Угнівенко А.М., Костенко В.І., Чернявський Ю.І. Спеціалізоване м’ясне скотарство

Подождите немного. Документ загружается.

Розділ 4. Племінна робота у м’ясному скотарстві

Таблиця 4.17. М’ясні породи, виведені методом складного відтворного

схрещування

Порода Вихідні генотипи Автор

Шарбрей

1/8 – 1/4 браман × 3/4 – 7/8 шароле

Turton І.D. (1964)

Каншем

5/8 шароле × 3/8 (гузерат × індуб-

разіл × нероле)

Roux А. (1966)

Біфало

3/8 бізон × 3/8 шароле × 1/4 гере-

форд

Лесков П.В. (1975)

Біфмастер

1/2 браман × 1/4 герефорд × 1/4

шортгорн

Лесков П.В. (1975)

Хейз-конвертер

Герефорд × голштин × швіц

Дмитриев Н.Г. (1978)

Браман

Гузура × нероле × гір × британські

породи

Дмитриев Н.Г. (1978)

Біфбілд

Червона комола × шортгорн ×

× абердин-ангус × лінкольн

Дмитриев Н.Г. (1978)

SU синтетична

37 % абердин-ангус × 34 % шаро-

ле × 22 % галовейська × 2 – 3 %

(герефорд × голштин × джерсей ×

× браман) × 4 % швіцька

Berd. R. (1979)

Червона бель-

монтська

1/2 африканський зебу × 1/4 гере-

форд × 1/4 шортгорн

Черекаев О.В. (1989)

Коопельсо-93

Блонде’кітен × лімузин × шароле

Menissier R. (1982)

Симбразинська

Симентал × браман × лімузин

Черекаєва І.О. (1984)

Американська

1/2 браман × 1/4 шароле × 1/8 бі-

зон × 1/16 дургамська худоба ×

× 1/16 герефорд

Черекаєва І.О. (1984)

Українська

3/8 шароле × 3/8 кіан × 1/8 сіра

українська × 1/8 симентал

Угнівенко А.М. (1994)

Мандолагонська

31,2 % шароле × 12,5 % британсь-

ка біла × 6,25 % австралійські

фрізи × 25 % кіанська × 12,5 %

шортгорнська × 12,5 % зебу

Черекаев О.В. (1981)

Барзона

Африкандер (типу зебу) × гефорд

× абердин-ангус × санта-гертруда

Миниш Г, Фокс Д.

(1986)

Ауліеконська

Казахська білоголова × абердин-

ангуська × шароле

Смагулов А.К., Чере-

каєва І.О. (1994)

Волинська

3/16 (чорно-ряба або червона

польська) × 1/4 лімузин × 3/8 абер-

дин-ангус х 3/16 герефорд

Янко Т.С.,

Тулайдан С.В. (1995)

Поліська

1/4 абердин-ангус × 3/8 шароле ×

× 3/8 симентал

Спека С.С. (1999)

Теорія породоутворення розроблена й доповнена такими видат-

ними вченими, як академік М.Ф. Іванов, професори Є.А. Богданов,

Д.А. Кисловський, О.І. Овсянніков, М.А. Кравченко. Згідно з цією

теорією, при виведенні порід сільськогосподарських тварин виділя-

140

Розділ 4. Племінна робота у м’ясному скотарстві

ють такі основні етапи: 1) розробка стандарту нової породи (визна-

чення типу будови тіла та основних господарсько-корисних ознак,

можливості її пристосування до нових кліматичних і господарських

умов; 2) вибір вихідних форм; 3) складання схем виведення; 4) вне-

сення у ці схеми необхідних змін, які виникають у процесі роботи;

5) застосування відповідних методів добору і підбору для отримання

помісних тварин, які відповідають стандарту нової породи, і закріп-

лення (консолідація) бажаного типу; 6) формування структури по-

роди (виведення ліній і родин); 7) визначення місця і масштабів ро-

боти, які забезпечать можливість ефективного добору й підбору по-

місної худоби на всіх етапах схрещування; 8) створення для тварин

оптимальних умов годівлі й утримання.

4.6. Ідентифікація та облік тварин на фермі

для розведення м’ясної худоби

Для того щоб можна було контролювати процес розведення м’яс-

ної худоби, потрібно здійснювати точне індивідуальне мічення усіх

тварин, застосовувати таку систему збору інформації, за якої дані

про окремих тварин фіксувалися б в одному місці, щоб можна було

швидко й ефективно їх обробляти. За цих умов може бути видана

інформація про продуктивність тварин, тільки якщо вона відповідає

дійсності. Оперування неточними даними є небезпечним, зроблені

негативні висновки можуть спрямувати селекцію в небажаному на-

прямі. Оскільки зміна поколінь м’ясної худоби відбувається повіль-

но, треба знати, що помилкова інформація може протягом тривало-

го періоду завдавати шкоди селекційній роботі. Тому форма іденти-

фікації має бути єдиною для всіх тварин.

В Україні запроваджено обов’язкову ідентифікацію і реєстрацію

великої рогатої худоби, яка перебуває, розводиться або утримується

на її території.

Ідентифікація — процес ототожнення тварини (її нумерація та

присвоєння клички тощо), що включає прикріплення бирок з іден-

тифікаційним номером на кожне її вухо, внесення інформації в

книгу обліку тварин господарства, видачу паспорта великої рогатої

худоби та ветеринарної картки до нього.

Реєстрація полягає у внесенні до Реєстру тварин інформації про

ідентифікованих тварин, їх переміщення, а також про власників,

господарства та їх ветеринарно-санітарний стан тощо, яке здійсню-

ється адміністратором Реєстру тварин.

Отже, ідентифікація і реєстрація великої рогатої худоби вклю-

чають такі процеси: реєстрацію господарства; оформлення замов-

лення; прикріплення бирок; облік ідентифікованих тварин у госпо-

141

Розділ 4. Племінна робота у м’ясному скотарстві

дарстві; реєстрацію ідентифікованих тварин у Реєстрі тварин; офор-

млення і видачу паспорта тварини; оформлення і видачу ветери-

нарної картки; реєстрацію в Реєстрі тварин інформації про перемі-

щення, загибель (падіж), забій, утилізацію тварин тощо (змін у Ре-

єстрі тварин), які перебувають, розводяться або утримуються на те-

риторії України.

Організацію та виконання робіт із запровадження та забезпе-

чення функціонування системи ідентифікації і реєстрації великої

рогатої худоби покладено на державне підприємство «Агентство з

ідентифікації і реєстрації тварин». Ідентифікація і реєстрація вели-

кої рогатої худоби запроваджуються з метою: одержання оператив-

ної і надійної інформації про поголів’я великої рогатої худоби щодо

статі, віку, породи та місце його перебування для поліпшення

управління і прогнозування ринків продукції скотарства; охорони

території України від епізоотичних захворювань; контролю за сані-

тарним станом, якістю і походженням продукції скотарства; оптимі-

зації запровадження планів ветеринарної медицини щодо запобі-

гання (профілактики) інфекційним, інвазійним і незаразним хворо-

бам, їх ветеринарного контролю, лікування та ліквідації; контролю

за переміщеннями тварин усередині країни та в разі їх експорту й

імпорту; дотримання вимог законодавства з племінної справи,

включаючи оцінку продуктивності і племінної цінності; оптимізації

розробки і виконання селекційних програм, організації технологіч-

них систем у скотарстві та підвищення достовірності інформації при

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів; забезпечення візуа-

льної ідентифікації кожної тварини в стаді.

Починаючи з 01.01.2004 р., продаж племінних тварин на внут-

рішньому ринку та експорт великої рогатої худоби, а з 01.07.2005 р.

переміщення великої рогатої худоби з господарства в господарство,

реалізація молока та забій тварин на м’ясо здійснюються за наявно-

сті прикріплених на тварині бирок, паспорта великої рогатої худоби

та ветеринарної картки до паспорта.

Терміни, що вживаються при ідентифікації і реєстрації тварин,

мають таке значення: ідентифікаційний номер — індивідуальний

номер, який присвоюється тварині, не змінюється протягом її життя

та є унікальним у межах одного виду тварин; бирка — знак на вусі

встановленого зразка із зазначеним ідентифікаційним номером, що

використовується винятково для ідентифікації визначеного виду

тварин; паспорт, великої рогатої худоби — документ суворого облі-

ку, що містить дані про тварину, її переміщення, власників, місце

перебування і реєстрації в Реєстрі тварин та є супровідним докуме-

нтом за будь-якого переміщення тварини; ветеринарна картка до

паспорта великої рогатої худоби — документ суворого обліку, що

засвідчує дані про ветеринарно-санітарний стан господарства, де

142

Розділ 4. Племінна робота у м’ясному скотарстві

перебуває тварина, та стан здоров’я тварини, про проведення вак-

цинацій, діагностичних досліджень і профілактичних обробок та є

додатком до паспорта великої рогатої худоби.

Реєстр тварин — автоматизована інформаційно-аналітична си-

стема обліку даних про ідентифікованих тварин, їх переміщення,

власників, господарства та їх ветеринарно-санітарний стан тощо,

яка забезпечує зберігання інформації про тварин, надання такої

інформації та її захист від несанкціонованого доступу.

Книга обліку тварин — документ установленої форми, у який

вносять інформацію про тварину, її походження, переміщення, за-

бій, утилізацію, загибель (падіж) тощо.

Уповноважений агент з ідентифікації — фізична або юридична

особа, яка діє від імені державного підприємства «Агентство з іден-

тифікації і реєстрації тварин» на підставі агентської угоди.

Адміністратором Реєстру тварин є державне підприємство

Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин, що здійснює іден-

тифікацію тварин, їх реєстрацію, ведення Реєстру, відповідає за

збереження даних у Реєстрі, приймає запити, надає витяги з Реєст-

ру тощо.

Держателем Реєстру тварин є Міністерство аграрної політики

України, яке забезпечує функціонування Реєстру тварин та виконує

інші функції.

Бланки паспорта тварини та ветеринарної картки є бланками

документів суворого обліку і виготовляються відповідно до вимог

постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. № 283

(283–93-л) «Про встановлення порядку виготовлення бланків цін-

них паперів і документів суворого обліку».

Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин здійснює: замо-

влення, облік і контроль за використанням бирок, бланків паспортів

тварин та ветеринарних карток, книг обліку тварин, бланків ре-

єстраційних карток, забезпечення бланками ветеринарних карток

державних установ ветеринарної медицини.

Власники тварин зобов’язані зареєструвати свої господарства в

Реєстрі тварин перед початком проведення ідентифікації і реєстра-

ції тварин. Для проведення ідентифікації і реєстрації тварин влас-

ник зобов’язаний подати замовлення на проведення ідентифікації і

реєстрації тварин установленої форми.

Усі тварини, що утримуються в господарстві, мають бути іденти-

фіковані за допомогою двох бирок єдиного зразка (za909-03), які

прикріплюються на кожне вухо тварини і не знімаються протягом

усього її життя. На обох бирках тварини вказується один і той самий

ідентифікаційний номер, який дає змогу ідентифікувати кожну

тварину. Спосіб прикріплення бирок визначається Агентством з

ідентифікації і реєстрації тварин.

143

Розділ 4. Племінна робота у м’ясному скотарстві

Ідентифікаційний номер, зазначений на бирці, складається із 12

символів і має таку структуру (рис. 4.1): позиції 1, 2 — літерний код

країни, де тварину ідентифіковано, відповідно до ISO 3166; позиції

3, 4 — цифровий код області, де проводилась ідентифікація твари-

ни; позиції 5 – 12 — останні вісім цифр ідентифікаційного номера

тварини, з яких чотири останні — її робочий номер.

Видача бирок і засобів для їх прикріплення, реєстрація тварин,

оформлення та видача паспорта тварини проводяться Агентством з

ідентифікації і реєстрації тварин на підставі замовлення. Власник

повинен у встановленому порядку вести облік отриманих бирок і

використовувати їх винятково для ідентифікації тварин, що йому

належать. Бирки треба прикріплювати кожній тварині, що народи-

лася в господарстві, не пізніш як упродовж семи днів від її наро-

дження, але раніше, ніж тварина залишить господарство. Власник

може прикріплювати бирки самостійно (за винятком тварин, імпор-

тованих з інших країн) або запрошувати для цього агента.

Рис. 4.1. Ідентифікаційний номер, зазначений на бирці

для великої рогатої худоби

Ідентифікацію імпортованих тварин проводить тільки спеціаль-

ний агент. Якщо тварину імпортовано з країни, де система іденти-

фікації відповідає вимогам Постанови (ЄС) № 1760/2000 Європейсь-

кого Парламенту і Ради від 17.07.2000 р., то у неї зберігаються бир-

ки країни-імпортера. Власник, що придбав цю тварину, зо-

бов’язаний у встановленому порядку здійснити дії щодо її реєстрації

в Реєстрі і отримати на неї паспорт та ветеринарну картку.

Якщо тварину імпортовано з країни, де немає системи ідентифі-

кації, що відповідає вимогам Постанови (ЄС) № 1760/2000 Європей-

ського Парламенту і Ради від 17.07.2000 р., вона повинна бути іден-

тифікована та зареєстрована в установленому порядку впродовж не

більш як 30 днів з моменту надходження в господарство, але раніш,

ніж залишить господарство. Якщо місцем призначення тварини, що

імпортується, є бойня або м’ясокомбінат, ідентифікація її не прово-

диться і паспорт на неї не видається.

144

Розділ 4. Племінна робота у м’ясному скотарстві

У кожному господарстві потрібно вести облік тварин, який поля-

гає у занесенні інформації про них до книги обліку. Облік тварин у

господарствах юридичних осіб веде відповідальна особа господарст-

ва, в господарствах фізичних осіб — агент, що здійснює свою діяль-

ність на території, на якій розташоване господарство, де утриму-

ється тварина.

Книгу обліку тварин ведуть на паперових носіях. Вона містить

зведену картку характеристик господарства, дані про народження

та переміщення тварин, дані про їх утримання та заходи щодо до-

гляду за ними. У розділі 1 Книги обліку тварин зазначають дані:

про народження тварин — ідентифікаційний номер, кличку, стать,

назву породи, дату народження, походження (ідентифікаційні но-

мери, клички, коди порід матері і батька), серію і номер паспорта

тварини; про переміщення її: у разі прибуття тварини в господарст-

во — її ідентифікаційний номер, реєстраційний номер, назву та ад-

ресу господарства, з якого надійшла тварина, дату і причину при-

буття; у разі імпорту — назву країни імпортування тварини; у разі

вибуття тварини — реєстраційний номер, назву та адресу господар-

ства, в яке вибуває тварина, дату і причину вибуття, дату і причину

забою, загибелі (падежу), утилізації тварини; у разі експорту — на-

зву країни-експортера. До розділу 2 книги обліку тварин вносять

дані про утримання тварин та заходи догляду за ними: результати

проведених діагностичних досліджень, вакцинації та інших профі-

лактичних обробок, про призначене та проведене лікування.

Ветеринарний лікар, що лікує тварин чи під контролем якого

перебуває господарство, повинен під час відвідування господарства

розписуватися в Книзі обліку тварин, зазначаючи своє прізвище,

дату відвідування, перелік і результати досліджень, обробок і ліку-

вальних заходів.

Після прикріплення бирок на вуха тварини власник зобов’яза-

ний внести інформацію про неї до Книги обліку тварин, у встанов-

леному порядку зареєструвати її в Реєстрі тварин, отримати на неї

паспорт та ветеринарну картку. Власник має право на переміщення

тварини, лише коли вона ідентифікована та зареєстрована у Реєст-

рі. У разі продажу тварини він зобов’язаний: внести відповідні за-

писи до Книги обліку, отримати на неї нову ветеринарну картку (за

потреби); заповнити зворотний бік паспорта тварини та передати

його новому власникові; не пізніше 7-денного терміну після вибуття

тварини з господарства надіслати Агентству з ідентифікації і реєст-

рації через агента заповнену реєстраційну картку переміщення

тварини. Фізична чи юридична особа, яка придбала тварину, зо-

бов’язана: у встановленому цим Положенням порядку зареєструва-

ти господарство, якщо воно не зареєстроване; внести відповідні за-

писи до Книги обліку, заповнити зворотний бік паспорта тварини;

145

Розділ 4. Племінна робота у м’ясному скотарстві

отримати нову ветеринарну картку. При цьому попередня ветери-

нарна картка вилучається спеціалістом державної установи ветери-

нарної медицини. Не пізніше 7-денного терміну після прибуття

тварини в господарство надіслати Агентству з ідентифікації і реєст-

рації через агента заповнену реєстраційну картку переміщення

тварини.

Бланк реєстраційної картки переміщення тварини її власник

отримує в агента. Агентство з ідентифікації і реєстрації вносить дані

реєстраційної картки переміщення тварини до Реєстру.

У разі імпорту тварини (за винятком її імпорту з метою забою)

протягом 30 днів власник зобов’язаний: прикріпити тварині бирки з

ідентифікаційним номером (за винятком випадку, коли вона була

імпортована з країни, система ідентифікації у якій відповідає вимо-

гам ЄС); занести дані про прибуття тварини до Книги обліку; у

встановленому порядку зареєструвати тварину в Реєстрі; отримати

на неї паспорт з ветеринарною карткою.

У разі експорту тварини власник зобов’язаний: внести дані про її

вибуття до Книги обліку; заповнити зворотний бік паспорта; не піз-

ніше 7 днів від дати вибуття тварини з господарства надіслати Аге-

нтству з ідентифікації і реєстрації через агента заповнену реєстра-

ційну картку переміщення тварини.

Паспорт тварини та ветеринарну картку передає останній влас-

ник тварини у відповідну регіональну службу державного ветери-

нарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні і

транспорті чи в їх структурний підрозділ, які заповнюють паспорт

тварини і передають його Агентству з ідентифікації і реєстрації.

Якщо власник передає в установленому порядку право користу-

вання твариною іншій фізичній або юридичній особі з метою її тим-

часового утримання і розведення, він зобов’язаний при вибутті тва-

рини з господарства: внести відповідні записи до Книги обліку;

отримати нову ветеринарну картку (за потреби); заповнити зворот-

ний бік паспорта і передати його в господарство, куди вибуває тва-

рина; не пізніше 7 днів після вибуття тварини з господарства наді-

слати Агентству з ідентифікації і реєстрації через агента заповнену

реєстраційну картку переміщення тварини.

Фізична чи юридична особа, в господарство якої надходить тва-

рина, зобов’язана: у встановленому порядку зареєструвати госпо-

дарство, якщо воно не зареєстроване; внести записи про надхо-

дження тварини в господарство до Книги обліку; отримати нову ве-

теринарну картку; заповнити зворотний бік паспорта; не пізніше 7

днів від дати прибуття тварини в господарство надіслати Агентству

заповнену реєстраційну картку переміщення тварини.

Після закінчення терміну користування твариною фізична чи

юридична особа зобов’язана: внести записи про вибуття тварини з

146

Розділ 4. Племінна робота у м’ясному скотарстві

господарства до Книги обліку, отримати нову ветеринарну картку

(за потреби), заповнити зворотний бік паспорта і передати його влас-

никові; не пізніше 7 днів від дати вибуття тварини з господарства

надіслати Агентству з ідентифікації і реєстрації через агента запов-

нену реєстраційну картку переміщення тварини.

Після надходження тварини в господарство власник зобов’яза-

ний внести записи про це до Книги обліку, заповнити зворотний бік

паспорта, отримати нову ветеринарну картку, не пізніше 7 днів від

дати надходження тварини в господарство надіслати Агентству з

ідентифікації і реєстрації через агента заповнену реєстраційну кар-

тку переміщення.

Якщо тварину відправляють на м’ясокомбінат, бойню, ветсанза-

вод, власник зобов’язаний: внести записи про вибуття тварини з го-

сподарства до Книги обліку, отримати нову ветеринарну картку (за

потреби), заповнити зворотний бік паспорта і передати його на

м’ясокомбінат, бойню чи ветсанзавод; не пізніше 7 днів від дати ви-

буття тварини з господарства надіслати Агентству з ідентифікації і

реєстрації через агента заповнену реєстраційну картку переміщен-

ня тварини.

Після прибуття тварини на м’ясокомбінат, бойню чи ветсанзавод

відповідальна особа зобов’язана внести записи про вибуття тварини з

господарства до Книги обліку та заповнити зворотний бік паспорта.

При переміщеннях тварини до Книги обліку вносять такі записи:

дата надходження чи вибуття тварини, причини її надходження чи

вибуття; реєстраційний номер, назва та адреса господарства, з якого

надходить чи в яке вибуває тварина.

У разі експорту чи імпорту тварини у Книзі обліку зазначають

назву країни, куди тварина експортується чи з якої імпортується.

Для фізичних осіб записи в Книзі обліку робить агент.

Якщо тварину відправляють на ринок чи виставку, власник зо-

бов’язаний забезпечити супроводження її паспортом з ветеринар-

ною карткою та внести відповідні записи до Книги обліку.

Відповідальна особа ринку чи виставки зобов’язана внести до

Книги обліку інформацію про місце перебування тварини і надісла-

ти Агентству з ідентифікації і реєстрації інформацію про перебу-

вання тварин на ринку чи виставці.

При виявленні гострих інфекційних захворювань у господарстві,

а також якщо воно втратило свій статус щодо ветеринарно-санітар-

ного благополуччя, обмежують переміщення тварин відповідно до

ветеринарного законодавства України.

У разі забою тварини на м’ясокомбінаті чи бойні відповідальна

особа останнього зобов’язана зазначити у Книзі обліку дату та при-

чину забою, зняти з тварини бирки, заповнити зворотний бік паспо-

рта і в 7-денний термін від дати її забою подати бирки разом з пас-

147

Розділ 4. Племінна робота у м’ясному скотарстві

портом і ветеринарною карткою Агентству з ідентифікації і реєстра-

ції для їх знищення в установленому порядку та внесення в Реєстр

інформації про забій тварин.

У разі забою тварини в господарстві власника він зобов’язаний

зняти з тварини бирки, зазначити в Книзі обліку дату і причину

забою, заповнити зворотний бік паспорта і в 7-денний термін після

забою подати зняті з тварини бирки та паспорт з ветеринарною карт-

кою Агентству з ідентифікації і реєстрації через агента для їх зни-

щення в установленому порядку та внесення в Реєстр інформації

про забій тварини. Для фізичних осіб записи в Книзі обліку тварин

здійснює агент.

Якщо тварина загинула і її відправляють на м’ясокомбінат, влас-

ник зобов’язаний здійснити дії відповідно до дій, які виконують

юридичні особи. Якщо тварину після її загибелі не відправляють на

м’ясокомбінат, власник зобов’язаний зазначити в Книзі обліку дату

встановлення факту загибелі та причину загибелі, заповнити зво-

ротний бік паспорта тварини, зняти з неї бирки і разом з паспортом

та ветеринарною карткою в 7-денний термін після встановлення

факту загибелі подати їх Агентству з ідентифікації і реєстрації че-

рез агента для їх знищення в установленому порядку та внесення

до Реєстру інформації про загибель тварини.

У разі падежу тварини власник зобов’язаний запросити спеціалі-

ста державної установи ветеринарної медицини, який приймає рі-

шення про утилізацію тварини в господарстві власника або на вет-

санзаводі. Якщо було прийнято рішення про утилізацію тварини в

господарстві власника, він зобов’язаний: зазначити в Книзі обліку

дату встановлення факту падежу, причину падежу та дату утиліза-

ції; заповнити зворотний бік паспорта, зняти з тварини бирки і не

пізніше 7-денного терміну передати їх разом з паспортом тварини

Агентству з ідентифікації і реєстрації через агента для їх знищення

в установленому порядку та внесення в Реєстр інформації про падіж

та утилізацію тварини.

Якщо було прийнято рішення про відправлення тварини на вет-

санзавод, власник зобов’язаний здійснити дії відповідно до дій, які

виконують юридичні особи. Після утилізації тварини на ветсанза-

воді відповідальна особа останнього зобов’язана зазначити в Книзі

обліку дату та причину утилізації, зняти з тварини бирки, заповни-

ти зворотний бік паспорта і в 7-денний термін після утилізації по-

дати бирки разом з паспортом і ветеринарною карткою Агентству з

ідентифікації і реєстрації для їх знищення в установленому порядку

та внесення до Реєстру інформації про утилізацію тварини.

Бирки та паспорти тварин з ветеринарною карткою, які надійш-

ли Агентству з ідентифікації і реєстрації у разі загибелі (падежу),

забою чи утилізації тварини, підлягають знищенню в установлено-

148

Розділ 4. Племінна робота у м’ясному скотарстві

му порядку. Якщо одну з бирок, прикріплених на вухо тварини, бу-

ло втрачено чи пошкоджено таким чином, що ідентифікаційний но-

мер, нанесений на ній, не читається, власник зобов’язаний терміно-

во замовити в Агентстві з ідентифікації і реєстрації бирку з тим са-

мим ідентифікаційним номером і після її отримання прикріпити на

вухо тварини. Пошкоджену бирку при цьому власник знімає і пере-

дає Агентству з ідентифікації і реєстрації через агента.

Якщо обидві бирки, прикріплені на вуха тварини, були втрачені

чи пошкоджені таким чином, що ідентифікаційний номер на обох

бирках не читається, власник зобов’язаний терміново ізолювати цю

тварину і звернутися до агента, який проводить звірку ідентифіка-

ційних номерів на бирках інших тварин господарства з Книгою об-

ліку і паспортами тварин для встановлення ідентифікаційного но-

мера тварини, бирки якої були пошкоджені чи втрачені. Після

встановлення агентом ідентифікаційного номера власник повинен

замовити в Агентстві з ідентифікації і реєстрації тварин через аген-

та бирки з тими самими ідентифікаційними номерами і після їх

отримання прикріпити їх на обидва вуха тварини. Пошкоджені бир-

ки при цьому власник знімає і передає Агентству з ідентифікації і

реєстрації тварин через агента. Для отримання дублікатів бирок

власник заповнює замовлення встановленої форми та відшкодовує

вартість бирок.

Якщо втрата або пошкодження однієї чи обох бирок сталися на

м’ясокомбінаті, бойні чи ветсанзаводі, бирки не замінюють і тварину

відправляють на забій чи утилізацію.

У разі втрати власником бирок, які не були прикріплені на вуха

тварини, власник після встановлення факту втрати та проведення

звірки залишку бирок із використаними бирками зобов’язаний по-

відомити про втрату Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин.

У разі втрати чи пошкодження паспорта тварини чи ветеринар-

ної картки їх обмін здійснює Агентство з ідентифікації і реєстрації

тварин та державна установа ветеринарної медицини, яка обслуго-

вує господарство, де утримується тварина, в установленому порядку.

Після прикріплення тварині бирок власник зобов’язаний запов-

нити реєстраційну картку великої рогатої худоби і через агента пе-

редати її Агентству з ідентифікації і реєстрації, яке є адміністрато-

ром Реєстру тварин. Агентство з ідентифікації і реєстрації вносить

інформацію про тварину до Реєстру. Датою реєстрації тварини в Ре-

єстрі вважається дата внесення інформації про тварину до Реєстру.

Після реєстрації тварини, оформлення паспорта та реєстрації йо-

го даних у Реєстрі Агентство з ідентифікації і реєстрації передає

паспорт агенту, який, у свою чергу, передає його відповідній дер-

жавній установі ветеринарної медицини, що обслуговує господарст-

во, де утримується тварина.

149