Виноградський М.Д., Виноградська А.М., Шканова О.М. Управління персоналом

Подождите немного. Документ загружается.

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

451

Інвестиційний фонд — юридична особа, заснована як акціонерне то-

вариство і здійснює діяльність виключно у сфері спільного інвес-

тування. Інвестиційні фонди, як правило, бувають закритого і від-

критого типів.

Інвестор — суб’єкт інвестиційної діяльності, який приймає рішення

щодо вкладення власних, позичених або залучених майнових та

інтелектуальних цінностей в об’єкти інвестування.

Інкубатори — спеціалізовані організації (центри розвитку бізнесу та

підприємництва, регіональні технологічні та інноваційні центри

при університетах та інших вузах, науково-дослідних організаціях

тощо), що допомагають новостворюваним організаційним утво-

ренням інноваційного бізнесу на стадіях започаткування і станов-

лення. Діяльність інкубаторів переважно охоплює наукове консу-

льтування і попередню експертизу інноваційних проектів,

фінансову підтримку через

державні субсидії, венчурний капітал і

власні кошти спонсорів, формування позитивного гудвілу.

Інноваційна модель підприємства — уявний процес підприємницької

діяльності, що передбачає активне використання нових управлінсь-

ких рішень задля постійного зростання економічної та соціальної

ефективності господарювання. За цією моделлю підприємництва го-

сподарські дії базуються переважно на досягненнях науково-техніч-

ного та організаційного прогресу. Вони охоплюють ретельне ви-

вчення зовнішнього підприємницького середовища з метою пошуку

найбільш ефективних

технічних, організаційних, економічних і соці-

альних рішень, аналіз можливостей конкурентів, практичну реаліза-

цію завдань (проблем) згідно з обраною концепцією дій.

Інновація — процес спрямований на створення, виробництво нових

виробів, технологій, організаційних форм.

Іноземні інвестиції — довгострокові вкладення капіталу закордонни-

ми власниками в різні галузі економіки, реалізація вивозу підпри-

ємницького капіталу у країни-реципієнти, створення за кордоном

філій або дочірніх підприємств, спільних підприємницьких струк-

тур. Іноземні інвестиції бувають прямі та портфельні. До прямих

інвестицій належать вкладення капіталу, що забезпечують конт-

роль інвестора над закордонними фірмами (підприємствами,

ор-

ганізаціями), а до портфельних — вкладення капіталу в акції за-

кордонних підприємств (без придбання контрольного пакета),

облігації та інші цінні папери іноземних держав.

Інструкція — нормативний документ, що визначає порядок та спосіб

здійснення якоїсь дії.

Інтелект — розум, розумова властивість людини.

Інтенсивність праці — напруженість праці, ступінь витрати робочої

сили за одиницю часу.

Інтерв’ювання — опитування, яке проводиться методом інтерв’ю.

Інтуїція — здатність безпосередньо, раптово без обмірковування зна-

ходити правильне вирішення проблеми.

М. Д. ВИНОГРАДСЬКИЙ, С. В. БЕЛЯЄВА, А. М. ВИНОГРАДСЬКА, О. М. ШКАНОВА. Управління персоналом

452

диверсифікації виробництва. Суб’єкти господарювання, що інтегру-

ються в концерн, звичайно втрачають свою економічну самостій-

ність. У сучасних умовах спостерігається тенденція до збільшен-

ня кількості міжнародних концернів.

Кадрова політика — основні довгострокові напрями у роботі з персо-

налом.

Кадрова робота — засіб реалізації кадрової політики.

Кадрова служба — структурний підрозділ підприємства.

Кандидатура — особа, яка намічена до виборів або призначення на

посаду, до приймання на роботу в якусь організацію.

Канцелярія — структурний підрозділ підприємства, що забезпечує ді-

ловодство та організацію службового листування.

Капітал — сукупність матеріальних та грошових коштів, а також інте-

лектуальних здобутків, використовуваних у процесі виробництва

та інших сферах діяльності з метою отримання прибутку. У більш

вузькому значенні — активи фірми (підприємства) за мінусом її

зобов’язань (заборгованості).

Капітал акціонерного товариства — сукупність індивідуальних ка-

піталів, об’єднаних через емісію розміщення акцій та облігацій;

він є власним стартовим капіталом акціонерного товариства і мо-

же збільшуватись за рахунок капіталізації певної частки отриму-

ваного фірмою (підприємством) прибутку та додаткової емісії

цінних паперів.

Капітальні вкладення — інвестиції у відтворення основних фондів і

на приріст матеріально-виробничих запасів. Вони є реальними

(виробничими) інвестиціями і здійснюються у формі нового капі-

тального будівництва, технічного переозброєння, реконструкцій

та розширення діючих виробничих об’єктів і об’єктів соціальної

інфраструктури фірми (підприємства, організації).

Кар’єра — просування по службі.

Кар’єризм — гонитва за успіхом у своїй діяльності, яка викликана ба-

жанням досягти особистого благополуччя.

Картотека — систематизоване зібрання карток з певною інфор-

мацією.

Кваліфікація — ступінь і рівень професійної підготовленості до певно-

го виду праці.

Кворум — встановлення кількість присутніх на зборах, коли можна

приймати рішення.

Керівник — одна із ролей менеджера, пов’язана з відповідальністю за

розстановку кадрів і виконання підлеглими поставлених завдань.

Керівництво — форма управління, яка здійснюється вищими посадо-

вими особами підприємства.

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

453

Класи — великі групи людей які мають різне місце у суспільному ви-

робництві по відношенню до засобів виробництва, в способах

одержання і розмірах частки суспільного багатства.

Класична модель підприємництва — уявна сукупність організацій-

но-економічних заходів, орієнтованих на максимально ефективно

використання наявних ресурсів підприємства. Схема підприємни-

цьких дії за цією моделлю досить чітко окреслена: оцінка наявних

ресурсів; вивчення (аналіз) можливостей досягнення поставленої

мети; вибір і використання такої можливості, яка спроможна за-

безпечити максимальну віддачу від наявних ресурсів. Ця модель,

як

правило, не застосовується у чистому вигляді, частіше вона по-

єднується з інноваційною моделлю підприємництва.

Клієнт — особа, яка користується послугами установи, банку.

Клімат — психологічний настрій у групі або колективі.

Кодекс — єдиний законодавчий акт, який систематизує певну галузь

права.

Колега — товариш по роботі, професії.

Колегія — група осіб, що створюють адміністративний або дорадчий

орган.

Колектив — сукупність людей які об’єднанні процесом спільної дія-

льності.

Колективний договір — угода яка укладається комітетом профспілки

від імені працівників з адміністрацією.

Командитне товариство — вид господарської організації, яка вклю-

чає (поряд з учасниками, що несуть відповідальність за зо-

бов’язаннями товариства усім своїм майном) одного або кількох

учасників, відповідальність яких обмежується внеском у майно

товариства.

Комівояжер — роз’їзний агент торгової фірми, який пропонує покуп-

цям товари за зразками, каталогами тощо.

Комівояжери — це підприємці-посередники, які не просто продають, а

й доставляють товари покупцям. Звичайно комівояжерські функ-

ції виконують роз’їзні представники торговельних фірм, які про-

понують покупцям товари за наявними зразками. З практики гос-

подарювання відомо, що вони можуть забезпечувати ефективну

рекламу, а також здійснювати післяпродажне технічне обслугову-

вання реалізованої продукції.

Комісіонери — агенти-оптовики, які самостійно розпоряджаються то-

варом, беручи його на комісію. За здійснення комісійних операцій

встановлюється винагорода у вигляді певного відсотка від суми

торгової операції або різниці між призначеною комітентом ціною

і фактичною продажною ціною.

Комітент — сторона в угоді комісії, яка доручає іншій стороні (комі-

сіонеру) за винагороду комісійний продаж товару, валюти та цін-

них паперів. Угода між комісіонером і комітентом укладається в

інтересах та за рахунок комітенту.

М. Д. ВИНОГРАДСЬКИЙ, С. В. БЕЛЯЄВА, А. М. ВИНОГРАДСЬКА, О. М. ШКАНОВА. Управління персоналом

454

Комп’ютеризація — процес створення і впровадження комп’ютерів у

діяльність підприємства.

Компенсаційна угода (операція) — домовленість про бартер, але з

можливим частковим погашенням заборгованості грошима чи

цінними паперами.

Комунікабельність — можливість, здатність до спілкування контактів

та зв’язків. Комунікація спілкування з передачею інформації за

допомогою технічних пристроїв.

Конверсія підприємства — істотне (іноді повне) перепрофілювання

підприємства на виробництво іншої продукції під впливом доко-

рінної зміни ринкового середовища або глобальних чинників роз-

витку економіки. В сучасних умовах господарювання конверсійні

процеси широко здійснюються на підприємствах (в організаціях)

військово-промислового комплексу України у зв’язку з різким

скороченням народногосподарської потреби в його продукції.

Конкурент — особа, фірма, що суперничає у будь-який сфері діяльно-

сті з іншою.

Конкурентоспроможність продукції — це сукупність споживчих

властивостей виробу, що характеризують його відмінність від ви-

робу-конкурента за ступенем відповідності конкретним суспіль-

ним потребам і з урахуванням витрат на виготовлення цього ви-

робу. Показник конкурентоспроможності продукції обчислюється

як співвідношення її інтегрованого технічного вимірника та ана-

логічного параметра конкуруючого виробу; якщо це співвідно-

шення є

більшим за одиницю, то такий виріб має конкурентну пе-

ревагу, тобто є конкурентоспроможним на ринку (вітчизняному

чи світовому). Конкурентоспроможність товарів можна також ви-

значати за ціновими показниками та прибутковістю.

Конкуренція — суперництво між товаровиробниками за кращі, еконо-

мічно вигідніші умови виробництва та реалізації продукції.

Конкурс — відбір найкращих із числа учасників.

Консалтинг — консультативна діяльність щодо широкого кола питань

і проблем розвитку та підвищення ефективності підприємництва.

Така діяльність за певну (обумовлену договором) винагороду мо-

же здійснюватися як індивідуальними консультантами, так і спе-

ціалізованими організаціями.

Консенсус — загальна згода з питань, якої досягають учасники перего-

ворів.

Консерватизм — відстоювання застарілого, відживаючого і протидія

прогресу.

Консигнація — вид торгово-посередницьких послуг, коли посередник

(у даному випадку — консигнант) реалізує товар із власного

складу на основі договору-доручення. Діяльність консигнанта,

який має власні складські приміщення і одночасно є покупцем-

оптовиком, полягає в тому, що він бере товари на відповідальне

зберігання з наступною їх реалізацією, але при цьому зо-

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

455

бов’язується не продати, а лише запропонувати продукцію мож-

ливому покупцеві за першої нагоди. В основному консигнація

поширена у сфері оптових поставок окремих партій товарів у роз-

дрібну мережу.

Консорціум — тимчасове статутне об’єднання промислового і банків-

ського капіталу для реалізації певної підприємницької ідеї та до-

сягнення загальної мети (здійснення спільного інноваційно-

інвестиційного чи іншого господарського проекту). Консорціуми

можуть бути не лише національні (міжгалузеві), а й міжнародні

(наприклад, Міжнародний консорціум супутникового зв’язку).

Консюмеризм — організований рух громадян і державних органів за

розширення прав і вплив покупців (споживачів) на ставлення до

них продавців.

Контракт — особлива форма трудового договору.

Контрольний пакет акцій — частка акцій, зосереджена в руках одно-

го власника, яка дає можливість здійснювати фактичний контроль

за діяльністю акціонерного товариства. Теоретично він має стано-

вити понад 50 % суми випущених акцій, але на практиці може бу-

ти меншим, оскільки не всі акціонери мають право голосу та мо-

жливість брати участь у загальних зборах.

Конфлікт — усвідомлене зіткнення, протиборство людей, інтересів,

цілей, типів поведінки, установок.

Концерн — організаційна форма статутного об’єднання різногалузевих під-

приємницьких структур, що характеризується органічним поєднанням

власності та контролю з використанням (найчастіше) принципу.

Корпоратизація — процес перетворення у відкриті акціонерні товари-

ства державних підприємств, закритих акціонерних товариств,

певна частка статутного фонду яких належить державі, об’єднань

і підприємств зі змішаною формою власності, в яких є державне

майно. Мета її полягає у реформуванні управління державним се-

ктором економіки та підготовці до приватизації. Особливістю ор-

ганізаційної структури управління

відкритими акціонерними то-

вариствами (ВАТ) є функціонування спостережної ради, що

здійснює контроль за діяльністю управління ВАТ з метою захисту

інтересів держави й акціонерів.

Корпорація — 1) товариство, союз, група осіб, що об’єднуються доб-

ровільно за ознакою спільності (однаковості) професійних або

групових інтересів; 2) широко використовувана форма акціонер-

ного товариства. В Україні корпораціями вважають договірні

об’єднання, створювані за принципом суміщення виробничих, на-

укових і комерційних інтересів з делегуванням окремих повнова-

жень кожним з його членів централізованому

керівництву.

Корупція — підкуп, продажність посадових осіб.

Котирування — встановлення курсів іноземних валют, цінних папе-

рів, цін на біржові товари відповідно до чинних законодавчих

норм та усталеної практики.

М. Д. ВИНОГРАДСЬКИЙ, С. В. БЕЛЯЄВА, А. М. ВИНОГРАДСЬКА, О. М. ШКАНОВА. Управління персоналом

456

Криза — найгостріша форма прояву соціального протиріччя, пов’язана

з порушенням соціальної стабільності.

Культура — сукупність нормативних вимог до діючого рівня виробництва.

Культура спілкування — система знань та навичок тактичної поведі-

нки у різних ситуаціях спілкування.

Лауреат — особа, якій присуджена премія, переможець конкурсу.

Лібералізм — надмірна терпимість, поблажливість, вільнодумність.

Лідер — фірма, що досягає високих результатів діяльності.

Лідерство — відносини домінування і підкорення, впливу і насліду-

вання у системі міжособистісних відносин у групі.

Лізинг — договір на право користування устаткуванням та іншим май-

ном на основі орендних відносин. Найпоширенішими об’єктами

лізингу є устаткування, транспортні засоби, технології, ліцензії,

«ноу-хау», програмні продукти тощо. Вартість лізингу формуєть-

ся за рахунок регулярних платежів, що охоплюють амортизаційні

відрахування і проценти за кредит.

Ліміт — гранична норма, що обмежує будь-яке явище або процес.

Ліцензія — дозвіл, що надається державними органами особам на пра-

во господарської діяльності.

Ліцензія — дозвіл, який надається державними органами юридичним і

фізичним особам на здійснення певних видів суспільно корисної

діяльності, у тому числі зовнішньоекономічної.

Ліцензування — одна з форм співробітництва у сфері виробництва, за

якої суб’єктами відносин виступають

ліцензіар (той, хто володіє

певними правами) та

ліцензіат (той, кому такі права передають-

ся на постійній чи тимчасовій основі). Ліцензіар укладає угоду з

ліцензіатом, згідно з якою останньому передаються права на ви-

користання патенту, товарного знака, будь-якої значущої науково-

технічної новинки за певну винагороду: пашуальний платіж (фа-

ктична ціна ліцензії, одноразова винагорода) і роялті (періодичні

або поточні

відрахування у формі фіксованого відсотка від фак-

тичного економічного ефекту, що його має ліцензіат).

Ломбарди — кредитні установи, що позичають гроші під заставу рухомо-

го майна (предметів особистого користування і домашнього вжитку).

Позики видаються на строк до трьох місяців до 75% сум оцінки за-

ставлених речей і до 90 % — виробів із дорогоцінних металів. Оцін-

ка предметів, що здаються на зберігання чи під заставу для отриман-

ня позики, встановлюється за

домовленістю сторін (виробів з

дорогоцінних металів — за державними розцінками).

Лот — неподільна партія товарів, що виставляється на аукціон; одини-

ця торговельних угод на біржах (наприклад, сто акцій).

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

457

Маклер — особа, яка володіє місцем на біржі і здійснює операції за до-

рученням клієнта або за його рахунок, має права юридичної осо-

би.

Мале підприємство — підприємство (фірма, організація) з невеликою

кількістю штатного персоналу. В Україні малими вважаються пі-

дприємства: у промисловості і будівництві — з чисельністю пер-

соналу до 200; в інших галузях виробничої сфери — до 50; у науці

та науковому обслуговуванні — до 100; у галузях невиробничої

сфери — до 25; у роздрібній торгівлі — до 15 осіб.

Мандат — документ, який стверджує права і повноваження якоїсь

особи.

Маркетинг — система організації діяльності фірми у процесі товарно-

го відтворення, що включає комплексне вивчення ринку, плану-

вання асортименту продуктових товарів, здійснення певної полі-

тики цін, рекламу і стимулювання збуту, управління реалізацією

та післяпродажним сервісом продукції.

Меланхолік — суб’єкт, який володіє одним із чотирьох типів темпера-

менту.

Менеджер — найманий працівник, фахівець з управління певними ви-

дами підприємницької діяльності, який належать до керівного

складу фірм, компаній, фінансових установ і банків, їхніх струк-

турних підрозділів і наділяється виконавчою владою.

Менеджмент — сукупність певних організаційно-економічних методів

управління всіма стадіями і видами адекватних процесів і явищ на

рівні різних суб’єктів господарювання. Залежно від охоплення

основних видів діяльності підприємницьких структур розрізняють

менеджмент науково-технічного і організаційного прогресу, мар-

кетинговий, інвестиційний, виробничий, фінансовий, торговель-

ний тощо.

Метод «мозкового штурму» — один із найбільш ефективних методів

пошуку нової підприємницької ідеї, який полягає у співпраці пев-

ної групи спеціалістів шляхом проведення колективної дискусії з

конкретного кола питань. У ході такої дискусії жодні критичні

коментарії не допускаються, а кожний учасник має право висуну-

ти найфантастичнішу ідею.

Метод ідеалізації — один із методів творчого пошуку підприємниць-

кої ідеї, що базується на ініціюванні уявлення про ідеальне вирі-

шення проблеми, яке може підказати новий спосіб її практичного

вирішення.

Метод колективного блокнота — метод, що поєднує індивідуальне

висунення підприємницької ідеї з колективною її оцінкою. При цьо-

му кожний учасник процесу пошуку підприємницької ідеї отримує

спеціальний блокнот, в якому викладено зміст вирішуваної пробле-

М. Д. ВИНОГРАДСЬКИЙ, С. В. БЕЛЯЄВА, А. М. ВИНОГРАДСЬКА, О. М. ШКАНОВА. Управління персоналом

458

ми. Протягом певного часу кожний учасник обговорення записує у

блокнот власні ідеї щодо вирішення проблеми. Потім керівник групи

учасників узагальнює нагромаджену інформацію, організовує творчу

дискусію, за результатами якої приймається відповідне рішення.

Метод контрольних запитань — метод пошуку нової підприємни-

цької ідеї, сутність якого полягає в тому, щоб за допомогою пев-

них блоків контрольних запитань ініціювати розв’язання обгово-

рюваної проблеми і стимулювати думку респондентів.

Метод конференції ідей — метод пошуку нової підприємницької ідеї,

який за своїм змістом схожий на метод «мозкового штурму», але

відрізняється від нього тим, що допускає доброзичливу критику,

яка спрямовує висунуті ідеї у потрібному напрямі.

Метод морфологічного аналізу — метод пошуку нової підприємни-

цької ідеї, за заснований на застосуванні комбінаторики, тобто

дослідженні можливих варіантів, виходячи із закономірностей

побудови (морфології) об’єкта, що підлягає вивченню та аналізу.

Комбінуванням можливих варіантів намагаються окреслити різні

рішення щодо нових підприємницьких ідей.

Міграція — переміщення працездатного населення із однієї місцевості

в іншу.

Міжгрупові відносини — суб’єктивне сприйняття різноманітних

зв’язків, які виникають між соціальними групами, а також обумо-

влений спосіб взаємодії між ними.

Міжнародна підприємницька діяльність — це спільний бізнес у сфе-

рі практичної реалізації форм міжнародних економічних відно-

син. Її можна трактувати як науково-технічну, виробничу, торго-

вельну, сервісну та іншу співпрацю суб’єктів господарювання

двох або більше країн. До основних суб’єктів міжнародної підп-

риємницької діяльності належать фізичні та юридичні особи, ін-

ституціональні і добровільні об

’єднання останніх, міжнародні ор-

ганізації. За рівнем інтернаціоналізації розрізняють такі форми

міжнародного бізнесу: 1) окремі зовнішньоекономічні операції

(лізинг, посередницькі послуги); 2) різноманітна промислова коо-

перація — науково-технічна, виробнича, сервісна; 3) спільне під-

приємство (СП, ліцензування); 4) комплекс територіально-

виробничих і багатосторонніх міжнародних зв’язків (прикордонна

і прибережна торгівля, спільні вільні економічні зони тощо).

Міжособистісні відносини — суб’єктивні зв’язки між людьми, які ви-

никають на роботі, у процесі навчання і побуті.

Міністерство — центральний орган державного управління, який

здійснює керівництво галуззю народного господарства.

Місія — ціль діяльності організації, зорієнтованої на майбутній період.

Модель — логічне або математичне описування компонентів і функцій

модельованого об’єкта.

Мозкова атака — метод інтенсифікації процесу групового пошуку ви-

рішення проблеми.

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

459

Моніторинг — постійний нагляд за різнонаправленою діяльністю

суб’єктів господарювання і підприємництва. Першочергову увагу

приділяють моніторингу фінансово-виробничої й екологічної дія-

льності окремих суб’єктів господарювання.

Мораль — логічне або математичне описування компонентів і функцій

модельованого об’єкта.

Мораль — сукупність принципів і норм які належать людині і служать

для оцінки своїх дій.

Мотивація — сукупність управлінських дій, спрямованих на спону-

кання себе та інших працівників на досягнення особистих цілей.

Муніципалізація — вимушена передача власності приватних осіб у ві-

дання місцевих органів влади або органів місцевого самоуправ-

ління.

Навички — дії, сформовані шляхом повторення, які мають високий

ступінь засвоєння.

Нагляд — одна із форм контролю, пов’язана із спостереженням та опе-

ративним прийняттям рішень для забезпечення дотримання пев-

них вимог до діяльності.

Направленість особистості — сукупність стійких мотивів, які оріє-

нтують діяльність особистості незалежно від наявних ситуацій.

Наставництво — специфічна не професіональна педагогічна діяль-

ність, спрямована на формування у молоді активної життєвої по-

зиції, стійких професійних орієнтацій для адаптації у трудовому

колективі.

Невиробнича сфера — комплекс галузей народного господарства не

зайнятих виробництвом матеріальних благ, але таких, що забез-

печують організацію їх обміну розподілу і споживання і надають

послуги нематеріального характеру.

Недисциплінованість — якість особи як небажання виконати перед-

бачені норми поведінки, що часто є недоліком виконання як прояв

відсутності вольових навичок.

Нестача — потреба у чомусь.

Номенклатура — 1. Сукупність назв, термінів, понять, які вживаються

у певній галузі. 2. Коло посадових осіб, призначення або затвер-

дження яких здійснює вищий орган управління.

Норма виробітку — кількість продукції (роботи), яка має бути вироб-

лена за одиницю часу одним або декількома виконавцями у від-

повідних умовах.

Норма обслуговування — кількість механізмів, обладнання, які пови-

нен обслуговувати працівник протягом визначеного часу і конк-

ретних умов.

М. Д. ВИНОГРАДСЬКИЙ, С. В. БЕЛЯЄВА, А. М. ВИНОГРАДСЬКА, О. М. ШКАНОВА. Управління персоналом

460

Норма часу — науково обґрунтована і регламентована величина витрат

робочого часу на виробництво одиниці продукції (роботи) у лю-

дино-годинах, людино-днях.

Нормативний акт — правові норми, правила поведінки людей, закрі-

плені у законі, указі, постанові, наказі, інструкції.

Нормування — процес розробки нормативів та визначення норм.

Нормування праці — встановлення норм витрат праці на виробництво

одиниці продукції за одиницю часу.

Нотаріат — орган, який засвідчує різні юридичні акти (угоди, підписи

на документах і копії з них.

Ноу-хау — сукупність різних знань науково-технічного, виробничого,

організаційного, економічного і правового характеру; дослідних

даних щодо певної технології, професійної діяльності фірми, що

не стали загальновідомим надбанням, не запатентовані, не захи-

щені правами промислової (інтелектуальної) власності і через це

належать, як правило, до комерційної таємниці.

Об’єкт управління — керована ланка, елемент системи управління,

який сприймає дію управління з боку інших елементів.

Облік — функція управління, яка забезпечує кількісне відображення та

якісну характеристику господарської і фінансової діяльності під-

приємства з метою впливу на хід діяльності.

Обов’язки — нормативно закріплене коло обов’язкових дій працівни-

ка, пов’язаних з реалізацією функцій даного органу управління.

Оборот (обіг) товару — час, протягом якого промисловий товар про-

ходить всі стадії до споживача.

Оборотний капітал (оборотні активи) — сукупність коштів фірми,

вкладених в оборотні фонди обігу, що забезпечують безперервний

процес виробничо-господарської і комерційної діяльності та пов-

ністю споживаються протягом виробничого циклу. До оборотних

активів належать: виробничі запаси; незавершене виробництво;

витрати майбутніх періодів; готова продукція; відвантажена, але

не оплачена продукція; кошти в розрахунках; грошові кошти на

рахунках в

банках і в касі. Загальний обсяг оборотного капіталу

формується з власних оборотних активів та позичених (залуче-

них) оборотних коштів.

Одноначаліє — надання керівнику підприємства широких повнова-

жень, які необхідні для виконання покладених на нього повнова-

жень і одноосібна відповідальність за результати роботи.

Одноосібне володіння — підприємство, власником якого є фізична

особа або сім’я. Вона отримує певний прибуток, але несе весь тя-

гар господарського ризику від ведення власного бізнесу.