Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу 2008 №03 (3)

Подождите немного. Документ загружается.

Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

181

не демографічне навантаження на працюючих

і його збільшення в подальшому. Особливостя

ми такої демографічної ситуації є вузький ре

жим відтворення населення. Це характеризує

його як населення із значно розвинутим про

цесом старіння.

Збереження таких тенденцій означатиме

поступове вимирання населення, за якого не

відбувається зміни поколінь. При цьому втра

чається можливість подальшого нарощування

обсягів виробництва, оскільки сільське насе

лення є основним джерелом відтворення тру

дових ресурсів

Для населення Херсонщини є властивою депо

пуляція, тобто від’ємний природний приріст, та спо

стерігаються негативні тенденції до постійного ско

рочення кількості народжених, особливо у сільській

місцевості (табл. 2). Так, у 2005 р. кількість народ

жених у сільській місцевості скоротилася на 2,7 тис.

осіб, або на 39,7 %, у порівнянні з 1990 р., на 1,9 тис.

осіб, або 31,6 % — у порівнянні з 1995 р. і на 684

особи, або 14,3 %, у порівнянні з 2000 р.

У 2006 р. спостерігається незначне збільшення

кількості народжених у порівнянні з попереднім ро

ком — на 658 осіб, або майже на 16 %. Одночасно

збільшилася і кількість померлих у порівнянні з 1990 р.

В сільській місцевості у 2006 р. цей показник склав

7,25 тис. осіб, що свідчить про незначну тенденцію до

скорочення, починаючи з 1995 р. Він є найменшим

за останнє десятиліття і складає 91,8 % та 94,3 % до

1995 і 2000 рр. відповідно. Це у 1,5 раза більше, ніж

кількість народжених. Враховуючи негативні тенденції

щодо народжуваності, спостерігається значне скоро

чення природного приросту населення.

Для Херсонської області такі закономірності

є характерними, оскільки тривалий час зали

шається стійка тенденція до природного скоро

чення населення

. Це пов’язано з такими факто

рами: соціальноекономічна криза 90х років,

слабкий розвиток соціальної і виробничої інфра

структури, низький рівень медичного обслугову

вання на селі, невиплати заробітної плати, низь

кий її рівень, значні обсяги сільськогосподарсь

ких робіт, що виконуються жінками.

Для оцінки реальних обсягів та зміни еконо

мічної активності, зайнятості та безробіття насе

лення розглянемо табл. 3. Як бачимо, чисельність

економічно активного і зайнятого населення (а

також рівні економічної активності та зайня

тості), починаючи з 2000 р., в Херсонській області

помітно зменшується. У загальному зменшення

цих категорій населення означає зменшення ре

сурсів для праці, тобто є небажаною тенденцією.

Але з 2004 р. вже спостерігається позитивна тен

денція до збільшення цих показників, що озна

Таблиця 2

Чисельність народжених, померлих та природний приріст населення (осіб)

* Розраховано за даними обласного статистичного управління в Херсонській області

Рік 1990 1995 2000 2001 2004 2005 2006

Кількість народжених, всього 17887 13700 10184 9757 10363 10150 11475

— у міських поселеннях 11064 7683 5385 5380 6114 6035 6702

— у сільській місцевості 6823 6017 4799 4377 4249 4115 4773

Кількість померлих, всього 14553 19191 18513 18422 17744 18384 17864

— у міських поселеннях 8600 11292 10821 10785 10373 10704 10614

— у сільській місцевості 5953 7899 7692 7637 7371 7680 7250

Природний приріст населення, всього 3334 –5491 –8329 –8665 –7381 –8234 –6389

— у міських поселеннях 2464 –3609 –10286 –5405 –4259 –4669 –3912

— у сільській місцевості

870 –1882 –2893 –3260 –3122 –3565 –2477

чає передусім певну стабілізацію економічної

ситуації в країні.

Чисельність безробітних була найбільшою у

2000 р. — 77,1 тис. осіб, із рівнем безробіття майже

14 %. Ця цифра означає, що з кожних 1000 грома

дян Херсонської області, які могли і хотіли працю

вати, у 2000 р. не мали оплачуваної роботи 140 осіб.

У наступні роки чисельність безробітних має тен

денцію до щорічного скорочення, одночасно і

рівень безробіття зменшується до 8,8 %. Це свідчить

про економічне відродження і покращання ситуації

на ринку праці. Серед чоловіків є вищими рівень

економічної активності та рівень зайнятості на

14,3 % ніж серед жінок. Сільське населення займає

активнішу позицію у 2006 р. на ринку праці, ніж

міське населення. Рівень безробіття сільського на

селення є нижчим на 1 %, ніж міського.

За період 1995–2000 рр. спостерігається

стрімкий спад зайнятості на 102,2 тис. осіб, або

17,6 %. Цей спад продовжується до 2004 р., після

чого чисельність зайнятого населення починає

хоча і зростати, але повільними темпами. Такі

тенденції стосуються і галузі сільського господар

ства, і галузі промисловості. Порівняння кількості

зайнятих у сільському господарстві і промисло

вості, що є найманими працівниками підпри

ємств і організацій, свідчить про перевищення

цього показника у 1995 р. по галузі сільського

господарства на 14,4 %, ніж у промисловості. В

2002–2003 рр. питома вага зайнятих у обох галу

зях майже зрівнюється, але вже у 2006 р. цей по

казник у сільському господарстві є меншим, ніж

у промисловості, на 3,4 %.

Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу № 3(3)2008

182

Ринок праці на селі залишається напруженим

через обмежений вибір сфер її докладання. Рівень

безробіття у сільській місцевості Херсонської

області, за офіційними даними, нижчий відпо

відного показника у містах. Ринкові трансфор

мації у аграрній сфері призвели до появи безро

бітних у структурі трудових ресурсів села, а та

кож прихованого безробіття. Рівень безробіття в

Україні у 2006 р. становив 8,6 %, в тому числі по

міському населенню — 7,8 %, сільському — 5,7 %.

За цими показниками Херсонська область знач

но перевищує загальнодержавні показники рівня

безробіття у сільській місцевості.

Потреба у працівниках в Херсонській області

є низькою: 2 тис. осіб у 2004 р., 2,2 тис. осіб у

2005 р. і 1,5 тис. осіб у 2006 р. З них найбільша

потреба в працівниках — у промисловості, яка в

динаміці за останні три роки знизилася з 31,2 %

до 23,6 %. У сільському господарстві потреба в

працівниках ще нижча (13–15 %). В 2006 р. вона

становить 200 осіб, що в порівнянні з 2004 р.

менше на 108 осіб, або 35 %.

Отже, попит на робочу силу у Херсонській

області перебуває у кризовому стані. На сучасному

етапі розвитку соціальнотрудових відносин

здійснюється стимулювання попиту на робочу силу

і зменшення її пропозиції. Попит і пропозиція ро

бочої сили на ринку праці Херсонської області по

районах і містах свідчать про високий коефіцієнт

навантаження на 1 вільне місце. По області за 2004–

2006 рр. він знаходиться в межах 12–17 чоловік.

Питома вага кваліфікованих робітників

сільського та лісового господарства попиту

складає у 2004 р. 1,4 %, а в 2005–2006 рр. є

низькою, хоча і зростає до 2,1–3,5 %. При цьо

му зросло і навантаження у 2006 р. на 1 вакан

тне місце на 67 %. Таким чином, інтелектуаль

ний потенціал значної частини населення не

затребуваний, а отже, і витрати на їх освіту не

компенсовані. Реальна потреба в кадрах еконо

мічного і правового профілю спеціалістів не

визначається, ринок праці таких фахівців дав

но переповнений, а вищі навчальні заклади

продовжують їх випускати. В таких умовах гро

мадяни не можуть розраховувати на оператив

не працевлаштування.

Для зменшення негативних наслідків без

робіття приймаються до виконання спеціальні

програми забезпечення зайнятості населення,

які фінансуються державою. В наш час прогре

сивно розвивається соціальноекономічна си

туація в суспільстві — безробіття, за якої час

тина активних працездатних громадян не може

знайти роботу, яку вони здатні виконувати, що

обумовлено переважанням пропозиції праці над

попитом на неї. Хоча й існує думка, що безро

біття є стимулятором трудової дисциплінова

ності й активності працюючого населення, од

нак соціальноекономічні втрати від безробіт

тя настільки значні, що в усьому світі докла

дається багато зусиль для його мінімізації, і все

ж жодній країні не вдається ліквідувати його

повністю.

Таблиця 3

Показники економічної активності, зайнятості і безробіття населення Херсонської області (у віці 15–70 років)

*Розраховано за даними обласного статистичного управління в Херсонській області

Рік 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006

Економічно активне населення, тис. осіб 556,4 537,1 530,6 517,4 535,1 548,9 553,0

питома вага, % 100 100 100 100 100 100 100

працездатного віку 526,2 509,8 497,2 495,8 494,2 509,5 509,4

старше працездатного віку 30,2 27,3 33,4 21,6 40,9 39,4 43,6

Зайняті 479,3 466,6 462,1 456,4 477,6 499,9 504,6

питома вага, % 86,1 86,9 87,1 88,2 89,3 91,1 91,2

працездатного віку 450,0 439,8 429,7 435,0 437,1 460,5 461,0

старше працездатного віку 29,3 26,8 32,4 21,4 40,5 39,4 43,6

Безробітні, тис. осіб 77,1 70,5 68,5 61,0 57,5 49,0 48,4

працездатного віку 76,2 70,0 67,5 60,8 57,1 49,0 48,4

старше працездатного віку 0,9 0,5 1,0 0,2 0,4 – –

Економічно неактивне населення,

тис. осіб

329,3 343,1 344,8 356,2 336,0 320,9 313,0

питома вага, % 100 100 100 100 100 100 100

працездатного віку 185,0 199,6 209,6 211,1 212,4 192,0 190,4

питома вага, % 56,2 58,2 60,8 59,3 63,2 59,8 60,8

старше працездатного віку

144,3 143,5 135,2 145,1 123,6 128,9 122,6

питома вага, % 43,8 41,8 39,2 40,7 36,8 40,2 39,2

Рівень економічної активності, у % до

усього населення

62,8 61,0 60,6 59,2 61,4 63,1 63,9

Рівень зайнятості населення, у % до

усього населення

54,1 53,0 52,8 52,2 54,8 57,5 58,3

Рівень безробіття населення за

методологією МОП, у % до економічно

активного населення

13,9 13,1 12,9 11,8 10,7 8,9 8,8

Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

183

Література

Аграрна праця та соціальний розвиток села /

О.А. Бугуцький, Г.І. Купалова, М.К. Орлатий та

ін. / За ред. О.А. Бугуцького.— К.: ІАЕ, 1996.—

303 с.

Якуба К.І. Лишиленко В.І. Забезпеченість

сільського господарства трудовими ресурсами.—

К.: Урожай, 2002.— 152 с.

Михайлова Л.І. Перспективи розвитку людсь

кого капіталу сільського господарства України //

Вісник сумського національного аграрного уні

верситету. Серія: Фінанси і кредит.— 2001.—

№ 2(11).— С. 185.

Стат. щорічник Херсонської області за

2006 р. / Головне управління статистики у Хер

сонській області.— Херсон, 2007.— 584 с.

УДК 314.174

Н.В. Ушенко

ДЕМОГРАФІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО^ЕКОНОМІЧНОГО

СЕРЕДОВИЩА РЕГІОНУ

У статті висвітлено демографічні передумови формування соціально)економічного середовища в умо)

вах інноваційного розвитку регіону.

Шляхи забезпечення сталого економічного

зростання, утвердження інноваційної моделі роз

витку та соціальної переорієнтації економічної

політики, створення передумов розвитку особис

тості і приватного підприємництва визначені у

Посланні Президента України до Верховної Ради

України «Європейський вибір. Концептуальні за

сади стратегії економічного та соціального розвит

ку України на 2002–2011 роки»

, Стратегії еконо

мічного і соціального розвитку України (2004–2015

роки) «Шляхом європейської інтеграції»

Практична реалізація стратегічного курсу на

інноваційний розвиток економіки можлива лише

за умов органічного розвитку потенціалів регіонів.

Нормативноправове підґрунтя регіонального

розвитку складають Закон України «Про стиму

лювання розвитку регіонів»

, «Державна страте

гія регіонального розвитку на період до 2015

року»

, затверджена Постановою Кабінету

Міністрів України від 21 липня 2006 р. № 1001, які

на рівні Запорізької області конкретизовані у

Основні засади Стратегії економічного та соціаль

ного розвитку на 2004–2015 рр., схвалені розпо

рядженням голови облдержадміністрації від

28.10.2004 № 481, щорічні Програми соціально

економічного та культурного розвитку Запорізь

кої області. На даний момент під загальним керів

ництвом облдержадміністрації розробляється

проект «Стратегії регіонального розвитку Запо

різької області на період до 2015 року» та в рам

ках проекту партнерства КанадаУкраїна «Регіо

нальне врядування та розвиток» готується стра

тегічний план розвитку Запорізької області.

Провідні економісти І. Бондар, О. Сологуб,

В. Лич, Т. Заяць, В. Стешенко, О. Рудницький,

О. Хмара, А. Стефановський А. Колот, Е. Лібано

ва, О. Грішнова, І. Журавльова, А. Кудлай, А. Доб

ринін, С. Дятлов, Є. Циренова приділяють знач

ну увагу демографічним проблемам на регіональ

ному рівні. На шляху інноваційного розвитку

регіонів це питання актуалізується, тому необхідні

подальші дослідження.

Мета статті — дослідження демографічних

передумов формування соціальноекономічного

середовища в умовах інноваційного розвитку ре

гіону.

Місія діючої Стратегії економічного та соці

ального розвитку Запорізької області на 2004–

2015 роки — забезпечення мешканцям Запорізь

кої області гідних умов життя та гармонійного

розвитку особистості. Виходячи з цього, визна

чено три стратегічні цілі розвитку Запорізької

області, які не стосуються галузевих чи сектор

них пріоритетів, а сформульовані як функціо

нальний підхід до регіонального розвитку

1. Запорізька область — колиска української

демократії, центр відродження української духов

ності та культури.

2. Запорізька область — регіон, привабливий

для проживання.

3. Запорізька область — регіон конкуренто

спроможної економіки.

Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу № 3(3)2008

184

У «Програмі соціальноекономічного та куль

турного розвитку Запорізької області на 2007 рік»

(затв. рішенням обласної ради 26.12.2006 № 2) го

ловною метою соціальноекономічного розвитку

регіону визначено поліпшення якості життя насе

лення на основі стійкого економічного зростання

Досягнення цієї мети залежить від рівня роз

витку та ефективності функціонування соціаль

ноекономічного середовища регіону. Як визна

чає сучасний економічний словник, «економіч

не середовище країни — це сукупність економіч

них умов розвитку підприємництва та ділового

життя»

, що включає власне макроекономічні,

технологічні, політичні, законодавчі, демо

графічні, культурні та екологічні передумови роз

витку бізнесу.

Соціальноекономічне середовище передба

чає наявність економічної свободи, конкуренції,

сильних стимулів до праці та вільного переміщен

ня всіх ресурсних чинників виробництва, які

включають капітал, працю, матеріали та облад

нання. Тому можливо розглядати конкуренто

спроможність економіки регіону як передумови

та інструмент сталого економічного розвитку.

Конкурентоспроможність середовища визна

чається здатністю стабільного зростання ефектив

ності національного виробництва, використову

ючи наявні національні ресурси, такі як праця,

капітал, технології, з метою забезпечення влас

ним громадянам достатньо високого та зростаю

чого рівня життя

. Для цього наявне соціально

економічне середовище має сприяти зростанню

ділової активності, керованої національним зако

нодавством та стабільно працюючими ринками

Тому, досліджуючи соціальноекономічне се

редовище регіону, необхідно проводити аналіз

економічних показників, існуючих передумов

розвитку та регіональної політики, який має пра

во формувати можливості створювати та підтри

мувати таке середовище, що забезпечуватиме

більші можливості для своїх підприємств і кращі

умови для населення.

Теорія людського капіталу може бути покла

дена в основу нової концептуальної моделі роз

витку регіону, адекватної транзитивній економіці.

Формування сукупної робочої сили в теперішній

час в основному пов’язано із соціальноекономіч

ним розвитком регіону. В той же час розвиток і

накопичення сукупного людського капіталу регі

ону і підвищення віддачі від нього визначають

розвиток самого регіону, можливості його еконо

мічного росту і досягнення соціального добробу

ту населення.

На думку А. Добриніна, С. Дятлова, Є. Ци

ренової, у транзитивній економіці можуть бути

закладені основи, що сприяють підвищенню ролі

людини і її капіталу. Це можливо в результаті

висунення на перший план проблем соціально

го прогресу суспільства і самої людини як кінце

вої і головної мети розширеного відтворення, як

творчого, найбільш ефективного і постійно зро

стаючого ресурсу економіки. Формування сукуп

ного людського капіталу напряму залежить від

рівня розвинутості регіону, і в свою чергу роз

виток регіону, його перспективи в повній мірі

знаходяться в залежності від якості робочої сили,

адаптованої до нових умов господарювання

Величина людського капіталу залежить від

двох основних факторів: демографічної ситуації

(загальна чисельність населення, його структура,

тривалість життя, рівень народжуваності та смер

тності) та якості людського капіталу (рівень жит

тя, освіта, здоров’я, культура, стан житлового

фонду та забезпеченості населення житлом та ін.).

Дослідимо динаміку чисельності населення

Запорізької області у 1995–2006 рр. та проаналі

зуємо основні причини величини вказаних показ

ників (табл. 1).

Загальна чисельність народжених має тенден

цію до зниження: зменшилася із 17820 осіб у

Таблиця 1

Динаміка чисельності населення Запорізької області у 1995–2006рр.

Рік

Кількість

народжених,

осіб

Частка дітей,

народжених

жінками, які не

перебували у

зареєстрованому

шлюбі, %

Кількість

померлих,

осіб

Природний

приріст

населення,

осіб

Міграція населення

за межі регіону

приріст

(скорочення)

населення, осіб

Кількість

зареєстрованих

шлюбів,

одиниць

Кількість

зареєстрованих

розлучень, одиниць

1995 17820 17,4 32058 –14238 65 17658 9593

1996 16764 17,9 31118 –14354 118 12126 9399

1997 16234 18,6 30313 –14079 –271 13800 8661

1998 14968 17,9 29272 –14304 –557 12184 8770

1999 13880 20,6 30021 –16141 505 13835 8096

2000 13900 22,4 30887 –16987 –101 10993 8881

2001 14010 20,9 30679 –16669 –1087 12678 8365

2002 14865 24,6 30923 –16058 –240 12524 8255

2003 15301 26,6 31088 –15787 32 15050 7799

2004 16091 28,0 30679 –14588 –639 10540 7419

2005 15862 29,4 30810 –14948 –1173 12998 7952

2006 17241 28,1 30514 –13273 –1269 13577 7624

Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

185

1995 р. до 17241 особи у 2006 р. Поступово змен

шується кількість зареєстрованих шлюбів, у тому

числі через широке розповсюдження громадянсь

ких шлюбів. Відповідно негативною тенденцією,

яка посилюється, є постійне зростання частки

дітей, котрі народжені жінками, які не перебува

ють у зареєстрованому шлюбі: з 17,4 % у 1995 році

до 28,1 % у 2006 році.

Сумарний коефіцієнт народжуваності (кількість

дітей, народжених однією жінкою упродовж усього

життя) протягом досліджуваного періоду збільшив

ся з 1,23 у 1995 р. до 1,30 у 2006 р. (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка сумарного коефіцієнта народжуваності у Запорізькій області 1995–2006рр.

Таблиця 2

Коефіцієнти народжуваності за віком матері у Запорізькій області у 1995–2006рр.

* До цих груп відповідно включено число народжених у матерів до 15 і старших від 49 років

Коефіцієнти народжуваності за віком матері

15–49*

15–19*

20–24 25–29 30–34 35–39 40–44 45–49*

1995 33,8 52,9 103,8 56,3 23,8 7,9 1,5 0,1

1996

31,7 49,3 99,6 52,6 23,2 8,1 1,3 0,1

1997

30,8 41,0 102,4 52,5 23,1 8,1 1,7 0,1

1998

28,5 30,9 102,2 44,7 26,2 6,9 1,9 0,2

1999

26,6 27,1 92,7 43,0 27,6 6,4 2,1 0,1

2000

26,9 28,2 86,1 53,1 23,7 7,4 2,0 0,1

2001

27,4 18,9 83,9 61,7 29,1 8,7 2,1 0,1

2002

29,2 27,6 92,5 58,8 28,1 8,5 1,6 0,0

2003

30,2 28,7 90,3 62,3 30,2 9,7 1,6 0,1

2004

32,1 31,2 89,1 66,2 33,4 11,0 2,2 0,1

2005

31,9 29,3 83,3 67,4 35,9 12,3 1,8 0,1

2006

35,0 29,9 87,1 75,2 41,4 14,9 2,2 0,0

Всетаки у Запорізькій області не забезпе

чується навіть просте відтворення населення, для

якого потрібно мати коефіцієнт хоча б 2,15.

Коефіцієнт народжуваності корелюється в

залежності від віку матері (табл. 2).

Найвища народжуваність у 1995 році спостері

галася у вікових групах 15–19, 20–24, 24–29 років,

а у 2006 році коефіцієнт народжуваності вікової

групи 15–19 років зменшився від значення 53 до 30,

тому основний продуктивний вік — 20–30 років.

Під структурою населення загалом розумі

ють його розподіл у відповідності зі значенням

будьякої ознаки. Серед демографічних характе

ристик пріоритетне значення мають стать і вік.

Статева структура населення — це розподіл на

селення на чоловіків та жінок. Для України ха

рактерне переважання абсолютної чисельності

жінок від чоловіків у загальній чисельності на

селення, а для Запорізької області характерна

протилежна тенденція: переважання чисельності

чоловіків від жінок у 3 рази. Співвідношення

статей за досліджуваний період суттєво змінило

ся саме у 2006 році: від 86 чоловік на 100 жінок

у 1995 році до 320 чоловіків на 100 жінок у 2006

році

. Російський демограф В. Медков вважає,

що статева структура залежить від сумісної дії

трьох факторів: вторинне співвідношення ста

тей, диференційної смертності (різниці смерт

ності чоловіків і жінок в різному віці) та стате

вих відмінностей в інтенсивності міграції. Вто

ринне співвідношення статей (співвідношення

хлопчиків і дівчаток серед народжених живими)

залишається фундаментальною біологічною

константою, тобто у числовому виразі на 1000

народжених завжди припадає приблизно 512

хлопчиків і 488 дівчаток

Віковою структурою населення називається

розподіл населення за віковими групами і віко

вими контингентами. У міжнародній демоеко

номічній практиці, зокрема в публікаціях ООН,

використовується п’ятирічна вікова структура,

яка будується за віковими групами: 0 років, 1–4

роки, 5–9 років і т.д. У національній статистиці

використовується більш укрупнені вікові кате

горії: 0–14 років, 15–24 років, 25–44 років, 45–

64 років, 65 і понад років (рис. 2).

Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу № 3(3)2008

186

Рис. 2. Вікова структура населення Запорізької

області у 1995 та 2006 рр.

412,8

288,6

614,7

488,1

270,7

240,8

279,2

528,7

485,6

311,8

100

200

300

400

500

600

700

0-14 15-24 25-44 45-64 65 і старше

1995 2006

Таблиця 3

Динаміка середньої очікуваної тривалості життя

при народженні у Запорізькій області

у 2002–2006 рр.

у тому числі

Період,

за який

розраховані

показники,

(роки)

Середня очікувана

тривалість

життя при

народженні,

обидві статі, років

чоловіки

жінки

2002–2003 67,58 61,52 73,92

2003–2004 67,87 61,91 74,04

2004–2005 68,00 62,22 73,92

2005–2006 68,22 62,58 73,96

За розрахунками даних рис. 2, питома вага осіб

у віці 65 років і старших у загальній чисельності

населення Запорізької області збільшилася з 13 %

у 1995 році до 16,8 % у 2006 році. Отож населення

продовжує старіти, оскільки зберігається від’ємний

природний приріст, смертність у старшому віці

практично не зменшується, тривалість життя змен

шується і залишається катастрофічно низькою у

порівнянні з тривалістю життя у всіх розвинутих і

навіть в деяких країнах, що розвиваються. Згідно

зі шкалою демографічного старіння ООН, насе

лення з питомою вагою осіб у віці 65 років і стар

ших, меншою від 4 %, вважається молодим, якщо

питома вага менша від 7 %, то населення знахо

диться на порозі старості, а якщо дорівнює 7 % і

більше, то населення вважаться старим. Викори

стовуючи її, констатуємо віднесення України до

країн зі старим населенням, тобто кожен шостий

житель має вік старший від 65 років. Така ситуа

ція створює додаткові труднощі економічній

сфері — щодо пенсійного забезпечення, а у демо

графічній сфері це призводить до зниження серед

ньої тривалості життя.

Найчастіше використовують величину серед

ньої очікуваної тривалості життя при народженні,

яка показує, скільки років могла б прожити в

середньому людина, якби протягом її життя в

кожному віці зберігалися рівні смертності, зафі

ксовані для періоду, за який розраховується се

редня тривалість життя. Середня очікувана три

валість життя при народженні становила у 2006

році 68,22 року, причому характерна різниця ве

личини цього показника в залежності від статі:

для чоловіків — 62,58, для жінок — 73,96 (табл. 3).

Однією із складових незворотних демографіч

них втрат є смертність населення області у 50 %

випадків від захворювань системи кровообігу.

Вступивши у дискусію щодо визначення пріо

ритетності економічних чи соціальнопсихологіч

них причин демографічної кризи, підтримую дум

ку А. Колота, С. Григоровича

, В. Стешенка

щодо

погіршення кількісних параметрів потенціалу

людського капіталу як наслідку бідності населен

ня внаслідок реального стану економіки України.

Саме суттєве зниження рівня життя населення, зу

мовлене економічною кризою в країні, зневіра на

селення у швидких змінах на краще є базовими.

Звичайно, не можна заперечувати вплив соціаль

нопсихологічних факторів на кількісні парамет

ри потенціалу людського капіталу, але вони є вто

ринними, похідними від економічних передумов.

Проведене наукове дослідження дало підста

ви констатувати, що формування соціальноеко

номічного середовища напряму залежить від по

тенціалу людського капіталу, і, в свою чергу, роз

виток потенціалу людського капіталу знаходиться

в залежності від рівня соціальноекономічного

розвитку. Визначені демографічні передумови вка

зують на те, що у соціальноекономічному сере

довищі мають місце фактори, які негативно впли

вають на якісні показники потенціалу людського

капіталу та стримують його трансформацію у

людський капітал. Тому для того, щоб змінити

ситуацію на краще, необхідно створити умови для

формування якісного людського капіталу. Це мож

ливо через розробку довгострокової соціальноде

мографічної політики регіону, у якій особливу

увагу приділити якісним характеристикам людсь

кого капіталу — рівню освіти, здоров’я, якості

життя, що і є напрямком подальших досліджень.

Література

Європейський вибір. Концептуальні засади

стратегії економічного та соціального розвитку

України на 2002–2011 роки: Послання Президен

та України до Верховної Ради України вiд

30.04.2002 //zakon1.rada.gov.ua

Стратегія економічного та соціального розвит

ку України (2004–2015 рр.) «Шляхом європейсь

кої інтеграції» / Авт. кол.: Гальчинський А.С., Ге

єць В.М. та ін. Нац. інт стратег. досл., Інт еко

номіки прогнозування НАН України, Мінво

економіки та з питань європ. інтеграції України.—

К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004.— 416 с.

Про стимулювання розвитку регіонів: Закон

України вiд 08.09.2005 № 2850IV //zakon1.rada.gov.ua

Про затвердження Державної стратегії регіо

нального розвитку на період до 2015 року: Поста

нова Кабінету Міністрів України від 21 липня

2006 р. №1001 // www.rada.gov.ua

Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

187

Про затвердження Основних засад Стратегії еко

номічного та соціального розвитку на 2004–2015 рр.:

Розпорядження Голови облдержадміністрації від

28.10.2004 №481 // www.zoda.gov.ua/ua/85/d200410.html

Про затвердження Програми соціальноеко

номічного та культурного розвитку Запорізької

області на 2007 рік: Рішення обласної ради

26.12.2006 № 2 //www.zoda.gov.ua/ua/1004. html

Райзберг Б. А., Лозовский Л. Ш., Стародубце

ва Е. Б. Современный экономический словарь: 2е

изд., испр.— М.: ИНФРАМ, 1999.— С.67.

Sachs I. Press releses.— WEF, 1999.—

www.weforum.org

Портер М. Международная конкуренция.—

М.: Международные отношения, 1993.— С. 35.

Добрынин А.И., Дятлов С.А., Цыренова Е.Д.

Человеческий капитал в транзитивной экономи

ке: формирование, оценка, эффективность ис

пользования.— СПб.: Наука, 1999.— С. 184.

Населення. Головне управління статистики у

Запорізькій області, 10.09.2007//www.zapstat.r.zp

Там само.

Медков В.М. Демография: Учебник.— М.:

ИНФРАМ, 2005.— С. 116.

Населення. Головне управління статистики у

Запорізькій області, 10.09.2007 //www.zapstat.r.zp ua

Там само.

Колот А., Григорович С. Теоретичні і при

кладні аспекти підвищення доходів працюючих

як передумови збереження та розвитку людсько

го капіталу // Україна: аспекти праці.— 2005.—

№ 8.— С. 21.

Стешенко В., Рудницький О., Хмара О., Сте

фановський А. Демографічні перспективи Украї

ни до 2020 р.— К.: Інт економіки НАН України,

1999.— С. 56.

УДК 338

О.Ю. Чубукова

В.Я. Рубан

Н.О. Іванченко

ІНФОЛОГІЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ МЕХАНІЗМІВ ТРАНСФОРМАЦІЇ

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПЕРСОНАЛУ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО

ЗАКЛАДУ

У статті обґрунтовується теорія ідеалів та катастроф, яка широко використовується у науково)

практичних дослідженнях багатьох наукових напрямів та формуванні стратегії сучасної підприємницької

діяльності. Проте ще ніколи не застосовувалася при постановці задач та їх реалізації щодо удосконалення

механізму функціонування вищої школи. Розкрито суть інформаційно)логічного моделювання механізмів

трансформації інтелектуального потенціалу ВНЗ, яке посідає провідне місце в поєднанні різноманітних

підходів до вдосконалення навчання, і перш за все — найбільш поширених зараз когнітивного, інформаційно)

структурного та евристичного підходів.

У XXI віці — креаційному віці науки і висо

ких технологій економічне зростання майже зав

жди ототожнюється з науковотехнічним прогре

сом та інтелектуалізацією основних факторів ви

робництва. На долю нових знань, втілюваних у

технологіях, обладнанні, організації їх виробниц

тва та уречевлення в найбільш розвинених краї

нах припадає від 70 до 85 % приросту ВВП. За

даними джерел науковотехнічної і економічної

інформації, в поточний час на долю держав «Ве

ликої сімки» припадає 80–90 % наукоємної про

дукції і весь її експорт. Важливість інтелектуаль

ного рівня населення країн підтверджується і вве

денням наприкінці XX сторіччя Організацією

Об’єднаних Націй такого показника їх розвитку,

як індекс людського розвитку. Тут поряд з показ

ником довголіття та ВВП на душу населення,

введено показник рівня освіти населення.

Цьому питанню сьогодні науковцями, соціо

логами та економістами приділяється велика ува

Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу № 3(3)2008

188

га. Проте поза їх дослідженнями лишаються про

блеми вищої школи на шляху формування основ

створення та розрахунку індексу людського роз

витку. Стаття, яка присвячена саме розвитку такого

напряму економічного розвитку, як трансформа

ція інтелектуального потенціалу людини шляхом

використання потенціалу вищого навчального зак

ладу (ВНЗ), є своєчасною та актуальною.

Стосовно стану вирішення цієї проблеми є

всі підстави стверджувати, що згадуваний стан

далекий від задовільного. І якщо в науковотех

нологічній сфері, в результаті проведення відпо

відних фундаментальних досліджень, створені

необхідні умови для розробки та застосування

автоматизованих систем наукових досліджень

(АСНД), проектування (АСПр) як підсилювачів

творчих та інтелектуальних можливостей фахів

ців, то в освітянській сфері, саме там, де творчий

інтелектуальний потенціал започатковується,

інтенсифікація фундаментальних та прикладних

досліджень, спрямованих на підсилення когні

тивних, інформаційнологічних та евристичних

можливостей студентів, аспірантів та викладачів

чекає свого часу. Не випадково в останні роки

майже у всіх країнах світової спільноти вкрай

загострилась проблема реформування системи

освіти. Основними аргументами для цих реформ

є необхідність підвищення якості освіти та про

дуктивності, або коефіцієнту корисної дії осві

тянського процесу.

Основна гіпотетична ідея даної статті базуєть

ся на тому факті, що навчання за допомогою

кібернетичних методів та інформаційної техніки

важливе не тільки в практичному плані, але й у

плані пояснення здатності людини до навчання,

а також як фундамент наукового дослідження,

спрямованого на створення і втілення кардиналь

них (революційних) природних та штучних підси

лювачів інтелектуальноосвітянського потенціа

лу подібно до того, як на основі першої науково

технічної революції були створені підсилювачі

енергетичних можливостей людини.

Ця ідея дозволяє виділити три напрями дос

лідження функцій навчання. Перший — вивчен

ня когнітивних функцій мислення і їхнє моделю

вання на комп’ютерах, другий — вивчення інфор

маційнологічних функцій навчання, третій —

дослідження евристичного процесу навчання. Усі

ці напрями в майбутньому повинні злитися, але

поки що вони розвиваються автономно. Розгля

немо ці напрями.

1. Когнітивний підхід. Навчання — це функ

ція, властива людям за їхньою природою. За тра

дицією дослідження процесу навчання людини

головним чином проводилися в психології, а ос

таннім часом у біології і нейрофізіології в зв’язку

з вивченням механізму пам’яті. З іншого боку,

розвиток комп’ютерів стимулює дослідження,

пов’язані з моделюванням процесу навчання

людини і поясненням функцій навчання на ос

нові результатів моделювання. Це одна з найваж

ливіших цілей дослідження процесу навчання,

пов’язаних з розробкою і дослідженнями систем

навчання за допомогою комп’ютерів. Один з

найбільш цікавих напрямів у цій сфері — дослі

дження здібностей до навчання, за якими модель

учня (студента, аспіранта) виводиться з резуль

татів спостереження.

Очікується, що в процесі цих досліджень

з’являться нові методи машинного навчання.

2. Інформаційно^структурний підхід. При цьо

му підході навчання розглядається з позицій

інформатики та логіки з метою теоретичного

пояснення узагальненого механізму навчання.

Центральною темою досліджень тут є не психо

логічний, а логікоматематичний аналіз і моде

лювання систем знань. Акцент робиться на кла

сифікацію семантики дисциплін й аналіз тради

ційних методів навчання, а також на структурно

функціональне пояснення освітянського проце

су. В останні роки при класифікації методів на

вчання особливу увагу приділяють їхньому зв’яз

ку з функціями логічних висновків, зокрема з

індукцією, аналогією, дедукцією й іншими роз

ділами логіки.

Класифікація за взаємозв’язком із середови

щем, наприклад, навчання з викладачем (студен

ти, частково аспіранти) і без нього (професорсь

ковикладацький склад), відіграє важливу роль у

дослідженні індивідуального навчання. Майже всі

сучасні дослідження розглядають навчання з ви

кладачем, коли людина готує середовище навчан

ня, використовуючи вже відомі факти, або саме

навчання проходить під керівництвом людини.

3. Евристичний підхід. Має два основних

спрямування — це одержання непередбачуваних

людиною результатів, тобто відкриття нових

фактів (закономірностей, законів), та одержання

передбачуваних результатів більш досконалим

(майстерним) способом.

Навчання і відкриття — це не те саме. Від

криття — це процес, коли, наприклад, із сукуп

ності експериментальних даних виводиться

фізичний закон, а в процесі навчання — вирішен

ня чергової задачі може бути знайдене на основі

отриманих до цього результатів завдяки запам’я

товуванню даних. Обидва ці процеси в сполученні

можуть дати разючий ефект, але це функції еври

стичного навчання без викладача. В даний час

поки не існує систем, у яких ці функції були б

реалізовані на практиці. Існують дослідження, по

в’язані з логічними висновками за аналогією, з

індукції і навчанням на основі прикладів. Еври

стичне навчання, яке може привести до відкрит

тя невідомих фактів, в майбутньому пов’язане з

дослідженням систем підтримки відкриттів, що

працюють у співпраці з людиною.

Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

189

Саме реалізація ідеї інформаційнологічного

моделювання механізмів трансформації інтелек

туального потенціалу безпосередньо спрямована

на поєднання (інтеграцію) викладених вище

підходів в єдиний високопродуктивний осві

тянський механізм.

За допомогою розв’язання цих питань можна

отримати фундаментальні та прикладні результати:

1. Обґрунтований вибір системоутворюючих

інваріантів розвитку системи освіти, до яких

відносяться взаємно протилежні позитивний та

негативний полюси цього розвитку, представлені

на рис. 1

Рис. 1. Системно)ситуаційна модель розвитку

системи освіти

ІДЕАЛ

ЧАС

Майбутній

Поточний

Минулий

ЗНАННЯ

Явне – освіта

Прогалинне – наука

Таємниче –

відкриття

Прогнозний стан

Цільовий стан

Поточний стан

КАТАСТРОФА

Позитивний полюс визначається як межа

досконалості (ідеал), якої досягти неможливо, але

до неї можна необмежено наближатися. Тим са

мим формується фундаментальне обґрунтування

нескінченності (закон перманентності) просуван

ня до ідеалу і, як наслідок, необхідність створен

ня для різноманітних сфер життєдіяльності сис

тем безперервної освіти.

Негативний полюс визначається як межа

небезпеки, загроз або деградації (катастрофа) і ро

зуміється як ситуація суттєво передчасного при

пинення цільової діяльності (функціонування)

або життєдіяльності взагалі.

Фундаментальними властивостями систем

освіти, спрямованих до ідеалу, таким чином, є:

поперше, їх катастрофостійкість, а, подруге, їх

перманентне безупинне вдосконалення.

Встановлення цих фундаментальних власти

востей системоутворюючих інваріантів розвитку

дозволяє надати строге визначення напряму про

гресивного розвитку як такого, за яким найбільш

суттєві властивості освіти монотонно наближа

ються до межі досконалості, а регресивного роз

витку — як процесу віддалення освіти від межі

досконалості. Незмінність у часі суттєвих влас

тивостей освіти є загрозливою стагнацією осві

тянського процесу.

2. Обґрунтований вибір системоутворюючих

інваріантів ресурсної системи розвитку освіти.

Подібно до викладеного вище ресурсна сис

тема в ролі системоутворюючих інваріантів має

також два граничні нематеріальні активи — по

люси (рис. 1).

Один з них — час — гранично невідтворюва^

ний ресурс, який визначається безперервною

зміною стаціонарних інтервалів минулого, поточ

ного та майбутнього часу. Інвестуванням часу як

гранично не відтворюваного ресурсу в освітянсь

кий процес визначається продуктивність (ко

ефіцієнт корисної дії) цього процесу.

Другий полюс — знання як гранично неви

черпний ресурс розвитку, матеріальноенергетич

не уречевлення якого адекватне уречевленому

інтелектуальному потенціалу людства.

За ознакою визначеності знання розподіля

ються на актуально визначені; освітянські —

знання; прогалинні («Знаю те, чого не знаю»);

наукові знання як результат наукових дослі

джень; скриті знання та таємниці: відкриття, над

природні (містичні) знання; евристичні знання та

образні бачення. Оскільки реальний світ, його

складові частини, підсистеми та елементи мають

системноситуаційну природу, в якій завдяки си

стемності забезпечується довгострокова (гранич

но нескінченна) стабільність існування (функ

ціонування), а ситуаційність забезпечує безпе

рервність змін, тобто розвитку, потрібно до си

стемоутворюючих інваріантів розвитку, тобто

граничних станів, додати ситуаційні стани роз

витку освіти, до яких належить цільовий, та ста

ни зворотного зв’язку (стабілізуючого, підсилю

ючого та упереджуючого).

3. Визначене вище узагальнюється в так званій

моделі універсуму станів (МОДУС), представленій

в табл. 1, яка може бути подана у вигляді таблиці,

мітками строк якої є один із різновидів станів (іде

ал, катастрофа, цільовий, досягнутий, очікуваний),

мітками стовпців — один із різновидів стаціонар

них інтервалів часу (СІЧ): минулий СІЧ, поточний

СІЧ, майбутній СІЧ, перетин строк ситуаційних

станів та стовпів СІЧ визначає ту чи іншу функ

цію моделювання (цілепокладання, моніторинг,

прогнозування тощо)

СІЧ — стаціонарні інтервали часу:

{}

мн т мб

мн мн т т мб мб

iii

СІЧ T T ; T

tT tTtT

;;

;; .

∈∈∈

4. Для обґрунтування вибору методів прийнят

тя цільових рішень будується так звана модель уні

версуму знань (МОДУЗ) представлена у табл. 2, яка

має вигляд нульодиничної таблиці, мітками

стовпців в якій виступає один із різновидів станів,

мітками строк в МОДУЗ є та чи інша ситуація

невизначеності, що задається нульодиничним

вектором станів, в якому «1» відповідає визначе

ності, а «0» — невизначеності відповідного стану.

МОДУЗ являє собою повну систему невизначе

ностей і відповідну систему ризиків у процесі

формування цільових рішень (станів)

Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу № 3(3)2008

190

Таблиця 1

Модель універсуму станів (МОДУС) об’єкта

Таблиця 2

Модель універсуму знань (МОДУЗ) про стан об’єкта

№

Катастрофа

Поточний

Пт

Прогноз

Пр

Ідеал

Ступінь невизначеності станів

1 1 1 1 1 Повна визначеність станів

2 1 1 1 0

Невизначеність

3 1 1 0 1

Невизначеність

Пр

4 1 1 0 0

Невизначеність

Пр

P ∧

5 1 0 1 1

Невизначеність

Пт

6 1 0 1 0

Невизначеність

Пт

∧

77 1 0 0 1

Невизначеність

Пт

P ∧

Пр

88 1 0 0 0

Невизначеність

Пт

P ∧

Пр

P ∧

99 0 1 1 1

Невизначеність

110 0 1 1 0

Невизначеність

P ∧

111 0 1 0 1

Невизначеність

P ∧

Пр

112 0 1 0 0

Невизначеність

∧

Пр

∧

113 0 0 1 1

Невизначеність

P ∧

Пт

114 0 0 1 0

Невизначеність

P ∧

Пт

P ∧

115 0 0 0 1

Невизначеність

∧

Пт

∧

Пр

116 0 0 0 0 Повна невизначеність

5. Наведені вище очікувані результати про

екту складають фундаментальну основу для по

будови концептуальної моделі оболонки універ

сальної проблемнодіагностичної експертної си

стеми, придатної для проблемної діагностики та

прийняття рішень у будьякій предметній галузі,

в тому числі і в сфері освіти. Принципова новиз

на концепції системноситуаційного моделюван

ня, оригінальний інноваційний підхід до визна

чення системоутворюючих інваріантів та побудо

ви універсумів станів і знань є свідоцтвом відпо

відності проекту світовому рівню.

Основними напрямами використання кон

цептмоделі системноситуаційного управління,

оболонки універсальної проблемнодіагностичної

експертної системи, інформаційнологічної мо

делі міждисциплінарних зв’язків, системи баз

знань, АРМів студента, аспіранта, викладача,

науковця як основних результатів виконання

проекту є:

— Довузівський (абітурієнтський) напрямок,

в межах якого абітурієнт, його батьки чи інші за

цікавлені особи, використовуючи інформаційно

логічну модель (ІЛМ) міждисциплінарних зв’яз

ків та консультації професіональних викладачів,

одержують можливість усвідомлено вибрати одер

жуваний в ВНЗ загальний обсяг знань та умінь —

кінцевий результат навчання — та оцінити

відповідність його бажаному результату. Підви

щення рейтингу та створення конкурентних пе

реваг будьякого ВНЗ, факультету, кафедри за

допомогою запропонованих підходів можна бачи

ти з рис. 2

Навчальностудентський напрям. Системний

вік, в якому ми живемо, на думку найбільш авто

ритетних гуру освіти, наприклад Р. Акоффа, потре

бує найбільш кардинальних змін самих основ ос

віти. Він наполягає на тому, що в основі освіти

потрібно покласти процес навчання, а не викладан^

ня, тобто необхідно студентів навчити вчитися

Виходячи з сучасних поглядів, освіта системної ери

повинна бути основана не на розподілі навчаль

ного матеріалу усередині жорстко регламентованих

уроків (лекцій, семінарів), а на розвитку в учнях

(студентах) бажання вчитися і здібності його за

довольнити, причому будьяким способом (очне,

заочне, дистанційне навчання, в аудиторіях, у

процесі самостійної роботи тощо). На вирішення

саме цих проблем розвитку системи освіти орієн

тований майже весь комплекс передбачуваних у

проекті результатів. Використання системноситу

аційних моделей та проблемнодіагностичних ек

спертних систем, різноманітних баз знань та

АРМів стимулює підвищене бажання до само