Юринець В.Є., Юринець Р.В. Автоматизовані інформаційні системи. Електронний посібник

Подождите немного. Документ загружается.

323

виробничими й адміністративними рівнями управління. Вигода від

упровадження систем управління виробництвом може у стократ перевищити

витрати на їх розроблення і дати дуже відчутні результати з погляду

рентабельності й можливостей подальшого розвитку підприємства.

Реальні вигоди для українських підприємств, що належним чином

розвернули й інтегрували MES у власну бізнес-структуру, вміщують

отримання дієвих важелів координації та

синхронізації складних

інформаційних процесів. Керівник, нарешті, може ясно і чітко побачити,

наскільки виробничі процеси відповідають бізнес-цілям, отримує

реальну інтеграцію цеху і ланцюжка доставлення і, врешті-решт,

повернення інвестицій.

Електронна комерція. Для просування свого бізнесу в Інтернет

необхідно, передусім, збудувати і відпрацювати свої бізнес-процеси

до відкриття Інтернет-представництва. Відсутність “надійного тилу”

стає серйозною проблемою для компанії. Це обумовлено тим, що при

звичайній схемі роботи завдання часто розв’язується так: створюється

каталог продукції з описом товарів та інтерактивною формою

замовлення, клієнт замовляє товар і чекає на його доставлення. Проте

часто, здійснюючи замовлення, клієнт, та й самі менеджери, не мають

поняття, чи є товар на складі

й у разі відсутності, скільки часу

знадобиться, щоб доставити товар на склад, а потім переправити його

клієнту. Більше того, якщо одного разу компанія здійснювала спеціальне

замовлення для клієнта, дані про це не зберігаються, і при повторному

замовленні компанія знову обробляє його як новий.

Це призводить до простоїв, затягує терміни доставлення замов-

лень, що

, зрештою, спричиняє повне розчарування клієнтів.

Функціональність систем ERP II, своєю чергою, дають змогу контро-

лювати склад, закупівлі і доставлення, та організовувати систему роботи

оптимальним шляхом. Крім оптимізації робочих процесів, рішення ERP

II дає можливість створити клієнтську базу, зберігати й аналізувати

дані щодо переваг. Компанія також отримує можливість прогнозувати

терміни подальших замовлень постійних покупців і надавати

сервіс,

який більше персоналізується, що слугує виробленню прихильності

покупців до співпраці і встановлення тривалих відносин з клієнтами.

Отже, використовування ERP-систем під час ведення електронної

торгівлі дає змогу компаніям добитися переваги відносно конкурентів.

324

З появою на ринку систем ERP II, орієнтованих на середні

підприємства, компанії отримують можливість розвивати торгові майдан-

чики в Інтернеті, які оптимально відповідатимуть їхнім потребам —

забезпечувати електронний документообіг, контролювати рух замовлень

тощо. Це дасть змогу компаніям використовувати свої Інтернет-ресурси

для взаємодії з постачальниками або дистриб’юторами.

Використовування систем класу ERP II у цьому випадку дає

можливість

оптимізувати процеси як закупівель, так і продажів.

Інформація про замовлення, отримані через Інтернет, інтегрується з

даними складу, відділів доставлення, продажів, сервісних центрів, що

дає змогу створити єдиний профіль клієнта, ефективно обробляти

замовлення і швидко відповідати на них, створювати і зберігати дані

про весь його обіг, аналізувати їх і прогнозувати новий обіг.

Клієнт,

своєю чергою, відправивши замовлення через Інтернет-

представництво, отримує можливість контролювати процес оброблення

замовлення: автоматичне повідомлення про його прийняття і початок

роботи, дані про підготовку замовлення, коли його заявка отримана

складом, відомості про відвантаження, коли замовлення сформоване і

відправлене, а також пакет необхідних документів.

Аналогічно використовується система під час закупівель.

Менеджер із закупівель через

систему отримує доступ до каталогу

товарів постачальника, вибирає необхідні товари і відправляє

замовлення. Можливі варіанти, коли система автоматично формує

замовлення на купівлю, враховуючи оптимальні обсяги закупівель,

поточні потреби, необхідні терміни доставлення і в стандартному фор-

маті пересилає постачальнику. Система у постачальника обробляє

отримане замовлення, обчислює термін доставлення і надсилає пові-

домлення про

виконання замовлення.

На користь систем класу ERP II для середнього підприємництва

свідчить ще той факт, що існуючі спеціалізовані системи CRM, SCM і

B2B не завжди мають можливість повноцінної інтеграції із системами

ERP і, зазвичай, мають обмежену функціональність, яка дублюється

в ERP системі. Це призводить до того, що для повноцінної інтеграції

систем від різних розробників необхідно двічі купувати модулі з

однаковою

функціональністю і затрачувати ресурси для написання

інтерфейсів між системами.

325

Нині, з появою систем ERP II для середніх підприємств, компанії

середнього рівня можуть використовувати найсучасніші технології

управління нарівні з великими корпораціями. Причому ризики, пов’язані

з упровадженням схожих систем, нижчі, ніж у великих компаній,

оскільки в середніх компаніях суттєво менше таких проблем, як

“закостенілість” бізнес- процесів, та й фінансові ризики суттєво нижчі.

Управління даними

про виріб. Системи управління вироб-

ничою інформацією (Product Data Management, PDM) – інструмен-

тальний засіб, який допомагає адміністраторам, конструкторам, інже-

нерам, технологам та іншим фахівцям управляти як даними, так і

процесами розроблення виробу на сучасному виробничому підприємстві

або в групі підприємств-суміжників. Системи PDM стежать за

великими, постійно оновлюваними масивами даних та інженерно-

технічної інформації, необхідних на етапах

проектування, виробництва

або будівництва, а також підтримки експлуатації, супроводу й утилізації

технічних виробів – “продуктів”. Системи PDM у цьому плані

відрізняються від баз даних тим, що інтегрують інформацію будь-яких

форматів і типів, яка надходить від різних джерел, надаючи її

користувачам уже в структурованому вигляді, причому структуризація

прив’язана до особливостей сучасного промислового виробництва.

Системи PDM

відрізняються і від інтегрованих систем офісного

документообігу, оскільки текстові документи – далеко не “найпотріб-

ніші” на виробництві, важливішими є геометричні моделі, дані для

функціонування автоматичних ліній тощо.

Системи PDM узагальнюють такі широковідомі технології, як

управління інженерними даними (engineering data management – EDM),

управління документами, управління інформацією про виріб (product

information management – PIM), управління технічними даними (tech-

nical data ma-nagement – TDM), управління технічною інформацією

(technical information management – TIM), управління зображеннями

та інші системи

, які використовують для маніпулювання інформацією,

що всебічно визначає конкретний виріб.

Отож, будь-яка інформація, необхідна на тому або іншому етапі

життєвого циклу виробу, може управлятися системою PDM, яка надає

коректні дані всім користувачам і всім промисловим інформаційним

системам у міру потреби. Разом з даними, PDM управляє і проектом –

326

процесом розроблення виробу, контролюючи власне інформацію про

виріб – “продукт”, про стан об’єктів даних, про затвердження внесених

змін, здійснюючи авторизацію та інші операції, які впливають на дані

про виріб і режими доступу до них кожного конкретного користувача.

Отже, йдеться про повний, централізований і постійний автома-

тизований контроль за всією сукупністю даних, що

описують як сам

виріб, так і процеси його конструювання, виробництва, експлуатації та

утилізації.

Управління життєвим циклом виробу. Система управління

життєвим циклом виробу (Product Lifecycle Management, PLM) – це

набір взаємозв’язаних прикладних рішень, що вміщує необхідні

програмні компоненти забезпечення комунікацій, інтеграції модулів,

автоматизованого проектування і візуалізації, та інших рішень, що

охоплюють повний життєвий цикл продукту – від ідеї до

утилізації.

PLM розширює можливості автоматизованого контролю над

виробом за рамки інженерних лабораторій і конструкторських бюро,

які були основними користувачами попередників цих технологій – CAD/

CAM і систем PDM. Рішення, закладені в клас PLM, покликані

об’єднати всіх учасників життєвого циклу, як усередині підприємства-

виробника, так і зовні нього, у тому числі постачальників, замовників і

організації, зайнятих післяпродажним

обслуговуванням продукції. До

складу PLM належать засоби автоматизації проектування (Computer

Aided Design, CAD), програмні засоби автоматичного управління

виробництвом (Computer Aided Manufacturing, CAM), засоби

інженерних розрахунків (Computer Aided Engineering, CAE), засоби

управління інженерними даними (Product Data Management, PDM) і

низка інших компонентів.

У життєвому циклі виробу виділяють п’ять етапів:

— етап досліджень (маркетингові дослідження, НДДКР тощо);

— етап розроблення;

— етап підготовки виробництва;

— етап виробництва продукції (активних продажів);

— етап зняття

з виробництва.

Системи PLM управляють бізнес-процесами, пов’язаними зі

всіма етапами життєвого циклу виробу.

327

У PLM для вирішення конкретних завдань користувачів

використовують такі базові технології:

— управління складом виробу;

— управління конфігурацією;

— управління змінами;

— управління документообігом;

— управління потоками робіт;

— управління портфелем замовлень;

— управління вимогами;

— інтеграція (САПР, ERP тощо);

— візуалізація;

— управління проектами тощо.

Послідовність реалізації тих чи інших технологій PLM залежить

від поточних завдань користувачів або, точніше

, від пріоритетності

бізнес-процесів. Зазначимо, що технології PLM за своєю суттю є

процесно-нейтральними або функціонально-орієнтованими, тобто їх

впровадження не вимагає обов’язкової зміни наявних і відпрацьованих

у компанії бізнес-процесів, хоча передуюча проекту впровадження PLM

формалізація бізнес-процесів і розроблення варіантів застосування

системи, безумовно, виявлять всі неоптимальні з них.

Здебільшого, перші п’ять

технологій з вищенаведеного списку

технологій PLM разом з технологією управління сховищем даних

реалізують у модулі PDM. У зв’язку з тим, що PDM як окремий клас

інформаційних систем існує досить давно, то і технології, що входять

до цього модуля, функціонально розвинуті в багатьох системах PLM.

Технологія управління конструкторськими даними, тобто інтеграції з

системами САПР, і технологія візуалізації

також, зазвичай, присутні у

всіх системах. Проте, відмітною ознакою систем високого рівня є web-

орієнтованість цих технологій. Так, можна навести як приклад PLM-

систему Teamcenter, в якій механізм інтеграції побудований на протоколі

PLM XML, а для візуалізації застосовується формат JT.

У PLM доступ до даних організований на ролевій основі. Система

дає змогу надавати користувачеві інформацію у формі, відповідає

виконуваним

ним функціям у життєвому циклі виробу: тривимірні

моделі, схематичні діаграми, інженерні специфікації (bill materials, BOM),

календарні плани або прогнози на основі аналізу вимог ринку.

328

Конструктор працюватиме у звичному йому середовищі САПР, а

співпрацівник маркетингового підрозділу зможе отримати з системи

подання тривимірної збірки, придатне для розміщення у рекламній

брошурі.

Системи CAD/САМ, що знайшли широке застосування у

виробничих компаніях, підвищували ефективність і спрощували роботу

проектувальників та технологів, але були слабо інтегровані між собою,

а інші підрозділи і партнери компанії

практично не могли вплинути на

процеси розроблення й виробництва виробу, оскільки не мали доступу

до таких систем. Після послідовного проведення декількох ітерацій

розроблений проект потрапляв до технологів і у відділ закупівель, які

вже ніяк не могли вплинути на нього і були часом вимушені йти на

невиправдано дорогі витрати або пошук дефіцитних матеріалів,

деталей,

і виробництво виробу на невідповідному обладнанні. Система

PLM, яка об’єднує всі структурні підрозділи підприємства, дає змогу

вже на етапі проектування вносити зміни з урахуванням проблем, які

можуть виникнути як під час виробництва, так і під час вибору

постачальників комплектуючих. У результаті не виникне ситуації, коли

неможливість пов’язати проект зі складнощами виробничого циклу

завданнями закупівель призводить до підвищення ціни і водночас до

зниження якості продукції.

За допомогою інформації, яку інтегрує система PLM, навіть не

володіючи спеціальними технічними знаннями, співпрацівники відділу

закупівель мають можливість займатися пошуком потрібних деталей

і вибором оптимальних каналів доставлення безпосередньо за даними,

що надходять з конструкторських підрозділів. З розвитком технології

електронного подання компонентів (component supplier management,

CMS) і появи у постачальників можливостей параметричного пошуку,

які інтегруватимуться в PLM, самі конструктори вже на етапі проекту-

вання отримають можливість обирати відповідні компоненти.

Основними вигодами від PLM-систем можна назвати:

♦

Загальне підвищення продуктивності праці. Досягається це за

рахунок підвищення індивідуальної продуктивності співпрацівників,

глобалізації і розподілу бізнесу, а також підвищення продуктивності

колективної праці. Водночас індивідуальна продуктивність співпраців-

ників підвищується за рахунок оптимізації витрат робочого часу, бо

329

співпрацівники більше часу витрачають на виконання своїх прямих

обов’язків і менше – на виконання забезпечуючих функцій. Крім того,

з’являється можливість ефективно співпрацювати з географічно відда-

леними партнерами і розподіляти свої виробничі потужності. Підви-

щується продуктивність колективної праці – значно зменшується

кількість помилкових рішень, що приймаються контрагентами через

наявність у них застарілої початкової

інформації.

♦

Загальне зниження матеріальних витрат. Це досягається за

рахунок детального обліку вимог до виробу на ранніх етапах і відсте-

жування їхнього здійснення в подальшому, що дає змогу виявити

більшість помилкових рішень у віртуальному прототипі виробу, а не у

фізичному його втіленні. Водночас значно підвищується кількість

запозичених і типових рішень.

♦

Загальне підвищення прибутку. Досягається за рахунок

розширення частки ринку, більш раннього випуску виробів, порівняно з

конкурентами, і представлення більшої кількості модифікацій продукції,

що враховує більше потреб клієнтів.

Впровадження PLM дає змогу скоротити тривалість етапу

розроблення виробу за рахунок підвищення ефективності взаємодії,

підвищення кількості деталей і запозичених рішень, що повторно

використовують, скорочення витрат на усунення

спочатку закладених

у виріб помилкових рішень.

Усіх постачальників систем PLM можна поділити на три групи.

До першої групи входять розробники, які прийшли до PLM від САПР.

До другої – розробники, які прийшли до PLM від ERP, і до третьої –

розробники, які не мають своїх власних напрацювань у сфері

проектування та управління ресурсами.

У центрі об’єднання

різних етапів життєвого циклу, яке реалізує

система PLM, поки що залишається ключовий для виробництва процес

проектування, тому легко пояснити той факт, що першопроходцями

сучасного ринку РLM стали виробники САПР і систем PDM: РТС,

EDS/SDRC, IBM/Dassault Systems. Інша категорія постачальників –

це виробники ERP-систем, такі як SAP, Oracle, Baan. Усвідомивши

стратегічне значення для своїх замовників інтеграції всіх процесів з

випуску продукції на базі

потужної інформаційної системи, ці компанії

взялися активно пропонувати власні PLM-рішення.

330

Технологічні корені систем представників цих двох груп

визначають і основні відмінності між ними. “САПР-центричні компанії”

сильні в забезпеченні найформальнішої, творчої частини життєвого

циклу виробу – багатоітераційного проектування в середовищі спільної

роботи над неструктурованими даними різного ступеня складності.

На базі цього ядра будують взаємозв’язки решти етапів життєвого

циклу з центральним процесом проектування, що

дає змогу зрозуміти,

який вплив здійснює проект на виробництво, визначення вимог до

постачальників, аналіз переваг клієнта, післяпродажне обслуговування,

і вивести зворотну залежність. Виробництва, де швидкі й ефективні

модифікації і створення нових виробів мають критичне значення, такі

як автомобільна промисловість і авіабудування, складають основну

клієнтську базу постачальників PLM-рішень з цієї групи.

Традиційна сфера

застосування ERP-систем – бізнес-транзакції

над структурованими даними, планування ресурсів, контроль фінансових

потоків, управління доставленнями, забезпечення інформації для

підтримки управлінських рішень, контроль за виконанням плану. Свої

PLM-рішення компанії “ERP-центричної групи”, в основному, будують

довкола структурованої специфікації виробу (ВОМ), на основі якої

інтегруються процеси управління проектами, контролю за

конфігурацією виробу, документообігу, управління потоком робіт,

управління ланцюжками

доставлень і взаємостосунками з клієнтами.

Наявне зараз розповсюдження у низці виробничих компаній процеси

розроблення на замовлення (engineer-to-order, ETO) і конфігурування

на замовлення (configure-to-order, CTO), які вимагають управління

структурою і конфігурацією виробу протягом усього життєвого цик-

лу – оптимальна сфера застосування таких PLM-систем.

Третя група гравців на ринку РLМ – незалежні компанії, що не

мають серйозної “ваги” ні

у сфері САПР, ні у сфері автоматизації

загального управління корпоративними ресурсами – це Agile Software,

MatrixOne, Eigner. Їхні рішення мають розвинуту функціональність для

різних стадій життєвого циклу виробу за рамками тривимірного

проектування, включаючи підтримку взаємозв’язків із зовнішніми

партнерами, й інтерфейси для інтеграції в середовище PLM необхідних

САПР і ERP-програм.

331

2.3. АІС БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

НА ПІДПРИЄМСТВІ

2.3.1. Загальна характеристика АІС бухгалтерського

обліку на підприємстві

Трансформація економіки до ринкових відносин створює певні

зміни у сфері управління, що значно впливає на організацію та ведення

бухгалтерського обліку. Відбувається перехід до міжнародних систем

бухгалтерського обліку, що потребує розроблення нових форм його

сучасної методології. У зв’язку зі зазначеними чинниками значні зміни

торкнулися інформаційної системи бухгалтерського обліку і традиційних

форм організації та комп

’ютерного опрацювання бухгалтерської інфор-

мації. Бухгалтери повинні вміти об’єктивно оцінити фінансовий стан

підприємства (фірми) та знати методи аналізу, вміти працювати з

цінними паперами та інвестиціями грошових засобів в умовах ринку

тощо. Отже, за таких умов бухгалтера можна називати “фінансовим

менеджером” або “бухгалтером-аналітиком”.

В основі діяльності будь-якого економічного об’єкта

є інформаційні

системи, склад яких залежить від виду господарської діяльності та

розміру підприємства, організації чи фірми. Традиційно сюди входить

управління підготовкою виробництва, планування, матеріально-технічне

постачання та збут (маркетинг), розв’язування кадрових питань, а

також ведення бухгалтерського обліку та здійснення бухгалтерської

діяльності, реалізація і збут готової продукції, бо саме у цій сфері зосе-

реджено

близько 60% всієї інформації. В теорії комп’ютерного оброб-

лення їх називають функціональними підсистемами. Кожна функціо-

нальна підсистема має свій склад комплексів задач та інформації,

призначених для реалізації певних функцій управління.

Інформаційна підсистема бухгалтерського обліку традиційно

розв’язує такі комплекси задач:

– облік основних засобів;

– облік матеріальних цінностей;

– облік праці та

заробітної плати;

– облік готової продукції;

– облік фінансово-розрахункових операцій;

332

– облік затрат на виробництво;

– зведений облік і складання звітності.

Орієнтація на виділення комплексів задач склалася ще під час

ручного ведення обліку й залишилася в системі централізованого

оброблення облікової інформації в обчислювальних центрах. Однак

організація автоматизованих робочих місць на базі сучасних персо-

нальних комп’ютерів, створення локальних обчислювальних мереж

висунули нові вимоги до

формування інформаційних баз та комплексів

економічних задач. З’явилися можливості створення системи розпо-

ділених баз даних, обміну інформацією між різними користувачами,

автоматичного формування первинних документів у комп’ютері. За

таких умов почала зникати чітка межа між комплексами різних функ-

ціональних підсистем і виникли міжфункціональні комплекси задач

управління. Сучасні програмні засоби з бухгалтерського

обліку об’єдну-

ють інформацію комплексів різних ділянок обліку. Наприклад, у типових

проектах обліку праці та заробітної платні водночас передбачено

формування платіжних документів, зокрема, платіжних документів з

оплати подоходного податку, медичне страхування, нарахування у

пенсійний фонд. Виконання такої комп’ютерної програми об’єднує два

комплекси облікових задач – облік праці та заробітної платні

і фінансо-

во-розрахункові операції. Аналогічні приклади можна навести і в інших

комплексах задач бухгалтерського обліку, наприклад, в обліку

матеріальних цінностей, готової продукції, затрат на виробництво.

Комплекси бухгалтерських задач мають складні внутрішні та

зовнішні інформаційні зв’язки. Внутрішні зв’язки відображають інфор-

маційні взаємодії окремих задач, комплексів та ділянок бухгалтерського

обліку, а

зовнішні зв’язки – взаємодію з іншими підрозділами, які

виконують інші функції управління, а також із зовнішніми організаціями.

Взаємопов’язання комплексів облікових задач закладено у самій

методології бухгалтерського обліку, системі ведення рахунків і вико-

нання бухгалтерських операцій, де кожна операція відображається двічі:

у кредиті одного рахунка і дебеті іншого. Інформаційні зв’язки

комп-

лексу облікових задач дають змогу виділити три фази оброблення,

закладених в основу комп’ютерних програм:

♦

на першій фазі відбувається первинний облік, тобто складання

первинних бухгалтерських документів, їхнє оброблення і складання