Войтюк Д.Г. (ред.) Сільськогосподарські та меліоративні машини

Подождите немного. Документ загружается.

Розділ 13

530

застосовують для культур суцільної сівби і для вологозарядження. Його мож-

на застосовувати тільки на спланованому полі.

Полив по борознах

— кращий із поверхневих способів поливу. Його вико-

ристовують для зрошення кукурудзи, буряку, картоплі, овочевих, а також

плодових культур і виноградників. Полив по борознах здійснюють при спла-

нованій поверхні та схилах від 0,001 до 0,03.

До поливу зрошувального лану на його поверхні нарізають поливні бороз-

ни. Найчастіше використовують проточні борозни, в яких вода рухається і од-

ночасно поглинається ґрунтом.

Підґрунтове зрошення провадять за рахунок подавання води в ак-

тивний шар ґрунту до коренів рослин (рис. 13.27) по трубах

або кротовинах

на глибині 40...50 см. Воно не руйнує структуру ґрунту, не потребує відкри-

тої мережі, дає змогу механізувати обробіток ґрунту та економно витрачати

воду.

Крапельне зрошення — це один із способів підґрунтового зрошення.

Воно забезпечує надходження води по крапельницях у зону зволоження під

дією капілярних сил. При цьому зволожується менший об’єм ґрунту, ніж під

час дощування або поверхневого зрошення. Однією з основних переваг кра-

пельного зрошення є подача води невеликими нормами через короткі інтер-

вали часу. За цього способу зрошувальні норми зменшуються у середньому на

20...50 % порівняно зі звичайними способами.

Система крапельного зрошення (рис. 13.28) складається із насоса

, фільт-

рів очищення води

, контрольних приладів

, гідропідживлювача

з’єднувального

, магістрального

і розподільного

трубопроводів, крапель-

ниці

Рис. 13.27. Схема підґрунтового зрошення:

— дренажні труби;

— кротовини

Рис. 13.28. Схема системи крапельного зрошення:

— насос;

— фільтр очищення води;

— контрольні прилади;

— з’єднувальний трубо-

провід;

— гідропідживлювач;

— магістральний трубопровід;

— розподільний трубопровід;

— патрубки;

— крапельниці

Меліоративні машини

531

Цим способом поливають, як правило, багаторічні насадження. Розподіль-

ні трубопроводи розміщують безпосередньо на поверхні ґрунту або підвішу-

ють на висоті до 30 см, що дає змогу візуально стежити за роботою крапель-

ниці. Витрата води крапельницями залежить від водопроникності ґрунту і

становить 1,5...10 дм

/год.

13.6.2. Далекоструминні дощувальні апарати

На практиці використовують далеко- і середньоструминні дощувальні

апарати, короткоструминні насадки дефлекторного і секторного типу. Дале-

коструминні дощувальні апарати

працюють під тиском 0,4...1,0 МПа з

радіусом дії до 60 м. Вони бувають з

турбіною, з реактивною лопаткою

(рис. 13.29) і з механічним приводом.

Далекостуминні дощувальні апара-

ти за конструкцією механізмів обер-

тання поділяють на апарати, які вико-

ристовують механічну енергію від ВВП

трактора, кінетичну енергію струменя,

розріджене повітря на виході струменя

із сопла, реактивну силу струменя.

Механічний привід від ВВП трактора

складається із шестеренного і

черв’ячного редукторів та храпового

механізму. Він є лише на тракторних

дощувальних машинах. Кінетична

енергія струменя, що вилітає із сопла

використовується в розбірних установ-

ках і широкозахватних машинах, їх

виконують у двох варіантах: з хитним

у вертикальній площині коромислом

(пірнаючою лопаткою) та обертовою

турбіною (реактивною лопаткою).

Обертання ствола в апаратах з тур-

бінкою забезпечується її лопатями, які входять у струмінь води, що виходить

із сопла. Через два черв’ячних редуктори, кривошипно-шатунний та храпо-

вий механізми обертання від турбінки передається на черв’як, який обкочу-

ється навколо черв’ячного колеса, закріпленого на нерухомому корпусі, і обе-

ртає ствол.

Швидкість обертання ствола регулюють зміною величини переміщення

лопаток у струмінь. У процесі роботи турбінка відсікає частину струменя,

забезпечуючи тим самим якісний полив зони поблизу апарата. Однак це

призводить до зниження дальності польоту струменя на 20...30 %.

У дощувальних апаратах, механізм обертання яких працює за рахунок

розрідження, створюваного струменем, сопло закінчується дифузором (роз-

ширювальною насадкою). Проходячи через вузький перетин дифузора, потік

води утворює зону вакууму, яка з’єднується трубкою з пневматичним, напри-

клад діафрагмовим, двигуном, що працює за рахунок перепаду тиску між ат-

мосферою та вакуумом у дифузорі. Коливання діафрагми через храповий ме-

ханізм приводять у рух ствол апарата.

Рис. 13.29. Далекоструминний дощувальний

апарат з реактивною лопаткою:

— реактивна лопатка;

— корпус;

— пру-

жина кручення;

— вертикальна вісь;

—

гайка;

— гвинт-розсікач;

— пружини;

— насадки;

— шайби;

— патру-

бок;

— різьба;

— головка під ключ;

—

ущільнення;

— патрубок

Розділ 13

532

При розміщенні осі сопла під деяким кутом до осі ствола виникає реактив-

ний момент, який використовується для обертання ствола дощувального апа-

рата. Такі апарати потребують спеціальних гальмових пристроїв, які сприй-

мають різницю між обертальним моментом від реактивної сили струменя і

моментом тертя обертальних частин апарата. Найбільшого поширення набу-

ли гідравлічні та механічні гальмові пристрої. Гідравлічне гальмо — це шес-

теренний або інший ротаційний масляний насос, що перекачує масло по за-

мкненому каналу, отвір якого регулюють вентилем або краном. Зміною опору

досягають різної частоти обертання ствола дощувального апарата.

13.6.3. Насосні станції

Насосні станції, що подають воду із закритих водойм у зрошувальну мере-

жу, бувають стаціонарні та пересувні (сухопутні і плавучі). Стаціонарні насос-

ні станції впродовж усього терміну експлуатації перебувають на одному місці.

Вони оснащені спеціально обладнаним водозабором, який приводиться в дію

від теплових або електричних двигунів, і стандартним насосним устаткуван-

ням.

Розміщення водозабору сухопутних пересувних насосних станцій можна

змінювати. Ці станції бувають начіпні та причіпні. Вони призначені для по-

дачі води у зрошувальну мережу дощувальних установок і машин. Пересувні

насосні станції застосовують при забиранні води з річок. Залежно від висоти

підняття води плавучі станції поділяють на низьконапірні з підняттям води

до 10 м, середньонапірні — від 10 до 25 м і високонапірні для підняття води

на висоту 25...100 м.

Насосна станція СНН-75-40 призначена для подавання води у закриту або

відкриту зрошувальну мережу. Загальний вигляд насосної станції показано

Рис. 13.30. Напірна станція СНН-75-40:

— приймальна сітка всмоктувальної лінії;

— відцентровий насос;

— редуктор;

— рама

насосної станції;

— огородження карданного вала;

6 —

розвантажувальні ланцюги;

—

шланг газового ежектора;

8 —

тросовий підйомник всмоктувальної лінії;

9 —

напірна засувка;

— напірна лінія

Меліоративні машини

533

на рис. 13.30. Основні складові одиниці станції такі: рама

, відцентровий на-

сос

, одноступінчастий підвищувальний редуктор

, напірна засувка

, напір-

на лінія

10,

ежектор.

Технологічний процес роботи. По всмоктувальній трубі через приймальну

сітку

вода з каналу або іншого вододжерела надходить у відцентровий насос

, який змонтовано на корпусі редуктора. Насос приводиться в дію через ре-

дуктор від вала відбору кожухом. Частота обертання робочого колеса насоса

2100 хв

–1

. Для розвантаження начіпної системи трактора та стабілізації по-

ложення насосної станції призначені розвантажувальні ланцюги

Від насоса вода крізь засувку

надходить під тиском у напірну лінію

по ній у дощувальну установку або в зрошувальну мережу. Всмоктувальну

лінію піднімають і опускають за допомогою тросового підйомника

. Для за-

повнення всмоктувальної лінії і корпусу насоса водою перед пуском станції

призначений газовий ежектор, який монтують на випускній трубі двигуна

трактора. Газовий ежектор відсмоктує по шлангу

повітря з насоса. Це озна-

чає, що станція готова до пуску.

13.6.4. Дощувальні машини і установки

Дощувальна машина ДКШ-64 «Волжанка»

— це середньоструминна, бага-

тоопорна, самохідна, позиційної дії з фронтальним переміщенням машина,

яка призначена для поливу дощуванням зернових, деяких видів овочевих,

технічних культур, багаторічних трав і пасовищ. Машина працює віл закри-

тої зрошувальної мережі, а за наявності пересувних насосних станцій може

використовуватися на ділянках з відкритою зрошувальною мережею (рис.

13.31).

Дощувальна машина «Волжанка» складається з двох поливних крил, до-

щувальних апаратів

та привідного візка. Крила розміщені з обох боків полив-

ного трубопроводу зрошувальної мережі. Ширина захвату двох крил 800 м.

Для звільнення від води трубопроводи обладнані зливними клапанами. Опор-

ні колеса жорстко приєднуються до поливного трубопроводу. Привідний візок

Рис. 13.31. Дощувальна машина ДКШ-64 «Волжанка»

Розділ 13

534

призначений для перекочування крил машини з одного місця на інше і роз-

міщений у центрі поливного трубопроводу.

Дощувальні машини ДКШ «Волжанка» працюють так. Поливне крило за

допомогою гнучкого шланга підключають до гідранта і відкривають заслін-

ку. Під тиском води, що надходить у трубопровід, зливні клапани автома-

тично закриваються, починають працювати дощувальні апарати, зрошуючи

ділянку. Після закінчення поливу заслінку на гідранті закривають. При цьо-

му зливні клапани автоматично відкриваються і вода з трубопроводу вилива-

ється. Потім відокремлюють гнучкий шланг від гідранта і закріплюють його

на поливному трубопроводі. Вмикають двигун і поливне крило перекочують

на нову позицію до іншого гідранта та встановлюють так, щоб дощувальні

апарати були у вертикальному положенні. Вимикають двигун і закривають

його кожухом. Після цього трубопровід приєднують до гідранта, відкривають

заслінку і продовжують полив. Друге поливне крило приєднують до першого

гідранта, відкривають заслінку і проводять полив смуги другого крила на пер-

шій позиції. Таким чином, обидва поливні крила працюють одночасно. Пере-

кочують поливні крила з позиції на позицію почергово.

Дощувальна машина ДФ-120 «Дніпро»

— фронтальної позиційної дії.

Призначена для поливу зернових, технічних, овочевих культур, багаторічних

трав і пасовищ. Полив здійснюється від гідрантів закритої зрошувальної сис-

теми, розміщених на відстані 54 м один від одного. Ця машина — алюмініє-

вий трубопровід, який має діаметр 180 мм, довжину 448 м, встановлений на

17 рухомих візках. Ферми за допомогою тросової підвіски підтримують водо-

провідний пояс. На відкрилках ферм змонтовані дощувальні апарати «Ро-

са-3». Опори обладнані мотор-редукторами, що є приводом машини. Джере-

лом електроенергії є пересувна електростанція. На тракторі ЮМЗ-6Л встано-

влено синхронний генератор ЕССб-82-42, що приводиться в рух від вала від-

бору потужності (ВВП) трактора.

На одній машині встановлюють два приєднувальних трубопроводи. Один

приєднують до гідранта зрошувальної мережі, а другий закритий заглушкою.

Опорні візки водопровідного трубопроводу встановлені на двох металевих ко-

лесах, які приводяться в рух мотор-редукторами.

Дощувальні агрегати ДДА-100М і ДДА-100МА

організовують з відкритих

зрошувальних систем.

Розподіляють воду на полях за допомогою тимчасової зрошувальної систе-

ми, що складається з тимчасових зрошувачів, вивідних борозен і поливної

мережі. Останніми роками для поливу двоконсольними агрегатами застосо-

вують також комбіновані системи зрошення: в них об’єднуються відкрита і

закрита системи. Господарські розподільники будують із закритими трубо-

проводами, а ділянкові зрошувачі — відкритими. Ці зрошувачі розміщують

на відстані 120 м один від одного.

Обслуговують двоконсольний агрегат два працівники: машиніст-тракто-

рист і поливальник.

Залежно від поливної норми дощувальний агрегат має здійснювати парну

або непарну кількість проходів уздовж зрошувачів. Найбільша економія води

досягається тоді, коли полив починається з голови зрошувача, а кількість

проходів агрегату непарна.

Дощувальна машина «Кубань-М»

(рис. 13.32) — багатоопорна машина

фронтальної дії з електроприводом, призначена для поливу зернових, овоче-

вих і технічних культур, багаторічних трав та пасовищ. Вона складається з

Меліоративні машини

535

двох крил

, кожне з яких має сім шарнірно з’єднаних між собою секцій

52,5 м завдовжки, що спираються на візки

з пневматичними колесами і

електричним приводом.

Центральну секцію розміщують на чотириколісному візку

і вздовж зро-

шувального каналу

. На секцію встановлюють дизель-насосний агрегат, ге-

нератор, щити керування машиною, кабелі, що з’єднують генератор зі щита-

ми керування, механізмами автоматизації та мотор-редукторами. До насоса

приєднують всмоктувальний патрубок

з плаваючим клапаном

. Опори об-

ладнані мотор-редукторами, що є приводом машини. Джерелом електроенер-

гії є генератор, встановлений на візку

Машина має системи керування і захисту, які забезпечують вибір напрям-

ку руху, запуск і зупинку, середню швидкість руху, ручну зупинку будь-якого

візка, автоматичну синхронізацію руху і аварійну зупинку.

Полив машина здійснює в режимі роботи при автоматичному русі вздовж

відкритого облицьованого каналу внутрішньогосподарської зрошувальної ме-

режі. Норми поливу залежать від зміни середньої швидкості руху і зберігання

постійної подачі водяного насоса.

Дощувальна машина «Каравела»

— багатоопорна, фронтальної дії, при-

значена для поливу зернових, технічних, овочевих культур, багаторічних

трав і пасовищ. Полив здійснюють під час руху одночасно із забором води з

відкритого каналу. Машина складається з двох машин «Фрегат», з’єднаних

центральним візком. На ній змонтовано насосно-силову установку з водоза-

бірним вузлом, пульт керування і контролю, прилади системи стабілізації

курсу. Машина обладнана автоматичними системами стабілізації курсу

вздовж каналу, синхронізації руху візків, автоматичними системами аварій-

ного захисту машини від зміщення відносно каналу, вигину водопровідного

трубопроводу, порушення режиму дизель-насосної установки.

Дощувальну машину «Фрегат»

(рис. 13.33) застосовують для поливу зер-

нових, овочевих, технічних культур, багаторічних трав і пасовищ. Полив

здійснюють по колу. Залежно від природно-кліматичних умов зони зрошення

використовують машини «Фрегат» різних модифікацій — ДМ і ДМУ, які

складені з уніфікованих вузлів та деталей. Вони відрізняються кількістю са-

мохідних опор і режимом роботи, робочим тиском, витратою води, інтенсивні-

стю дощу.

Самохідні опори (рис. 13.34) призначені для кріплення на них водо-

провідного трубопроводу і переміщення його під час поливу. Їх встановлюють

на металевих колесах

, що приводяться в рух від гідроприводу

через сис-

тему важелів

. Гідропривід кріпиться до рами

, на якій також встановлені

Рис. 13.32. Дощувальна машина «Кубань-М»:

— центральний візок;

— облицьований зрошувальний канал;

— всмоктувальний патру-

бок;

— плаваючий клапан;

— крила машини;

— опорні візки

Розділ 13

536

коротка труба

система автома-

тичної синхроні-

зації руху опори

і огорожа коліс

Самохідні опо-

ри розміщують на

різних відстанях

від центра обер-

тання, тому вони

рухаються з різ-

ною швидкістю і

підтримують пря-

му лінію водо-

провідного трубо-

проводу. Забезпе-

чують це відпо-

відним регулю-

ванням дросель-

них клапанів, уста-

новлених на всіх

візках, крім останнього. Дросельні клапани регулюють так, щоб, починаючи з

передостанньої опори, кожний наступний пропускав до гідроциліндра меншу

кількість води.

Під час роботи дощувальних машин різних модифікацій потрібно підтри-

мувати рекомендований для кожної машини робочий тиск, оскільки від нього

залежить якість поливів, змінюється швидкість руху машин, поливна норма,

радіус дії дощувальних апаратів, крупність крапель дощу, можуть виникати

поломки і несправності машин.

Експлуатація дощувальних машин «Фрегат» пов’язана з експлуатацією

насосних станцій і водопроводів закритої зрошувальної мережі. Для змен-

шення витрат води потрібно закрити заслінки на машинах перед ввімкнен-

Рис. 13.33. Дощувальна машина «Фрегат»:

— водопровідний трубопровід;

— дощувальні

апарати;

— самохідна опора

Рис. 13.34. Самохідна опора машини «Фрегат»:

—колесо;

— система важільного механізму приводу коліс;

— гід-

ропривід;

— рама;

— труба;

— система автоматичної синхроніза-

ції руху опори;

— огорожа

Меліоративні машини

537

ням їх у роботу. Це скорочує час наповнення системи водою і зменшує витра-

ти води через зливні клапани та дощувальні апарати. Щоб вимкнути дощу-

вальну машину, потрібно спочатку зупинити насосний агрегат.

Технологічне налагодження дощувальної машини «Фрегат». Повністю за-

крити ручку регулятора швидкості руху останнього візка і промивний патру-

бок (рукоятку крана-задавача встановити у положення «Закрито»). Підняти

штовхачі коліс привідних візків, відкрити всі крани дощувальних апаратів.

Увімкнути насосну станцію і, плавно відкриваючи засувку на напірному тру-

бопроводі, довести тиск на нерухомій опорі до 0,65 МПа.

Налагоджувати апарати від першого до останнього візка в такій послідов-

ності: закрити кран перед апаратом, що регулюється; встановити і закріпити

на основній насадці манометр з трубкою Піто на відстані 3 мм від кінця соп-

ла; поступово відкриваючи кран, довести тиск води за манометром приладу

ППД-6 до потрібного значення.

Установити кут сектора поливу кінцевого дощувального апарата. При

встановленні кінцевого апарата на полив по колу необхідно підняти і закрі-

пити палець перекидного важеля.

Перевірити роботу всіх апаратів у зворотній послідовності. Після перевірки

ввести у струмінь гвинти-розсікачі так, щоб не порушити компактність стру-

меня і характеру обертання апарата. Перевести кран-задавач у положення

«Відкрито» і опустити штовхачі коліс.

Запитання і завдання для самоперевірки

1. Які посівні і садильні машини використовують у розсадниках?

2. Які машини застосовують для висіву та садіння сіянців і саджанців?

3. Будова і процес роботи машини для висіву насіння і висаджування

саджанців лісових культур. 4. Будова і процес роботи викопувальної ско-

би? 5. Будова і процес роботи обладнання для механічного обробітку ґрун-

ту в лісівництві. 6. Які машини і знаряддя застосовують для освоєння

нових земель? 7. Особливості будови конструкції плугів для освоєння но-

вих земель. 8. Будова і принцип роботи дискових борін. 9. Які є види котків? 10. Будова і

процес роботи кущоріза. 11. Які машини застосовують для викорчовування пеньків і зби-

рання каміння? 12. Які є способи осушування боліт? 13. Будова канавокопачів і кротодре-

нажних машин. 14. Які машини і знаряддя використовують для землерийних робіт?

15. Робоче обладнання універсального екскаватора. 16. Яка будова бульдозера? 17. Для

чого призначений скрепер і як він працює? 18. Які регулювання має відвал грейдера?

19. Основні види меліоративних робіт і комплекси машин для їх механізації. 20. Назвіть

типи машин для культуртехнічних робіт. 21. Загальна будова і робочий процес кущорізів,

викорчовувачів, каменезбиральних машин. 22. Типи машин для земляних робіт, загальна

будова і робочий процес каналокопачів, екскаваторів, грейдерів. 23. Які ви знаєте способи

поливу? 24. Загальна будова і робочий процес дощувальних машин та установок.

Розділ 1

538

Анциферов Ф.Е.

Машины для садоводства. — Ленинград: Агропромиздат,

1990. — 304 с.

Войтюк Д.Г., Гаврилюк Г.Р.

Сільськогосподарські машини. — К.: Урожай,

1994. — 448 с.

Гапоненко В.С., Войтюк Д.Г.

Сільськогосподарські машини. — 6-е вид.,

перероб. і допов. — К.: Урожай, 1992. — 448 с.

Гольтяпин В.Я.

Современные самоходные зерноуборочные комбайны // Трак-

торы и сельскохозяйственные машины. — 1997. — № 3. — С. 35 – 40.

Грінь О.М.

Механізація виробництва овочів. — К.: Урожай, 1990. — 192 с.

Карпенко А.Н., Халанский В.М.

Сельскохозяйственные машины. — М.: Колос,

1989. — 526 с.

Кленин Н.И., Сакун В.А.

Сельскохозяйственные и мелиоративные маши-

ны. — М.: Колос, 1994. 642 с.

Льноуборочные

машины / Г.А. Хайлис, Н.Н. Быков, В.Н. Бухарин и др. — М.:

Машиностроение, 1985. — 232 с.

Марченко В.І.

Сільськогосподарські машини6 Підручник. — К.: Вища шк.,

1999. — 344 с.

10.

Машины

для послеуборочной обработки зерна / Б.С. Оксин, И.В. Горбачов,

А.А. Терехин, В.М. Соловьев. — М.: Агропромиздат, 1987. — 238 с.

11.

Механізація

сільськогосподарського виробництва і захисту рослин: Нав. посі-

бник / Д.Г. Войтюк, І.В. Адамчук, Г.Р. Гаврилюк, О.С. Марченко; За ред.

Д.Г. Войтюка. — К.: Вища шк., 1993. — 512 с.

12.

Погорілець О.М., Живолуп Г.І.

Зернозбиральні комбайни. — К.: Урожай,

1994. — 232 с.

13.

Погорілий Л.В., Коваль С.М., Грищишин М.І.

Напрямки розвитку технології

збирання врожаю зернових і переоснащення сільського господарства новою

зернозбиральною технікою // Зб. наук. праць Національного аграрного ун-ту

«Механізація сільськогосподарського виробництва». — К.: НАУ, 2000. —

Т. VII. — С. 5 – 7.

14.

Погорілий Л.В., Коваль С.М.

Напрямки розвитку конструкцій і узагальнені

технологічні показники зернозбиральних комбайнів // Наук. вісн. Національ-

ного аграрного ун-ту. — К., 1998. — Вип. 9. — С. 107 – 117.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ

ЛІТЕРАТУРИ

Списоê реêомендованої літератóри

539

15.

Практикум

з технологічної наладки та усунення несправностей сільськогос-

подарських машин / Г.Р. Гаврилюк, Г.І. Живолуп, П.С. Короткевич та ін.; За

ред. Г.Р. Гаврилюка. — К.: Урожай, 1995. — 280 с.

16.

Сельскохозяйственные

и мелиоративные машины / Г.Е. Листопад, Г.К. Деми-

дов, Б.Д. Зонов и др.; Под общ. ред. Г.Е. Листопада. — М.: Агропромиздат,

1986. — 688 с.

17.

Сільськогосподарські

машини / В.Ю. Комаристов, М.М. Петренко, М.М. Косі-

нов. — К.: Урожай, 1996. — 240 с.

18.

Сидоренко А.М., Михайленко Ю.І.

Меліоративні машини. — К.: Урожай,

1989. — 280 с.

19.

Хмелев П.П.

Механизация работ в виноградарстве. — М.: Агропромиздат,

1991. — 233 с.