Войтюк Д.Г. (ред.) Сільськогосподарські та меліоративні машини

Подождите немного. Документ загружается.

Розділ 6

280

ра

, а з нього — у похилий

завантажувальний шнек і в

зерновий бункер

. Великі

домішки (але легкі) і полова з

решіт транспортується до по-

ловонабивача, а звідти — на

поле у валок. Недомолочені

колоски просипаються крізь

отвори подовжувача верхнього

решета і потрапляють у коло-

совий шнек

. Сюди надхо-

дять також великі домішки з

нижнього решета. Колосовий

шнек транспортує цю суміш в

елеватор колосків, а той — у

домолочувальний пристрій

Тут вона обмолочується і во-

рох шнеком розподіляється по

ширині очисника.

Коли бункер заповниться

зерном, його вивантажують

вивантажувальним пристроєм

(горизонтальним та похи-

лим шнеками) у транспорт-

ний засіб. Якщо комбайн об-

ладнано копнувачем, то соло-

ма клавішами транспортуєть-

ся в підпресувальну камеру,

утворену соломонабивачем і

лотоком, а з неї соломонабивачем у камеру копнувача. Сюди потрапляє і по-

лова від половонабивача. При наповненні камери НЗВ її викидають на поле

у вигляді копиці.

Якщо комбайн обладнано подрібнювачем, то солома надходить із клавіш

соломотряса до ротора подрібнювача і після подрібнення викидається у при-

чеплений до комбайна візок або на поле. Полова також потрапляє на поле

або у візок.

При роздільному комбайнуванні замість жатки встановлюють платформу-

підбирач, яку приєднують до похилої камери жатної частини комбайна. У

цьому разі пальці конвеєрної стрічки підбирають валок, утворений валкови-

ми жатками, і цією самою стрічкою транспортують його до шнека платформи-

підбирача, який пальцьовим механізмом спрямовує до бітера проставки, а

Рис. 6.15. Самохідний комбайн КЗС-

9-1 «Славутич»:

— вигляд зліва;

— вигляд спере-

ду;

— вигляд справа;

— жатна

частина;

— кабіна;

— зерновий

бункер;

— двигун (дизель);

—

молотарка;

— капот;

— керовані

колеса;

— ведучі колеса

Машини для збирання зернових êóльтóр

281

бітер — до похи-

лого конвеєра. Да-

лі технологічний

процес відбуваєть-

ся так само, як і

при прямому ком-

байнуванні.

Слід зазначи-

ти, що комбайни

КЗС-9-1 належать

до класу зернозби-

ральних комбай-

нів, потреба в яких

є найбільш гост-

рою як в Україні,

так і за кордоном.

За даними «Наці-

ональної програми

розробки і вироб-

ництва технологіч-

них комплексів

машин і устатку-

вання для сільсь-

кого господарства,

харчової та пере-

робної промисловості» кількість комбайнів типу КЗC-9-1 має становити бли-

зько 60 % у комбайновому парку країни. Серед закордонних фірм, що розроб-

ляють аналогічні комбайни, слід назвати «Claas» (Німеччина), «John Deere»

(США), «Massey-Ferguson» корпорації «АГКО», «Ростсельмаш» (Росія).

Комбайн «Лан»

призначений для збирання таких самих культур, як і ком-

байн КЗС-9-1. Відмінність полягає лише в пристрої для збирання НЗВ.

Збирання НЗВ відбувається за двома схемами: солома подрібнюється і

розкидається по полю; солома не подрібнюється, а

формується у валок. Для

цього комбайн комплектують соломоподрібнювачем, який легко переоблад-

нують на будь-яку зі схем збирання НЗВ, не монтуючи допоміжних пристроїв.

Технічні характеристики

Пропускна здатність, кг/с ..................................................................................................... 9

Продуктивність, т/год ........................................................................................ 11 (пшениці)

Двигун ....................................................................................................................... «Valmet»

Потужність двигуна, кВт (к.с.) ................................................................................ 195 (265)

Маса комбайна з жаткою шириною захвату 6 м і візком, кг ................................... 15 000

Робоча швидкість, км/год .............................................................................................. До 10

Максимальна швидкість, км/год ................................................................................. До 25

Ширина захвату жатки, м ...................................................................................... 4, 5, 6 і 7

Ширина молотарки, мм .................................................................................................. 1580

Діаметр молотильного барабана, мм .............................................................................. 450

Кут обхвату підбарабання, град ...................................................................................... 117

Частота обертання молотильного барабана, об/хв .......................... 280...650; 650...1500

Довжина клавіші соломотряса, мм ................................................................................ 4100

Площа верхнього і нижнього решіт, м

............................................................................ 5,1

Площа соломотряса, м

.......................................................................................................... 7

Місткість бункера, м

.......................................................................................................... 7,5

Рис. 6.16. Конструктивно-компонувальна схема

комбайна КЗС-9-1 :

— мотовило;

— шнек;

— корпус жатки;

— бітер проставки;

—

конвеєр похилої камери;

— молотильний барабан;

— кабіна;

—

відбійний бітер;

— соломотряс;

— вивантажувальний шнек;

—

бункер;

— зерновий елеватор;

— паливний бак;

— молотар-

ка;

— двигун;

— капот;

— міст керованих коліс;

— колосо-

вий шнек;

— домолочувальний пристрій;

— зерновий шнек;

— решета очисника;

— вентилятор;

— стрясна дошка;

—

міст ведучих коліс;

— підбарабання;

— похила камера;

—

різальний апарат;

— подільник

Розділ 6

282

Загальна будо-

ва. Комбайн «Лан»

(рис. 6.17) склада-

ється з таких ос-

новних агрегатів:

жатної частини

кабіни

, двигуна

, молотарки

із

зерновим бунке-

ром

, пристрою

для збирання НЗВ

(у цьому разі ка-

пота), керованих

та ведучих

коліс.

Кабіну розмі-

щено посередині

молотарки, а за

нею — двигун, що не характерно для комбайна КЗС-9-1. На комбайні «Лан

5М» двигун розміщений за бункером.

Технологічний процес роботи. Процес роботи комбайна «Лан» аналогічний

комбайну КЗС-9-1. Істотні відмінності такі: у жатній частині немає бітера

проставки; в моло-

тарці над соломо-

трясом встановлено

ворушилки; під со-

ломотрясом встанов-

лено стрясну дош-

ку; немає автоном-

ного домолочуваль-

ного пристрою

колосків.

Схему техноло-

гічного процесу

комбайна «Лан»

показано на рис.

6.18.

Комбайн КЗСР-9 «Славутич»

призначений для збирання таких самих

культур, як і комбайн КЗС-9-1.

Технічні характеристики

Пропускна здатність, кг/с ................................................................................................... 12

Продуктивність, т/год .......................................................................................................... 12

Потужність двигуна, кВт (к.с.) ................................................................................ 209 (284)

Маса, кг .......................................................................................................................... 15 500

Ширина захвату жаток, м ........................................................................................... 5, 6 і 7

Місткість бункера, м

.......................................................................................................... 6,7

Діаметр ротора, мм ............................................................................................................ 770

Довжина ротора, мм ........................................................................................................ 3100

Кут обхвату молотильної решітки, град ......................................................................... 200

Частота обертання ротора, об/хв (7 ступенів)........................................................ 199...1048

Площа верхнього і нижнього решіт, м

........................................................................... 4,4

Частота обертання вала вентилятора, об/хв ......................................................... 355...916

Рис. 6.17. Конструктивно-компонувальна схема комбайна «Лан»:

— жатна частина;

— кабіна;

— двигун;

— бункер;

— молотар-

ка;

— капот;

— керовані колеса;

— ведучі колеса

Рис. 6.18. Схема технологічного процесу комбайна «Лан»

Машини для збирання зернових êóльтóр

283

Загальна будова. Комбайн КЗСР-9 з аксіальним МСП має таку саму ком-

понувальну схему розміщення основних агрегатів, як і комбайн КЗС-9-1.

Технологічний процес роботи. Під час руху по полю комбайн жатною час-

тиною зрізує і спрямовує хлібну масу до приймальної камери молотарки.

Технологічний процес роботи жатної частини аналогічний комбайну КЗС-9-1.

У приймальній

камері

(рис.

6.19) молотарки

лопаті ротора

за-

хоплюють хлібну

масу і спрямовують

її в зазор між рото-

ром і підбарабан-

ням

, де відбува-

ється обмолот за-

вдяки ударній і

перетиральній дії

на хлібну масу. В

процесі обмолоту

дрібний ворох про-

сипається через

решітки підбара-

бання на стрясну

дошку очисника.

Решта маси пере-

міщується вздовж

ротора в зону сепарувавальної частини

кожуха ротора. Тут продовжується

відокремлення дрібного вороху і спрямування його на очисник. Солома рото-

ром виштовхується крізь вікно кожуха ротора до транспортувальних бітерів

які транспортують солому у подрібнювач (копнувач або капот). Далі техноло-

гічний процес відбувається так само, як і комбайна КЗС-9-1.

6.2.5. Жатні частини і обчісувальні пристрої комбайнів

Жатна частина призначена для відокремлення смуги стебел хлібостою пев-

ної ширини, їх зрізування і подачі в приймальну камеру молотарки.

Жатна частина комбайна КЗС-9-1

складається із жатки

(рис. 6.20), про-

ставки

і похилої камери

Рис. 6.19. Технологічна схема комбайна КЗСР-9 :

— мотовило;

— шнек;

— бітер проставки;

— похилий конвеєр;

— ротор;

— бункер;

— завантажувальний шнек;

— сепару-

вальна частина кожуха ротора;

— бітер;

— подрібнювач;

—

пневмоконвеєр полови;

— подовжувач верхнього решета;

— ко-

лосовий шнек;

— нижнє решето;

— верхнє решето;

— зерно-

вий шнек;

— вентилятор очисника;

— молотильна частина ко-

жуха ротора (підбарабання);

— приймальна камера молотарки;

— різальний апарат

Рис. 6.20. Жатна частина

комбайна КЗС-9-1:

— жатка;

— простав-

ка;

— похила камера;

— шків верхнього вала

плаваючого конвеєра;

—

плаваючий конвеєр;

—

гвинтовий домкрат;

—

бітер проставки;

— ко-

піювальний башмак;

—

шнек;

— пальцьовий

механізм шнека;

— рі-

зальний апарат;

— мо-

товило;

— подільник

Розділ 6

284

Башмаки

, подільники

, мо-

товило

, різальний апарат

шнек

з пальцьовим механіз-

мом

змонтовані на корпусі жат-

ки, бітер

— у корпусі проставки,

а плаваючий конвеєр

— у кор-

пусі похилої камери.

Корпус жатки шарнірно з’єд-

наний з корпусом проставки в

трьох точках: центральним шар-

ніром

(рис. 6.21) і двома підвіс-

ками

механізму зрівноважу-

вання.

Корпус проставки нерухомо

прикріплений до корпусу похилої

камери за допомогою швидкозні-

много гвинтового з’єднання.

Корпус похилої камери шарнірно приєднаний до корпусу

молотарки і

спирається за допомогою двох циліндрів

на балку

моста ведучих коліс.

Механізм зрівноважування жатки (рис. 6.22) забезпечує її ро-

боту з копіюванням нерівностей поля і без копіювання. При транспортуванні

жатки на великі відстані передбачено вимкнення механізму. Він складається

з правої

і лівої

підвісок, триплечих важелів

, перехідних ланок

блоків пружин

та пружинних розтяжок

. Праву підвіску шарнір-

но приєднано до триплечого важеля

, який може провертатися відносно шар-

ніра

корпусу жатки. До триплечого важеля шарнірно приєднано перехідну

ланку

, а до неї блок пружин

, який шарнірно приєднаний до корпусу жат-

ки. Аналогічно прикріплено ліву підвіску

. Знизу корпус жатки спирається

на башмаки

, а ці башмаки — на поверхню поля.

Принцип дії механізму зрівноважування такий. У робочому положенні,

коли жатка спирається баш-

маками на поверхню поля

(рис. 6.22,

), відбувається ко-

піювання. У разі наїзду баш-

мака

на виступ, а башмака

на западину корпус жатки

повертається проти стрілки

годинника відносно централь-

Рис. 6.21. Схема піднімального механізму

жатної частини комбайна КЗС-9-1:

— корпус жатки;

— корпус проставки;

— кор-

пус похилої камери;

— важіль;

— підвіска;

— упори;

— корпус молотарки;

— гідроциліндр;

— балка моста ведучих коліс;

— центральний

шарнір;

— ролик;

— щока;

— башмак

Рис. 6.22. Положення механізму

зрівноважування жатки комбайна

КЗС-9-1 під час роботи:

— без копіювання;

— з копію-

ванням;

— при транспортуванні

на далекі відстані;

— блоки

пружин;

— корпус жатки;

—

башмаки;

— перехідні ланки;

— триплечі важелі;

—

упори;

— підвіски;

— центра-

льний сферичний шарнір;

—

шарніри корпусу жатки;

—

пружинні розтяжки;

— корпус

проставки;

— штирі

Машини для збирання зернових êóльтóр

285

ного сферичного шарніра

і шарнірів підвісок. Лівий блок пружин

і пру-

жинна розтяжка

розтягуються, а правий блок пружин

і пружинна роз-

тяжка

стягуються, оскільки лівий

і правий

триплечі важелі поверта-

ються проти стрілки годинника відносно шарнірів

корпусу жатки. Лі-

вий упор

, приварений до корпусу жатки, обмежує опускання корпусу вниз.

При наїзді башмака

на виступ, а башмака

на западину процес копію-

вання у поперечній площині відносно руху комбайна відбувається навпаки.

Якщо обидва башмаки потрапляють у западину, то блоки пружин і пру-

жинні розтяжки розтягуються до моменту стикання триплечих важелів з

упорами

, а корпус жатки провертається відносно центрального шарніра

і шарнірів підвісок у поздовжній вертикальній площині відносно руху ком-

байна. Піднімання корпусу жатки при наїзді башмаків на виступ обмежуєть-

ся упорами

(див. рис. 6.21) на корпусі жатки і упорами

на корпусі про-

ставки.

Під час роботи жатки або при переїздах розворот її в горизонтальній пло-

щині обмежується щоками і роликами. Щоки, упираючись у ролики, вільно

перекочуються по них.

Для роботи жатки без копіювання її піднімають гідроциліндрами і в отво-

ри корпусу жатки встановлюють штирі

(рис. 6.22,

) так, щоб триплечі ва-

желі спиралися на них.

При переїздах комбайна з начепленою жаткою на далекі відстані механізм

зрівноважування вимикають. До цього штирі встановлюють в отвори корпусу

жатки так, щоб перехідні ланки

спиралися на них (рис. 6.22,

Якість і межі копіювання залежать від правильного налагодження меха-

нізму зрівноважування і стану його елементів. Його налагоджують у такий

спосіб. Видаляють штирі

(рис. 6.22,

) з отворів кронштейнів. Піднімають

жатну частину так, щоб башмаки відірвались від поверхні поля, а пружинні

розтяжки

вільно провисали. Регулювальними гвинтами розтяжок

установлюють зазор 8 мм між головками гвинтів і опорними поверхнями сфе-

ричних підшипників. Зміною положення башмаків відносно корпусу жатки

встановлюють задану висоту зрізу. Мотовило переміщують до похилої камери

і опускають у крайнє положення. Опускають жатку на поверхню поля, поки

не утвориться зазор 85...90 мм між упорами

(див. рис. 6.21), натягують

пружини обох блоків

(рис. 6.22, б) так, щоб зусилля на кінцях передньо-

го бруса біля кожного подільника становила 300...400 Н. Запас натягу пру-

жин має бути 100...150 мм.

У такому положенні елементів механізму зрівноважування жатка копію-

ватиме рельєф поля в розрахунковому діапазоні.

Під час технічного обслуговування (ТО) потрібно стежити за наявністю ма-

стила в шарнірах елементів механізму зрівноважування (точок мащення —

три) і в роликах обмеження повороту жатки в горизонтальній площині (точок

мащення — дві). Періодичність мащення становить 240 мотогодин, а центра-

льного сферичного шарніра — 60 мотогодин.

Виконуючи налагодження і ТО, слід дотримуватися правил безпеки. Під

час виконання робіт під піднятою жатною частиною треба на лівому плунжер-

ному гідроциліндрі піднімання зафіксувати запобіжний упор. При регулюванні

зусилля на башмаки жатку слід опускати на башмаки або гвинтові домкрати.

Ущільнювальні пристрої призначенні для усунення втрат зерна

за жатною частиною при переміщенні хлібної маси в молотарку. Вони розмі-

щені між жаткою і проставкою, а також між похилою камерою і молотаркою.

Розділ 6

286

Башмаки, на які опирається жатка, копіюють нерівності поля, таким

чином підтримуючи її на заданій висоті зрізу. Башмак

(рис. 6.23) — корито-

подібна лижа, виготовлена зі сталі, шарнірно приєднаний до двоплечого ва-

желя

з привареною віссю. Вісь вільно встановлена у вушка, приварені до

головної балки. У важелі є отвори

під болт.

Суміщаючи ці отвори з отворами

косинки

(приварена до голов-

ної балки жатки), важіль закріплюють болтом до косинки. Залежно від сумі-

щення отворів важеля і косинки змінюється висота зрізу.

Подільники призначені для відокремлення смуги стебел (по ширині

захвату жатки) від загального хлібостою. Вони встановлені на боковинах

(рис. 6.24,

) жатки. Залежно від умов збирання і стану хлібостою застосову-

ють різні типи подільників: основні (рис. 6.24,

б)

, утворені боковинами жатки

зі знімними носками

, пруткові (рис. 6.24,

) і торпедні з регульованими

стебловідводами.

При прямому комбайнуванні прямостоячих хлібів, особливо на ділянках

поля зі складною конфігурацією, з боковин носки знімають. За нормальних

умов при збиранні хлібостою до 1 м заввишки використовують носки. Коли

хлібá високі та густі, замість носків встановлюють пруткові подільники. При

збиранні полеглого або переплутаного хлібостою на боковинах жатки встанов-

люють торпедні подільники.

Процес роботи всіх типів подільників майже однаковий. Регулюють лише

торпедний подільник, якість роботи якого залежить від розміщення центра-

льного пера стебловідводів відносно боковини жатки.

Центральне перо по висоті встановлюють переміщенням верхнього прутка

(рис. 6.25) в отворі спеціального болта

, а похил — поворотом пера вправо

або вліво.

Внутрішній стебловідвід по висоті регулюють поворотом болта

у крон-

штейні стояка

, а по горизонталі — переміщенням бокового прутка

отворі болта

Рис. 6.23. Регулювання висоти

зрізу при суміщенні отворів

у косинці і важелі:

— 50 мм;

— 100 мм;

—

145 мм;

— 185 мм;

— башмак;

— косинка;

— штир-запобіжник;

— важіль;

— висота зрізу

Рис. 6.24. Подільники:

— боковина жатки, яка виконує роль подільни-

ка;

— боковина з носком;

— боковина з носком

і прутковим подільником;

— болт;

— знімний

носок;

— прутковий подільник

Машини для збирання зернових êóльтóр

287

Зовнішній стебловідвід по

висоті регулюють поворотом те-

лескопічної тяги

відносно пру-

тка

, а по горизонталі — змі-

ною довжини телескопічної тя-

ги.

Мотовило призначене для

підведення стебел до різального

апарата, підтримування їх під

час зрізування, укладання на

шнек жатки і очищення різаль-

ного апарата.

На комбайні КЗС-9-1 встано-

влене універсальне ексцентри-

кове мотовило, яке добре пра-

цює на прямостоячих і полеглих

хлібах.

Основою мотовила є трубчас-

тий вал, на кінцях якого прива-

рені цапфи. Цапфами він спи-

рається на підшипники ковзан-

ня, змонтовані на повзунах. По-

взуни вільно розміщені на три-

мачах. До трубчастого вала

приварені фланці, до яких прикріплені диски з променями. На кінцях про-

менів

(рис. 6.26) шарнірно прикріплені труби

з пружними пальцями

(граблини). З обох боків цих труб є кривошипи

, до яких шарнірно прикріп-

лені промені

обойми

ексцентрикового механізму. В обоймі вільно розмі-

щені ролики

, брус

яких вільно і ексцентрично встановлений на трубчас-

тому валу мотовила. Брус за допомогою повідця

і пальця

вільно

з’єднаний з копіром

нерухомо прикріпленим

до тримача

мотовила.

Довжина

АБ

кривошипа

дорівнює ексцентриситету

ВГ

бруса

роликів, а до-

вжина променя

— сумі

довжини променя

, від-

стані від обойми

до вала

і ексцентриситету

ВГ

Тобто

АГ

БВ

БГ

ВГ

У такий спосіб утворюєть-

ся паралелограмний ме-

ханізм

АБВГ

При обертанні вала

мотовила разом з ним обер-

таються труби

з криво-

шипами

(граблини), які

обертають навколо роли-

ків

обойми

ексцентри-

Рис. 6.25. Торпедний подільник:

— центральне перо;

— спеціальний болт;

—

верхній пруток;

— внутрішній стебловідвід;

—

болт;

— пруток;

— телескопічна тяга;

— зовніш-

ній стебловідвід;

— шплінт;

— палець;

—

основна труба;

— башмак;

— носок;

— боко-

вий пруток;

— стояк;

— довгастий отвір;

—

боковина жатки

Рис. 6.26. Ексцентриковий механізм мотовила:

— схема;

— вертикальне положення пальців;

—

пальці, встановлені з нахилом відповідно вперед і назад;

— вал мотовила;

— промені;

— труба;

— пружний

палець;

— кривошип;

— обойма ексцентрика;

— ро-

лик;

— повідець;

— тримач мотовила;

— палець;

— копір;

— брус роликів

Розділ 6

288

ка. Внаслідок цього забезпечується постійний кут нахилу пружних пальців

(рис. 6.26,

). Залежно від положення пальця

в копірі

пружні пальці

можуть відхилятися вперед до 15° (рис. 6.26,

) і назад до 30° (рис. 6.26,

Мотовило працює так. Під час обертання пружні пальці граблин почергово

входять у хлібну масу, відокремлюють смугу стебел, нахиляють їх до різаль-

ного апарата, підтримують у момент зрізування і укладають на шнек жатки.

Кут нахилу пальців граблин змінюється автоматично при переміщенні ва-

ла вздовж тримачів завдяки спеціальній конфігурації копіра.

Залежно від висоти і стану хлібостою змінюють положення мотовила по

висоті і горизонталі. Одночасно з підніманням чи опусканням мотовило ав-

томатично переміщується по горизонталі (вздовж тримачів) за допомогою

зблокованого механізму.

Зблокований механізм (рис. 6.27) з’єднує елементи механізмів вер-

тикального і горизонтального переміщення мотовила. Будова його така. Два

тримачі

мотовила шарнірно з’єднані з верхньою балкою корпусу

жатки

(по одному з кожного боку). Тримач спирається на шток гідроциліндра

, кор-

пус якого шарнірно з’єднаний з каркасом корпусу жатки. До тримача прива-

рений стояк

, з яким шарнірно з’єднаний двоплечий важіль

. Один кінець

цього важеля рухомо з’єднаний за допомогою тяги

з корпусом жатки, а дру-

гий — з корпусом гідроциліндра

додаткового горизонтального переміщення

мотовила. Шток цього гідроциліндра шарнірно з’єднаний з повзуном

на

якому прикріплений підшипник вала

мотовила.

Надійна робота зблокованого

механізму і ланцюгових передач

приводу мотовила гарантується

при підтриманні постійного на-

тягу ланцюгів і своєчасному ма-

щенню шарнірних з’єднань еле-

ментів механізму.

Натяг ланцюга першого кон-

туру регулюють зміною довжини

передньої штанги

, а другого —

за допомогою задньої штанги

Осі двоплечих важелів

на

стояку змащують солідолом через

кожні 240 мотогодин роботи (то-

чок мащення — дві).

Колова швидкість граблини

мотовила має перевищувати

швидкість руху комбайна у 1,2 –

2 рази.

Оскільки швидкість комбайна

змінюють залежно від урожайно-

сті, в механізмі приводу мотовила

передбачений варіатор.

Варіатор (рис. 6.28) призначений для зміни частоти обертання мотови-

ла, а отже, і його колової швидкості. Ведучий шків варіатора змонтований на

валу

, який встановлений на підшипниках корпусу

, шарнірно приєднано-

го до нерухомої плити

корпусу жатки, а ведений — на цапфі

трубчастого

вала тримача мотовила.

Рис. 6.27. Схема зблокованого механізму

регулювання положення мотовила:

— тяга;

— гідроциліндр горизонтального пере-

міщення мотовила;

— повзун;

— зірочка вала

мотовила;

— вал;

— передня штанга;

— блок

зірочок;

— двоплечий важіль;

— задня штанга;

— стояк;

— зірочка веденого шківа варіатора;

— корпус жатки;

— тримач мотовила;

—

гідроциліндр вертикального переміщення мотовила;

— башмак

Машини для збирання зернових êóльтóр

289

Ведучий шків складається з рухомого

нерухомого

дисків. Перший за допомогою

шпильок

і хрестовини

з’єднаний з плун-

жером

гідроциліндра

і вільно посадже-

ний на маточину нерухомого диска. Не-

рухомий диск жорстко з’єднаний з ведучим

валом

і гідроциліндром. У плунжері гід-

роциліндра за допомогою рухомого

з’єднання встановлений штуцер

для під-

ведення оливи.

Пальці

, які запресовані в диск

, за-

побігають прокручуванню рухомого і неру-

хомого дисків один відносно одного. Рухо-

мий диск вільно посаджено на маточину

нерухомого диска.

Варіатор працює так. Коли олива під тиском через штуцер

і плунжер

нагнітається в гідроциліндр

, плунжер, а разом з ним і рухомий диск

змі-

щуються вліво. Диски

зближуються і клиновий пас

переходить на бі-

льший діаметр. При цьому пас на веденому шківі розводить диски

стискуючи пружину

, і плавно переходить на менший діаметр. Частота обер-

тання веденого шківа і мотовила збільшується.

Якщо порожнину гідроциліндра сполучають із зливною лінією гідроприво-

ду, то пружина зводить диски

веденого шківа. Пас переходить на

менший діаметр — частота мотовила зменшується.

Надійна робота варіатора гарантується, якщо натяг паса буде в заданих

межах, а мастило — в передбачених конструкцією місцях.

Натяг вважається нормальним, якщо при зусиллі 40 Н прогин гілки паса

становить 8...10 мм. Регулюють натяг зміною довжини тяги

за допомогою

гайок

, прокручуючи варіатор, поки пас займає максимальний діаметр на

веденому шківі.

Під час технічного обслуговування через кожні 60 мотогодин потрібно

змащувати солідолом маточини рухомих дисків шківів.

Якість роботи мотовила залежить від регулювання його положення віднос-

но різального апарата та шнека по вертикалі та горизонталі, кута нахилу

пальців граблин, частоти його обертання та технічного стану.

По вертикалі мотовило розміщують так, щоб граблини захоплювали стебла

в місці, віддаленому від верхівки колоска на одну третину довжини стебла.

Приблизно тут знаходиться центр маси стебла 800...1200 мм заввишки. Якщо

висота хлібостою менше ніж 800 мм, то мотовило опускають у найнижче по-

ложення.

Рис. 6.28. Схема варіатора мотовила:

— плита;

— вал;

— рухомий диск ведучого шкі-

ва;

— нерухомий диск;

— гідроциліндр;

— плун-

жер;

— штуцер;

— хрестовина;

— шпилька;

—

клиновий пас;

— пружина;

— зірочка приводу

мотовила;

— палець;

— рухомий диск веденого

шківа;

— нерухомий диск;

— цапфа;

— гай-

ка;

— тяга;

— корпус підшипників;

— зірочка

приводу варіатора