Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу 2008 №03 (3)

Подождите немного. Документ загружается.

CONTENTS

Marmul’ l.O.

THE LEVEL OF FINANCIAL WELFARE OF RURAL POPULATION OF REGION .................................. 173

Mikhov L.I.

ADJUSTING OF SIZES OF POSTS SALARIES OF LEADERS AND SPECIALISTS

IN AGRICULTURAL ENTERPRISES DEPENDING OF THE PRODUCED

GOODS VOLUMES OF THE DONE PRODUCTS........................................................................................... 176

Skripnik S.V., Shepel’ I.V.

THE PROBLEMS OF MATERIAL WELLBEING BY LABOUR RESOURCES

AND EMPLOYMENT OF POPULATION ......................................................................................................... 179

Ushenko N. V.

THE DEMOGRAPHIC PRECONDITIONS OF FORMATION OF SOCIO

ECONOMIC ENVIRONMENT THE REGION ................................................................................................ 183

Chubukova О.Yu., Ruban V.Ya., Ivanchenko N.О.

INFOLOGICAL MODELING OF MECHANISMS OF TRANSFORMATION OF INTELLECTUAL

POTENTIAL OF PERSONNEL OF HIGHER EDUCATIONAL ESTABLISHMENT ................................... 187

Shulga Zh.O.

HUMAN RESOURCES AS AN IMPORTANT FACTOR OF ECONOMIC THE GROWTH ......................... 192

CURRENCY, FINANCE AND CREDIT

Oleksenko M.V.

FEATURES OF ACCOUNT OF CREDIT RISKS ............................................................................................. 196

Oliynyk O.O.

FORMING OF FINANCIAL POLICY OF MONEY STREAMS IN THE SYSTEM

OF ECONOMIC RECREATION OF AGRARIAN PRODUCTION ................................................................. 199

Ruda R.V.

MODERNIZATION OF TARIFF POLICY IN THE INTERESTS OF SIDES

OF INSURANCE RELATIONS .......................................................................................................................... 204

Stepanova V.O.

THE SUBSTANCE AND APPRAISAL OF FINANCIAL STATE OF ENTERPRISE ..................................... 209

ACCOUNTING, ANALYSIS AND AUDIT

Klimenko A.A.

ECONOMIC AND ORGANIZATIONALLYMETHODICAL ASPECTS OF DEVELOPMENT

IN ECOLOGICAL ACTIVITY OF ENTERPRISES OF UKRAINE ................................................................. 215

Popova N.O.

THE ROLE AND PLACE OF STATISTIC ACCOUNTING IN ECONOMIC INFORMATION SPASE ....... 219

Prokhorova O.S.

DIRECTIONS OF REFORMATION OF ACCOUNT AND CONTROL IN BUDGETARY

ESTABLISHMENTS ............................................................................................................................................ 224

Samofalov P.P.

METHODOLOGICAL PRINCIPLES OF MANAGEMENT CHARGES

IN INDUSTRIAL ENTERPRISES ..................................................................................................................... 229

REVIEWS .................................................................................................................................. 233

SUMMARIES ........................................................................................................................... 237

INFORMATION ABOUT THE AUTHORS................................................................................. 246

СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО І МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ

ВІДНОСИНИ

УДК 658.012.4

І.О. Тарлопов

МІЖНАРОДНИЙ МАРКЕТИНГ У СУЧАСНОМУ СВІТІ

У статті досліджується еволюція міжнародного маркетингу. Проаналізована значна кількість його

визначень.

Економічна система нашої країни вже досягла

того рівня, коли зовнішньоекономічні зв’язки

підприємств вже є невід’ємною частиною їх госпо

дарської діяльності. Підприємці починають все час

тіше виявляти інтерес до участі в економічній, ви

робничій та науковотехнічній кооперації із партне

рами інших країн. У таких умовах пріоритетним на

прямком діяльності є формування системи інфор

мації щодо тенденцій розвитку світового ринку, рівня

конкурентоспроможності загальновідомих брендів та

інших суб’єктів, які беруть участь у процесах міжна

родного обміну. В таких умовах в основу будьякої

діяльності мають бути покладені принципи міжна

родного маркетингу. Виникає необхідність визначен

ня та розкриття його сутності та змісту.

Дослідженню даної проблеми присвячені праці

американських вчених Е. Барлогу, Р. Барнета, Р. Буз

зелла, Р. Вернера, С. Гошала, Ф. Катера, С. Кевус

гіла, Р. Крамера та інших. Серед українських нау

ковців найвагоміших результатів досягли О. Азарян,

О. Каніщенко, А. Мазаракі, Є. Савельєв, А. Старо

стіна, П. Черномаз, Т. Циганкова. Слід також від

значити здобутки російських науковців В. Алексу

ніна, Г. Багієва, С. Борсукової, А. Воробйова, І. Гер

чикової, Н. Моїсєєва та інших. За приблизними

оцінками, самих тільки визначень маркетингу су

часна західна й вітчизняна література нараховує

понад дві тисячі. Всі вони концентрують свою ува

гу на дослідженні окремих напрямків підприєм

ницької діяльності. В одних випадках це прагнен

ня максимізувати прибуток, в інших увага акцен

тується на філософській складовій місії підприєм

ства або на меті забезпечити відповідний рівень

якості. Існування даної проблеми пов’язане з відсут

ністю єдиного підходу щодо визначення базового

поняття національного маркетингу, тому що саме

воно має бути покладено в основу досліджень ка

тегорій маркетингу міжнародного.

Їх використання в прикладній діяльності не

дає змогу виявити причиннонаслідковий зв’язок

категорії «міжнародний маркетинг» та проаналізу

вати кожну його складову. З метою вирішення

даної проблеми ми пропонуємо, використовуючи

засоби сутніснозмістовного аналізу, виявити ті

протиріччя, які будуть виникати під час здійснен

ня дослідження шляхом відокремлення найважли

віших чинників у вже існуючих визначеннях як

національного, так й міжнародного маркетингу.

Проаналізувавши наукову спадщину вітчизня

них вчених, слід констатувати наступні факти. Про

фесор О.М. Азарян міжнародний маркетинг визна

чає як системну діяльність підприємства на зов

нішніх ринках, що спрямована на формування адек

ватного ринковому середовищу комплексу марке

тингу, який буде сприяти задоволенню потреб спо

живачів та забезпечить досягнення стратегічних цілей

підприємства

. Досліджена еволюція становлення та

розвитку сутності міжнародного маркетингу за пер

іод 1960–2003 рр., аналізуються особливості розвит

ку кожного етапу. Досліджуючи їх зміст, слід відзна

чити, що вони повністю відображають розвиток

міжнародного маркетингу як науки та прикладного

виду діяльності. В своїх дослідженнях О.М. Азарян

поняття «маркетинг» пов’язує з зовнішньоекономі

чною діяльністю підприємства. З такої точки зору

маркетинг розглядається як діяльність, що спрямо

вана на розробку та реалізацію ефективної збутової

політики на зовнішньому ринку, яка складається з

наступних етапів: традиційний маркетинг, експорт

ний маркетинг, міжнародний маркетинг, багатонац

іональний маркетинг. Їх сутність та зміст доводить,

що маркетинг на зовнішньому ринку поєднує всі

сфери діяльності підприємства.

Др екон. наук, проф. Т.М. Циганкова міжна

родний маркетинг визначає як маркетингову

діяльність фірми за межами національних кор

донів

. Досліджує всі процеси, що відбуваються в

сфері міжнародного маркетингу з іншої точки

зору, а саме аналізує еволюцію його розвитку за

ознаками: час, місце виникнення та основні ета

пи його розвитку, їх хронологічні межі, динаміка

змін маркетингових концепцій. Результат даних

досліджень свідчить про те, що теоретично засоби

національного маркетингу можуть бути викорис

тані на зовнішньому ринку, а практично потре

бують подальшої оптимізації, тому що в них не

Світове господарство і міжнародні економічні відносини

враховуються особливості зовнішнього середови

ща. При цьому виділяються етапи розвитку

міжнародного маркетингу: емпіричноінтуїтив

ний; порівняльного маркетингу; виникнення

наукової концепції міжнародного маркетингу;

розвитку концепції міжнародного маркетингу.

Отже, здійснена періодизація міжнародного мар

кетингу, що відображає еволюцію світового рин

ку та надає теоретичне обґрунтування тим про

цесам, які відбувалися на ньому під час викори

стання інструментів маркетингової суміші.

О. Л. Каніщенко вважає, що міжнародний мар

кетинг — це забезпечення процесу планування та

підприємницької діяльності поза національними

межами, щоб створити найсприятливіші для бізнесу

умови

. Аналізуючи дане визначення, слід зазначи

ти, що міжнародний маркетинг у теоретичній пло

щині розглядається як сукупність дисциплін: еконо

мічна теорія, міжнародні економічні відносини,

міжнародне право, зовнішньоекономічна діяльність,

фінанси та кредит, економічний аналіз та маркетинг.

З прикладної точки зору, він є невід’ємною части

ною діяльності підприємств на зовнішніх ринках. З

позиції системного аналізу досліджується спроба роз

гляду міжнародного маркетингу не як частини на

ціонального маркетингу, а як окремого напрямку.

Інші дослідники класифікують види маркетингу за

певними ознаками, тобто вважають, що міжнарод

ний маркетинг, або маркетинг на зовнішніх ринках,

являє собою маркетинг товарів і послуг за межами

країни, в якій знаходиться організація

. З їх погляду,

система міжнародного маркетингу поєднує експор

тний, імпортний та багатонаціональний маркетинг.

За таких умов міжнародний маркетинг розглядаєть

ся як самостійна академічна дисципліна та приклад

ний вид діяльності.

Г.П. Гоголь вважає, що міжнародний марке

тинг властивий транснаціональним корпораціям,

тобто процес зовнішньоекономічної діяльності

трансформує зміст поняття «маркетинг» та виді

ляє етапи розвитку маркетингу міжнародного. За

результатами такої періодизації був сформований

двоєдиний підхід науковця до визначення міжна

родного маркетингу. У вузькому розумінні, міжна

родний маркетинг — це комплекс заходів підприє

мства з реалізації товарів і послуг за межами своєї

країни

. Отже, розробка такого комплексу перед

бачає налагодження управлінського процесу, який

охоплює етапи аналізу, планування, організації і

контролю маркетингової діяльності. Тому центром

маркетингової діяльності підприємства має бути

процес прийняття управлінських рішень. Але за

таких умов міжнародний маркетинг буде обмежу

ватись функціями класичного менеджменту

(аналіз, планування, організація, контроль). Виз

начаючи міжнародний маркетинг у широкому

розумінні, ми маємо на увазі не обов’язково екс

порт або іншу подібну діяльність підприємства на

міжнародному ринку збуту продукції і послуг. До

сфери міжнародного маркетингу входять виробни

ча, науковотехнічна, збутова кооперація та

спільне виробництво на території приймаючої

країни. Обов’язковою умовою при цьому є на

явність іноземного партнера. Отже, з таких по

зицій пристосування господарчих суб’єктів до змін

у зовнішньому середовищі має відбуватись із вра

хуванням процесів інтеграції та глобалізації, які

значно активізувались у сучасному світі.

Л.В. Новошинська міжнародний маркетинг

розглядає як сучасну теорію і інструментарій раці

ональної організації діяльності фірм у середовищі

відкритої ринкової економіки, що знаходиться під

впливом глобальних факторів виробництва і спо

живання

. В цьому випадку міжнародний марке

тинг є похідною категорією маркетингу національ

ного, успадковує від нього основи філософії бізне

су, логіку та значний арсенал методів та прийомів

дослідження ринку. Інші вітчизняні фахівці вважа

ють, що «… основою міжнародного маркетингу є

чинники просторового та географічного порядку.

Вся маркетингова діяльність, яка є орієнтованою

на закордонні інтереси підприємств, відноситься

до сфери міжнародного маркетингу»

. В даному

випадку міжнародний маркетинг розглядається як

самостійний вид діяльності.

Результати досліджень даної сфери на науко

водослідницькому просторі колишнього Радянсь

кого Союзу репрезентовані в працях російських

вченихекономістів. Так, В.О. Алексунін міжнарод

ний маркетинг визначає як систему «планування,

реалізації, контролю та аналізу заходів щодо впли

ву на ринкове середовище та пристосування його

до умов підприємства, яке здійснює свою діяльність

більше, ніж в одній країні»

. Таке визначення об

межується декількома функціями управління, ло

гічна послідовність яких порушена та максимально

наближена до основних функцій менеджменту. З

іншого погляду, слід відзначити прояви процесу

формування системного підходу щодо міжнародно

го маркетингу, який розглядається не як субкатего

рія маркетингу, а окремий напрямок. М.І. Пер

цовський міжнародний маркетинг визначає як «си

стему заходів, які здійснюються підприємством

(фірмою, корпорацією) на закордонних ринках,

щодо дослідження, формування та задоволення

попиту на запропоновані товари та послуги з ме

тою ефективного досягнення поставлених цілей

. В

даному визначенні увага акцентована на головній

меті маркетингу — задоволенні потреб споживача.

З іншого боку, якщо викреслити слово «закордон

них», то дане визначення буде тотожним визначен

ню національного маркетингу. Б.М. Смітієнко та

В.К. Поспєлов вважають, що «міжнародний марке

тинг передбачає просування товарів та послуг на

міжнародні ринки або безпосередньо в країну спо

живача товарів і послуг, який може бути або посе

редником, або кінцевим споживачем»

. Такий

Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу № 3(3)2008

підхід обмежує міжнародний маркетинг лише од

ним елементом маркетингу — просуванням, та не

відображає сутність та багатоаспектність вищезазна

ченої категорії. Г.А. Васильєв та Л.А. Ібрагімов вва

жають за необхідне розглядати міжнародний марке

тинг як «певний тип мислення, підхід до прийняття

комерційногосподарських рішень з позиції най

більш повного задоволення всіх вимог як вітчизня

них, так й іноземних споживачів

. На нашу думку,

такий підхід співпадає з процесом пізнання істини,

який передбачає розробку теоретичних конструкцій,

поєднання їх з прикладною діяльністю та отриман

ня запланованих результатів. А. Ванова відзначає, що

міжнародний маркетинг — це «міжнародна діяль

ність та пошук людей, які вільно володіють тією чи

іншою іноземною мовою, мають бажання їздити у

відрядження та (або) жити та працювати за кордо

ном»

. У даному випадку увага акцентується на

такій складовій, як людський капітал, чітко форму

ються вимоги та рівень його кваліфікації. В той же

час не зовсім чітко відзначається особливість міжна

родного маркетингу та не розкривається його

сутність. Все це обмежується поняттям «міжнарод

на діяльність». А.М. Романов розглядає міжнарод

ний маркетинг як діяльність «міжнародних фірм,

сфера виробничої та комерційної діяльності яких

реалізується на міжнародних ринках»

. З такої точ

ки зору, міжнародний маркетинг є практичним ви

дом діяльності, який не орієнтує діяльність госпо

дарчих суб’єктів на задоволення потреб споживачів.

Дослідники Ю.В. Пашкус та О.Н. Місько міжнарод

ним маркетингом називають «маркетинг товарів і

послуг, що здійснюється поза національними межа

ми, в його основу покладені принципи національ

ного маркетингу та відзначається схожою з ним

структурою. Разом з тим він є досить специфічним

тому, що має справу із зовнішньоторговельними і ва

лютними операціями, іноземним та міжнародним за

конодавством»

. У даному визначенні увага акцен

тується на специфіці міжнародного маркетингу, та

зовсім не розкривається його сутність.

На думку І.Н. Герчикової, «міжнародний мар

кетинг є певним образом мислення, підходом до

схвалення виробничих рішень з позиції якнай

повнішого задоволення потреб місцевих та іно

земних споживачів»

Н. К. Моїсєєва відзначає особливості, прита

манні міжнародному маркетингу:

— проведення систематичної, планомірної та

активної розробки міжнародних ринків на різних

стадіях просування товарів;

— розробка різних форм ринкової активності

(способів присутності на зовнішніх ринках);

— масштабність закордонної діяльності, яка

має бути реалізована у вигляді підприємницької

діяльності як на національному ринку, так і на

одному або декількох зовнішніх ринках

Також слід відзначити підхід І. Живцева:

«Міжнародний маркетинг — це філософія міжна

родного бізнесу та одночасно комерційна або не

комерційна інтелектуальна технологія цього бізне

су, що відзначається кумулятивним характером, під

впливом та за допомогою якого у формі речових і

не речових обмінів, перетинають державні кордо

ни та забезпечують найбільш ефективне задоволен

ня інтересів та потреб учасників цих обмінів»

Визначення, запропоноване Г.Л. Барієвим,

В.М. Тарасевич та X. Анн, засновано на концепції

маркетингу взаємодії: «Міжнародний маркетинг

можна визначити як філософію і інструментарій

міжнародного підприємництва та як процес роз

робки й ухвалення рішень під час взаємовідносин

(комунікацій) між інтернаціональними фірмами

(юридичними і фізичними особами), які залучені

в процес комерційного або некомерційного міжна

родного обміну товарами й послугами»

На наступному етапі ми пропонуємо проаналі

зувати наукову спадщину американських та захід

ноєвропейських вчених. У своїх перших працях

Ф. Котлер визначив свою позицію щодо міжнарод

ного маркетингу наступним чином: «… а чи не при

пускає заняття міжнародним маркетингом викори

стання будьяких нових принципів? Абсолютно

очевидно, що принципи постановки маркетинго

вих цілей, вибору цільових ринків, визначення

маркетингового позиціювання, формування комп

лексу маркетингу та проведення маркетингового

контролю залишаються у силі. Всі ці принципи не

нові, проте відмінності між країнами можуть вия

витися такими глибокими, що підприємцю на

міжнародному ринку необхідно бути обізнаним

щодо зовнішнього середовища та іноземних інсти

туцій, бути готовим до перегляду фундаментальних

уявлень щодо реакції споживачів на відповідні мар

кетингові засоби»

. Отже, згідно з даним тверджен

ням щодо міжнародного маркетингу залишається

справедливим визначення Ф. Котлера для марке

тингу в цілому: «Маркетинг — це вид людської

діяльності, направленої на задоволення потреб за

допомогою обміну». Таким чином, визначення,

дане Ф. Котлером є тотожним визначенню націо

нального маркетингу та відображає етапи еволюції

теорії маркетингу, проте у визначенні не акцентуєть

ся увага щодо обмежень, які стосуються суб’єктів

ринку. Суб’єктами ринку щодо даного твердження

можуть бути як окремі юридичні, так і фізичні осо

би, що знаходяться в різних країнах, так і суб’єкти,

які знаходяться в межах національної економіки.

Остання обставина суперечить найголовнішому

принципу маркетингу — найефективніше задоволь

няти потреби споживачів, тому що дану тезу немож

ливо реалізувати в практичній площині без враху

вання національних особливостей ринку тієї або

іншої країни.

У своїх наступних роботах Ф. Котлер дає мо

дифіковане визначення маркетингу, а саме: «… мар

кетинг — це соціальний та управлінський процес,

Світове господарство і міжнародні економічні відносини

за допомогою якого окремі особи та групи осіб за

довольняють свої потреби шляхом створення то

варів, споживчих цінностей та їх обміну

. Дане виз

начення конкретизує види людської діяльності, а

сама діяльність замінюється процесом. Маркетинг

у цьому визначенні поданий як процес управління

і як соціальний процес, що свідчить про прагнення

Ф. Котлера переконати опонентів, що маркетинг

спрямований на задоволення інтересів не тільки

підприємців, а й суспільства в цілому. В порівнянні

з попереднім визначенням маркетингу в останньо

му визначенні досить чітко продемонстровано, що

маркетинг — це двосторонній процес. Таким чином,

дане визначення маркетингу відображає його

сутність, вносить окремі уточнення, але в цілому не

відображає специфіку зовнішніх ринків та не може

бути використане як визначення міжнародного мар

кетингу.

Французькі вчені А. Оллівьє, А. Дайан та Р. Ур

се, досліджуючи питання міжнародного маркетин

гу, також не дають його спеціального визначення,

розуміючи під цією категорією наступне: «Марке

тинг — це система заходів і сукупність технічних

прийомів, що дозволяють підприємству завойову

вати, а надалі зберігати вигідну клієнтуру за допо

могою постійного дослідження ринку в цілях впли

ву на його подальший розвиток або пристосуван

ня до нього»

. Інша група учених вважає за необ

хідне дати окреме визначення міжнародному мар

кетингу. Так, Дж.Р. Аванс і Б. Берман наводять

наступне визначення міжнародного маркетингу:

«Це маркетинг товарів і послуг за межами краї

ни, де знаходиться організація»

. Отже, проана

лізовані вище першоджерела дають змогу зроби

ти висновок, що у визначенні поняття «міжна

родний маркетинг» виявляються наступні тен

денції, які знайшли свою реалізацію в двох на

прямках. Згідно з першим, міжнародний марке

тинг є невід’ємною частиною цілісної системи

маркетингу підприємства. Представники цього

підходу не вважають за необхідне надавати будь

яке окреме визначення міжнародного маркетингу,

тобто розглядають міжнародний маркетинг з по

зицій, що національний маркетинг виник історич

но першим. За таких умов закладені в ньому прин

ципи і методи прийняття рішень є тотожними для

маркетингу міжнародного та можуть бути викори

станими і в умовах зовнішньоекономічної діяль

ності. В основу другого напрямку покладена не

обхідність надання окремого визначення, проте

єдності думок у вирішенні цього питання поки не

існує. Його прихильники обґрунтовують дану про

блему активізацією глобалізаційних процесів, яки

ми відзначається світове господарство. Такі обста

вини спрямовують діяльність господарчих

суб’єктів на більш якісний вектор розвитку. Прин

ципово нові умови ведення бізнесу, збільшення

кількості чинників, які впливають на процес прий

няття рішень, сприяли виникненню нових міжна

родних сфер діяльності. В цьому випадку міжна

родний маркетинг як складова частина зовнішньо

економічної діяльності, відрізняється від націо

нального принципово новими якостями. Останні

обумовлені поки що мало дослідженими та досить

динамічними умовами розвитку країн — учасниць

світогосподарських зв’язків.

Література

Международный маркетинг / Под. ред. дра

экон. наук, проф. Е.М. Азарян.— К.: НМЦВО

МОиН Украины, Студцентр, 2005.— С. 14.

Циганкова Т.М. Міжнародний маркетинг.—

К.: КНЕУ, 1998.— С. 3.

Котлер Ф. Основы марктинга.— М.: Прогресс,

1993.— С. 612.

Бєлявцев М.І., Іваненко Л.М. Маркетинг.—

К.: Центр навчальної літератури, 2005.— С. 37.

Гоголь Г.П. Міжнародний маркетинг.— Львів:

видавництво Національного університету «Львів

ська політехніка», 2004.— С. 8.

Новошинська Л.В. Міжнародний маркетинг.—

К.: Центр навчальної літератури, 2004.— С. 9.

Кириченко О.А. Менеджмент зовнішньоеконо

мічної діяльності.— К.: ЗнанняПрес, 2002.— С. 83.

Маркетинг в отраслях и сферах деятельнос

ти / Под ред. Алексунина В.О.— М.: Изд.книго

торг. центр «Маркетинг», 2001.— С. 470.

Международный маркетинг / Под ред. Н.И. Пер

цовского.— М.: Высшая школа, 2001.— С. 13.

Внешнеэкономическая деятельность / Под

ред. Поспелова В.К., Смитиенко Б.М.— М.: Ма

стерство, 2002.— С. 267.

Международный маркетинг / Под ред. Г.А. Ва

сильева, Л.А. Ибрагимова.—М.: ЮНИТИДАНА,

1999.— С. 267.

Ванова А. Маркетинг и реклама: два в од

ном.— М.: РУДН, 2002.— С. 25.

Герчикова И.Н. Международное коммерчес

кое дело.— М.: Банки и биржи, ЮНИТИДАНА,

1999.— С. 435.

Пашкус Ю.В., Мисько О.Н. Введение в биз

нес.— Л.: СевероЗапад, 1991.— С. 155.

Гоголь Г.П. Вказ праця.— С. 3.

Моисеева Н.К. Международный маркетинг.—

М.: Центр экономики и маркетинга, 1998.— С. 6.

Черенков В.И. Международный маркетинг.—

СПб.: Знание, 1998.— С. 32.

Багиев Г.Л., Тарасович В.М., Анн Х. Марке

тинг.— М.: ОАО «Издательство «Экономика»,

1999.— С. 556.

Котлер Ф. Вказ праця.— С. 47.

Котлер Ф., Армстронг Г., Сондерс Дж., Вонг В.

Основы маркетинга.— М.; СПб.; К.: Издательство

дом «Вильямс», 1999.— С. 227.

Вказана праця.— С. 480.

Эванс Дж. Р., Берман Б. Маркетинг.— М.:

Экономика, 1990.— С. 310.

ЕКОНОМІКА ТА УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНИМ

ГОСПОДАРСТВОМ

УДК 657.9

О.Ф. Вареник

ОСОБЛИВОСТІ ВІДОБРАЖЕННЯ В ОБЛІКУ ПРАВ КОРИСТУВАННЯ

ОБ’ЄКТАМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

У статті розглянуті питання стосовно особливостей ведення обліку різних видів ліцензій, порядку їх

придбання та продажу, здійснення платежів за користування ними, а також запропоновані варіанти ви)

рішення проблем обліку ліцензій.

З моменту появи в обліку нематеріальних ак

тивів нормативні документи містили багато питань

щодо їх складу, який потребував і потребує уточ

нення. Внаслідок цього в теорії та практиці з’яви

лося чимало проблемних моментів, зокрема в об

ліку придбаних ліцензій на право здійснення пев

них видів діяльності та право користування мате

ріальними і нематеріальними об’єктами.

Підприємства, що володіють патентами й

свідоцтвами, які підтверджують право власності

на об’єкти інтелектуальної власності, можуть

передавати третім особам усі права на ці об’єкти

або тільки права користування ними, що реалі

зується у вигляді ліцензій.

Передача й отримання прав на об’єкти інте

лектуальної власності передбачені нормами зако

нодавства в сфері інтелектуальної власності й

оформляються договорами згідно з Цивільним

кодексом України: ліцензія на використання

об’єкта права інтелектуальної власності, ліцен

зійний договір, договір про створення на замов

лення та використання об’єкта права інтелекту

альної власності, договір про передачу виключ

них майнових прав інтелектуальної власності,

інший договір щодо розпорядження майновими

правами інтелектуальної власності

У вітчизняних нормативних актах не зазна

чено, що ліцензії належать до нематеріальних

активів. Так, Л. Мельник

, В. Сідун

та інші наго

лошують на приналежності ліцензій до нематер

іальних активів, не наводячи ніяких обмежень.

В. Батіщев

розділяє майнові права інтелектуаль

ної власності та права користування інтелектуаль

ною власністю, які надають у вигляді ліцензій.

Останні, на його думку, не є об’єктом обліку.

Що стосується відображення ліцензій на ра

хунках бухгалтерського обліку, то рекомендації

наведено в роботі А. Кліменко: обліковувати пра

ва користування на рахунку 122 «Права користу

вання майном»

. У роботах Н. Балакіревої

та

С. Шульги

висвітлено методику обліку невик

лючних ліцензій як нематеріальних активів, пе

реданих в оперативну оренду. Н. Балакірева вик

лючні ліцензії відносить до складу нематеріаль

них активів.

На нашу думку, ліцензії є об’єктом обліку при

дотриманні таких умов:

— право отримане за ліцензійним або іншим

договором, який передбачає захист прав на інте

лектуальну власність;

— підприємство має можливість отримати від

використання майнових прав економічну вигоду;

— вартість майнових прав достовірно визначена.

Для правильної організації обліку ліцензій,

на наш погляд, їх доцільно поділити на три гру

пи, які характеризують договірні відносини й

відображення об’єктів права інтелектуальної

власності в обліку (табл. 1).

Таблиця 1

Відображення в обліку різних видів ліцензій

Види ліцензій Учасник

ліцензійної

угоди

Відображення

в обліку

повна

виключна,

одинична

невиключна,

звичайна

На балансі X

(якщо

використовують

у власній

діяльності

Ліцензіар

Поза

балансом

На балансі X X Ліцензіат

Поза

балансом

Виключні та одиничні ліцензії доцільно

відображувати в балансі за умови дотримання всіх

ознак активу. Згідно з цими договорами ліцензі

ар може використовувати інтелектуальну

власність у своїй діяльності, цей актив приносить

користь підприємству у вигляді платежів, право

власності (патент, свідоцтво) на нього також за

Економіка та управління національним господарством

лишається у ліцензіара. Ліцензіат отримує право

використовувати цей актив на власний розсуд.

Реалізація повної ліцензії відповідає операціям з

реалізації нематеріального активу, всі права від

ліцензіара переходять до ліцензіата. Невиключні

ліцензії у ліцензіата відображують поза балансом,

оскільки йому належить лише право використо

вувати цей актив у власній діяльності, а також

реалізовувати іншим на умовах, обмежених у

договорі.

Найбільші розбіжності виникають щодо об

ліку виключних та одиничних ліцензій. Як пока

зують дослідження, можливі три варіанти їх об

ліку: перший — обліковувати всі ліцензії за схе

мою операційної оренди; другий — передбачити

різний порядок обліку прав, переданих за ліцен

зійним договором; третій — включати вартість

ліцензій до складу витрат

Для обліку виключні ліцензії доцільніше при

рівнювати до нематеріальних активів з певними

відмінностями щодо відновлення виключних

прав та обліку патентів, за якими передано всі

права. При цьому слід враховувати, що ліцензіар

втрачає право на об’єкт інтелектуальної власності

на певний період, а ліцензіат набуває його.

Важливими моментами, які не враховано

нормативними актами щодо обліку ліцензій, на

нашу думку, є: відображення охоронного доку

мента у правовласника, який реалізував виключні

права на об’єкт інтелектуальної власності, а та

кож можливість використання об’єкта тільки у

власній діяльності, коли всі права реалізовано;

відновлення у правовласника всіх прав.

Основними етапами операцій з обліку вик

лючних та одиничних ліцензій у ліцензіара є на

ступні:

1 етап. Реалізує виключні права через видачу

ліцензії. Наявність патенту потребує ведення

обліку переданих прав протягом строку позбав

лення права користування й розпорядження інте

лектуальною власністю.

2 етап. Патент продовжує обліковуватися і

амортизуватися, оскільки він приносить користь

підприємству у вигляді ліцензійних платежів (за

умови використання на підприємстві).

3 етап. Господарству повертаються виключні

права, цю подію потрібно відобразити в обліку.

Основними етапами операцій з обліку вик

лючних та одиничних ліцензій у ліцензіата є на

ступні:

1 етап. Купує виключні майнові права на

визначений строк чи обсяг продукції (послуг), що

передбачає зарахування на баланс нематеріально

го активу.

2 етап. Користується об’єктом права інтелек

туальної власності протягом строку, зазначеного

в договорі, та списує вартість ліцензії на витрати

частинами у вигляді амортизаційних відрахувань.

3 етап. Протягом чинності договору ліцензія

повністю амортизована і списується з балансу

після закінчення угоди.

Операція з видачі виключних ліцензій за

своєю економічною суттю подібна до реалізації

частини нематеріального активу (ліцензії), що

пов’язано з такими властивостями: можливість

одночасного використання інтелектуального про

дукту багатьма суб’єктами, передача й тиражуван

ня об’єктів інтелектуальної власності не потребує

значних витрат. Право за ліцензією передається

на певний строк — такий самий або менший за

встановлені законодавством максимальні строки

використання всіх об’єктів права інтелектуальної

власності. Якщо в обліку відобразити повну реа

лізацію нематеріального активу, то по закінченні

угоди виникне потреба повернення на баланс

патенту, на який відновлено всі права.

Для фінансової оренди при поверненні об’єк

та використовують кореспонденцію: Дт Необо

ротний актив Кт 424 «Безоплатно отримані ак

тиви». На нашу думку, така кореспонденція не

відображає суті операції.

Вважаємо, що в Положенні (стандарті) бух

галтерського обліку 8 «Нематеріальні активи»,

затвердженому наказом Міністерства фінансів

України від 18.10.99 р. № 242, облік виключних

прав доцільно передбачити в окремому пункті:

придбання (набуття) та реалізація (уступка) вик

лючних прав на нематеріальні активи при

рівнюється до придбання й реалізації нематері

альних активів і регулюється цим стандартом.

Придбання та реалізація невиключних прав

на нематеріальні активи прирівнюється до опе

раційної оренди активів і регулюється Положен

ням (стандартом) бухгалтерського обліку 14

«Оренда»

, затвердженим наказом Міністерства

фінансів України від 28.07.2000 р. № 181. За умо

ви реалізації виключних прав на весь строк дії

охоронного документа нематеріальний актив спи

сують з балансу в момент реалізації. Якщо вик

лючні права реалізуються на менший строк, то

об’єкт підлягає відокремленому відображенню

шляхом реалізації тільки частини вартості нема

теріального активу.

Окремим питанням є визначення вартості

отриманих виключних ліцензій, від чого залежить

їх подальший облік. У науковій літературі запро

поновано три методи їх оцінки (табл. 2).

Достовірна оцінка об’єктів необхідна для

укладання договорів, зарахування на баланс,

визначення ефективності тощо. Рекомендуємо

суми, які сплачуються за використання права на

об’єкти інтелектуальної власності (роялті, пау

шальний платіж), вважати вартістю нематеріаль

ного активу. Якщо договором передбачено оп

лату ліцензії й окремо роялті, то до вартості не

матеріального активу слід включати лише пер

ший платіж.

Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу № 3(3)2008

Купуючи виключні права, відповідно до прин

ципу обачності для кореспонденції Дт 12 «Нема

теріальні активи» Кт 63 «Розрахунки з постачаль

никами та підрядниками» суму доцільно вибирати

так: вартість згідно з договором, паушальним пла

тежем або роялті за умови чітко встановленого об

сягу послуг (продукції). В усіх інших випадках облік

виключних ліцензій слід вести поза балансом.

Придбання виключних ліцензій у разі відсут

ності достовірної інформації для їх оцінки пропо

нуємо відображувати наступним чином: Дт 041

рахунку з відповідним субрахунком «Виключні пра

ва на нематеріальні активи, сформовані за рахунок

роялті». В разі потреби ці активи можна поставити

на баланс і оцінити. Кореспонденції з обліку пере

дачі таких прав використовуватимуть такі самі, як

і при реалізації невиключних прав, з відповідним

уточненням назви рахунків. Собівартість ліцензій

ного договору на передачу виключних прав склада

тиметься з частини вартості патенту.

Оскільки Інструкцією про застосування Пла

ну рахунків бухгалтерського обліку

не передба

чено спеціального рахунку для обліку ліцензій,

рекомендуємо у ліцензіата права на об’єкти інте

лектуальної власності відображувати на субрахун

ку 122 «Права користування майном» з відповід

ним уточненням назви — «Права користування

майном та нематеріальними активами», що вка

зує на можливі обмеження у користуванні акти

вом, передбачені договором. Використання цьо

го субрахунку в обліку надасть змогу показати, що

патентовласник передає виключні права на об’єкт

інтелектуальної власності, а не патент чи свідоц

тво на певний строк. При цьому патентовласник

зобов’язаний відкрити аналітичний рахунок до

субрахунку з метою відображення охоронного

документа, на який тимчасово реалізовані права.

Кореспонденції з обліку передачі й отриман

ня виключних прав на певний строк наведено в

табл. 3 і 4.

Невиключні ліцензії дають тільки право на

користування інтелектуальною власністю утриму

вачам ліцензії, їх облік доцільно вести аналогічно

операційній оренді активів. Для цієї операції ха

рактерні наступні ознаки, які вказують на

подібність з договором оренди: ліцензіат отримує

лише право використовувати інтелектуальний про

дукт, майнові права (право власності) належать

ліцензіару; право надається на певний строк, після

закінчення якого ліцензія втрачає чинність; строк

дії ліцензії менший за строк чинності охоронного

документа; ліцензіат сплачує ліцензіару за право

використовувати інтелектуальну власність

Права на об’єкти інтелектуальної власності,

які передаються підприємствомправовласником

у користування іншому підприємству за умови

збереження першим підприємством виключних

прав, підлягають відокремленому відображенню.

Для цього у підприємстваправовласника до ра

Таблиця 2

Методи оцінки отриманих ліцензій

№

з/п

Метод визначення

вартості

Примітка

1 Сума початкового

(першого) платежу

Вартість ліцензії може бути

дуже занижена

2 Сума паушального

платежу

3 Встановлено відсоток

відповідно до

передбаченого

договором обсягу

реалізованих послуг

У разі неможливості

використання цих методів

ліцензії визнають

витратами майбутніх

періодів, а не

нематеріальним активом

Таблиця 3

Облік реалізації виключних прав у ліцензіара

Кореспонденція рахунків №

з/п

Зміст господарської операції

Д-т К-т

Примітка

12х1

123,124,

125,127

1 Підприємство вирішує реалізувати

виключні права на об’єкт

інтелектуальної власності

133 1331

Відокремлене відображення вказує на

обмеження у використанні об’єкта

972 12х1

2 Укладено ліцензійний договір на

передачу виключних прав на об’єкт

інтелектуальної власності

1331 12х1

Собівартість ліцензій визначають відповідно

до відношення строку угоди до строку

чинності патенту

3 Нараховано плату за

нематеріальний актив 377 (36) 742 (701)

Сума паушального платежу та (або) сума

платежів за умови чітко фіксованого

договором обсягу робіт (послуг)

4 Отримано плату за ліцензійним

договором

31 377 (36)

5 Відображено амортизацію

нематеріального активу (якщо

підприємство використовує актив у

власній діяльності)

Рахунки

витрат

1331

Амортизується вартість патенту, яка зменшена

на собівартість ліцензії

6 Відображено відновлення всіх прав

на об’єкт інтелектуальної власності

після закінчення строку договору

123,124,

125,127

12х1

Відповідно до даних обліку

хунку 12 «Нематеріальні активи» потрібно відкри

ти спеціальний субрахунок «Передані невиключні

права на нематеріальні активи».

Оскільки при укладанні ліцензійного догово

ру виключні права на об’єкт нематеріальних ак

тивів залишаються у ліцензіара, його амортиза

Економіка та управління національним господарством

цію орендодавець нараховує відкриттям до суб

рахунку 133 «Накопичена амортизація нематері

альних активів» спеціального субрахунку «Амор

тизація нематеріальних активів, переданих в

оренду». Для обліку витрат з амортизації об’єктів,

переданих в операційну оренду, використовують

субрахунок 949 «Інші витрати операційної діяль

ності».

За право користування об’єктом інтелекту

альної власності підприємстволіцензіат сплачує

роялті — витрати, пов’язані з оплатою викорис

тання об’єктами інтелектуальної власності, які є

захищеними і становлять інтелектуальну влас

ність ліцензіара, разовий чи паушальний платіж.

Порядок бухгалтерського обліку платежів, отри

маних підприємствомпатентовласником за лі

цензійним договором, залежить від того, чи є

діяльність з надання прав користування основ

ною, чи ні. Для обліку нарахування й отримання

роялті підприємства, основною діяльністю яких

є реалізація ліцензій, використовують субрахунок

703, в іншому випадку — 713 «Дохід від опера

ційної оренди активів». Назву субрахунку доціль

но доповнити словами «та надання прав корис

тування нематеріальними активами».

Згідно з п.9 П(С)БО 14 «Оренда»

ліцензійні

платежі слід відображати в бухгалтерському об

ліку на прямолінійній основі протягом строку дії

угоди. Відповідно разові платежі відображують в

організаціїправовласника як доходи майбутніх

періодів, для яких Інструкцією про застосування

Плану рахунків бухгалтерського обліку передба

чено рахунок 69 «Доходи майбутніх періодів».

Щомісяця частину разового платежу, що припа

дає на звітний період, обліковують як операцій

ний дохід кореспонденцією Дт 69 Кт 713.

На практиці часто укладають ліцензійні до

говори, за якими передбачено одноразовий

платіж та щомісячне роялті. В цьому разі слід

застосовувати кореспонденції як для одноразово

го платежу, так і для роялті.

В. Моссаковський пропонує всю сплачену

суму відносити на рахунок 39 «Витрати майбутніх

періодів» із подальшим віднесенням відповідної

частини цієї суми на витрати виробництва звітно

го періоду, якщо користувач одержав право на

використання об’єктів права інтелектуальної влас

ності на засадах сплати паушальних платежів

Кореспонденції з обліку придбання невик

лючних прав наведено в таблиці 5.

Чинним законодавством для обліку викори

станих об’єктів інтелектуальної власності перед

бачено Журнал реєстрації використаних вина

ходів, корисних моделей, промислових зразків,

компонувань (топографій) інтегральних мікро

схем (ф. ІВ6), затверджений наказом Державно

го комітету статистики України від 10.08.2004 р.

№ 469. Вивчення документа дає змогу стверджу

вати, що його можна використовувати лише для

реєстрації отримання й реалізації виключних

прав. Дані в ньому узагальнюються по роках,

зокрема дохід від використання і надходження від

продажу ліцензій.

Для оперативного обліку на підприємствах

слід розробити й затвердити наказом про обліко

ву політику спеціальні відомості аналітичного

обліку ліцензійних договорів з метою контролю

за їх виконанням.

Відомість доцільно вести по кожному укла

деному договору протягом усього строку дії уго

ди в розрізі таких показників:

— номер і дата укладання ліцензійного договору;

— назва ліцензіата (ліцензіара);

— періодичність платежів;

— предмет договору;

— база обчислення роялті;

— дата й сума платежу.

До цих відомостей пропонується список

ліцензійних договорів, укладених на підпри

ємстві: номер і дата укладання ліцензійного до

говору, предмет договору, назва ліцензіата, строк

дії договору, вид платежу.

Таблиця 4

Облік придбання виключних прав у ліцензіата

Кореспонденція рахунків №

з/п

Зміст господарської операції

Д-т К-т

Примітка

122 63

Сума одноразового платежу,

паушальний платіж або вартість

визначеного договором обсягу

послуг чи робіт

1 Підприємство купує виключні права на об’єкт

інтелектуальної власності на умовах сплати

паушального платежу або роялті за чітко

встановлений договором обсяг продукції або

послуг, їх собівартості

641 63

2 Підприємство купує виключні права на об’єкт

інтелектуальної власності на умовах сплати роялті

за реалізовану продукцію, послуги, їх собівартості

0411 –

Сума першого платежу; на

субрахунку накопичуватимуться

і всі подальші платежі

3 Амортизація нематеріального активу, який був

оцінений і обліковувався на балансі

Рахунки витрат 133

Амортизується об’єкт протягом

строку чинності договору

відповідно до обраного методу

амортизації

4 Закінчення строку дії договору, якщо об’єкт був

поставлений на баланс

133 122

Сума відповідно до даних обліку

5 Закінчення строку дії договору, якщо об’єкт

обліковувався поза балансом

– 0411

Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу № 3(3)2008

Окремо ведуть списки отриманих і виданих

ліцензій.

Наведені відомості має заповнювати особа

(підрозділ), що веде оперативний облік об’єктів

права інтелектуальної власності, призначена для

цього керівником підприємства. Записи у реєстри

проводять на основі виданих (укладених) дого

ворів. Відомості з реєстрів полегшать заповнення

Звіту про набуття прав інтелектуальної власності

та використання об’єктів права інтелектуальної

власності (ф. № 4нт), дадуть змогу проводити

оперативний аналіз ліцензійної діяльності.

Таким чином, для організації обліку потрібно

здійснити розмежування ліцензій. Якщо ліцензіат

отримує лише право використовувати інтелектуаль

ний продукт, майнові права (право власності) на

лежать ліцензіару, вартість ліцензії неможливо до

стовірно визначити — облік отриманих ліцензій

ведеться поза балансом, а виданих — на аналітич

них рахунках другого порядку до рахунку 12 «Не

матеріальні активи». При отриманні виключних

прав на об’єкт інтелектуальної власності за ліцен

зійним договором підприємство купує нематеріаль

ний актив, який відповідає всім ознакам активу.

Придбання ліцензій — один із найвигідніших

способів отримання конкурентних переваг. До

тримання всіма суб’єктами господарювання од

накових правил обліку ліцензій дасть змогу ко

ристувачам облікової інформації отримувати до

стовірні дані про використання на підприємстві

прав інтелектуальної власності.

Література

Цивільний кодекс України від 16.01.2004 р.

№ 435ІV // www.infodisk.net.ua.

Экономика предприятия // Под ред. Л.Г. Мель

ника.— Сумы, 2002.— С. 205.

Сідун В.А., Пономарьова Ю.В. Економіка

підприємства.— К., 2003.— С. 341.

Батіщев В. Права на об’єкти промислової

власності в обліку та оподаткування // Бухгалте

рія.— 2006.— № 3.— С. 251–260.

Кліменко А. Нематеріальні активи від при

дбання до ліквідації.— Х., 2005.— С. 151.

Балакирева Н.М. Нематериальные активы:

учет, аудит, анализ.— М., 2005.— С. 131–132.

Шульга С.В. Облік і аудит нематеріальних

активів: теорія, організація, методика: Автореф.

дис. … канд. екон. наук: 08.08.04 — Бухгалтерсь

кий облік, аналіз та аудит.— К., 2006.— С. 3–15.

Жураковська І. Особливості обліку нематері

альних активів // Бухгалтерський облік і аудит.—

2007.— № 9.— С. 52.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14

«Оренда», затв. наказом Міністерства фінансів Ук

раїни від 28.07.2000 р. № 181 // www.infodisk.net.ua.

Інструкція про застосування Плану рахунків

бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’я

зань і господарських операцій підприємств і орга

нізацій, затв. наказом Міністерства фінансів Ук

раїни від 30.11.99 р. № 291 // www.infodisk.net.ua.

Жураковська І. Вказана праця.— С. 56.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку

14 «Оренда», затв. наказом Міністерства фінансів

України від 28.07.2000 р. № 181 // www.infodisk.

net.ua.

Моссаковський В. Облік нематеріальних ак

тивів // Бухгалтерський облік і аудит.— 2005.—

№ 7.— С. 15.

Таблиця 5

Кореспонденції з обліку придбання невиключних прав на інтелектуальну власність

Кореспонденція рахунків №

з/п

Зміст господарської операції

Д-т К-т

Спосіб обчислення суми

1 Отримано ліцензію 01 – За даними договору

2 Відображено закінчення строку дії

ліцензійної угоди

– 01

За даними договору

Облік придбання невиключних прав за умови сплати роялті

1 Сплачено з ліцензійним договором

щомісячний платіж

685 311

Відповідно до договору

2 Відображено витрати за ліцензійним

договором у вигляді щомісячних платежів

Рахунок витрат 685

Відповідно до договору

3 Нараховано ПДВ 641 685

Облік придбання невиключних прав за умови сплати паушального платежу

1 Відображено сплату паушального платежу 39 31

2 Відображено ПДВ 644 31

3 Включено частину платежу до витрат

періоду Рахунок витрат 39

Розраховують діленням

паушального платежу на

кількість місяців угоди

4 Відображено ПДВ

641 644