Журнал - Cоціальна педагогіка: теорія та практика 2011 №03

Подождите немного. Документ загружается.

Соціальна педагогіка: теорія та практика № 3, 2011

The term «gender research» appeared not so long time ago, when in the

1980-s in the universities of Western Europe and North America the corresponding

faculties and departments were opened. At the same time research centers for

the gender studies appeared there [4]. Though the term «gender differences»

has existed for a relatively short period of time, the gender differences by

themselves appeared with the beginning of human history.

Besides the evident physical differences between a woman and a man, there

are also differences in the structure of the brain. For instance, the man’s brain is

10-15% heavier than the woman’s one. In addition, the differences in hormones

are obvious. The male hormones are called androgens, while the female ones are

called estrogens. A lot could be said about differences in the behaviour, starting

with the birth of a child. Boys cry more, they must be held in the arms more, while

girls start to recognize the faces of people earlier and calm down quicker. It is a

proved fact that in all senses of perception, except eyesight, women are more

sensible and have higher indexes, than men. Men, unlike women, have better spatial

reasoning. The advantage of women in the verbal sphere is unquestionable –

girls start to talk earlier and with the years, their vocabulary, speed and fluency of

the language increase, while the male half of the humanity stays slightly behind [6].

A Canadian researcher D. Kimura (Ph.D., Department of Psychology, Simon

Fraser University, Canada) studies the differences between a man and a woman

in their behaviour and cognitive abilities, proving that all that is the result of brain

differences. She points out the list of problem-solving tasks favoring men:

– Men tend to perform better than women on certain spatial tasks. They do

well on tests that involve mentally rotating an object or manipulating it in some

fashion;

– Men are also more accurate than women at target-directed motor skills,

such as guiding or intercepting projectiles;

– They do better at matching lines with identical slopes;

– Men tend to do better than women on tests of mathematical reasoning.

On the other hand, D. Kimura suggests the list of problem-solving tasks

favoring women:

– Women tend to perform better than men on tests or perceptual speed in

which subjects must rapidly identify matching items;

– In addition, women remember whether an object, or series of objects, has

been displaced;

– When reading a story, paragraph or a list of unrelated words, women

demonstrate better recall;

– Women do better on precision manual tasks – that is, those involving fine-

motor coordination – such as placing the pegs in holes on a board;

– Women do better than men on mathematical calculation tests [8, 27].

The scientist believes that all these and other differences between men and

women are caused by the roles, which they played in the far past: a man was a

hunter and a defender, so he needed fine motor skills for that; a woman was

occupied with the housekeeping and upbringing of the children, and that required

good memory and communication skills [8].

On the basis of many researches, an American psychologist B. Lahey (Ph.D.,

Department of Psychology, University of Tennessee, USA) points out consistently

identified gender differences in cognitive ability and achievement in the table below

[9, 413]:

Соціальна педагогіка: теорія та практика № 3, 2011

Moreover, the scientist states out the consistently identified gender differences

in emotions and social behaviour:

The authors of the book «Leaders and the leadership process» J. Pierce

and J. Newstrom insist on the fact that the differences between a man and a woman

in the behaviour, emotional state, achievements in various spheres of knowledge

and cognitive abilities, influence the process of achieving the leadership and

success in different fields of activity [10].

An American researcher S. Burn (Ph.D., Department of Psychology & Child

Development, California Polytechnic State University San Luis Obispo, USA)

claims that a woman and a man are not so different, as scientists want to show.

He thinks that it is the gender stereotypes that define traditional female and male

roles and restrict the opportunities of both sexes. He writes that a woman’s role is

traditionally limited to a role of a mistress of the hearth and a children’s teacher,

neglecting the fact that a woman can realize herself in some other sphere [5].

«Love and children and home are good, but they are not the whole world, even if

most words written for women pretend they are», – assures an American writer,

activist, and feminist B. Friedan [7, 67].

S. Burn also takes a close look at the difference in the payment for woman’s

On the average, women score higher

than men on tests of:

On the average, men score higher than

women on tests of:

Language skills Spatial and mechanical reasoning

Reading comprehension Mathematics achievement

Spelling Science achievement

Verbal and spatial memory Computer science

Perceptual speed Social studies achievement

Fine motor skills Electronics, automotive, and shop skills

On the average, women are more

likely to:

On the average, men are more likely

to:

Be nurturing and sympathetic Be competitive and dominant

Be sociable and friendly Be assertive

Be trusting and open Commit most kinds of crimes (especially

sex crimes)

Be cooperative and conciliatory Be unafraid of risks

Engage in indirect verbal aggression Engage in unprovoked physical

aggression

Be anxious or depressed Have high self-esteem

Be better able to hide their emotions

Соціальна педагогіка: теорія та практика № 3, 2011

and man’s work. The main explanations, why women get smaller salaries, are the

following: the majority of professions is divided into male and female and according

to the facts, female professions are paid less; there is an assumption that a woman

expects to get a smaller salary than a man, even if she has all required qualities,

skills, abilities and qualifications. The evident fact is that women occupy fewer

leading roles and lower positions, than men [5].

The situation has begun to change gradually only recently. If we take a look at

the gender statistics in Ukraine, we will see the following results: the quantity of

men and women-government employees are 36,5% and 63,5% correspondingly

(however, women gain such score only because they occupy lower positions); the

quantity of the candidates of sciences – women 38,4%, men – 61,6%; PhDs. –

women – 17,1%, men – 82,9%. The situation is not disastrous, but the difference

between two genders and their acceptance in the society is obvious. The results

of social survey about gender stereotypes in the Ukrainian society show the real

picture. Here is what people answered when they were asked «Who do you prefer

a woman or a man as…»: the president – women – 19%, men – 47%; the head of

the parliament – women – 9%, men – 44%; the director of the company – women

– 15%, men – 33% [12].

This statistic and different researches prove that women and men have a lot

of differences. The understanding and acceptance of the fact that your beloved

half can’t be the same as you, neither physically, nor in other aspects, will help to

create the family on spiritual and moral basis, where peace and quiet will reign. «I

want to be loved and to be understood – in fact these are the same things», – said

a British novelist Elizabeth Von Arnim [11]. And really, what can be better than

when people around you, especially your family, understand you?

A Russian scientist E. Ilyin is convinced that conflicts in a family arise, because

a woman and a man do not understand the physical peculiarities, emotional state

and behaviour of their beloved half. That’s the cause of misunderstandings, because

marriage and family expectations do not meet the reality [1].

It has to be said that gender differences, or it would be better to call them

gender peculiarities, should never limit social roles of a woman or a man. They

should complete each other, as two halves of one piece. If a woman can do the

job, which the society considers to be the men’s one, then why not? And vice

versa, if a man can deal with household duties, like cooking or cleaning, then let

him have such a possibility. The most important thing is the harmony, the balance,

the peace in the family, when a man and a woman share the responsibilities not

according to the existing stereotypes, but according to their own desires, mutual

understanding and agreement. The knowledge of gender peculiarities will help to

understand your beloved half.

Special courses or lectures, where specialists explain all crucial and urgent

problems and questions should be included in the process of preparing student

youth to becoming future wives and husbands, mothers and fathers, who will be

able to bring up a child with taking into account gender and individual peculiarities.

A Ukrainian scientist O. Plakhotnik (associate professor in National Aerospace

University – Kharkiv Aviation Institute) writes upon this question. According to her

researches, there are some courses of studies on gender problems, such as:

«Sociology of the family» (Ukrainian State Academy of Railway Transport),

Соціальна педагогіка: теорія та практика № 3, 2011

«Spiritual health» (Kharkiv Humanitarian Pedagogical Institute of Higher

Education), «The basics of sexology and sexual pathology» (National Aerospace

University – Kharkiv Aviation Institute), «Family and home culture and home

economy» (Kharkov State Zooveterinary Academy) and other. But the survey of

student youth revealed that even if such courses do exist, most of students have

never even dealt with gender problems. Moreover, the number of students, which

attended these courses, is very small [3].

So, as we see, the process of implementation of the disciplines connected

with gender problems can’t be called satisfactory. Even if it takes place, it happens

only due to the efforts of enthusiastic teachers, who are not always competent in

this sphere. As a result they are unable to prove the direct connection of gender

differences with the creation of a happy family, the basis of which, as we have

already stated, must be lofty moral and spiritual qualities.

The perspective of future development of the problem will be the close study

of disciplines, which are somehow connected with gender differences in the

Ukrainian universities.

Literature

1. Ильин Е. П. Дифференциальная психофизиология мужчины и женщи-

ны / Е. П. Ильин. – СПб. : Питер, 2003. – 367 с.

2. Лыткина Т. С. Домашний труд и гендерное разделение власти в се-

мье / Т. С. Лыткина // Социс. – 2004. – № 9. – С. 85 – 90.

3. Плахотник О. «Разрешить нельзя запретить»: к вопросу об институ-

ционализации гендерных исследований как учебной дисциплины в современ-

ной Украине / О. Плахотник // Гендерные исследования. – 2009. – № 19. –

С. 156 – 165.

4. Ярская-Смирнова Е. Истоки и методы гендерных исследований /

Е. Ярская-Смирнова // Одежда для Адама и Евы: Очерки гендерных иссле-

дований. – М. : ИНИОН РАН; Саратов : Гос. тех. ун-т, Центр соц. политики и

гендерных исслед. – М., 2001. – Ч. 1. – С. 7 – 92.

5. Burn Shawn M. The Social Psychology of Gender. McGraw-Hill

Humanities/Social Sciences/Languages; 1 edition, 1995. – 233 p.

6. Encyclopedia of sex and gender: men and women in the world’s cultures

/edited by Carol R. Ember and Melvin Ember. – New York, 2003. – 1021 р. (Bobbi

S. Low. Biological Bases of Sex Differences).

7. Friedan Betty. The feminine mystique. – New York : Norton, 1963. – 345 p.

8. Kimura D. Sex differences in the brain (Revision of 1999 paper). Scientific

American, Special issue «The hidden mind», 2002. – Р. 32 – 37.

9. Lahey Benjamin B. Psychology : An Introduction. – McGraw-Hill Higher

Education; 10th edition, 2008. – 610 p.

10. Pierce Jon, Newstrom John W. Leaders and the Leadership Process.

McGraw-Hill/Irwin; 4 edition, 2005. – 544 p.

11. http://www.aphorisme.ru/by-authors/arnim/?q=736

12. http://www.kmu.gov.ua/sport/control/uk/publish/

article?art_id=110984&cat_id=105327&search_param=%D0%BA

%D1%83%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%

8F&searchForum=1&searchDocarch=1&searchPublishing=1

Соціальна педагогіка: теорія та практика № 3, 2011

* * *

Чеботарьова О. В. Гендерний підхід у процесі підготовки студент-

ської молоді до сімейного життя

У статті мова йде про гендерні відмінності між чоловіком та жінкою, роз-

крито важливість гендерного підходу в процесі підготовки студентської мо-

лоді до сімейного життя.

Ключові слова: гендерні відмінності, студентська молодь, сімейне жит-

тя, духовно-моральні якості.

Чеботарева Е. В. Гендерный подход в процессе подготовки сту-

денческой молодежи к семейной жизни

В статье говорится о гендерных различиях между мужчиной и женщи-

ной, раскрывается важность гендерного подхода в процессе подготовки сту-

денческой молодежи к семейной жизни.

Ключевые слова: гендерные различия, студенческая молодежь, семей-

ная жизнь, духовно-моральные качества.

Chebotariova О. V. Gender approach in the preparation of student

youth to family life

The article deals with the gender differences between a man and a woman.

The importance of gender approach in the process of the preparation of student

youth to family life is shown.

Key words: gender differences, student youth, family life, moral and spiritual

qualities.

Стаття надійшла до редакції 17.03.2011 р

Прийнято до друку 26.08.2011 р.

Соціальна педагогіка: теорія та практика № 3, 2011

ÑÎÖ²ÀËÜÍÎ-ÏÅÄÀÃÎÃ²×ÍÀ ÐÎÁÎÒÀ

Ç Ä²ÒÜÌÈ ÒÀ ÌÎËÎÄÄÞ

УДК 37.013.42

Алєксєєнко Т. Ф.

ЗМІСТ СОЦІАЛЬНИХ ОЧІКУВАНЬ СУЧАСНИХ

СТАРШОКЛАСНИКІВ І СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ

ПРОБЛЕМИ ЇХ РЕГУЛЮВАННЯ

Кардинальні зміни політичного, економічного й духовного життя зумов-

люють зміни в психології, ціннісних орієнтаціях і моделях поведінки та вчин-

ках людей. Найбільшою мірою вони виявляються у свідомості й поведінці

молоді, тобто в тій соціальній групі, яка є найменш підготовленою до само-

стійною життя та якій належить його розбудовувати за новими стандартами.

Саме тому дослідження соціальних очікувань особистості в юнацькому віці

набуває особливої актуальності і для сучасної науки, і для майбутнього дер-

жави. Загалом воно є актуальним для теорії й практики соціальної педагогіки

в контексті розуміння й регуляції соціально-моральної позиції особистості в

середовищі її перебування з найближчим оточенням.

Вивчення проблеми регулювання соціальних очікувань молоді тісно по-

в’язане з іншими проблемами, які вже досліджує сучасна наука, зокрема з

потребою розуміння труднощів виховання дитини в сім’ї (Т. Алєксєєнко,

З. Кісарчук, А. Співаковська), морального виховання в сучасній школі (І. Бех,

І. Бойко, В. Киричок, О. Чуланова, П. Ярмоленко), соціального становлення

особистості в суспільстві загалом (К. Альбуханова-Славська, Р. Терлецький,

С.Шандрук). Цей зв’язок простежуємо насамперед у тому, що утворення со-

ціальних очікувань особистості є результатом її культурного розвитку та на-

бутого життєвого досвіду.

Загалом у науковій літературі до проблеми формування соціальної відпо-

відальності старшокласників зверталися різні дослідники. Вони розглядають

її в різних аспектах: у громадянському самовизначенні (І. Тисячник, К. Чорна),

у рольовому спілкуванні (Ю. Ключко, О. Коробанова), щодо формування ак-

тивної життєвої позиції (К. Альбуханова-Славська, В. Панок), загальнолюдсь-

ких цінностей (Ж. Омельченко), моральних ідеалів (П. Ярмоленко), відпові-

дальної поведінки (В.Піскун) та ін. Однак особливістю всіх названих дослід-

жень є те, що вони зосереджені на формуванні або соціальної, або мораль-

ної відповідальності особистості юнацького віку в конкретних видах діяль-

ності чи конкретних типах середовища. Своє ж завдання ми бачимо в тому,

що у вихованні необхідно досягати прогностичних цілей і реалізовувати ком-

плексний підхід. Його неможливо реалізувати без вивчення соціальних очіку-

вань сучасних старшокласників. Саме їх особливості в сучасних умовах ми і

спробуємо розкрити в цій статті на основі отриманих у процесі дослідження

матеріалах.

У своєму науковому пошуку ми виходимо з того, що культурологічні утво-

рення особистості тісно пов’язані з моральними (І. Бех, Л. Рубінштейн,

М. Гінзбург, В. Ядов та інші). Їх цілісність виявляється в розумінні особисті-

Соціальна педагогіка: теорія та практика № 3, 2011

стю єдності внутрішніх і зовнішніх факторів життя. До внутрішніхзараховує-

мо ті, завдяки яким активно формується самопізнання й розуміння самого

себе, тобто готовність наповнювати свої очікування новим, більш доскона-

лим життєвим сенсом. Завдання ж педагога в цьому процесі полягає в тому,

щоб у практичній діяльності, яка спрямована на те, щоб зробити відповідни-

ми реальні умови життя й ідеальні уявлення самосвідомості, розкрити мо-

ральну сутність вихованця, що виявляється в його соціальних очікуваннях,

які мають різні вектори.

Саме тому вивчення сутності соціальних очікувань молоді в нашому дос-

лідженні проведене в трьох напрямках: щодо культури особистості (у кон-

тексті особистість – суспільство, особистість – група, особистість – осо-

бистість), міжособистісних стосунків молоді (у контексті батьки – педагоги –

однолітки), соціальних механізмів регулювання стосунків (прав і обов’язків;

правил, норм, принципів; ролі, позиції, оцінки, самооцінки).

Завдяки використаним методам дослідження (спостереження, анкету-

вання, бесіди, порівняльний аналіз, аналіз творчих робіт, емоційних ситуацій,

ситуацій морального вибору, незавершених висловлювань та ін.) було вияв-

лено особливості соціальних очікувань сучасних старшокласників.

Відповідно до отриманих результатів дослідження зміст соціальних очі-

кувань сучасних старшокласників розподілено на такі групи:

– за емоційно-оцінним ставленням особистості (емоційно позитивні, емо-

ційно негативні);

– за особливостями емоційних станів (тривожність, агресивність, упев-

неність, невпевненість);

– за спрямованістю (альтруїзм, конкурентність, рівність, співробітницт-

во, індивідуалізм, максималізм).

Також було визначено форми соціальних очікувань сучасних старшок-

ласників. Їх ми класифікували на 2 групи:

– активні (навчання, передбачення, перспектива, мотив поведінки, осо-

бистісне самовизначення);

– пасивні (установка, мрія, антиципація).

Цікавими виявились очікування старшокласників від тих людей, які є їх

найближчим колом спілкування та від самих себе, наприклад, від однолітків

вони очікують: прийняття у групу й відповідності її нормам спілкування й по-

ведінки, доказів дружби, взаєморозуміння, взаємодопомоги. Від дорослих –

поваги, прийняття їх індивідуальності, дорослості, їх думки, а також розрахо-

вують на матеріальну й емоційну підтримку. Ці результати значною мірою

зумовлені віковими особливостями учасників експерименту та набутим ними

життєвим досвідом.

Юнацький вік є періодом інтенсивного формування системи ціннісних

орієнтацій, яка впливає на становлення характеру й особистості загалом, є

основою її життєвого вибору. Передумовами формування ціннісних орієнтацій

цього етапу життя постають такі чинники: оволодіння понятійним мисленням,

накопичення достатнього морального досвіду, набуття певного соціального

статусу. Процес формування системи ціннісних орієнтацій стимулюють знач-

ним розширенням спілкування, зіткненням з численними формами поведін-

ки, поглядів, ідеалів та з різними способами їх відстоювання. Поява переко-

нань у юнацькому віці свідчить про якісну зміну в характері становлення си-

стеми моральних цінностей.

Соціальна педагогіка: теорія та практика № 3, 2011

Для старшокласників провідними стають орієнтації на майбутнє, наприк-

лад, вибір професії, місця й профілю навчального закладу, ставлення до них

оточення й на моральний вибір. У їх поведінці простежуємо соціальні й мо-

ральні очікування й потребу їм відповідати.

Спостереження дозволяють стверджувати, що соціальні очікування стар-

шокласників відображають сучасну картину їх реального життя. І це зрозумі-

ло, оскільки зміна ціннісних орієнтацій особистості спричинює зміну соціаль-

них очікувань.

Різні типи ціннісних орієнтацій, спрямованих на сприяння соціалізації

особистості в суспільстві, на становлення цілісної індивідуальності, на ви-

роблення власної життєвої позиції, насправді є виявом соціальної активності,

яка є провідною в юнацькому віці й постає як посередницька ланка у струк-

турі інтегральної індивідуальності старшокласників. Ця інтегральність виз-

начається складністю, багатокомпонентністю ціннісних орієнтацій, які мають

свою ієрархію й детерміновані різними чинниками соціалізації та індивіду-

альними особливостями особистості. На цьому наголошував В. Мерлін у своїй

концепції інтегральної індивідуальності.

У проведеному дослідженні здійснено спостереження за поведінкою та

спілкуванням старшокласників, аналіз їхніх висловлювань та ранжування

відповідей на питання анкет, завдяки чому конкретизовано типи ціннісних

орієнтацій та ті цінності, які вони визначали як найбільш значущі. Отже, було

виділено 4 типи:

1. Орієнтація на цінності соціальної взаємодії: найбільш значущі для стар-

шокласників – пізнання, упевненість у собі, друзі, взаєморозуміння, цікаве

дозвілля (23%).

2. Орієнтація на цінності індивідуальної самореалізації: найбільш зна-

чущі – здобуття вищої освіти, розвиток, свобода / незалежність, творчість,

продуктивне життя (21%).

3. Орієнтація на загальнолюдські цінності особистого щастя: найбільш

значущі – любов, здоров’я, щасливе сімейне життя, матеріально забезпече-

не життя, життєва мудрість (31%).

4. Орієнтація на цінності соціальної успішності: продуктивне життя, ціка-

ва робота, матеріально забезпечене життя, суспільне визнання (25%).

Порівняння груп між собою за t-критерієм Стьюдента показало, що між

групами з різними типами ціннісних орієнтацій наявні відмінності в абсолют-

них значеннях показників.

Скажімо, учні 1-ої групи з орієнтацією на цінності соціальної взаємодії

відрізняються від інших типів такими властивостями:

– більш високою активністю й працьовитістю;

– більш високою емоційною вразливістю до поразок у навчальній діяль-

ності;

– довірливістю й доброзичливістю щодо інших, умінням лагодити з людь-

ми, свободою від заздрощів;

– більшою комунікабельностю, благодушністю, відкритістю, природністю

й безпосередністю в спілкуванні, готовністю до співпраці;

– більшою практичністю й добросовісністю;

– більшою задоволеністю й урівноваженістю;

– високим рівнем суб’єктивного контролю емоційно позитивних подій

власного життя;

Соціальна педагогіка: теорія та практика № 3, 2011

– турботою про своє здоров’я.

Старшокласники 2-ої групи з орієнтацією на цінності індивідуальної са-

мореалізації відрізняються тим, що:

– є найбільш емоційно вразливими;

– вирізняються низькою комунікабельністю, відчуженістю щодо оточен-

ня, люблять бути наодинці;

– незалежні в судженнях і поведінці, уперті, самовпевнені, не визнають

влади й тиску ззовні;

– вирізняються усвідомленим дотриманням норм і правил поведінки;

– підозрілі, ревниві, заздрять іншим, обережні у своїх вчинках, егоцент-

ричні;

– характеризуються розвиненою уявою, орієнтацією на внутрішній світ,

високим творчим потенціалом;

– незалежні, надають перевагу власним рішенням і власному вибору;

– вирізняються високою напругою, агресивними висловлюваннями, три-

вожністю й неспокоєм; низьким рівнем суб’єктивного контролю за багатьма

важливими питаннями різних життєвих ситуацій.

Не виключено, що на такій характеристиці позначається протирічність

того соціального середовища, у якому формується цей тип ціннісних орієн-

тацій: з одного боку, сім’ї (батьки), школа декларують основною цінністю осо-

бистості свободу і творчість, з іншого – накопичується досвід протилежного.

Однак, звичайно, вирішальними є індивідуальні психо-фізіологічні якості учнів,

які в цій групі цьому не сприяють.

Представники 3-ої групи з орієнтацією на загальнолюдські цінності осо-

бистого щастя вибирають як найбільш значущі ті, що цінують усі старшоклас-

ники, однак відрізняються від інших типів за такими характеристиками:

– вони менш вразливі до поразок у предметній діяльності;

– у них більше виявляється схильність поступатись іншим, брати прови-

ну на себе; вони більш тактовні, покірні, залежні від інших;

– для них характерна практичність, добросовісність, певна обмеженість

і підвищена увага до дрібниць;

– ці учні більш комформні, залежні від групи, орієнтовані на соціальне

схвалення, безініціативні.

Учні 4-ої групи з орієнтацією на цінності соціальної успішності вирізня-

ються з-поміж інших типів такими ознаками:

– низьким темпом (у діях, висловлюваннях, прийнятті рішень);

– більшою схильністю до непостійності, гнучкістю установок щодо со-

ціальних норм і вимог, безвідповідальністю;

– високим рівнем загального суб’єктивного контролю та відстеження

досягнень у різних сферах життя, зокрема здоров’я.

Варто зазначити, що орієнтація на соціальну успішність визначає високу

інтернальність у галузі досягнень. Ці юнаки й дівчата вважають, що все, що є

гарного в їхньому житті, вони досягли самі й ще багато чого досягнуть у май-

бутньому. Однак схильність до непостійності, гнучкості щодо установок і со-

ціальних норм є певним свідченням «розмитості» ціннісних орієнтацій. Отже,

саме ця група старшокласників може робити так чи інакше, залежно від об-

ставин, і досягати соціального успіху будь-якою ціною, зокрема й антисоці-

альною поведінкою. Зазвичай серед цієї групи дітей найчастіше бачимо тих,

хто живе за подвійною системою цінностей – декларованою й реальною –

Соціальна педагогіка: теорія та практика № 3, 2011

залежно від того, яку вони мають користь у суспільному визнанні (вони мо-

жуть бути водночас активістами й відмінниками у школі, мати найкращі ха-

рактеристики від педагогів та зовсім по-іншому поводити себе поза стінами

школи, бути лідерами в неформальних групах з асоціальною поведінкою,

задавати тон жорстокого ставлення до інших людей тощо).

За допомогою методики «незакінчених речень» нами було встановлено,

що 79% сучасних старшокласників не відчувають сором за порушення сус-

пільних норм поведінки їхніми товаришами в класі і в школі. 81% – не засу-

джують своїх однокласників за наміри вирішити конфлікт силою, 68% – нада-

ють перевагу неправді заради досягнення мети. Суспільні норми не є меха-

нізмом регулювання власної поведінки для 60% учнів. Це можна пояснити

тим, що суспільне життя сучасного школяра зорієнтоване переважно на ма-

теріальні цінності, а особистісний розвиток не є домінуючим.

Ми виділяємо такі форми соціальних очікувань, як нормативні, рольові,

власне значущі. На наш погляд, за ними можна судити й про моральність осо-

бистості.

Нормативні соціальні очікування, як відомо, ставлять суспільну мораль

і групові норми, які відіграють роль найважливіших регуляторів членів сус-

пільства й членів групи.

Рольові соціальні очікування відображають взаємозалежність учасників

соціальної взаємодії. У них фіксуються уявлення про права й обов’язки, по-

в’язані з певним положенням людини в соціальній структурі якоїсь групи.

Рольові очікування характеризуються завищеним уявленням про пра-

ва, але недостатнім – про обов’язки.

Власне значущі соціальні очікування є своєрідною характеристикою

моральної зрілості особистості. Вони включають рефлексивні очікування. Це

пояснюють тим, що в юнацькому віці однолітки ніби виконують роль «психо-

логічних дзеркал», тобто в них намагаються побачити себе, свої проблеми й

свої риси характеру. Узагалі для людини цього віку характерно те, що перш

ніж зрозуміти чи уявити, що про неї думають інші, самій спробувати зрозумі-

ти, якою її бачать, а це, у свою чергу, потребує аналізу й розуміння своєї по-

ведінки. Це складне завдання навіть для дорослої людини і надто складне,

коли ще знання й досвід життя та спілкування з іншими є недостатнім. Тому

старшокласники часто замислюються й відповідають: «Я не знаю, чому так

відбувається», «Я не розумію інших», «Мене ніхто не розуміє» тощо. Отже,

власне значуще соціальне очікування виникає внаслідок самоаналізу і спря-

мовує на самопізнання, на пошук і появу нових знань про себе й свої можли-

вості.

Таким чином, проведений експеримент дозволив нам не тільки отрима-

ти конкретні факти щодо особливостей соціальних очікувань сучасних стар-

шокласників, а й завдяки аналітичному підходу виділити різні форми соціаль-

них очікувань, пов’язати їх із ціннісними орієнтаціями особистості, виділити їх

типи та розглянути їх у взаємозв’язку.

Проведений науковий аналіз емпіричних матеріалів дослідження дає нам

підстави ставити проблему ширше: вивчення соціальних очікувань старшок-

ласників створює основу для вироблення стратегії формування соціально-

моральних позицій особистості в соціумі.