Юринець В.Є., Юринець Р.В. Автоматизовані інформаційні системи. Електронний посібник

Подождите немного. Документ загружается.

613

♦

Публікація – автоматичне розміщення контенту на терміналі

користувача. Відповідні інструменти автоматично “підганяють”

зовнішній вигляд сторінки до дизайну всього сайту.

♦

Подання – додаткові функції, що дають змогу поліпшити форму

подання даних; наприклад, можна будувати навігацію за структурою

репозитарія.

CMS-системи управляють невеликими взаємозв’язаними

одиницями інформації, і в цьому контексті документ набуває значення

гіпертексту. Оскільки CMS-системи управляють інформацією, а в

інформації є свій життєвий цикл, то цілком природно, що ці системи

повинні мати адекватні засоби

управління контентом на кожному з

етапів його життя (створення, пересилання, модифікація, публікація,

передання в архів тощо). В цьому значенні CMS можна розглядати як

частину комплексу ILM (information lifecycle management).

Серед CMS-систем часто виділяють т. зв. каркаси (content man-

agement framework, CMF) – інструментарії для створення системи.

Природним розширенням CMS стали ЕСM-системи, які управляють

усією розрізненою інформацією підприємства, взаємодіючи з іншими

програмами, такими як ERP

і CRM. Розробленням систем управління

контентом займаються багато компаній, у тому числі IBM, Microsoft,

Oracle, Macromedia. Останнім часом почали з’являтися організації,

що намагаються об’єднати розробників CMS, створити єдине

інформаційне середовище для потенційних користувачів подібних

систем, просувати і затверджувати єдині стандарти. Перш за все, це

асоціації OSCOM (Open Source Content Management) і CMSWatch.

OSCOM затвердила такі стандарти, як WebDav, RSS, ATOM і

JSR-170. Один з її цікавих проектів

, CMSML, передбачає створення

заснованого на XML мові для опису систем управління контентом,

списку властивостей CMS, словника для їх опису і відповідних імен

для кожної властивості в XML-розмітці. Властивості поділено на три

великі класи – створення, управління і доставлення контенту кінце-

вому користувачу.

У свою чергу, CMSWatch щорічно випускає звіт, який містить

огляд ринку CMS-систем, порівняння деяких з

них, опис життєвого

циклу контенту й управління ним у CMS-системах.

614

До CMS-рішення зазвичай висувають такі вимоги:

— централізоване управління (що полягає в наявності одного

логічного репозитарія, який надає доступ до всіх даних, що належать

до інформаційного наповнення);

— відокремлення вмісту від подання (тобто під час створення

інформаційного наповнення користувач не займається питаннями

дизайну, а використовує готові шаблони, форми та інші засоби);

— автоматизація документообігу,

пов’язаного з життєвим циклом

інформаційного наповнення (необхідність наявності засобів

встановлення правил автоматичного управління його життєвим

циклом);

— можливість спільного і повторного використовування інфор-

маційного наповнення різними користувачами;

— доставлення користувачу потрібної інформації за допомогою

різних способів (наприклад, за допомогою Web або програм для різних

мобільних пристроїв).

Відзначимо, що, крім вище перелічених стандартних особли-

востей CMS-

рішень, існує низка додаткових можливостей, які нерідко

присутні в подібних рішеннях, наприклад, оброблення документів,

персоналізація, управління каталогами. Зазвичай, CMS-рішення

підтримують різні типи інформаційного наповнення, нерідко досить

складні, що включають графіку і мультимедіа-дані.

Зазвичай, до CMS-рішення входять засоби створення і реда-

гування інформаційного наповнення, його опис (метадані), засоби

групової роботи над вмістом, управління

доступом і захистом, конт-

ролю версій, відображення вмісту згідно з розкладом і у відповідному

форматі, засоби надання інформаційного наповнення для відображення

на сайтах інших компаній (syndication), засоби персоналізації надання і

відображення інформаційного наповнення. Крім того, до складу таких

рішень нерідко входять засоби індексації, пошуку за ключовими

словами та видобування даних і документів.

Управління життєвим

циклом інформації також є необхідною

складовою подібного рішення. Архів із застарілим вмістом не менш

цінний, ніж поточне наповнення, тому ним теж необхідно управляти і

він теж має бути доступний. Водночас має відбуватися постійне

615

оновлення наповнення. Разом з цим, мають бути доступні засоби

класифікації, категоризації, фільтрації даних – Лише в цьому випадку

можна говорити про якість інформаційного наповнення.

Відзначимо, що CMS-рішення має інтегруватися з іншими

програмами, які використовують на підприємстві (наприклад, ERP- і

CRM-системами), оскільки нерідко дані цих програм використовують

під час створення наповнення Web-сайту (наприклад, такими даними

каталоги товарів або продукції).

CMS-рішення можуть виявитися досить дорогими. Тому у

випадку прийняття рішення про впровадження подібних засобів на

підприємстві можуть виникнути сумніви в доцільності такого кроку.

Спробуємо дати детальне аргументування на користь цього рішення.

Своєчасність надання даних. Засоби управління інформацій-

ним наповненням дають змогу автоматизувати процеси зібрання

вмісту, управління ним

і його публікацію, а також суттєво прискорити

ці процеси. У сучасних умовах своєчасне надання інформації цілком

може стати неодмінною умовою конкурентоздатності. Усім уже відомо,

що, здебільшого, застаріле наповнення Web-сайту створює куди гірше

враження, ніж навіть його відсутність. Вимоги до актуальності інфор-

мації, розміщеної в мережі Інтернет, значно вищі, ніж у випадку з

друкар-

ськими виданнями, – і це великий плюс на користь застосування CMS.

Нерідко інформаційне наповнення сайту може зберігатися в різних

джерелах і подаватися в різних форматах. Якщо ж підприємство є

міжнародним, то його керівництву варто також потурбуватися і про

локалізоване наповнення. CMS здатні надати допомогу у розв’язуванні

цих завдань.

Відзначимо, що за допомогою CMS-рішень підприємства

можуть

підвищити ефективність обслуговування своїх клієнтів, оскільки подібні

рішення спрощують доставлення потрібних даних службовцям центрів

технічної підтримки, інформаційно-довідкових служб, менеджерам, які

працюють з клієнтами. Під час створення Web-порталів CMS дають

змогу суттєво скоротити чисельність співпрацівників, що відповідають

за наповнення порталів. Саме тому нерідко один і той же виробник

пропонує як засоби створення порталів, так

і засоби управління

інформаційним наповненням.

616

Персоналізація. Персоналізація надаваного інформаційного

наповнення – одна з найважливіших умов популярності Web-сайту. За

рахунок персоналізації можна суттєво скоротити час, затрачуваний для

пошуку на сайті потрібної інформації, що завжди позитивно

сприймається відвідувачами і привертає увагу до сайту.

Є й інші способи персоналізації, зокрема, що ґрунтуються на

збереженому в CMS-системі профілю користувача.

Існує три типи персоналізації

пропонованого інформаційного

наповнення:

— “ручна персоналізація” – користувач самостійно здійснює

налаштування зовнішнього вигляду сторінок, які він отримує з Web -

сайту (це найхарактерніший для порталів загального призначення типу

My Yahoo!);

— персоналізація, заснована на релевантності, – у цьому випад-

ку дані, що надаються користувачу, формуються виходячи з прогнозів,

побудованих на основі профілю користувача, який, у свою чергу,

формується,

виходячи з його поведінки на сайті і виявлених ним

інтересів. Наприклад, якщо користувач замовляє в магазині онлайну

черевики, то йому також пропонують шкарпетки;

— “точна персоналізація”, заснована на характеристиці корис-

тувача, – в цьому випадку Web-сайт надає користувачу лише ті дані,

які для нього суттєві, ігноруючи інші; наповнення, що у цьому випадку

надаються, може

варіюватися аж до окремих фраз або слів.

Нерідко CMS-рішення надають спеціальні засоби персоналізації,

т. зв. one-to-one marketing. Подібна персоналізація полягає в наданні

даних і рекламної інформації залежно від специфіки поведінки

користувача під час відвідування сайту (наприклад, відвідувач, що

звернувся до засобу пошуку із запитом про цифрові камери, побачить

на наступних сторінках пропозиції камер або

комплектуючих до них, а

не рекламу одягу, меблів або, як це прийнято у нас, еротичних послуг).

Подібна персоналізація звичайно досить приваблива для клієнтів, що

не може не позначитися на прибутку підприємства.

Ще один тип персоналізації надання даних полягає в наявності

різних, призначених для користувача, привілегій. Наприклад, одним

користувачам дозволено редагування певних документів, іншим

–

617

лише їх перегляд, а третім заборонено будь-який доступ до цих доку-

ментів.

Доступ до даних різних джерел. Дані, на основі яких створюється

інформаційне наповнення сайту, можуть зберігатися в різних форматах і

джерелах даних. Наприклад, дані ERP- і CRM-систем, що

використовуються на підприємствах, можуть зберігатися в базах даних,

які в той же час

можуть бути не єдиним джерелом цієї інформації – частина

її може зберігатися в окремих документах, графічних і мультимедіа-

файлах. Цією інформацією теж потрібно управляти, зберігати її в репозитарії,

індексувати і каталогізувати, здійснювати контроль версій, оскільки до

цієї інформації також повинен здійснюватися доступ.

Типовим прикладом агрегатного наповнення – документа, формо-

ваного з різних джерел, –

може бути опис продукту або товару, що

містить відомості про ціну і доступність, а також специфікацію, опис

особливостей, призначення і переваг. Такий документ має з’являтися

водночас із самим товаром, інакше вірогідність його успішного про-

дажу суттєво знижується (а у разі міжнародної компанії досить опе-

ративно повинна з’являтися і локалізована версія

подібного документа).

Відзначимо, що необхідна можливість редагування окремих

фрагментів, а також їх повторного використовування, за можливості, без

дублювання, оскільки останнє підвищує вартість зберігання даних.

Зазвичай, сучасні CMS-рішення дають змогу розв’язати всі ці проблеми.

Покращання і спрощення обслуговування клієнтів. За даними

опитування, проведеного експертами Butler Group, нині дев’ять з десяти

контактів між компаніями та

їх клієнтами пов’язані не з оплатою рахун-

ків або іншими транзакціями, а з такими видами взаємодії, як надання

відомостей про товари або послуги. Важко припустити, що українські

компанії в цьому відношенні принципово відрізняються від амери-

канських. Спростити подібні контакти (або навіть зменшити кількість

співпрацівників, зайнятих подібною працею) дають змогу всі ті

ж CMS-

рішення – завдяки застосуванню персоналізації вкупі із захищеним

доступом до даних, що дає можливість перевести частину таких кон-

тактів на самообслуговування, заощадивши клієнтам значний час. Це

особливо актуально в таких галузях, як телекомунікаційні послуги, стра-

хування, торгівля, де не лише отримання інформації, а й багато інших

операцій можуть виконуватися клієнтами без залучення

персоналу.

618

У зв’язку з цим, не можна не відзначити, що доставлення користу-

вачеві інформаційного наповнення має бути не лише всеосяжною і

своєчасною, а й різноманітною з боку носіїв, форматів даних і пристроїв,

за допомогою яких вона сприймається. Якщо десять років тому найпо-

ширенішим способом надання інформаційного наповнення була друкар-

ська продукція,

реалізована у вигляді каталогів, рекламних листівок і

брошур, інструкцій із застосування продукту або товару, навчальних

посібників, то сьогодні види схожого подання різноманітніші – це можуть

бути різні мультимедіа-дані, електронні книги, дані для мобільних

пристроїв. І якщо перше покоління CMS орієнтувалося на доставлення

користувачам інформаційного наповнення через Web і відображення його

в стандартних браузерах, то нині актуальності

набуває підтримка

можливості подання даних у вигляді, доступному не лише браузерам, а

й мобільним пристроям, WAP-телефонам, інформаційним кіоскам тощо.

Водночас початкові дані в CMS-системах зберігаються в одно-

му примірнику (останнім часом поширеним способом їх зберігання

стало XML-подання), а перетворення їх у потрібні вигляд і формат

відбувається під час запиту користувача.

Інформаційне наповнення

як джерело додаткового прибутку.

Купуючи програмне забезпечення, будь-яке підприємство розраховує

на додатковий прибуток або скорочення існуючих витрат. Придбання

і впровадження CMS-систем спрямоване на отримання максимальної

користі з уже наявного і майбутнього інформаційного наповнення, на

мінімізацію витрат, пов’язаних з обслуговуванням клієнтів, і підвищення

ефективності роботи власного персоналу. Найважливішими чинниками,

що підвищують цінність

інформаційного наповнення для компанії, є такі:

— простота управління наповненням і його модифікації;

— можливість повторного використовування інформаційного

наповнення;

— можливість отримання інформаційного наповнення з різних джерел;

— цілісність і своєчасність інформаційного наповнення;

— можливість доставлення наповнення різними способами і його

адаптованість.

Іншими словами, CMS-рішення повинне вміти інтегрувати дані з

різних джерел, подати їх у

вигляді даних для Web-сайту або для

619

конкретного користувача, доставити користувачеві у форматі, прийнят-

ному для пристрою, з яким працює користувач, – чи то настільний

комп’ютер, чи мобільний телефон.

Можливість повторного використовування інформації. У

багатьох організаціях інформація, що слугує основою наповнення Web-

сайту, зберігається розрізнено, наприклад, на різних серверах або

робочих станціях користувачів; водночас вона може бути нест-

руктурованою. Повторне

використовування такої інформації може

спричиняти серйозні труднощі, оскільки її досить складно знаходити і

обновляти, не кажучи вже про управління нею. За цих умов CMS-

рішення повинне, по-перше, надавати механізм управління схожою

розрізненою інформацією, а по-друге, володіти специфічними засобами

документообігу – бо внесення зміни тим чи іншим користувачем до

одного документу може вплинути на

багато інших документів, у тому

числі на ті, що зберігаються в інших форматах, а також на інші типи

подань. Крім того, CMS-рішення має надавати можливість спільного

використовування подібної розрізненої інформації різними підрозділами

компанії, у тому числі віддаленими філіями і зарубіжними

представництвами.

Крім того, CMS-рішення має давати змогу здійснювати

фільтрацію даних (наприклад, для надання

різних даних внутрішнім і

зовнішнім користувачам, для прискорення контекстного пошуку

потрібних даних), а також категоризацію даних (зазвичай, з цією ж

метою). Категоризація даних є, по-суті, розділенням документа на

керовані компоненти і можливість подальших маніпуляцій цими

компонентами (у сучасних CMS-засобах такими компонентами

зазвичай є XML-дані). Важливо також відзначити, що CMS-рішення

має володіти засобами автоматичного

перетворення наявних нест-

руктурованих документів у схожі компоненти, що повторно викорис-

товуються. Зберігання даних та інформаційного наповнення у вигляді

компонентів дає змогу уникнути дублювання даних й успішніше

контролювати їх модифікацію та оновлення.

Можливість надання інформації бізнес-партнерам. З поя-

вою програм класу B2B різні підприємства змушені обмінюватися

даними між собою. Останнім часом, крім

даних, пов’язаних з фінансо-

620

вими транзакціями, обміну підлягають й інші, у тому числі мультимедіа-

дані. З цією метою нерідко застосовуються Web-сайти і Web-портали.

У цьому випадку CMS-рішення має давати змогу визначити, які дані і

в якому вигляді необхідно надати партнеру або споживачу. Зазвичай,

це такі види інформаційного наповнення:

— дані, пов’язані з транзакціями (рахунки, накладні

тощо);

— т. зв. адміністративні дані (зазвичай, у вигляді тексту);

— дані, пов’язані з маркетингом;

— комбіновані дані.

Під час обміну даними з бізнес-партнерами потрібно коректно

вирішувати питання, пов’язані з фільтрацією даних і з безпекою обміну

даними та доступу до них. Наприклад, якщо йдеться про фінансову

інформацію, то і безпека,

і фільтрація даних є питаннями першочергови-

ми, тоді як у разі маркетингової інформації ці проблеми не настільки

суттєві.

Можливість колективної роботи над інформаційним

наповненням. Нерідко документи, опубліковані на Web-сайті компанії,

створюються декількома співпрацівниками водночас. Наприклад, над

текстом працюють автори, редактори і коректори, над оформленням –

дизайнери. Документ може опрацьовуватися різними групами спів-

працівників

послідовно або паралельно, причому останній спосіб є

швидшим.

Багато CMS дають змогу здійснювати паралельну підготовку

документів – коли автори різних фрагментів тексту й автори ілюстра-

цій працюють над документом водночас. Це дає можливість своє-

часно надавати інформаційне наповнення відвідувачам сайту.

Управління Web-вмістом вимагає наявності можливості управ-

ління об’єктами різного вмісту, які можуть

бути включені в Web-

презентацію (наприклад, HTML-сторінки і Web-графіку). Крім того,

управління Web-вмістом вимагає наявності можливості створення

презентаційних шаблонів, за допомогою яких здійснюються презен-

тація динамічного вмісту і його персоналізація (заснована на перевагах

користувачів, їх профілях тощо).

Системи управління Web-контентом – це програмне забезпе-

чення, яке дає можливість розробляти і підтримувати динамічні

621

інформаційні Web-сайти. Будь-який Web-сайт складається з набору

сторінок, а відмінності полягають лише в тому, як вони організовані.

Існує два види організації Web-сайту – статичний і динамічний. У

першому випадку фахівці, що відповідають за створення і підтримку

сайту, пишуть у HTML-формі кожну окрему сторінку, включаючи її

оформлення і контент. У другому – в основі будь

-якої Web-сторінки

лежить шаблон, що визначає розташування у вікні Web-браузера всіх

компонентів сторінки, і вставка конкретної інформації відбувається

відповідно до стандартних засобів, що не вимагають від учасника

процесу знання мови HTML і досить складних для нефахівця процедур

публікації We b -сторінки.

Якщо сайт складається з багатьох сторінок або він має часто

оновлятися, то перевага динамічної організації

стає очевидною. Роз-

робникам Web-сайту не треба переписувати усю сторінку під час зміни

її інформаційного наповнення або дизайну. Сторінки не зберігаються

цілком, а формуються відразу під час звернення до них. Отже,

відокремлення дизайну від контенту є основною відмітною особливістю

динамічних сайтів від статичних. На цій основі можливі подальші

удосконалення структури сайту, такі як

визначення різних призначених

для користувача функцій і автоматизація бізнес-процесів, а

найголовніше, контроль контенту, що надходить на сайт.

Для створення динамічного сайту можливі два шляхи. По-перше,

це написання власних програм, що відповідають за створення потрібних

шаблонів і підтримують необхідні функції. Водночас створена система

повністю відповідатиме потребам, проте, можливо, вимагатиме

чималих зусиль програмістів

і часу. Другий шлях – це скористатися

вже існуючими системами, які й називають системами управління Web-

контентом. Перевагою цього шляху є зменшення витрат часу і сил.

До його недоліків можна віднести зниження гнучкості, надання

недостатнього або надмірного набору можливостей. Безперечним

плюсом системи управління контентом є зниження вартості адміністру-

вання взагалі і підтримка сайту зокрема

. Це відбувається за рахунок

зниження втрат часу на пошуки документів, припинення дублювання і

помилок, збільшення швидкості зв’язку з партнерами та клієнтами.

У найзагальнішому вигляді архітектуру систем управління We b-

контентом можна подати такою послідовністю. В основі цієї технології

622

лежить триланкова архітектура клієнт/сервер. Така архітектура

розділяє процес оброблення даних між клієнтом; сервером програм;

сховищем даних.

На відміну від традиційної дволанкової архітектури, тут присутній

сервер програм як проміжна ланка між клієнтом і сховищем даних.

Необхідність такої ланки продиктована вимогами програм для

підприємств, що взаємодіють з клієнтами (через Інтернет), партне-

рами (через Extranet)

і власними працівниками (через Intranet). У

відсутності серверу програм більшість програм виконується прямо на

клієнтському комп’ютері, з якого клієнт посилає запити. Водночас для

доступу до необхідних даних клієнт повинен знати, як саме вони

організовані і де зберігаються. До того ж комп’ютери клієнтів повинні

бути достатньо потужними для оброблення даних зі сховища (таку

архітектуру

зазвичай називають “товстий клієнт”).

У протилежність їй триланкова архітектура (її ще називають

“товстий сервер”, а частіше – “тонкий клієнт”) дає змогу уникнути

посилення комп’ютерів клієнтів і завантаженості мережі через пере-

міщення даних. Отримуючи запит, сервер програм обробляє його,

зв’язуючись зі сховищем даних, в якому б місці потрібні дані не

знаходилися.

Клієнт лише отримує результат у вигляді HTML-файлу.

Отже, сервер програм є стандартизованою платформою для дина-

мічного доставлення контенту і побудови основних програм. Треба

зауважити, що самих серверів програм може бути багато, а зв’язок з

ними відбувається через Web-сервер.

Як було сказане раніше, для створення й обслуговування

динамічних сайтів можна скористатися спеціальними

системами управ-

ління Web-контентом. Вони є програмним забезпеченням, встановлю-

ваним на Web-сервері. Їхнім основним завданням є контроль контенту,

що надходить на сайт, для забезпечення достовірності та своєчасності.

Якщо подивитися тепер на системи управління контентом у

найзагальнішому вигляді, то можна відзначити, що їх складовими

можуть бути компоненти управління контентом, сховища даних,

серверів програм

. З них тільки управління контентом є обов’язковою

складовою, хоча різні виробники і тут пропонують різні можливості.

Далі дотримуватимемося класифікації, заснованої на моделі

подання даних – об’єктної, мережної або модульної.