Юрій С.І., Шаварина М.П., Шаманська Н.В. Соціальне страхування

Подождите немного. Документ загружается.

Розділ VIII. Недержавне соціальне страхування

Страхова організація розраховує розмір довічної пенсії на

основі актуарных розрахунків згідно з сумою, що визначена осо-

бою. Адміністратор фонду зобов'язаний перерахувати кошти

страховій організації, з якою укладений договір страхування.

Виплата пенсії на визначений строк здійснюється адміні-

стратором пенсійного фонду за бажанням учасника. Ця пенсія

розраховується, виходячи із строку не менш як десять років від

початку здійснення першої виплати.

Для отримання пенсії на визначений строк учасник фонду

подає адміністратору заяву. На підставі поданої заяви пенсійні

кошти повинні бути перераховані до обраного учасником пен-

сійного фонду.

Пенсійна виплата може здійснюватись адміністратором од-

норазово на вимогу учасника фонду в разі:

- медично підтвердженого критичного стану здоров'я або на-

стання інвалідності учасника фонду;

- коли сума належних учаснику фонду пенсійних коштів на

дату настання пенсійного віку не досягає мінімального роз-

міру суми накопичень, встановлених Державною комісією

з регулювання ринків фінансових послуг України;

— виїзду учасника фонду на постійне проживання за межі Ук-

раїни.

Пенсійна виплата провадиться одноразово спадкоємцям

учасника фонду адміністратором у встановлених законодавством

випадках.

Для отримання пенсійної виплати, що здійснюється однора-

зово, учасники фонду, а у разі смерті учасника - його спадкоємці,

подають адміністратору заяву та документи, які підтверджують

їхнє право на отримання цієї виплати. Розмір виплати визна-

чається на основі суми коштів, які обліковуються на індивіду-

альному пенсійному рахунку учасника фонду на день подання

заяви на отримання такої виплати.

Держава гарантує дотримання законодавства з метою захис-

ту майнових прав і законних інтересів учасників недержавного

пенсійного забезпечення. Державний нагляд та контроль у цій

сфері здійснюють:

26 — 4-1883

401

Юрій С.І., Шаварина М.П., Шаманська Н.В. Соціальне страхування

- за діяльністю недержавних пенсійних фондів, страхових

організацій, банківських установ - Державна комісія з ре-

гулювання ринків фінансових послуг України;

— за діяльністю осіб, що провадять управління активами пен-

сійних фондів, та зберігачів —Державна комісія з цінних па-

перів та фондового ринку;

- за дотриманням законодавства про захист економічної кон-

куренції - Антимонопольний комітет України.

Контрольні запитання

1. У чому полягає значення недержавного соціального страхуван-

ня?

2. Як відбувалися становлення та розвиток недержавного пенсій-

ного забезпечення?

3. Які системи недержавного пенсійного забезпечення використо-

вуються у світовій практиці?

4. Які види НПФ можуть утворюватися?

5. Кого відносять до суб'єктів пенсійного забезпечення на базі не-

державних пенсійних фондів?

6. Які обов'язки покладаються на адміністратора НПФ?

7. Охарактеризуйте діяльність компанії з управління активами пен-

сійного фонду.

8. Що зобов'язаний робити зберігач пенсійного фонду?

9. Який склад активів пенсійного фонду?

10. Як можуть використовуватися пенсійні активи?

11. Як встановлюється розмір страхових внесків?

12. Які види, умови та строки здійснення пенсійних виплат?

13. Як здійснюється успадкування пенсійних активів?

14. Які органи здійснюють державний нагляд та контроль у сфері

недержавного пенсійного забезпечення?

15.3 яких елементів складається прибуток від інвестування активів

пенсійного фонду?

402

Розділ ІХ

Іноземний досвід соціального

страхування

9.1. Організація соціального страхування

У світовій практиці склалися різні моделі організації соціаль-

ного страхування, а саме:

1-а модель характеризується тим, що розмір соціальних ви-

плат поставлено в залежність від другорядних, так званих

зовнішніх чинників, зокрема, від зайнятості особи в тій чи іншій

галузі, її службового становища тощо. Така організаційна фор-

ма соціального страхування має ряд недоліків: може забезпечу-

вати лише невисокі рівні соціального захисту; буде існувати за

умови бездефіцитного державного бюджету; її засновники (особ-

ливо держава) можуть відмовитися від взятих зобов'язань; по-

роджує в суспільстві психологію соціального утриманства.

ІІ-а модель сформована таким чином, що особи, які страху-

ються, і конкретні страхувальники, роблять певні внески, проте

при цьому не враховується ступінь імовірності настання страхо-

вої події, тобто соціальний ризик. Страхування здійснюється на

користь третіх осіб (наприклад, погашення поточних витрат з

пенсійного страхування в Україні), а накопичення коштів не

пов'язане з ростом зобов'язань.

Ш-я модель найбільш поширена в багатьох розвинутих краї-

нах, бо дозволяє із достатнім ступенем точності визначати, які

виплати можуть бути здійснені. Вона базується на страхуванні

26*

403

Юрій С.І., Шаварина М.П., Шаманська Н.В. Соціальне страхування

конкретних ризиків. Розмір коштів має відповідати узятим стра-

хувальниками зобов'язанням, а виплати не можуть перевищу-

вати встановленого співвідношення між виплатами, що надають-

ся, і надходженнями страхових коштів [54,104-105].

Найбільш важливою є проблема розподілу фінансової відпо-

відальності між суб'єктами соціального страхування. Страхові

платежі розподіляються між роботодавцями, працівниками, дер-

жавою (державним бюджетом) та місцевими органами влади

(місцевими бюджетами). Внески на соціальне страхування в тій

чи іншій пропорції поділяються між роботодавцями та застрахо-

ваними. Частка останніх становить від 40 до 66% внесків. Напри-

клад, частка виплат застрахованих осіб відносно загальної суми

страхового внескувдеяких країнах складає: у Чехії-12,5%, Юго-

славії - 28,1%, Угорщині - 11,5%, Німеччині - 20,2%, Австрії -

17,2%, Королівстві Люксембург — 15,0%. Частка роботодавців у

загальній сумі внеску коливалася від 34% до 60%. При зміні еко-

номічних умов ці співвідношення змінюються. Незмінним зали-

шається лише принцип паритетної участі в соціальному страху-

ванні. Стосовно окремих видів страхування зберігається участь

підприємств і самих працівників. Так, питома вага відрахувань для

роботодавців і працівників на страхування від безробіття в деяких

країнах встановлена: у Німеччині—відповідно 3,25% та 3,25%;Ка-

наді-4,13%та 2,9%; Франції- 5,13%таЗ,04%; США- 6,20% та

0%; Швеції - 5,42% (застраховані особи роблять внески у сумі від

35 до 100 крон на місяць, що дорівнює відповідно 4,65 — 13,3 дол.

США); Італії - 4,41% та 0%; Японії% - 0,75 та 0,40%. Держава

також бере участь у формуванні фонду страхування від безробіт-

тя. Так, в Японії частка держави у формуванні цього фонду скла-

дає 25-30%, Франції - 34,9%, Німеччині - 21%, Швеції - 40,4%,

США-18%.

В економічній літературі здійснено типологію соціального

страхування за особливостями національних систем (на прикладі

США і країн Європейського Союзу (ЄС)) [77, 30-31].

1. За механізмами фінансування соціальних видатків:

— північно-європейський варіант (Ірландія, Великобританія

та скандинавські країни), де за рахунок соціального стра-

404

Розділ ОС. Іноземний досвід соціального страхування

хування покривається до половини соціальних видатків. За-

гальна сума відрахувань до фондів в межах 15% ВВП.У Данії

та Швеції загальна частка соціальних видатків становить

майже 40% ВВП, водночас соціальне страхування покриває

лише чверть цих витрат у Данії та близько половини - у

Швеції. В Ірландії ці показники становлять 20% та 33%;

- континентальний (Франція, Німеччина, Бельгія та Нідер-

ланди).

Частка соціальних видатків у ВВП становить близько 30%,

дві третини з них покриваються за рахунок систем соціального

страхування.

Систему соціального страхування США можна умовно відне-

сти до другого типу за пропорціями видатків між бюджетним та

страховим фінансуванням, однак частка соціальних видатків у

ВВП значно нижча.

2. За соціальним спрямуванням:

— система соціального страхування США, метою якого є

підтримання мінімального життєвого рівня;

- системи країн ЄС, які спрямовані на забезпечення основ-

них життєвих потреб та недопущення суттєвого зниження

доходів внаслідок дії чинників соціального ризику.

Найбільш ранній розвиток соціальне страхування отримало

у Німеччині та Франції і набуло таких основних видів, як: пен-

сійне, медичне, на випадок безробіття, від нещасних випадків

на виробництві та професійних захворювань. В окремих країнах

існують інші види (сімейне - у Франції, на випадок піклування

та догляду - у Німеччині, Австрії).

Системи соціального страхування управляються працівника-

ми та роботодавцями через спеціальних представників на пари-

тетних засадах. Певна тенденція до паритетності спостерігається

і при сплаті внесків соціального страхування. У більшості країн

основний тягар виплат внесків припадає на роботодавців (напри-

клад, в Італії та Іспанії - приблизно 4/5, в Нідерландах працівни-

ки сплачують 2/3 загальної суми внесків). Розмір внесків по відно-

шенню до заробітної плати коливається від мінімального в Ірландії

до максимального у Франції, Греції та Нідерландах.

405

Юрій С.І., Шаварина М.П., Шаманська Н.В. Соціальне страхування

Таблиця 9.1

Організація соціального страхування в деяких країнах світу

[57,160]

Країна

Австрія

Італія

Франція

Вид фонду

Пенсійний.

Страхування

хвороби та

материнства

Страхування

безробіття

Родинний фонд

Пенсійний

Страхування

хвороби та

материнства

Страхування

безробіття

Родинний фонд

Пенсійний

Страхування

хвороби та

материнства

Страхування

безробіття

Родинний фонд

Види виплат

Пенсія за старістю

Пенсія за

інвалідністю

Пенсія на випадок

втрати годувальника

Допомога із хвороби

Допомога з вагітності

та пологів

Допомога з безробіття

Родинна допомога

Пенсія за старістю

Пенсія за

інвалідністю і на

випадок втрати

годувальника

Допомога із хвороби

Допомога із

вагітності та пологів

Допомога з безробіття

Родинна допомога

Пенсія за старістю

Пенсія за

інвалідністю і на

випадок втрати

годувальника

Допомога із хвороби

Допомога із

вагітності та пологів

Допомога з безробіття

Родинна допомога

Страхові внески

Працівники - 9,25% від страхової

заробітної плати

Роботодавці -10,25% від

страхової заробітної плати

Робітники - 5,5% від заробітної

плати

Роботодавці - 5,5% від заробітної

плати

Держава 50% коштів утримує на

свій рахунок по даному ризику

Працівники - 2,2% від страхової

зарплати

Роботодавці 2,2% від зарплати

Робітники не виплачують

Роботодавці - 4,5% від зарплати

Держава - решта коштів

Працівники - 7,15% від страхової

зарплати

Роботодавці - 16,36% від фонду

оплати праці

Працівники - 0,3% від зарплати

Роботодавець - від 9,13 до 12,46%

зарплати

Решта - дотації держави

Роботодавці - 1,3% від зарплати

Держава оплачує адміністративні

витрати

Роботодавці - 3-6,5% від зарплати

Дотації держави

Працівники - 4,7% від зарплати

Роботодавці - 8,2%

Робітники - 1% від зарплати,

4,470 франків в місяць плюс 4,5%

від всієї зарплати

Роботодавці - 8,95% від зарплати

до 4,470 франків

Дотації держави

Робітники - 0,84% від зарплати

Роботодавці - 2,75% від зарплати

Роботодавці — 9% від зарплати

406

Розділ IX. Іноземний досвід соціального страхування

Система соціального страхування Нідерландів є найбільш роз-

винутою в Європі і включає систему державного або національ-

ного страхування та систему страхування найманих працівників.

Крім цього, виділяється система соціального страхування само-

зайнятих осіб на випадок втрати працездатності (інвалідності).

Державному страхуванню підлягає все населення країни.

Його джерелами є відрахування з доходів громадян у розмірі

29,4% у 2001 р. Збір страхових внесків здійснюється органами

податкової адміністрації. Кошти перераховуються роботодавця-

ми, з якими працівники укладають контракт. Державне страху-

вання здійснюється при настанні старості (пенсійне забезпечен-

ня), втраті годувальника, на випадок інвалідності, а також на

особливі види захворювання (госпіталізації у спеціальних

клініках для інвалідів, сліпих, глухих, душевно хворих). Його

основною особливістю є те, що внески сплачує безпосередньо

застрахована особа (працівник).

Пенсії призначаються всім громадянам після 65 років неза-

лежно від розміру доходу, який вони отримували до виходу на

пенсію. Одинокий пенсіонер отримує 70% від мінімальної заро-

бітної плати, сімейні пенсіонери - 100%.

Пенсії у разі втрати годувальника виплачуються членам сім'ї

старше 50 років і в більш молодому віці у випадку, якщо на утри-

манні знаходяться неповнолітні діти або інші непрацездатні чле-

ни сім'ї.

За рахунок коштів соціального страхування проводиться

фінансування витрат на лікування хворих у спеціальних ліку-

вальних закладах.

У складі державного страхування існує допомога на вихован-

ня дітей, яка надається у диференційованому розмірі залежно від

віку дитини без врахування розміру доходу.

Особливістю державного страхування є те, що допомога може

надаватися як у грошовій, так і натуральній формі. До останньої

належить отримання путівок у санаторії, проживання в будин-

ках для інвалідів, забезпечення працюючих інвалідів по зору со-

бакою-поводирем.

407

Юрій С.і., Шаварина М.П., Шаманська Н.В. Соціальне страхування

Система соціального страхування найманих працівників

охоплює осіб, що працюють за трудовим договором. Державні

службовці страхуються окремо. В обов'язковому порядку най-

мані працівники підлягають страхуванню на випадок захворю-

вання, безробіття та інвалідності. Джерелом фінансування є

страхові внески роботодавців - 19% від заробітної плати, пра-

цюючі сплачують 7% від фонду оплати праці.

Для всіх видів соціального страхування існують обмеження

розміру доходу, з якого сплачуються внески та встановлено

мінімальний розмір компенсації — 70% від мінімальної заробіт-

ної плати.

Органами, що здійснюють соціальне страхування для націо-

нальної системи є Банк соціального страхування, для системи

найманих працівників - Агентство соціального захисту. Медич-

не страхування в обох системах забезпечують фонди страхуван-

ня здоров'я.

Основним завданням системи соціального страхування у

Швеції є соціально-економічний захист в різних ситуаціях і на

всіх життєвих етапах. В країні вводиться нова пенсійна система,

діє страхування при захворюванні, страхування з вагітності та

пологів, страхування від нещасних випадків на робочих місцях.

Соціальне страхування охоплює все населення Швеції та є

обов'язковим. Воно базується на спільній суспільній відповідаль-

ності за кожного громадянина. Суть страхування полягає в пе-

рерозподілі коштів між громадянами, а також перерозподілі до-

ходів особи на різних етапах життя. Соціальне страхування

Швеції засноване на взаємній довірі між окремим громадяни-

ном і державою, що робить саму систему страхування відкри-

тою, доступною і недорогою.

Соціальне страхування не є безкоштовним, а тому офіційні

видатки на підтримку системи повинні оплачуватися державою.

Це біля 300 млрд. крон на рік, з них 50 млрд. - компенсації сім'ям

з дітьми, 90 млрд. - компенсації хворим та інвалідам, 155 млрд. —

пенсії, 5 млрд. - утримання апарату адміністрування системи

соціального страхування. З кожних 100 крон, котрі людина ви-

408

Розділ IX. Іноземний досвід соціального страхування

трачає як приватний споживач, приблизно 25 крон вона отри-

мує через систему соціального страхування.

Фінансується соціальне страхування через соціальні відра-

хування і податки. Так, роботодавці вносять у фонд соціальних

відрахувань 33% від фактичного сукупного заробітку найнятих

ними робітників, самі робітники платять 6% від свого заробітку

в фонд страхування по захворюванню і в пенсійний фонд. При-

близно дві третини вартості соціального страхування покри-

вається за рахунок соціальних відрахувань, а одна третина —

фінансується за рахунок загальних податків [67, 59].

Все населення Швеції охоплено загальнонаціональною си-

стемою страхування із захворювання. Якщо людина захворіла

або змушена залишитися вдома по догляду за хворою дитиною,

їй виплачується щоденна допомога в розмірі 75-85% від заробіт-

ку, що втрачається, в залежності від тривалості хвороби.

За візит до лікаря та прописані ліки пацієнт повинен плати-

ти. Існує верхня межа плати, після чого подальше лікування про-

водиться безкоштовно. Страхування компенсує більшу частину

плати за візит до приватного лікаря.

Важливою складовою соціального страхування є так зване

батьківське страхування, що є прикладом впливу держави на

планування сім'ї, народжуваності та розвитку сімейних відно-

син. Батьківське страхування спрямоване, в першу чергу, на те,

щоб забезпечити батькам економічну захищеність на той час,

коли вони знаходяться вдома по догляду за дитиною.

При виникненні виробничої травми у випадку аварії на ро-

бочому місці, по дорозі на роботу або з роботи в дію вступає стра-

хування від нещасних випадків. Воно діє і у випадку професій-

них захворювань, як, наприклад, захворювання шкіри з причи-

ни контакту з шкідливими речовинами або біль у спині з причини

фізичних навантажень на робочому місці.

Доки людина знаходиться на лікарняному з причини травми

на робочому місці, вона отримує допомогу із захворювання

згідно з правилами, що діють при звичайному захворюванні. Але

якщо вона отримала травму і не може з цієї причини більше пра-

409

Юрій С.І., Шаварина М.П., Шаманська Н.В. Соціальне страхування

цювати або її доходи зменшилися, то виплачується довічна рен-

та, яка компенсує втрачений доход. У випадку смерті з причини

нещасного випадку, вдова або вдівець і діти мають право на до-

вічну ренту померлого.

Ці та інші види соціального страхування свідчать про комп-

лексний підхід до забезпечення громадян у Швеції.

Соціальне страхування США базується на законі про соціаль-

не забезпечення, прийнятому Конгресом у 1935 р. На його основі

сформовані програми: підтримки людей похилого віку, со-

ціального захисту у зв'язку з втратою годувальника, страхування

на випадок інвалідності (непрацездатності). Головною особли-

вістю загальнонаціональної системи соціального страхування в

США є її спрямованість на соціальну підтримку пенсіонерів.

Джерелом доходів програм соціального страхування є вне-

ски працівників і роботодавців. Страхові тарифи встановлюють-

ся диференційовано за прогресивною шкалою в рівних розмі-

рах для працівника і роботодавця. Ставки встановлюються від

1 % з перших $3000 річної заробітної плати до 6% на основну зар-

плату $68400, що була верхньою межею, з якої стягувались вне-

ски станом на 1998 р. Крім цього, збір у розмірі 1,45% накла-

дається на весь обсяг зарплати без верхнього обмеження. Ця ча-

стина коштів спрямовується на фінансування програми

страхування здоров'я (медичного) для осіб пенсійного віку.

Вік виходу на пенсію - 62 роки як для чоловіків, так і для

жінок, які мають трудовий стаж не менше ніж вісім років і пла-

тили внески в фонди державного соціального страхування. При

виході на пенсію не в 62, а в 65 років пенсія збільшується на чверть

(у США, як і в більшості країн Заходу, розмір пенсії коливається

від 50 до 80% від передпенсійного доходу). Пенсіонери мають

право працювати. Для осіб, старших за 65 років, немає обмежен-

ня на розмір пенсії, якщо заробіток не перевищує 860 доларів на

місяць. За кожні 3 долари, зароблені вище цієї суми, розмір пенсії

зменшується на долар.

Непрацююча дружина пенсіонера та його неповнолітні діти

мають право на одержання додаткової допомоги в розмірі до по-

410