Журнал - Cоціальна педагогіка: теорія та практика 2011 №03

Подождите немного. Документ загружается.

Соціальна педагогіка: теорія та практика № 3, 2011

Література

1. Алєксєєнко Т. Ф. Формування соціально-моральної позиції у стар-

шокласників : наук.-метод. посіб. / Т. Ф. Алєксєєнко, О. І. Коваленко. – Вінни-

ця, 2011 – 240 с.

2. Альбуханова-Славская К. А. Социальное мышление личности: про-

блемы и стратегии исследования / К. А. Альбуханова-Славская // Психологи-

ческий журнал. – 1994. – № 4. – С. 39 – 55.

3. Гинзбург М. Р. Личностное самоопределение как психологическая

проблема / М. Р. Гинзбург // Вопросы психологии. – 1988. – № 2. – С. 19 – 26.

4. Ериксон Э. Идентичность, юность и кризис / Э. Ериксон. – М., 1996. –

213 с.

5. Рубинштейн С. Л. Проблемы общей психологии / С. Л. Рубинштейн. –

М., 1976. – 415 с.

6. Соціальна педагогіка : словник-довідник / Т. Ф. Алєксєєнко, Ю. М. Жда-

нович, І. Д. Звєрєва, О. Л. Кононко та ін. ; за заг. ред. Т. Ф. Алєксєєнко. – Вінни-

ця, 2009. – 548 с.

7. Терлецький Р. М. Життєва позиція особи / Р. М. Терлецький. – К., 1990.

– 204 с.

8. Франкл В. Человек в поисках смысла / В. Франкл. – М., 1990. – 363 с.

9. Чуланова О. Л. Виховання життєвих перспектив старшокласників у

позанавчальній діяльності : дис. … канд. пед. наук / О. Л. Чуланова. – К., 2002.

* * *

Алєксєєнко Т. Ф. Зміст соціальних очікувань сучасних старшо-

класників і соціально-педагогічні проблеми їх регулювання

У статті розкрито сутність і зміст соціальних очікувань особистості як

соціально-педагогічної категорії, методи й результати її дослідження на при-

кладі сучасних старшокласників.

Ключові слова: соціальні очікування, типи ціннісних орієнтацій, старшо-

класники.

Алексеенко Т. Ф. Содержание социальных ожиданий современ-

ных старшеклассников и социально-педагогические проблемы их

регулирования

Статья посвящена раскрытию сущности и содержания социальных ожи-

даний личности как социально-педагогической категории, методам и резуль-

татам ее исследования на примере современных старшеклассников.

Ключевые слова: социальные ожидания, типы ценностных ориентаций,

старшеклассники.

Alekseenko T. F. Social еxpectations of the мodern нigh school

students and how to meet them from the social and pedagogical point of

view

In this article to inspecting essence and contents social’s expectation

personality if social’s pedagogiks category, methods and results her research the

example of the modern high school.

Key words: social’s expectation, types of value orientations, high school

students.

Стаття надійшла до редакції 19.04.2011 р

Прийнято до друку 26.08.2011 р.

Соціальна педагогіка: теорія та практика № 3, 2011

УДК [(377.8.016:80):377.091.2] (043.3)

Кечик О. О.

ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕДЖУ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

У зв’язку з переглядом концепції української освіти та її модернізацією

основним завданням професійної освіти стає підготовка кваліфікованого

працівника належного рівня та профілю, конкурентноздатного на ринку праці,

компетентного фахівця, який вільно володіє своєю професією та орієнтуєть-

ся в суміжних галузях діяльності, який може ефективно працювати за спе-

ціальністю на рівні світових стандартів. Найкраще, якщо випускник вищого

навчального закладу здатний бути конкурентом спеціалістам за кордоном.

Виняткову роль у досягненні цієї мети відіграє розвиток умінь та навичок

вільного володіння іноземною мовою як засобом повсякденного та ділово-

го спілкування в рамках професійної діяльності. Однак рішення поставлено-

го завдання неможливе без підвищення ролі самостійної роботи студентів,

яку планують, організують, контролюють та оцінюють. Як відомо, вивчення

іноземної мови потребує значних зусиль з боку студентів, їх систематичної

праці, сформованості низки таких якостей, як працьовитість, наполегливість,

уважність, самостійність, креативність, допитливість. Самостійна робота

студентів – невід’ємна частина навчального процесу у вищій школі в світлі

вступу України до Болонської системи. Навчити студента самостійно опану-

вати знання – одне з головних завдань дидактики вищої школи. Україна про-

голосила стратегічну мету – інтегруватися в європейське співтовариство.

Звідси виникає потреба в опануванні іноземних мов й в активному викорис-

танні їх у міжнародній діяльності. Таким чином, актуальність дослідження про-

блеми організації самостійної роботи студентів з іноземної мови зумовлена

соціальними потребами в спеціалістах з високим рівнем знань іноземної мови.

Проблема організації самостійної діяльності не нова й актуальна не лише

для України. Історії вищої школи відомі імена визначних учених – прихильників

самостійної роботи студентів (М. Пирогов, Д. Менделєєв, М. Лобачевський,

М. Жуковський). На теоретико-методологічному рівні проблема організації

самостійної роботи студентів висвітлена в працях багатьох сучасних учених-

педагогів: А. Алексюка, С. Архангельського, Ю. Бабанського, В. Безпалька,

П. Підкасистого; психологів: А. Петровського, О. Леонтьєва, К. Платонова,

С. Рубінштейна; методистів: О. Біляєва, Л. Паламар, М. Пентилюк, К. Плис-

ко. Різні аспекти щодо вивчення особливостей організації самостійної робо-

ти студентів у виші неодноразово ставали об’єктом наукових досліджень уче-

них і сьогодні не менш широко продовжують обговорюватися на сторінках і

вітчизняної, і зарубіжної педагогічної, навчально-методичної літератури, на

науково-практичних конференцій, Інтернет-форумах (А. Аюрзайн, В. Буряк,

М. Гарунов, С. Гончаренко, М. Єрастов, Б. Єсипов, І. Зимня, І. Ільясов,

В. Козаков, І. Лернер, В. Ляудіс, Р. Нізамов, М. Солдатенко, А. Усова, А. Цюп-

рик, М. Ярмаченко, В. Ягупов та ін.).

Метою нашого дослідження є розкрити особливості організації само-

стійної роботи студентів педагогічного коледжу з іноземної мови, проаналізу-

вати її форми й методи. Ми акцентуємо увагу не на всебічному розгляді цих

педагогічних технологій, а на аналізі основних принципів, правил формуван-

ня та використання найбільш ефективних форм і методів для організації са-

мостійної роботи студентів педагогічного коледжу.

Соціальна педагогіка: теорія та практика № 3, 2011

Існує багато трактувань самостійної роботи студентів, але якщо всі по-

гляди об’єднати та виділити головне, то виходить, що самостійна робота сту-

дентів – це основна форма організації навчання, яка включає різноманітні

види індивідуальної й колективної навчальної діяльності, яку здійснюють на

аудиторних та позааудиторних заняттях з урахуванням індивідуальних особ-

ливостей і пізнавальних можливостей студентів під керівництвом викладача

або без його безпосередньої участі. У контексті нашого дослідження само-

стійна робота визначена як вид навчальної діяльності, спрямований на фор-

мування пізнавальних здібностей студента, на їх безперервну самоосвіту.

Аналіз основних організаційних та дидактичних засобів організації на-

вчального процесу та самостійної роботи під час вивчення іноземної мови в

педагогічному коледжі показав, що однією з необхідних умов підвищення

ефективності навчального процесу є така його організація, що сприяє фор-

муванню в студентів внутрішньої мотивації щодо засвоєння знань, усвідом-

лення й розуміння мети навчальної діяльності та позитивне ставлення до неї.

Крім того, ми виходимо з того, що існують два підходи до рішення проблеми

професійної підготовки студентів: суспільно й державно значущий підхід, орі-

єнтований на реалізацію потреб суспільства й держави в неперервному роз-

витку, з позиції якого відповідні цілі сформульовані на підґрунті виділення

функцій фахівця, сукупності його загальних і специфічних умінь, важливих

для її реалізації, що об’єктивно необхідно для соціального становлення сту-

дентів; особистісно значущий підхід, опора на який пов’язана із забезпечен-

ням потреб кожного студента в загальному й професійному розвитку, який

орієнтує на врахування установок фахівців, певного рівня сформованості

фахових та інших цінностей, мотивів професійного становлення тощо.

Найбільш загальним цільовим орієнтиром фахової підготовки студентів

називають інтегральну готовність випускника вищого навчального закладу

виконувати професійні функції, тобто складну інтегральну якість, що визна-

чена й заданою метою особистісно зорієнтованої фахової підготовки та умо-

вами її реалізації, й особистістю випускника ВНЗ. Компонентами такої готов-

ності є: психологічна складова, яка ґрунтується на глибокому усвідомленні

студентом потреби в оволодінні внутрішньо прийнятими професійними

вміннями та якостями, самоцінному ставленні до них як до особистісно зна-

чущих щодо реалізації функцій спеціаліста; практична складова, тобто необ-

хідний і достатній рівень сформованості у випускника всього комплексу зна-

чущих для професійної діяльності вмінь, яка забезпечує зовнішнє функціону-

вання інтегральної готовності як системи й готовність до самовдосконален-

ня після отримання диплома.

Ми вважаємо, що цілі навчального процесу з іноземної мови в педагогі-

чному коледжі мають бути спрямовані на актуалізацію потреби в самофор-

муванні інтегральної готовності до самостійної праці, накопиченні безпосе-

реднього досвіду підготовки, його стимулювання.

Організацію самостійної роботи студентів з іноземної мови не можна

розглядати як ізольовану проблему. Загальновідомо, що вона є органічною

частиною навчального процесу, передумовою успішної реалізації програмо-

вих вимог з цього предмета. Особливого значення при цьому дедалі більше

й більше набувають самостійні завдання, оскільки жоден курс навчання іно-

земної мови не дає студентам повного опанування мовою, а тільки допома-

гає їм подолати труднощі в процесі засвоєння знань та їх подальшого вдос-

коналення. Мета самостійної роботи – активізувати пізнавальну діяльність

студентів у навчальному процесі, розвинути їх мовленнєві навички та вміння,

допомогти тим, хто має слабку підготовку з іноземної мови. Отже, більшість

Соціальна педагогіка: теорія та практика № 3, 2011

завдань для самостійного виконання добирають таким чином, щоб посилити

практичну спрямованість мовної освіти майбутніх педагогів. У процесі вив-

чення іноземної мови викладач повинен учити студентів працювати само-

стійно, прищеплювати їм навички самостійної роботи в аудиторії для подаль-

шого використання їх у позааудиторнiй самостiйнiй роботі. Завдання для по-

зааудиторної самостійної роботи повинні містити вправи різного ступеня твор-

чості й самостiйностi (вiдтворювальні, перетворювальні й творчі). Вони ма-

ють бути скеровані на вдосконалення всіх видів мовленнєвої дiяльностi

(аудіювання, мовлення, читання, письмо) i володіти фаховою орієнтацією.

Традиційно самостійну роботу студентів проводять за такими формами

[1, c. 69]:

– індивідуальні (реферативні повідомлення, курсове, дипломне проек-

тування, самостійна науково-дослідницька робота, індивідуальні консультації,

олімпіади тощо);

– групові (проектне та проблемне навчання, навчання в співпраці, ігро-

ве проектування, групові консультації, факультативні заняття, заняття в гур-

тках);

– масові (проектне, програмоване навчання).

Оскільки останнім часом значно зросли технічні можливості студентів, ак-

туальним у цих умовах є завдання організації регулярної й продуктивної само-

стійної роботи студентів з іноземної мови з використанням допоміжних засобів

навчання, які, згідно з класифікацією Ч. Купісевича, включають візуальні,

аудіальні, аудіовізуальні й частково автоматизуючі процеси навчання (програ-

мовані підручники, дидактичні машини, лабораторії для вивчення мови, так звані

автоматизовані аудиторії) [2, с. 227]. У самостійній роботі з іноземної мови

широко використовують традиційні (нетехнічні) засоби й технічні засоби на-

вчання. Серед технічних засобів навчання іноземній мові все ширше застосо-

вують комп’ютер і відповідне програмне забезпечення, зокрема електронні

словники, електронні перекладачі, тестові програми тощо. Відомо, що програ-

моване навчання, яке, на нашу думку, можна назвати особливим видом само-

стійної роботи, забезпечує широкі можливості в організації пізнавальної діяль-

ності студентів. Програмоване навчання дозволяє активізувати самостійну

роботу студентів, підвищити мотивацію навчального процесу.

Розширення традиційного арсеналу способів, засобів, прийомів самос-

тійної роботи за рахунок широкого застосування iнформацiйних технологій

навчання, зокрема залучення комп’ютерних технологій, повинно сприяти вдос-

коналенню навчального процесу у вищій школі. Використання комп’ютерних

навчальних програм у самостiйнiй роботі під час опанування іноземні мови

студентами є полiфункцiональним. Поступово на зміну традиційній системі

навчання приходить особистісно орієнтована, традиційні методи замінюються

інноваційними, що передбачають зміщення акцентів у навчальній діяльності.

Упровадження комп’ютера покликане створити умови для вироблення

навичок й умінь працювати самостійно (це випливає iз специфіки роботи з

комп’ютерними програмами), дає можливість здійснити диференційований

та iндивiдуальний пiдхiд і у виборі матеріалу, i в темпах роботи окремих сту-

дентів; сприяє розширенню та поглибленню знань з фаху (iнформацiйнi мож-

ливості комп’ютерної мережі необмежені), ставить студента перед

необхiднiстю глибоких знань іноземної мови, без чого неможливе отримання

професійно орієнтованої iнформацiї. Цим використання комп’ютерних про-

грам у самостiйнiй роботі під час вивчення іноземної мови виявляє знання

іноземної мови й знання з фаху як взаємонеобхiднi й достатні умови для вдос-

Соціальна педагогіка: теорія та практика № 3, 2011

коналення мовної підготовки i для професійного зростання. Ці процеси відбу-

ваються паралельно. Наявне взаємопроникнення i взаємовдосконалення

дисциплін.

Навчання з використанням інформаційних технологій, як стверджує

С. Титова, первинно має більш індивідуальний характер, особливо під час

використання інтерактивних можливостей та мультимедійних технологій. Крім

цього, до переваг роботи студентів з комп’ютером належать: наявність мо-

ментального зворотного зв’язку, великі можливості представлення мовного

матеріалу, об’єктивна оцінка результатів студентів, активність студентів

[3, с. 123]. Студент працює на персональному комп’ютері та має можливість

контролювати свої дії. До того ж студенти потрапляють до умов більшого

емоційного комфорту, тому що не мають негативного емоційного впливу від

викладача або студентів. Саме автентичний веб-матеріал є для студентів

найкращим джерелом знань про іншу країну, підвищує їх соціокультурну

обізнаність.

Мультимедійні засоби та мережа Інтернет у реалізації концепції само-

стійної роботи студентів дозволяють виконати кілька завдань [4, с. 107]:

– оптимізувати процес навчання;

– підвищити якість навчання;

– інтенсифікувати процес вивчення іноземної мови;

- надати можливість спілкування з носіями мови;

– посилити мотивацію до вивчення іноземних мов;

– надати можливість одержувати найновішу інформацію та навчати на-

вичкам її оцінки та аналізу.

До найбільш ефективних видів самостійної роботи з використанням

інформаційних технологій зараховують [4, с. 112]:

– мовні тренінги з лексики та граматики. Використання тренінгів допома-

гає розвивати навички писемного мовлення, перекладу, розширювати слов-

никовий запас, підготуватися до іспитів. Тренінги економлять час викладача,

тому що не потрібно перевіряти механічно ступінь володіння лексикою (він

має результати, сформовані комп’ютером), викладач продовжує розвивати

навички використання лексики в комунікативному процесі;

– тести вхідного, проміжного та вихідного контролю знань студентів. Ре-

зультати тестування вносять в електронні протоколи, студенти та викладачі

можуть ознайомитися з ними в будь-який час;

– проблемно-пошукові завдання на базі Інтернет-ресурсів. Для реалізації

таких завдань студенти та викладачі використовують інформаційні та кому-

нікаційні служби Інтернету, пошукові системи, каталоги та колекції посилань.

Викладач формулює для студентів певну проблему чи ряд проблемних зав-

дань та пропонує механізм для успішної реалізації цієї задачі. Залежно від типу

завдання технології рішення проблеми можуть бути різними (з урахуванням рівня

володіння мовою та навичками використання Інтернет та комп’ютера);

– творчі завдання (створення міні-презентацій за темами на вибір). Сту-

дентам пропонують теми, за якими впродовж навчального семестру вони

готують презентації. Викладач надає консультативну допомогу щодо змісту,

джерел інформації, оформлення та захисту роботи. Результатом є комп’ю-

терні презентації, виконані в Microsoft PowerPoint, з використанням тексто-

вої, графічної, аудіо- та відеоінформації.

Таким чином, комп’ютерні технології дозволяють відійти від традиційних

форм навчання й підвищити індивідуалізацію навчальної діяльності студентів,

оптимізувати засвоєння мовних структур та граматичних правил, подолати

монотонність навчального процесу, коли формують мовленнєву та комуніка-

Соціальна педагогіка: теорія та практика № 3, 2011

тивну компетенцію студентів під час вивчення іноземної мови, а також ефек-

тивно організувати самостійну роботу студентів.

Сучасна вища школа покликана забезпечити студента міцними, опера-

тивними знаннями, а також навчити його вчитися (тобто вчити себе) само-

стійно. Освічена людина сьогодні – це самостійна людина, що вміє само-

стійно приймати рішення, самостійно досягати поставленої мети, має навич-

ки власними силами оволодівати знаннями, удосконалювати свою фахову

майстерність індивідуально. Отже, сьогодні надзвичайно важливо в май-

бутніх фахівців виробити потребу в самостійному опануванні іноземною мо-

вою, навчити їх творчо застосовувати набуті знання в нових ситуаціях, кори-

стуватися довідковою літературою, робити вибірковий переклад, готувати

доповіді, брати участь у конференціях, анотувати статті тощо. Сучасність

надає суворі вимоги до майбутнього фахівця, який повинен уміти поєднува-

ти глибоку фахову підготовку з високим рівнем володіння іноземною мовою

та комп’ютерною грамотністю. Ці вимоги взаємопов’язані, неподільні, спри-

яють взаємному збагаченню й удосконаленню, але єдиною універсальною

вимогою до конкурентноспроможного фахівця є його вміння самостійно, твор-

чо мислити.

Таким чином, самостійна робота служить дійовим засобом професійно-

го розвитку майбутніх педагогів. Розвиток пізнавальних можливостей май-

бутніх фахівців визначається раціональною організацією самостійної робо-

ти, в основі якої – залучення кожного студента до виконання завдань про-

фесійної спрямованості, чергування постійних і тимчасових завдань, групо-

вих, індивідуальних і колективних. Також зазначимо, що одним з головних зав-

дань організації самостійної роботи студентів є використання традиційних та

інноваційних форм і методів навчання, які б, доповнюючи один одного, ста-

новили єдину систему, що можна адаптувати до особливостей навчального

процесу в конкретному вищому навчальному закладі з метою оптимізації на-

вчання та підготовки висококваліфікованих фахівців.

Сучасному суспільству й виробництву потрібні спеціалісти, які володі-

ють здатністю мислити самостійно, творчо. Новітні технології вимагають від

молодих фахівців не лише освіченості, активності, пошуку, але також само-

стійності, упевненості, відповідальності, уміння жити й працювати в нових

умовах, бути соціально зорієнтованими. З огляду на це самостійна робота

майбутніх спеціалістів набуває великого значення.

Достатньо важливим чинником є й те, що майже в усіх вищих навчальних

закладах України пріоритетними в підготовці майбутніх спеціалістів є форму-

вання творчої, активної й самостійної особистості, розвиток інтересу до на-

бутих знань, формування професійно спрямованих мотивів навчальної діяль-

ності. На жаль, сьогодні в багатьох викладачів відсутня система, яка перед-

бачає використання завдань, спрямованих на розвиток самостійної роботи

в процесі професійного становлення майбутніх спеціалістів.

Отже, оцінюючи сучасний стан організації самостійної роботи студентів,

можна стверджувати, що існує ще багато проблем і недоліків, які потребу-

ють подальшого вирішення. Перспективи подальших пошуків у напрямку дос-

лідження ми вбачаємо в розробці й впровадженні моделі організації само-

стійної роботи майбутніх учителів іноземної мови в навчальних групах спе-

ціальності, «Початкова освіта» освітньо-кваліфікаційних рівнів, «молодший

спеціаліст» та «бакалавр».

Соціальна педагогіка: теорія та практика № 3, 2011

Література

1. Атаманчук Ю. Стан організації самостійної роботи студентів ВНЗ /

Ю. Атаманчук // Рідна школа. – 2008. – № 6. – С. 46 – 48.

2. Куписевич Ч. Основы общей дидактики / Ч. Куписевич. – М. : Высш.

шк., 1986. – 368 с.

3. Титова С. В. Ресурсы и службы Интернета в преподавании иностран-

ных языков / С. В. Титова. – М. : Изд-во МГУ, 2003. – 196 с.

4. Козаков В. А. Самостоятельная работа студентов и её информаци-

онно-методическое обеспечение / В. А. Козаков. – К. : Вища шк., 1990. –

С. 153.

* * *

Кечик О. О. Організація самостійної роботи студентів педагогіч-

ного коледжу з іноземної мови

Стаття присвячена проблемі ефективної організації самостійної роботи

студентів педагогічного коледжу, у якому готують кваліфікованих фахівців

для закладів освіти. У статті обґрунтовано сутність самостійної роботи сту-

дентів, проаналізовано основні принципи організації самостійної роботи з

іноземної мови, представлено найбільш ефективні форми та методи само-

стійної роботи студентів педагогічного коледжу в процесі вивчення іноземної

мови.

Ключові слова: самостійна робота, студент, іноземна мова, педагогічні

технології.

Кечик О. А. Организация самостоятельной работы студентов пе-

дагогического колледжа по иностранному языку

Статья посвящена проблеме эффективной организации самостоятель-

ной работы студентов педагогического колледжа, в котором осуществля-

ется подготовка квалифицированных специалистов для образовательных

учреждений. В статье представлено теоретическое обоснование сущности

самостоятельной работы студентов, проанализированы основные принци-

пы организации самостоятельной работы по иностранному языку, представ-

лены наиболее эффективные формы и методы самостоятельной работы

студентов педагогического колледжа в процессе изучения иностранного

языка.

Ключевые слова: самостоятельная работа, студент, иностранный язык,

педагогические технологии.

Kechik O. O. Organization of self-work of students of pedagogical

college in foreign language

The article is devoted to the problem of effective organization of self-work of

students of pedagogical college. It is also underlined the role of self-work in the

formation of modern highly skilled specialists. The article describes the

maintenance of independent work of students, the principles of its organization in

the process of studying foreign language. The most effective forms and methods

of self-work of students of pedagogical college in foreign language are represented

in the given article.

Key words: self-work, student, foreign language, pedagogical technologies.

Стаття надійшла до редакції 19.04.2011 р

Прийнято до друку 26.08.2011 р.

Соціальна педагогіка: теорія та практика № 3, 2011

ÏÅÍ²ÒÅÍÖ²ÀÐÍ² ÀÑÏÅÊÒÈ

ÑÎÖ²ÀËÜÍÎ¯ ÏÅÄÀÃÎÃ²ÊÈ

УДК 378.091.12:343.811

Караман О. Л.

ВИЩА ОСВІТА В ПРОЦЕСІ РЕСОЦІАЛІЗАЦІЇ ЗАСУДЖЕНИХ

У ПЕНІТЕНЦІАРНИХ ЗАКЛАДАХ

Теоретики й практики в галузі пенітенціарного процесу в місцях позбав-

лення волі вже давно довели, що освіта засуджених є могутнім засобом їхньої

ресоціалізації. Тут мова йде не тільки про отримання певного освітнього або

освітньо-кваліфікаційного рівня, окремої спеціальності, а про освіту як пе-

дагогічний процес, який має високу виховну спрямованість, підвищує рівень

загальної культури, почуття власної гідності, розширює перспективи успішної

соціальної реінтеграції після звільнення.

Серед дослідників, які вивчали ресоціалізуючу роль освіти в пенітенці-

арному процесі, проводили експерименти зі створення умов для виправлен-

ня й ресоціалізації засуджених засобами освіти, можна назвати небагато імен.

Серед них С. Горенко, С. Харченко (утворення в пенітенціарному закладі

адаптивної школи для розвитку потреби особистості засудженого в самореа-

лізації й саморозвитку), Н. Калашник (формування світогляду неповнолітніх

засуджених у процесі загальної та професійно-технічної освіти), Н. Волова

(організація освітнього процесу в пенітенціарних закладах на основі вико-

ристання телекомунікаційних технологій), В. Вершинін (особливості органі-

зації різних форм навчання у вечірній школі пенітенціарного закладу), М. Па-

атова (утворення реабілітаційно-виховної системи в пенітенціарному закладі

на основі використання особистісного та ситуативно-подійного підходів в

освіті) та ін. Проте в сучасній пенітенціарній теорії та практиці поки що відсутні

єдині механізми здобуття вищої освіти засудженими, а також ґрунтовні до-

слідження щодо ресоціалізуючої ролі вищої освіти, незважаючи на те, що кож-

ного року збільшується потреба засуджених у здобутті вищої освіти під час

перебування в пенітенціарному закладі. Так, за даними Державної пенітен-

ціарної служби України станом на початок ІІ семестру 2010 – 2011 навчально-

го року у вищих навчальних закладах України навчалося 62 особи за дистан-

ційною формою навчання [5]. Деякі ВНЗ не приймають абітурієнтів із колоній

через відсутність нормативно визначених механізмів навчання засуджених у

місцях позбавлення волі на державному рівні, порушуючи тим самим консти-

туційне право громадян на здобуття вищої освіти. Тому метою цієї статті є

обґрунтувати необхідність утворення умов для здобуття вищої освіти засуд-

женими у вищих навчальних закладах України.

Відповідно до ст. 6, 125, 126 Кримінально-виконавчого кодексу України

одним з основних засобів досягнення мети пенітенціарного процесу – вип-

равлення й ресоціалізації засуджених – є загальноосвітнє та професійно-

технічне навчання. На сьогодні можна констатувати, що система загальної

та професійно-технічної освіти вже склалася в пенітенціарних закладах Ук-

раїни: вона має ґрунтовну нормативно-правову базу, мережу загальноосвітніх

і професійно-технічних закладів, матеріально-технічну базу для практичної

підготовки та здійснення професійних функцій. Проте освіта – це відкрите

Соціальна педагогіка: теорія та практика № 3, 2011

системне утворення, що охоплює всі періоди онтогенезу людини – від дитя-

чого віку до старості. Так, національна система безперервної освіти України

представлена ланцюжком: дошкільна освіта – загальна середня освіта –

професійно-технічна освіта – вища освіта – післядипломна освіта – самоос-

віта протягом усього життя людини. Як бачимо, загальна середня та про-

фесійно-технічна освіта – лише елементи цієї системи, проте постають необ-

хідними базами, без яких неможливе отримання більш високих освітніх і ос-

вітньо-кваліфікаційних рівнів.

Міжнародні нормативні документи, що ратифіковані Україною та є час-

тиною й основою вітчизняного пенітенціарного законодавства, зокрема

Європейські пенітенціарні правила, проголошують, що «Кожна пенітенці-

арна установа мусить прагнути надати всім ув’язненим доступ до

освітніх програм, які повинні бути максимально всебічними та відпові-

дати індивідуальним потребам ув’язнених та їхнім прагненням. … Осві-

та ув’язнених, наскільки це реально зробити, повинна: a) бути інтегро-

вана до загальнонаціональної системи освіти та професійного навчан-

ня з тим, аби після звільнення вони могли без перешкод продовжити своє

навчання та професійну підготовку; б) відбуватися під егідою зовнішніх

навчальних закладів». З тексту документа зрозуміло, що освіта, по-перше,

повинна задовольняти всі індивідуальні потреби засуджених; по-друге, має

бути інтегрована в загальнонаціональну освітню систему, наведену нами

вище; по-третє, надаватися навчальними закладами, зокрема й тими, що зна-

ходяться поза межами колоній.

Щодо першого аспекту проблеми, то в науці існує безліч варіантів визна-

чення поняття „потреба”. Так, М. Михайлов під потребою розуміє об’єктив-

ний стан суб’єкта, який відбиває протиріччя між наявним і необхідним та спо-

нукає його до діяльності з усунення цього протиріччя [4, с. 39]. Відповідно до

теорії А. Маслоу, найвищою в ієрархії потреб людини є потреба в самореалі-

зації – прагненні до реалізації власного особистісного потенціалу (запасу

життєвої енергії, задатків, здібностей) [6, с. 196 – 197]. Одним із засобів са-

мореалізації людини є освіта, оскільки саме вона сприяє оволодінню шляха-

ми й способами, за допомогою яких людина може стати тим, ким вона здатна

стати, тобто самореалізуватися. Такі міркування доводять необхідність ство-

рення умов для надання будь-якого освітнього рівня засудженим відповідно

до їх потреб.

У контексті другого аспекту проблеми – інтеграції освіти засуджених до

загальнонаціональної системи освіти – на сьогодні пенітенціарна система

України, що представлена місцями позбавленням волі, уже зробила перші

кроки. Рушійною силою розвитку цього напряму діяльності пенітенціарних

закладів є протиріччя між уже здобутим освітнім або освітньо-кваліфікацій-

ним рівнем ув’язнених та їх прагненням підвищити цей рівень з метою задо-

волення потреби в самореалізації і під час перебування в колонії, і після ви-

ходу з неї. Результати моніторингів щодо освітнього рівня засуджених та по-

треб засуджених у здобутті освіти, що проводила група вчених у п’яти облас-

тях Росії [1] та Всеукраїнський благодійний Фонд «Правова ініціатива» в

Київській області України [2], показали, що рівень освіти засуджених різний:

початкову освіту має 8,44 % осіб, неповну середню освіту – 26,50 %, повну

середню освіту – 23,25 %, професійно-технічну освіту – 17,34 %, середню

спеціальну освіту (коледж) – 14,60 %, незакінчену вищу освіту – 4,62 %, вищу

освіту – 3,99 %, не дали відповіді – 1,26 % засуджених. На запитання, чи вва-

жаєте Ви достатнім рівень власної освіти, 42,33 % засуджених відповіли «так»,

55,39 % – «ні», 2,28 % – не відповіли зовсім. Відповіді на запитання «Який

Соціальна педагогіка: теорія та практика № 3, 2011

рівень освіти Ви хотіли б мати в житті?» дали такі результати: загальну се-

редню освіту хотіли б мати 23,47 %, професійно-технічну освіту – 29,41 %,

вищу – 42,50 %, не дали відповіді – 4,62 % засуджених. І, нарешті, на запитан-

ня «Чи хотіли б Ви продовжити свою освіту» відповіді були такими: 54,62 % –

«так», 26,91 % – «ні», 3,38 % – не відповіли зовсім. Таким чином, переважна

більшість засуджених не задоволена своїм освітнім (освітньо-кваліфікацій-

ним) рівнем і хоче продовжити свою освіту аж до вищої. Проте в колоніях

створені умови лише для отримання загальної середньої та професійно-тех-

нічної освіти, задовольнити ж потребу в здобутті вищої освіти в місцях поз-

бавлення волі засуджені не мають можливості через фізичну ізоляцію від

суспільства й неможливість здобувати освіту на денній, вечірній чи заочній

формах навчання у вищих навчальних закладах України.

У зв’язку з цим постає третій аспект вирішення питання – компенсації

неможливості надання вищої освіти засудженим закладами пенітенціарної

системи за рахунок надання її вищими навчальними закладами системи ос-

віти України за дистанційною формою навчання. Як було зазначено вище,

на сьогодні у вищих навчальних закладах України вже навчається 62 особи,

позбавлені волі, з різних виховних і виправних колоній (Ладижинської вип-

равної колонії № 39 та Стрижавської виправної колонії № 81 Вінницької об-

ласті; Дніпродзержинської виправної колонії № 34 Дніпропетровської області,

Самбірської виховної колонії Львівської області та ін.). Проте одним з пер-

ших ВНЗ України, який ще в 2005 р. розпочав експеримент з надання вищої

освіти особам, позбавленим волі, є Луганський національний університет імені

Тараса Шевченка. На підставі договору про співробітництво між Управлін-

ням Державного департаменту України з питань виконання покарань в Лу-

ганській області та Луганським національним університетом імені Тараса

Шевченка в 2005 р. на різні напрями підготовки за освітньо-кваліфікаційним

рівнем «бакалавр» («Технологічна освіта», «Професійна освіта», «Дизайн»,

«Психологія») було зараховано 4 абітурієнти з Перевальської виховної ко-

лонії та 2 – зі Свердловської виправної колонії № 38.

У 2008 р. до Професійного ліцею університету 4 особи з Перевальської

виховної колонії вступили на професію «Слюсар з ремонту автомобілів» і,

отримавши дипломи за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований

робітник», у 2009 р. були зараховані на 2 курс за напрямом підготовки «Про-

фесійна освіта» для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр».

Їм довелося пройти через систему професійно-технічної освіти, оскільки, по-

чинаючи з 2008 р., прийом та зарахування у ВНЗ здійснюється лише за ре-

зультатами зовнішнього незалежного оцінювання знань абітурієнтів.

З метою залучення засуджених до навчання у вищі протягом 2008 – 2009

навч. р. університет провів рекламно-профорієнтаційні заходи в усіх пені-

тенціарних закладах Луганської області, унаслідок чого для проходження зов-

нішнього незалежного тестування в Луганській області було зареєстровано

18 осіб, позбавлених волі (18 – з української мови та літератури, 4 – з історії

України, 14 – з математики, 1 – з фізики, 3 – з географії); 16 осіб успішно

пройшли зовнішнє незалежне тестування та подали документи для участі в

конкурсі, з них 10 було зараховано на навчання: 5 – на місця державного

замовлення та 5 – на контрактній основі. Як бачимо, засуджені показали

непогані результати тестування, оскільки витримали конкурс на бюджетній

основі. Серед зарахованих – засуджені з Брянківської виправної колонії

№ 11, Перевальської виправної колонії № 15, Краснолуцької виправної ко-

лонії № 19, Слов’яносербської виправної колонії № 60, Перевальської ви-

ховної колонії.