Войтюк Д.Г. (ред.) Сільськогосподарські та меліоративні машини

Подождите немного. Документ загружается.

Розділ 6

290

У найнижчому положенні мотовила між кінцями пальців граблин і різа-

льним апаратом має бути зазор 25 мм, а між пальцями і спіралями шнека —

не менше ніж 15 мм. При цьому стежать, щоб граблини мотовила були пара-

лельні різальному апарату. Регулюють мінімальний зазор між граблинами і

різальним апаратом за допомогою компенсаторів, прикріплених у тримачах

мотовила. Пази вилок компенсаторів мають розміщуватися вздовж тримачів.

По горизонталі мотовило встановлюють так, щоб його граблини не тільки

підводили стебла до різального апарата, а й притискували їх до спіралей

шнека. Найкращі умови для цього будуть тоді, коли вал мотовила і різальний

апарат розміщуватимуться в одній вертикальній площині. Горизонтально

мотовило переміщується автоматично залежно від його вертикального поло-

ження.

Положення мотовила по вертикалі регулюють гідроциліндрами

(див.

рис. 6.27), а додатково по горизонталі — гідроциліндрами

Кут нахилу граблин (вперед і назад) змінюється автоматично при горизон-

тальному переміщенні мотовила вздовж підтримок завдяки копіру

(див.

рис. 6.26). При переміщенні мотовила вперед пальці граблин нахиляються

назад.

Частоту обертання мотовила в межах 14...19 об/хв регулюють гідрофікова-

ним клинопасовим варіатором (див. рис. 6.28) під час руху комбайна і залеж-

но від його швидкості руху.

Під час технічного обслуговування через кожні 60 мотогодин роботи потріб-

но змащувати солідолом підшипники вала мотовила.

Виконуючи роботи при піднятому мотовилі, слід на гідроциліндрі встано-

вити запобіжні упори.

Різальний апарат складається з двох основних частин — різальної і

протирізальної.

Різальна частина — це сегменти

(рис. 6.29) з насічкою, приклепані до

спинки ножа

, до якої зліва жорстко прикріплено головку з кулею. Сегменти,

спинка і головка утворюють ніж різального апарата.

Протирізальна частина —

це вкладиші

з насічкою,

приклепані до спарених паль-

ців

, які прикріплені болтами

до кутника

пальцьового

бруса.

Ніж вільно переміщується в

прорізах пальців. При цьому

сегменти задніми кінцями

спираються на пластини тертя

, а передніми (носками) тор-

каються вкладишів.

Над ножем встановлені при-

тискні лапки

, які усувають

вібрацію ножа у площині під

час його роботи. Вібрація ножа у вертикальній площині усувається завдяки впи-

ранню спинки ножа в пластину тертя

і відігнуту частину притискної лапки.

Правильному положенню ножа відносно лапки сприяє напрямна, в пазах

якої вільно переміщується його головка. Напрямну, як і пальцьовий брус,

прикріплено до переднього бруса корпусу жатки.

Рис. 6.29. Різальний апарат:

— кутник;

— болт;

— палець;

— вкладиш;

—

відросток пальця;

— сегмент;

— притискна лапка;

— спинка ножа;

— пластини тертя;

— регу-

лювальні прокладки;

— зазори

Машини для збирання зернових êóльтóр

291

Різальний апарат жатки нормального типу має відстань між осьовими лі-

ніями сегментів і пальців 76,2 мм, хід ножа — 88 мм.

Під час руху комбайна пальці

(рис. 6.30,

) розділяють хлібостій на окре-

мі смужки. Сегменти

(рис. 6.30,

), рухаючись відносно пальців, підводять

стебла

до вкладишів

і пероподібних відростків

пальців та затискають їх

між ними. Насічка на сегментах і вкладишах запобігає висковзуванню сте-

бел.

При подальшому переміщенні сегментів стінки стебел

(рис. 6.30,

)

зближуються, стебла частково прогинаються і зрізуються (рис. 6.30,

). Якщо

зазор

(рис. 6.30,

) між сегментами і вкладишами значний, то в нього мо-

жуть затягуватися стебла. Внаслідок цього різальний апарат забивається і

збільшується навантаження на ніж і механізм його приводу.

Ніж

(рис. 6.31) приводиться в зворотно-поступальний рух механізмом ко-

ливальної шайби від шківа

. Механізм має таку будову. Коливальна шайба

вільно посаджена за допомогою підшипника на колінчастий вал

. На цій

шайбі є шипи

, за допомогою яких вона шарнірно (на голчастих підшипни-

ках) з’єднана з водилом

Вихідний вал

водила ва-

желем

і щічками

рухомо

з’єднаний з головкою ножа

. При обертанні шківа

важіль

водила здійснює

коливальний рух, унаслідок

чого ніж рухається зворотно-

поступально.

Якість і надійність роботи

різального апарата зале-

жать від зазорів між сегмен-

тами ножа та протирізаль-

ними пластинами (вклади-

шами) та правильності мон-

Рис. 6.31. Схема механізму коливальної шайби:

— привідний шків;

— колінчастий вал;

— колива-

льна шайба;

— шип;

— водило;

— вихідний вал;

— важіль;

— з’єднувальна щічка;

— ніж

Рис. 6.30. Схема роботи різального апарата:

— розподіл хлібостою пальцями;

— притискання

стебла до вкладиша і відростка пальця;

— зближення

стінок стебла;

— прогинання і зрізування стебла;

—

затягування стерні і стебла в зазор між вкладишем і

сегментом;

— палець;

— вкладиш;

— стебло;

—

сегмент;

— відросток пальця

Розділ 6

292

тажу елементів апарата та його приводу, а також своєчасного змащування

тертьових поверхонь.

Зазори між сегментами і вкладишами регулюють прокладками

(див.

рис. 6.29), встановленими між пластинами тертя

і кутником

пальцьового

бруса. При значному спрацюванні пластини тертя перевертають. Перед регу-

люванням зазорів потрібно переконатися, що вкладиші пальців лежать в од-

ній площині. За потреби пальці підгинають трубою або легкими ударами мо-

лотка.

Зазор

між передніми кінцями сегментів і вкладишів допускається до

0,8 мм, а між задніми —

= 0,3...0,5 мм. Зазор

між притискними лапками і

сегментами (до 0,7 мм) регулюють прокладками, які встановлюють між плас-

тинами тертя

і лапками

. Сумарний зазор

(до 1 мм) між відігнутою

частиною притискної лапки і спинкою

ножа та спинкою ножа і пластиною

тертя

регулюють переміщенням цієї пластини.

Переміщенням головки

(рис. 6.32) важеля механізму коливальної шайби

регулюють з’єднання ножа з важелем так, щоб зміщення осей головки ножа

становило

= 2,5...2,0 мм при ході

головки важеля 88 мм.

Положення ножа вважається відрегульованим правильно, якщо він від зу-

силля руки вільно переміщується вздовж пальцьового бруса і без надмірного

люфту.

Через кожних 10 мотогодин роботи змащують солідолом шарнірні

з’єднання головок ножа і важеля механізму коливальної шайби (точок ма-

щення — дві). Через 500 мотогодин роботи замінюють трансмісійну оливу в

корпусі механізму коливальної шайби.

Виконуючи роботи біля різального апарата, дизель вимикають.

Рис. 6.32. Регулювання з’єднання головок ножа і важеля механізму

коливальної шайби:

— важіль у середньому положенні;

— важіль у крайніх положеннях;

— головка ножа;

— з’єднувальна щічка;

— головка важеля;

— зміщення осей головок важеля і ножа

(

= 2,5...3,0 мм);

— хід головок важеля і ножа (

= 88 мм)

Машини для збирання зернових êóльтóр

293

Стеблопіднімачі (рис. 6.33)

призначені для піднімання і підве-

дення стебел до різального апарата.

Основою стеблопіднімача є корпус

виготовлений з пружної сталі, до

якого нерухомо прикріплені перо

наконечник

. Хомут

вільно вста-

новлений на корпусі і може вільно

переміщатися вздовж нього. Пружи-

на

одним кінцем кріпиться до хо-

мута, іншим — до корпусу.

Стеблопіднімачі встановлюють на

кожному другому пальці, починаючи

з пальця, розміщеного на відстані

268 мм від лівої боковини жатки.

Стеблопіднімач працює так. При

переміщенні комбайна корпус

стеб-

лопіднімача рухається біля поверхні ґрунту і може злегка зариватися в нього.

Він піднімає полеглі стебла, а перо

підводить їх до різального апарата.

Шнек (рис. 6.34) переміщує зрізані стебла до середини жатки і подає їх до

бітера проставки. Він складається з циліндричного корпусу, на поверхні яко-

го приварені спіралі лівого

і правого

навивань. У центрі корпусу напроти

вікна проставки

розміщений пальцьовий механізм. Він утворений колінча-

стою нерухомою віссю

і пальцями

, що рухомо з’єднані з цією віссю та ко-

рпусом, відповідно через втулки та вічка

. Правий кінець колінчастої осі з

рукояткою

спирається на два підшипники корпусу шнека і прикріплений

болтами до плити. Лівий кінець колінчастої осі спирається на підшипник

корпусу шнека. Отже, правою опорою корпусу шнека є правий кінець колін-

частої осі. Лівою опорою є цапфа шнека, що спирається на підшипник, корпус

якого прикріпле-

ний болтами до

лівої плити. Цю

плиту болтами

прикріплено до

боковини жатки.

Отвори в плиті

під болти кріп-

лення зроблені

довгастими. Пли-

ту додатково за

допомогою гвин-

тової тяги також

прикріплено до

боковини жатки.

Права плита має

таке саме кріп-

лення.

При обертанні

корпусу

шнека

його вічка

ве-

Рис. 6.33. Стеблопіднімач:

— палець різального апарата;

— хомут;

— наконечник;

— пружина;

— корпус;

— перо

Рис. 6.34. Шнек жатки:

— схема роботи;

— схема пальцьового механізму;

— спіралі;

— пальцьовий механізм;

— проставка;

— корпус жатки;

— тра-

єкторія руху пальців;

— вічко;

— корпус шнека;

— палець;

—

рукоятка;

— колінчаста вісь;

— підшипник

Розділ 6

294

дуть за собою пальці

. Оскільки втулки пальців обертаються на колінчастій

осі

, геометрична вісь якої зміщена відносно осі корпусу шнека, пальці

плавно виходять із корпусу і ховаються в ньому, описуючи своїми кінцями

траєкторію

Шнек працює так. Під час роботи комбайна спіралі

(рис. 6.34,

) за-

хоплюють зрізані стебла і переміщують їх до середини корпусу

жатки. Паль-

ці

перехоплюють ці стебла та ті, що зрізуються напроти нього, і спрямову-

ють їх по днищу жатки до бітера проставки

Шнек приводиться в дію від зірочки із запобіжною муфтою, прикріпленої

на цапфі лівої опори.

Якість роботи шнека залежить від правильного розміщення його відносно

днища жатки і козирка відсікача, прикріпленого до задньої обшивки корпусу

жатки.

Відстань між спіралями шнека і днищем, пальцями та днищем у межах

6...35 мм регулюють опусканням або підніманням плит шнека за допомогою

гвинтових тяг.

Відстань між пальцями і днищем додатково регулюють поворотом колінчас-

тої осі пальцьового механізму. Для середніх умов роботи відстань між спіраля-

ми і днищем установлюють 10...15 мм, між пальцями і днищем — 12...20 мм.

Якщо хліба короткостеблі, то зазори зменшують. Під час збирання високовро-

жайних культур важливо, щоб пальці максимально виступали у верхній зоні,

оскільки перед пальцьовим механізмом нагромаджується значна маса стебел.

Чим далі виступають пальці, тим краще вони підхоплюють стебла.

Відстань між спіралями шнека і козирком відсікача встановлюють міні-

мальною переміщенням козирка. Надійність роботи шнека залежить від

своєчасного мащення його деталей і приводу. Втулку запобіжної муфти зма-

щують солідолом через 60 мотогодин, трубу колінчастої осі пальцьового меха-

нізму через 240 мотогодин.

Під час виконання робіт обертати шнек за пальці забороняється.

Бітер — це циліндричний барабан

(рис. 6.35) з привареними до нього

гребінками

. На кожусі барабана є вічка

, шарнірно з’єднані з ним, через

які пропущені пальці

пальцьового механізму. Ці пальці втулками вільно

насаджені на труб-

частий вал колін-

частої осі

. Лівий

кінець осі пропу-

щений через під-

шипники кочення

(корпуси їх

прикріплені до дис-

ків барабана) і

прикріплений бол-

том

через руко-

ятку

до боковин

проставки. Правий

кінець колінчастої

осі спирається на

підшипник кочен-

ня

, корпус якого

прикріплений до

Рис. 6.35. Схема бітера проставки:

— привідна зірочка;

— підшипники кочення;

— цап-

фа;

— диск;

— колінчаста вісь;

— палець;

— вічко;

— бара-

бан;

— боковина корпусу проставки;

— болт фіксації рукоятки;

— рукоятка;

— гребінка

Машини для збирання зернових êóльтóр

295

диска барабана. До диска

барабана болтами прикріплено цапфу

, що спи-

рається на підшипник кочення

корпус якого прикріплений до проставки.

Отже, лівою опорою барабана бітера є підшипники

, а правою —

підшипник

Привід бітера здійснюється від зірочки

, яка через ланцюг приводиться в

рух від трансмісійного вала похилої камери. Бітер працює так само, як і па-

льцьовий механізм шнека жатки. Відмінність полягає лише в тому, що роботі

пальців сприяють ще гребінки барабана.

Якість роботи бітера проставки залежить від відстані між кінцями пальців

і днищем проставки. За середніх умов роботи цю відстань встановлюють

28...35 мм поворотом колінчастої осі

за допомогою рукоятки

Трубчастий вал колінчастої осі змащують солідолом через 240 мотогодин

роботи. Прокручувати бітер за пальці забороняється.

Плаваючий конвеєр подає хлібну масу від бітера проставки до при-

ймальної камери молотарки. Він розміщений у похилій камері і складається

з ведучого вала, веденого барабана і ланцюгів з планками.

На ведучому валу жорстко прикріплені зірочки ланцюгів конвеєра, приві-

дний шків із запобіжною муфтою і зірочка ланцюгової передачі до трансмі-

сійного вала.

Ведений барабан — це вал

(рис. 6.36) із жорстко прикріпленими диска-

ми, до яких болтами приєднаний циліндричний кожух з трьома веденими

зірочками. Опорами вала є підшипники кочення, прикріплені в головках ва-

желів

підвіски барабана. Важелі

можуть прокручуватися на паль-

цях

, вільно встановлених у пазах

боковин

похилої камери. В бо-

ковинах є кутники

, до яких ва-

желі приєднані болтами

. Пружи-

ни

, надіті на болти

, утримують

вал

у нижньому положенні. Така

конструкція підвіски вала забезпе-

чує переміщення його у вертика-

льній площині.

Підвіска, за допомогою якої до-

сягається переміщення вала бара-

бана вздовж похилої камери, має

таку будову. Стрижень

з гайкою

і пружиною

пропущений через

отвори кронштейна

. На одному

кінці стрижня є гайка

, приваре-

на до центральної втулки. Другий

кінець з’єднано пальцем

з важе-

лем

Ланцюги з приклепаними до них поперечними металевими планками

утворюють ланцюгово-планчастий конвеєр

, який охоплює зірочки ведучого

вала та веденого барабана. Верхні гілки ланцюгів ковзають по дерев’яних

брусках-заспокоювачах. Нижня частина конвеєра робоча.

При обертанні ведучого вала його три зірочки приводять у дію ланцюгово-

планчастий конвеєр, планки якого підхоплюють хлібну масу, протягують її по

днищу похилої камери і подають у приймальну камеру молотарки. У разі по-

Рис. 6.36. Схема підвіски веденого барабана пла-

ваючого конвеєра:

— ланцюгово-планчастий конвеєр;

— вал;

— важіль підвіски;

— кутник;

— пру-

жини;

— болт;

— палець;

— паз;

—

гайки;

— стрижень;

— кронштейн;

—

боковина похилої камери;

— упорний кутник

Розділ 6

296

дачі пальцьовим механізмом бітера проставки великої порції хлібної маси

вона спочатку діє на ведений барабан конвеєра.

Важелі

підвісок, стискуючи пружини

, прокручуються на пальцях

вал

барабана піднімається. Порція хлібної маси проходить під веденим ба-

рабаном і піднімає планки конвеєра. При цьому виникає додатковий натяг

ланцюгів, під дією якого ведений вал переміщується до ведучого вала, стис-

каючи пружини

. Пальці

переміщуються у пазах

боковин похилої каме-

ри. Як тільки тиск хлібної маси на планки зменшиться, пружини повернуть

ведений барабан у вихідне положення. Оскільки подача хлібної маси не зав-

жди рівномірна, конвеєр у процесі своєї роботи змінює своє положення —

«плаває», пристосовуючись до товщини шару хлібної маси.

Якість роботи плаваючого конвеєра залежить від правильного натягу лан-

цюгів і здатності змінювати веденим барабаном своє положення залежно від

товщини шару хлібної маси.

Натяг ланцюгів регулюють так. З обох боків відкручують гайки

. Ко-

ли пружини

будуть стиснуті до довжини 90 мм, гайки

закручують до

упору в кронштейн

. При цьому між гайкою

центрувальної втулки і упор-

ним кутником

має бути зазор 10...12 мм. Якщо його немає, то втрачається

пружність у поздовжній підвісці веденого барабана і збільшується переван-

таження в ланцюгах та на веденому валу.

Для перевірки натягу ланцюгів конвеєра крайній з них піднімають посе-

редині вгору. При цьому палець

має переміститись у пазу

не менш як на

10 мм.

Зазор під веденим барабаном між днищем похилої камери та планкою

конвеєра (95...10 мм) регулюють прокладками, встановлюючи їх між кутни-

ком

та гайкою болта

Технічне обслуговування плаваючого конвеєра полягає в перевірці техніч-

ного стану планок та їх кріп-

лення, а також у періодичному

змащуванні рухомих з’єднань.

Через 60 мотогодин роботи

змащують втулку шківа веду-

чого конвеєра, а через 240 мо-

тогодин — осі кочення рухо-

мих полозків і підшипники

ведучого вала конвеєра.

Під час ТО верхні відкидні

кришки похилої камери на-

дійно фіксують у відкритому і

закритому положеннях.

Механізм реверса

(рис. 6.37) похилої камери

призначений для зворотного

прокручування робочих орга-

нів жатної частини на випа-

док забивання їх хлібною ма-

сою. Він має таку будову.

Храповик

нерухомо за до-

помогою шпонки прикріпле-

ний на трансмісійному валу

Рис. 6.37. Схема механізму реверса похилої камери:

— положення фіксаторів «Увімкнено»;

— положен-

ня фіксаторів «Вимкнено»;

— фіксатори;

— води-

ло;

— гідроциліндр;

— кронштейн боковини похилої

камери;

— глибокий паз стакана;

— маховичок;

—

виступ маховичка;

— мілкий паз стакана;

— ста-

кан;

— пружина;

— палець фіксатора;

— хра-

повик;

— трансмісійний вал приводу жатної частини

Машини для збирання зернових êóльтóр

297

з правого боку похилої камери. На маточині храповика рухомо (на підшип-

нику кочення) посаджено водило

. До водила шарнірно приєднаний шток

гідроциліндра

, гільза якого шарнірно з’єднана з кронштейном

правої бо-

ковини похилої камери. В кронштейні і водилі нерухомо розміщені стакани

фіксаторів

з глибокими

(рис. 6.37,

) і мілкими

пазами. На пальцях

фіксаторів є пружини

і маховички

з виступами

Для прокручування робочих органів у зворотному напрямку фіксатори

вмикають (рис. 6.37,

), опускаючи їх маховички виступами у глибокі пази

стаканів. При цьому пальці фіксаторів зчіплюються із зубцями храповика.

При подачі оливи в поршневу порожнину гідроциліндра

його шток по-

вертає проти стрілки годинника водило

, а через палець фіксатора

і храпо-

вик на кут, відповідний ходу штока. Палець фіксатора

проковзує по зубцях

храповика і фіксує його в повернутому положенні. Якщо оливу підводять у

штокову порожнину гідроциліндра, то його шток повертає водило з фіксато-

ром

за стрілкою годинника. При цьому палець фіксатора проковзує по зуб-

цях храповика (храповик не обертається) і в крайньому положенні заходить

знову в западину зубців. За потреби цикл прокручувань повторюють.

Керують гідроциліндром за допомогою розподільника, який вмикають

кнопками.

Після прокручування робочих органів у зворотному напрямку фіксатори

піднімають і повертають так, щоб виступи

маховичків були у мілких пазах

(див. рис. 6.37,

) стаканів водила і кронштейна.

Перед включенням у роботу механізму реверса обов’язково вимикають

привід робочих органів жатної частини.

Вмикати привід допускається лише тоді, коли фіксатори виведені із зчеп-

лення з храповиком (див. рис. 6.37,

Після користування механізмом реверса шток гідроциліндра встановлю-

ють до повного його втягування в гільзу (корпус).

Візок жатки призначений для транспортування жатки на значні відста-

ні за допомогою комбайна. Він двовісний універсальний для жаток, які мають

ширину захвату 5,0; 6,0; 7,0 м.

Перед установленням жатки на візок її механізм зрівноважування блоку-

ють, мотовило опускають і зміщують до проставки, а потім його фіксують

штирями до тримачів, башмаки встановлюють на мінімальну висоту зрізу.

Закріплюють жатку на візку гайками. Швидкість її транспортування до

20 км/год, на крутих поворотах — до 5 км/год.

Жатна частина комбайна «Лан»

має такі основні відмінності від комбайна

КЗС-9-1:

y немає проставки з бітером у похилій камері;

y реверсування робочих органів жатної частини здійснюється електродви-

гуном, установленим на корпусі похилої камери;

y рухомий диск шківа варіатора мотовила переміщується електродвигу-

ном;

y кут нахилу пальців граблин змінюють вручну;

y для ефективнішого переміщення хлібної маси до центру шнека жатки в

проміжках між спіралями шнека встановлений пальцьовий механізм;

y копіювання рельєфу поля у поздовжньому напрямку здійснюється за до-

помогою пружин, встановлених на гідроциліндрах піднімання і опускання

жатної частини, а у поперечному — завдяки гідроциліндрам, встановленим

на боковинах похилої камери.

Розділ 6

298

Технологічні регулювання. Висоту зрізу (50, 100, 150 мм) у режимі копію-

вання регулюють перестановкою башмаків по висоті, без копіювання (50...800

мм) — гідроциліндрами.

Зусилля (300 Н) башмака на ґрунт регулюють натягом пружин гідроци-

ліндра таким чином, щоб між пластинами циліндра і гайками пальців був

зазор 5 мм.

Натяг привідного паса жатної частини здійснюють роликом так, щоб куто-

ве положення важеля натяжного ролика було 0...10 мм.

Частоту обертання мотовила змінюють перестановкою зірочок і варіатором.

При

= 14 частота обертання становить 12...47 об/хв, а при

= 17 —15...57 об/хв.

Інші регулювання такі самі, як і в жатній частині комбайна КЗС-9-1.

Основні напрями розвитку жатних частин. Різальний апарат. На хе-

дерах зернозбиральних комбайнів, як правило, застосовують різальні апара-

ти сегментно-пальцьового типу нормального різання, тобто крок пальців,

крок сегментів і хід ножа однакові й дорівнюють 76,2 мм, або із збільшеним

ходом ножа: 80, 83 84, 88, 90 мм. Фірма «White» (Канада) на хедерах установ-

лює апарат з кроком пальців і сегментів 38,1 мм і ходом ножа 76,2 мм. Такий

апарат сконструйований спеціально для збирання сої.

Для скошування полеглих і вологих хлібів деякі вітчизняні та зарубіжні

фірми застосовують різальний апарат з так званим тандем-зрізом (див.

рис. 6.41).

Частота коливань ножа становить 452...608 об/хв.

Ніж приводиться в дію переважно кривошипно-шатунним механізмом.

Останнім часом широко використовують механізм коливальної шайби і об-

межено планетарний механізм (фірма «Deutz Fahr», М-1630, Німеччина).

Мотовило. В хедерах комбайнів застосовують універсальні (ексцентри-

кові) мотовила діаметром 1100...1200 мм, п’яти- і шестилопатеві з частотою

обертання до 79 об/хв. Частоту обертання регулюють варіаторами з гідро- чи

електрокеруванням або регульованим гідромотором.

Межі регулювань положення вала мотовила відносно різального апарата

по висоті: мінімум — 515 мм, максимум — 1500 мм; по горизонталі (винос):

мінімум — 125 мм, максимум — 700 мм.

З метою поліпшення якості роботи мотовила деякі фірми автоматизують

зміну частоти обертання мотовила залежно від зміни швидкості комбайна.

Шнеки. Як правило, шнеки хедерів мають ліве і праве навивання спіра-

лей, а посередині розміщений пальцьовий (ексцентриковий) механізм.

З метою усунення намотування стебел у середній частині шнека вічка паль-

ців ексцентрикового механізму виконують «утопленими» (комбайн «Дон»).

У більшості шнеків збільшене перекриття вхідного вікна похилої камери

спіралями шнека. Це дало змогу забезпечити рівномірний розподіл стебел по

ширині похилої камери.

Для поліпшення рівномірності подачі хлібної маси у молотарку додатково

встановлені пальцьові механізми в проміжках між спіралями шнека (ком-

байн «Лан»). З цією метою фірмою «Massey Ferguson» між різальним апара-

том і шнеком встановлено прогумований стрічковий конвеєр з планками. До-

вжина конвеєра становить 500 мм, а лінійна швидкість — 1,2...1,5 м/с.

При збиранні вологих і соломистих хлібів часто забивається шнек. Для

прокручування шнека у зворотному напрямку передбачені реверсивні гідро-

фіковані редуктори у комбайнах моделі 8820 фірми «Джон Дір», РСМ-10

(«Ростсельмаш»).

Машини для збирання зернових êóльтóр

299

Передбачається збільшення параметрів шнека. Так, діаметр циліндра шне-

ка має бути 300...410 мм, діаметр шнека по спіралях — 500...610 мм, крок спі-

ралей — 460...670 мм, частота обертання шнека — 150...260 об/хв, діаметр па-

льців переважно становить 12,7 мм, проте є тенденція до збільшення (14 мм).

Пристрої зрівноважування і копіювання рельєфу поля.

Ці пристрої за способом сприйняття нерівностей поля можна поділити на три

групи.

Першу групу

утворюють механічні копіювальні пристрої (башмаки), які

безпосередньо контактують з поверхнею поля. Певний тиск на башмаки за-

безпечують спеціальні механізми зрівноважування, обладнані пружинами.

За таким принципом працюють хедери комбайнів «Нива», «Енисей-1200», а

також хедери комбайнів «Дон», «Славутич», які забезпечують копіювання ре-

льєфу поля як в поздовжньому, так і в поперечному напрямках відносно на-

прямку руху комбайна полем.

Деякі фірми США, Канади та інші замінили пружинне зрівноважування

хедера на пневмогідравлічне, тобто замість пружин установлюють пневмогід-

роакумулятори. Недоліком пристроїв копіювання першої групи є виникнення

додаткового опору переміщенню комбайна полем.

Другу групу

утворюють пристрої, в яких нерівності поверхні поля сприй-

мають копіри чи щупи. Виконавчими механізмами цих пристроїв є гідроци-

ліндри. Одні з них переміщують хедер у поздовжньому напрямку, а інші — в

поперечному. Керує процесом комп’ютер. За таким принципом працюють хедери

комбайнів фірм «Massey Ferguson», «Сlааs» та ін.

Третю групу

систем автоматичного регулювання висоти зрізу становлять

плаваючі різальні апарати. Ця сис-

тема копіювання є комбінацією

першої та другої груп. Різальний

апарат копіює рельєф поля, спира-

ючись на башмаки, а висота уста-

новки хедера регулюється за типом

систем другої групи. Такі апарати

використовують американські фір-

ми на хедерах для збирання сої і

полеглих колосових зернових куль-

тур.

Обчісувальний при-

стрій (рис. 6.38) з обчісуванням

на корені розміщують на жатці або

комбайні. Збирання хлібів з обчі-

суванням на корені — один із на-

прямків зниження затрат енергії

на обмолот.

Під час руху комбайна стебла

відхиляються кожухом

(рис. 6.38,

) у напрямку руху. Від кожуха сте-

бла відводяться ротором

. Пальці

обчісувального барабана

, розді-

ляючи стеблостій на смужки, обчі-

сують зерно із колоса (волоті) і

спрямовують його разом із залиш-

Рис. 6.38. Схеми пристроїв для обчісування:

— на корені;

— у потоці зрізаних рослин;

—

кожух;

— ротор;

— обчісувальні барабани;

— конвеєри;

— шнек;

— домолочуваль-

ний барабан;

— різальний апарат;

— поділь-

ник;

— паси рівчака;

— затискний конвеєр;

— підбарабання;

— очисник;

— комірка

пальців обчісувального барабана