Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу 2008 №03 (3)

Подождите немного. Документ загружается.

Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

171

Чисельність населення Запорізької області

скоротилася з 2099,6 осіб (2001 р.) до 1846,9 осіб

(2007 р.), або на 12 %.

Скорочення населення відбувалося під впли

вом багатьох факторів: екологічна ситуація в об

ласті і в країні в цілому; скрутне матеріальне ста

новище значної частини населення; активізація

Рис. 2. Віковий розподіл населення Запорізької області

на 1 січня 2006р.

20000

40000

60000

80000

100000

120000

140000

160000

180000

1–4 роки

5–9 років

10–14 років

15–19 років

20–24 роки

25–29 років

30–34 роки

35–39 років

40–44 роки

45–49 років

50–54 роки

55–59 років

60–64 роки

65–69 років

70 р. і старше

Таблиця 1

Особливості статево^вікової структури населення (на 01.01.2006р.)

Демоекономічне навантаження на

населення працездатного віку, %

чисельності всього населення

Регіон

Чисельність

постійного

населення,

осіб

Чисельність

чоловіків, що

припадає на 1000

жінок, осіб

всього

молодше

працездатного

віку

старше

працездатного

віку

Чисельність

пенсіонерів

на 1000

населення,

осіб

Частка

пенсіонерів,

Україна 46749170 857 39,6 15,9 23,8 301 30,1

Запорізька

область

1860242 841 39,0 14,6 24,4 303 30,3

міграційних процесів; дія економічних і соціо

культурних чинників тощо.

Демографічні процеси і зміни статевовіко

вої структури населення впливають, поперше, на

формування та співвідношення різних груп насе

лення на ринку праці і, подруге, — на соціаль

ноекономічну ситуацію в країні (табл. 1).

Збільшення частки осіб старших працездат

ного віку посилює демографічне навантаження на

працездатне населення. Постійно зростаючий

рівень старіння робочої сили створює певні пе

решкоди для нормалізації процесів відтворення

робочої сили, запровадження новітніх технологій

і відповідної перекваліфікації працівників.

Старіння населення, тобто збільшення част

ки осіб старшого віку в структурі населення, при

таманне багатьом країнам. За шкалою, розробле

ною польським демографом Е. Россетом, якщо

частка осіб від 60 років і старше в населенні краї

ни становить до 8 %, населення вважається мо

лодим; у межах 8–10 % — стоїть на порозі ста

рості; 10–12 % — власне старіння; 12 % і більше —

демографічна старість

У 2006 р. чисельність пенсіонерів становила

14,05 млн. осіб, а у 1991 р. — 13,1 млн. осіб. У період

1996–2000 рр. абсолютна чисельність пенсіонерів

була сталою — 14,5 млн. осіб, але при цьому відбува

лося зменшення загальної чисельності населення

Відповідно до класифікації за оцінкою демо

графічної старості населення як України в цілому,

так і Запорізької області слід вважати «старим».

Чисельність осіб 60 років і старших у Запорізькій

області становить 387026 осіб, або 20,8 %.

Головним чинником демографічного старін

ня населення України є зменшення народжува

ності, що зберігається протягом тривалого часу.

Починаючи з 1991 року у нашій країні має місце

природне скорочення населення.

Демографічна ситуація Запорізької області є

відображенням загальнодержавної, хоча можна

відзначити деякі особливості. За даними табл. 1, ба

чимо, що частка пенсіонерів в області є вищою, ніж

по країні в цілому (24,4 % та 23,8 % відповідно), а

частка осіб молодших працездатного віку, навпаки,

є меншою (14,6 % та 15,9 %). Тому у наступні роки

навіть при збереженні досягнутого рівня народжу

ваності слід очікувати збільшення демоекономічно

го навантаження на населення працездатного віку.

За період з 1990 року в Україні в 1,5 раза змен

шилася кількість народжених — з 657,2 тис. осіб у

1990 році до 426,1 тис. осіб у 2005 році. Загальний

коефіцієнт народжуваності за цей же період зни

зився з 12, 6 до 9,0. В той же час коефіцієнт смер

тності зріс з 12,1 у 1990 році до 16,6 у 2005 р. Деяке

покращання ситуації спостерігаємо у 2006 році,

коли чисельність народжених зросла до 460,4 тис.

осіб, і коефіцієнт народжуваності становив 9,8.

У Запорізькій області чисельність народже

них знизилася з 25960 осіб у 1990 році до 15862

осіб у 2005 році (коефіцієнт народжуваності ста

новив 12,4 та 8,5 відповідно). У 2006 році відбу

лося зростання абсолютної чисельності народже

них — 17241 осіб, відповідно зріс і коефіцієнт на

роджуваності до 9,3. Найбільш швидкими темпа

ми народжуваність знижувалася протягом остан

нього десятиріччя минулого століття, адже цей

показник дуже чутливий до економічних криз, під

час яких народжуваність істотно знижується

Народжуваність, як і будьякий інший демогра

фічний процес, відображає закони суспільного жит

тя. Безпосередній вплив на народжуваність справляє

як рівень інтенсивності укладання шлюбів, так інтен

сивність розлучень (табл. 2). У Запорізькій області

Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу № 3(3)2008

172

рального стану, важливим фактором формування

демографічного, економічного, трудового та куль

турного потенціалу суспільства є здоров’я насе

лення. На жаль, відбувається постійне скорочен

ня гарантованої державної медичної допомоги

населенню внаслідок недостатнього бюджетного

фінансування охорони здоров’я.

Також на чисельність населення в цілому та

пропозиції робочої сили зокрема впливають і

доволі активні міграційні процеси (рис. 3).

станом на 1990 рік кількість укладених шлюбів була

вищою, ніж в середньому по країні (відповідно 9,7

та 9,3 у розрахунку на 1000 осіб). Але вже у 2005 році

середня кількість шлюбів нижча, ніж у країні в ціло

му (відповідно 7,0 та 7,1). Кількість розлучень пере

вищує загальнодержавні показники як у 1990 р., так

і у 2005. Зрозуміло, що зменшення кількості укладе

них шлюбів і значна кількість розлучень не сприя

ють підвищенню народжуваності.

Таблиця 2

Показники шлюбності та розлучень

Кількість Кількість

Територія

1990 р. 2005 р. 1990 р. 2005 р.

Тис.

На 1000 осіб

Тис.

На 1000 осіб

Тис.

На 1000 осіб

Тис.

На 1000 осіб

Україна 482,8 9,3 332,1 7,1 192,8 3,7 183,5 3,9

Запорізька

область

20,4 9,7 13,0 7,0 9,6 4,6 8,0 4,3

Рис. 3. Сальдо міграційних процесів в Україні

та Запорізькій області

Природний приріст населення можливий

лише за умови, якщо сумарний коефіцієнт наро

джуваності (середня кількість дітей, народжених

однією жінкою) перевищить 2,3 у найближчі

роки, а через 10–12 років досягне значення 2,5.

Станом на 2006 рік сумарний коефіцієнт наро

джуваності по Україні становив 1,25, а по За

порізькій області — 1,3, тобто значення цих по

казників дуже далекі від бажаних.

Суттєвою демографічною проблемою нашої

країни є значне відставання від розвинутих євро

пейських країн за показником середньої очікуваної

тривалості життя. У 2006 році цей показник для на

селення України в цілому становив 68,1 року (чо

ловіки — 62,38 р., жінки — 74,06 р.), для Запорізь

кої області середній показник — 68,22 року (чоло

віки — 62,59, жінки — 73,96). Тобто середня очіку

вана тривалість життя в нашій країні на 10 років

менша, ніж у країнах Західної Європи. Як і в інших

країнах, існує значна різниця тривалості життя

жінок і чоловіків, але якщо для економічно розви

нутих країн вона становить 5–6 років, то в Україні —

11,68 року (у Запорізькій області — 11,38 року).

Найбільш вагомі чинники, що справляють

істотний вплив на відмінності в очікуваній три

валості життя чоловіків і жінок, — хвороби сис

теми кровообігу, новоутворення, нещасні випад

ки, самогубства, вбивства, високий рівень алко

голізму, смертності від ДТП та інфекційні захво

рювання. Крім того, в Україні складається не

сприятлива епідеміологічна ситуація із захворю

ваністю на венеричні хвороби, туберкульоз та

СНІД. Внаслідок дії цих факторів смертність

чоловіків значно перевищує смертність жінок, що

і викликає диференціацію очікуваної тривалості

життя для чоловіків та жінок.

Показником суспільного розвитку країни,

відображенням її соціальноекономічного та мо

Трудова міграція спричиняє підвищення

рівня незареєстрованих шлюбів (через послаблен

ня сімейних зв’язків унаслідок від’їзду одного з

одружених на тривалий термін), що може нега

тивно позначитись на народжуваності. Постійні

поїздки та виснажлива праця, часто правова не

захищеність трудових мігрантів погіршують здо

ров’я індивідів, що може стати причиною перед

часної смерті.

Міграційні процеси в Україні і у Запорізькій

області до 2005 року характеризувалися від’ємним

сальдо міграції. Динаміка втрат населення області

через міграцію має тенденцію до зменшення, хоча

і коливається за роками. Це свідчить про те, що

міграційний рух швидше реагує на зміни в

суспільстві.

Міграційний рух найбільш характерний для

економічно активного населення у працездатно

му віці, внаслідок цього зростає питома вага осіб

старших вікових груп, що збільшує демоеконо

мічне навантаження.

Всі зазначені чинники впливають на форму

вання ринку праці України. За прогнозами ООН,

чисельність населення нашої країни до 2005 року

може скоротитися до 29,959 тис. осіб. На думку

Е. Лібанової, практично за будьякого варіанта

демографічного розвитку Україну очікує скоро

чення загальної чисельності населення, і насам

перед працездатного віку

Стан трудових ресурсів країни значною

мірою визначається демографічними процесами.

Умови функціонування ринку праці залежать від

динаміки, чисельності працездатного населення,

здоров’я, освітнього рівня, статевовікової струк

тури тощо.

Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

173

Вплив демографічних процесів на сферу зай

нятості дається взнаки з великим часовим лагом,

адже в працездатний вік входять покоління, що

народилися 16 років тому, а виходять із нього

жінки та чоловіки, що досягли відповідно 55 і 60

років.

Негативні тенденції сучасних демографічних

процесів проявляються у скороченні чисельності

населення, в тому числі і працездатного віку,

зниженні тривалості життя, падінні народжува

ності, зростанні частки людей похилого віку,

погіршенні показників здоров’я населення,

зменшенні середньої тривалості життя населен

ня, від’ємному сальдо міграції. Ці фактори без

посередньо впливають на чисельність трудових

ресурсів, на формування кон’юнктури ринку

праці.

Для подолання негативних тенденцій розвит

ку демографічних процесів мають здійснюватися

заходи щодо забезпечення розширеного відтво

рення населення:

— підвищення рівня і якості життя населення;

— нормалізація ситуації на ринку праці, у

тому числі зростання рівня трудових доходів,

підвищення стабільності зайнятості, створення

нових робочих місць;

— поліпшення стану здоров’я населення, а

також профілактика та зниження кількості про

фесійних захворювань;

— пропаганда та стимулювання здорового

способу життя;

— уведення обов’язкового державного медич

ного страхування;

— створення сприятливих матеріальних і

соціальних умов для народження і виховання

дітей.

Література

Статистичний щорічник України за 2005 рік / За

ред. О.Г. Осауленка.— К.: Консультант, 2006.— С. 256.

Статистичний щорічник Запорізької області за

2005 рік / Головне управління статистики Запор

ізької області.— С. 268.

Статистичний щорічник України за 2005 рік.—

С. 254.

Там само.— С. 163.

Там само.— С. 350.

Демографічна криза в Україні: її причини та

наслідки / За ред. акад. НАН С. І. Пирожкова.—

К.: ІВЦ Держкомстат України, 2003.— С. 15.

Лібанова Е. Демографічний колапс // Урядо

вий кур’єр.— 2004.— № 40.— С. 11.

УДК 331.5

Л.О. Мармуль

РІВЕНЬ МАТЕРІАЛЬНОГО ДОБРОБУТУ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНУ

У статті розглядаються ступені рівня життя населення та дається їх характеристика; визнача)

ються види трудових доходів громадян; аналізується динаміка середньомісячної заробітної плати праців)

ників сільського господарства.

Однією з найважливіших соціальних кате

горій є рівень життя — забезпеченість населення

необхідними матеріальними благами та послуга

ми, досягнутий рівень їх споживання та ступінь

задоволення раціональних потреб. Е. Лібанова,

О. Палій пропонують розрізняти 4 ступені рівня

життя населення:

— добробут — користування благами, які за

безпечують всебічний розвиток людини;

— нормальний рівень — раціональне спожи

вання за науково обґрунтованими нормативами,

яке забезпечує відновлення фізичних та інтелек

туальних сил;

— бідність — споживання благ на рівні збе

реження працездатності як найнижчої межі

відтворення робочої сили;

— злиденність — споживання мінімально

необхідного за біологічними критеріями набору

благ

В останні роки в Україні в цілому спостері

гається значне розшарування населення за рівнем

матеріального добробуту. За даними дослідження

Інституту соціології НАН України, у структурі

нашого населення відсутній середній клас, в той

час як частка бідних становить 90 %, а багатих та

середньозабезпечених — по 5 %.

Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу № 3(3)2008

174

Характеристика рівня життя населення без

посередньо визначається тим, наскільки фактичні

показники відповідають існуючим соціальним

нормативам та стандартам. Перші — це науково

обґрунтовані орієнтири спрямованості соціально

економічного розвитку суспільства, а другі —

прийняті і прийнятні в конкретному суспільстві

показники доходів, споживання, умов життя. Ми

вважаємо за доцільне розширення трактування

категорії «рівень життя» шляхом включення ха

рактеристик умов життя, праці та зайнятості,

побуту та дозвілля, стану здоров’я, рівня освіти,

природного середовища тощо.

Добробут населення залежить від отриманих

трудових та нетрудових доходів. За визначенням

міжнародної організації праці, трудовий дохід

(дохід від трудової діяльності) — це той, який одер

жує сам працівник у результаті своєї економічної

діяльності як при найманій праці, так і при са

мостійній зайнятості. У державах з ринковою еко

номікою, крім трудових доходів, особисті доходи

громадян включають підприємницькі, від влас

ності (дивіденди, відсотки на капітал, рента),

трансфертні платежі з бюджетів і коштів

підприємств (пенсії, стипендії, допомоги, безкош

товні послуги), нелегальні доходи, наприклад,

крадіжки на всіх рівнях і різними способами.

Одним із найважливіших видів трудових до

ходів громадян є заробітна плата. Рівень та

розмір оплати праці значно впливає на попит

робочої сили на ринку праці. За світовим стан

дартом середня заробітна плата в країні повин

на перевищувати прожитковий мінімум у 2,5

раза, а пенсія в 1,5 раза. Заробітна плата пра

цівників сільського господарства була і зали

шається найменшою в порівнянні з оплатою

праці зайнятих в інших галузях економіки

. Ос

новними причинами такого становища є менша

продуктивність праці в сільському господарстві

та низька, здебільшого від’ємна, рентабельність

виробництва. Так, заробітна плата штатних пра

цівників сільського господарства в 1,4 раза мен

ша, ніж в будівництві, в 1,5 раза, ніж у промис

ловості, в 1,9 раза, ніж на транспорті. Середньо

місячна заробітна плата в сільському госпо

дарстві регіону в 2006 р. становила 584 грн., що

на 28,6 % більше, ніж у 2005 р.

За даними Головного управління статистики

в Херсонській області, в 2006 р. найвища заро

бітна плата працівників сільського господарства

була в м. Нова Каховка (879 грн.), м. Херсон

(803 грн.), Білозерському та Каховському районах

(650 та 637 грн. відповідно), а найнижча (менше

прожиткового мінімуму) — в Цюрупинському,

Високопільському, Голопристанському, Генічесь

кому, Верхньорогачицькому, Великоолександрі

вському, Нововоронцовському, Нижньосірогозь

кому районах

У 2006 р. найвища середньомісячна плата

була у працівників сільськогосподарських підпри

ємств комунальної та комунальної корпоративної

форми власності.

Динаміка середньомісячної заробітної плати

працівників сільського господарства Херсонської

області в еквіваленті повної зайнятості в розрізі

районів та міст у 2006 р. свідчить, що величина

нарахованої заробітної плати працівникам

сільськогосподарських підприємств нижча, ніж

середня заробітна плата у сільському господарстві

в більшості районах області: Великоолександрі

вському — на 22,9 %, Нововоронцовському — на

22,0 %, Іванівському — на 17,7 %, Верхньорога

чицькому — на 18,0 %, Великолепетиському — на

16,6 %, Чаплинському районі — на 16,3 %, Берис

лавському — на 14,3 %, Нижньосірогозькому —

на 14,3 %, Генічеському — на 13,8 %, Цюрупинсь

кому — на 12,2 %, Новотроїцькому — на 11,6 %,

Скадовському — на 10,2 %, Високопільському —

на 6,5 %, Горностаївському — на 5,2 %, Голопри

станському — на 5,0 %, Каланчацькому — 1,6 %.

Вища оплата праці у працівників сільського гос

подарства області, ніж середній рівень заробітної

плати в цій галузі в містах: м. Херсон — на 42,0 %,

м. Нова Каховка — на 48,0 %, Каховка — на

26,8 %; в районах: Білозерському — на 16,0 %, Ка

ховському — на 5,5 %. У всіх районах та містах

обласного значення (крім м. Каховка), середньо

місячна заробітна плата працівників сільського

господарства в еквіваленті повної зайнятості

вища, ніж заробітна плата штатних працівників

цієї галузі у відповідному районі (місті). Так, у

2005 р. найбільше перевищення було в Цюру

пинському районі (на 20,7 %), Голопристансько

му (на 19,5 %), Генічеському (на 19,4 %), Високо

пільському (на 19,0 %), Каланчацькому (на

16,5 %), а найменше — в м. Херсон (на 2,2 %), Іва

нівському районі області (2,4 %), Горностаївсько

му (на 2,8 %), Білозерському (на 3,2 %), Каховсь

кому (на 3,6 %), Великолепетиському (на 3,7 %).

Важливим чинником щодо забезпечення со

ціальних гарантій працівників є фактор своєчас

ності виплати заробітної плати.

У 2006 р. внаслідок вжитих заходів щодо по

дальшого скорочення в області заборгованості із

виплати заробітної плати загальна сума заборго

ваності із виплати заробітної плати зменшилась

на 47,3 %, або на 10,2 млн. грн. (за 2005 рік —

48,7 %, або 20,5 млн. відповідно) і на 1 січня

2007 р. становила 11,3 млн. грн.

Основна частка загальної суми заборгова

ності по заробітній платі на початок січня 2007 р.

не виплачена підприємствами промисловості

(36,5 %) сільського господарства та мисливства

(27,3 %), при цьому більше двох третин всього

обсягу боргу утворено на підприємствах м. Хер

сона (47,1 %) та м. Нової Каховки (20,1 %)

(рис. 2).

Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

175

У структурі загальної суми боргу на економі

чно активні підприємства припадає 30,8 %, на

суб’єкти господарювання, щодо яких реалізову

ються процедури відновлення платоспроможності

боржника або визнання його банкрутом (далі

підприємствабанкрути) — 58,4 %, решта (10,8 %) —

на економічно неактивні підприємства, тобто які

призупинили свою виробничогосподарську діяль

ність у 2005 р. і попередніх роках.

Протягом 2006 р. заборгованість працівникам

економічно активних підприємств зменшилась на

62,2 % і на 1 січня 2007 р. становила 3,5 млн. грн.

43,6 % цієї суми, або 1,5 млн. грн., становить борг

із заробітної плати, нарахованої за роботи, вико

нані в січнілистопаді 2006 р. У попередньому

році заборгованість із виплати поточної заробіт

ної плати становила 47,1 %, або 4,4 млн. грн.

відповідно

За видами економічної діяльності найбільш

вагоме скорочення невиплаченої заробітної пла

ти зафіксовано на підприємствах сільського гос

подарства та мисливства (на 3,1 млн. грн., або на

54,7 %), промисловості (на 1,6 млн. грн., або на

80,6 %), по установах державного управління (на

119,2 тис. грн., або на 83 %), охорони здоров’я та

надання соціальної допомоги (на 12,9 тис. грн.,

або на 76,3 %).

Водночас тривалість затримки заробітної пла

ти поступово скорочується. Кількість працівників,

які мали заборгованість терміном понад 3 місяці,

становила 21,9 %, тоді як рік тому — 30,8 %.

Сума заробітної плати, не виплаченої пра

цівникам підприємствбанкрутів, упродовж року

зменшилась на 29,9 % і на 1 січня 2007 р. стано

вила 6,6 млн. грн. Більше половини (52,9 %) суми

заборгованості підприємствбанкрутів утворено у

промисловості, ще 31,2 % — у сільському госпо

дарстві та мисливстві. У територіальній структурі

найвагоміша її частка припадає на м. Херсон

(45,6 %) та м. Нова Каховка (20,5 %).

На підприємствах, які призупинили виробни

чогосподарську діяльність (економічно неак

тивні), відбулось зменшення обсягів невиплаченої

заробітної плати на 56,6 % в основному через по

чаток процедури відновлення платоспроможності

боржника або визнання його банкрутом. На 1

січня 2007 року сума боргу зазначених підприємств

становила 1,2 млн. грн. Найбільше заборгували

своїм працівникам економічно неактивні підприє

мства Каховського (100 % від загальної суми бор

гу по району), Горностаївського (92,9 %), Іванівсь

кого (28 %), Генічеського (24,2 %), Бериславсько

го (12 %) районів та м. Херсона (11,8 %). У м. Хер

соні на таких підприємствах утворено більше по

ловини (51,7 %) загальної суми невиплаченої за

робітної плати. За видами економічної діяльності

найбільша частка боргу економічно неактивних

підприємств припадає на сільське господарство та

мисливство (32,7 %) та промисловість (21,6 %).

Отже, завдяки заходам, вжитим центральними

та місцевими органами виконавчої влади, у 2006 р.

поліпшився стан виплати заробітної плати. Проте

заборгованість із заробітної плати залишається най

гострішою соціальноекономічною проблемою в

суспільстві, що потребує послідовних і скоордино

ваних дій усіх органів виконавчої влади.

Оплата праці не виконує своєї головної фун

кції — стимулювання високопродуктивної праці,

відтворення робочої сили і вирішення соціальних

питань. Відбулося різке майнове розшарування се

лян. Рівень доходів є одним із показників рівня

життя, соціального статусу особи. Середній грошо

вий дохід переважної більшості селян менший від

встановленого законодавством прожиткового мі

німуму. Зростання рівня бідності та безробіття мож

на розглядати як основний фактор маргіналізації

населення. Основними факторами, що впливають на

бідність населення, перш за все є економічний спад

у сільському господарстві, зростання рівня безро

біття, зниження рівня життя населення, доступу до

освіти, користування закладами охорони здоров’я,

культури, спорту. Бідність призводить до зниження

вартості робочої сили, погіршення її якості, знижен

ня конкурентоспроможності на ринку праці.

Рис. 1. Динаміка заборгованості із виплати заробітної

плати станом на 1 січня відповідного року

11,3

21,5

42,0

63,7

67,1

2 003р.2 004р.2 005р.2 006р.2 007р.

рік

млн. грн.

В цілому

по економіці

11345,5 тис. грн.

27,30%

9,80%

4,30%

22,10%

36,50%

Промисловість

Сільське господарство, мисливство та пов’язані з ними послуги

Діяльність транспорту та зв’язку

Будівництво

Інші види діяльності

Рис. 2. Структура заборгованості з виплати

заробітної плати працівникам за видами економічної

діяльності у 2006 р.

Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу № 3(3)2008

176

Література

Лібанова Е., Палій О. Ринок праці та соціаль

ний захист.— К.: «Основи», 2004.— С. 109.

Михайлова Л.І. Економічні основи формуван

ня людського капіталу в АПК.— Суми: Видво

«Довкілля», 2003.— 326 с.

Праця на Херсонщині у 2006 році: Стат. зб. /

Головне управління статистики у Херсонській об

ласті.— Херсон, 2007.— 359 с.

Стат. щорічник Херсонської області за

2006 р. / Головне управління статистики у Хер

сонській області.— Херсон, 2007.— 584 с.

УДК 331.2

Л.І. Міхов

РЕГУЛЮВАННЯ РОЗМІРІВ ПОСАДОВИХ ОКЛАДІВ КЕРІВНИКІВ І СПЕЦІАЛІСТІВ

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ З УРАХУВАННЯМ ОБСЯГІВ

ПЕРЕРОБЛЕНОЇ ПРОДУКЦІЇ

Існуючий порядок регулювання посадових окладів керівників і фахівців з урахуванням обсягу переробки

плодоовочевої продукції не сприяє подальшому поліпшенню роботи консервних заводів (цехів) і зниженню вит)

рат продукції, оскільки система оплати праці не забезпечує цілеспрямованого взаємозв’язку їх заробітку з

результатами роботи переробних підприємств. У зв’язку з цим пропонується диференціювати розмір доплати

(10,15 %) від посадового окладу за керівництво цим підприємством залежно від обсягів переробленої продукції.

Сільське господарство України до 1991 році

було одним із провідних виробників валового внут

рішнього продукту. Його частка у структурі вало

вої доданої продукції, створеної у виробничій

сфері, у 1990 році (за даними національних ра

хунків) дорівнювала близько 25 %. На фоні загаль

ного спаду виробництва особливо обвальним було

падіння сільського господарства. Так, наприклад,

валовий збір овочів і фруктів у Запорізькій області

скоротився вдвічі, їх виробництво і споживання

(на одну особу) у 2004 році склали, відповідно, кг:

овочі — 165 та 133,1; плоди, ягоди та виноград —

42 та 33,7.

Багато плодів та овочів складають втра

ти, оскільки не можуть бути спожиті у свіжому

вигляді тому, що складають надлишок у період

дозрівання. У зв’язку з цим існує нагальна потре

ба в підвищенні зацікавленості сільськогоспо

дарських працівників, в першу чергу керівників і

спеціалістів, у нарощуванні виробництва консер

вованої плодоовочевої продукції.

Нині матеріальна зацікавленість керівників і

спеціалістів сільськогосподарських підприємств

(порядок встановлення посадових окладів) з ура

хуванням обсягів переробленої продукції забез

печується шляхом підвищення розмірів посадо

вих окладів на одну групу.

Головний їх недолік — відсутність зв’язку з

фактичними кінцевими кількісними і якісними

результатами роботи консервних заводів (цехів),

оскільки встановлення розміру доплати або

підвищення посадових окладів на одну групу

проводиться на початку року на основі планових

показників їх роботи.

На підставі проведеного аналізу була також

доведена необґрунтованість існуючих планових

об’ємних показників і, відповідно, диференціація

розміру доплати або підвищення на одну групу

посадових окладів, як таких, що не сприяють по

силенню матеріальної зацікавленості осіб, безпо

середньо пов’язаних з переробкою. Виходячи з

існуючої сировинної бази господарств і можли

востей, тільки менше 30 % голів і головних спе

ціалістів Запорізької області, що мають на балансі

консервні заводи (цехи), відповідно до фактич

них показників виробництва (реалізації) про

дукції повинні були одержувати доплату. Все це

свідчить про необхідність зміни існуючого поряд

ку регулювання посадових окладів керівним пра

цівникам і спеціалістам з урахуванням організації

переробки плодоовочевої продукції і вдоскона

лення методу обліку об’єму її виробництва.

Вдосконалення даних положень необхідно

здійснювати таким чином:

— встановити єдину форму взаємозв’язку

оплати праці керівників і спеціалістів сільсько

господарських підприємств з діяльністю консер

вних заводів — доплату до основного річного

посадового окладу;

Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

177

— виходячи з фактичних обсягів реалізації

консервів і відповідних їм планових розмірів до

плати (10 і 15 %), встановити такі межі їх нараху

вання, які б сприяли підвищенню матеріальної

зацікавленості керівників і спеціалістів, безпосе

редньо пов’язаних з організацією переробки, в

поліпшенні роботи консервних заводів (цехів);

— показником для нарахування доплати за

організацію переробки і керівництво консервни

ми заводами і цехами встановити об’єм реалізації

плодоовочевих консервів в натурі;

— виплачувати доплату одноразово в кінці

року, виходячи з фактичних обсягів реалізації пло

доовочевих консервів;

— ввести матеріальну відповідальність керів

ників і спеціалістів за окремі упущення в органі

зації переробки плодів і овочів, встановивши пев

ний відсоток зниження загальної суми доплати.

Вирішення викладеного вище питання необ

хідно починати з головного — вибору показника,

який був би прийнятий як критерій оцінки праці

керівників і спеціалістів, для нарахування допла

ти за організацію переробки і керівництво кон

сервними заводами.

Цей показник повинен відповідати основно

му завданню і меті створення консервних заводів

(цехів) на місцях. Вона полягає в тому, щоб як

найповніше використовувати вирощену в госпо

дарстві плодоовочеву продукцію.

У зв’язку з цим використовуваний нині для

регулювання посадових окладів керівників і спе

ціалістів господарств з урахуванням обсягів пе

реробки сільськогосподарської продукції показ

ник «сума реалізації (виробництва)» плодоовоче

вих консервів не повністю вирішує цю задачу. Річ

у тому, що цей показник формує не тільки

кількість реалізованих консервів, але і ціну реа

лізації продукції, в якій відображається не тільки

її якість, що випускається, але і структура вироб

лених плодоовочевих консервів. Внаслідок цього

виникає диспропорція між розміром доплати і

внеском керівників і спеціалістів в організацію і

керівництво переробкою продукції.

Оскільки вартісний показник оцінки діяль

ності і матеріальної винагороди даної категорії

працівників не в змозі повністю вирішити завдан

ня стимулювання збільшення обсягу реалізації

продукції, то, природно, значна частина нестан

дартної, надпланової і такої, що не знайшла збу

ту з якихнебудь причин плодоовочевої продукції

не буде перероблена і складе втрати.

Більш обґрунтовано вирішити завдання регу

лювання розміру доплати до посадових окладів

можна в тому випадку, якщо як показник оцінки

діяльності керівників і фахівців колгоспів з орга

нізації переробки плодоовочевої продукції буде

прийнятий обсяг реалізації плодоовочевих кон

сервів у натуральному вимірюванні, тобто умовних

банках. Цей показник дає найбільш правильну

характеристику кількості виробленої продукції, не

спотворює масштабів виробництва консервованої

продукції і, отже, більш обґрунтовано дозволяє

регулювати розміри доплати до посадових окладів

за організацію переробки продукції і керівництво

роботою консервних заводів (цехів).

Разом з тим цей показник не в змозі враху

вати якість продукції, що випускається, оскільки

висока якість продукції не компенсує, в даному

випадку, її кількість, то необхідно вводити спеці

альне стимулювання за підвищення якості про

дукції. Причому тільки для працівників консер

вних заводів (цехів).

Після вибору показника, за яким визначати

меться розмір доплати за організацію переробки

плодів і овочів та виробництво плодоовочевої

продукції консервними заводами, необхідно роз

рахувати шкалу об’ємних показників і обґрунту

вати розміри доплати.

Виходячи з фактичного об’єму реалізації

плодоовочевих консервів, а також передбачаючи

подальше їх зростання, необхідно встановити

нижню межу обсягу реалізації консервів. Він буде

дорівнювати 205 тисячам умовних банок, скоро

чено — туб. Верхня межа об’єму реалізації буде

різною, оскільки консервні заводи (цехи) значно

відрізняються за розміром виробничих потужно

стей (проектних), а значить, і за можливими об

сягами виробництва продукції, які дорівнюють

1,0, 2,0 і 3,0 мільйонам умовних банок, скороче

но — муб. Перевищення рівня проектних потуж

ностей, що здається, на перший погляд, немож

ливим, насправді викликане структурними зру

шеннями у виробництві овочевих, томатних і

фруктових консервів, а також відсутністю на на

лежному рівні обліку з фондооснащеності заводу

(цеху), тобто зростання проектної потужності.

Необхідність більш ретельного обліку викликана

і тим, що в подальших наших розрахунках актив

ну участь братимуть виробничі (проектні) потуж

ності заводів (цехів).

Оскільки обсяги переробки значно відрізня

ються один від одного, то і розмір доплати пови

нен бути різний, який буде дорівнювати, відпо

відно 10 і 15 %, що не суперечить існуючим по

ложенням про оплату праці.

Для забезпечення повнішого обліку витрат

праці з керівництва переробкою продукції і об

ґрунтування розмірів доплати до посадових ок

ладів керівників і спеціалістів необхідно забезпе

чити узгодженість розмірів переробки і суми до

плати. Вирішити це завдання можна шляхом ди

ференціації розміру доплати залежно від обсягу

реалізації консервованої продукції. Для цього слід

встановити розмір доплати на кожен обсяг реалі

зації консервів. Найменшу суму доплати за орга

нізацію переробки і керівництво консервними за

Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу № 3(3)2008

178

заводу (цеху). До недоліків у роботі, за які необхідно

знижувати розмір доплати, можна віднести:

— невчасний і неякісний ремонт механічно

го і електричного устаткування;

— простої механізмів і устаткування з вини

головних інженерів і енергетиків;

— відсутність контролю за своєчасністю роз

рахунків з покупцями і постачальниками;

— недостатній контроль за станом економі

чної роботи на консервному заводі (цеху);

— відсутність належного контролю за своє

часністю постачань продукції замовникам, що

виразилося в накладенні штрафів, сплати неус

тойок тощо.

Для вирішення завдання щодо зниження роз

мірів доплати використані матеріали з комплексної

системи управління якості продукції, які розроблені

вченими з Республіки Білорусь.

У ній передбачені

показники і коефіцієнт зниження оцінки якості

праці для керівників і спеціалістів, від діяльності яких

залежать результати роботи консервних заводів

(цехів). За кожен випадок порушення якогонебудь

з показників коефіцієнт якості праці за місяць зни

жується на 0,1, або на 10 %. На підставі коефіцієнтів

якості праці керівників і спеціалістів, які щомісячно

визначаються на консервному заводі або цеху, вихо

дячи з кількості порушень, виводиться середньоріч)

ний, або сезонний, коефіцієнт якості праці.

Якщо розрахунковий коефіцієнт дорівнює

1,0, доплата виплачується в повному розмірі. У

міру його зменшення, відповідно, знижується і

розмір премії.

Доцільність впровадження у виробництво

рішення зі встановлення доплати керівникам і

спеціалістам за організацію переробки плодів і

овочів та управління роботою консервних заводів

(цехів) можна оцінити ступенем узгодженості

розмірів доплати і обсягів продукції переробки,

що діють, і пропонованими положеннями. Для

цього необхідно провести нарахування доплати за

водами необхідно виплачувати у розмірі 2,5 %

річного посадового окладу. Даний норматив роз

міру доплати визначений таким чином: оскільки

нижній обсяг реалізації консервів, за якого нара

ховується певна сума доплати, дорівнює 250 туб,

а верхній — відповідає максимальному викорис

танню потужності, тобто 1 муб консервів, що

складає 10 % доплати, тоді приватне від ділення

цих рівнів складе 4 рази (1,0 муб: 250 туб). Озна

чає і найбільший розмір доплати (10 %) необхід

но зменшити в 4 рази. Шукана сума (найменша)

доплати буде дорівнювати 2,5 % (10,0:4) річного

посадового окладу.

Для консервних заводів потужністю 3 муб

консервів найменша сума доплати, розрахована

аналогічним чином, складе 1,25 % річного поса

дового окладу. Проте, беручи до уваги великі

обсяги продукції, що поставляються на перероб

ку, і, природно, ускладнення керівництва цими

підприємствами, доцільно встановити такий же

розмір доплати, що і для заводів потужністю в

1,0 туб, тобто збільшити розмір доплати в 2 рази.

Таким чином, визначилися рівні за обсягом

реалізації консервів, яким відповідає визначені

розміри доплати: мінімальний — 250 туб і 2,5 %

річного заробітку, середній — для заводів потужніс

тю 1,0 муб і 10 % і максимальний — для консерв

них заводів в 3,0 муб розмір доплати дорівнює 15 %

річного заробітку. У зв’язку з наявністю на тери

торії регіону консервних заводів (цехів) різної

потужності, а так само з метою уніфікації системи

нарахування доплати для підприємств потужністю

1,0–3,0 муб доцільно створити єдину шкалу.

Граничний розмір доплат (10 і 15 % річного

посадового окладу) повинен бути диференційо

ваний таким чином і мати стільки градацій, щоб

створювалася реальна можливість отримання

вищої суми доплати при відповідному збільшенні

обсягу реалізації плодоовочевих консервів.

Викладені методичні підходи відбиті в роз

робленій нами шкалі нарахування доплати кері

вникам і спеціалістам, в яких стимулюється зро

стання обсягів виробництва плодоовочевих кон

сервів у натурі, шляхом встановлення диференці

йованого відсотка доплати до основного річного

окладу (табл. 1).

Залежність розміру доплати від обсягу реалі

зації плодоовочевих консервів, вимірюваного в

1000 умовних банок (туб), одержано на підставі

геометричної (що нескінченно убуває) прогресії.

Доплата за зростання обсягу реалізації плодо

овочевих консервів у натурі виплачується ке

рівникам і головним спеціалістам (бухгалтеру, еко

номісту, агроному, інженеру, енергетику, а також

начальнику відділу постачання і збуту продукції).

Разом з матеріальною зацікавленістю в зростанні

обсягів реалізації консервованої продукції необхід

но встановити і матеріальну відповідальність окре

мих осіб, з вини яких допускалися перебої в роботі

Таблиця 1

Розміри нарахування доплати керівникам

і спеціалістам за організацію виробництва

на консервних заводах (цехах)

Фактично реалізовано

плодоовочевих

консервів, туб

Розміри доплати

(у % до річного

посадового окладу)

250 2,5

251 – 350 3

351 – 450 3,7

451 – 550 4,5

551 – 650 5,5

651 – 750 6,7

751 – 850 8,2

851 – 1000 10

1001 – 1250 10,8

1251 – 1500 11,8

1501 – 2000 12,7

2001 – 2500 13,8

2501 – 3000 15

Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

179

діючим та пропонованим Положенням щодо оп

лати праці даної категорії працівників.

На підставі проведеного порівняльного аналізу

нарахування доплати за існуючими і пропонова

ними умовами необхідно відзначити наступне:

поперше, пропонована система регулювання

посадових окладів з урахуванням обсягу реалізації

продукції, причому фактичної, а не планової, за

безпечує жорсткіший зв’язок розмірів витрат праці

керівників і спеціалістів з управління цією галуз

зю і розміру додаткової винагороди за цей вид

діяльності, тобто розміру доплати;

подруге, за новими умовами встановлення

доплати за організацію переробки продукції її

одержали б не тільки голови, але і спеціалісти

господарств, які безпосередньо займаються цим

видом діяльності. Окрім цього, керівники і спе

ціалісти мали б можливість одержати всю допла

ту (до 15 %), що належить їм, а не частину її, об

межену 10 % річного посадового окладу;

потретє, залежність розміру доплати від

фактичного обсягу реалізації консервів стиму

лює керівників і спеціалістів не тільки збільшу

вати об’єми переробки продукції, але й актив

ніше її реалізовувати, не складаючи перехідних

залишків;

почетверте, пропонована система нараху

вання доплати за організацію виробництва кон

сервованої продукції робить більш організованою

діяльність даної категорії працівників, оскільки

нарахована сума доплати може бути зменшена за

невиконання певних вимог.

І, нарешті, найважливіше — нові умови

сприятимуть поліпшенню роботи консервних

заводів (цехів), зниженню витрат продукції, ос

кільки пропоновані положення передбачають

більш тісну залежність розмірів доплати з фак

тичними результатами роботи консервних за

водів (цехів).

Таким чином, порядок встановлення допла

ти за організацію і подальший розвиток перероб

ки плодоовочевої продукції дозволить значно

підвищити ефективність агропромислових

підприємств за рахунок повнішого використан

ня виробленої плодоовочевої продукції.

Проте подальше зростання обсягу реалізації

плодоовочевих консервів, а отже, і розміру до

плати для керівників і спеціалістів у значній мірі

залежатиме від зацікавленості керівників і спе

ціалістів внутрішньогосподарських підрозділів у

постачанні плодів і овочів на переробку.

Література

Статистичний щорічник «Сільське господар

ство України» за 2004 рік // Державний комітет

статистики України: Під заг. кер. Ю.М. Остапчу

ка.— К., 2005.— 340 с.

Рекомендации по оплате труда в колхозах

Украинской ССР.— К.,1982.— 447 с.

Макаревич А.С. Эффективность подсобных

предприятий.— Минск: Ураджай, 1978.— 40 с.

УДК 331.1

С.В. Скрипник

І.В. Шепель

ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТРУДОВИМИ РЕСУРСАМИ ТА ЗАЙНЯТІСТЬ

НАСЕЛЕННЯ

У статті визначені особливості формування демографічної бази трудоресурсного потенціалу, зайня)

тості у сільській місцевості Херсонської області. Визначені тенденції формування ринку праці та заходи,

які сприяють зменшенню рівня безробіття.

Соціальнотрудові відносини в процесі роз

витку ринкового середовища в аграрному секторі

економіки зазнають суттєвих змін. При цьому

важливо вирішити соціальноекономічні пробле

ми підвищення ефективності використання тру

дового потенціалу аграрної сфери за рахунок

формування раціональної зайнятості в аграрно

му виробництві, а також запровадження дієвого

мотиваційного механізму ефективної праці.

Проблемам формування та розвитку соціаль

нотрудових відносин агарної сфери присвячено

немало робіт як в Україні, так і в інших країнах.

Найбільш ваговими є дослідження О.А. Богуць

кого, М.К. Орлатого, В.К. Гаркавого. К.І. Якуби,

Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу № 3(3)2008

180

В.Г. Андрійчука, Т.І. Дієсперова, Е.М. Лібанової,

Д.П. Богині та ін.

У даній статті визначені особливості форму

вання демографічної бази трудоресурсного потен

ціалу, зайнятості у сільській місцевості Херсонсь

кої області за допомогою розрахунковоконструк

тивного та порівняльного методів дослідження.

За особливістю природних умов Херсонська

область розташована в степовій зоні, її площа

складає 28,5 тис. км

, або 4,7 % від території Ук

раїни. Територія області поділена на 18 районів,

3 міста обласного значення, 3 внутрішньоміських

райони м. Херсона, 259 сільських рад. Всього

налічується населених пунктів — 696, в тому

числі: міських — 40, сільських — 656. На початок

2007 р. в області мешкало 1117,1 тис. осіб. На

кожний квадратний кілометр території припада

ло 39 осіб, в Україні — 77 осіб. За кількістю насе

лення область посідає 21 місце, а за щільністю

населення на 1 км

— одне з останніх.

Вирішальним напрямком підвищення ефек

тивності сільськогосподарського виробництва в

умовах його інтенсифікації є раціональне викори

стання наявного ресурсного потенціалу, а саме

трудових ресурсів, як головного елементу вироб

ничих сил

. Загальна кількість наявного населен

ня Херсонської області на 01.01.2007 р. складала

1117,1 тис. осіб, в т.ч. міського 682,0 тис. осіб

(61,0 %) та сільського 435,1 тис. осіб (39,0 %). За

гальнодержавні пропорції між сільським і міським

населення на початок 2007 р. складали відповідно

67,4 % та 32,6 %. У Херсонській області спостері

гається перевищення сільського населення на

6,4 % у порівнянні із загальнодержавними пропор

ціями. Постійне населення на 01.01.2007 р. скла

дає 1115,5 тис. осіб, з яких міське складає 678,7 тис.

осіб, або 60,8 %, та сільське 436,9 тис. осіб, або

39,2 %. Із загальної чисельності населення чоло

віки складають 46,4 %, жінки 53,6 %. Так, з 2007 р.

чисельність наявного населення скоротилася на

131,9 тис. осіб у порівнянні з 1990 р. та на 88,5 тис.

осіб — з 2000 р. Постійне населення також скоро

тилося на 128,7 тис. осіб до 1995 р. та на 87, 2 тис.

осіб до 2000 р.

Трудоресурсний потенціал оцінюється за ко

ефіцієнтом навантаження однієї статті іншою,

який подається у розрахунку на 1000 осіб

. Так, у

2002 р. на кожних 1000 жінок припадало 873 чо

ловіків, або на кожних 1000 чоловіків — 1145

жінок. У 2007 р. цей показник відповідно склав

864 та 1157 осіб, що має в середньому по області

тенденцію до збільшення. Така розбіжність у на

вантаженні в основному пов’язана із різницею в

тривалості життя жінок і чоловіків. Розглянемо

чисельність постійного населення Херсонської

області за віковими групами у табл. 1.

Таблиця 1

Розподіл постійного населення Херсонської області за віковими группами (на 1 січня 2007 р.)

* Розраховано за даними обласного статистичного управління в Херсонській області

Кількість населення, осіб До загальної кількості населення, %

всього міське сільське всього міське сільське

Все населення

1115639 678736 436903 100,0 100,0 100,0

у віці, років

до 1 11384 6706 4678 1,0 1,0 1,1

1 – 4 40226 23485 16741 3,6 3,5 3,8

5 – 9 50626 27001 23625 4,5 4,0 5,4

10 – 14 65645 36055 29590 5,9 5,3 6,8

15 – 19 84113 50592 33521 7,5 7,5 7,7

20 – 24 90851 58645 32206 8,1 8,6 7,4

25 – 29 80815 49840 30975 7,2 7,3 7,1

30 – 34 80173 48830 31343 7,2 7,2 7,2

35 – 39 76160 46719 29441 6,9 6,9 6,7

40 – 44 81407 50410 30997 7,3 7,4 7,1

45 – 49 87506 53757 33749 7,8 7,9 7,7

50 – 54 82434 50964 31470 7,4 7,5 7,2

55 – 59 71079 45704 25375 6,4 6,7 5,8

60 – 64 43397 27105 16292 3,9 4,0 3,7

65 – 69 72099 43937 28162 6,5 6,5 6,4

70 і старшому 97724 58986 38738 8,8 8,7 8,9

Із загальної кількості населення у віці:

молодшому за працездатний 183515 102287 81228 16,4 15,1 18,6

працездатному 679403 420483 258920 60,9 61,9 59,2

старшому за працездатний 252721 155966 96755 22,7 23,0 22,2

Як свідчать дані, кількість працездатного

населення сільської місцевості у Херсонській

області складає близько 259 тис. осіб, або 59,2 %

загальної кількості. Кількість осіб старшого віку

97 тис. осіб, або 22,2 %, а дітей — 81 тис. осіб,

або 18,6 %. При порівнянні цих показників з

попередніми роками спостерігається зменшен

ня питомої ваги дітей, збільшення працездат

ного населення і практично стала кількість осіб

старшого віку. Така ситуація свідчить про знач