Угнівенко А.М., Костенко В.І., Чернявський Ю.І. Спеціалізоване м’ясне скотарство

Подождите немного. Документ загружается.

Розділ 6. Технологічний процес використання маточного стада

пагонів), і його висівають також у другій половині літа. збільшуючи

норми висіву до 40 – 50 кг/га. При висіванні до 20 серпня в умовах

Полісся України до настання осінніх приморозків можна випасати

худобу. Стан зимівлі трав залежить від строків сівби. Після 20 – 25

серпня сіяти райграс небажано. Його можна також сіяти під покрив

кукурудзи смугами у міжряддях. Це значно зменшує енергозатрати

на підготовку ґрунту. На схилах застосування такої технології запо-

бігає ґрунтовій ерозії. Після збирання кукурудзи ці поля є добрими

пасовищами в поточному і наступному роках. Наступного року їх

можна використовувати і як пасовища, і для заготівлі сіна.

Природні кормові угіддя є основою стабільності кормовироб-

ництва. На Поліссі помірний клімат, велика кількість опадів, три-

валий безморозний період завжди сприяють доброму росту і розвит-

ку лучних трав. Природні поліські лісо-лучні ландшафтні комплек-

си є саморегульованими. Трави дають найдешевші корми, вони

стійкі проти екстремальних погодних умов, найповніше використо-

вують природні ресурси (ґрунт, вологу, температуру, світло та ін.).

На Поліссі, де багато природних кормових угідь з підвищеною кис-

лотністю ґрунту, найкраще продукує азот лядвенець рогатий, а на

торф’яниках добре росте конюшина гібридна. Для збільшення дов-

голіття і поліпшення кормової цінності травостоїв до їхнього складу

вводять бобові трави дикої флори — лядвенець болотний, чину бо-

лотну та лучну, горошок мишачий. При введенні до травостоїв ка-

нарника очеретяного, тонконогу болотного вихід сіна збільшується

на 18 %. Годівля великої рогатої худоби кормами з природних лук,

до складу яких, крім кормових трав, входить різнотрав’я та лікарсь-

кі рослини, значно знижує рівень захворювань і падіж тварин.

Використання побічних продуктів в якості кормів. Багато

побічних продуктів від переробки зерна та виробництва харчових

продуктів недооцінюються. Сюди відносять відходи пивоварень та

винокурних заводів, продукти переробки зернових, фруктів, овочів,

молока й рослинні післязбиральні рештки. При відгодівлі худоби

зерно кукурудзи та білкові добавки можна замінити відходами ви-

робництва зерна кукурудзу й сиропом пивної дробини.

Корми на основі кров’яного борошна. Швидко висушене

кров’яне борошно містить більшу кількість доступного лізину та ме-

тіоніну, ніж висушене традиційним методом. Його згодовування

саме по собі чи як добавка до основного раціону інколи пов’язане з

певними проблемами через смакові якості борошна. Тому кров’яне

борошно змішують з іншими інгредієнтами корму, щоб поліпшити

смак останнього.

М’ясні корми. Вартість м’ясних кормів залежить від вартості їх

сушіння та вмісту в них кісткової тканини і волосся. Перевагою та-

ких кормів є вміст у них великої кількості жиру і фосфору. Через

240

Розділ 6. Технологічний процес використання маточного стада

невисокі смакові якості їх краще давати у вигляді добавки, а не в

суміші з іншими кормами.

Корм на основі борошна з пір’я. Цей корм є джерелом білка і

дуже добре зберігається. У ньому менше лізину, ніж у кров’яному

борошні, але багато сірковмісних амінокислот. Ціна його відносно

нижча, ніж інших білкових кормів. Через низькі смакові якості його

дають у суміші з основним кормом.

Корм на основі рибного борошно. Це борошно містить білки,

дуже добре зберігається. Воно багате на амінокислоти і вітаміни

групи В, має високий вміст лізину. Через надлишок жирів рибне

борошно може гіркнути, а в разі неналежного сушіння може утвори-

тися пліснява.

Корм на основі кукурудзяної клейковини. Це продукт від

помелу качанів кукурудзи з високим вмістом білка. Він багатий на

лізин, але мало містить метіоніну. Його можна згодовувати з будь-

яким іншим багатим на лізин білковим кормом, таким як кров’яне і

м’ясне борошно чи дегідратована люцерна.

Для відгодівлі м’ясної худоби широко використовують вологі по-

бічні продукти промислової переробки кукурудзи. При цьому еко-

номляться кошти на їх сушіння. Крім того, суха речовина вологих

побічних продуктів не поступається за своєю кормовою цінністю ку-

курудзі. Витрати на годівлю однієї голови худоби при цьому знижу-

ються на 5 – 12% порівняно із витратами на традиційний кукуру-

дзяний раціон.

Відходи пивоваріння. Порівняно з кукурудзяною клейкови-

ною, цінність цього зерна дещо нижча через більший вміст у ньому

волокнистих речовин. Воно багате на лізин, але містить менше сір-

ковмісних амінокислот порівняно з кукурудзяною клейковиною. За

смаком переважає решту джерел білка, у сухому вигляді добре збе-

рігається.

6.9. Профілактика захворювань маточного поголів’я

Здоров’я стада м’ясної худоби залежить від віку тварин, навко-

лишнього середовища, поширення збудників заразних хвороб, а та-

кож від якості годівлі, імунітету (резистентності) та проведення

профілактики захворювань. Хвороби тварин спричинюються різни-

ми бактеріями, вірусами та паразитами.

Основними факторами навколишнього середовища є захисні

споруди, санітарний стан і якість підстилки, щільність поголів’я;

факторами годівлі — енергія корму, вміст у ньому протеїну, макро-

та мікроелементів, вітамінів. Протеїн є будівельним матеріалом для

тканин та основою імунної системи, а енергія корму — паливом для

241

Розділ 6. Технологічний процес використання маточного стада

всіх систем організму. Оптимальна її кількість забезпечує нормаль-

не функціонування всіх систем організму.

До комах-паразитів, що можуть спричинювати захворювання

тварин, належать: жигалка коров’яча мала, підшкірні оводи (бича-

чий смугастий та його личинки), мошка, кінський (або оленячий)

ґедзь (сліпень).

Жигалка коров’яча мала — небезпечний паразит розміром

0,5 см. Роїться над тваринами вдень і вночі під час споживання ни-

ми корму і відпочинку. Для знищення цих комах застосовують інсек-

тициди, репелентні вушні бирки, чесалки. З інсектицидів перева-

жають аерозолі. В холодну погоду їх використовують менше. Є бага-

то видів рідких препаратів проти всіх паразитів. Вушні бирки з ре-

пелентами треба змінювати щороку. Чесалки використовують із су-

мішшю олії з інсектицидом.

Підшкірні оводи особливо дошкуляють тваринам на початку

літа, відкладаючи яйця в шерсті кінцівок. Худоба через це дуже не-

покоїться. Личинки прокладають ходи в тілі тварини протягом зи-

ми і навесні виходять назовні в ділянці спини. Вони зумовлюють

втрату живої маси тварин і влітку, і взимку. Пошкоджують туші на-

весні. Тварин обробляють рекомендованими інсектицидами на по-

чатку осені, коли активність оводів припиняється. У другій полови-

ні зими личинки перебувають дуже близько до хребта, тому обробок

у цей час не проводять.

При використанні інсектицидних вушних бирок упродовж 6 міс

дії препарату значно зменшується ураження худоби гнусом. Бирки

також захищають її від підшкірного овода, кровосисних мух і повні-

стю — від очних мух.

Воші-гомогнатиди утворюють щільні колонії сіро-блакитного

кольору на тілі худоби. Розмір їх 1,5 мм, голова у них червона, тіло

жовтувате. Особливо проблемні вони для старої хворобливої худоби.

Економічні збитки зумовлюються втратою тваринами живої маси. У

бугаїв воші уражують мошонку, внаслідок чого у них виробляється

менше сперми. Для боротьби з вошами місця утримання тварин

мають бути чистими і сухими, у разі виявлення вошей приміщення

дезінфікують. Тварин обробляють навесні перед вигоном на пасо-

вище рекомендованими препаратами. У разі сезонного зараження

обробки проводять пізно восени і взимку. Здорові, добре доглянуті

тварини менше уражуються цими паразитами.

Внутрішні паразити — це шлунково-кишкові круглі та леге-

неві черви. Поширюються на заражених пасовищах, особливо у ра-

йонах із м’якою зимою і великою кількістю опадів восени. Заражен-

ня може відбутися субклінічно, спричинюючи економічні збитки,

але тварини не мають хворого вигляду.

242

Розділ 6. Технологічний процес використання маточного стада

Найпоширеніші інфекційні захворювання, що зумовлю-

ють аборти. Трихомоноз. Спричинюється найпростішими органі-

змами типу Trichomonas foetus. Це венеричне захворювання є при-

чиною абортів і безпліддя корів. У заражених корів або телиць мо-

жуть спостерігатись виділення із матки упродовж кількох місяців.

Використання молодих бугаїв або штучного осіменіння допомагає

контролювати захворювання. У заражених бугаїв ознаки хвороби

важко виявити. Збудники можуть перебувати у препуції тривалий

час, якщо не вживати заходів щодо лікування хвороби. Діагностика

трихомонозу здійснюється обстеженням на Trichomonas foetus у під-

готовлених відповідним чином вагінальних або препуційних змивах

у ветеринарній лабораторії.

Саркоцитоз (саркоспоридіоз). Аборти, спричинені цими збуд-

никами, мають спорадичний характер, але можуть виявлятися і у

«шквальній» формі. Переносниками саркоцитозу є м’ясоїдні твари-

ни (дикі і свійські). Велика рогата худоба може заразитися через

корми із вмістом фекалій цих тварин. Аборти можуть виникати на

будь-якій стадії тільності. Ефективного лікування худоби, зараже-

ної саркоцитозом, немає. Єдиний спосіб контролю захворювань —

регулювання популяції диких м’ясоїдних тварин, хоча це не завжди

можливо. Діагностувати аборт, зумовлений саркоцитозом, можна

тільки в спеціальній лабораторії.

Неоспороз. Аборти, спричинені цим захворюванням, можуть бу-

ти як спорадичними, так і «шквальними». Спосіб передавання неос-

пори не з’ясовано. Передбачається, що життєвий цикл неоспори

аналогічний циклу саркоцитозу. М’ясоїдні птахи або тварини по-

ширюють збудників хвороби, а велика рогата худоба заражається

ними, споживаючи корми, які містять фекалії м’ясоїдних. Ефек-

тивного лікування худоби, зараженої неоспорозом, не розроблено.

Діагностувати аборт, спричинений неоспорозом, треба у ветеринар-

ній лабораторії.

До захворювань, зумовлених бактеріями, належать бруцельоз,

лептоспіроз, вібріоз.

Бруцельоз (контагіозний аборт, хвороба Бенга). Цю хворобу

спричинюють бактерії Brucella abortus, які поширюються через за-

ражену плаценту, вагінальні виділення і абортований плід. Потрап-

ляння бактерії в організм сприйнятливої корови або телички може

призвести до аборту, затримки виходу плаценти, народження слаб-

кого теляти або до безпліддя. У молоці зараженої корови також мо-

жуть бути бактерії. Заражене молоко створює загрозу для здоров’я

людей, оскільки ця інфекція спричинює бруцельоз у людини. Діаг-

ностують бруцельоз проведенням кількох видів аналізів крові. За

допомогою аналізу «молочне коло» можна визначити наявність цієї

хвороби у стаді, взявши зразки молока із молочних цистерн.

243

Розділ 6. Технологічний процес використання маточного стада

Нині немає ефективних методик лікування бруцельозу. Обов’яз-

ковою має бути вакцинація телят. На кожне теля, яке пройшло вак-

цинацію, видається офіційний сертифікат. Інфікована худоба має

перебувати на карантині, після чого її відправляють на забій.

Лептоспіроз. Передається сечею інфікованої корови. Клінічні

симптоми спостерігаються рідко, у дорослих корів виявляються жов-

тухою і гемоглобінурією (сеча з кров’ю). Молоко корів, хворих на ле-

птоспіроз, може бути густим, жовтим і з кривавим відтінком. Викид-

ні зазвичай бувають через 2 – 5 тижнів після початку хвороби, але

можуть бути і в інші періоди тільності. Наявність лептоспірозу мож-

на визначити за допомогою аналізу крові. Більш точний аналіз роб-

лять у лабораторії, вивчаючи тканини інфікованої корови або ви-

кидня. Поки що немає ефективних вакцин проти цієї хвороби.

Вібріоз. Ця венерична хвороба є причиною смерті ембріонів і

безпліддя корів. Переноситься бугаями під час парування. Штучне

осіменіння також може бути причиною її поширення, якщо бактерії

є у спермі. Крім того, вібріоз може бути причиною повторної тічки,

нерегулярності вагінального циклу. Часто ембріон або плід через

його розмір неможливо виявити, хоча аборт стався. Деякі корови

або нетелі переношують плід і на 5 – 6-му місяці тільності викида-

ють його. Інфіковані корови під час парування досить часто зара-

жають бугaїв.

Поширенню цієї хвороби можна запобігти за допомогою якісного

вакцинування тварин. Іншим запобіжним заходом є вилучення ін-

фікованих корів із стада і використання неінфікованих бугаїв. З

цією метою використовують метод штучного осіменіння. Практично

всі станції штучного осіменіння перевіряють сперму на вміст у ній

бактерій. Діагностика передбачає аналіз культури, взятої з церві-

кального слизу викидня.

До вірусних захворювань, що спричинюють аборти, належать ін-

фекційний бичачий ринотрахеїт (ІБР) та вірус бичачої діареї (БВД).

Вірус ІБР спричинює респіраторні захворювання в худоби. Крім

того, він може зумовити запалення вульви і вагіни в корови чи те-

лиці і, в кінцевому підсумку, викидень зазвичай через 20 — 45 днів

після інфікування. Причину аборту, зумовленого цим вірусом, ви-

значають за допомогою лабораторних аналізів тканини плоду, а та-

кож аналізу крові. Поширенню вірусу ІБР можна запобігти вакци-

нацією тварин. Живі вакцини застосовують тільки щодо корів, які

не мають імунітету до цього вірусу, або тих, що мали контакт з тіль-

ними коровами й інколи можуть бути причиною абортів. Мертві вак-

цини ІБР успішно застосовують щодо тільних корів. Перш ніж за-

стосувати їх, роблять тваринам кілька стимулювальних ін’єкцій для

підтримання необхідного рівня імунітету. Оскільки цей вірус дуже

поширений, рекомендується вакцинувати ремонтних телиць за 30 –

244

Розділ 6. Технологічний процес використання маточного стада

60 днів до початку охоти. Дорослим коровам роблять ін’єкції ІБР за

призначенням ветеринарного лікаря.

БВД може бути причиною абортів, церебральних порушень у

слабких новонароджених телят. Клінічні ознаки прояву хвороби —

лихоманка, виділення з носа і моторна патологія. Діагностику на

вірус БВД проводять у лабораторних умовах, обстежуючи плід, мож-

на також зробити аналіз крові інфікованих телят.

Оскільки на пасовищі буває різна худоба, треба вживати насам-

перед профілактичних заходів проти поширення БВД. Хворих тва-

рин не можна допускати на пасовище. Слід також встановити пере-

лік необхідних вакцинацій. Хворим тваринам негайно надають ме-

дичну допомогу, в особливо серйозних випадках видаляють із пасо-

вища.

Безоарова хвороба. Найпоширеніша хвороба тварин, спричи-

нена порушенням їх годівлі. Хвороба виявляється в утворенні «во-

лосяних» кульок у травному каналі дорослих тварин і телят, вна-

слідок чого вони можуть загинути. Діагностують безоарову хворобу

шляхом розтину тварин після їх загибелі. Причиною її виникнення

можуть бути нестача міді, що призводить до «лизухи». Вміст міді в

кормах становить 0,8 – 1,0 мг/кг, потреба — 8 – 10 мг/кг. Так само

впливає і дефіцит цинку і марганцю. В такому разі треба давати

тваринам сіль із вмістом мікроелементів або комплексні мінеральні

суміші з високим вмістом мікроелементів.

Внаслідок нестачі вітаміну А в організмі тварин в умовах пере-

гріву у них може виникнути стрес. Щоб запобігти цьому, тваринам

подвоюють або потроюють норму вітаміну А. Під час зберігання кор-

мів, а також у сіні усіх видів та в грубих кормах вміст цього вітаміну

знижується внаслідок окиснення під час сушіння в полі. Тому у

тварин, яким згодовують ці корми у зимовий період, можливий де-

фіцит вітаміну. Внутрішньом’язове чи внутрішньорубцеве ін’єкту-

вання 1 млн МО препарату вітаміну А забезпечує тваринам достат-

ню його кількість на 2 – 4 міс.

Невелика нестача вітаміну А призводить до деякого зниження про-

дуктивності худоби, але не викликає якихось виражених симптомів

його дефіциту. Гостра ж його нестача може спричинити сліпоту тварин

у нічний час, порушення координації роботи м’язів, хитку ходу і кон-

вульсії. Крім того, можуть спостерігатися такі симптоми, як діарея,

кульгання, розпухання підгруддя. Тварини, в організмі яких не виста-

чає вітаміну А, хворіють на інфекційний кон’юнктивіт та багато інших

хвороб очей. Погіршується також здатність тварин до запліднення. У

тільних корів можливі викидні або випадки народження мертвих,

ослаблених чи сліпих телят, затримка виходу плаценти.

У разі нестачі вітаміну D спочатку знижується вміст кальцію і

неорганічного фосфору в крові, а потім виявляються такі клінічні

245

Розділ 6. Технологічний процес використання маточного стада

симптоми, як зниження апетиту, порушення роботи травного кана-

лу, посилення збудженості, слабкість, інколи тетанія і конвульсії.

Трохи пізніше можуть спостерігатися розпухання суглобів, викрив-

лення кінцівок. Нестача вітаміну D може також призводити до на-

родження деформованих або мертвих телят.

Коли худоба споживає сіно переважно із буркуну білого, можуть

виникати симптоми нестачі вітаміну К, оскільки таке сіно містить

кумарин, який порушує функцію цього вітаміну в механізмі згор-

тання крові. Інколи це явище називають хворобою кровообігу. Легкі

симптоми цього захворювання можна успішно знімати введенням

вітаміну К, а також вилученням із раціону білого буркуну.

Споживання вітамінів і характер їх обміну у худоби визначаєть-

ся біологічною особливістю травлення жуйних. Інтенсивний бакте-

ріальний синтез у рубці при збалансованій годівлі дає змогу повніс-

тю забезпечити потребу тварин у вітамінах групи В і К. М’ясна ху-

доба потребує постійного надходження з кормом вітамінів А, Е, D і

лише в деяких випадках — вітамінів групи В.

Великої шкоди м’ясному тваринництву завдає захворювання ко-

рів на мастит. Слід зазначити, що якість і поживність раціону

дуже впливають на стійкість тварин проти інфекційних захворю-

вань вим’я. Особливо важливим щодо цього є вміст у кормі селену і

токоферолу (вітаміну Е), які впливають на стан клітинних мембран

у молочній залозі. Обидва вони потрібні для правильної роботи

вим’я. Додавання селену і вітаміну Е у раціон сухостійних корів на-

багато зменшує рівень захворюваності на мастит після отелення.

Клінічні випадки маститу в наступну лактацію знижуються до 37 %,

а тривалість симптомів — до 62 %.

Отже, нестача селену та вітаміну Е може стати критичною у су-

хостійний період, коли коровам приділяють менше уваги і згодову-

ють корми дещо гіршої якості, ніж улітку. Тому тваринам доцільно

додавати в раціон з розрахунку на одну корову на добу 3 мг селену у

період сухостою і 6 мг — у період лактації.

Дослідження показали, що кількість випадків захворювання на ма-

стит збільшується і в разі нестачі вітаміну А і бета-каротину. Щоб за-

побігти цьому, до раціону сухостійних корів за 30 днів до отелення і

далі протягом 10 тижнів у період лактації, додають до корму вітамін А.

Рано навесні доцільно додавати в корм худоби магній для профі-

лактики трав’яної тетанії, особливо при використанні таких кор-

мів, як вівсяниця і пшеничний підніжний корм. Вводити ці добавки

треба за три тижні до початку випасання. Рекомендована доза маг-

нію оксиду не менш як 0,014 кг на одну голову за добу.

У разі нестачі кобальту (вітаміну B

) тварина має виснажений

вигляд (акобальтоз, сухотка), грубий волосяний покрив, у неї бува-

ють виділення з очей, погіршується відтворна здатність.

246

Розділ 6. Технологічний процес використання маточного стада

Йод впливає на роботу щитоподібної залози. У разі його нестачі

телята народжуються слабкими або мертвими, затримується послід,

погіршується відтворна здатність, підвищується схильність до інфі-

кування м’яких тканин, розвивається зоб.

Нестача міді зумовлюється її низьким вмістом у кормах. Корич-

нюваті підпалини в абердин-ангусів свідчать про дефіцит міді в

кормі. На абсорбцію міді в організмі можуть впливати також висо-

кий вміст сульфатів у воді (1200 – 2400 мг/л), молібдену в кормах

(Сu : Мо < 2 : 1 до 4 : 1). Додавати мідь у корми можна в екстрема-

льних випадках (за високого рівня сульфатів або молібдену), необ-

хідно робити ін’єкції препаратів міді.

Мастити в новотільних корів виникають не від надмірної

кількості у них молока, як звикли думати, а від неправильно піді-

браних кормів. Основна причина — згодовування тваринам до оте-

лення легкоперетравних кормів. Корови, отелення яких відбуваєть-

ся на багатих весняних пасовищах, мають такі самі проблеми. Адже

легкоперетравні корми швидко перетравлюються в організмі, так

що мікроелементи не встигають абсорбуватися, що підвищує

дефіцит їх, який уже існує. Тому імунітет у корів пригнічений, про-

теїн раціону легко перетравлюється, високий рівень азоту в крові,

на межі нітратного отруєння, спричинює проноси. Щоб поступово

зменшити швидкість перетравлення кормів, замість зеленої маси

слід згодовувати тваринам доброякісне сіно протягом 2 – 3 тижнів

перед родами. У крайньому разі забезпечують вільний доступ до

соломи тваринам, яких годують зеленими кормами. Добре вгодовані

корови не потребують підвищення кількості енергії в раціоні перед

отеленням.

Уражені маститом чверті вим’я здоюють і вводять ліки або пені-

цилін і бинтують його стрічкою, щоб теля не ссало матір протягом

24 – 48 год. Внутрішньом’язово вводять пеніцилін (також підшкір-

но, щоб уповільнити абсорбцію).

Пасовищна тетанія. Симптоми схожі на симптоми «молочної

лихоманки». До тетанії схильні корови з високою молочністю перед

отеленням або відразу після нього. Причина — низький рівень маг-

нію в крові. Виникає зазвичай пізно взимку або рано навесні на ба-

гатих пасовищах з травою, яка швидко росте, наприклад, при випа-

санні на посівах озимої пшениці, коли рівень протеїну дуже висо-

кий, а енергії — низький. Для профілактики пасовищної тетанії

роблять внутрішньовенні вливання магнію глюконату (кальцію

глюконату). До мінеральної підгодівлі додають велику кількість

магнію оксиду (60 г на одну голову за добу). Магнію оксид дають

також разом із зерном.

Піниста тимпанія. Гази утворюють пінисту масу в рубці. Ви-

никає при споживанні тваринами корму (люцерни, наприклад), фер-

247

Розділ 6. Технологічний процес використання маточного стада

ментація якого проходить надто швидко. Для профілактики тимпа-

нії потрібно правильно організовувати випасання.

Газова тимпанія — це функціональний дефект у тварин. Мо-

же виникнути при потраплянні в рубець цвяхів чи дроту, які мо-

жуть пробити стінку рубця і знизити здатність його звільнятись від

газів. У такому разі в рубець вводять гумову трубку, щоб з нього ви-

йшли гази.

Дуже важливе значення для життєдіяльності тварин маточного

стада має якість води для її напування. Зазвичай для цього викори-

стовують воду ставка, річки та озера. Проблеми з якістю води мо-

жуть бути зумовлені високим вмістом у ній солей, нітратами, водо-

ростями та, можливо, пестицидами.

Висока концентрація солей у воді спричинює у тварин діарею,

вони можуть відмовитись пити її. Наявність у воді синьо-зелених

водоростей може зумовити отруєння тварин. Нітрати в рубці твари-

ни перетворюються на нітрити, які проникають у кров і можуть бути

причиною смерті.

Не можна давати тваринам воду, що «цвіте», та із вмістом орга-

нічних речовин. Вигульний двір має бути чистим. Треба уникати

надмірного використання добрив на полях, що розміщені недалеко

від водопою, запобігати виникненню берегової ерозії.

Годівниці з мінералами слід розміщувати подалі від водних

джерел. Загалом проблеми із захворюванням худоби набагато змен-

шуються, якщо не давати їй брудну воду і утримувати в сухому

місці.

Біля джерела води роблять огорожу, щоб перекрити доступ тва-

рин до нього, забезпечуючи альтернативний доступ до автонапува-

лок. Потреби тварин у воді наведено в табл. 6.15.

Таблиця 6. 15. Споживання води, л на 1 кг сухого корму

Статево-вікові групи тварин Кількість

Телята віком 1 – 5 тижнів

Дорослі тварини

Останній період тільності

Лактуючі корови

За температури середовища понад 27 °С

4,4 – 7,5

3,5 – 5,5

30 – 50

0,87 л на 1 л молока

6,6

В останні 4 міс тільності потребу у воді збільшують на 30 – 50 %.

Більшість корів випивають 16 – 27 л води за хвилину. Підігріту

взимку воду тварини п’ють краще.

При споживанні соковитих кормів тварини менше п’ють воду, а

за високобілкового раціону і споживання солі — більше. Потреба

телят у воді вища, ніж у дорослих тварин. Слід проводити аналіз

248

Розділ 6. Технологічний процес використання маточного стада

води для худоби за рН, електропровідністю, вмістом Мn, К, Сl, S,

нітратів, Mg, Fe, Cu, а також за лужністю, кількістю розчинних ор-

ганічних речовин. Спеціальними тестами визначають види водоро-

стей у воді (наприклад, токсичні види синьо-зелених водоростей).

Запитання для самоконтролю

1. Які системи і способи утримання м’ясних корів різного фізіологічного ста-

ну ви знаєте?

2. Які особливості організації пасовищ та використання підніжних

кормів?

3. Для чого потрібна мінеральна підгодівля тварин на пасовищі? 4. Від

яких факторів залежить потреба м’ясних корів в енергії та поживних речови-

нах?

5. Які особливості годівлі корів залежно від їх фізіологічного стану, віку та

пори року?

6. Які треба створювати умови для одержання здорових, здатних до

швидкого росту і розвитку телят?

7. Де проводять отелення м’ясних корів за

різних систем їх утримання?

8. Які особливості організації кормової бази у спе-

ціалізованому м’ясному скотарстві?

9. Яку проводять профілактику захворювань

маточного поголів’я?

249