Угнівенко А.М., Костенко В.І., Чернявський Ю.І. Спеціалізоване м’ясне скотарство

Подождите немного. Документ загружается.

Розділ 8. Технологія виробництва яловичини …

Здатність бактерій, що живуть у рубці, перетравлювати грубі кор-

ми тісно пов’язана з наявністю у ньому грубої клітковини — хар-

чових компонентів целюлози з вуглеводами, напівцелюлози і лігні-

ну. Внаслідок великої кількості лігніну перетравлювання корму із

грубою клітковиною відбувається звичайно важче, ніж корму з ви-

соким вмістом крохмалю і цукру. Із ростом і розвитком рослин вміст

у них лігніну збільшується, в результаті чого частка легкоперетрав-

них харчових компонентів корму зменшується. Крім того, в міру

збільшення вмісту лігніну поживні компоненти корму гірше пере-

травлюються мікроорганізмами рубця, оскільки лігнін перешко-

джає доступу бактерій до компонентів у стінках рослинних клітин.

Грубі рослинні корми містять багато грубої клітковини, яка в мі-

ру дозрівання рослин і збільшення в них вмісту лігніну є більш

важкоперетравною. Подрібнення кормів підвищує їх перетравність

завдяки зменшенню розміру частинок і полегшенню доступу бакте-

рій рубця до клітин рослин. Цукор і жир утруднюють засвоєння клі-

тковини і сприяють засвоєнню білка.

Коли худобі на відгодівлі дають зерновий корм, який піддавали

тепловій обробці, то рекомендується вводити в такий корм додатко-

ву кількість вітаміну Е. Потреба в ньому переведеної на відгодівлю

худоби становить від 22 до 55 МО на 1 кг сухої речовини раціону.

Велика рогата худоба м’ясних порід не може зразу перетравлю-

вати велику кількість жиру. Якщо в її раціон вводити 5 – 8 % жиру,

то завдяки його високій калорійності на 8 – 10 % підвищується ефе-

ктивність використання корму. Збільшення вмісту жиру в раціоні

понад зазначену кількість або додавання жиру в раціон з підвище-

ним вмістом клітковини призводить до зниження ефективності

корму. Справа в тому, що перетравність його на 10 %, а калорій-

ність — у 2,25 раза вища, ніж у зернових, тому як джерело енергії

жир у 2,5 раза цінніший за зернові, якщо його згодовувати в кілько-

сті, що не перевищує норму.

Бугайці на відгодівлі ростуть на 20 % швидше і споживають кор-

ми на 15 % краще, ніж кастрати. У них також вищий вихід туші і

м’яса. Немає різниці в якості м’яса кастратів і молодих бугайців

(якщо їх не використовували для відтворення).

8.3. Засоби і обладнання для відгодівельних

майданчиків

На відгодівельному майданчику влаштовують огороджені пар-

каном для захисту від вітру загони, установлюють годівниці, напу-

валки, ворота, роблять прогони для худоби, проїзди для транспорту.

Тут обов’язково мають бути джерела води, насоси, сховища для си-

270

Розділ 8. Технологія виробництва яловичини …

лосу та інших кормів, кормоцехи, споруди для роботи з тваринами,

офіс, вантажівки, електропостачання, під’їзні шляхи, добре утрам-

бована поверхня сумішшю гравію і глини. Поблизу відгодівельного

майданчика розміщують джерела сировини для виготовлення сило-

су та джерела води. Розмір загону має становити 1 га з розрахунку

на 300 голів.

Відгодівельний майданчик влаштовують з невеликим нахилом

(1°) і дренажем для видалення зайвої води та захисту природних

водойм і ґрунтових вод від забруднення. Мають бути забезпечені

також зручний доступ до сховищ кормів та легке переміщення

транспорту і тварин.

З розрахунку на од-

ну голову молодняку

масою 350 – 400 кг по-

трібна площа 20 – 30 м

для телят масою 200 –

250 кг — 17,5 – 25 м

. У

місцевості з вологим

кліматом і рівною топо-

графією ці площі збі-

льшують. Місткість за-

гону 150 – 300 голів.

Фронт годівлі за віль-

ного доступу становить

25 см, за нормованої

годівлі молодняку —

45 – 60 см, дорослої

тварини — 60 – 75 см

(рис. 8.1).

Рис. 8.1. Схема годівниці:

1 — передня стінка; 2 — максимальна межа діста-

вання; 3 — вертикальна пройма; 4 — ширина годів-

ниці знизу; 5 — ширина сходинки; 6 — ширина

годівниці зверху

Висота передньої стінки годівниці для тварин масою до 350 кг

має становити 45 см, масою понад 350 кг — 55 см. Максимальна від-

стань діставання телятами корму — 60 см, молодняку старше

року — 75 см, дорослих тварин — 85 см. Вертикальна пройма годів-

ниці — 40 – 60 см, ширина знизу — 40 – 60 см.

Необхідно підтримувати належний санітарний стан загонів. Як-

що вони брудні, то вартість відгодівлі збільшується. Чотири доби

утримання тварин у брудному загоні затримують їх відгодівлю на

один день. М’ясокомбінати знижують ціни на худобу, забруднену

гноєм. Гноївка із загону може потрапляти у ґрунтові води. Догляд за

станом майданчика полягає в очищенні його згортанням гною з під-

стилкою у купи в центрі загону і щорічному вивезенні його на поля

для удобрення ґрунту. Під час видалення гною треба стежити за

тим, щоб обладнанням для чищення не порушити утрамбованого

ґрунту в загоні, ґрунт після чищення знову утрамбовують.

271

Розділ 8. Технологія виробництва яловичини …

Система водопостачання має забезпечувати надходження в на-

пувалки добового об’єму води за 8 год, що дає змогу задовольнити

потребу у ній тварин у пікові години. Потреби тварин у воді станов-

лять (літрів на одну голову за добу): телят — 15 – 18, молодняку —

18 – 30, дорослих — 30 – 45. Вода має бути чистою, свіжою, захище-

ною від замерзання, у достатній кількості.

Годують тварин сумішшю кормів, змішаних в кормозмішувачі-

роздавачі із вмонтованими вагами для точного нормування компо-

нентів раціону. У кормоцеху мають бути плющилка, бункери для зер-

на цілого, плющеного та домішок, подрібнювач сіна, навантажувач.

Для роботи з тваринами

(сортування під час прода-

жу, зважування, заванта-

жування та розвантажу-

вання) застосовують ту саму

систему споруд, як і при об-

слуговуванні корів з теля-

тами (рис. 8.2). Вибираючи

для цього майданчики, зве-

ртають увагу на наявність

дренажу, наявність доріг

поблизу, розу вітрів, а також

на інфраструктуру (на-

явність електрики і води).

Робочий коридор і накопи-

чувач є основними зонами.

Бажано, щоб робочий кори-

дор мав такі характеристи-

ки: викривленість, суцільна

бічна огорожа, звужена до-

низу огорожа, верхні обмежувачі, довжина не менш як 6,08 м, груба

цементна підлога.

Рис. 8.2. Система робочих загонів:

1 — підходи; 2 — сортувальні і накопичуваль-

ні майданчики; 3 — ворота; 4 — робочий ко-

ридор; 5 — розколи; 6 — ваги; 7 — естакади

для завантаження; 8 — сортувальні ворота;

9 — блокувальні ворота

Робочий коридор має бути викривленим, із суцільною бічною

огорожею, що обмежує поле зору худоби. Тварини рухаються вільні-

ше, якщо не помічають загінника і розколу для фіксації, поки вони

не підходять до кінця робочого коридору на відстань кількох метрів.

Якщо треба загнати неслухняну тварину, то відстань від розколу

для фіксації (або передніх воріт) до місця біля викривленого робочо-

го коридору має бути невеликою. При наявності викривленого ко-

ридору затрати часу на роботу зі стадом значно менші, ніж коли ко-

ридор прямий. Бажано, щоб огорожа робочого коридору мала нахил

і була звуженою донизу, оскільки тоді ратиці й кінцівки тварин об-

межуються вузьким проходом, що не дає змоги тваринам здавати

назад. Огорожа з нахилом полегшує роботу з тваринами, оскільки

272

Розділ 8. Технологія виробництва яловичини …

дає змогу працювати з тваринами різного розміру, користуючись

одним і тим самим загоном. Для тварин масою понад 550 кг ширину

коридору треба збільшувати на 5 см, а для бугаїв — на 10 см (табл.

8.1).

Таблиця 8.1. Розміри робочих приміщень для худоби

Маса тварини, кг

Робочі приміщення

до 270 271 – 550 понад 551

Загін для утримання худоби, м

на од-

ну голову

4,26 5,17 6,08

Накопичувач, м

на одну голову 1,82 3,04 3,65

Робочий коридор з вертикальними сті-

нками, м

ширина 5,47 7,30 28

довжина 6,08 6,08 6,08

Робочий коридор зі звуженими стінка-

ми, см

ширина біля основи зсередини 33,0 38,1 40,6

ширина по верху зсередини 50,8 61,0 71,12

Мінімальна висота огорожі робочого

коридору, см

114,3 127 152,4

Рекомендована висота огорожі, см 152,4 152,4 152,4

Ширина сходів для завантаження, см 66,04 66,04 66,04 – 76,2

Верхні обмежувачі не дають можливості худобі здавати і повер-

татися назад чи перевертатися на спину в загоні, їх розміщують на

висоті 152 см від підлоги коридору і регулюють під будь-яку висоту

тварин. Вони особливо ефективні, якщо відрегульовані так, щоб

примусити тварину нахиляти голову донизу.

Якщо верхніх обмежувачів немає, бажано робити бічні панелі,

котрі можуть відкриватися для звільнення тварин, якщо вони упа-

ли і не можуть підвестися в коридорі. Так само обладнують проходи

для роботи з тваринами мacoю понад 551 кг.

Робочий коридор має вміщувати принаймні трьох тварин. Загін-

ник, що працює в накопичувачі, може в такому разі заповнювати

робочий коридор без затримки при русі худоби із розколу для фік-

сації. Цементна підлога в робочому коридорі і накопичувачі за будь-

яких погодних умов придатна для проходу тварин і дотримання са-

нітарних норм, її легко мити від бруду, випорожнень, запобігаючи

поширенню хвороб.

Накопичувач — це спеціалізований загін у формі лійки, з якого

худоба спрямовується в робочий коридор або на трап для заванта-

жування. Правильно спроектований і побудований накопичувач

знижує затрати праці під час роботи з худобою, дає змогу одній лю-

273

Розділ 8. Технологія виробництва яловичини …

дині забезпечувати рух худоби робочим коридором. Бажано, щоб він

мав форму кола, суцільну бічну огорожу, суцільні ворота, грубу це-

ментну підлогу. Такий накопичувач є оптимальним, оскільки має

єдиний вихід, який бачить тварина, — шлях через робочий коридор

або трап. Щоб стимулювати вихід худоби з накопичувача, ворота

періодично закривають.

Накопичувач у вигляді чверті кола з воротами 3,6 м заввишки

може вміщувати до 8 дорослих корів. У великих господарствах часто

споруджують накопичувач, який має форму півкола або трьох чвер-

тей кола.

Господарства не можуть обходитись без трапу для завантажу-

вання худоби. Бажано, щоб висота трапу регулювалася і його можна

було використовувати для завантаження тварин у різний транс-

порт. Трап краще розміщувати за межами огорожі відгодівельного

майданчика, щоб транспорт не заїжджав на його територію і щоб

запобігати поширенню захворювань. Бажано, щоб трап мав викрив-

лений підхід, суцільну бічну огорожу, висувні бічні панелі, саморе-

гулювальну платформу, накопичувач у вигляді кола і був розміще-

ний недалеко від вагів.

Суцільна бічна огорожа також сприяє швидшому розвантаженню

тварин, оскільки вони не бачать землі і спокійно рухаються вниз по

трапу і по розвантажувальній платформі. Висувні бічні панелі тра-

пу призначені для закриття проміжків між машиною і трапом. З

накопичувача у вигляді кола тварини мають єдиний прохід на не-

велику площадку, що закінчується трапом для завантажування.

Ваги доцільно розміщувати поряд із трапом або в одну лінію з

ним, а не на шляху прогону тварин.

Розміри і конфігурацію загону для утримання тварин визнача-

ють за складеним проектом. Під час проектування слід обов’язково

враховувати потребу в загонах для сортування худоби після її вихо-

ду із розколу, що дає змогу не порушувати руху тварин, які входять

в робочу зону. Бажано також мати кілька невеликих загонів для

ізолювання хворих або травмованих тварин.

З’єднання загонів із загальним проходом створює оптимальні

можливості для сортування худоби. Вона може перебувати у прилег-

лому проході і може бути відсортована із прилеглих загонів. Мак-

симальна ширина звичайного проходу, який використовують для

сортування худоби, становить 3,65 м. Прохід можна також викорис-

товувати для ветеринарної обробки тварин.

Проектувати загони для утримання тварин треба так, щоб за по-

треби їх можна було розширити. Додаткові загони розміщують по-

ряд із робочим коридором.

Робочою є зона навколо виходу з робочого коридору. На неве-

ликих фермах вона включає передні ворота, надійно прикріплені

274

Розділ 8. Технологія виробництва яловичини …

в кінці робочого коридору. У великих господарствах з розведення

тварин м’ясних порід у робочій зоні є ветеринарна клініка з роз-

колом, сховищем і холодильником, що зосереджені в одному при-

міщенні.

Передні ворота призначені для звичайного ветеринарного огля-

ду тварин, а в розколі здійснюють повний контроль за тваринами і

забезпечують умови зниження травмування загінників і худоби.

Найчастіше в робочих коридорах або розколах обладнують воро-

та-автофіксатори, стійлову раму й гільйотину. Ворота-автофіксато-

ри прості в експлуатації, через них можна швидко проганяти худо-

бу, запобігаючи її руху назад. Проте такі ворота не дуже добре при-

стосовані для великої худоби, потребують обладнання місця для фік-

сації голови тварини, при проходженні через них тварина може

травмувати холку, якщо кидається на ворота. Інколи вона може ви-

рватися з них. Передні ворота типу стійлової рами за правильної

експлуатації і належного регулювання рідко призводять до заду-

шення тварин. Передні ворота типу гільйотини добре фіксують го-

лову тварини, зменшують кількість травм холки. Але їх складно

регулювати, вони можуть призвести до задушення тварини. За та-

ких воріт дещо сповільнюється робота з тваринами, бо вони, прохо-

дячи ними, часто задкують.

8.4. Особливості годівлі і утримання молодняку,

вирощуваного на м’ясо

Бугайців на м’ясо в підсисний період вирощують так само, як і

теличок (див. п. 7.1). Після відлучення надремонтних бугайців за

масою поділяють на 4 – 5 груп. Кожну групу спрямовано вирощують

і відгодовують за певною технологією, яка забезпечує отримання до

забою кондиційних тварин.

Бугайців важко доглядати. Якщо їх зібрано з різних ферм, то між

ними можливі бійки (встановлення ієрархії), спроби паруватися. Як

наслідок, виникають вади туш, якщо тварини перебували в стресо-

вому стані перед забоєм — м’ясо у них темне. На майданчику тва-

рин розміщують за віком і місцем надходження: телят або тварин з

одного стада — по 150 голів; тварин річного віку або з різних стад —

по 50 голів. Слід запобігати стресовим ситуаціям при утриманні

тварин. Обезрожувати їх варто тільки за кончої потреби. Доцільно

купувати бугайців без рогів. Усім тваринам обов’язково роблять ще-

плення проти діареї, пастерельозу, різних паразитів. Заповнювати

загони треба швидко, упродовж не більш як 5 днів, а краще — за

один день.

До відгодівлі тварин готують (проводять комплекс процедур і об-

робок одразу після розміщення на відгодівельному майданчику)

275

Розділ 8. Технологія виробництва яловичини …

протягом 12 – 24 год після надходження. Доглядають за худобою

спокійно, уникаючи з її боку зайвих стресів. Застосовують зручні

знаряддя для роботи з нею. Ідентифікують кожну тварину і в кож-

ної визначають температуру тіла, відразу ж відокремлюючи хворих.

За температурою тіла визначають необхідність лікування. Ін’єкції

вітамінів A, D, Е не роблять.

Загальний рівень годівлі молодняку до 15-місячного віку визна-

чають з розрахунку 2 – 2,2 корм. од., старшого віку — 1,7 – 1,8 корм.

од. на 100 кг живої маси.

Забезпечувати протягом перших 12 міс помірну годівлю молод-

няку, після чого переводити його на високий рівень годівлі, що за-

безпечує високі прирости, недоцільно.

Для бугайців на відгодівлі складають 16 раціонів, поступово під-

вищуючи енергетичність корму.

Худобі, що надійшла на відгодівлю, у перші 5 діб згодовують якіс-

не непосічене злакове сіно, на 3-й день крім сіна дають ще стартерні

корми. Згодовують їх 14 – 21 день, поки споживання сухої речовини

не стабілізується у межах 2,5 – 2,7 % від маси тварини. Дають також

необхідну кількість мінералів і вітамінів А, D, Е в раціоні, оскільки

тварини, що надійшли, можуть відчувати дефіцит їх.

Худобу старшого віку утримують на віддалених майданчиках.

Намагаються зняти стрес, якого зазвичай зазнають телята, відлуче-

ні від матері, їм дають злакове сіно (не люцернове!).

Теличкам ін’єктують тестостерон у вушну раковину, щоб вони не

приходили в охоту і давали на 10 – 20 % приросту більше. Він діє

упродовж 60 діб.

Заключний період відгодівлі перед забоєм починають із живої

маси 300 – 350 кг, залежно від розміру скелета бажаної вгодованос-

ті. Вирішальне значення при цьому має вміст зерна в раціоні для

забезпечення достатньої його енергетичності.

Якщо, наприклад, при вирощуванні тварин із середньою швидкі-

стю росту раціон за масою включає 25 % силосу, за сухою речовиною

50 % зерна й 50 % силосу, то при заключній відгодівлі за високої

швидкості росту становить 75 % зерна і 25 % силосу, а за сухою ре-

човиною — відповідно 90 % і 10 %. У таких випадках трапляються

складнощі з його використанням, зокрема розлади травлення. Щоб

запобігти їм, слід оптимізувати енергетичність корму.

Великий вміст зерна в раціоні з високим рівнем крохмалю при-

зводить до швидкої перетравності карбогідратів (СНО) і появи висо-

кого рівня летких жирних кислот в рубці.

276

Розділ 8. Технологія виробництва яловичини …

8.5. Відгодівля і нагул вибракуваної дорослої худоби

Істотним резервом подальшої інтенсифікації м’ясного скотарства

є відгодівля вибракуваних корів до вищої вгодованості. Незаплідне-

них у парувальну кампанію корів доцільно відгодовувати й реалізу-

вати на м’ясо, оскільки витрати на їх утримання не окуповуються.

При цьому від кожної додатково можна мати не тільки 50 – 100 кг

приросту (в живій масі), а й чудову шкіряну сировину. Поряд із су-

хостійними можна відгодовувати і корів, що перебувають на 2 – 7-му

місяці лактації. При цьому ефективно поєднують два виробничих

процеси: відгодівлю корів (600 г приросту за добу) і вирощування

пiдcиcнoгo приплоду (понад 1000 г приросту за добу). Годувати до-

рослу худобу краще повноцінними напіввологими кормосумішами,

що включають солому, силос, концентровані корми і мінеральні до-

бавки. Кормосуміші готують у кормозмішувачі з грубих, соковитих

та концентрованих кормів.

Існуючі традиційні технології виробництва яловичини, що пе-

редбачають використання худоби м’ясних порід, здебільшого потребу-

ють значних витрат на виробництво 1 ц яловичини (15 – 30 люд.-год),

механізації роздавання кормів та видалення гною. Собівартість 1 кг

живої маси при застосуванні загальноприйнятих технологій є висо-

кою, тому галузь не може бути рентабельною.

Впровадження прогресивних малозатратних технологій утри-

мання м’ясної худоби передбачає вільний її доступ до пасовищних

та інших кормів, що, безумовно, здешевлює тваринницьку продук-

цію.

Нині у стадах, призначених для виробництва яловичини, велику

частку (понад 30 %) становить вибракуване доросле маточне пого-

лів’я. Широке використання нагулу позитивно впливає на його

м’ясну продуктивність.

Нагул значно поліпшує кулінарні якості яловичини (ніжність,

соковитість, смак та ін.), яка не поступається м’ясу молодняку. У

процесі нагулу у м’ясі збільшується кількість жирової тканини, що й

забезпечує його ніжність і «мармуровість».

Нагул дає змогу знизити витрати на утримання тварин і вироб-

ляти дешеву яловичину. Рівень рентабельності її виробництва при

нагулі вищий на 4 – 6 % порівняно з відгодівлею.

Нагул худоби на пасовищі — найдешевший спосіб виробництва

яловичини. За практично однакових приростів (на рівні 590 – 610 г)

при малозатратній технології на 70 – 80 % зменшуються витрати

енергоносіїв, в 4 – 6 разів затрати праці на 1 ц приросту живої маси,

ніж при безприв’язному утриманні худоби в загоні.

Цілорічне утримання м’ясної відгодівельної худоби на пасови-

щах найповніше відповідає генетичне зумовленому типу фізіоло-

277

Розділ 8. Технологія виробництва яловичини …

гічного обміну речовин в організмі тварин. Тому нагул дає змогу

значно підвищити продуктивність худоби та зменшити витрати

корму.

Доросла худоба, яка призначена для нагулу на природних пасо-

вищах, може дати приріст 0,5 – 0,75 кг за добу, на культурних пасо-

вищах богарного типу — 0,75 – 1,1 кг, культурних зрошуваних па-

совищах — 1,2 кг і більше. Під час нагулу на суміші бобових трав

приріст збільшується на 15 %.

При застосуванні технологій нагулу вибракуваних корів не тіль-

ки значно поліпшується якість м’яса і шкіряної сировини, а й порів-

няно із стаціонарною відгодівлею забезпечує збільшення вироб-

ництва яловичини та її рентабельність.

Нагул ґрунтується на використанні пасовищної системи, яка є

малозатратною технологією проти високозатратної безпасовищної

відгодівлі. Проте нині доцільно застосовувати обидві ці технології —

нагул влітку, а відгодівлю — взимку, що забезпечить збільшення

виробництва яловичини та поліпшення її якості.

М’ясо вибракуваних корів без нагулу і відгодівлі за енергетич-

ною та поживною цінністю, вмістом жиру, якістю білків, ніжністю

непридатне для реалізації у свіжому вигляді, а потребує спеціаль-

ної теплової та кулінарної обробки. Результати забою корів після

застосування технології нагулу свідчать про високу поживність та

біологічну цінність м’яса. Воно придатне не тільки для усіх видів

промислової переробки, а й для реалізації у свіжому вигляді.

Це м’ясо має досить високі харчові якості: ніжне, легко пережову-

ється, соковите, ароматне. За енергетичною і біологічною цінністю

воно відповідає вимогам до молодої яловичина.

8.6. Профілактика захворювань худоби

під час вирощування, відгодівлі та нагулу

Догляд за тваринами на відгодівлі має бути спрямований на за-

побігання захворюванням, зменшення смертності та вчасне вияв-

лення і вибракування хворих і лікування заражених тварин на

ранніх стадіях хвороби.

Тварин вакцинують відповідно до ветеринарних рекомендацій.

Вакцинацію проводять через 45 – 90 діб. Проти паразитів тварин

обробляють тільки після заповнення загону, щоб уникнути переза-

раження їх від тварин, що надходять.

Худобу привчають до раціону з великою кількістю зерна, стежачи

при цьому за станом рубця. Зерно не перемелюють, а плющать не ду-

же дрібно. Вміст у зерновій масі частинок, що проходять крізь сито з

розміром вічка 1 мм, має становити близько 3 %, цілих зерен — до 3 %.

278

Розділ 8. Технологія виробництва яловичини …

Застосування органічних сполук, які вибірково пригнічують ос-

новні кислотопродукуючі мікроорганізми в рубці, поліпшує ефекти-

вність використання корму на 15 – 20%. Споживання корму при

цьому зменшується, але ріст тварин не затримується. Крім того,

зменшується вірогідність виникнення тимпанії й ацидозу. Для лі-

кування цих хвороб використовують посистак (саліноміцин), боватек

(лазалозид) і руменсин (монензин).

Для зниження кислотності в рубці збільшують кількість клітко-

вини в раціоні, використовуючи сінну січку, поступово привчають

тварин до рівномірного споживання великої кількості зерна.

Досвідчені працівники повинні перевіряти тварин у загонах що-

найменше двічі на добу; частіше слід перевіряти загони з відлуче-

ними телятами та у випадку спалаху захворювань. Ознаками за-

хворювання є: тварина стоїть окремо від інших тварин, часто дихає,

кашляє, а також має виділення з носа. Навіть якщо вона голодна,

до годівниці не підходить; не хоче вставати, йти на прогулянку,

кульгає, робить різкі (неприродні) рухи, має «наїжачений» сухий

волосяний покрив; можлива діарея (навіть випорожнення з кров’ю),

голова поникла, спина вигнута, температура тіла вище 40 °С.

Хвору тварину переводять у карантинне відділення. Три дні від-

водять на лікування і прийняття рішення. Тварин, що видужали,

повертають у загін. У разі потреби проводять повторне лікування.

Тварин без лікування витримують протягом певного часу перед за-

боєм.

Стан тварин реєструють. Відмічають час початку хвороби і тяж-

кість її перебігу. Записують також номер ділянки, загону і тварини,

дату виявлення хвороби і лікування, можливу хворобу, температуру

тіла, живу масу. Реєструють застосовані ліки, їх дозування, місце

ін’єкції, переведення (рух) тварин, результати лікування, прізвище

та ім’я працівника.

Запитання для самоконтролю

1. Які є типи господарств і ферм з виробництва яловичини? 2. Які ви знаєте

загальні технологічні принципи вирощування та відгодівлі м’ясної худоби?

3. Якими мають бути засоби і обладнання для відгодівельних майданчиків?

4. Які особливості годівлі й утримання молодняку, вирощуваного на м’ясо?

5. Яка технологія відгодівлі і нагулу вибракуваної дорослої худоби? 6. Яка існує

профілактика захворювань худоби при вирощуванні, відгодівлі та нагулі?

279