Войтюк Д.Г. (ред.) Сільськогосподарські та меліоративні машини

Подождите немного. Документ загружается.

Розділ 6

320

На комбайнах фірми «МДВ» застосовані трибарабанні МСП, які мають мо-

лотильний і два сепарувальних барабани. За даними фірми, застосування

такого типу МСП дало змогу підвищити пропускну здатність молотарки на

20 % порівняно з МСП, який має молотильний барабан і відбійний бітер.

На комбайнах фірми «Массей Фергюсон» застосовують майже таку саму

схему МСП, як і на комбайнах фірми «МДВ».

Фірма «Фіатагрі» встановила над соломотрясом два сепарувальних ба-

рабани за молотильним барабаном. При цьому між останнім барабаном і під-

барабанням передбачено зазор 25...40 мм, за потреби підбарабання демонту-

ють.

Рис. 6.62. Молотильні апарати:

— зубовий;

— бильний;

— комбайна СК-5;

— комбайна СК-6-ІІ і «Енисей-1200»;

— ком-

байнів рисової модифікації СКПР-6;

— барабан;

— планки;

— зуби (штифти);

—

підбарабання;

— решітки;

— вал;

— пальцьова решітка;

— било;

— відбійний

бітер;

— проміжний бітер;

— напрямні щитки;

— приймальний бітер

Машини для збирання зернових êóльтóр

321

Оригінальність цієї конструкції МСП полягає у тому, що: встановлення

двох сепарувальних барабанів не змінює довжини соломотряса; обмолот і се-

парація хлібної маси можуть відбуватися як в інтенсивному, так і у звичай-

ному режимах, коли підбарабання зняті. Таке технічне вирішення забезпечує

гнучкість проведення робіт при переході на збирання малосоломистих і спе-

ціальних культур.

Фірма «Клаас» розробила МСП, в якому перед молотильним барабаном

установлений барабан-прискорювач. Частота його обертання становить 80 %

частоти обертання молотильного барабана. Завдяки цьому в молотильному

зазорі утворюється тонкий шар хлібної маси, що сприяє поліпшенню якості

обмолоту і сепарації.

Особливість системи обмолоту і сепарації комбайнів фірми «Джон Дір» —

це два молотильних барабани діаметром 660 і 450 мм з регульованою часто-

тою обертання. Такий МСП забезпечує «м’який» обмолот, тобто зерно менше

пошкоджується.

Нині в Україні працює близько 700 роторних самохідних комбайнів фірми

«Кейс», «Нью-Холанд», «АГКО» та інші, в тому числі вітчизняний КЗСР-9М

«Славутич».

За механіко-технологічними принципами обмолоту хлібної маси і сепара-

ції грубого вороху роторні комбайни можна поділити на дві основні групи:

роздільно-агрегатні МСП та моноблокові МСП.

Комбайни з роздільно-агрегатними МСП виконують, як правило, на основі

класичної або удосконаленої класичної, в яких замість клавішного соломо-

тряса встановлено роторні соломосепаратори грубого вороху.

Роздільно-агрегатні МСП дають змогу зберегти уніфікацію класичних і

роторних комбайнів, поліпшують якість сепарації грубого вороху, збільшують

швидкість проходження маси через молотарку, але при цьому ускладнюється

кінематична схема приводів.

Моноблокові МСП забезпечують обмолот і сепарацію грубого вороху в од-

ному робочому органі — одно- або двороторному МСП з аксіальною подачею

хлібної маси (див. рис. 6.11) або тангенціальною (див. рис. 6.12).

Характерною ознакою моноблокових МСП є те, що ротор, маючи значний

момент інерції, компенсує негативний вплив на якість роботи молотарки не-

рівномірності подачі. Крім цього, такі МСП менше подрібнюють зерно, проце-

си обмолоту і сепарації проходять інтенсивніше порівняно з класичними схе-

мами молотарки. Створення ефективних моноблокових МСП з тангенціаль-

ною подачею хлібної маси дає змогу відійти від традиційного компонування

комбайна і створити на їхній основі блоково-модульні зернозбиральні комп-

лекси на базі універсальних енергозасобів, наприклад КЗС-10 «Полесье-

Ротор» (Білорусь). Випробування свідчать про високу агротехнологічну і еко-

номічну ефективність такого типу збиральних машин.

Соломотряси. Як зазначалося, соломотряс призначений для відокрем-

лення вимолоченого зерна з грубого вороху, що надійшов із молотильного

апарата чи МСП.

Ще на зорі створення перших зернозбиральних комбайнів (причіпних)

«Комунар», С-6 (колишній СРСР, 1929 – 1930) у молотарках застосовували

конвеєрно-роторні соломотряси, які мали два або три ступеня конвеєрів з бі-

терами і пікерами. Такі соломотряси стабільно виконували свої функції, але

надмірне подрібнення соломи призводило до перевантаження очисника. Це

Розділ 6

322

зумовило застосування двох вітрорешітних очисників. При цьому привід со-

ломотряса і очисника був надто громіздким.

У моделях причіпних РСМ-8, ПК-2 та самохідних С-4, СК-3, СК-4, СК-5,

РСМ-10 комбайнів і вітчизняних КЗС-9-1 «Славутич» і «Лан» застосовують

клавішні соломотряси. Такими соломотрясами обладнують також комбайни

зарубіжних фірм.

З метою підвищення ефективності роботи клавішних соломотрясів їх удо-

сконалюють, зокрема:

y над клавішами встановлюють ворушилки, які працюють за принципом

половонабивача (комбайн «Лан»);

y на виході соломи із соломотряса розміщують бітер-сепаратор;

y збільшують довжину клавіш соломотряса (4600,4860 і 4900 мм, у КЗС-9-1

вона становить 4350 мм, «Нива» — 3620 мм);

y збільшують кількість клавіш, тобто ширину соломотряса (з 970 до 1660 мм).

Нині, коли є тенденція до збільшення пропускної здатності, клавішні со-

ломотряси уже не задовольняють комбайнобудівників. Ось чому в комбайнах

деяких фірм з’явилося шість типів ротаційних соломотрясів:

1) двопотоковий ротор розміщений упоперек поздовжньої осі комбайна піс-

ля МСП (комбайни фірми «Форд Нью Холланд»);

2) вісім чи п’ять роторів розміщені впоперек поздовжньої осі комбайна піс-

ля МСП (комбайн «Командор 228»);

3) ротори (один або два) розміщені вздовж комбайна, які виконують обмо-

лот і сепарацію зерна із грубого вороху (комбайн КЗСР-9);

4) ротор, розміщений упоперек поздовжньої осі комбайна в жатній частині,

який виконує обмолот і сепарацію грубого вороху (див. рис. 6.12);

5) два ротори, розміщені вздовж комбайна після МСП, які виконують се-

парацію зерна із грубого вороху (комбайн «Лексіон-480»);

6) два ротори, розміщені вздовж комбайна в жатній частині, які виконують

обмолот і сепарацію зерна із грубого вороху (комбайн «Аркус»).

Ротаційні соломотряси мають вищу інтенсивність сепарації, ніж клавішні й

не такі чутливі до стану і умов збирання хлібної маси. Крім цього, ротаційні со-

ломотряси більш енергоємні і при сухій хлібній масі перевантажують очисник.

Очисники. Очисник молотарки класичної схеми має стрясну дошку,

верхнє решето з подовжувачем, нижнє решето та відцентровий вентилятор.

Решета, як правило, жалюзійні.

У зв’язку з інтенсифікацією процесів обмолоту і сепарації грубого вороху

намітилися певні напрями удосконалення вітрорешітних очисників. Основні

з них такі:

а) дрібний ворох попередньо збагачується зерном завдяки спрямуванню

повітряного потоку на передочисник — додаткову стрясну дошку, встановле-

ну між основною стрясною дошкою і верхнім решетом (див. рис. 6.7), або додат-

кове решето та додаткову стрясну дошку.

Фірма «Джон Дір» пропонує подавати дрібний ворох на додаткове решето

шнеками. Фірма «МДВ» вирішує цю проблему встановленням третього реше-

та, а фірма «Дойтц Фар» — вмонтуванням решета у задню частину стрясної

дошки. В очисниках комбайнів фірми «Фіатагрі» попереднє очищення дрібно-

го вороху від полови здійснюється прискореною подачею вороху роликами у

повітряний потік (див. рис. 6.10);

б) застосування в очисниках замість відцентрових вентиляторів осьових, діа-

метральних та кількох розміщених поруч так званих турбінних вентиляторів;

Машини для збирання зернових êóльтóр

323

в) для роботи на схилах передбачено: пасивні планки чи щитки, які вста-

новлені на стрясних дошках та решетах, спрямування додаткового повітряно-

го потоку вздовж або знизу решіт, зміну напрямку коливань решіт, механічне

вирівнювання комбайна тощо;

г) застосування додаткового очисника (див. рис. 6.11);

д) збільшення площі решіт з 2,3 до 6 м

Бункери для зерна. Конструкції бункерів та їх вивантажувальних

пристроїв значною мірою зумовлюються продуктивністю і компонувальною

схемою комбайна. Найефективніше вивантажувати зерно із бункера, не зу-

пиняючи комбайн. Проте за існуючих схем стикування комбайна і транспор-

тувального засобу це не завжди можливо, тому здебільшого комбайн зупиня-

ють. З метою зниження затрат часу на вивантажування зерна збільшують

місткість бункера, застосовують змінні бункери-нагромаджувачі, причіпні

візки до комбайна, а також високопродуктивні вивантажувальні пристрої.

Комбайни з пропускною здатністю хлібної маси 5...12 кг/с мають бункери

місткістю 3...10 м

і навіть 11,1 м

(комбайн «Allis Chalmers» № 7). Продуктив-

ність вивантажувальних пристроїв таких бункерів становить 24...90 л/с, а за-

трати часу 90...160 с.

Слід мати на увазі, що зі збільшенням місткості бункера на 1 м

маса ком-

байна збільшується на 300...400 кг, а затрати потужності на його переміщен-

ня — на 2,5...3,5 кВт. Крім цього, виникає потреба у підвищенні міцності ра-

ми і агрегатів ходової частини, стійкості комбайна тощо.

Дослідами доведено, що на розвантаження бункерів місткістю 6...8 м

і за

врожайності зернових 40 ц/га і більше витрачається 50 % робочого часу.

Отже, вважають, що у перспективі бункери комбайнів виготовлятимуть із

легких сплавів або пластмас, зерно вивантажуватимуть перевертанням бун-

кера або застосуванням кількох вивантажувальних пристроїв. Розглядають

застосування розкладних і складних бункерів, а також бункера у вигляді «те-

лескопа».

6.2.9. Пристрої для збирання незернової частини врожаю

Залежно від способів збирання незернової частини врожаю (НЗВ) комбай-

ни КЗС-9-1, КЗСР-9, «Дон» і «Нива» комплектують, як правило, копнувачем,

подрібнювачем та капотом. Більшість зарубіжних комбайнів та комбайн

«Лан» укомплектовані подрібнювачами та капотом. До цих пристроїв додають

причіпні пристрої для транспортування комбайном візка із жаткою.

Комбайн КЗС-9-1

комплектують копнувачем, подрібнювачем і капотом.

Копнувач (рис. 6.63) призначений для збирання НЗВ (крім соняшнику і

кукурудзи) і укладання копиць рядами по полю за працюючим комбайном.

Він складається з камери, соломонабивача, механізму і автомата виванта-

ження копиці, гідроавтоматичної системи закривання клапана та сигнально-

го пристрою.

Копнувач працює у такий спосіб. При заповненні камери НЗВ штанга дат-

чика

піднімається вгору і займає положення, при якому спрацьовує без-

контактний датчик, що сигналізує комбайнеру про заповнення копнувача. За

командою комбайнера приводиться в дію механізм розвантаження. Клапан

відкривається, шарнірні пальці днища опускаються на стерню і при перемі-

щенні комбайна відбувається розвантаження. Полова просипається крізь

просвіти між шарнірними пальцями на поле в передню частину копиці. Після

Розділ 6

324

Рис. 6.63. Копнувач комбайна КЗС-9-1:

— боковини камери;

— щиток скидання соломи;

— боковини капота;

— ферма;

— з’єднувальна муфта колінчастих валів

граблин;

— дах капота;

— відсікач соломонабивача;

— датчики;

— решітчастий дах;

— граблини;

— гідроциліндр

закривання клапана;

— регулювальна тяга;

— задній клапан;

— шарнірний палець днища;

— піддон днища;

— відсічна

решітка;

— переставна тяга причіпного пристрою;

— палець;

— лотік;

— вікно;

— гребінка половонабивача;

— куліса;

— підшипниковий вузол;

— колінчастий вал;

— дерев’яний підшипник

Машини для збирання зернових êóльтóр

325

вивантаження копиці штанга датчика

повертається у вихідне положення і

через тяги подає команду на гідророзподільник, який спрямовує робочу ріди-

ну від насоса в гідроциліндри

. Гідроциліндри повертають клапан у вихід-

не положення, де він фіксується заскочками.

Якість роботи соломонабивача регулюють так. Зміщенням лотока скидан-

ня соломи по довгастих отворах добиваються, щоб зазор між кінцями пальців

граблин соломонабивача і лотоком був 5...10 мм, а клавіші не доходили до

лотока на 10...15 мм. При збиранні культур вологістю 30 % соломонабивач

може працювати без лотока.

Змінюючи довжину тяг підвісок днища, встановлюють зазор 10...40 мм по

вертикалі між кінцями лотока половонабивача і днищем.

Під час ТО через 60 мотогодин роботи змащують солідолом маточину запо-

біжної муфти, а через 240 мотогодин — дерев’яні підшипники граблин соло-

монабивача і з’єднувальну втулку їхніх колінчастих валів.

Виконуючи роботи біля копнувача, перебувати позаду його клапана не

можна.

Подрібнювач (рис. 6.64) призначений для подрібнення та розкидання

подрібненої соломи по полю або збирання її разом з половою у причіпний ві-

зок.

Рис. 6.64. Подрібнювач комбайна КЗС-9-1 (поздовжній розріз):

— половонабивач;

— соломопровід;

— болти;

— гайка;

— планка;

— розкидач;

— заслінка (комплект);

— подрібнювальний барабан;

— ножовий брус;

— рама;

—

шнек

Розділ 6

326

Основними складальними одиницями подрібнювача є корпус із соломо-

проводом

, розкидач

, комплект заслінок

, подрібнювальний барабан

ножовий брус

та шнек

Подрібнювач працює так. Солома, що сходить із клавіш соломотряса ком-

байна, потрапляє в середню секцію подрібнювального барабана та ножового

бруса. Тут вона розрізається на дрібні фракції і під впливом повітряного пото-

ку, утвореного барабаном, спрямовується в соломопровід або у викидне вікно,

розміщене у нижній частині подрібнювача, залежно від того, закрите воно чи

ні. При частковому перекритті викидного вікна частина подрібненої соломи

розкидається по полю, інша — подається через соломопровід у причіпний візок.

Полова, що сходить з очисника комбайна, половонабивачем

подається на

шнек

, який транспортує її від середини в обидва боки до країв. Тут лопаті

шнека спрямовують її в крайні секції подрібнювального барабана і далі

крайні молотки барабана спрямовують цю полову у викидне вікно або у соло-

мопровід.

Залежно від вибраного технологічного процесу збирання НЗВ подрібнювач

може бути налагоджений на роботу за такими схемами:

Рис. 6.65. Капот комбайна КЗС-9-1:

— капот;

— щиток;

— лотік;

— причіп;

— тяга;

— опора

Машини для збирання зернових êóльтóр

327

y подрібнення соломи і подача її разом з половою у візок;

y подрібнення соломи і розкидання її по полю (полову подають у візок);

y подрібнення соломи і подача її у візок (полову розкидають по полю);

y подрібнення соломи і розкидання її разом з половою по полю;

y подрібнення соломи і подача частини її разом з половою у візок і розки-

дання решти соломи по полю.

Капот (рис. 6.65) призначений для укладання соломи і полови у валок.

Він має капот

, щитки

і лотік

. Потік соломи, що сходить із соломотряса,

потрапляє в капот, переміщується в ньому і, проходячи повз звужувачі щит-

ків, укладається на стерню сформованим потрібної ширини валком. Полова

укладається у той самий валок лотоком

Причіп

, тяга

і опора

функціонально не належать до капота, а при-

значені для приєднання візка з жаткою при транспортуванні на далекі від-

стані.

Комбайн «Лан»

має пристрій для збирання НЗВ, призначений для подріб-

нення соломи і розкидання подрібненої соломи по полю або укладання непо-

дрібненої соломи у валок. Він складається із подрібнювача і валкоутворювача

(капота).

Подрібнювач має такі робочі органи: подрібнювальний барабан

(рис.

6.66), поздовжні протирізальні ножі

поперечну протирізальну пластину

піддон

та розкидальні щитки, розміщені у розподільній лійці.

У подрібнювачі регулюють зазори в різальній парі та ширину розкидання

подрібненої соломи.

Валкоутворювач має задній ковпак, дві боковини, перекидний щиток

та дві напрямні решітки.

Для переобладнання пристрою на режим роботи валкоутворювача розпо-

дільну лійку подрібнювача переводять у нижнє вертикальне положення,

відключають передачу на привід подрібнювального барабана, перекидним

щитком перекривають подачу соломи у подрібнювач і фіксують напрямні

решітки.

Технологічні схеми збирання НЗВ при обладнанні комбайна копнувачем

(копицева технологія), подрібнювачем (потокова технологія) та капотом (вал-

кова технологія) показано на рис. 6.67.

Рис. 6.66. Схема подрібнювача соломи

комбайна «Лан»:

— подрібнювальний барабан;

— піддон;

— по-

здовжні протирізальні ножі;

— поперечна протирі-

зальна пластина;

— напрямок повороту поздо-

вжніх протирізальних ножів;

— довжина подріб-

нених частин менша;

— довжина подрібнених

частин більша;

— встановлювальний зазор 5 мм

Розділ 6

328

6.2.10. Пристрої для збирання неколосових культур

Для збирання кукурудзи, соняшнику, круп’яних культур, сорго, рапсу, лю-

пину, насінників трав тощо комбайни комплектують додатковими пристроями.

Це пов’язано з тим, що для збирання неколосових культур потрібні інші режи-

ми роботи, а в деяких випадках і додаткові робочі органи чи агрегати.

Комбайн КЗС-9-1 «Славутич»

комплектують такими самими пристроями,

як і комбайн РСМ-10 «Дон-1500», які мають незначні відмінності.

Пристрій для зниження частоти обертання молотильного

барабана — це ланцюговий привід, змонтований на панелі секцій молотарки.

Частоту обертання молотильного барабана в межах 200...400 об/хв змінюють

за допомогою змінних зірочок на валу відбійного бітера.

Рис. 6.67. Технологічні схеми збирання незернової частини врожаю:

— копицева технологія;

ІІ

— потокова технологія;

— з використанням тросової волокуші;

— з використанням штовхальної волокуші;

— з використанням копицевозів;

— переве-

зення полови і подрібненої соломи причепами до місця скирдування;

— вивантаження поло-

ви та подрібненої соломи із причепа з наступним стягуванням волокушею до місця скирдуван-

ня;

— перевезення полови змінними причепами на склади

Машини для збирання зернових êóльтóр

329

Пристрій ПЗКС-6 (КМД-6) призначений для збирання кукурудзи

на зерно. Це шестирядкова фронтальна жатка, навішена на молотарку ком-

байна КЗС-9-1. На молотарку комбайна додатково встановлюють ланцюговий

привід молотильного барабана, щитки між билами барабана, щиток із листо-

вої сталі на пальцьову решітку підбарабання і щитки на перші два каскади

соломотряса.

Будову жатки

показано на рис.

6.68. У робочому

положенні її опус-

кають до стикання

мисів

з поверх-

нею поля. Комбайн

спрямовують так,

щоб рядки потра-

пили в просвіт між

мисами. При цьому

стебла захоплю-

ються вальцями

качановідокремлювального апарата, обертаючись назустріч один одному, і

протягують стебла між відривними пластинами

. Качани відокремлюються

від стебла і лапками подавальних ланцюгів

спрямовуються в шнек

, а далі

бітерами

похилої камери подаються в молотарку. Стебла при виході з ва-

льців зрізаються різальним апаратом

і спрямовуються в шнек

, який подає

їх до бітера

, а звідти — до барабана подрібнювача

. Тут ножі барабана при

взаємодії з протирізальними пластинами подрібнюють стебла і повітряним

потоком спрямовуються у трубопровід

, а з нього — в транспортний засіб,

що рухається поруч.

Якість обмолоту качанів регулюють зміною частоти обертання барабана у

межах 350...420 об/хв та зазору між барабаном і підбарабанням на виході

35...40 мм, а на виході 18...25 мм.

Пристрій ПЗСС-8 (ПЗС-8) призначений для збирання соняшнику.

Загальну будову пристрою показано на рис. 6.69.

Рис. 6.68. Пристрій для

збирання кукурудзи

ПЗКС-6 комбайна КЗС-

9-1:

— мис;

— вальці;

— відривні пластини;

— різальний апарат;

— ланцюг з лапками;

— шнек стебел;

—

приймальний бітер;

—

шнек качанів;

— по-

дрібнювач;

— бітер

похилої камери;

—

трубопровід