Войтюк Д.Г. (ред.) Сільськогосподарські та меліоративні машини

Подождите немного. Документ загружается.

Розділ 4

240

дерева, лінії електропередач; значні витрати отрутохімікатів при обпилю-

ванні; не можна здійснювати авіаційні обробки за великих швидкостей вітру

і високих температурах.

У сільському господарстві застосовують літаки АН-2, АН-2М, ЯК-12 і вер-

тольоти Мі-1НХ, КА-15, Мі-2 і КА-26. Для обприскування рідкими отрутохі-

мікатами на них установлюють обприскувачі, а для оброблення порош-

коподібними отрутохімікатами, розсіювання мінеральних добрив і розкидан-

ня зернових принад — обпилювачі.

Обприскувач літака АН-2

(рис. 4.20) встановлений на літаку біпланового

типу. Літак має двомісну пілотну і вантажну кабіни, розділені стінкою і две-

рима. У вантажній кабіні розміщено бак для отрутохімікатів. На літаку вста-

новлено бензиновий двигун потужністю 735 кВт. Швидкість літака під час

виконання сільськогосподарських робіт 160 км/год. Корисне завантаження

отрутохімікатами 1340 кг.

Обприскувач складається з бака

, відцентрового насоса

з вітряком

гальмовим пристроєм, підкрильних штанг

з розпилювачами

. Бак місткі-

стю 1400 л установлений усередині фюзеляжу. Бак має гідромішалку. Насо-

сний агрегат кріпиться до випускної горловини резервуара і приводиться в

дію вітряком, крила якого обертаються зустрічним набіжним потоком по-

вітря.

Штангу краплеподібного перерізу, загальна довжина якої 15...23 м, вста-

новлено під нижнім крилом літака. До труб штанги приварені штуцери з

кроком 180 мм, які розміщені під кутом 60° до осі літака вперед донизу.

Штуцери труб штанг розміщені безпосередньо під фюзеляжем, мають дов-

жину 350 мм (усі інші 60 мм завдовжки). Усього на штанзі встановлено 80

Рис. 4.20. Обприскувач літака АН-2:

— загальний вигляд;

— будова розпилювача;

— розпилювач;

— завантажувальні люки;

— бак;

— гідромішалка;

— заправна труба;

— штанга;

— відцентровий насос;

— віт-

ряк;

— окуляр;

— ковпачок;

— гумова шайба;

— корпус відсічного клапана;

— за-

мок;

— гумова трубка клапана

Машини для захистó рослин

241

штуцерів, з яких 41 — справа від насоса, а 39 — зліва. Розпилювачі виго-

товлені у вигляді знімних ковпачків

з отворами для виходу рідини, які

закріплюються замками

на штуцерах штанги. Обприскувач комплектується

ковпачками з прямокутними отворами: 1 × 1; 1 × 5; 2 × 5; 3 × 5; 4 × 5; 5 × 5 мм і

ковпачками-заглушками. Для вмикання і вимикання робочих органів уста-

новлені гальма вітряка і випускний клапан. До важеля гальма вітряка і до

штока випускного клапана приєднані пневмоциліндри, які повітропровода-

ми через пневмокран з’єднуються з бортовою пневмосистемою літака. Пнев-

мокран змонтований на центральному пульті і для керування має рукоятку.

До кожного пневмоциліндра підводиться по дві трубки. З одного боку порш-

ня по трубці подається стиснене повітря, а інший бік циліндра сполучається

з атмосферою.

Для обприскування високотоксичними отрутохімікатами збоку фюзеляжу

може бути встановлений бачок місткістю 40 л, який трубопроводом з’єдну-

ється зі всмоктувальною трубою насоса. Штуцер на трубі насоса має регульо-

ваний голкою отвір і клапан, який закривається і відкривається синхронно з

випускним клапаном. Бачок заповнюють хімікатом, а основний бак — водою.

У бачок підводиться повітря з бортової системи під тиском 0,02 МПа.

Заправляють бак обприскувача рідкими отрутохімікатами на спеціальних

посадкових майданчиках за допомогою заправного насоса через заправну

трубу

зі зворотним клапаном.

Авіаційний обприскувач працює у такий спосіб. Пілоти ведуть літак над

оброблюваною ділянкою на висоті бриючого польоту (5 м від поверхні поля

або 10 м від верховіть дерев). Вмикають пневмоциліндр гальма вітряка, який

приводить у дію насос. Із бака

рідина засмоктується насосом

через всмок-

тувальну трубу і нагнітається через нагнітальну трубу, випускний клапан і

два патрубки у підкрильні штанги

Зі штанги рідина потрапляє в розпилю-

вачі

, які встановлюють ковпачками вперед у напрямку польоту. Внаслідок

збільшення відносної швидкості повітря і рідини така установка сприяє

більш тонкому розпилюванню. На кінцях гонів пілот вимикає пневмоцилінд-

ром випускний клапан і рідина не надходить у штангу.

Для швидкого перекриття подачі рідини з розпилювачів при закритті ви-

пускного клапана в штуцерах розпилювачів встановлені відсічні клапани.

Коли рідина подається в штангу під тиском, що створює насос, вона прохо-

дить крізь бічні отвори корпусу клапана

, відтискує гумову трубку

і над-

ходить у розпилювач. Коли випускний клапан закривається, тиск рідини в

штанзі падає, гумова трубка закриває бічні отвори і вихід рідини припиня-

ється. На обприскувачі може встановлюватися також безклапанна відсічка

рідини.

Робоча рідина перемішується всередині резервуара гідромішалкою

, яка

приєднується до нагнітальної трубки насоса. За будь-якого положення ви-

пускного клапана рідина насосом подається по трубці у верхню частину бака,

забезпечуючи її циркуляцію всередині його. Кількість рідини в баку визна-

чають за шкалою, закріпленою на трубці гідромішалки всередині бака. У пе-

редній частині бака вмонтовано окуляр

на гофрованій гумовій діафрагмі.

Для очищення поверхні скла окуляр знімають.

На задану норму витрати робочої рідини

, л/га, авіаційні обприскувачі

встановлюють так. Вибирають ширину робочого захвату і, знаючи швидкість

Розділ 4

242

польоту, знаходять витрату отрутохімікатів за секунду, л/с:

36 000

Відповідно до підрахованої витрати за секунду підбирають певну кіль-

кість розпилювачів і розмір їхніх вихідних отворів. На зайві ніпелі встанов-

люють заглушки. При обприскуванні гербіцидами потрібно забезпечити

більш грубе розпилювання рідини. Для цього зменшують тиск і у штанзі,

встановлюючи дросельні пластинки у місцях з’єднання середніх секцій

штанги з патрубками.

Запитання і завдання для самоперевірки

1. Методи захисту рослин та їх порівняльна характеристика. 2. Які

отрутохімікати застосовують для захисту рослин. Способи їх нанесення

на рослини. 3. Які агротехнічні вимоги мають задовольняти машини для

захисту рослин? 4. У чому полягає суть процесу роботи машин для захис-

ту рослин і яка їх загальна будова? 5. Який комплекс машин застосову-

ють для знезаражування посівних та садильних матеріалів? 6. Будова і

процес роботи комплексів для термічного знезаражування насіння. 7. Як відбувається тех-

нологічний процес протруювача для знезаражування бульб картоплі? 8. Суть технологіч-

ного процесу сучасних протруювачів насіння, їх будова і налагоджування на заданий ре-

жим роботи. 9. Які технології та типи машин застосовують для обприскування рослин?

10. Загальна будова та типи робочих органів і допоміжного обладнання обприскувачів.

11. Технологічний процес і особливості використання штангових обприскувачів. 12. Техно-

логічний процес і особливості використання вентиляторних обприскувачів. 13. Будова сис-

тем контролю та автоматичного регулювання ви трати робочої рідини у сучасних обприс-

кувачів. 14. В якій послідовності здійснюється технологічне налагодження та організація

роботи оприскувачів? 15. Суть технологічного процесу агрегату для приготування робочих

рідин пестицидів. 16. Особливості застосування процесу обпилювання рослин і суть техно-

логічного процесу обпилювача. 17. Які особливості застосування аерозолів у сільському

господарстві та суть технологічного процесу аерозольного генератора? 18. Які машини ви-

користовують для фумігації та їхній технологічний процес? 19. Особливості застосування

сільськогосподарської авіаційної апаратури для обприскування і особливості її налагоджу-

вання на заданий режим. 20. Які основні засоби техніки безпеки та технічного обслугову-

вання машин для хімічного захисту рослин?

Машини для заãотівлі êормів

243

5.1. Завдання та способи заготівлі кормів

Успішний розвиток тваринництва значною

мірою залежить від розвитку і стабільності кор-

мової бази, яка є системою виробництва кормів і

використання їх для сільськогосподарських

тварин.

Раціонально організована кормова база має

відповідати таким основним вимогам: повне і

безперебійне забезпечення тварин повноцінними

кормами впродовж року, одержання високоякіс-

них і дешевих кормів, випереджальне виробни-

цтво кормів порівняно зі зростанням поголів’я

тварин, створення страхових запасів кормів на

випадок неврожаю.

Основними кормовими продуктами для сіль-

ськогосподарських тварин є корми рослинного

походження. До них належать грубі, соковиті,

зелені, концентровані корми та кормові відходи

технічних виробництв.

Склад і поживність кормів залежать від при-

родних і ґрунтових умов, а також від рівня агро-

техніки, періоду вегетації при збиранні та техно-

логії заготівлі й зберігання кормів.

Для заготівлі кормів широко використовують

трав’янисті рослини (кормові трави) у вигляді

сіна, силосу, сінажу, свіжого зеленого корму,

трав’яного борошна, трав’яної пасти та іноді

зерна. Отже, без належного рівня механізації

технологічних процесів при заготівлі кормів не

можна своєчасно і якісно виконати потрібні об-

сяги робіт.

Розділ 5

МАШИНИ ДЛЯ ЗАГОТІВЛІ

КОРМІВ

y Завдання та способи

заготівлі кормів

y Основні агротехнічні

вимоги

y Класифікація і харак-

теристика машин

для заготівлі кормів

y Косарки, косарки-

плющилки і косарки-

подрібнювачі

y Граблі, підбирачі

та преси

y Силосо- і кормо-

збиральні комбайни

Розділ 5

244

Залежно від природно-кліматичних зон і господарських умов застосовують

різні способи заготівлі кормів. Вибираючи їх, слід ураховувати умови збиран-

ня, врожайність, площі масивів, вид і поголів’я тварин та інші чинники.

У сучасному сільськогосподарському виробництві застосовують такі спосо-

би заготівлі трав і силосних культур:

Заготівля розсипного сіна.

Цей спосіб передбачає: скошування трав, су-

шіння в покосах, ворушіння, згрібання сіна у валки, перевертання валків,

підбирання валків з утворенням копиць, підбирання копиць і транспорту-

вання до місць скиртування, укладання сіна у стоги та скирти. Такий спосіб

неекономічний, оскільки не дає змоги одержати сіно високої якості.

Заготівля пресованого сіна.

Цей спосіб прогресивніший. Траву після

скошування, сушіння і згрібання у валки підбирають з одночасним пресу-

ванням у паки. Збирають і пресують сіно при його вологості не більше ніж

25 %. Залежно від умов паки досушують у полі або підбирають безпосередньо

у транспортні засоби, перевозять до місць зберігання і досушують у штабелях

активним вентилюванням.

Збирання трав і силосних культур з подрібненням.

Силос, сінаж і

трав’яне борошно готують з подрібнених рослин.

Для отримання силосу скошену і подрібнену зелену масу закладають у

траншеї або силосні башти, де її перед герметизацією ущільнюють.

Технологія приготування сінажу передбачає закладання пров’яленої

до 50...55 % та подрібненої до 3 см маси в башти або інші герметизовані спо-

руди.

Трав’яне борошно одержують також із подрібнених до 3 см рослин, вису-

шених до вологості 8...12 % у високотемпературних сушарках. Після розме-

лювання масу гранулюють або зберігають у розсипному вигляді (сінне, віта-

мінне борошно).

5.2. Основні агротехнічні вимоги

Під час збирання трав слід дотримуватися певних агротехнічних вимог.

Перший укіс бобових трав починати в стадії бутонізації, лучних — на по-

чатку цвітіння, а злакових — при появі колосків.

Косовицю проводити протягом 5...7 днів, а на низинних луках, плавнях і

болотах — 7...10 днів.

Під час косіння забезпечувати оптимальну висоту зрізу: для природних

трав у степовій зоні — 4,0...4,5 см, а в лісолучній і лісостеповій зонах —

5...6 см. Отаву осіннього укосу зрізати на висоту 6...7 см, а сіяні багаторічні

трави — 7...9 см.

Під час сушіння трави і згрібання сіна стежити за тим, щоб не було втрат.

Сінозбиральні машини не повинні надмірно ворушити, перетрушувати і

засмічувати сіно. У пересохлому сіні обламується багато листя, а у волого-

му — розвиваються мікроорганізми, які руйнують поживні речовини.

Машини мають забезпечувати укладання трави у прямолінійні рядки

або валки, правильне перевертання валків на півоберта для прискорен-

ня сушіння нижніх шарів, а також повне збирання сіна кондиційної воло-

гості.

Копиці сіна мають бути правильної форми. Маса копиці у степовій зоні

має становити 3...500 кг, а у лісолучній — 50...150 кг.

Машини для заãотівлі êормів

245

5.3. Класифікація і характеристика машин для заготівлі кормів

Машини для заготівлі кормів можна поділити на дві основні групи: для

заготівлі трав на сіно і сінаж та для заготівлі силосу і свіжої подрібненої зе-

леної маси.

Класифікують їх за такими ознаками:

y за способом агрегатування — причіпні, начіпні, напівначіпні та самохідні;

y за типом різального чи подрібнювального апарата — сегментно-

пальцьові, дискові, ротаційні та барабанні;

y за кількістю різальних апаратів — одно-, дво-, три- та багатобрусні;

y за формуванням зрізаної маси — покісні та порційні.

Залежно від технології заготівлі кормів використовують певний комплекс

кормозбиральних машин. Під час заготівлі трав на сіно застосовують

косарки, ворушилки, граблі, підбирачі-копнувачі, прес-підбирачі, волокуші,

копицевози, стогокладки, стогоутворювачі, пакопідбирачі, стаціонарні преси,

вентильовані сіносховища.

Комплекс машин для збирання трав на сінаж складається з косарок-

плющилок, підбирачів-подрібнювачів-навантажувачів, транспортних візків і

пневматичних транспортерів.

Для подрібнення зеленої маси, яка використовується для згодовування

тваринам без зберігання та заготівлі силосу на зимовий період, застосовують

косарки-подрібнювачі, підбирачі-подрібнювачі, косарки-плющилки, силосо-

збиральні та кормозбиральні комбайни і комплекси.

5.4. Косарки, косарки-плющилки і косарки-подрібнювачі

Косарки призначені для скошування природних або сіяних трав. Цю тех-

нологічну операцію виконують різальні апарати. Вони приводяться в дію від

вала відбору потужності трактора, можуть мати індивідуальний гідро- або

електропривід та приводитися від власних ходових коліс. Залежно від техно-

логічного процесу косарки можна обладнувати додатковим плющильним або

подрібнювальним апаратом.

Різальний апарат (рис. 5.1) — основний робочий орган косарки,

який складається з пальцьового бруса

і ножа

, що здійснює зворотно-

поступальний рух. Пальцьовий брус кріпиться до внутрішнього і зовнішнього

подільників, які спираються на сталеві полозки

, за допомогою яких ре-

гулюється задана висота зрізу. До бруса

за допомогою болтів

кріпляться

пальці

з протирізальними пластинами

. Рухомий ніж

має головку

для приєднання до привідного шатуна та наклепані по всій довжині ножа

сегменти

Передньою частиною сегменти спираються на протирізальні пластини

, а

ззаду сегменти і спинка упираються у пластини тертя

. Для того щоб сегмен-

ти ножа прилягали до протирізальних пластин, до пальцьового бруса при-

кріплені лапки

, які унеможливлюють піднімання ножа вгору.

Ніж, рухаючись у пазу пальців, відхиляє лезами сегментів стебла, що по-

трапили між пальці, притискує їх до лез протирізальних пластин і зрізує.

Польова дошка

відводить скошену траву вліво, звільняючи місце для про-

ходження машин при новому заїзді. Подільник

під час руху косарки спря-

мовує стебла до різального апарата.

Різальний апарат потребує певних регулювань. Кут нахилу вперед або на-

зад регулюють поворотом рухомої рами відносно нерухомої. Центрування но-

Розділ 5

246

жа здійснюють зміною

довжини шатуна так,

щоб у крайніх його по-

ложеннях середини сег-

ментів збігалися з сере-

динами пальців або не

доходили до середини на

5 мм.

Зазор ніж носком сег-

мента і протирізальною

пластиною, який встано-

влюється змінними про-

кладками, має бути не

більше ніж 0,1...0,3 мм.

Розрізняють кілька

типів різальних апаратів,

які мають різні співвід-

ношення відстаней між

протирізальними пла-

стинами (

), сегментами

(

) і ходом ножа (

). За

співвідношення

вони належать до рі-

зальних апаратів нор-

мального різання з оди-

нарним пробігом ножа.

Більшість косарок мають

апарати, в яких

= 76,2 мм.

Різальний апарат нор-

мального різання може

бути з подвійним про-

бігом ножа (з подвійним

ходом). При цьому

= 2

. Крім того, є різальні апарати низького зрізу

при

= 2

= 76,2 мм (косарки) або

= 2

= 101,6 мм (комбайни). За

якістю зрізу, експлуатаційною надійністю та витратою зусилля на різання

найкращий різальний апарат для косарок — це апарат нормального різання

з одинарним пробігом ножа.

В основу роботи різальних апаратів покладені підпірний та безпідпірний

принципи зрізування.

Різальні апарати підпірного зрізування бувають сегментно-

пальцьові (розглядалися вище) та безпальцьові (рис. 5.2). У таких апаратах

стебла при зрізуванні спираються на певні елементи машини.

сегментно-пальцьових апаратах

є різальна пара — сегмент

(рис. 5.2,

)

і протирізальна пластина пальця

. Сегмент підводить стебла рослин до про-

тирізальної пластини, затискуючи їх між собою. Під час зрізування стебла

одночасно спираються на протирізальну пластину (точка

) і пероподібний

відросток пальця (точка

), тобто дві опори. Це зменшує можливість згинання

стебла, особливо тонкостеблих рослин, які мають малу жорсткість. При зби-

ранні товстостеблих культур (соняшник, кукурудза) дві опори негативно

Рис. 5.1. Різальний апарат косарки:

— пальцьовий брус;

— болт;

— пластина тертя;

— при-

тискна лапка;

— заклепка;

— спинка ножа;

— сегмент;

— протирізальна пластина;

— палець;

— внутрішній

подільник;

— головка ножа;

— ніж;

— зовнішній по-

дільник;

— опорний полозок;

— польова дошка;

—

прутки-стеблевідводи

Машини для заãотівлі êормів

247

впливають на зріз. Врізаю-

чись у товсте стебло, сегмен-

ти заклинюються надріза-

ними стеблами, що призво-

дить до надмірних зусиль

при зрізуванні. Тому в різа-

льних апаратах для збиран-

ня товстостеблих рослин до-

цільно використовувати па-

льці без пероподібних відро-

стків. Сегментно-пальцьові

різальні апарати зрізують

рослини при швидкості ножа

(різання) 1,5...3,0 м/с. Вони

не подрібнюють рослини, по-

требують менших затрат

енергії, порівняно з безпідпірними різальними апаратами. Водночас зворот-

но-поступальний рух ножа спричинює значні інерційні зусилля, що обмежує

застосування таких косарок на підвищених робочих швидкостях при збиранні

трав.

безпальцьовому апараті

(рис. 5.2,

) різальна пара — два сегменти

, які

перерізають стебло з опорою в одній точці

. Такі різальні апарати менше

забиваються при збиранні заплутаних та полеглих рослин. Застосовують

одно- і двоножеві апарати: в одноножевому рухомий один ніж, а у двоноже-

вому — обидва ножі, завдяки чому поліпшується зрівноваженість усієї маши-

ни. Проте такі косарки мають складнішу конструкцію приводу ножів.

Різальні апарати безпідпірного зрізування (рис. 5.3) — це

ротаційно-дискові, сегментно-дискові і ротаційно-барабанні апарати.

Різальні елементи цих апаратів — ножі

, шарнірно з’єднані з диском

чи

валом барабана

, або сегменти

, жорстко приєднані до диска

(рис. 5.3,

Стебло рослини при зрізуванні не спирається на якийсь елемент машини

(опору), відгин його обмежується жорсткістю стебла, його інерцією та частково

підпиранням сусідніх стебел.

Різальні апарати безпідпірного зрізування не мають зворотно-

поступального руху робочих частин. Ножі ротаційних апаратів здійснюють

обертальний рух з лінійною швидкістю до 50...60 м/с разом з диском або бара-

баном. Це дає змогу істотно

збільшити робочу швидкість

косарки чи жатки.

Апарати безпідпірного зрі-

зування простіші за будовою і

надійніші в роботі, але під час

зрізування рослин вони додат-

ково подрібнюють стебла, що

призводить до надмірних втрат

скошеної зеленої маси. Косар-

ки з такими апаратами мають

більші енергозатрати на оди-

ницю зібраної площі, вони

більш металомісткі.

Рис. 5.2. Різальні апарати підпірного зрізування:

— сегментно-пальцьовий;

— безпальцьовий;

— па-

лець;

— сегмент;

— спинка ножа;

— пальцьовий

брус

Рис. 5.3. Різальні апарати безпідпірного

зрізування:

— ротаційно-дисковий;

— сегментно-дисковий;

— ротаційно-барабанний;

— диск;

— ніж;

—

сегмент;

— вал диска;

— вал барабана;

— проти-

різальний ніж

Розділ 5

248

Ротаційно-дискові різальні апарати

застосовують у машинах для обкошу-

вання полів і доріг, у газонних косарках і машинах для зрізування високо-

врожайних та полеглих трав.

Сегментно-дискові різальні апарати

призначені для зрізування гички цу-

крових буряків, грубих товстостеблих культур. Вони зрізують стебла без на-

ступного їх подрібнення.

Ротаційно-барабанні різальні апарати

застосовують у машинах для зби-

рання силосних культур (низькорослих) з одночасним подрібненням рослин.

Для кращого зрізування і подрібнення рослинної маси додатково встановлю-

ють протирізальний ніж

(рис 5.3,

Для того щоб різальний апарат краще пристосувався до поверхні поля, ви-

готовляють косарки, один апарат яких має ширину захвату

= 2,1 м. Різаль-

ні апарати розміщують спереду трактора (фронтальні косарки), збоку і ззаду.

Різальні апарати більшості косарок приводяться у рух кривошипно-

шатунним механізмом. У косарках з фронтальним ножем застосовують також

механізми хитної вилки і хитної шайби.

Під час очищення різального апарата від трави і піднімання його у транс-

портне положення не дозволяється руками торкатися до пальців і сегментів

ножа. Забороняється перебувати перед агрегатом, який рухається.

Основні технічні дані сучасних косарок наведено в табл. 5.1.

Таблиця 5.1.

Машини для зрізування трав на сіно та сінаж

Показник

Назва і марка

Країна-

виготовлювач

Ширина

захвату, м

Висота

зрізу, мм

Продук-

тивність,

га/год

Косарка однобрусна навісна КОН-2,2 Україна 2,2 30...40 1,5...2,0

Косарки КМ-1,2; КМ-1,35; КМ-1,5 Україна 1,2...1,5 35...40 0,8...1,0

Косарка навісна КН-1,8 Україна 1,8 30...40 1,5...1,8

Косарка навісна КС-Ф-2,1 Україна 2,1 25...35 1,8...2,0

Косарка до СШ Т-16 МГ Україна 2,1 60...80 1,7...2,0

Косарка ротаційна КР-1 Україна 2,1 40...100 1,3...2,85

Косарка ротаційна КРС-2 Україна 2,0 40...60 2,0...2,5

Косарка ротаційна «Disco» ФРН 3,0 40...70 3,0...3,5

Косарка дискова GMD КЮН Франція 1,2...2,8 30...40 1,0...3,5

Косарка трав’яна «Optimo» ЛЕЛИ Нідерланди 1,6...3,1 30...40 1,6...3,2

Косарка ЕG-220 АГКО США 1,2...1,8 15...100 1,5...2,0

Косарка барабанна КD-165 Норвегія 1,6...1,8 35...42 1,5...1,8

Косарка дискова САТ Австрія 1,65...2,85 40...50 1,4...3,0

Косарка дискова КD Норвегія 2,1...2,4 25...55 2,0...2,5

Косарка-плющилка причіпна АГКО США 2,2...4,9 30...120 2,0...5,0

Косарка-плющилка дискова АГКО США 4,6 30...70 3,5...4,0

Косарка-плющилка ТА-330 Квернеланд ФРН 3,6...5,0 20...40 3,0...5,0

Косарка-плющилка «Krone» АМ ФРН 2,0...2,8 20...40 2,0...2,5

Косарка-плющилка Нью-Холланд Італія 2,2...3,7 30...150 2,0...3,5

5.5. Граблі, підбирачі та преси

Для заготівлі сіна сучасні технології передбачають використання комплек-

су сінозбиральних машин: граблів, сіноворушилок, ворушилок-розпушувачів,

ворушилок-валкоутворювачів, підбирачів-копнувачів, копицевозів, волокуш,

стогокладів, стогоутворювачів, прес-підбирачів, пакопідбирачів, стаціонарних

пресів і вентильованих сіносховищ.

Машини для заãотівлі êормів

249

Граблі призначені для згрібання прив’яленої чи свіжоскошеної трави з по-

косів у валки, ворушіння трав у покосах, перевертання (обертання) та розки-

дання валків. Тракторні граблі можуть бути причіпними, напівначіпними та

начіпними.

За характером утворення валків їх поділяють на

поперечні

бокові

. Зале-

жно від конструкції робочих органів граблі бувають

зубові

поперечні

роторні

та

колісно-пальцьові

. Зубові поперечні граблі згрібають сіно у валки, які роз-

міщені впоперек до напрямку руху агрегату, а роторні та колісно-пальцьо-

ві — у поздовжні валки.

Для згрібання трави чи сіна у поперечні валки використовують причіпні

поперечні ГП-14 і ГП-Ф-16 та напівначіпні ГП-Ф-10 і ГПП-6 граблі. На неве-

ликих ділянках можна працювати їх середньою секцією.

Граблі складаються з грабельних апаратів

(рис. 5.4), які шарнірно закрі-

плені на трьох секціях рами

. До середньої секції кріпиться сниця

для при-

єднання граблів до трактора. У робочому положенні вони спираються на два

ходових

і два самоустановлюваних колеса

Грабельні апарати мають зуби

, вигнуті по логарифмічній спіралі. На

брусах вони жорстко утримуються за допомогою зуботримачів. На поперечних

трубах кожної секції встановлені очисні прути

Піднімання грабельного апарата під час викидання валка, а також пере-

ведення його у транспортне положення здійснюється двома автоматами

. На

сучасних граблях для цього призначені гідроциліндри.

Установлені на рамі зуби утворюють короб, у який сіно набирається під час

руху граблів уздовж сінокосу. При цьому сіно згортається у пухкий і компакт-

ний валок. Для згрібання сіна у поздовжні валки використовують причіпні

граблі — колісно-пальцьові валкоутворювачі ГВК-6 та граблі — ротаційні

зворушувачі-розпушувачі ГВР-6. Їх застосовують також для ворушіння трави

чи сіна у покосах, перевертання валків, утворених поперечними граблями.

Колісно-пальцьові граблі ГВК-6

(рис. 5.5) складаються з двох однакових за

будовою секцій (правої і лівої), з’єднаних між собою зчіпкою

. Секції можуть

Рис. 5.4. Поперечні граблі ГП-14:

— рама;

— грабельний апарат;

— механізм піднімання грабельного апарату;

— ходове

колесо;

— автомат піднімання;

— важіль вмикання автомата;

— сниця;

— причіп;

—

самоустановлюване колесо;

— зуб;

— очисний прут