Виноградський М.Д., Виноградська А.М., Шканова О.М. Управління персоналом

Подождите немного. Документ загружается.

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

441

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ

СЛОВНИК

Абітурієнт — той, хто претендує вступати до вищого навчального за-

кладу.

Автобіографія — життєвий опис якоїсь особи, складений нею самою

у вигляді документу для особової справи.

Авторитарність — соціально-психологічна характеристика особи,

яка прагне максимально підкорити своєму впливу партнерів по

взаємодії та спілкуванню.

Авторитет — якість людини яка має вплив на інших осіб. Вона на-

бувається або втрачається у ході спілкування.

Агент — посередник між покупцями і продавцями, який у комерційній

діяльності виконує також функції брокера, дилера, тощо; діє за

дорученням і від імені іншої особи в рамках агентської угоди за

певну винагороду.

Адаптація — процес пристосування нових працівників до нових умов

праці в організації.

Адміністрація — орган, який здійснює управління підприємством у

межах наданих йому прав.

Адміністрування — організаційно-розпорядча діяльність менеджерів,

яка здійснюється безпосередньо наказами та розпорядженнями.

Акордна — форма оплати праці, при якій заробітна плата нараховуєть-

ся колективу або окремому працівнику за виконання всього зада-

ного обсягу робіт.

Акредитив — доручення банку про виплату певної суми фізичній чи

юридичній особі за певних умов.

Акціонер — фізична або юридична особа, яка бере участь у капіталі пі-

дприємства через придбання цінних паперів.

Алфавітна картка — документ, що заводиться на кожного працівни-

ка для полегшення роботи з картотекою особового складу.

Атестація — оцінка рівня праці, якостей і потенціалу працівника, ви-

могам виконуваної роботи.

Атестація — оцінка рівня праці, якостей і потенціалу працівника, ви-

могам виконуваної роботи.

М. Д. ВИНОГРАДСЬКИЙ, С. В. БЕЛЯЄВА, А. М. ВИНОГРАДСЬКА, О. М. ШКАНОВА. Управління персоналом

442

Акціонерне товариство — форма організації господарських

об’єднань, що базується на залученні грошових коштів за рахунок

емісії і продажу акцій; компанія, яка створена юридичними осо-

бами, має статутний фонд, поділений на певну кількість акцій од-

накової номінальної вартості і відповідає за своїми зо-

бов’язаннями лише майном товариства. Акціонерне товариство

може бути

відкритого (акції розповсюджуються відкритою пе-

редплатою або продажем на фондових біржах) та

закритого (ак-

ції розповсюджуються лише серед своїх працівників) типу.

Акціонерний капітал — основний капітал акціонерного товариства;

створюється за рахунок випуску акцій. Розрізняють акціонерний

капітал: статутний — записаний (зафіксований) у статуті; перед-

платний — акумульований передплатою акцій; сплачений — фак-

тично внесений під час передплати.

Акціонування — одна з форм приватизації державної власності шля-

хом перетворення її в акціонерну і передачі господарських функ-

цій від держави акціонерним товариствам як безпосереднім това-

ровиробникам.

Акція — один із видів цінних паперів, що засвідчує участь її власни-

ка у формуванні статутного фонду акціонерного товариства і

дає право на отримання відповідної частки прибутку у вигляді

дивіденду. Акції випускаються іменними і на пред’явника; мо-

жуть бути звичайними (простими) і привілейованими, заснов-

ницькими; акціями трудового колективу підприємств і акціоне-

рних товариств.

Арбітраж — порядок розгляду і вирішення спорів господарського ха-

рактеру, що виникають між суб’єктами підприємницької діяльно-

сті. Усі спори такого характеру розглядає Вищий арбітражний суд

України, ухвала якого є остаточною і обов’язковою для обох сто-

рін.

Асоціація (союз, спілка) — найпростіша форма договірного об’єднання

підприємств та інших структур з метою постійної координації го-

сподарської діяльності. Асоціації (союзи, спілки) не мають права

втручатися у виробничу і комерційно-фінансову діяльність будь-

яких їх учасників (членів). За кількістю членів асоціації бувають

меншими, ніж союзи і спілки. Останні можуть створюватися і

на

загальнодержавному рівні(наприклад, Український союз промис-

ловців і підприємців — УСПП).

Аудиторська служба(аудит) — спеціалізована фірма, яка перевіряє

стан фінансово-господарської діяльності акціонерних товариств,

комерційних банків та інших суб’єктів ринкової економіки на ос-

нові укладених з ними угод. Така організація може виконувати не

лише контрольні, а й консультативні функції, обслуговувати як

вітчизняні підприємницькі структури, такі міжнародні компанії та

спільні підприємства(за наявності філій

або відділень аудиторсь-

кої фірми за кордоном).

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

443

Аукціон — спосіб продажу товарів через прилюдний торг у заздалегідь

визначений час у певному місці. До товарів, що виставляються на

аукціонний продаж, належать конкретні товари, нерухомість, цін-

ні папери, кредитні ресурси, валюта. Пропоновані на аукціон то-

вари мають певну стартову ціну, а їх аукціонний продаж здійсню-

ється партіями або лотами. Крім добровільних,

можуть

проводитися так звані примусові аукціони. Останні організують

судові органи або органи влади з метою продажу майна неплато-

спроможних боржників(банкрутів), реалізації безгосподарного

майна, що перейшло державі за правом успадкування або в ре-

зультаті конфіскації.

Аукціонатор — власник товару, який виставлено на аукціонний продаж.

Аукціонер — потенціальний покупець того товару, що виставляється

на прелюдний торг на аукціоні.

Аукціоніст — орган(особа), що організує і проводить аукціон з прода-

жу (реалізації) певних товарів.

Банк даних — сукупність кадрової інформації, сконцентрованої в од-

ному місці для її використання.

Банкрутство — встановлена в судовому порядку фінансова(боргова)

неспроможність підприємницьких структур(підприємств, компа-

ній, банків тощо), припинення ними платежів за борговими зо-

бов’язаннями, внаслідок чого вони втрачають право самостійно

управляти та розпоряджатися своїм майном. Це право переходить

до осіб, які призначені для управління майном боржника і приму-

сової ліквідації підприємства або

іншої підприємницької структу-

ри. Претензії кредиторів з моменту банкрутства тих чи інших ор-

ганізаційних утворень пред’являються до осіб, що займаються

ліквідацією збанкрутілих структур, і задовольняються в конкурс-

ному порядку на основі діючого законодавства.

Бартер — форма натурального товарообміну, за якої певна кількість

одного або кількох товарів(видів продукції) обмінюється на екві-

валентну за ціною кількість іншого товару, але на безоплатній ос-

нові.

Безробіття — соціально-економічне явище, при якому частина пра-

цездатного населення не знаходить собі роботи.

Бесіда — метод одержання кадрової інформації на основі словесної

комунікації.

Бізнес — будь-яка економічна діяльність в умовах ринкової системи

господарювання, що приносить власнику певний зиск(прибуток).

Бізнес-план — розроблений у письмовій формі документ, який всебіч-

но висвітлює зміст і перспективи будь-якого пропонованого ко-

М. Д. ВИНОГРАДСЬКИЙ, С. В. БЕЛЯЄВА, А. М. ВИНОГРАДСЬКА, О. М. ШКАНОВА. Управління персоналом

444

мерційного заходу (зокрема, інноваційного, інвестиційного або

іншого проекту) і подається потенційному інвестору з метою пе-

реконати його в ефективності інвестування.

Біржа праці — організаційне утворення для обліку потреб і пропону-

вання робочої сили, сприяння працевлаштуванню з організацією

необхідного перенавчання. В Україні функції таких організацій-

них утворень виконують центри зайнятості населення.

Бланк — лист паперу з надрукованою назвою підприємства для скла-

дання документу за певною формою.

Боніфікація — процес регулювання ринкової ціни встановленням пев-

ної надбавки до неї під час формування умов договору(контракту)

між партнерами у бізнесі.

Брехливість — свідоме викривлення дійсного положення, бажання

створити невірне уявлення про факти події.

Бригада — первинна ланка трудового колективу підприємства, що

об’єднує працівників для сумісної праці на основі загальної заці-

кавленості і відповідальності за результати роботи.

Брокер — посередник при укладанні угод між продавцями і покупцями

товарів(цінних паперів, валюти тощо).Звичайно брокери працю-

ють на товарних і фондових біржах, отримуючи за свою діяль-

ність певну винагороду у вигляді обумовленого заздалегідь відсо-

тка від вартості проданого товару або виплати фіксованої суми за

продану одиницю товару(цінних паперів, валюти).

Брокер — посередник при укладанні угод між продавцями і покупцями

товарів (цінних паперів, валюти тощо). Звичайно брокери працю-

ють на товарних і фондових біржах, отримуючи за свою діяль-

ність певну винагороду у вигляді обумовленого заздалегідь відсо-

тка від вартості проданого товару або виплати фіксованої суми за

продану одиницю товару (цінних паперів, валюти).

Бюджет — баланс грошових прибутків і витрат тобто надходжень і вико-

ристання для органів управління, підприємства або окремої особи.

Бюрократизм — стиль діяльності, що характеризується формалізмом,

прагненням підмінити живі безпосередні контакти людей, суворо

стандартизованими формами зв’язку і взаємодії.

Бюрократизм — формальне виконання апаратом управління, державни-

ми службовцями і керівниками своїх обов’язків або ухилення від них

яке виявляється у зволіканні, канцелярському стилі керівництва.

Вантаж — товар, який знаходиться у процесі перевезення на транспо-

ртному засобі.

Вексель — письмове боргове зобов’язання встановленої форми, що дає

його власнику(векселетримачу) право вимагати від боржни-

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

445

ка(векселедавця) сплати зазначеної у векселі суми грошей. Прос-

тий вексель виписується та підписується боржником. Переказний

вексель(тратта) оформляється кредитором(трасантом) і є наказом

боржнику(трасату) про сплату у зазначений строк визначеної су-

ми грошей іншій особі(ремітенту).

Венчурні підприємства — «ризикові» фірми, що звичайно здійсню-

ють комерційну апробацію науково-технічних новинок; до них

належать, як правило, малі і середні фірми наукомістких галузей

економіки.

Винагорода — форма матеріального стимулювання працівників.

Виробнича кооперація — форма співробітництва, за якої закінчений

виробничий цикл здійснюється всіма співпрацюючими партнера-

ми, а кожний з них виконує лише свою частку робіт щодо вироб-

ництва певних конструктивних елементів (деталей, вузлів, скла-

дальних одиниць) і складання готових виробів.

Висування — процедури відбору і зарахування працівників у резерв на

вищу посаду.

Виховання — процес свідомого цілеспрямованого і систематичного

формування особистості з метою підготовки до виконання соціа-

льних функцій, життєдіяльності в різних сферах соціальної прак-

тики.

Відбір — прийняття рішення про зарахування кандидатів які за резуль-

татами випробувань мають більше шансів для придатності до

майбутньої діяльності.

Відомство — центральний орган державного управління.

Відомчість — дії органів галузевого або функціонального управління,

які пов’язані з перебільшенням своїх інтересів над загальнодер-

жавними.

Візування — підписання документа посадовою особою для засвідчення

погодження з його змістом.

Влада — форма соціальних відносин, здатність впливати на інших.

Впрацьовування — зміна робочого стану людини у початковий період.

Втомлення — сукупність змін у стані людини які розвиваються в ре-

зультаті роботи і знижують її ефективність.

Втрати — частина ресурсів, витрачена без отримання продукції (пос-

луг).

Галузь — якісно однорідна сукупність підприємств, об’єднаних за ви-

дами продукції та послуг, однотипність сировини і матеріалів, ма-

теріально-технічної бази, професійного складу кадрів.

Гармонізація — це уніфікація, координація якогось законодавства різ-

них країн.

М. Д. ВИНОГРАДСЬКИЙ, С. В. БЕЛЯЄВА, А. М. ВИНОГРАДСЬКА, О. М. ШКАНОВА. Управління персоналом

446

Генотип — сукупність генів даного організму, одержана ним від бать-

ків (генетична конституція).

Гіпотеза — передбачення, що потребує наукового доказу, перевірки

на досвіді.

Гонорар — винагорода, яка сплачується автору за написання книги.

Графологія — галузь знань про почерк та методи досліджень для ви-

явлення стану і особливостей, того хто пише.

Гриф — напис на документі яка визначає особливий порядок його ви-

користання.

Гроші — особливий товар, який виконує роль еквіваленту при обміні

товару.

Група — двоє і більше людей які мають єдину мету, інтереси і потреби

у спільній діяльності і знаходяться у безпосередньому контакті

один з одним.

Гудвіл — різниця між ринковою та індексованою балансовою вартістю

фірми(компанії). Вартість гудвілу характеризує не відображувані

в балансі нематеріальні активи у вигляді репутації фірми, завойо-

ваних нею маркетингових позицій на ринку, відпрацьованості

внутрішньої технології діяльності та інших невідчутних активів,

здатних, проте, давати додатковий прибуток. У зарубіжній прак-

тиці вартість гудвілу часто зазначається

у річному балансі фірми.

Демагогія — вплив на людей з допомогою брехливих обіцянок, викри-

влення фактів для досягнення своїх корисливих цілей.

Демографія — наука про народонаселення.

Демпінг — продаж товарів на зовнішніх ринках за цінами, нижчими за

витрати виробництва.

Державний контракт — письмовий документ, що засвідчує намір

(бажання) держави в особі вповноважених Кабінетом Міністрів

України галузевих і функціональних міністерств, державних ко-

мітетів та прирівняних до них інших інституціональних утворень

закупити на певних умовах конкретні обсяги продукції для по-

повнення державних резервів та забезпечення споживачів, потре-

би яких фінансуються за рахунок державного бюджету

Державний фонд зайнятості — спеціальний фонд для фінансування

заходів, пов’язаних безпосередньо з діяльністю центрів зайнятості

населення (проведення профорієнтації, професійного навчання

вивільнених працівників та безробітних, виплата тимчасової до-

помоги по безробіттю; надання безвідсоткової позики безробіт-

ним для започаткування підприємницької діяльності; оплати пра-

ці працівників служб зайнятості населення). Він формується за

рахунок асигнувань з бюджетів

різного рівня та внесків суб’єктів

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

447

підприємницької діяльності та добровільних пожертвувань гро-

мадських організацій, окремих фізичних осіб та іноземних грома-

дян і фірм.

Деформація — зміна якостей особистості, які з’являються під впливом

виконання професійної діяльності.

Дилер — юридичні або фізичні особа, що займається купівлею-

продажем цінних паперів і валюти за більш високою або низькою

ціною.

Дилери — юридичні або фізичні особи (посередницькі структури), які

здійснюють перепродаж товарів від свого імені та за власний ра-

хунок. Вони отримують певний прибуток, що формується як різ-

ниця між ціною продажу та придбанням товару дилером. Відпові-

дно до особливих умов дилерського договору дилери можуть

надавати замовникам інформацію стосовно кон’юнктури ринку,

послуги рекламного характеру, а також здійснювати післяпрода-

жне обслуговування технічних виробів.

Директива — розпорядження, керівна вказівка, установка вищого ор-

гану.

Директирування — інтегрований вид управлінської діяльності, що

складається з трьох компонентів: мотивації, лідерства, комуніка-

ції. Мотивація — процес спонукання працівників до спільних по-

годжених дій, спрямованих на досягнення цілей фірми. Лідерство

— активна форма формального та неформального впливу на певні

групи (колективи) людей для реалізації місії підприємства чи ор-

ганізації. Комунікацією вважається міжособистісне спілкування

обмін необхідною для управління інформацією.

Дискусія — колективне обговорення якогось питання як метод прийн-

яття управлінських рішень.

Дистриб’ютори — посередники, що спеціалізуються на придбанні

товарів безпосередньо у виробників та реалізації(розподілі) цих

товарів постійним клієнтам. Розрізняють два типи дис-

триб’юторів: перший — дистриб’ютори товарів промислового

призначення; їхніми партнерами є підприємці, що продукують го-

тову для споживання продукцію; другий — дистриб’ютори, які

реалізують товари у роздрібній мережі.

Дисципліна виконавча — точне виконання кожним працівником пос-

танов, рішень, розпоряджень прийнятих на вищому рівні.

Дисципліна трудова — суворе додержання встановленого порядку на

виробництві: своєчасний вихід на роботу, дотримання робочого

часу, своєчасне виконання розпоряджень адміністрації.

Диференціація — поділ, розчленування цілого на окремі якісні части-

ни.

Діагностика — аналіз стану об’єкта і процесів, виявлення проблем їх

функціонування і розвитку.

Ділова гра — метод пошуку управлінських рішень в умовах проблем-

ної ситуації.

М. Д. ВИНОГРАДСЬКИЙ, С. В. БЕЛЯЄВА, А. М. ВИНОГРАДСЬКА, О. М. ШКАНОВА. Управління персоналом

448

Ділова етика (етика підприємництва) — сукупність певних принципів,

правил і норм громадської поведінки підприємців(бізнесменів).

Вона є водночас моральною та економічною категорією. До зага-

льноприйнятих етичних норм бізнесу належать: досягнення най-

вищої продуктивності та найбільшого прибутку без завдання

шкоди довкіллю, здійснення чесної(за встановленими правилами)

конкуренції; дотримування принципу «техніка для людини, а не

навпаки»; використання таких форм участі працівників фірми у її

справах, які сприяють зміцненню почуття відповідальності; оріє-

нтація на матеріальні інтереси, проте з дотриманням морально-

етичних принципів поведінки.

Ділові якості — синтез професійної компетенції і організаторських

здібностей.

Діловодство — виконання операцій, пов’язаних зі створенням і вико-

ристанням документальної інформації на підприємстві.

Договір (контракт, угода) — форма зміцнення партнерських зв’язків,

а саме: предмета договору, взаємних прав і обов’язків, наслідків

порушення домовленостей.

Договір поручительства

— договір, що укладається між трьома сто-

ронами(поручителем, кредитором і боржником) і є доповненням

до кредитного договору. Поручитель зобов’язується відповідати

перед кредитором так само, як і боржник; він повинен протягом

зазначеного періоду після настання строку платежу відшкодувати

кредитору не сплачену боржником суму.

Договір поставки — офіційна угода між партнерами (підприємства-

ми, організаціями) на поставку виробником покупцю продукції в

установлений термін, належного асортименту, якості, зі своєчас-

ною оплатою споживачем.

Договір про спільну діяльність — простий документ господарського

призначення, згідно з яким організується спільна діяльність без

створення для цієї цілі юридичної особи. Такий договір фактично

свідчить про створення простого товариства, учасники якого

об’єднують майно і зусилля для досягнення загальної господарсь-

кої або іншої мети. У цьому договорі істотною є умова щодо здій-

снення учасниками

майнових або грошових внесків, які стають

загальною пайовою власністю.

Договірна ціна — ціна, що встановлюється за згодою партне-

рів(продавців і покупців) з урахуванням основних ринкових чин-

ників.

Документообіг — процес проходження документів у певній послідов-

ності з моменту створення до здачі в архів.

Досьє — сукупність документів з якогось питання, а також папка з та-

кими матеріалами.

Дотація — державна виплата, яка надається у безповоротному поряд-

ку тій або іншій підприємницький структурі, що зазнала економі-

чної скрути з об’єктивних причин.

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

449

Дублер — той, хто паралельно з кимось виконує однакову роботу.

Дублікат — повторний екземпляр документа, який має таку ж юриди-

чну силу.

Експертні оцінки — особливий вид кількісних і якісних характерис-

тик явищ або процесів, що визначаються на основі висновків спе-

ціалістів.

Емоції — психологічні процеси і стан, який переживає людина: як за-

доволення, незадоволення, страх, покій, радість, гнів.

Етика — сукупність принципів і норм поведінки, яких повинні дотри-

муватися працівники організації.

Ефект — результат, що в кінцевому підсумку очікується або фактично

досягається за рахунок здійснення інвестицій. Він може виража-

тись у додатковій сумі товарообігу (обсяг продажу), валового або

чистого доходу (прибутку), грошового потоку тощо.

Ефективність — кількісне співвідношення показників результатів (ефе-

кту) і витрат на їх (його) досягнення. В інвестиційній діяльності ос-

новним показником результатів є абсолютна величина приведеного

грошового потоку, а витрат — обсяг інвестованого капіталу.

Ефективність інвестиційного портфеля звичайно характеризує

формування і використання вартості цінних паперів (акцій, облі-

гацій, ощадних та інвестиційних сертифікатів) за критеріями по-

точної дохідності або зростання власного капіталу за умови пев-

ного рівня підприємницького ризику.

Єдиноначальність — принципи управління, що означає надання кері-

вникові підприємства широких повноважень для виконання його

функцій, а також визначення його персональної відповідальності

за результати роботи.

Задатки — автомофізіологічні особливості організму, мозку, що є пе-

редумовою розвитку здібностей.

Закон — нормативний акт, прийнятий Верховною Радою України, який

має найвищу юридичну силу.

М. Д. ВИНОГРАДСЬКИЙ, С. В. БЕЛЯЄВА, А. М. ВИНОГРАДСЬКА, О. М. ШКАНОВА. Управління персоналом

450

Законодавство — сукупність діючих законів держави в цілому, або

якість галузі права.

Залучення населення — участь населення у суспільному виробництві.

Замовлення — комерційний документ, в якому визначаються необхід-

ні умови для виробництва або продажу товару.

Заявка — документально оформлена потреба юридичної або фізичної

особи у кількості конкретних видів продукції (послуг), робіт для

партнера у господарських зв’язках.

Звичка — спосіб поведінки людини, здійснення якої набуває для неї

характер потреби.

Здібності — індивідуально-психологічні особливості, які є умовою

успішного виконання тієї чи іншої діяльності.

Ієрархія — система послідовно підкорених елементів управління від

нижчого до вищого рівня у порядку підкорення.

Імідж — формування і підтримання сталого позитивного враження клі-

єнтів (покупців) та комерційних контрагентів від товару (послуг) і

підприємства (підприємця), яке виготовляє і реалізує цей товар.

Високий імідж, як правило, оцінюється через гудвіл, тобто рівень

репутації фірми, завойованих нею маркетингових позицій на рин-

ку, відпрацьованості внутрішньої діяльності та інших нематеріа-

льних її

активів.

Інвестиції — сукупність витрат, що реалізують, як правило, довго-

строкові вкладення капіталу в різні галузі економіки і сфери дія-

льності; всі види майнових і інтелектуальних цінностей, які вкла-

даються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності з

метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Інвестиційна діяльність — сукупність практичних дій фізичних і

юридичних осіб та держави щодо реалізації інвестицій.

Інвестиційна компанія — різновид кредитно-фінансових інституцій,

які акумулюють грошові кошти приватних інвесторів за допомо-

гою емісії власних цінних паперів (зобов’язань), а також вкладен-

ня цих коштів в акції й облігації у власній країні та за кордоном.

Така компанія купує, тримає і продає цінні папери з метою одер-

жання прибутку на вкладений капітал

Інвестиційна програма — окрема частина реалізованого інвестицій-

ного портфеля фірми. Як правило, вона охоплює певну кількість

інвестиційних проектів, що мають бути реалізовані у найближчі

роки.

Інвестиційна стратегія — формування системи довгострокових ці-

лей інвестиційної діяльності фірми і вибір найефективніших шля-

хів їх досягнення.