tourism :

consumers in search of value. – Washington: Deloitte Center for Health Solutions, 2009. – 30 p.

7. Регіональна політика і механізми її реалізації : монографія / М.І. Долішній, С.М. Злупко,

С.Й. Вовканич [та ін.]; за заг. ред. М.І. Долішнього – К.: Наукова думка, 2003. – 503 с. – ISBN

966-00-0079-0.

8. Євдокименко В.К. Функції регіонального управління економікою: глобалізаційний вимір: моно-

графія. / В.К. Євдокименко. – Чернівці: Прут, 2006. – 272 с.

9. Kiriakidis A. Travel, tourism and leasure weater the storm – Access mode: www.independent.co/uk. –

Title from the screen.

10. Яценко Б П. Інтернаціоналізація суб’єктів туристської діяльності в умовах глобалізації світово-

го господарства / Б.П. Яценко, В.К. Бабарицька // Туризм на порозі ХХІ століття: освіта, куль-

тура, екологія: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції / редкол.:

В.К. Федорченко (голов. ред.) [та ін.]. – К.: КІТЕП, 1999. – С. 40-43.

11. Мальська М. П. Туристичний бізнес: навч. пос. / М.П. Мальська – К.: Центр учбової літератури,

2007. – 520 с. – ISBN 978-966-364-550-6.

12. Гречаник В.П. Сучасні тенденції розвитку міжнародного туризму: Україна і світ /

В.П. Гречаник, С.М. Васильченко // Вісник Прикарпатського університету. Серія: Економіка. –

Івано-Франківськ: Плай, 2008. – №6. – IBSN 1812-3090.

13. Ворошилова Г.О. Розвиток інвестиційних процесів у міжнародному туризмі / Г.О. Ворошилова

// Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків і залучення іноземних інвестицій: регіо-

нальний аспект: зб. наук. пр. / редкол.: Ю.В. Макогон (голов. ред.) [та ін.] – Донецьк: ДонНУ,

2010. – 1050 с. – ISSN 1991-3524.

14. Кальченко О.М. Проблеми формування інвестиційної політики в туристичній галузі /

О.М. Кальченко // Вісник Чернігівського Державного Технологічного Університету. Серія: Еко-

номічні науки / редкол.: Є.М. Сич (голов. ред.) [та ін.]. – Чернігів: ЧНТУ, 2009. – №38.

15. Шупік Б.В. Зарубіжний досвід у регулюванні туризму / Б.В. Шупік // Наково-виробничий жур-

нал «Держава та регіони». – Серія: Державне управління / редкол. : О.Г. Мордвінов (голов. ред.)

[та ін.]. – Запоріжжя: Класичний приватний університет, 2009.– №1. – ISSN 1813-3401.

16. Лиса С.С. Управління ланцюгом постачання торговельних мереж / С.С. Лиса // Актуальні про-

блеми сучасної науки: матеріали VI Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції

(20-22 квітня 2010). – Режим доступу: http://intkonf.org/lisa-ss-upravlinnya-lantsyugami-

postachannya-torgovelnih-merezh/. – Назва з екрана.

17. Kуriakidis A. Capturing the visitor economy: a framework for success / A. Kуriakidis [others] // The

Travel & Tourism Competitiveness Report. – Switzerland: WEF, 2009 – 492 р.

18. Tourism Highlights 2009. – Access mode: www.unwto.org. – Title from screen.

19. Про затвердження Державної програми розвитку туризму на 2002-2010 рр.: постанова КМУ від

29 квітня 2002 р. №583 // Офіц. вісн. України. – 2002. – №18. – С. 143.

20. Туристический поток в Украину сократился на 18%. – Режим доступа:

http://korrespondent.net/ukraine/events/1019311. – Загл. с экрана.

Міжнародна економіка та менеджмент

Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. №4-5. 2010.

Бориславська Н.О., аспірант кафедри

маркетингу та реклами КНТЕУ

ІННОВАЦІЙНІ АСПЕКТИ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ СИСТЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОГО

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ТОРГОВИМ МАРКЕТИНГОМ НА ЮВЕЛІРНОМУ

РИНКУ УКРАЇНИ ТА СВІТУ

Проаналізовано кон'юнктуру ювелірного ринку України, досліджено особливості інформаційного забезпечення

управління торговим маркетингом на підприємствах галузі. Запропоновано окремі аспекти формування системи

інформаційного забезпечення управління торговим маркетингом.

The attempt to analese the situation at the Ukrainian jewellery market is made in the article. Particularities of informa-

tional provision of trade marketing management at the enterpreses of jewellery branch are researched. Special aspects of

the formation of the trade marketing management informational system are proposed.

Постановка проблеми. Останнє десятиліття характеризується активною трансформацією кон'юнктури

світового та українського ринку ювелірних виробів, яка відбувається під впливом глобальних соціальних,

економічних та політичних змін.

Реалії сьогодення дозволяють виділити цілий ряд факторів, що мають вплив на діяльність усіх учасни-

ків ринку ювелірних виробів: зростання світових цін на сировину (золото, платину, алмази та інше дорогоцін-

не та напівдорогоцінне каміння): конкуренція між виробниками, зниження розмірів чистого прибутку,

роздрібнення традиційних та поява нових ринків, формування торгових мереж та нових брендів, підвищення

вимог споживачів до якості виробів, тенденція до зростання вартості готових виробів, посилення конкуренції

з боку виробників інших предметів розкошу, часті зміни каналів розподілу готових виробів від виробників до

кінцевих споживачів, зростання темпів застосування альтернативних інструментів маркетингу, як пріоритет-

ної умови підвищення рівня продажу. Основною метою сучасного маркетингу є забезпечення раціонального

співвідношення між попитом та пропозицією продукції визначеного виду та асортименту, досягнення най-

більш оптимальної швидкості просування товарів чи послуг на шляху від виробника до споживача. Досягнен-

ню даної мети сприяє застосування торгового маркетингу у практиці управління. Однак, проблемним

залишається упровадження інформаційного забезпечення управління торговим маркетингом.

Аналіз публікацій з проблеми показав, що деякі науковці лише констатують окремі аспекти цієї пробле-

ми. Зокрема О.А. Виноградов [4] здійснює аналіз застосування інформаційних технологій у забезпеченні мар-

кетингу інноваційної діяльності. Б. Аникин, В. Баранчев [1] наголошують на необхідності запровадження

інноваційних моделей бізнесу, які дозволять по-новому ставитися до вирішення маркетингових та логістич-

них аспектів діяльності підприємств. Г.Р. Руденко у своїй праці [9] досліджує інноваційність взаємозв'язків

видів забезпечення логістичної діяльності та управління підприємством. У працях [2-3] проаналізовано стан

українського ювелірного ринку та розглянуто проблеми які постали перед підприємствами-операторами дано-

го ринку.

Мета статті – дослідження інформаційного забезпечення управління торговим маркетингом на під-

приємствах. Розробка і обґрунтуваня системи інформаційного забезпечення управління торговим маркетин-

гом на підприємствах ювелірної промисловості.

Невирішені частини проблеми. Як свідчить аналіз світових тенденцій, виробничі та торговельні підпри-

ємства постали перед проблемою консолідації зусиль в галузі маркетингу та логістики з метою організації

альтернативних каналів розподілу ювелірної продукції та забезпечення безперебійного потоку товарів, інфо-

рмації та капіталу у каналах. Необхідно дослідити вплив інформаційного забезпечення управління торговим

маркетингом на вирішення актуальних маркетингово-розподільчих завдань, які постали перед підприємства-

ми ювелірної промисловості.

Виклад основного матеріалу. На світовому ринку посилюється конкуренція серед виробників необроб-

леного дорогоцінного каміння, розробляються нові родовища, зростає потужність гранувальної промисловос-

ті, різко зростають ціни на дорогоцінне каміння та метали.

Виробники ювелірної продукції переносять виробництво у країни третього світу: Таїланд, Китай, Індію,

де є можливість забезпечити низьку собівартість готових виробів.

Міжнародна економіка та менеджмент

Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. №4-5. 2010.

Спостерігається експансія роздрібної торгівлі ювелірними прикрасами в країни, що розвиваються та

країни пострадянського простору. В цих країнах існує можливість розширення географії споживання ювелір-

них прикрас через забезпечення попиту розрізнених ринкових сегментів споживачів з диференційованими

споживчими, естетичними вподобаннями та рівнем доходу. Всі зазначені фактори впливають на сценарій роз-

витку індустрії не лише у світовому чи регіональному масштабах, а також на рівні окремих країн [6].

Світові тенденції мають визначальний вплив на зміни у кон'юнктурі українського ювелірного ринку. На

сьогодні динамічність розвитку ювелірного ринку пов’язана зі змінами у законодавстві та збільшенням кіль-

кості операторів ринку. До 2003 року в Україні ставка акцизного збору з ювелірних виробів становила 55%

від вартості. Розмір митної вартості на імпортні ювелірні вироби становив 50%. На сьогодні акцизна ставка

знята, а митна вартість становить лише 20% від вартості виробу. Такі зміни вплинули на збільшення обсягів

випуску ювелірних виробів в Україні на 30-40%, внаслідок цього сформувалися нові канали збуту [2].

Об'єм виробництва на Українському ювелірному ринку у 2005 році становив 50 тонн, у 2006 – 56 тонн,

у 2007 році – 62 тонни, у 2008 році цей показник досяг рівня 85 тонн.

Світова фінансова криза вплинула на економіку, стан провідних галузей, враховуючи і ювелірну. До

середини осені 2008 р. ювелірних справ майстри, незважаючи на прогнози експертів про насичення ринку,

почували себе досить непогано. За дев'ять місяців минулого року, порівняно з аналогічним періодом 2007р.,

загальний обсяг виробів, поданих на таврування, збільшився на 35%.

У вересні ринок виріс на 2-8%, у жовтні – на 12%. На жаль, на початку листопада 2008 р. деструктив-

ний вплив фінансової кризи відчув і український ювелірний ринок. Зараз споживачі думають про те, як вижи-

ти, а не придбати предмети розкоші. Першою на настрої споживачів відреагувала торгівля, що приблизно на

90% представлена приватними підприємцями, які працюють на єдиному податку.

На ринку роздрібні продажі скоротилися в 1,5 рази, оптові – у 2,5 рази. Одночасно зі скороченням обся-

гів продажу відбулося знецінення гривні, підвищення світових цін на жовтий метал в Україні, подорожчання

на 50-60% банківського золота, яке використовується для виробництва ювелірних виробів [3].

Подорожчало дорогоцінне каміння, яке закуповується за кордоном і готові ювелірні вироби, що, у свою

чергу, похитнуло позицію імпортерів, багато з яких наголошують на проблемі купівлі доларів для розрахунку

за чинними контрактами.

Оператори українського ювелірного ринку очікують наступний вплив фінансової кризи на ситуацію на

ринку у 2009 році:

– обсяг ювелірного ринку може скоротитися на 30-40% внаслідок зменшення кількості компаній,

звуження асортименту та зменшення маси виробів;

– у I півріччі 2009 р. прогнозується скорочення виробництва – до 35%, однак, у II півріччі очіку-

ється вихід на прогнозовані темпи. У 2009 планується збільшити обсяг виробництва до 100-120

тонн.

– у 2009 р існує ймовірність виходу з ринку 15-20% компаній. Залишаться компанії, у яких є влас-

ні, а не орендовані площі, накопичена модельна і сировинна база, замкнутий цикл виробництва

(під час кризи не варто покладатися на послуги спеціалізованих компаній, наприклад, з лиття або

із кріплення каменів) і в яких до весни залишаться вільні оборотні кошти.

Ці факти дозволяють констатувати, що ювелірний ринок України відчув негативний вплив фінансової

кризи, однак експерти ринку запевняють, що говорити про крах галузі передчасно, оскільки традиція купува-

ти ювелірні вироби як об'єкт капіталовкладень, та предметів, що є свідченням матеріального статку та стабі-

льності, зберігається незмінною навіть в умовах економічної нестабільності.

За даними досліджень, в Україні на кінець 2007 року зареєстровано понад 800 компаній, які спеціалі-

зуються на виробництві ювелірних виробів, ще близько 3 тисяч займаються лише їх продажем [2].

86 компаній контролюють більше ніж 80% ювелірного ринку. Лідерами продаж є ВАТ «Київський

ювелірний завод», «Ремточмеханіка», «Уркзолото», «Zarina» (рис. 1).

Міжнародна економіка та менеджмент

Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. №4-5. 2010.

Структура обсягу продажу ювелірних виробів на ринку

України в 2008р

Інші, понад 1000

підприємств

30%

Укрзолото

Ремточмеханіка

11%

Київський

ювелірний

завод

33%

Cartier

Noblesse

Кристал

Basel

Zarina

Київський

ювелірний завод

Ремточмеханіка

Укрзолото

Zarina

Basel

Кристал

Noblesse

Cartier

Інші, понад 1000

підприємств

Рис. 1. Структура обсягу продажу ювелірних виробів на ринку України у 2008р.

У роздрібній торгівлі ювелірними виробами відбулися кардинальні зміни. Лібералізація правил ведення

бізнесу призвела до виникнення одиничних ювелірних магазинів, які є власністю приватних осіб, оскільки

цей бізнес завжди належав до класу сімейного. Місце розташування таких торгових місць диференціюється

залежно від рівня інтенсивності потоків споживачів (поблизу стаціонарних ринків. культурно-розважальних

закладів, транспортних розв'язок). Асортимент у магазинах такого типу на 80% становлять вироби італійських

та турецьких товаровиробників, що зумовлено нижчим рівнем цін (ціна на вироби у середньому на 5-10% ни-

жча, аніж у спеціалізованих магазинах-салонах) та зовнішнім видом прикрас (можливість швидкої зміни ди-

зайну відповідно до світових модних тенденцій, виробництво тонкостінних виробів, що дозволяє створювати

ефект об'ємності з мінімальними витратами сировини).

З появою в Україні торгових центрів, набули розвитку магазини нового формату. Наприклад, «Укрзо-

лото», яке позиціонує свої торговельні підприємства як ювелірні супермаркети. Такий формат магазинів до-

зволяє на площі 300-400 м2 представити близько 50 тис. одиниць виробів, як вітчизняного, так і закордонного

виробництва. Аби продати таку кількість ювелірних виробів, необхідно привабити велику кількість покупців,

тому магазини «Укрзолото» при формуванні свого асортименту орієнтуються на вподобання споживачів із

середнім рівнем доходів та співпрацюють із виробниками, які виробляють прикраси відповідної вартості

(Ювсети).

У 2006 році на українському ювелірному ринку з'явилась перша франчайзингова мережа Zarina. Бренд

позиціонує себе як продавця прикрас із діамантами та іншим дорогоцінним камінням, а також виробів із золо-

та і срібла.

Останні 4-5 років характеризуються появою на ринку країни виробів іноземних товаровиробників, одні

з них розвиваються як монобрендові (Chopard – Швейцарія, Cartier, Korloff – Франція, Damiany – Італія,), інші

– як мультибрендові (Crystal – Франція, Prinsipessa – Італія). Магазини, у яких здійснюється продаж виробів

цих брендів, відкриті вітчизняними компаніями, які отримали дистриб'юторські права на їх реалізацію в Укра-

їні. Незважаючи на певну привабливість українського ринку для іноземних компаній, вони поки не здійсню-

ють масового відкриття своїх представництв через низку причин, до яких можна віднести відносно високий

рівень ввізного мита порівняно із іншими країнами, низький рівень купівельної спроможності середнього кла-

су українців, відсутність історико-культурних традицій придбання та експлуатації ювелірних виробів.

На відміну від світових іноземних компаній, російські ювеліри здійснюють інтенсивну експансію на

український ринок. Торгові представництва уже відкрили російські компанії «Ювелирный дом Росии»,

«Адамс», «Эдем», у перспективі розглядається можливість придбання виробничих потужностей. Російські

бренди представляють продукцію у тій же ціновій категорії, що й вітчизняні виробники, однак, мають перева-