Юрій С.І., Шаварина М.П., Шаманська Н.В. Соціальне страхування

Подождите немного. Документ загружается.

Розділ VII. Медичне страхування

мування, включивши до складу правлінь представників

страхових компаній, що контролюватимуть цільове викори-

стання ресурсів;

- забезпечити нормативними актами вільний вибір громадя-

нами лікувального закладу і лікаря, а також захист прав па-

цієнта на отримання своєчасної і якісної медичної допомо-

ги;

- забезпечити участь страхових компаній у системі ЗОДСМС.

Організаційна система ЗОДСМС з участю в ній страхових

компаній матиме такий вигляд (рис. 7.3).

Фонд медичного страхування ЗОДСМС

Страхові внески

Страхувальники

Договір на здійснення ЗОДСМС

Страхові

компанії

Звіт про проведення

медичних послуг

та їх оплату

Договір ЗОДСМС

Договір про надання

медичних послуг

застрахованим

Фінансування

медичних

установ

Надання медичних послуг

Застраховані особи Медичні установи

Рис. 7.3. П'ятиелементна організаційна схема ЗОДСМС

Перехід до ЗОДСМС і його функціонування на державних

засадах є механізмом, спроможним зберегти та упорядкувати

систему медичної допомоги, забезпечити взаємодію усіх її ла-

нок, а також надати додаткові кошти для фінансування охорони

здоров'я.

381

Юрій С.І., Шаварина М.П., Шаманська Н.В. Соціальне страхування

Контрольні запитання

1. Які передумови виникнення та необхідність впровадження ме-

дичного страхування в Україні?

2. Охарактеризуйте розвиток медичного страхування в Україні в

1991-2001рр.

3. В чому полягає сутність медичного страхування?

4. Які основні завдання медичного страхування?

5. Дайте характеристику суб'єктів медичного страхування.

6. На основі яких принципів проводиться добровільне та обов'яз-

кове медичне страхування?

7. На основі яких програм проводиться ОМС?

8. Які завдання та особливості ДМС?

9. Які основні відмінності між обов'язковим та добровільним ме-

дичним страхуванням?

10. Дайте характеристику вітчизняного ринку добровільного ме-

дичного страхування в Україні.

11. Які програми пропонують страхові компанії з добровільного ме-

дичного страхування?

12. На основі яких принципів здійснюється ЗОДСМС?

13. Як здійснюється взаємодія суб'єктів системи ЗОДСМС?

14. Які основні функції загальнодержавного Фонду медичного стра-

хування?

15. Які проблеми соціального захисту населення у сфері охорони

здоров'я вирішує впровадження ЗОДСМС?

16. Охарактеризуйте переваги та недоліки впровадження ЗОДСМС.

382

Розділ VIII

Недержавне соціальне страхування

8.1. Необхідність та значення недержавного соціального

страхування

В Україні передбачається запровадити всі види соціального

страхування. Держава повинна створити умови для широкої

участі суб'єктів, що надають послуги із соціального страхуван-

ня, без переваг окремим страхувальникам залежно від форм влас-

ності, організаційно-правових форм тощо. Страхувальникам

потрібно дати можливість надавати необмежену кількість послуг

із соціального страхування, не відчуваючи перешкод щодо їх по-

тенційних отримувачів.

Згідно із Законом України «Про страхування» від 7 березня

1996 р. № 85/96-ВР до добровільного особового страхування на-

лежать такі види:

— страхування життя;

— страхування від нещасних випадків;

— страхування додаткової пенсії;

— медичне страхування (безперервне страхування здоров'я);

- страхування здоров'я на випадок хвороби;

— страхування медичних витрат.

Поряд із особовим страхуванням забезпеченням соціально-

го захисту населення займається недержавне соціальне страху-

вання. В умовах реформування системи соціального страхуван-

383

Юрій С.І., Шаварина М.П., Шаманська Н.В. Соціальне страхування

ня відбувається становлення недержавного пенсійного забезпе-

чення та добровільного медичного страхування.

Держава підтримує і розвиває державні види соціального

страхування. Стосовно недержавного соціального страхування,

то тут наявні негативні моменти, і його зростання відбувається

повільно. Вчені вказують на дві причини такого стану. Перша

полягає в тому, що недержавне соціальне страхування не витри-

мує конкуренції з державним через нерівність первісних умов

на ринку, в яких усі види державного страхування є обов'язко-

вими. Друга причина полягає у слабкій довірі потенційних

суб'єктів до компаній, які надають послуги зі страхування, що

пов'язане з так званим «трастовим» періодом розвитку цього сек-

тора економіки. З метою подолання недовіри влада повинна за-

провадити раціональні правила діяльності на ринку та механізм

ефективного контролю для державних і недержавних компаній.

Це створить рівні конкурентні умови для них, тому що і державні

соціальні фонди і недержавні компанії функціонують для надан-

ня послуг із соціального страхування.

8.2. Недержавне пенсійне забезпечення

Недержавне пенсійне забезпечення має яскраво визначену

соціальну спрямованість і дозволяє вирішити такі завдання:

- забезпечити додатковий до державного соціальний захист

населення;

- розширити інвестиційні можливості національної економі-

ки.

Для держави такий вид пенсійного забезпечення є одним із

засобів залучення фінансових ресурсів, які можуть інвестуватися

на тривалі терміни у певні проекти. Активи пенсійних фондів є

фундаментом фондового ринку.

Недержавне пенсійне забезпечення є важливою складовою

частиною системи накопичувального пенсійного страхування.

Воно грунтується на засадах добровільної участі громадян, ро-

384

Розділ VIII. Недержавне соціальне страхування

ботодавців та їхніх об'єднань у формуванні пенсійних накопи-

чень із метою отримання додаткових до загальнообов'язкового

державного пенсійного страхування пенсійних виплат за раху-

нок відрахувань та інвестиційного доходу, нарахованого на них.

Становлення системи недержавного пенсійного забезпечен-

ня в Україні відбулось у 1992 р. В цей час декілька громадських

організацій, трастів та акціонерних товариств заснували перші

недержавні пенсійні фонди з метою доповнення системи дер-

жавного пенсійного страхування. У 1995 р. кількість недержав-

них пенсійних фондів в Україні зросла до 21. Серед найбільших

недержавних пенсійних фондів були «СПАС» (Київ), «Добро-

бут» (Київ), «Печерський» (Київ), ПФ банку Україна (Київ),

«Укоопспілка» (Київ), «Європейський» (Харків), «Оберіг»

(Харків). Статутний капітал недержавних фондів становив

20-30 тис. грн. Кількість вкладників оцінювалась на рівні 500-

700 тис. осіб, а сума активів - майже в 1,5 млн. доларів США.

За даними Державної податкової служби України, в липні

1997 р. словосполучення «пенсійне забезпечення» використову-

валося в назвах 76 організацій, однак фактично пенсійним стра-

хуванням займалося менше 20.

Недержавні пенсійні фонди засновувалися в основному в

формі акціонерних товариств, де акціонерами могли бути як

фізичні, так і юридичні особи. Страхові товариства, траста та

громадські організації також створювали пенсійні програми. В

окремих випадках недержавні пенсійні фонди були в складі

організації, юридичний статус якої є комбінацією кількох юри-

дичних фірм. Так, СПАС є недержавною громадською органі-

зацією, що одночасно виконує доброчинні функції і є частиною

групи, яка розробляє нові пенсійні програми в Україні. Вона була

заснована в 1994р. за сприяння Української ради миру і таких

організацій, як «Учтехприлад», «Аналітприлад» та ін.

Недержавні пенсійні фонди пропонували пенсійні плани з

внесками фіксованих розмірів. Окремі фонди («Оберіг») укла-

дали договори з гарантованими мінімальними платежами. Фон-

ди вкладали кошти в банківські депозити, страхові поліси, цінні

25 — 4-1883

385

Юрій С.І., Шаварина М.П., Шаманська Н.В. Соціальне страхування

папери (державні облігації), спільні інвестиційні проекти. Кошти

також передавалися третім особам для інвестицій.

Окремі підприємства засновували свої власні фонди. Такі

фонди створювалися керівництвом підприємств, об'єднаннями

або групами акціонерів приватизованих підприємств. На пра-

ктиці кошти фондів підприємств часто використовувалися ке-

рівництвом підприємств для інших (непенсійних) потреб.

У 1994 р. Організація сприяння недержавній системі пенсій-

ного забезпечення почала розробку першого законопроекту про

недержавне пенсійне забезпечення. Він був поданий у Верховну

Раду України для розгляду. В листопаді 1995 р. Кабінет Міністрів

утворив Комісію з перевірки діяльності трастових компаній та

інших небанківських установ. Було видано указ, яким Пенсій-

ному фонду та відповідним міністерствам наказувалося підготу-

вати і подати до Верховної Ради України проект закону «Про

недержавні пенсійні фонди».

У другій половині 1995 р. фонд «Оберіг» припинив усі операції,

а його кошти «зникли». Уряд створив комісію для вивчення ситу-

ації з недержавними пенсійними фондами, зокрема з фондом

«Оберіг». З метою припинення зловживань у використанні коштів

пенсійного забезпечення Верховна Рада України прийняла поста-

нову «Про заборону недержавним небанківським установам залу-

чати кошти громадян» від 22 грудня 1995 р. № 491/95-ВР.

Після прийняття цієї постанови більшість організацій, що

уклали договори пенсійного страхування, припинили свою пен-

сійну діяльність, змінили її або оголосили себе банкрутами. Інші

(«СПАС», «Пенсійний Фонд Міжбанківського союзу», страхо-

ва компанія «Оранта») припинили відкриття нових пенсійних

рахунків і продовжили обслуговування клієнтів за старими пен-

сійними договорами. Недержавні пенсійні фонди значною

мірою згорнули свою діяльність до прийняття нового закону.

У 2001 р. в Україні було зареєстровано близько 110 недержав-

них пенсійних фондів, із них реально працювало 20. Серед них

17 недержавних пенсійних фондів співпрацювали тільки з кон-

кретними підприємствами та колективами і лише кілька фондів

386

Розділ VIII. Недержавне соціальне страхування

функціонували як відкриті. 15 недержавних пенсійних фондів

об'єднані в Асоціацію недержавних пенсійних фондів, створену

у грудні 1996 р. На кінець 2000 р. загальні активи фондів стано-

вили 22,77 млн. грн., що дорівнює 0,01% ВВП.

З 2003 р. недержавне пенсійне забезпечення регулюється Зако-

ном України «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 9 липня

2003р. № 1057-ІV, якийвизначає правові, економічні та організаційні

засади цього виду страхування.

Система недержавного пенсійного забезпечення — це скла-

дова частина системи накопичувального пенсійного забезпечен-

ня, яка ґрунтується на засадах добровільної участі фізичних та

юридичних осіб у формуванні пенсійних накопичень з метою

отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення

додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного

страхування пенсійних виплат.

Суб'єктами недержавного пенсійного забезпечення є:

— недержавні пенсійні фонди (НПФ);

- страхові організації, які уклали договори страхування дові-

чної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або

смерті;

— банківські установи, які уклали договори про відкриття пен-

сійних депозитних рахунків;

— вкладники та учасники пенсійних фондів;

— вкладники пенсійних депозитних рахунків;

— фізичні та юридичні особи, які уклали договори страхуван-

ня довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності

або смерті;

- засновники пенсійних фондів;

- роботодавці-платники корпоративних пенсійних фондів;

- організації суб'єктів, які надають послуги у сфері недержав-

ного пенсійного забезпечення;

- органи державного нагляду і контролю у сфері недержавно-

го пенсійного забезпечення;

— адміністратори пенсійних фондів;

— компанії з управління активами;

- зберігачі;

25* 387

Юрій С.І., Шаварина М.П., Шаманська Н.В. Соціальне страхування

- аудитори;

- особи, які надають консультаційні та агентські послуги.

Недержавне пенсійне забезпечення здійснюється за принци-

пами:

- законодавчого визначення умов;

- зацікавленості фізичних осіб;

- добровільності створення пенсійних фондів юридичними та

фізичними особами;

- добровільної участі фізичних осіб у системі недержавного

пенсійного забезпечення та вибору виду пенсійної випла-

ти;

- рівноправності всіх учасників пенсійного фонду;

- цільового використання коштів тощо.

Недержавне пенсійне забезпечення здійснюється:

пенсійними фондами шляхом укладання пенсійних контрактів

між адміністраторами пенсійних фондів та вкладниками;

страховими організаціями шляхом укладання договорів стра-

хування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалід-

ності або смерті;

банківськими установами шляхом укладання договорів про

відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пен-

сійних заощаджень.

В Україні домінуюча роль у недержавному пенсійному забез-

печенні буде належати НПФ;створюваним за корпоративною та

професійною ознакою.

Класифікація систем недержавного пенсійного забезпечен-

ня наведена в рис. 8.1.

388

Розділ VIII. Недержавне соціальне страхування

Системи не державного

пенсійного забезпечен -

ня

За структурою та організацією

управління пенсійними активами

За групами (типами) інститутів

пенсійного страхування

Одно-

рівневі

Багаторівневі "подвійного

трасту"

Страхові

Нестрахові

НПФ

Компанії з

управління

фондом та

активами

Страхові компанії

по страхуванню

життя

За принципами функціонування

(пенсійними планами)

Зі встановленими

розмірами пенсійних

виплат

Зі встановленими

розмірами пенсійних

внесків

Залежно від

терміну участі у

фонді або

іншому інституті

Залежно від

терміну участі у

фонді,

середнього

заробітку та

стажу роботи

Грошово-

накопичувальні

фонди

Ощадні

фонди

Фонди,

засновані на

участі в

розподілі

прибутків

Рис. 8.1. Класифікація систем недержавного

пенсійного забезпечення [66,23]

389

Банк

Страхова

компанія

Унітарний НПФ

Приватні

Громадські

Де ржавні

Корпоративні

Професійні

Відк риті

Церковні

Общинні

Федеральні

Муніципальні

Юрій С.І., Шаварина М.П., Шаманська Н.В. Соціальне страхування

8.3. Недержавні пенсійні фонди

8.3.1.

Сутність,

види

та

суб'єкти

недержавних

пенсійних

фондів

Основними суб'єктами недержавного пенсійного забезпе-

чення повинні стати недержавні пенсійні фонди. Ними можуть

бути юридичні особи, які мають статус неприбуткової організації

(непідприємницького товариства), функціонують та провадять

діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на

користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням

пенсійними активами, а також здійснюють пенсійні виплати

учасникам фонду.

Основними причинами участі в НПФ слід вважати:

— для працівника - часткове фінансування роботодавцем вит-

рат на утворення майбутньої пенсії, у зв'язку з чим вигідні-

ше брати участь у НПФ, ніж фінансувати додаткову пенсію

з власних доходів;

- для роботодавця-вкладника корпоративного НПФ перева-

ги полягають не тільки у посиленні впливу на персонал че-

рез недержавне пенсійне забезпечення, але й у можливості

внутрішнього кредитування (інвестування) за рахунок пен-

сійних резервів НПФ.

Недержавне пенсійне забезпечення є для пенсійних фондів

виключним видом діяльності. НПФ створюються на підставі

рішення засновників та не мають на меті одержання прибутку

для його подальшого розподілу між засновниками. Активи пен-

сійного фонду формуються за рахунок пенсійних внесків та до-

ходу від їх інвестування.

За видами НПФ можуть утворюватись як відкриті, корпора-

тивні та професійні.

Відкритий пенсійний фонд — недержавний пенсійний фонд,

учасниками якого можуть бути будь-які фізичні особи незалеж-

но від місця та характеру їх роботи.

390