Угнівенко А.М., Костенко В.І., Чернявський Ю.І. Спеціалізоване м’ясне скотарство

Подождите немного. Документ загружается.

Розділ 7. Технологія вирощування ремонтних телиць

Розділ 7

ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ

РЕМОНТНИХ ТЕЛИЦЬ

 Особливості виро-

щування підсисних

телят

 Відлучення телят

 Годівля, догляд

і утримання телиць

після відлучення

від матерів

 Годівля і утримання

нетелей

 Інтенсифікація ви-

рощування ремонт-

них тварин — голов-

ний фактор збіль-

шення поголів’я

м’ясної худоби

 Профілактика захво-

рювань ремонтних

телиць при вирощу-

ванні

7.1. Особливості вирощування

підсисних телят

У процесі вирощування ремонтних телиць

розрізняють три періоди: до відлучення; від

відлучення до запліднення; від запліднення

до отелення.

Організація утримання підсисних телят

спрямована на спостереження за ними і за-

безпечення їм можливості ссати молозиво в

перші години після отелення.

У віці 2 – 3 тижнів у теличок видаляють

роги. Перші місяці їх життя є визначальни-

ми у формуванні їхньої системи травлення.

Основним технологічним прийомом приско-

реного вирощування теличок є раннє при-

вчання їх до об’ємистих і концентрованих

кормів. Завдяки цьому вони швидше ростуть

та інтенсивніше нарощують живу масу. У

новонароджених телят передшлунки функ-

ціонально недорозвинені і за об’ємом удвічі

менші за сичуг. З переходом від молочних до

рослинних кормів роль передшлунків у про-

цесі травлення та обміну речовин постійно

зростає.

У нормально розвинених, здорових тели-

чок ознаки жуйки виявляються у 7 – 10-ден-

ному віці. Тому їх треба з раннього віку

(10 днів) привчати до сіна, концентрованих

кормів, підв’яленої трави, сінажу. Підгодів-

ля — одне із допоміжних джерел енергії на

додаток до материнського молока. Чим ра-

ніше телята почнуть споживати концентро-

вані корми, що стимулюють травлення у руб-

ці, тим краще розвиватимуться і функціону-

250

Розділ 7. Технологія вирощування ремонтних телиць

ватимуть передшлунки, тим більшою буде вірогідність виростити

високопродуктивну тварину.

Підгодівля підсисних телят сприяє максимальному засвоєнню

ними поживних речовин у період біологічно активного росту, при-

скоренню розвитку основних тканин (м’язів) і частин тіла (поперек,

задня третина тулуба).

При ранньому при-

вчанні підсисних телят до

споживання концентрова-

них, грубих (сіна) кормів

та мінеральних добавок

молоко корів перестає бу-

ти для телят основним

джерелом забезпечення

високих середньодобових

приростів. Воно має важ-

ливе значення для розви-

тку телят лише в перші

місяці життя. У корів, як

правило, до 5 – 6 міс піс-

ля отелення молочність

різко знижується (рис. 7.1). Через це немає потреби утримувати те-

лят з матерями після 6 міс.

Рис. 7.1. Невідповідність потреб телят

у молоці молочній продуктивності корів

(М.Е. Ensminger et аl., 1990)

Раннє привчання телят до рослинних кормів послаблює негати-

вний вплив процесу відлучення і забезпечує високі середньодобові

прирости їхньої живої маси. При цьому значною мірою перекрива-

ються додаткові витрати на утримання корів і на раннє привчання

та повноцінну годівлю телят у підсисний період.

Очевидна перевага раннього привчання телят до споживання

рослинних кормів полягає в тому, що можна повністю виключить

стадію дорощування. Телята, рано привчені до рослинних кормів,

уже у віці 5 — 6 міс добре їх використовують, що дає змогу скороти-

ти підсисний період і відлучати їх від матерів. Підгодівля телят у

підсисний період ефективніша порівняно з підгодівлею дорослих

корів Норму підгодівлі концентрованими кормами і сіном встанов-

люють із розрахунку 1 кг на 100 кг живої маси теляти або 0,35 –

0,40 корм. од на одну голову на добу в період від одно- до тримісяч-

ного віку; від 4 до 6 міс — 1,4 – 2,8, від 7 до 8 міс — 3,2 – 3,8 корм.

од. При молочності корів 1300 – 1400 кг для досягнення телятами

живої маси до відлучення 250 – 270 кг за період вирощування треба

витратить 1100 – 1200 корм. од., у тому числі за рахунок під-

годівлі — 660 – 720 корм. од., тобто 50 – 60 % загальної потреби. Для

ростучих м’ясних потомків рекомендуються такі норми перетравно-

го протеїну (грамів на 1 корм. од.): до 3 міс — 130, від 4 до 6 міс —

251

Розділ 7. Технологія вирощування ремонтних телиць

115 – 120, від 7 до 9 міс — до 110. Підгодівлю взимку організовують

у секціях, обладнаних годівницями, влітку — на пасовищі.

За недостатньої годівлі у підсисний період тварини втрачають

особливості, властиві молодому організму (інтенсивніший ріст та

розвиток). Затримка у розвитку через недостатню годівлю в ранні

періоди індивідуального розвитку телят не може повністю бути

компенсованою.

У вирішенні питання про підгодівлю визначальним є те, наскі-

льки вона доповнює материнське молоко і які ціни на телят і зерно,

тобто чи вигідна вона з економічного погляду. Звичайний раціон не

рекомендується для підгодівлі теличок, яких планують використо-

вувати на ремонт.

Ремонтні телички, споживаючи висококалорійні корми у віці від

6 до 8 міс, мають схильність до зміни вим’я, що пов’язана з відкла-

данням у ньому ліпідів, які пізніше знижують молочну продуктив-

ність корів.

Спільне утримання м’ясних корів з телятами до відлучення має

такі недоліки: 1) телята дуже часто (12 – 15 разів) протягом доби

ссуть корову. За незадовільних умов годівлі вони цим настільки ви-

снажують матерів, що ті втрачають вгодованість або виявляють

«приховану» охоту, або взагалі не приходять в охоту до закінчення

підсисного періоду; 2) телята пізно починають споживати рослинні

корми, що негативно позначається на їх рості й розвитку. Якщо по-

єднувати раннє привчання телят до рослинних кормів з регламен-

тованим підсисом, цьому можна запобігти. Перші 10 днів після на-

родження телята повинні постійно перебувати з матерями. Потім їх

доцільно підпускати до корів 3 – 4 рази на добу (вранці, в обід і уве-

чері), а з другої половини лактації — 2 – 3 рази.

Потомків, яких вирощують до відлучення на режимному підсосі,

у віці 8 міс мають живу масу, на 5,2 – 14,9 % більшу, ніж аналоги,

які перебувають на «вільному» підсосі. Це пояснюється тим, що ре-

жимним підсосом регламентують кратність годівлі, телята менше

турбують матерів, в проміжках між ссаннями швидше привчаються

до рослинних кормів і згодом споживають їх значно більше. Це віді-

грає важливу роль як стимульний фактор для функціонування тра-

вного каналу телят у ранній стадії їх постембріонального розвитку,

сприяє кращому засвоєнню організмом поживних речовин, швидко-

му росту і розвитку телят, інтенсивнішому нарощуванню м’язів.

Дворазовий підсос сприяє більш ранньому привчанню телят до

рослинних кормів, кращому їх споживанню за підсисний період.

Телята режимного підсосу більше часу (на 42,7 %) перебувають біля

годівниць з підкормками. Тоді як їх ровесники при вільному підсосі

втричі більше часу рухаються за матерями і більше разів їх ссуть,

252

Розділ 7. Технологія вирощування ремонтних телиць

майже вдвічі довше пережовують жуйку і в 1,5 раза довше відпочи-

вають (табл. 7.1).

Таблиця 7.1. Поведінка двомісячних телят при вільному і режимному

підсосі (В.С. Ярмак, О.К. Агафонова, 1983).

Підcoc Різниця

вільний режимний

Елемент поведінки

хв % хв %

в абсо-

лютних

показ-

никах

y %

Ссання 79 8,2 42 4,4 –37 –53,2

Вживання корму і води 110 11,0 157 16,0 47 +142,7

Пережовування —

всього

110 11,0 201 20,0 91 182,7

в тому числі лежачи 95 9,9 179 18,0 84 +188,4

Відпочинок — усього 206 21,0 310 32,0 104 +150,5

у тому числі лежачи 149 15,0 210 21,0 61 +140,9

Рух 405 42,0 104 10,0 — –25,7

Телята регламентованого підсосу менш сприйнятливі до хвороб.

Роздільне утримання корів і телят — важливий фактор підвищення

запліднюваності корів і збільшення виходу молодняку. Тривалість

сервіс-періоду на 10,2 % і 17,9 % коротша у корів при режимному

підсосі. Пояснюється це тим, що за вільного підсосу в результаті час-

того ссання у корів стимулюється виділення гіпофізом пролактину,

підвищується лактаційна і пригнічується статева домінанта. У тва-

рин за регламентованого підсосу менша на 3 – 5 % кількість осіме-

нінь та запліднень.

За вільного підсосу теля частіше турбує самку. Внаслідок подраз-

нень, спричинених частою механічною дією на рецептори дійок

вим’я, тримають центральну нервову систему матері в постійному

напруженні. В організмі відбуваються значні нейрогуморальні змі-

ни, що призводить до посилення материнського інстинкту, згасання

відтворної функції і, відповідно, зниження показників відтворення.

Телят потрібно утримувати у спеціальних таборах на місці відпочи-

нку та напування, під навісами, які захищають їх від сонця. При

цьому влаштовують годівниці для всіх видів кормів і вітамінно-

мінеральних добавок. Тварини мають вільний доступ до води.

Привчаючи телят до рослинних кормів і забезпечуючи збільшен-

ня їх середньодобового приросту, тим самим скорочують підсисний

період їх вирощування. Фізіологічними передумовами цього є те, що

молочність корів м’ясних порід стійко утримується на високому рів-

ні тільки в перші 3 – 4 міс після отелення. Телята, привчені до рос-

линних кормів, уже в 6 міс досить добре їх поїдають, що сприяє

кращому розвиткові в них органів травлення. На 1 кг молока упро-

253

Розділ 7. Технологія вирощування ремонтних телиць

довж 5 – 8 міс після отелення коровам потрібно корму в кілька разів

більше, ніж у перші 4 міс. Раннє (5 – 6 міс) відлучення телят сприяє

швидшому відновленню живої маси, підвищенню вгодованості і,

зрештою, поліпшенню відтворної здатності корів.

7.2. Відлучення телят

У м’ясному скотарстві телят відлучають від матерів у віці від 150

до 210 днів, оскільки коровам треба підготуватися до нового отелен-

ня. Телята у зазначеному віці важать від 240 до 270 кг.

У виробничих умовах за помірного рівня годівлі корів-матерів

більш раннє відлучення телят (до 6 міс) та істотне скорочення три-

валості підсисного періоду недоцільні. В такому разі інтенсивність

росту телят у період після відлучення знижується на 5,6 – 13,6 %.

Телята, яких з раннього віку привчали до рослинних кормів, у

перші 2 – 3 тижні після відлучення добре сприймають нову годівлю

й рівень середньодобових приростів їх практично не знижується.

Процес відлучення телят пов’язаний зі стресом, тому упродовж

1 – 1,5 міс звикання їх до кормів знижуються їхні середньодобові

прирости. Відлучати молодняк від матерів бажано не поступово, а

відразу. Для цього гурт заганяють у приміщення, потім маток випу-

скають, а телят залишають, розділивши їх за статтю. Корів після

відлучення телят утримують на пасовищі. В наступні 5 – 7 днів спо-

стерігають за гуртом, оскільки деякі матері в пошуках своїх телят

залишають його. Можна відлучати молодняк і на пасовищі. Для

цього у певний день групу телят переводять із основного стада у

спеціальне «тирло» на строк близько одного тижня. Тирло межує з

пасовищем, де перебувають корови, у тому числі і матері телят. Усі

корови поводяться спокійно, знаючи, що з телятами усе гаразд. Ра-

зом з тим телята не мають можливості ссати матерів. У матерів «пе-

регоряє» молоко, і вони мають можливість підготуватися до нового

отелення. Через тиждень після відлучення і утримання в тирлі те-

лят переганяють на інші пасовища в інші гурти — до групи теличок

на дорощування до парувального віку.

У період відлучення треба добирати перспективних ремонтних

теличок за продуктивністю та екстер’єрною оцінкою. Велику пере-

вагу дає добір рослих теличок, що народилися в лютому — квітні,

оскільки вони раніше телитимуться і матимуть добру молочність.

Бажано при відлученні залишати більше теличок, ніж потрібно

для ремонту стада, з урахуванням вибракування їх до і після осіме-

ніння. Період осіменіння теличок має становити не більш як

45 днів, після чого вибраковують незапліднених. Це є одним із кри-

теріїв добору теличок для ремонту стада корів.

254

Розділ 7. Технологія вирощування ремонтних телиць

7.3. Годівля, догляд і утримання телиць

після відлучення від матерів

Телички м’ясного напряму продуктивності у період після відлу-

чення (40 – 60 днів) дуже реагують на зміну умов годівлі й утри-

мання зниженням швидкості росту. За повноцінної годівлі відлуче-

ні тварини швидко звикають до нових умов утримання.

Основна мета вирощування ремонтних м’ясних телиць після від-

лучення — одержання високопродуктивних корів. Тому в технології

важливе місце має бути відведене їх вирощуванню і включенню у

стадо в ранньому віці.

Телиць, придатних для ремонту стада в зимовий період, з 8 до

15 міс утримують безприв’язно на вигульних майданчиках. Групи

комплектують по 50 – 60 голів, щоб різниця у віці теличок не пере-

вищувала 3 – 4 міс, за живою масою 60 кг. Перегруповують і пере-

міщують ремонтних телиць один раз на 3 міс.

Рівень і тип годівлі телиць в період вирощування значно впли-

вають на формування молочності. Висококонцентратний тип годівлі

при вирощуванні сприяє формуванню великих корів з добре вира-

женими м’ясними формами, але з нижчою молочністю порівняно з

тваринами, вирощеними на таких же повноцінних, але сіно-

силосних раціонах. Згодовування великої кількості концентрованих

кормів призводить до ожиріння, порушення білкового і мінерально-

го обміну, що позначається на відтворній здатності та молочності

корів.

За недостатнього рівня годівлі в період після відлучення змен-

шується кількість осіменених телиць, що негативно впливає на жи-

ву масу потомства від первісток і знижує вірогідність їх запліднення

(табл. 7.2).

Таблиця 7.2. Вплив годівлі ремонтних теличок під час першої зимівлі

на їхню продуктивність (Р. П. Леменгер та ін., 1980)

Кількість зерна на одну голову за

день, кг

Показник

вівсяниця

низької

якості

1,2 2,5

Кількість теличок 112 113 112

Маса на початок досліду, кг 225 228 224

Середньодобовий приріст за 150 днів, кг 0,03 0,23 0,36

Маса при осіменінні, кг 230 262 279

Відсоток первісток, осіменених за 60 днів

після отелення

69,2 73,9 83,5

Маса телят при відлученні, кг 184 197 201

255

Розділ 7. Технологія вирощування ремонтних телиць

Ремонтних теличок годують окремо від інших тварин стада. Че-

рез відмінності в розмірі, віці, вимогах до годівлі їх не можна утри-

мувати разом із дорослими коровами. Від них також не можна очі-

кувати ефективного засвоєння фуражу невисокої якості та раннього

осіменіння.

Годівля теличок після відлучення залежить від досягнутої ними

на початку сезону осіменіння маси, яка має становити близько 65 %

маси дорослої корови. Для збільшення приростів за добу для них

складають відповідний раціон. Змінивши раціон, слід періодично

зважувати тварин, щоб порівнювати масу телички з бажаною жи-

вою масою.

У теличок, що досягли лише 55 % бажаної маси, частіше вини-

кають ускладнення під час отелення і випадки смерті телят, а та-

кож знижується можливість запліднення при повторному осіменінні

(табл. 7.3).

Таблиця 7.3. Вплив живої маси теличок при осіменінні нa їх наступну

продуктивність (Patterson et аl., 1987)

Маса тели-

чок від ма-

си дорослої

корови при

осіменінні,

Кількість

телиць

Маса до

осіменін-

ня, кг

Маса при

отеленні,

кг

Маса

новона-

роджених

телят, кг

Усклад-

нення

при оте-

ленні, %

Смерт-

ність но-

вонаро-

джених

телят, %

273

310

379

408

52,3

28,8

6,2

4,5

За неправильно організованої годівлі теличок під час їхньої

першої зимівлі спостерігаються подовження періоду статевого до-

зрівання, зниження відсотка запліднених, ускладнення під час оте-

лень, підвищення відсотка захворювань і смертності телят, знижен-

ня маси при відлученні, відсотка осіменіння первісток після першо-

го отелення, продуктивності тварин.

В останні роки у м’ясному скотарстві поширені великі породи

(шароле, кіанська та їхні помісі), представники яких мають велику

живу масу і низьку скороспілість. Істотна їх вада — великоплід-

ність, яка свідчить про необхідність диференційованого підходу до

визначення періоду парування телиць великих м’ясних порід та їх

помісей.

Найвищою молочністю відзначаються первістки з живою масою у

18-місячному віці 400 кг і більше. Найвищу зажиттєву молочність

мають первістки, жива маса яких у 18-місячному віці становить

361 – 400 кг і більше. При живій масі 18-місячних телиць до 360 кг

виростають корови з нижчою зажиттєвою молочністю, порушеною

синхронністю статевого циклу, у них не настає охота в необхідні для

256

Розділ 7. Технологія вирощування ремонтних телиць

сезонних отелень періоди, через це їх вибраковують і реалізують на

м’ясо, що позначається на загальному виході телят по стаду. Дослі-

дження показують, що парування телиць великих м’ясних порід

живою масою менш як 360 кг небажане.

У господарстві, де є велике стадо теличок, можна поліпшувати

їхню репродуктивну здатність поділом їх на групи за масою (легко- і

важковагових) і організацією годівлі у цих групах за принципом

бажаної маси, тобто з метою досягнення в обох групах однакової ма-

си телиць до осіменіння, але за різних значень середньодобового

приросту живої маси (табл. 7.4). Телички, яких годували окремо,

менше відрізнялися за живою масою, ніж ті, що споживали корм

разом. Теличкам з меншою масою не доводилося «боротися» за корм

з більш важкими. У групі теличок з меншою масою, яких годували

окремо, в охоту прийшли на 19 % голів більше, ніж серед легковаго-

вих теличок, яких годували разом. І рівень загального запліднення

теличок у групах, яких годували окремо, був вищий (на 15 %), ніж у

групах самок, яких годували разом.

Таблиця 7.4. Жива маса і репродуктивна здатність легко- і важкова-

гових теличок при спільній годівлі і в групах (Л. Варнен та ін., 1977)

Спільна годівля Окрема годівля

Показник

легковаго-

вих

важкова-

гових

легковаго-

вих

важкова-

гових

Кількість теличок 10 10 19 20

Жива маса при відлученні, кг 171 216 170 211

Середньодобовий приріст, кг 0,59 0,68 0,82 0,55

Фактична маса в період осі-

меніння, кг

282 327 305 327

Період статевого дозрівання,

днів

423 404 405 389

Прийшло в охоту на початок

осіменіння, %

60 90 79 90

Тільних теличок за

45-денний сезон, %

60 80 80 90

За високоенергетичного раціону, але бідного на протеїн телиці

парувального віку, навіть масою 360 – 410 кг, неналежно розвива-

лися, але мали ознаки ожиріння і не виявляли охоти, оскільки ста-

теві органи у них недорозвинені, що можна пояснити значною не-

стачею фосфору в раціоні. При нестачі міді і цинку в кормах затри-

мується зміна волосяного покриву. В такому разі треба зменшити

енергетичну цінність корму, використовувати високоякісне сіно,

щоб знизити вгодованість тварин.

При вирощуванні телиць загальний рівень їх годівлі треба вста-

новлювати з розрахунку 1,7 – 1,9 корм. од. на 100 кг живої маси. На

257

Розділ 7. Технологія вирощування ремонтних телиць

1 корм. од. має припадати 110 – 112 г перетравного протеїну для

телиць до року і 100 – 105 г — старше року. У структурі раціону для

телиць у зимовий період силос може становити 52 – 55 % загальної

його поживності, грубі корми — 20 – 23 (в тому числі сіно — 19 – 20 %).

Годівля об’ємистими кормами сприяє формуванню великих тва-

рин, але дещо затримує відкладення у них жиру. Концентратний

тип годівлі стримує ріст телиць і водночас прискорює їх розвиток,

внаслідок чого виникає тенденція до підвищення відкладень внут-

рішнього жиру та формування скороспілих тварин, які надалі ви-

являються малопродуктивними і залишаються яловими. В період

статевого дозрівання до раціону ремонтних телиць вводять до 22 %

концентратів за поживністю (М. М. Хілевич із співавт., 1977). Наяв-

ність у раціоні 30 % і більше концентратів гальмує процес відтво-

рення, а отже, зростання виробництва продукції та її здешевлення.

7.4. Годівля і утримання нетелей

Особливої уваги потребують годівля та утримання нетелей у

стійловий період, який збігається з другою половиною тільності. В

цей час швидкий ріст плоду відбувається одночасно із ростом і роз-

витком матері, внаслідок чого порушення годівлі та утримання по-

значаються на стані як її, так і плоду.

Тому правильна організація управління ремонтом стада має за-

безпечувати насамперед відповідний ріст і розвиток нетелей у пері-

од від осіменіння до отелення, коли вони мають досягти 85 % маси

дорослої корови. Приріст їх у цей період становить від 0,34 до

0,45 кг за день, або від 114 до 136 кг за весь період. Таким чином,

нетелі скороспілих порід до моменту отелення повинні досягти жи-

вої маси 403 – 447 кг, а великих порід — 454 – 523 кг. Бажано за-

безпечити постійний їх ріст у цей період. Тварин весняного отелен-

ня літнє випасання в першу половину цього періоду забезпечує на-

лежною кількістю кормів за поживними нормами. Але основний

розвиток плоду припадає на останні 50 – 60 днів. Тому правильна

годівля нетелей, особливо енергетичними кормами, окремо від до-

рослих корів відіграє вирішальну роль у правильному розвитку

плоду і підготовці тварин до отелення і лактації.

Перебої в годівлі та інші труднощі в житті тварин в останні міся-

ці перед отеленням призводять до народження легковагових слаб-

ких телят з ускладненнями під час отелень, підвищує їх сприйнят-

ливість до захворювань та смертність новонароджених, знижує мо-

лочну продуктивність первісток, у них також сповільнюється повер-

нення до повторної тічки, знижується репродуктивна здатність у

цілому.

258

Розділ 7. Технологія вирощування ремонтних телиць

Потрібно запобігати нестачі білкових речовин у годівлі нетелей,

аби знизити ускладнення під час отелень. Нетелей годують окремо

від тварин основного стада, а якщо це неможливо — разом з одно-

річними телицями і невгодованими коровами з таким розрахунком,

щоб їх осіменити в наступні 70 днів після отелення при досягненні

ними 85 % маси дорослої корови.

За 6 тижнів до отелення збільшують раціон на 10 %. Протягом

всього року забезпечують вільний доступ тварин до мінеральних

сумішей з 25 % солі, 18 % кальцію, 9 % фосфору, збагачених на мік-

роелементи — кобальт, йод, мідь, цинк, магній. Узимку дають з кор-

мом вітаміни A, D, Е або роблять ін’єкції цих вітамінів.

Щоб нетелі перед отеленням мали живу масу не менш як 470 кг,

у період тільності їм слід планувати середньодобові прирости на рів-

ні 650 – 750 г за добу. Для одержання таких приростів при стійло-

вому утриманні тваринам згодовують до 3 кг концкормів на одну

голову за добу залежно від кількості спожитого грубого корму. За

8 тижнів до отелення даванку концкормів зменшують до 1,5 кг. У

разі повного вилучення їх із раціонів нетелі не досягають необхідної

живої маси до отелення і належного запасу в організмі відповідної

кількості поживних речовин для забезпечення майбутньої продук-

тивності. Восени і взимку нетелей годують окремо від інших тварин

основного стада. Прирости їх мають бути середніми, розрахованими

на досягнення 85 % маси дорослої корови після отелення.

7.5. Інтенсифікація вирощування ремонтних тварин —

головний фактор збільшення поголів’я м’ясної

худоби

У м’ясному скотарстві вирішальне значення має організація ін-

тенсивного вирощування теличок. У годівлі в підсисний період слід

враховувати таку закономірність індивідуального розвитку, як ви-

сока енергія росту в перші місяці життя, що забезпечує одержання

дешевої і високоякісної яловичини. Підгодівля підсисних телят знач-

но ефективніша за підгодівлю матерів, оскільки забезпечує мак-

симальне засвоєння поживних речовин у період біологічно активно-

го росту, прискорює розвиток основних тканин (м’язів) і частин тіла

(поперек, задня третина тулуба). Поступово інтенсивність росту

знижується. Витрати корму на синтез добового приросту з віком збі-

льшуються, що пов’язано з підвищенням інтенсивності відкладання

жиру і загалом сухої речовини на одиницю приросту.

Отже, скорочення строків вирощування теличок і досягнення

ними великої живої маси до відлучення — один із шляхів підви-

щення ефективності м’ясного скотарства. Необхідно забезпечити

259