Юринець В.Є., Юринець Р.В. Автоматизовані інформаційні системи. Електронний посібник

Подождите немного. Документ загружается.

683

вають власні технології пошуку і категоризації.

Візуалізація інформації. Тут можна використовувати і портальні

технології різних виробників, і власні розробки, але найцікавіші рішення

на сьогодні пропонують компанії Inxight і Entrieva.

Довгий час управління записами (Records Management, RM) міцно

асоціювалося з підтримкою рутинних канцелярських процедур. Тепер

же цій технології належить одне з ключових місць у концепції ЕСМ.

Процедури, розроблені

для обліку і зберігання офіційних доку-

ментів, ідеально підходять для підтримки життєвого циклу будь-якої

інформації – від її створення до знищення. Це актуально не лише для

паперових, а й для електронних документів, зокрема, для листування

по електронній пошті, де часто міститься важлива ділова інформація.

Розповсюдження відлагодженої технології на нові типи об’єктів,

які

відіграють ту ж роль, несучи в собі інформацію про ухвалені рішення і

факти з життя організації, що, можливо, мають юридичні наслідки,

досить очевидне.

Секрет нинішньої популярності систем управління записами в

іншому: з їх допомогою можна підтримувати актуальність інформації

на Web-сайті або в системі електронної комерції, визначати, які дані

ERP доцільно зберігати, а які

ні тощо. Зі суто допоміжного компоненту

інформаційної системи управління записами перетворилося на стра-

тегічно важливе рішення, від успішної реалізації якого залежить бізнес

організації.

Сучасна система ЕСМ має забезпечувати підтримку життєвого

циклу всіх інформаційних об’єктів, і застосування перевіреної технології

управління записами виглядає найрозумнішим рішенням.

Сьогодні функціональність RM є для будь-якого постачальника

ЕСM-рішень

у низці західних країн обов’язковою, завдяки недавно

прийнятим актам, які зобов’язали враховувати і зберігати всі елект-

ронні документи, що належать до ведення бізнесу, навіть листування з

клієнтами по електронній пошті. У тих країнах, де законодавче

регулювання в галузі електронних документів відстає, RM варто

розглядати як корисний засіб для досягнення прозорості бізнесу (

перш

за все, для його власників), а також для проходження сертифікації на

відповідність різним стандартам (ISO 9000, CMM тощо). Більшість

684

вітчизняних систем документообігу, перш за все, розв’язують саме

завдання категорії RM, забезпечуючи реєстрацію вхідних, вихідних і

внутрішніх документів. RM реалізує одну з найважливіших функцій

ЕСM – підтримку повного життєвого циклу документу аж до його

списання і знищення. Ще недавно ринок RM-систем існував і

розвивався сам по собі, проте, після прийняття 2002 р. США акту

Sarbanes-Oxley, практично всі

незалежні постачальники RM-продуктів

скуповувалися великими гравцями ринку ЕСM. Тому в списку лідерів

можна побачити ті ж самі імена, можливо, трохи в іншому порядку:

OpenText, Hummingbird, IBM (купила Tarian Software 2002 р.),

Documentum (купила TrueArc 2002 р.) і Vignette (купила Tower Tech-

nology в січні 2004 р.). У програмних продуктах OpenText і Humming-

bird відповідні модулі з’явилися ще 1999 р. Решті гравців, що лише

відреагували на ініціативу законодавців,

ще належить повністю інтег-

рувати RM-функції у свої рішення. Серед незалежних постачальників

RM можна виділити лише Tower Software з Австралії, яка обганяє

багатьох іменитих постачальників.

ЕСМ виходить за рамки однієї організації і залучає до своєї орбіти

зовнішніх консультантів, партнерів, постачальників і клієнтів компанії.

Тому сьогодні у складі ЕСМ-рішення обов’язково присутній компонент,

що забезпечує

групову роботу. На відміну від засобів управління

потоками робіт, орієнтованих на підтримку формалізованих виробничих

процесів, засоби організації спільної роботи дають змогу налагодити

взаємодію у випадках, що не підлягають суворій формалізації. Все,

що належить до творчої роботи і де присутній переговорний процес,

вимагає гнучкого підходу, тому клієнтів, постачальників і партнерів

ніхто не включає

у внутрішні бізнес-процеси організації. Для взаємодії

з ними залишається лише електронна пошта, що не завжди зручно.

Також важко організувати вільний обмін ідеями та інформацією в

командах, зайнятих розробленням нового продукту або послуги

(скажімо, підтримати роботу відділу маркетингу). Ось тут і потрібні

продукти, які мають достатню функціональність з управління

документами, з одного боку

, і можливість управління процесом – з

іншого, забезпечуючи максимальну гнучкість і мінімальне залучення

ІТ-персоналу або зовнішніх консультантів. Головна тонкість під час

вибору інструментарію спільної роботи полягає в тому, що постачаль-

685

ники включають у це поняття дуже різні засоби (колективна робота з

документами, календарне планування, Web-конференції, миттєвий

обмін повідомленнями тощо), що частково дезорієнтує клієнтів.

Низка компаній (наприклад, Hummingbird, IBM і Microsoft)

пропонують комплексні рішення, що вміщують ЕСМ і портал. Портал

формально не є частиною ЕСМ, проте, без нього не можна собі уявити

систему загалом. Усі розробники “чистих

систем” ЕСМ/WCM (такі,

як Documentum, FileNET, Interwoven, Vignette) надають модулі для

публікації інформації в корпоративні портали – без порталу будівля ЕСМ

виглядає незавершеною.

Портал забезпечує подання інформації, її персоналізацію та єдине

робоче середовище, а також забезпечує розмежування доступу і єдину

політику безпеки. Отже, з одного боку, портал слугує “фронт-ендом”

для ЕСМ, забезпечуючи призначений для користувача інтерфейс,

і з

іншого боку – “бек-ендом”, підтримуючи традиційні сервісні функції

доступу до даних і систему безпеки.

ЕСМ, разом зі системами CRM і ERP, а також з рішеннями класу

Business Intelligence, слугує основою для повномасштабного управ-

ління інтелектуальними активами підприємства (Intellectual Asset Man-

agement, IAM). Гроші, вкладені в створення контенту, повинні так само

приносити прибуток, як і гроші, вкладені у виробництво.

Впровадження

всіх категорій ЕСM-програм іде наростаючими

темпами, особливо на рівні робочих груп і підрозділів. Проте, без і-

нтеграції корпоративний потенціал не може бути реалізований повною

мірою.Управління корпоративним вмістом має відповідати потребам

цілого підприємства. На рівні корпорації кожний з елементів ЕСM

ускладнюється, оскільки до центру уваги потрапляють усі наявні

користувачі, процеси, програми

і документи.

Переваги управління вмістом у масштабі корпорації зрозумілі,

ось деякі з них:

— пошук водночас у декількох сховищах документів;

— сумісне і повторне використовування документів на підпри-

ємстві;

— контроль за документами на рівні корпорації;

— встановлення стандартних для підприємства типів докумен-

тів і єдиної системи класифікації інформації;

686

— удосконалення й обов’язкове виконання корпоративних про-

цесів і правил.

Річ у тому, як упоратися з великою кількістю і різноманіттям

корпоративних завдань. Спроби реалізувати ЕСM-проекти корпоративного

масштабу, які мали охопити всі документи організацій, при поганому

управлінні нерідко закінчувалися горами звітів консультантів і складних

планів, які так ніколи і не були втіленими

в життя. Натомість, упровадження

подібних проектів на рівні робочих груп або підрозділів могло призводити

до створення автоматизованих острівців; введенню в дію специфічних

програм, інтеграція яких не була передбачена. Підприємства, де пішли

одним із цих шляхів, виявилися далеко від очікуваних результатів.

Потрібно визнати, що практично всі успішні системи управління

вмістом були впроваджені на рівні

підрозділів. Причина в тому, що роботу

ЕСM-програм можна проаналізувати, встановивши у певної групи

користувачів, що виконують ті або інші завдання. Визначити ж типи

документів і систему класифікації інформації для всього підприємства

неймовірно важко, такі проекти, зазвичай, дуже абстрактні і легко буксують.

Тому на більшості підприємствах доцільно спочатку впроваджувати системи

в окремих підрозділах.

Вони слугують основою для управління вмістом,

який з часом можна буде вивести на корпоративний рівень.

Управління корпоративним вмістом застосовують у різних галузях

для вирішення різних завдань, тому програми ЕСM суттєво відріз-

няються один від одного. Зокрема, великі виробники автомобільних

двигунів можуть використовувати технологію спільної роботи для

зв’язку зі своїми численними постачальниками

й оптимізації достав-

лень; фармацевтичні компанії – для управління процесами затверд-

ження рецептур і технологій виготовлення нових ліків; банки – для

автоматизації підготовки договорів на купівлю-продаж валюти і цінних

паперів; державні організації – для побудови порталів обслуговування

громадян; авіакомпанії – для підготовки керівництва з пілотування

літаків, торгівельні фірми – для розроблення Інтернет-каталогів.

Прикладів безліч, і в

кожному з них програма ЕСM важлива по-своєму.

Її взаємозв’язок з іншими системами також відрізняється від програми

до програми і від галузі до галузі. Розглянемо основні принципи, які

дають змогу оминути більшість проблем під час впровадження будь-

687

якої системи управління корпоративним вмістом.

По-перше, критичне значення має вибір ЕСM-програми. Плани

на перший етап впровадження і його подальше зростання продиктують

масштаб і складність обраної ЕСM- програми. Не треба також недооці-

нювати важливість вибору постачальника. Необхідно зупинитися на

надійному виробнику, що пропонує не лише краще рішення, а й високий

рівень обслуговування

. Враховуючи сучасний економічний клімат,

напевно, хотілося б бути упевненим у фінансовій стабільності

постачальника, яка дасть змогу йому і надалі продовжувати роботу

над своїми продуктами і надавати клієнтам підтримку. Беручи до уваги

величезну кількість розробників рішень ЕСM, стає зрозумілим, що вибір

одного з них – справа непроста. Найвагомішим аргументом на користь

того або іншого виробника

і його системи можна вважати відгуки

клієнтів. Треба переконатися в тому, що про цю програму позитивно

відгукуються в інших компаніях, яким можна довіряти. Необхідно

проглянути аналітичні матеріали – у більшості виробників ЕСM є статті,

які допоможуть в оцінці рішень. Наприклад, компанія Documentum

пропонує дуже добре керівництво за ЕСM, де чітко висловлено необхідні

оцінні критерії.

По-друге, потрібно подумати про те, як впишеться система ЕСM

у інформаційне середовище. Жодна система ЕСM не буде корисна в

рішенні важливих ділових завдань, працюючи ізольовано. Тому треба

з’ясувати, як рухається інформація на підприємстві. Де його

створюють? Можливо, інформація надходить від фахівців якогось

підрозділу фірми, або з корпоративної програми (наприклад, системи

управління

ресурсами підприємства, чи взаємостосунками з клієнтами),

або ззовні – від партнера чи постачальника. Потрібно скласти схему

ділового процесу і з’ясувати, де і як інформація перетинає межі підроз-

ділів і функціональних ділянок. Припустимо, інформація створена

ученим-дослідником, що працює у фармацевтичній лабораторії. Далі її

включають до складу документації, яка передається на розгляд для

отримання

патенту, використовують у клінічних випробуваннях, під час

розроблення нових ліків і навіть в інструкціях із застосування

препаратів. Отже, інформація перетинає багато меж, що проходять як

усередині, так і зовні підприємства, і прямує в інші системи, серед

яких видавничі програми, програми для клінічних випробувань,

маркетингові і торгівельні портали.

Після того, як буде складено

схему ділового процесу, можна

проаналізувати, який вплив чинить на бізнес система ЕСM і яка

688

ЛІТЕРАТУРА

1. Автоматизированные информационные технологии в экономике:

Учебник / Под ред. Г. А. Титоренко.— М.: Компьютер, ЮНИТИ, 1998.

2. Автоматизовані системи обробки економічної інформації: Підручник /

За ред. Г. В. Лавінського. — К.: Вища шк., 1995.

3. Акопянц А. Lotus Notes. Миф и реальность // Компьютерра. — 2002. — № 2.

4. Акопянц А. И снова о Lotus Notes // Компьютерра. — 2002. — № 27.

5. Акопянц А. ЭЦП — год в законе //

Компьютерра. — 2003. — № 7.

6. Анализ программных систем делопроизводства и документооборота //

Office (Украина). — 2002. — № 4.

7. Андреев В. Этот многообразный мир документооборота... Digital Design

// http://www.digdes.spb.su/about/advertising/current/articles/ReadMe/.

8. Андреев Владимир. Приступая к созданию корпоративной системы

автоматизации документооборота // Байт, 2003. – № 2.

9. Андреев И. Человек и документ в информационную эпоху // Российская

Федерация сегодня. — 2002. — № 17.

10. Андреев И. Электронный посох переселенца // Миграция и граж-

данство. — 2003. —

№ 2 (5).

11. Баласанян В. Автоматизация делопроизводства и документооборота в

России: введение в проблему // Рынок ценных бумаг. — 1998. — № 16.

12. Баласанян В. Автоматизация делопроизводства и электронный доку-

ментооборот как инструмент управления организацией // Системы безопас-

ности SS. — 2003. — № 1 (49).

13. Баласанян В. Автоматизация документальной деятельности предприятия

связана с высшими функциями управления / Интервью с генеральным директором

компании ЭОС В. Баласаняном

// Секретарское дело. — 2001. — № 4.

14. Баласанян В. Камо грядеши: автоматизация делопроизводства или

электронный документооборот? // Byte Россия. — 2003. — № 2 (54).

15. Баласанян В. От традиционного делопроизводства к электронному

документообороту // Connect! Мир связи. — 2002. — № 12.

16. Баласанян В. Применение автоматизированных систем документацион-

ного обеспечения управления (АС ДОУ) для повышения эффективности управ-

ления // Делопроизводство. — 2002. — № 2.

17. Баласанян В. Электронный документооборот — основа эффективного

управления

современным предприятием // Управление персоналом. — 2002. — № 2.

18. Береза А.М. Основи створення інформаційних систем: Навч. посіб. —

К.: КНЕУ, 1998.

19. Березовский С., Зубенко А. CPM — всему голова // Компьютеры +

Программы, 2003. — № 3.

20. Бесс Голд-Бернштейн (Beth Gold-Bernstein) “Роль интеграции корпоративной

информации в сервисно-ориентированной архитектуре” (The Role Of EII In SOA).

689

21. Бобылева М. П. Вопросы использования элементов электронного доку-

ментооборота внутри организации // Делопроизводство. — 2003. — № 2. —

С. 14—18.

22. Боркус В. Documentum не пугают российские морозы // Планета КИС, 2002.

23. Боркус В. Когда нужна универсальная платформа EAI/ http://

www.pcweek.ru

24. Борушевский Д. BPM: во главе управления бизнес-процессами /

CNews.ru.

25. Брага В.В. Компьютеризация бухгалтерского учета. — М.: АО

“Финстатинформ”, 1996.

26. Введенение в информационный

бизнес / Под ред. В. Тихомирова,

А. Хорошилова – М.: Финансы и статистика, 1996.

27. Волков Д., Дубова Н. Два взгляда на ILM // Открытые системы, 2004. — № 03.

28. Волков Д. Свежие перспективы // Открытые системы, 2004. — № 03.

29. Волков Л. Настал ли час электронной цифровой подписи? //

BYTE / Россия. — 2003. — № 3.

30. Волков С. И., Романов А. Н. Организация машинной обработки

экономической

информации: Учебник. — М.: Финансы и статистика, 1988.

31. Галузинський Г. П., Гордієнко І. В. Сучасні технологічні засоби обробки

інформації: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1998.

32. Гореткина Е. Учимся управлять жизненным циклом //Тенденции и

перспективы, 2003. — № 4.

33. Данилин А. В. Технологии интеграции государственных информа-

ционных систем и организации межведомственного взаимодействия // Инфор-

мационное общество, 2003. — Вып. 2.

34. Данилин, А

. В. Что такое Lotus Domino и Notes и как они работают? //

Режим доступа: http://www.soft.rcenter.ru/

35. “Дело” в Домодедове // PC Week/RE. — 2003. — 26 февр.

36. Демьянова Е. Укрощение двухглавого орла // Publish, 2004.— № 09.

37. Джим Коллинз. От хорошего к великому. — Стокгольмская школа

экономики в СПб, 2001.

38. Джон Тейлор (John Taylor) “Вести из Консорциума по интеграции.

Интеграция корпоративной информации — новое определение “ (Thoughts from

the Integration Consortium: Enterprise Information Integration: A New Definition).

39. Долотин И. Веб-сервисы. Основы

./ http://www.ubs.ru

40. Духонин Е. Ю. Business Performance Management: начало пути // Бизнес

Форум, 2004. — № 9—10.

41. Дэвид Васкевич. Стратегии клиент/сервер. — К.: “Диалектика”, 1996.

42. Елманова Н. Web-порталы: назначение, преимущества, особенности и

средства // КомпьютерПресс, 2002. — № 06.

43. Емельянов Н. Электронные документы и БД // Директор ИС.— 1999. — № 18.

44. Ермошкин Н. Советы консультанта: электронное обучение/http://

www.cisco.com

690

45. Єрьоміна Н. В. Банківські інформаційні системи: Навч.посібник. — К.:

КНЕУ, 2000.

46. Єрьоміна Н. В. Проектування баз даних: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 1998.

47. Жабкова Е. Д. Обслуживание читателей электронными документами /

/ Небумажные носители информации в библиотеке: Материалы всероссийс-

кого обучающего семинара (19—21 окт. 1999 г.). — СПб., 2000.

48. Жданов Б. И. К критике “чистого разума”. Управленческий

учет //

Корпоративные системы. — 2003. — № 5.

49. Завьялова В. Электронный тренинг для рабочего // Финансы, 2003. — № 15.

50. Загорская Е. И. Проблемы каталогизации документов на нетрадицион-

ных носителях // Небумажные носители информации в библиотеке: Материалы

всероссийского обучающего семинара (19—21 окт. 1999 г.). — СПб., 2000.

51. Зайцев Д. Интеграция информации внутри компании: как это делается //

CIO, 2003.

52. Зелинский С. Э. Автоматизация учета персонала

: Практическое посо-

бие. — К.: ЦУЛ, 2003.

53. Информатика. Базовый курс / Под ред. С. Симоновича и др. — СПб:

Изд-во “Питер”, 2000.

54. Информационные системы в экономике: Учеб / Под ред. В. В. Дика. —

М.: Финансы и статистика, 1996.

55. Іствуд Т. Експертиза цінності електронних документів // Архіви України.

— 2002. — № 1—3.

56. Катин Натан. IBM и ILM//Открытые системы, 2004. — № 03.

57. Колесов А. Комплексное обсуждение проблем электронного доку-

ментооборота // PC Week/RE. — 2003. — № 15.

58. Колесов А. Российский опыт применения технологий документообо-

рота: [Об опыте применения системы DOCS Open/Fusion канадской компании

Hummingbird] // PC Week/RE. — 2002. — № 3.

59. Копистянський А., Максимюк О. і ін. Знайомство з Internet. — Львів:

СП “БаК”, 1997.

60. Корпоративные системы электронного документооборота /Альфа-

Спектр // http://alfa.omsknet.ru/doc1.2.3.4.5. html

61. Кукарина Ю. Формирование понятий “электронный документ” и “элек

тронная цифровая подпись” в законодательных и нормативно-методических

актах Российской Федерации // Делопроизводство. — 2003. — № 1.

62. Куприянов Д., Лурье Е., Пахомкина М. Корпоративное обучение: начнем

с азов /http://elw.ru

63. Куциняк Д. Решение проблем кадрового документооборота //

Справочник кадровика. — 2002. — № 11.

64. Ларин М. В. Актуальные проблемы обмена документированной

информацией в государственном управлении // Делопроизводство. — 2003.

65. Люкевич В. Из опыта разработки приложения для нескольких СУБД //

XII конференция АПО/ROUG, г. Обнинск, октябрь 2000 г.

691

66. Майкл Портер. Конкуренция, “Вильямс”. — М., 2000.

67. Макаров С. ECM: информация и процессы // Открытые системы, 2004. —

№ 8.

68. Макаров С. Что такое ЕСМ // Директор ИС, 2003. — № 04.

69. Марк Скотт. Факторы стоимости. — М.: “Олимп-бизнес”, 2000.

70. Мартинюк И. Безопасность информационних систем: практические

аспекти // Компьютерное Обозрение, 2006.

71. Мєшков Д. Ю. Електронний документ: обіг, зберігання, використання,

законодавчі аспекти. Досвід

ФРН (1990—2000) // Архіви Украї ни. — 2001. — № 6.

72. Мізюк Б. М. Проектування автоматизованих інформаційних систем. —

Львів: “Коопосвіта” ЛКА, 1998.

73. Монахова Е. СДОУ государственного масштаба // PC Week/RE.— 2003. —

№ 24 (390).

74. Монахова Е. Информационная стыковка /http://www.ione.ru.

75. Николаев А. Автоматизация процессов, ориентированных на контент //

Открытые системы, 2004. — № 11.

76. Новосад В.П., Юринець Р.В. Інформаційне забезпечення кадрової діяльності

у сфері державного управління // Внутрішня

політика держави: сутність, принципи,

методологія: Матеріали щорічної науково-практичної конференції за міжнародною

участю (27 січня 2005 р.): У 2 ч. — Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2005. — Ч. 2.

77. Носевич В. Л. Проблеми довгострокового зберігання електронних архів-

них матеріалів у роботі Білоруського науково-дослідного центру електронної

документації // Архіви України. — 2001. — № 3.

78. О’Нейл Д. Бумага должна стать “умнее” // Computerworld. — 2001.— № 10.

79. Основи інформаційних систем: Навч. посіб / За ред. проф. В.Ф.Сит-

ника. — К.: КНЕУ, 1997.

80. Павлюченко А. Д., Глухов В. В., Черняков А. Г. та ін. MES — ключевой

элемент единой информационной системы управления предприятием /http://

www.plcsystems.ru/news/section42/article4170. html?load.

81. Пахчанян А. Внедрение систем электронного документооборота: проб-

лемы и решения // Директор ИС. — 2002. — № 1.

82. Пахчанян А. Технологии электронного

документооборота //Открытые

системы. — 2002. — № 10.

83. Пахчанян А.Обзор систем электронного документооборота // Директор

ИС, 2001. — № 2.

84. Печенкин А. Как оценить эффект от проекта электронного обучения /

http://elw.ru

85. Писаревська Т. А. Інформаційні системи в управлінні трудовими

ресурсами: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 1997.

86. Питер Дойль. Маркетинг, ориентированный на стоимость. — СПб.:

“Питер”, 2001.

87. Пінчук Н. С., Галузинський Г.

П., Орленко Н. С. Інформаційні системи і

технології в маркетингу: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 1999.

692

88. Плескач В. Л. Інформаційні технології та системи: Підруч. для студ.

екон. спец. / Плескач В. Л., Рогушина Ю. В., Кустова Н. П. — К., 2004.

89. Про електронний цифровий підпис: Закон України від 22 травня 2003

року № 852-IV // Вісник Держ. комітету архівів України. — 2003. — Вип. 2 (14).

90. Про електронні документи та електронний документообіг: Закон України

від 22 травня 2003 року №

851-IV // Вісник Держ. комітету архівів України. —

2003. — Вип. 2 (14).

91. Рене Буше Фергюсон. Модель связывает процессы // Компьютерная

неделя, 2003. — № 10 (376).

92. Рогач І. Ф., Сендзюк М. А., Антонюк В. А. Інформаційні системи в

фінансово-кредитних установах: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 1999.

93. Романов Д. и др. Правда об электронном документообороте. — М.:

ДМК-Пресс, 2002.

94. Рынок ценных бумаг и

его финансовые институты: Учебн. пос. / Под

ред. В.Торкановского. — С.Пб.: АО “Комплект”, 1994.

95. Слепцов А. Создание управленческой информационной системы //

Корпоративные системы. — 2003. — № 5.

96. Савельева Н. Системы управления контентом // Открытые системы, 2004.

97. Сакун Ю. Документы — в оборот // СІО. — 2003. — № 1.

98. Сапожников А. Электронный документооборот: обычаи управленцев

на языке информационных технологий // Intelligent Enterprise Russia —

Корпоративные системы, 2003. — № 07(72).

99. Сапун А. Краткий путеводитель по системам электронного докумен-

тооборота // Компьютерное обозрение. — 2000. — № 18—19.

100. Системы автоматизации документооборота и потока работ / Элек-

тронные офисные системы // http://www.eos.ru/m-37-4.html

101. Ситник В. Ф. та ін. Системи підтримки прийняття рішень. — К.: Техніка, 1995.

102. Ситник В. Ф., Краєва О. С. Технологія автоматизованої обробки еконо-

мічної інформації: Навч. посіб. — К.: КНЕУ

, 1998.

103. Ситник В. Ф., Писаревська Т. А., Єрьоміна Н. В. та ін. Основи інформа-

ційних систем: Навч. пос. – Вид. 2-ге, пер. і доп. — К.: КНЕУ, 2001.

104. Смирнов Н. Электронное взаимодействие контрагентов // Директор

ИС”, 2003. — № 10.

105. Современные системы электронного документооборота / Techno //

http://www.ci.ru/inform09_01/p223edoc.html

106. Стародубов В. Роль и место PLM в линейке ERP, CRM и SCM //

ИнфоБизнес, 2004.

107. Страхарчук А. Я

., Страхарчук В. П. Інформаційні технології в економіці:

Навч. посіб. — К.: НМЦ “Укоопосвіта”, 1999.

108. Стрелкова Е. Интеграция данных предприятия // Открытые системы,

2003. — № 04.

109. Сухарев М.В. Компьютерные системы коллективной работы в регио-

нальном и муниципальном управлении // http://worldcrisis.ru/crisis/wc_Sukharev.