Юрій С.І., Шаварина М.П., Шаманська Н.В. Соціальне страхування

Подождите немного. Документ загружается.

Розділ IX. Іноземний досвід соціального страхування

залежить від терміну попереднього перебування на ринку праці

(стажу роботи) та причини безробіття.

У кожному штаті вимагають від безробітного довести його «по-

стійну» приналежність до робочої сили, установлюючи критерії у

вигляді мінімального заробітку або відпрацьованих тижнів протя-

гом певного базового періоду. В усіх штатах працівники, яких

звільнили і які відповідають критеріям приналежності до ринку

праці, мають право на отримання страхової допомоги безробітним.

Працівники, які залишили роботу з власної ініціативи, мають пра-

во на допомогу лише в окремих випадках. І, нарешті, працівники,

що впершеабо повторно вступили до лав робочої сили,а також такі,

що звільнені з певним обгрунтуванням, не мають права на отри-

мання допомоги.

Ті,хто має право на допомогу, починають її отримувати після

періоду очікування, який у більшості штатів дорівнює одному

тижневі. Розмір допомоги залежить від рівня попереднього за-

робітку безробітного. Усі безробітні, що відповідають встанов-

леним вимогам, отримують принаймні мінімальну допомогу-

Якщо попередній заробіток досягає установленого у штаті кри-

тичного для нарахування допомоги рівня Зтіп або перевищує

його, розмір допомоги пропорційно збільшується до заробітку.

Коли ж заробіток досягає певної межі (3 mах), допомога більше

не зростає, залишається на рівні D mах. У 13 штатах виплачується

допомога й на утриманців безробітного, але у деяких з цих штатів

сукупна допомога на родину обмежується рівнем D mах.

Про рівень компенсації безробітному попереднього заробіт-

ку за рахунок страхової допомоги говорить коефіцієнт заміщен-

ня, що являє собою відношення розміру допомоги до розміру

цього заробітку. Значення цього коефіцієнта знаходиться у за-

лежності від розміру попереднього заробітку. У діапазоні між

Зтіп і 3 тах, де його значення постійне, більшість штатів нама-

гається компенсувати приблизно 50% від попереднього заробіт-

ку. Розмір допомоги безробітним, що мали високі заробітки,

значно менший від цих 50%, а тим, що мали порівняно низькі

заробітки - більший від 50%/

421

Юрій С.І., Шаварина М.П., Шаманська Н.В. Соціальне страхування

Після встановлення страхової допомоги можливість отриму-

вати її у подальшому залежить від активності пошуку безробіт-

ним роботи, хоч ця активність оцінюється по-різному в різних

штатах. Існує і максимальна тривалість отримання допомоги,

фіксована в деяких штатах, а в деяких поставлена в залежність

від терміну перебування на ринку праці (для працівників з

більшим стажем вона більша). Окрім того, конгрес періодично

приймає тимчасові закони щодо продовження терміну отриман-

ня допомоги безробітними у штатах з високим рівнем безробіт-

тя. Декілька років тому максимальна тривалість отримання до-

помоги складала 52 тижні.

Страхова допомога безробітним фінансується за рахунок по-

датку на заробітну плату. В усіх штатах, крім чотирьох, внески у

фонд страхування від безробіття вносять роботодавці (хоч це і

не означає, що весь тягар податку несуть вони). Ставка оподат-

кування роботодавця з цього приводу визначається: загальними

економічними умовами у штаті, галуззю промисловості, до якої

належить підприємство, і системою звільнення працівників, що

склалася у даного роботодавця. Вплив останнього чинника по-

різному визначається у різних штатах, але виходить з того, що

вища ставка має установлюватися для тих роботодавців, які час-

тіше звільняють працівників.

Англійська система державного соціального страхування

подібна до американської. В країні був запроваджений план ви-

вільнення робітників, щоб заохотити людей похилого віку рані-

ше виходити на пенсію за умови, що підприємець найматиме на

вивільнені місця безробітних, особливо молодих. Існують особ-

ливості формування доходів системи соціального страхування,

а саме: відсоток податкових відрахувань із заробітної плати пра-

цівників збільшується до строго обмеженої верхньої межі, після

якої податки пропорційно зменшуються. Чим більше заробітна

плата перевищує верхню встановлену межу, тим меншу суму

податку сплачують підприємці, що означає менші надходження

до системи соціального страхування. Функції із стимулювання

зайнятості перенесені з централізованого рівня на регіональний.

422

Розділ IX. Іноземний досвід соціального страхування

Передбачаються бюджетні асигнування регіонам на розвиток

мережі дрібних підприємств. Місцева влада має право самостійно

заохочувати підприємницьку діяльність. Стимулюється створен-

ня кооперативних товариств робітниками, якщо є загроза за-

криття підприємства.

Політика Швеції у сфері зайнятості направлена на те, щоб

перевагу надавати працевлаштуванню на робочих місцях, потім

професійній підготовці й створенню додаткових робочих місць

і, якщо ці заходи не забезпечили очікуваних результатів, лише

тоді встановлювати фінансову допомогу.

Діяльність органів працевлаштування базується на принципі

забезпечення рівних можливостей незалежно від статі тих, хто

шукає роботу. Звузився перелік підстав для звільнень. Робото-

давців згідно з «Актом про гарантії зайнятості» позбавили без-

межного права наймати і звільняти працівників. Майже зникли

поширені раніше дорогі програми із субсидування підприємств

для підтримання зайнятості.

Питаннями зайнятості у Німеччині займається Федеральне

відомство праці. Його кошти формуються за рахунок страхових

внесків, коштів, що надаються роботодавцями або професійни-

ми товариствами, дотацій федерального уряду.

Обов'язкові страхові внески сплачують працівники (служ-

бовці, робітники, особи, які отримують професійну підготовку,

домашні працівники) і роботодавці порівну відповідно до вста-

новленого розміру (в 1995 р. - 6,5% від сукупної заробітної пла-

ти або окладу). Розмір внеску обмежується межею обчислення

(в 1995 р. у старих федеральних землях - 7800 DМ, а в нових -

6400 DM на місяць).

Коли людина стає безробітною, вона може отримати кошти

у разі безробіття за умови, що вона за попередні три роки що-

найменше 12 місяців сплачувала страхові внески. Для отриман-

ня допомоги необхідно зареєструватися своєчасно в установі

зайнятості як безробітний, звернутися із заявою про отримання

коштів у разі безробіття і бути готовим одержати роботу.

423

Юрій С.І., Шаварина М.П., Шаманська Н.В. Соціальне страхування

Таблиця 9.2

Виплати допомог у сфері зайнятості в Німеччині

Види допомог

Кошти у разі безробіття

Допомога у разі безробіття

Компенсаційні кошти за скорочену роботу

Компенсаційні кошти внаслідок поганої погоди

Допомога на включення в роботу

Перехідні кошти

Кошти на утримання

Розмір допомоги у % до

заробітку

Коли людина має одну дитину, кошти у разі безробіття ста-

новлять 67% від останнього чистого заробітку (сукупна заробіт-

на плата мінус встановлені законом утримання). В іншому ви-

падку це 60%.

Кошти у разі безробіття можна отримувати до 12 місяців. Для

працівників старшого віку цей період часу збільшується до 32

місяців, відповідно до віку і тривалості сплати страхових

внесків.

Допомогу у разі безробіття можна одержати, коли людина за

останні 12 місяців: вичерпала своє право на отримання коштів у

разі безробіття, сплачувала щонайменше 150 календарних днів

страхові внески, виконувала замінну роботу, отримувала кошти

у разі безробіття.

Вона буде отримувати 57% від чистого заробітку, коли має

одну дитину, та 53% - в інших випадках, як допомогу у разі без-

робіття. Потреба у допомозі з безробіття перевіряється за певни-

ми критеріями: наявності власного доходу; частки доходу под-

ружжя, що проживає окремо і перевищує неоподатковуваний

мінімум; права на одержання допомог щодо третьої особи тощо.

Коли на основі перевірки можна врахувати доход чи майно, до-

помога у разі безробіття зменшується або не виплачується.

Федеральне відомство праці може надавати допомогу за

скорочену роботу, тобто за години, на які зменшився робо-

чий час працівників по рішенню роботодавця внаслідок пев-

них економічних причин. Коли працівник має одну дитину,

424

Розділ IX. Іноземний досвід соціального страхування

він отримує 65% від втраченого чистого заробітку, а в інших

випадках —60%.

Кошти за відсутності конкурсу виплачують тоді, коли робо-

тодавець є неплатоспроможним, а працівник не може отримати

свою заробітну плату. Названі кошти відповідають величині не-

виплаченої чистої заробітної плати. Заява про виплату коштів за

відсутності конкурсу має бути подана щонайменше за два останні

місяці після відкриття конкурсу, відмови в конкурсі або після

завершення діяльності підприємства.

Для того, щоб у будівельному господарстві була цілорічна зай-

нятість, будівельники отримують за відпрацьовані робочі години в

період з 1 грудня до 31 березня за кожну годину по 2 DM компенса-

ційних «зимових» коштів (крім періоду з 25 грудня по 1 січня).

9.4. Соціальна допомога з материнства

В Німеччині надається допомога жінкам з материнства. Кож-

на жінка як майбутня мати має особливий захист від небезпек

на робочому місці, а також від звільнення в період чотирьох

місяців перед народженням дитини і чотирьох місяців після по-

логів. Терміни захисту матері на 6 тижнів перед пологами і 8

тижнів після них дають жінці змогу займатися дитиною. При

ранніх пологах, а також при народженні близнюків термін захи-

сту матерів продовжується до 12 тижнів після пологів. В цей пе-

ріод жінка одержує допомогу із материнства. Після цього вона

може одержати відпустку і допомогу на виховання дитини.

Для отримання допомоги з материнства жінка повинна мати

страховий і трудовий стаж. У період між 10-им та 4-им місяцями

перед пологами вона повинна бути щонайменше 12 тижнів за-

страхованою у разі хвороби (страховий стаж) або працювати (тру-

довий стаж). Розмір допомога із материнства залежить від «чис-

тої» заробітної плати жінки в останні три календарні місяці або

останні 13 тижнів перед початком терміну захисту (перед поло-

гами). Цей розмір становить щонайбільше 25 DM на день. Якщо

425

Юрій С. І., Шаварина М. П., Шаманська Н. В. Соціальне страхування

середня «чиста» заробітна плата жінки вища, вона отримує різни-

цю від роботодавця. Він мусить виплатити цю суму як дотацію

до допомоги з материнства.

Якщо жінка не працює, але в установленому законом поряд-

ку застрахована і має право на кошти у разі хвороби, розмір до-

помоги з материнства відповідає розміру коштів у разі хвороби.

Коли жінка безробітна і має право на кошти у разі безробіт-

тя, то розмір допомоги з материнства відповідає сумі тієї чи іншої

виплати у разі безробіття, яку вона отримувала перед початком

терміну захисту.

Коли жінка не застрахована ні приватно, ні в установленому

законом страхуванні у разі хвороби, але до початку терміну за-

хисту працювала або займалася домашньою роботою, то засто-

совується такий порядок: вона одержує допомогу з материнства

із коштів федерації, але щонайбільше 400 DM на місяць, і їх ви-

плачує Федеральне страхове відомство. Ці та інші правові осно-

ви містяться у Законі про допомогу з материнства.

Одним з важливих видів соціального страхування у Швеції є

батьківське страхування.

Допомога з вагітності виплачується вагітним жінкам, які пра-

цюють на важких роботах або в шкідливому середовищі. Допо-

мога виплачується протягом не більше 50 днів на останніх двох

місяцях вагітності і становить 65% від втраченого заробітку в

перші три дні і 80% у ті, що залишилися.

Батькам у зв'язку з народженням або усиновленням дитини

виплачується грошова допомога протягом 450 днів на кожну ди-

тину. Оплата за 360 днів складає 75% від заробітку. Допомога за

останні 90 днів складає 60 крон у день. При народженні дитини

батьки отримують також право на 12-місячну оплачувану відпу-

стку, яку вони можуть поділити між собою і використати в будь-

який час до того, як дитина досягне 8-річного віку. Один з цих

місяців призначений спеціально для батька дитини, і якщо бать-

ко його не використовує, цей місяць пропадає.

Крім того, батьки отримують загальну допомогу на дітей,

рівну для всіх. Ця допомога не обкладається податками і випла-

426

Розділ IX. Іноземний досвід соціального страхування

чується до того моменту, коли дитина досягне 16-річного віку.

Якщо після цього підліток продовжує вчитися у школі або

гімназії, йому виплачується стипендія (сума та ж сама). Розмір

допомоги на дитину - 750 крон на місяць. Доплата багатодіт-

ним сім'ям виплачується, починаючи з народження третьої ди-

тини, на котру виплачується додатково 200 крон; на четверту -

600 крон, на п'яту і наступних - 750 крон на місяць.

Допомогу по усиновленню сім'я або одинаки можуть отри-

мати, якщо усиновляється іноземна дитина. Подібне усиновлен-

ня тягне за собою збільшення витрат (поїздки, додаткове навчан-

ня і т.п.), тому одноразова допомога покриває частину таких ви-

трат. Максимальний розмір цієї допомоги складає 24000 крон.

Допомога-аванс виплачується на дитину, яка живе тільки з

одним з батьків і не отримує аліментів від другого. Подібна до-

помога виплачується на дитину до досягнення нею 18 років.

Термін виплати допомоги може бути продовжений, якщо дити-

на навчається.

Короткочасна допомога для батьків виплачується тому з

батьків, хто залишився вдома з хворою дитиною (віком до 12

років). Допомога виплачується не більше ніж 60 днів на рік на

кожну дитину. При народженні або усиновленні дитини допо-

мога може виплачуватися і батькові протягом 10 днів. Розмір

допомоги складає 80% від втраченого заробітку за перші 14 днів

і 90%, починаючи з 15 дня.

Допомога із догляду за дитиною виплачується й батькам, які

мають дитину-інваліда або хвору дитину віком до 16 років, що

потребує догляду або нагляду протягом більш ніж 6 місяців. У

розмір допомоги включаються також підвищені витрати в зв'яз-

ку з хворобою дитини.

На прикладі розглянутих вище напрямків батьківського стра-

хування можна помітити, що цілі й принципи державної сімей-

ної політики в Швеції знаходять достатньо повне втілення в жит-

тя.

427

Юрій С.І., Шаварина М.П., Шаманська Н.В. Соціальне страхування

9.5. Медичне страхування

Досвід у галузі медичного страхування свідчить про високу

ефективність різних моделей і систем медичного страхування та

страхування здоров'я. Визначаються три основні види фінансу-

вання охорони здоров'я: державне (обов'язкове), добровільне та

змішане.

У відокремленому вигляді ці види не використовуються ні в

одній країні світу, хоч в деяких з них займають домінуюче поло-

ження.

У розвинутих країнах Західної Європи, Америки, Австралії,

Японії організаційно-економічний механізм медичного страху-

вання сформований і діє десятки років, переконливо доводячи

практичність подібної форми організації медичної допомоги на-

селенню. В багатьох країнах медичне страхування є обов'язко-

вим, особливо це характерно для країн з високим рівнем цент-

ралізації економіки (Німеччини, Франції, Австрії, Бельгії,

Швеції, Нідерландів, Японії).

Система медичного страхування в Німеччині грунтується на

тому, що уряд не бере на себе відповідальність за фінансування

системи охорони здоров'я (за винятком деяких напрямів), а лише

створює умови для того, щоб необхідні фонди були сформовані

працівниками та роботодавцями, а також здійснює нагляд над

функціонуванням усієї системи медичного страхування.

В Німеччині діє децентралізована система ОМС, яким за-

ймається біля 1200 страхових кас (страхових фондів). Страхові

каси - це автономні організації, яким надано право встановлен-

ня ставки страхового внеску вище його базового рівня, розши-

рення сфери медичних послуг вище базової програми, вибору

форми взаєморозрахунків з лікувально-профілактичними за-

кладами. Основним страховиком в сфері ОМС в Німеччині є За-

гальна регіональна лікарняна каса. Крім неї існують ерзац-каси,

що раніше спеціалізувалися лише на конкретних групах осіб,

проте зараз займаються ОМС, лікарняні каси підприємств та

каси допомоги спілок ремісників і професійних товариств. Всі

428

Розділ IX. Іноземний досвід соціального страхування

види кас входять у систему керованого державою медичного

страхування.

Відповідно до законодавства Німеччини більша частина на-

селення підлягає ОМС, окрім таких категорій громадян, як: при-

ватні підприємці, службовці і робітники, чий доход перевищує

встановлений розмір, державні службовці і кандидати в служ-

бовці, лікарі з приватною практикою. Приватним медичним

страхуванням охоплено лише 10% населення країни, оскільки

воно є дуже дорогим.

ОМС повністю або частково забезпечує медичний страховий

захист і є безстроковим, тобто цей захист здійснюється впродовж

усього життя застрахованої особи. Із застрахованими не укла-

дається договір ОМС, вони автоматично стають членами обра-

ної ними лікарняної каси при настанні страхової відповідаль-

ності згідно із законом. Лікарняні каси в системі ОМС надають

своїм членам необхідні медичні послуги, внаслідок чого уклада-

ють договори з лікарями і стаціонарами. Страхові внески лікар-

няні каси стягують із застрахованих осіб у відповідних відсотках

від заробітної плати.

Держава надає медичному страхуванню обов'язковий харак-

тер та визначає його головні умови - базові ставки страхових

внесків, схему фінансування та організації медичної допомоги,

приймає участь у формуванні цін на медичні послуги, надає не-

державним органам—страховим компаніям та асоціаціям лікарів

значні функції з управління системою.

У Франції існує ефективна система медичного страхування,

якою охоплено 80% населення країни. Ведучу роль відіграє ОМС.

Працівники та підприємства в обов'язковому порядку сплачу-

ють регулярно внески в страхову касу.

Створена єдина ієрархія страхових кас, діє вертикальна си-

стема медичного страхування. Могутня страхова організація (На-

ціональна каса страхування найманих робітників), яка знахо-

диться під контролем Міністерства соціального забезпечення та

праці й охоплює 78% населення, має 129 місцевих відділень, кож-

не з яких відповідає за страхування в окремому регіоні і не кон-

429

Юрій С.І., Шаварина М.П., Шаманська Н.В. Соціальне страхування

курує між собою. Місцеві відділення мають певну автономію, але

підлягають адміністративному контролю з центру.

Фірми і організації щомісячно відраховують в фонд ОМС біля

36% грошових коштів, зяких6,5% утримується із заробітної пла-

ти працюючих.

Цей вид соціального захисту населення є обов'язковим для

всіх категорій працівників і службовців. Здійснюється обов'яз-

кове страхування студентів і школярів. Окремі категорії грома-

дян самі купують страховий медичний поліс. На практиці вико-

ристовуються колективні і індивідуальні страхові договори, що

укладаються для покриття трьох основних ризиків: смерті, тим-

часової непрацездатності, інвалідності чи хвороби. Більшість

страхових компаній віддає перевагу комплексному страхуванню.

Варто відзначити, що у Франції нараховується близько 150

тисяч лікарів. Вони приватно укладають угоди з департаментсь-

кими касами. Пацієнт, попередньо записавшись до лікаря, пла-

тить йому за візит і за всі види медичних послуг: аналізи, кон-

сультації, ліки. Потім лікар заповнює спеціальний лист, за яким

пацієнт отримує в касі страхування по хворобі повну або част-

кову компенсацію. Безкоштовні медичні послуги надаються

інвалідам та важкохворим, які не мають коштів на лікування.

Окрім страхових кас, у Франції існують численні товариства

взаємодопомоги, які здійснюють додаткові до обов'язкового

види страхування, наприклад, оплату медикаментозної і стома-

тологічної допомоги. Названі товариства беруть участь у сплаті

рахунків своїх членів первинним страховим касам, деякі з них

пропонують своїм членам допомогу щодо догляду за людьми

похилого віку. Діяльність товариств взаємодопомоги коорди-

нується національною федерацією.

Франція також має добре розгалужену сітку приватних стра-

хових компаній. За медичним страхуванням ця країна займає

третє місце в світі після Німеччини і Голландії.

В Нідерландах існує універсальна система ОМС. Єдина для

всіх категорій населення ставка страхового внеску розраховуєть-

ся як відсоток від прибутку і не відображає індивідуальні ризи-

430