Заблоцький Б.Ф. Національна економіка

Подождите немного. Документ загружается.

Тема 2. Економічні

теорії'

та базисні інститути національної економіки

• — 81

питу або тиску з боку витрат, не беручи до уваги той факт, що її

породжують незбалансованість економіки і, відповідно, неналеж-

на економічна політика. Водночас вона є і політичною проблемою,

відображенням економічних диспропорцій і нерозв'язаних на полі-

тичному рівні проблем розподілу. Загалом до національного про-

дукту висуваються вищі вимоги, ніж їх можна виконати за наяв-

них обсягів виробництва. В економіці, де ціни фіксовані держа-

вою,

таке становище призводить до перебоїв у постачанні. У рин-

ковій економіці з її гнучкими цінами це має своїм наслідком інфля-

цію.

Отже, економічна політика держави повинна ґрунтуватися

на оптимізації економічних пропорцій, тобто збалансуванні еко-

номіки, за якої стабілізація є надійною.

Національна економіка є складною (охоплює виробничі,

СОЦІ-

АЛЬНІ,

духовні, політичні та ідеологічні підсистеми) динамічною

системою. Існування будь-якої системи, у тому числі національ-

но-економічної, передбачає мінімально необхідний рівень її збалан-

сованості, визначення якого, а також умов його збереження за об-

ставин, що змінюються, — важлива складова методів управління

і регулювання. Особливого значення вона набуває у дослідженні

економіки з різними рівнями пропорційності, динамічності, тобто

нестійкості.

+Збалансованість — стан економіки, за якого національно-

господарські пропорції перебувають в оптимальному щодо

потреб і технологій співвідношенні та рівновазі.

Розрізняють такі аспекти збалансованості економіки:

> натурально-вартісний: Оц. де Q — натуральна кількість то-

варів,

робіт і послуг; ц — ціна одиниці товару, робіт і послуг;

> грошовий: \Т

де Г — грошова маса на рахунках і на руках

у споживачів і покупців; і' — коефіцієнт оборотності грошової маси.

Натурально-вартісний аспект збалансованості — це передусім

забезпечення виробництва, національної сфери та споживчого рин-

ку матеріяльними ресурсами і товарами та послугами широкого

вжитку.

Практичне вирішення цього завдання уможливлює система

контрактів між партнерами про здійснення гуртової торгівлі си-

Національна економіка

ровиною, напівфабрикатами, засобами виробництва, товарами, а

в роздрібній торгівлі — товарами широкого вжитку, послугами

тощо, тобто реалізація створеного продукту Оц.

Грошовий аспект збалансованості передбачає відповідність

пропозиції £>Ч платоспроможному попиту уГ

. Пропозиція пов-

ністю визначає виробництво, а попит значною мірою залежить від

доходів і цін — інструментів ринкового регулювання збалансова-

ності. Рівняння збалансованості національної економіки має та-

кий вигляд:

Оч = уг

Важливим елементом грошового аспекту збалансованості є

співвідношення доходів Б і видатків Б* Державного бюджету (до-

ходи повинні перевищувати видатки: (Б > Б*). На збалансованість

економіки помітно впливає і структура доходів Державного бюд-

жету: чим вища питома вага коштів від реального обігу товарів і

послуг, тим простіше забезпечується узгодженість натурально-

вартісного і грошового аспектів збалансованості.

Режим збалансованого розвитку економіки є найефективнішим,

позаяк норма споживання у національному доході протягом три-

валого періоду зберігається на найвищому рівні, а отже, струк-

турні зміни і темпи економічного зростання у найкращому випад-

ку є помірні. Прискорення економічного розвитку супроводжується

підвищенням норми нагромадження і зміною пропорцій, що скла-

лися. Це призводить до посилення ролі таких факторів, як еко-

номічні зв'язки, що можуть впливати на забезпечення пропорцій-

ності й, відповідно, збалансованості.

Інструментом оцінювання збалансованості міжгалузевих зв'яз-

ків є міжгалузевий баланс.

#Міжгшіузеєий баланс — економіка-мапге•матична балан-

сова модель у вигляді системи лінійних рівнянь, яка характе-

ризує зв'язки між випуском продукції в одній галузі (у варті-

сному виразі) і витратами всіх галузей, необхідними для за-

безпечення цього випуску.

Зовнішньоекономічні зв'язки оцінюють за платіжним балансом.

Тема 2. Економічні теорії та базисні інститути національної економіки

* Платіжний баланс — баланс сум потоків валютних пла-

тежів, які отримує з-за кордону і здійснює за кордон країна

у процесі зовнішньоекономічної діяльності за певний період

(рік, квартал, місяць).

Отже, платіжний баланс фіксує стан стабільності і збалансова-

ності економіки через зовнішньоекономічну політику уряду, яка

має головним за мету формування довіри учасників-ринку до того,

що фінансування очікуваного дефіциту платіжного балансу за ра-

хунком поточних операцій (імпорт > експорту) забезпечене при-

пливом капіталів. Якщо така довіра існує, вітчизняні та іноземні

суб'єкти господарської діяльності сподіваються, що українські

підприємства та держава використають капітали, які надходять

до них (у формі приватних та офіційних іноземних кредитів і пря-

мих капіталовкладень), у такий спосіб, що це сприятиме поліпшен-

ню основних фондів, підвищенню темпів економічного зростання

та обсягу експорту настільки, що буде достатнім для забезпечен-

ня обслуговування чужоземних кредитів та репатріяції (повернен-

ня у країну) доходів, отриманих на основі чужоземних капіталов-

кладень. Тому політика уряду має бути спрямована на залучення

іноземних капіталів в Україну, захист цих капіталів і отриманих

доходів їхніми власниками.

Національно-економічні пропорції. Збалансованість національ-

ної економічної системи досягається з оптимізацією національних

ідеологічних, політичних, демократичних, економічних та соціяль-

них пропорцій.

* Пропорції— стійкі співвідношення між двома показника-

ми протягом декількох років.

Для України актуальною є оптимізація пропорцій в усіх сфе-

рах національно-державного і економічного будівництва. Вона

визначає стан економічного зростання і підвищення добробуту

населення. Своєю чергою, оптимізація національних пропорцій у

сфері державотворення і економіки залежить від національно-дер-

жавного і національно-економічного мислення громадян країни. З

урахуванням того, що перехід до ринку — це перехід до нової си-

Національна економіка

стеми мислення, передусім мають відбутися зміни у співвідношенні

прихильників і неприхильників ринкових реформ на користь перших.

Національні пропорції є складною системою співвідношень та-

ких основних груп показників:

пропорції національної самосвідомості — виражають

співвідношення населення і влади за критеріями свідомості: націо-

нального патріотизму, національного нігілізму, національної ви-

нятковості;

пропорції національно-державного мислення — виражають

співвідношення населення і влади за критеріями ідеологічного, полі-

тичного і державного мислення, зокрема національної чи соціяль-

ної демократії; створення державного .механізму для дотриман-

ня законів, які захищають права людини, чи механізму, в якому

домінує культ державної установи, державного чиновника або

природного господарського монополіста та ін.;

пропорції національно-економічного мислення — виражають

співвідношення населення і влади за критеріями економічних прав і

економічної свободи людини та виробничого колективу, зокрема

створення економіки на приватній чи неприватній власності; лібе-

ралізації чи централізації руху праці і капіталу; стимулювання

праці і виробництва методами економічними чи "тіньовими", кри-

мінальними; розподілу доходів за результатами праці кожного чи

за посадами, титулами, званнями, державним статусом та ін.;

-> пропорції виробництва В і споживання В* — співвідношен-

ня виробничих і споживчих потреб В* та виробничих можливо-

стей економіки В.

Можливі такі співвідношення:

> В = В* (національне виробництво задовольняє національні

потреби в товарах і послугах);

> В > В* (національне виробництво задовольняє національні

потреби, існує надлишок товарів і послуг);

> В < В* (національне виробництво не задовольняє націо-

нальних потреб, існує дефіцит товарів і послуг);

-> пропорції виробничої структури національного продукту:

> В - В + В (співвідношення у національному продукті

частки сфери матеріяльного виробництва В

і частки сфе-

ри послуг В

Тема 2. Економічні теорії та базисні інститути національної' економіки

> В

= В-

}

+ В

(

(співвідношення у продукті сфери матеріяль-

ного виробництва частки базових виробництв В

(мета-

лургія, хімія, гірничовидобувна промисловість, енергети-

ка, важке машинобудування та ін.) і частки соціяльних

виробництв В

(галузі виробництва товарів широкого

вжитку — для споживчого ринку));

-> пропорції вартісної структури національного продукту:

> В = О + dB (співвідношення у вартості національного про-

дукту частки проміжного споживання О і частки валової

доданої вартості dB);

> dB = Т + В (співвідношення у валовому внутрішньому про-

дукті частки на оплату праці найманих працівників Т і

частки валового прибутку В).

> В = А + ЧП (співвідношення у валовому продукті частки

амортизаційних нарахувань па основний капітал А і ча-

стки чистого прибутку ЧП);

^ пропорції розподілу валового внутрішнього продукту dB*:

> dB* = С + Б + К + (Е - І) (співвідношення між споживан-

ням домашніх господарств С, держави Б, капіталовкла-

деннями К і чистим експортом: ЧЕ = Е - І);

пропорції натурально-вартісної і грошової форм національ-

ного продукту:

> Qif = уГ

(КІЛЬКІСТЬ товарів та їхня ціна ()ц дорівнюють

кількості грошової маси та її оборотності уГ\

Критерії збалансованості і стабільності. Найважливішою озна-

кою,

що характеризує раціональну збалансованість і стабільність

національної економічної системи, є її динамічність — необхідний

рівень стабільності, який забезпечує самозбереження системи, але

не є нездоланною перепоною до змін. У таких економічних систе-

мах легко спрогнозувати соціяльно-економічні зміни, застосува-

ти метод регулювання, за якого досягаються збалансованість і

стабільність.

Стан збалансованості і відповідний характер економічних про-

цесів у національному господарстві зображено на рис. 2.1.

Забезпечення збалансованості пропорцій встановлення стабіль-

ності економічної системи Грунтується

НА

сукупності нестійких

:г^^тг===========г==гг~^^ 85

Національна економіка

ТЕМПИ

ЗРОСТАННЯ

(ВВП, ВНП)

Вектор

економічного

застою

РІВЕНЬ

БЕЗРОБІТТЯ

Вектор

економічної

кризи

Вектор

економічного

зростання

РІВЕНЬ

РОЗВИТКУ

ЗОВНІШНЬОЇ

ТОРГІВЛІ

Вектор

економічного

застою

РІВЕНЬ

ІНФЛЯЦІЇ

контури економічних характер економічних

показників: процесів:

господарська збалансованість

та економічне зростання

часткова господарська збалансо-

ваність та економічний застій

господарська збалансованість

та економічнакриза

Рис.

2.1. Графічне зображення стану збалансованості

і характеру економічних процесів у національному господарстві

рівноваг між системоутворювальними і системозмінними процеса-

ми,

між складовими системи (у цьому разі — між виробництвом,

розподілом, обміном, соціальним розвитком і захистом населення).

Гема

2. Економічні теорії та базисні інститути національної економіки

Ці складові неідентичні як за формою, так і за функціональним

призначенням. Вони мають самозбалансовуватися (збалансовува-

тися як окремі підсистеми) і перебувати в такому взаємоспіввід-

ношенні, яке забезпечило б збалансованість усієї системи. Внутріш-

ня збалансованість кожної підсистеми виражається певними кількі-

сними співвідношеннями її складових і функцій, що уможливлю-

ють належне функціонування інших складових системи.

Кожна національна економічна система має загальні і власні

критерії збалансованості, зумовлені природними і соціяльно-еко-

номічними особливостями господарювання.

Стабільний стан в основних підсистемах (у виробництві, на

ринку, у сфері соціяльного розвитку) визначають такі групи кри-

теріїв: ^виробничі, ^ринкові,

<=>соціяльні.

Виробничі критерії національно-економічної збалансованості і

стабільності. До них відносять

Ч>

відсутність абсолютної монополії окремих груп виробників,

переважання конкуренції у відносинах виробників, боротьбу за

якість продукції і споживача;

^ прискорення оновлення основних виробничих фондів і техно-

логій (середній термін оновлення фондів 4 — 6 років), прискорен-

ня руху оборотних засобів, вилучення частини цих засобів і вико-

ристання їх для оновлення продукції та підвищення ії якості;

0> раціоналізацію розміщення продуктивних сил, удосконален-

ня структури виробництва з урахуванням вимог ринку, потреб

споживачів;

стабільність темпів зростання обсягів виробництва, розши-

рення номенклатури та асортименту виробів, відносне зменшен-

ня витрат на виробництво продукції, робіт і послуг (витратність

виробництва (матеріяльні витрати у ВСП) не перевищує, а іноді

й менша за 50 % обсягу ВСП);

'Ь перевищення темпів зростання продуктивності праці над

темпами зростання заробітної платні не менш як на 3 — 5 %;

посилення ролі стимулів до продуктивної праці та ефективного

виробництва;

% збільшення національного доходу завдяки зростанню фондо-

віддачі основних фондів, підвищенню продуктивності праці вироб-

ників та зниженню собівартості на його створення;

- S7

Національна економіка

*h збільшення кількості робочих місць, зменшення плинності

кадрів (не повинна перевищувати З— 4% ). поліпшення виробни-

чо-побутових умов, системи управління виробництвом, виробни-

чої інфраструктури, структури і кваліфікації робочої сили.

Названі виробничі критерії характеризують стан економіки,

який забезпечують високопродуктивна і високоефективна функції

праці і капіталу. Економічна політика уряду узгоджується з ви-

могами закону товаровиробництва, що впливає на стабільне еко-

номічне зростання національного продукту, оптимізацію пропор-

цій виробництва, розподілу і споживання.

Ринкові критерії національно-економічпої збалансованості і

стабільності. Охоплюють критерії збалансованості і стабільності

на ринках засобів виробництва, споживчому, валютному, ринку

праці та ринкові ціни.

Ринок засобів виробництва:

> ділова активність виробників і споживачів засобів виробниц-

тва, бірж матеріяльних ресурсів;

У активний пошук продавців і покупців, можливостей реалі-

зації своїх економічних інтересів;

> збільшення пропозиції

нової,

ефективнішої техніки і техно-

логій, кількості взаємовигідних угод між виробниками і спожива-

чами засобів виробництва.

Ринок споживчий:

<=>

поява на ринку широкого асортименту продовольчих і не-

продовольчих товарів; зростання доступності товарів різного

асортименту і цін на них для широких верств населення;

досягнення 3 — 4 % допустимих відхилень попиту і пропо-

зиції у той чи інший бік. Ринок валютний:

"=>

збереження відносно стабільного курсу валют, цінних па-

перів;

•=>

активізація діяльності банківських і кредитних установ, фон-

дових бірж:

•=>

розширення можливостей надання коротко- і довгостроко-

вих кредитів, зниження відсоткових ставок за кредитами, підви-

щення кредитоспроможності виробників, надійності вчасного по-

вернення кредиту та ін.

Тема 2. Економічні теорії та базисні інститути національної економіки

Ринок праці:

зростання попиту на робочу силу, зокрема на висококваліфі-

ковану, спроможну скоро адаптуватися на виробництві, працю-

вати високопродуктивно:

•> досягнення рівня безробіття, який не перевищує 1,5— 2 %

від кількості працездатного населення. Ринкові ціни:

коливання цін на ринку засобів виробництва і на споживчо-

му ринку в межах 2 — 3 %, що не потребує спеціяльних координа-

ційних, регулювальних заходів, оскільки збалансованість забезпе-

чується конкуренцією виробників і посередницьких організацій;

відсутність гіперінфляції (розміри інфляції незначні й знач-

них змін у розбалансованість не вносять);

згортання діяльності спекулянтів, представників "тіньової"

економіки або звуження сфери їх діяльності до незначних масш-

табів.

Ринкові критерії національно-економічної збалансованості, ста-

більності мають важливе значення щодо регулювання економіч-

ної системи загалом. Вони відображають стан виробництва, роз-

поділу, обміну і споживання. Тенденції ринкових макроекономіч-

них показників дають змогу визначити заходи регулювання і вста-

новлення збалансованого та стабільного розвитку.

Соціальні критерії національно-економічної збалансованості. До

них належать:

Ч>

пріоритет національно-демократичної ідеології у державо-

творенні, перевага реформаторів національно-економічної систе-

ми над консерваторами, підтримка державотворчих і демокра-

тичних перетворень провідними країнами Європи і світу, реальна

фінансова допомога міжнародних банків і МВФ, реальні кроки щодо

співпраці з європейськими структурами і вступу до СОТ, еконо-

мічне зростання;

Ъ поліпшення співвідношення розподілу національного доходу

на фонд нагромадження і фонд споживання (збільшення першого

з них, зростання обсягів коиїтів на житло і соціально-культурне

будівництво);

*Ь незначні коливання у Державному бюджеті щодо негатив-

ного і позитивного сальдо; виділення у структурі використання

Національна економіка

бюджету основної частки на вдосконалення розвитку держав-

них виробничих і обслуговуючих підприємств, на підтримку при-

ватного підприємництва і фермерства, фінансування соціально-

культурної сфери, науки, освіти та охорони здоров'я, трохи мен-

шої — на оборону й управління;

% поліпшення пенсійного, стипендиального забезпечення, утри-

мання шкільних установ, підвищення розмірів дотації мало забез-

печеним, будинкам сиріт, інвалідам, виділення коштів на охорону

природи, упорядкування територій;

% скорочення до мінімуму (до рівня, який не загрожує розба-

ланєованістю і дестабілізацією національно-економічної системи)

зовнішньої та внутрішньої заборгованостей.

Соціяльні критерії національно-економічної збалансованості

виявляють стан реальної політики розподілу і споживання націо-

нального продукту. Через формування бюджету, доходів просте-

жується відповідність обсягу і структури національного продук-

ту погребам населення і виробництва, стан платоспроможності

уряду і населення, можливості національних заощаджень і капіта-

ловкладень для економічного зростання.