Угнівенко А.М., Костенко В.І., Чернявський Ю.І. Спеціалізоване м’ясне скотарство

Подождите немного. Документ загружается.

Розділ 6. Технологічний процес використання маточного стада

Мідь. Нестача міді в рослинних кормах зумовлює зниження жи-

вої маси дорослих тварин, захворювання на анемію і навіть раптову

смерть внаслідок гострої серцевої недостатності. В годівлі тварин

треба враховувати зв’язок між міддю, молібденом і сіркою. Напри-

клад, високий вміст молібдену у рослинах, що ростуть на торф’яних

землях, призводить до дефіциту міді. Стан тварин, що споживають

такі корми, часто називають молібденовим токсикозом. Його можна

виправити додаванням до раціону міді.

Залізо. Є складовою багатьох систем організму, входить до скла-

ду гемоглобіну і червоних кров’яних тілець крові. Дефіцит заліза

призводить до зниження рівня гемоглобіну — анемії, яка частіше

виникає у молодих тварин, особливо підсисних телят. Дефіцит залі-

за в організмі виявляється такими симптомами: відмова від корму,

пронос, блідість ротових мембран і кон’юнктиви, небажання рухати-

ся, частий пульс з дуже повільним поверненням до початкового ста-

ну після фізичного навантаження.

Манган. Дефіцит цього елемента в худоби виявляється такими

симптомами: зниження відтворної здатності, деформація ніг (більш

короткі кістки), збільшення кількості викиднів, тьмяність волосяно-

го покриву. Марганець відомий як активатор ферментів, в in vitro

активує такі ферменти, як агрипаза, цистин, карносиназа, дезокси-

рибонуклеаза, тіаміназа та ін. Необхідний для процесів оксидного

фосфорилування в мітохондріях. Він також бере участь у синтезі

жирів та холестерину, транспортуванні амінокислот.

Цинк. Бере участь у кількох ферментативних системах, але від-

чутного зв’язку між їх функціонуванням і симптомами дефіциту

цинку не виявлено. Цинк є у складі карбонілангідрази — ферменту,

необхідного для утворення карбонілової кислоти з води і СО

. Вияв-

лено його і в інших важливих ферментативних системах. Симпто-

мами цинкового дефіциту в худоби є: почервоніння й запалення но-

са й рота, невеликий набряк над задніми ногами перед щітками,

облисіння на задніх ногах та в інших частинах тіла, тріщини на

шкірі біля ратиць, груба і лускоподібна шкіра, особливо на задніх

кінцівках, блідий, «неживий» зовнішній вигляд. Цинк відіграє важ-

ливу роль у відтворенні худоби. Його треба включати до всіх доба-

вок мікроелементів до раціону м’ясних тварин.

Селен. Наявність селену в організмі тварин запобігає захворю-

ванню їх на міопатії (м’язову дистрофію — хворобу білих м’язів). Мі-

опатію було виявлено у телят, народжених коровами, які паслися

на пасовищах, дефіцитних за селеном. Додавання його до раціону

маток або разом з вітаміном Е в корм для телят сприяє запобіганню

розвитку міопатії. За нестачі селену в організмі тварин спостеріга-

ється слабкість, вони не можуть стояти. Селен і вітамін Е — сильні

антиоксиданти на клітинному рівні. Селен, залучений у структуру

210

Розділ 6. Технологічний процес використання маточного стада

специфічних білків організму, які необхідні для утримання вітамі-

ну Е.

Вітаміни — це органічні речовини, потрібні в дуже малих кіль-

костях для забезпечення обміну речовин в організмі тварин. Хоч

уже виявлено 25 – 30 їх видів, рубець тварин здатний синтезувати

їх в необхідній кількості, за винятком вітамінів А і, можливо, D чи Е.

Незначна їх нестача дуже негативно позначається на здоров’ї худоби.

Вітамін А. Необхідний для підтримання здорового стану шкіри,

слизових оболонок рота, очей, кишок, статевих органів, для утво-

рення кісток і забезпечення функції зору в темряві. Потреба в ньому

може задовольнятися за рахунок вмісту в кормах провітаміну А —

каротину або введенням додаткової кількості вітаміну А орально чи

ін’єктуванням. Один міліграм каротину еквівалентний 400 МО ві-

таміну А. Тварини накопичують вітамін А в печінці та жирових

тканинах організму.

Вітамін D. Синтезується в достатній кількості організмом тва-

рини на сонячному світлі або при поїданні висушеного на повітрі

сіна. Основна його функція — стимулювати засвоєння в тонких ки-

шках кальцію і фосфору. Симптоми його нестачі аналогічні симпто-

мам дефіциту в організмі кальцію і фосфору. Вітамін D також без-

посередньо впливає на процес акумуляції кальцію в кістках.

Вітамін Е. За деякими винятками, за нормального режиму годі-

влі дорослі тварини вживають достатню кількість цього вітаміну.

Вітамін К. Синтезується в рубці тварин у достатній кількості за

нормальних умов годівлі. Забезпечує роботу механізму згортання

крові.

Вітаміни групи В. Синтезуються мікроорганізмами рубця в до-

статній кількості і, як правило, немає потреби в додатковому його

введенні. Для телят у віці до 8 тижнів до появи нормально функці-

онуючого рубця може виникнути потреба у вітамінах В (тіамін, біо-

тин, ніацин, піридоксин, пантотенова кислота, рибофлавін, вітамін

). Ця потреба задовольняється молоком корови протягом ранньо-

го періоду лактації. Вітаміни групи В виконують роль компонентів

систем ферментів клітин і необхідні для залучення поживних еле-

ментів в обмін речовин. Різні відхилення від нормального режиму

годівлі (наприклад, гостра нестача білків) можуть порушити процес

ферментації в рубці, внаслідок чого може не відбуватися синтез ві-

тамінів групи В в достатній кількості.

Мінеральні суміші для худоби розробляються кваліфікованими

спеціалістами з годівлі з урахуванням всебічного аналізу та знання

особливостей місцевих кормів. Доступ тварин до мінералів як єди-

ного джерела солі має бути вільний.

Промислові мінеральні суміші, яку дають худобі рано навесні,

повинні містити 15 % MgО, 50 % кальцію біфосфату, 25 % мікроеле-

211

Розділ 6. Технологічний процес використання маточного стада

ментів та 10 % патоки. Оскільки MgО має неприємний запах, для

поліпшення смаку в суміш додають патоку.

У районах з дефіцитом тих чи інших мікроелементів треба збі-

льшувати кількість їх у мінеральних добавках. Мінеральна суміш,

яку одній тварині дають у кількості 0,1 кг/день, має містити 0,00055 %

кобальту, 0,05 — міді, 0,0025 — йоду, 0,25 — заліза, 0,25 — мангану,

0,0005 — селену і 0,2 % цинку для задоволення 50 % потреби вели-

кої рогатої худоби в них від загальної денної норми. У разі потреби

інші мінерали підмішують до солі чи іншого виду корму. Оскільки

корови не мають гострої потреби в інших мінералах, крім солі, доці-

льно не давати їм кускову сіль окремо від мінеральних добавок. Се-

редня потреба в мінералах однієї корови може змінюватись упро-

довж доби від 0,45 до 0,09 кг. Споживання їх можна регулювати

зміною дози солі.

У періоди великої потреби тварин у мінералах (початок лактації

і період тільності) рекомендується давати їм сіль у кількості 45 г на

голову дорослої худоби за добу.

За раціону з великим вмістом зерна мінеральна підгодівля має

містити 18 % кальцію і 9 % фосфору, за великої кількості грубого

фуражу — відповідно 18 і 18%, з великим вмістом бобових — 9 і 18 %.

У суміші кухонної солі з мікроелементами (включаючи селен) ма-

сою 20 кг солі має бути 96,5 %, цинку — 10,5 мг/кг, мангану — 5,25,

заліза — 9,0, селену — 30, йоду — 90, кобальту — 45 мг/кг (табл. 6.4).

Їх додають до кормів з розрахунку 60 г суміші на одну голову дорослої

худоби за добу. Під час годівлі сіном споживання мінералів знижу-

ють до 15 – 20 г на голову за добу, силосом — 25 – 28 г; якщо у воді

міститься більш як 2000 мг/л нерозчинних речовин, для вільного

споживання мінералів дають 10 – 11 г на голову за добу.

Якщо мікроелементи дають із сіллю, а не з кормом, то даванка

становить 45 г на одну голову дорослої худоби за добу. При вільному

споживанні ця величина дуже варіює. Зазвичай солі дають 25 %,

мінералів — 75 %. Це звичайне співвідношення їх не прийнятне у

місцях, де вода або корми мають високий вміст натрію.

Протягом пасовищного періоду тварин підгодовують сумішшю з

25 % солі, 18 % Са, 9 % Р та вмістом мікроелементів з урахуванням

аналізу ґрунту.

Використання тваринами макро-, мікроелементів та вітамінів

забезпечує підвищення їхньої продуктивності. Залежно від особли-

востей організації кормової бази підбирають таку підгодівлю, за

якої співвідношення макроелементів є оптимальним для тварин.

Вміст вітамінів та мікроелементів на 1 кг корму має бути таким:

вітаміну А — 500,0 МО, вітаміну D

— 50,0 МО, вітаміну Е —

500 мг/кг, міді — 3,0, заліза — 5,7, йоду — 320, кобальту — 25, цин-

ку — 5,0, мангану — 5,0 мг/кг.

212

Розділ 6. Технологічний процес використання маточного стада

Таблиця 6.4. Орієнтовний склaд мінepaльнoї підгодівлі м’ясної худоби

Мінерали

Мінеральна підго-

дівля Са : Р (1 : 1) із

селеном

Мінеральна підго-

дівля тварин при

пасовищному утри-

манні

Кальцій (Са), % 18,0 10

Фосфор (Р), % 18,0 10

Магній (Mg), % 0,9 1,3

Цинк (Zn), мг/кг 10,5 5,0

Йод (І), мг/кг 90 320

Залізо (Fe), мг/кг 9,0 5,7

Манган (Мn), мг/кг 5,25 5,0

Мідь (Сu), мг/кг 3,15 3,0

Кобальт (Co), мг/кг 45 25

Селен (Se), мг/кг 30 —

Фтор (F), мг/кг 3,0 3,0

Вітамін (А), МО/кг 500,0 500,0

Вітамін (D

), МО/кг 50,0 50,0

Вітамін (Е), МО/кг 500 500

Сіль (NaCl), % 10 4

6.4. Потреби м’ясних корів в енергії та поживних

речовинах

Потреби м’ясних корів в кормах залежать від багатьох факторів,

головними з яких є: тривалість репродуктивного циклу; температу-

ра повітря; жива маса і розміри тіла; молочна продуктивність; вік

тварин.

Репродуктивний цикл. Однією із проблем годівлі м’ясних ко-

рів є те, що їхня потреба у кормах протягом року різко змінюється

залежно від періодів тільності і лактації (рис. 6.7). Оскільки зміни

відбуваються поступово, доцільно розділити репродуктивний вік

тварин на чотири періоди (див. табл. 2.3), за якими і визначати по-

треби в кормах.

Відомо, що найбільшими ці потреби корів є за 6 тижнів до оте-

лення і до кінця періоду парування та в період лактації.

Період 1. Щоб корова не тільки вигодувала теля, але й була за-

пліднена через 80 – 85 днів після отелення, її потреби в кормах ма-

ють бути задоволені максимально. За недостатньої годівлі знижу-

ються надої, маса телят при відлученні та репродуктивна здатність

корови.

Період 2. Репродуктивні здатності корови в цей період порівняно

незначні. За програмою весняного отелення в її раціон входять

корми високої якості.

213

Розділ 6. Технологічний процес використання маточного стада

Період 3. Потреби корови в кормах невеликі. Тому в раціоні збі-

льшують вміст поживних домішок та інших недорогих грубих кор-

мів. Корови весняного отелення в цей час перебувають у середині

тільності, коли використання пожнивних решток може дати макси-

мальну користь, знижуючи загальну вартість утримання худоби

протягом року.

Рис. 6.7. Зaгaльнa кількість поживних речовин, необхідних

для підтримання життя корів та отримання продукції

Період 4. Це остання третина періоду тільності, коли приріст

плоду становить 0,36 кг за добу. Крім того, в тілі корови продовжує

накопичуватися жир, необхідний у період лактації. Якщо раціон

корови у цей період не відповідає її потребам, це може зумовити

зменшення маси новонароджених телят, а також ускладнення оте-

лення, зменшити можливості виживання плоду, зниження молочної

продуктивності матері і росту підсисних телят, затримку статевої

охоти, що означає більш пізнє отелення в наступному році і, відпо-

відно, зменшення маси відлучених телят.

Температура. З погіршенням погодних умов збільшують кало-

рійність раціону корови, залишаючи незмінним вміст у ньому про-

теїну, мінеральних речовин і вітамінів (табл. 6.5).

Найбільш прийнятним є зимовий раціон корови, збільшений на

2 % з розрахунку на 1 °С зниження критичної температури. Для

задоволення потреб корів у допоміжних калоріях, зумовленої змі-

нами погоди, калорійність корму збільшують за рахунок високо-

калорійного зерна чи соломи (табл. 6.6).

214

Розділ 6. Технологічний процес використання маточного стада

Таблиця 6.5. Збільшення калорійності корму для корів м’ясної худоби

при зниженні критичної температури на 1 °С

Збільшення калорійності корму, %, за

живої маси корови, кг

Волосяний покрив

454 500 544 590

Літній або вологий

Осінній

Зимовий

Важкий зимовий

3,6

2,5

2,0

1,3

3,6

2,3

1,8

1,3

3,4

2,3

1,8

1,1

3,4

2,3

1,8

1,1

Таблиця 6.6. Вплив температури на споживання коровою кормів, кал*

Добова даванка, кг на 1 корову

Ефективна темпе-

ратура, °С

Збільшення кало-

рійності корму, %

соломи зерна

–1

–12

–23

1,6 – 1,8

3,2 – 3,6

0,9 – 1,1

1,8 – 2,3

* Сухий зимовий корм.

Розміри корови. Із збільшенням живої маси корови і розмірів її

тіла зростають і її потреби у протеїні та енергетичній цінності кор-

му. Кожне збільшення маси на 45 кг пов’язане із зростанням кало-

рійності корму на 0,57 ккал, а споживання протеїну — приблизно

на 0,1 кг.

Репродуктивна здатність худоби залежить від жирового поливу її

тіла. Якщо корови теляться при хорошому стані тіла і якщо можна

уникнути значних втрат їхньої маси в період між отеленням і поча-

тком сезону відтворення, то практично 90 % тварин приходять в

охоту в перші два місяці лактації (табл. 6.7).

Таблиця 6.7. Співвідношення між станом тіла, живою масою

і відтворною здатністю м’ясних корів

Зміна маси тіла

Стан тіла корови

під час отелення

до отелення після отелення

Настання охоти

через 60 днів після

отелення, %

Хороший

Середній

Худа

Втрата

Приріст

Втрата

Приріст

Втрата

Виробництво молока Для збільшення виробництва коровою

молока за день на 2,3 кг потрібно 1,7 ккал енергії корму, 0,14 кг си-

рого протеїну, 0,005 кг кальцію і 0,003 кг фосфору.

215

Розділ 6. Технологічний процес використання маточного стада

Велика кількість споживаних коровою з кормом поживних речо-

вин йде не тільки на виробництво молока, а й витрачається у

зв’язку з тим, що пік лактації (60 – 80 днів післяродового періоду),

на жаль, припадає на період перед початком репродуктивного сезо-

ну. Важливо пам’ятати, що виробництво у корови молока є біологіч-

но більш пріоритетним, ніж відтворення. Тому годівля худої корови

перед початком лактації має бути спрямована на збільшення її мо-

лочної продуктивності.

Аналіз кривих лактації у корів показує, що виробництво молока

збільшується дещо швидше після народження теляти до максимуму

через 60 – 80 днів, а потім повільно спадає до його відлучення.

Вік корів впливає на споживання ними корму, оскільки молода

тварина продовжує рости. Ріст є другим за важливістю фактором

після молочної продуктивності. Значення його особливо стає зрозу-

мілим, якщо врахувати, що більшість незапліднених телиць є дво- і

трирічними. Якщо вони нездатні до відтворення, то це означає, що їхні

раціони не забезпечували технологічний процес догляд — ріст — ви-

робництво молока, а отже, і відтворення. Потреба дворічних первіс-

ток у кормах у період ранньої лактації з урахуванням приросту є

більшою на 0,23 кг на добу. Фактичний приріст може бути більшим

у великих телиць, яким компенсуються недавні обмеження в кало-

ріях. У таких випадках треба підвищити калорійність раціону і

вміст у ньому протеїну.

Важливо з’ясувати, скільки корму споживає корова за вільного

до нього доступу на пасовищі чи в корівнику. Головними факторами

впливу на споживання корму є: якість корму; вміст у раціоні про-

теїнів, оскільки вони необхідні для засвоєння корму; погодні умови.

Слід пам’ятати, що в холодну погоду тварина завжди більше спо-

живає корму, а у вітряну й сиру — менше.

Споживання корму збільшується з додаванням до нього протеї-

ну, а не із зростанням його калорійності у разі використання низь-

кокалорійних кормів. Більша кількість спожитого корму при дода-

ванні протеїнів і належне його засвоєння якраз і збільшують кало-

рійність добового раціону (табл. 6.8). Наведені у таблиці норми мо-

жуть бути збільшені, якщо до раціону входить велика кількість до-

бавок.

Під час весняного отелення трава вже достатньо відростає і стає

кормом за кілька тижнів до початку сезону осіменіння корів. Якщо

підсисні корови перебувають тільки на підніжному кормі з високим

вмістом вологи, то їхні потреби в сухій речовині не задовольняють-

ся. А це може призвести до зменшення споживання води, що шко-

дить ранньому прояву тічки і осіменінню. На початку пасовищного

сезону необхідна допоміжна підгодівля підсисних первісток. В ідеа-

лі їх треба випасати окремо від дорослих корів.

216

Розділ 6. Технологічний процес використання маточного стада

Таблиця 6.8. Орієнтовні норми корму з добавками і без них,

% від маси тіла в перерахунку на суху речовину

Тип грубого корму

Сухостійна, осі-

менена корова

Лактуюча корова

Грубий малоцінний корм:

без добавок 1,5 2,0

з добавками протеїну 1,8 2,2

з калорійними добавками 1,5 2,0

Грубий звичайний корм:

без добавок 2,0 2,3

з добавками протеїну 2,2 2,5

з калорійними добавками 2,0 2,3

Грубий цінний корм:

без добавок 2,5 2,7

з добавками протеїну 2,5 2,7

з калорійними добавками 2,5 2,7

Нестача білка в раціоні призводить до зниження рівня його спо-

живання і засвоєння корму, в результаті чого падає продуктивність

тварин, що виражається у зниженні живої маси, молочної продук-

тивності, погіршенні передачі телятам з молозивом антитіл, внаслі-

док чого знижується їх імунітет.

6.5. Годівля корів залежно від їх фізіологічного стану,

віку та пори року

На відтворенні м’ясної худоби негативно позначається недостат-

ня і неповноцінна годівля до отелення і після нього. Недостатня

годівля є однією з основних причин затримки у поновленні статево-

го циклу після родів. Вона негативно впливає на дозрівання яйце-

клітин і настання стадії збудження у статевому циклі корови, на

утворення жовтих тіл під час підсисного періоду. Тому систему від-

творення стада треба розробляти так, щоб максимальне забезпе-

чення тварин кормами припадало на період, коли вони найбільше

їх потребують.

Годівля корів має забезпечувати оптимальну їх вгодованість Ра-

ціони треба складати з урахуванням класу тварин, їхніх живої ма-

си, розміру, вгодованості, бажаного приросту, стадії продуктивності,

точного вмісту поживних речовин в кормах. Поліпшувати вгодова-

ність корів доцільно тоді, коли є дешеві корми (зазвичай улітку),

втрачати вгодованість — коли корми дорогі (взимку).

Кількісними характеристиками тіла тварин більшість тваринни-

ків користуються при розробці програм їхньої годівлі, щоб організу-

вати збалансований раціон, особливо якщо корова має набрати ви-

217

Розділ 6. Технологічний процес використання маточного стада

значену масу у складний для неї період. Для забезпечення життє-

вих функцій організму доцільно давати їй сіно, а для забезпечення

приросту живої маси — кукурудзу.

Кукурудза — значно дешевше джерело калорій порівняно із сі-

ном. Тому енергетичні потреби племінних корів м’ясних порід мож-

на повністю задовольняти, утримуючи їх на обмеженому кукуру-

дзяному раціоні. Це дає змогу скоротити на 50 % витрати на при-

дбання кормів та видалення з приміщень гною. Організовуючи по-

вноцінну годівлю сухостійних корів, треба спрямовувати її на отри-

мання життєздатного приплоду. Немає потреби організовувати ін-

тенсивну годівлю м’ясних корів дорогими кормами. Доцільніше за-

безпечувати їх дешевими кормами, що сприяє зниженню загальних

витрат на утримання тварин.

При організації годівлі й утримання тварин у зимовий період

виходять з того, що в цей час корови в кращому випадку повинні

зберегти так звану осінню живу масу. Від моменту відлучення телят

і за 2 – 3 міс до отелення їхній раціон має лише підтримувати жит-

тєві функції. Основу раціону в цей період можуть становити сіно,

солома, полова і відповідні добавки. До раціону корів з низькою

вгодованістю додають силос і невелику кількість зерна. Небажано,

щоб тварини були ожирілими до отелення, оскільки це може стати

причиною ускладнень під час родів. Корову годують так, щоб вона

давала достатні прирости в період між отеленням та осіменінням,

аби підвищити її запліднюваність. Від рівня годівлі сухостійних ко-

рів залежить стан їхньої вгодованості під час отелення і час на-

стання тічки після отелення (табл. 6.9).

Таблиця. 6.9. Вплив рівня годівлі сухостійних корів на швидкість на-

стання охоти

Рівень годівлі, %

Кількість корів, у яких

погіршилась вгодова-

ність після отелення, %

Кількість днів до настання

охоти

100

110

Низька вгодованість під час отелення і після нього призводить до

того, що корова не приходить в охоту протягом парувального сезону

або приходить наприкінці його. За доброї вгодованості у неї швидко

відновлюється статевий цикл після отелення. У період отелення й

осіменіння (отелення у березні — липні та вересні — січні) кількість

спожитих твариною поживних речовин має бути найбільшою. Під

час родів корова втрачає близько 60 кг маси і цю втрату має відно-

вити за 90 – 120 днів після отелення. Саме цим і пояснюється необ-

хідність її поліпшеної годівлі.

218

Розділ 6. Технологічний процес використання маточного стада

Годівля сухостійних корів за два місяці до отелення має забезпе-

чувати не тільки отримання життєздатного приплоду, а й оптима-

льну живу масу новонародженого теляти та запас в організмі матері

відповідної кількості поживних речовин для забезпечення майбут-

ньої лактації. Оптимальні норми годівлі сухостійних корів позитив-

но впливають і на склад молозива. Середній вміст сухої речовини у

молозиві становить 16 %, білка — 7,5, жиру — 4,5 %, вітаміну А —

610 мг/кг, а за низького рівня годівлі та невисокої якості кормів ці

показники відповідно знижуються до 12,9 %, 5,4 % і у 1,5 – 2 рази.

Згідно з нормами енергетичного та протеїнового живлення корів

м’ясних порід за два місяці до отелення корова має споживати 2,1 –

2,4 кг на 100 кг живої маси сухої речовини, або 1,4 – 1,6, корм. од.

при концентрації енергії в 1 кг сухої речовини 8,4 МДж. Оптималь-

ною нормою перетравного протеїну є 7,1 – 7,4%, сирого протеїну 12 –

15, сирої клітковини 18 – 24, кальцію — 0,65, фосфору — 0,40 % су-

хої речовини. Щоб молодняк був життєздатним, корови за два мі-

сяці до отелення мають отримувати у разі годівлі в приміщенні

1,9 – 2,2 кг сухої речовини, 1,3 – 1,4 корм. од., або 15 – 17 МДж об-

мінної енергії; при годівлі на вигульно-кормовому майданчику —

відповідно 2,1 – 2,5, 1,4 – 1,5 і 17 – 20 з розрахунку на 100 кг живої

маси. На 1 корм. од. має припадати 108 – 110 г перетравного про-

теїну, 9,6 г кальцію, 5,6 мг фосфору, 41 мг протеїну, 1 тис. МО віта-

міну D і 40 мг вітаміну Е.

У раціоні сухостійних корів мають переважати грубі корми: сі-

но — 38 – 40 %, солома — 12 – 15, силос — 15 – 20, концкорми —

25 – 30 %. Рівень клітковини від сухої речовини раціону становить

29,1 – 29,5 %. Концентрація обмінної енергії в сухій речовині — не

менш як 8 – 8,2 МДж.

За молочної продуктивності не менш як 1200 кг за лактацію ко-

ровам у зимово-стійловий період при утриманні в приміщенні по-

трібно 2 – 2,5 кг сухої речовини, 1,5 – 1,9 корм. од., 16 – 22 МДж об-

мінної енергії, на вигульно-кормовому майданчику — відповідно

2,2 – 3,0, 1,6 – 2,1 і 18 – 24 на 100 кг живої маси. На 1 корм. од. по-

винно припадати 94 – 95 г перетравного протеїну, 7,6 — кальцію,

4,6 г — фосфору, 39 мг каротину, 0,9 тис. МО вітаміну D і 35 мг ві-

таміну Е.

Суворого режиму треба дотримуватись при годівлі новотільних

корів, оскільки телята в перші години після народження спожива-

ють по 4,5 – 5 кг молозива за добу. Цe може призводити дo розладу в

роботі їх травного каналу і виникнення маститів у корів. Щоб запо-

бігти таким небажаним наслідкам, коровам у перші 15 – 20 днів

після отелення згодовують переважно сіно.

За безприв’язного утримання потреби лактуючих корів у пожив-

них речовинах задовольнятимуться, якщо на 100 кг живої маси во-

219