Войтюк Д.Г. (ред.) Сільськогосподарські та меліоративні машини

Подождите немного. Документ загружается.

Розділ 6

270

пропускна здатність

очисника (на ком-

байнах MF 34-40).

5. На комбайні

встановлений борто-

вий комп’ютер, який

забезпечує комбай-

нера повною інфор-

мацією про стан ро-

боти виконавчих ор-

ганів, урожайність,

місця проведення ТО,

регулювальні робо-

ти, які потрібно здій-

снити під час зби-

рання певних куль-

тур, проведення «кар-

тографування» вро-

жайності тощо.

6. Система «Ауто-

левел» забезпечує

постійну висоту зрі-

зу як у поздовжньому, так і в поперечному напрямках. Система працює в ав-

томатичному режимі завдяки комп’ютеру і гідроприводу.

7. Під час роботи на схилах завдяки зміні положення коліс (гідроцилінд-

рами) корпус комбайна залишається в горизонтальному положенні, що за-

безпечує рівномірність завантаження всіх робочих органів молотарки і похи-

лої камери.

8. На комбайні передбачено систему підтримування постійної подачі авто-

матичною зміною швидкості руху комбайна, а одночасно і зміною частоти

обертання мотовила.

Комбайн «MF-36» має змінні жатки шириною захвату 4,34; 4,95; 5,56 м, мо-

лотильний барабан діаметром 600 мм і завдовжки 1400 мм з частотою обертан-

ня 390...1120 об/хв та коловою швидкістю 12,3...36,1 м/с, підбарабання з кутом

обхвату 117° та площею сепарації 0,88 м

, п’ятиклавішний п’ятикаскадний со-

ломотряс з площею сепарації 5,51 м

(з ротаційним сепаратором 8,3 м

), два

решета площею

4,6 м

, бункер міст-

кістю 6,4 м

, пали-

вний бак місткістю

600 л, двигун по-

тужністю 162 кВт,

масу з жаткою

10 700 кг.

Комбайн «Ко-

мандор 228»

(рис.

6.8) фірми «Клаас»

(Німеччина) виго-

товлений не за

Рис. 6.7. Технологічна схема комбайна «MF-36»

фірми «Массей Фергюсон»:

— горизонтальний вивантажувальний шнек;

— завантажуваль-

ний зерновий шнек;

— домолочувальний пристрій;

— зерновий

елеватор;

— колосовий елеватор;

— скатна дошка;

— соломо-

тряс;

— подрібнювач;

— подовжувач верхнього решета;

— вер-

хнє решето;

— нижнє решето;

— колосовий шнек;

— зерно-

вий шнек;

— вентилятор;

— ротаційний сепаратор;

— бітер;

— стрясна дошка;

— підбарабання;

— молотильний барабан;

— конвеєр похилої камери;

— шнек;

— стрічковий конвеєр;

— різальний апарат;

— мотовило;

— подільник

Рис. 6.8. Схема технологічного процесу комбайна «Командор 228»

Машини для збирання зернових êóльтóр

271

класичною схемою. Його істотна відмінність від комбайнів класичної схеми —

це наявність соломорозчісувальних роторів замість клавішного соломотряса.

Комбайн має змінні жатки шириною захвату 5,10; 6,00; 6,60; 7,50 і 9,00 м,

молотильний барабан діаметром 450 мм і завдовжки 1580 мм та частотою

обертання: 1-й ступінь — 650...1500 об/хв, 2-й ступінь — 280...650 об/хв, вісім

соломорозчісувальних роторів із ступінчастим приводом 810, 650, 540 і

430 об/хв, решета очисника площею 10 м

, паливний бак місткістю 610 л, по-

тужність двигуна 242 кВт, масу без жатки 12 320 кг.

Комбайн «Lexion 480»

фірми «Claas» також виготовлений не за класичною

схемою. Він істотно відрізняється від комбайна «Mega» наявністю аксіально-

роторного соломотряса замість клавішного. Молотильний апарат такий са-

мий, як і в комбайна «Mega», але більших розмірів. У цьому комбайні грубий

ворох спрямовується відбійним бітером у два ротори, які розміщені парале-

льно вздовж молотарки, де відбувається виділення вимолоченого зерна.

Комбайн «Lexion 480» має змінні жатки шириною захвату 6,60; 7,50; 9,00 м,

ширину молотарки 1700 мм, барабан-прискорювач діаметром 450 мм, моло-

тильний барабан діаметром

600 мм та частотою обертання

362...1050 об/хв, два ротори

завдовжки 4200 мм кожний і

діаметром 445 мм, потужність

двигуна 276 кВт, масу без жат-

ки 1400 кг.

Розроблено моделі Lexion

460, 450, 430,420, 410 і 405,

обладнані клавішним соломо-

трясом.

Комбайн TR-70

(рис. 6.9)

фірми «Ford New Holland»

(США) має два паралельно

розміщених вздовж молотарки

ротори, які виконують обмо-

лот і сепарацію грубого вороху.

Діаметр ротора 432 мм, його

довжина 3235 мм, кут обхвату

підбарабання 96°, місткість

бункера 6,7 м

, потужність

двигуна 107 кВт, маса 8570 кг,

пропускна здатність 5,8 кг/с.

Комбайн «Allis Chalmers» № 6

(рис. 6.10)

(США) має МСП, ротор

якого

розміщений перпендикулярно до його поздовжньої осі.

Ротор також виконує функції обмолоту і сепарації грубого вороху, але з

тангенціальною подачею хлібної маси. Діаметр ротора 635 мм, довжина —

2286 мм, кут обхвату підбарабання 87°, місткість бункера 8,6 м

, потужність

двигуна 162 кВт, маса 11 700 кг, пропускна здатність 8,2 кг/с. У жатці ком-

байна не передбачений механізм для автоматичного копіювання нерівностей

поля в поздовжньому і поперечному напрямках. У молотарці встановлено

очисник, який має грохот, вентилятор діаметрального типу з двома каналами

та два гумових зубчастих вальці. Повітряний потік, що створюється вентиля-

Рис. 6.9. Схема молотарки комбайна TR-70:

— шнек жатки;

— похилий конвеєр;

— живильний

шнек;

— платформа;

— ротор;

— підбарабання;

— транспортна дошка;

— вентилятор;

— зерновий

шнек;

— колосовий шнек;

— нижнє решето;

—

подовжувач;

— верхнє решето;

— решітка бітера;

— бітер;

— сепарувальна решітка;

— розподі-

льний шнек;

— зерновий елеватор;

— колосовий

елеватор

Розділ 6

272

тором, спрямовується в два канали, один з яких — на ворох, що викидається

вальцями, другий — на решета очисника. Комбайни з такою системою обмо-

лоту і очищення успішно виконують технологічний процес під час збирання

хлібів на схилах до 20°.

Комбайн «Аркус-2500»

(рис. 6.11)

фірми «Кейс» (США) має унікальну ком-

понувально-технологічну конструкцію некласичної схеми.

У комбайні немає традиційної похилої камери, а двороторний молотильно-

сепарувальний пристрій розміщений безпосередньо за жаткою (шириною за-

хвату 7,20; 7,80; 8,40 м). Ротори діаметром 450 мм і завдовжки 2535 мм мають

частоту обертання 621..1802 об/хв, а з редуктором — 260...756 об/хв.

На комбайні встанов-

лено два вітрорешітні три-

решітні очисники (площа

8,54 м

) з осьовим венти-

лятором (600...1800 об/хв).

Бункер місткістю 12 м

розвантажується за 2,7 хв.

Комбайн «Аркус» відріз-

няється від традиційних

також наявністю передніх

керованих коліс, потуж-

ного дизеля (310 кВт), що

дає змогу комбайну руха-

тися зі швидкістю до

40 км/год при переїздах.

Маса комбайна 16 500 кг

(без жатки).

Перші результати ви-

пробувань комбайна в Ні-

меччині засвідчили, що

його продуктивність ста-

новила 32...45 т/год, а

втрати зерна не переви-

щували 0,7 %.

Рис. 6.11. Технологічна схема комбайна

«Аркус-2500»:

— вітрорешітний очисник;

— конвеєр дрібного вороху;

— бітер соломи;

— аксіальні ротори;

— жатка;

—

кабіна;

— моторна установка;

— зерновий бункер

Рис. 6.10. Технологічна схема ком-

байна «Allis Chalmers» № 6:

— різальний апарат;

— шнек

жатки;

— похила камера;

— по-

хилий конвеєр;

— додатковий кон-

веєр;

— вентилятор очисника;

—

домолочувальні гумові вальці;

—

канал подачі повітря на решета очи-

сника;

— зерновий шнек;

—

колосовий шнек;

— нижнє решето

очисника;

— колосова надставка;

— соломорозкидач;

— зерновий

бункер;

— канал подачі повітря

на ворох, що надходить із вальців;

— передній розподільний шнек;

— ротор;

— механізм приводу

соломоочисника;

— підбарабання;

— відбійний бітер;

— задній

розподільний шнек;

— верхнє

решето очисника;

— вивідний

канал

Машини для збирання зернових êóльтóр

273

Блоково-модульний зернозбиральний комплекс КЗС-10 «Полесье-Ротор»

(Білорусь), виготовлений на базі УЕЗ-250, за продуктивністю, маневреністю,

прохідністю, умовами роботи оператора є на рівні кращих зразків самохідних

комбайнів. Водночас цей комплекс перевершує самохідні комбайни за еконо-

мічною ефективністю, оскільки енергозасіб крім збирання зернових культур

використовується у складі комплексів для скошування трав і збирання куль-

тур, що силосуються, та цукрових буряків.

До комплекту входять: жатка для збирання зернових культур, молотиль-

но-сепарувальний пристрій (МСП); система транспортування дрібного вороху;

причіпний очисник-нагромаджувач (ОНП); візок для транспортування жат-

ки. За окремим замовленням можуть поставлятися підбирач, жатка для зби-

рання кукурудзи на зерно, бункер для збирання полови і змінні пристрої для

збирання різних культур: соняшнику, сої, сорго, насінників трав, зернобобо-

вих і круп’яних культур.

Технічні характеристики комплексу КЗС-10

Пропускна здатність, кг/с ................................................................................................... 10

Продуктивність по зерну при врожайності пшениці 60 ц/га, т/год ............................... 20

Місткість зернового бункера, м

..........................................................................................

Час вивантаження зерна із бункера, хв .......................................................................... 2,6

Робоча швидкість, км/год ............................................................................................... До 10

Потужність двигуна енергозасобу, кВт (к.с.) ........................................................ 195 (265)

Діаметр ротора МСП, мм .................................................................................................. 750

Довжина ротора МСП, мм .............................................................................................. 3000

Площа решіт очисника, м

................................................................................................

4,91

Маса (суха), кг:

y комплекту обладнання для збирання зернових культур (з жаткою без візка) ... 9600

y МСП ................................................................................................................................ 2500

y системи для транспортування зернового вороху ........................................................ 260

Технологічний процес роботи. Під час руху зернозбирального комплексу

(рис. 6.12) подільники

відокремлюють смугу хлібостою, яка дорівнює ши-

рині захвату жатки. Мотовило

, обертаючись, підводить стебла до різально-

го апарата

, який зрізує їх. Зрізані стебла мотовило укладає на шнек

спіральні витки якого переміщують їх із боків до середини. Тут пальцьовий

механізм шнека захоплює стебла і спрямовує їх у вікно жатки, з якого стебла

відбираються вальцем

проставки і ним спрямовуються у зазор між ротором

і декою

МСП, де у молотильній частині і відбувається обмолот.

У процесі обмолоту дрібний ворох (зерно, полова, дрібні соломисті частин-

ки) просипаються через деку

і потрапляють на додатковий валець

, який

спрямовує цей ворох на шнек

Решта соломистої маси (грубий ворох) перемішується вздовж осі ротора

сепарувальну частину МСП. Під час руху грубого вороху дрібний ворох проси-

пається через сепарувальні решітки

і потрапляє на додатковий валець

шнек

. Солому ротор викидає до подрібнювача

, де вона подрібнюється, а

соломовідводом

розкидається з боку комплексу або укладається у валок.

Дрібний ворох, що виділився у молотильній і сепарувальній частинах

МСП, переміщується бітером

на елеватор

, який спрямовує його до похи-

лого шнека

системи транспортування дрібного вороху, а звідти — у прий-

мальну камеру

ОНП.

Із приймальної камери ОНП дрібний ворох потрапляє на стрясну дошку

очисника. Завдяки коливальному руху дошки дрібний ворох розділяється на

Розділ 6

274

дві фракції: в нижньому шарі знаходиться зернова суміш, а у верхньому —

легкі домішки. Шар зернової суміші проходить через пальцьову решітку

стрясної дошки і потрапляє на додаткове решето

очисника, легкі домішки

повітряним потоком вентилятора

спрямовуються у капот ОНП, а з нього —

на поле.

З додаткового решета частина зерна просипається на нижнє решето

, а з

решета сходом потрапляє на верхнє решето

. При цьому зерно знову очи-

щається повітряним потоком від легких домішок. З верхнього решета зерно

просипається на нижнє решето, а з нього — у зерновий піддон

. З піддона

очищене зерно потрапляє до зернового елеватора

, який спрямовує зерно до

завантажувального шнека

бункера

. Після завантаження бункера зерно

вивантажують горизонтальним

, похилим

та поворотним

шнеками у

транспортний засіб.

Невимолочені колоски просипаються через подовжувач

і потрапляють у

колосовий піддон

, а з нього колосовим шнеком

та колосовим елеватором

спрямовуються у домолочувальний пристрій

. Тут продукти домолоту

розподіляються шнеком

по ширині стрясної дошки.

Щодо інших марок самохідних роторних комбайнів зарубіжних фірм, то

вони мають такі технічні дані: діаметр ротора 432...800 мм, довжина —

2286...4267 мм, кут обхвату підбарабання 87...134°, місткість бункера 6,3...11,1 м

потужність двигуна 107...199 кВт, маса 8570...12 200 кг, пропускна здатність

6...8,4 кг/с.

Причіпні комбайни застосовуються менше, проте їх розробку і випуск

окремі фірми продовжують. Це пов’язано зі значним підвищенням технічного

рівня тракторів, винайденням надійних дистанційних систем керування,

контролю і сигналізації з використанням гідравлічних, електричних і елект-

рогідравлічних механізмів.

У США і Канаді причіпні комбайни випускають кілька фірм. Так, фірма

«John Deere» випускає дві моделі комбайнів: 6601 і 7721, які створені на базі

Рис. 6.12. Схема технологічного процесу роботи зернозбирального комплексу КЗС-10:

— валець проставки жатки;

— додатковий валець МСП;

— ротор МСП;

— сепарувальні

решітки МСП;

— бітер МСП;

— приймальна камера ОНП;

— вивантажувальний похилий

шнек;

— редуктор;

— колосовий елеватор;

— завантажувальний шнек;

— додаткове

решето;

— зерновий елеватор;

— зерновий бункер;

— вібраційний пристрій бункера;

— вивантажувальний поворотний шнек;

— капот;

— подовжувач;

— верхнє решето;

— нижнє решето;

— колосовий піддон;

— колосовий шнек;

— зерновий піддон;

—

зерновий шнек;

— розподільний шнек;

— домолочувальний пристрій;

— вентилятор

очисника;

— горизонтальний вивантажувальний шнек;

— стрясна дошка очисника;

—

похилий шнек системи транспортування дрібного вороху;

— соломовідвід;

— елеватор

МСП;

— подрібнювач МСП;

— шнек МСП;

— дека МСП;

— шнек жатки;

— рі-

зальний апарат;

— мотовило;

— подільник

Машини для збирання зернових êóльтóр

275

модифікацій самохідних комбайнів за класичною схемою. При цьому продук-

тивність цих комбайнів на 20...30 % перевищує продуктивність самохідних

того самого класу.

6.2.3. Класифікація комбайнів

Вимоги сільського господарства на кожному етапі розвитку суспільства і

технічний рівень промисловості при цьому зумовили створення і виробництво

зернозбиральних комбайнів, які можна класифікувати за призначенням, спо-

собом агрегатування, напрямком руху хлібної маси в процесі дії на неї робо-

чих органів, конструкцією ходової частини і типом молотильно-сепарувально-

го пристрою, а також за компонувальними схемами та пропускною здатністю.

За призначенням вони бувають:

загального призначення (універса-

льні)

— для збирання зернових колосових культур, зернобобових і круп’яних,

насінників трав тощо;

спеціальні

— для збирання високоврожайних зернових

культур і рису, зернових культур на схилах, на насінних ділянках (селекцій-

них), зеленого гороху.

За способом агрегатування

комбайни поділяють на:

самохідні

(з

двигуном, який приводить у рух робочі органи і ходову частину);

причіпні

(робо-

чі органи приводяться в дію від ВВП трактора або від двигуна, встановленого на

комбайні);

навісні

(навішуються на самохідне шасі або трактор);

катамарани

(агрегатують з універсальними тракторами і реалізують поєднання причіпного і

навісного комбайнів);

блоково-модульні

на основі енергозасобу. Вітчизняні заво-

ди і зарубіжні фірми випускають переважно самохідні комбайни.

За напрямком руху потоку зрізаних стебел, що подаються у

молотильний апарат, комбайни поділяють на прямопотокові і непрямопото-

кові. Прямопотокові комбайни працюють за двома схемами: поздовжньо-

прямопотоковою (наприклад, ПК-2, рис. 6.13,

) і поперечно-прямо-

потоковою (СКАГ-5, рис. 6.13,

). Непрямопотокові комбайни поділяють на Г-,

Т- і П-подібні. Перші з них — це причіпні комбайни типу С-6 (рис. 6.13,

другі — самохідні «Дон», «Славутич», «Лан» та навісні на самохідне шасі (рис.

6.13,

), а треті — блоково-модульні на основі енергозасобу (рис. 6.13,

За конструкцією ходової частини розрізняють

колісні

гусенич-

ні

напівгусеничні

комбайни. Для підвищення прохідності на деяких ком-

байнах установлюють спарені колеса або два ведучих мости (передній і зад-

ній керований).

За типом молотильно- сепарувального пристрою розрізня-

ють комбайни

з класичною схемою молотарки

роторні

У комбайнах з класичною схемою молотарки одно- або двобарабанні моло-

тильні апарати розміщені впоперек молотарки, а сепаратор грубого вороху —

клавішний соломотряс.

Роторні комбайни за механіко-технологічними принципами обмолоту хліб-

ної маси і сепарації грубого вороху поділяють на дві основні групи: роздільно-

агрегатні МСП та моноблокові.

Комбайни з роздільно-агрегатними МСП виконують, як правило, на основі

класичної схеми, в яких замість клавішного соломотряса встановлено роторні

соломосепаратори грубого вороху двох типів. Перший з них має перпендикуляр-

не розміщення осі обертання ротора (одного або двох) відносно осі обертання мо-

лотильного барабана (аксіальні ротори), а другий обладнаний паралельним

п’яти- або восьмибітерним соломотрясом (з тангенціальною подачею вороху).

Розділ 6

276

Моноблокові МСП забезпечують обмолот і сепарацію грубого вороху в од-

ному агрегаті — одно- або двороторному МСП з аксіальною подачею хлібної

маси або однороторному з тангенціальною подачею.

Самохідні комбайни відрізняються також компонувальними схе-

мами розміщення основних агрегатів:

y робоче місце

(рис. 6.14,

) комбайнера розміщене збоку, двигун

спере-

ду, а бункер

ззаду двигуна («Дон-1500», «John Deere 7700» та ін.);

y робоче місце

(рис. 6.14,

) розміщене в центрі комбайна, за ним двигун і

бункер («Dominator 106», «Braud 801» та ін.);

Рис. 6.13. Зернозбиральні комбайни:

— причіпний Г-подібний непрямопотоковий;

— причіпний прямопотоковий;

— причіп-

ний поперечно-прямопотоковий;

— самохідний поздовжньо-прямопотоковий;

— самохідний

Т-подібний непрямопотоковий;

— самохідний прямопотоковий з пасивним звуженням потоку

хлібної маси;

— Т-подібний непрямопотоковий навісний на самохідне шасі;

— П-подібний

непрямопотоковий блоково-модульний на базі енергозасобу;

— блоково-модульний комбайн

на базі енергозасобу;

— жатка;

— МСП;

— енергозасіб;

— похилий шнек дрібного вороху;

— зерновий бункер з вітрорешітним очисником

Машини для збирання зернових êóльтóр

277

y за робочим місцем

(рис. 6.14,

) розміщений бункер, а за ним — двигун

(СК-10, Е-516 та ін.);

y робоче місце

(рис. 6.14,

) розміщене з лівого боку, бункер справа, дви-

гун — за ним («Нива»);

y робоче місце

(рис. 6.14,

) розміщене в центрі, відсіки бункера по обидва

боки від нього, двигун — ззаду («Колос»);

y робоче місце

(рис. 6.14,

) займає проміжне положення («Сибиряк»,

«Енисей-1200»).

Кожну компонувальну схему застосовують тільки з урахуванням конкрет-

них умов. До уваги беруть умови праці комбайнера, клас комбайна, тип дви-

гуна тощо.

За пропускною здатністю комбайни поділяють на 11 класів. Клас комбай-

на залежить від його основних параметрів, величина і співвідношення їх ви-

значають пропускну здатність молотарки. Показник класу, або індекс, ком-

байна за даними УкрЦВТ визначають за формулою

Індекс

co c e

12,8566

0,5347 0,1301 3,7101 0,288 5,1577 ,

BS S S V S

SSV

=+ + ++

де

— ширина молотарки, м;

— площа соломотряса, м

;

— ефективна

площа сепарації, м

;

— площа очисника (решіт), м

;

— місткість бункера,

;

— потужність двигуна, кВт (к.с.).

Відповідність індексу комбайна його класу наведено в табл. 6.2.

Таблиця 6.2.

Відповідність індексу класу комбайна

Індекс <38 39...46 47...51 52...57 58...67 68...76 77...96 97...110 111...120 121...130 >130

Клас 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Необхідні технічні характеристики комбайнів для визначення його класу

як приклад наведено в табл. 6.3.

У разі недостатньої кількості параметрів для визначення індексу за наве-

деною формулою можна скористатися рекомендаціями ННЦ ІМЕСГ України

і за табл. 6.4 орієнтовно визначити клас комбайна.

Рис. 6.14. Компонувальні схеми

самохідних комбайнів:

— двигун (дизель);

— робоче

місце (кабіна);

— бункер

Розділ 6

278

Таблиця 6.3.

Технічні характеристики комбайнів та їх клас

Фірма Тип

Ширина моло-

тарки, м

Площа соло-

мотряса, м

Ефективна

площа сепа-

рації, м

Площа очис-

ника (решіт),

Місткість бун-

кера, м

Потужність

двигуна, кВт

(к.с.)

Індекс

Клас

СLAAS

NEW HOLLAND

CO 228CS

TF-46

1,58

1,56

—

6,12

6,50

10,0

9,15

243 (330)

136

134

CLAAS DO 48 1,58 6,93 12,03 6,12 7,50 199 (270) 123 10

JOHN DEERE

MASSEY-F

2066

MF 40 PS

1,67

1,68

7,68

6,69

10,62

10,43

5,83

5,40

7,50

7,90

199 (270)

195 (265)

114

112

DEUTZ-F

MDW

4080 HTS

517

1,52

1,62

6,69

7,68

9,97

9,83

5,75

6,18

7,50

5,50

194 (250)

168 (228)

108

104

FIATAGRI

CАSE IH

3890

8900

1,60

1,40

7,25

6,13

8,43

7,10

5,51

4,50

6,50

6,40

147 (200)

MASSEY-F

JOHN DEERE

MF-30

9400

1,40

1,36

6,30

5,56

7,20

6,51

4,50

4,11

5,20

6,40

110 (150)

123 (167)

NEW HOLLAND

JOHN DEERE

TX-30

1166

1,04

3,48

3,90

6,21

5,39

3,70

3,5

4,90

4,40

103 (140)

92 (125)

SAMPO

DEUTZ-F

SR 2050

34.80

1,12

1,11

4,60

3,83

4,93

4,63

3,40

3,10

3,30

74 (100)

78 (106)

SAMPO

FORD NH

SR 2045

8030

1,12

1,04

4,60

3,79

4,93

4,46

3,40

2,80

3,30

3,13

64 (87)

67 (91)

CASE IH

SAMPO

3600

680

1,12

1,03

3,20

3,52

3,69

4,32

2,40

1,04

2,60

2,50

63 (85)

62 (84)

FIATAGRI

MASSEY-F

3300

MF-8

0,87

0,78

3,07

1,40

3,70

1,90

2,17

0,70

2,30

0,8

56 (76)

40 (55)

Таблиця 6.4.

Параметри комбайна для орієнтовного визначення класу комбайна

Площа, м

Клас ком-

байна

Потуж-

ність,

кВт

Ширина

захвату

жатки, м

Маса, т

Місткість

бункера,

Очисника

Соломотря-

са

3 59 3,1 4,9 2,4 2,37 3,44

4 80 3,8 6,8 3,4 3,03 4,17

5 106 4,1 8,4 4,7 3,59 4,84

6 122 4,8 9,1 5,2 4,13 5,82

7 133 5,1 9,7 6,0 4,49 5,99

8 143 5,3 10,2 6,4 4,89 6,67

9 165 5,7 11,0 6,7 5,00 6,67

11 184 6,1 12,0 7,3 5,75 8,28

6.2.4. Призначення, загальна будова, технологічний процес

вітчизняних комбайнів

Комбайн КЗС-9-1 «Славутич»

призначений для збирання зернових колосо-

вих культур одно- та двофазним способами, а у разі обладнання його спеціа-

льними пристроями — для збирання зернобобових і круп’яних культур, куку-

рудзи на зерно, соняшнику, сої, сорго, рапсу, насінників трав, лікарських рос-

лин та ін. Залежно від технології збирання НЗВ комбайн на замовлення

комплектують копнувачем, подрібнювачем або капотом.

Машини для збирання зернових êóльтóр

279

Технічні характеристики

Пропускна здатність, кг/с ................................................................................................... 9,0

Продуктивність по зерну за годину основного часу, т/год.................................. 11,0...12,0

Місткість бункера, м

........................................................................................................... 6,7

Місткість паливного бака, л............................................................................................... 500

Суха маса (конструкційна) з жаткою захватом 6 м і подрібнювачем, кг ............... 14 000

Ширина захвату жатки, м .................................................................................................... 6

Маса жатної частини, кг ................................................................................................. 2425

Ширина захвату платформи-підбирача, м ..................................................................... 3,4

Суха маса платформи-підбирача, кг ............................................................................. 1040

Ширина молотарки, мм .................................................................................................. 1500

Діаметр молотильного барабана, мм .............................................................................. 700

Підбарабання:

кут обхвату, град ...................................................................................................... 126

площа сепарації, м

................................................................................................. 1,12

Соломотряс:

довжина клавіші, мм ............................................................................................ 4350

площа сепарації, м

................................................................................................... 6,5

Площа решіт, м

.................................................................................................................... 4,4

Марка дизеля ......................................................................................................... СМД-31,16

Потужність дизеля номінальна, кВт (к.с.) ............................................................. 191(260)

Загальна будова. Комбайн складається з жатної частини

(рис. 6.15), мо-

лотарки

із зерновим бункером

, пристрою для збирання НЗВ (у цьому разі

капота

), кабіни

з органами керування, двигуна (дизеля)

та ходової час-

тини (керованих

та ведучих

коліс), механічного і гідравлічного приводу,

електрообладнання та системи автоматичного контролю.

Технологічний процес роботи. Комбайн КЗС-9-1 (рис. 6.16)

під час руху по

полю завдяки подільникам

відокремлює смугу хлібостою, яка дорівнює

ширині захвату жатки. Мотовило

, обертаючись, підводить стебла до різаль-

ного апарата

, який зрізує їх. Зрізані стебла мотовило укладає на шнек

спіральні витки якого переміщують їх з боків до середини. Тут пальцьовий

механізм шнека захоплює стебла і спрямовує їх по днищу до бітера проставки

Пальці та лопаті бітера, обертаючись проти стрілки годинника, спрямову-

ють хлібну масу до конвеєра

похилої камери, скребки якого по днищу похи-

лої камери транспортують її до молотильного апарата.

У молотильному апараті хлібна маса обмолочується завдяки ударам бил

барабана

і протягуванню її крізь зазор між барабаном і нерухомим підбара-

банням

. При цьому більша частина вимолоченого зерна з домішками (дріб-

ний ворох) просипається крізь отвори підбарабання на стрясну дошку

Грубий ворох (солома, зерно, збоїни, колоски) викидається барабаном

до

відбійного бітера 8, який змінює напрямок його руху і спрямовує на передню

частину клавіш соломотряса

Клавіші завдяки їх коливальному руху розділяють грубий ворох на дві

фракції: солому і дрібний ворох. Солома транспортується соломотрясом до ка-

пота

, який укладає її на поле у валок. Дрібний ворох, просипавшись крізь

решітчасту поверхню клавішів, спрямовується їх днищами на стрясну дошку.

Завдяки коливальному руху стрясної дошки дрібний ворох від молотиль-

ного апарата і соломотряса надходить на пальцьову решітку, а з неї — на

верхнє і нижнє

решета очисника. Тут дрібний ворох очищається від легких

(полови, збоїн) повітряним потоком вентилятора

і великих домішок завдя-

ки просипанню зерна крізь отвори в решетах і їх коливальному руху. Очище-

не зерно потрапляє до зернового шнека

, який транспортує його до елевато-