Угнівенко А.М., Костенко В.І., Чернявський Ю.І. Спеціалізоване м’ясне скотарство

Подождите немного. Документ загружается.

Розділ 3. Продуктивність худоби

Статевий диморфізм. М’ясна продуктивність худоби залежить

певною мірою від статі тварини. За нормальної годівлі самці порів-

няно із самками однієї породи мають вищу енергію росту, але в них

грубоволокниста структура м’язів і більший вихід кісток, що зумов-

лено гормональною дією статевих залоз. Проте самки виявляються

більш скоростиглими порівняно з одновіковими самцями. Посиле-

ний ріст самців зумовлює група андрогенних гормонів, особливо те-

стостерон, який має анаболічні властивості і сприяє синтезу протеї-

ну та росту м’язової тканини.

Доведено, що статеві відмінності за рівнем жироутворення в тілі

великої рогатої худоби залежать як від природи гормонів, так і від

їх балансу. Так, самці (абердин-ангуси, герефорди і шортгорни) іс-

тотно переважають однопорідних самок за вмістом гормонів у плаз-

мі крові. Досліджено, що за нормальної годівлі жироутворення най-

більш інтенсивне у кастрованих самок, середнє — у некастрованих

самок і кастрованих самців і мінімальне — у некастрованих самців,

проте в останніх спостерігається компенсаторна гіпертрофія м’язів.

У господарствах багатьох країн світу (Данія, Німеччина, Італія)

ставлять на відгодівлю некастрованих бичків, які за своїми біологі-

чними властивостями, продуктивністю і якістю яловичини відріз-

няються від бичків-кастратів і телиць. Проте в деяких країнах (Ан-

глія, Австралія, Нова Зеландія) відгодовують переважно кастратів.

Некастровані бички за високого рівня годівлі ростуть інтенсив-

ніше, ніж кастрати й телиці, і в 15 – 18-місячному віці переважають

за живою масою на 10 – 12 % кастратів і на 15 – 20 % — телиць

(табл. 3.11). Отже, телиці і кастрати майже удвічі переважають би-

чків за рівнем накопичення жиру в туші, але особливо відзначають-

ся вмістом внутрішньом’язового жиру (у 1,5 – 2,3 раза), проте посту-

паються їм енергією росту.

Таблиця 3.11. М’ясна продуктивність молодняку великої рогатої ху-

доби різної статі у 15-місячному віці (за Д. Л. Левантиним)

Показник Бички Кастрати Телиці

Середня жива маса, кг 403,5 371,1 345,2

Середня маса туші, кг 209,4 193,6 185,1

Вихід туші, % 51,9 52,2 53,6

Маса внутрішнього жиру, кг 8,8 17,8 15,6

Маса жиру до маси туші, % 4,2 9,1 8,4

Вміст кісток у туші, % 19,0 19,4 16,9

Хімічний склад м’яса, %:

білок

жир

19,8

9,3

19,2

12,2

19,1

14,4

Вміст жиру у найдовшому м’язі

спини, %

1,3 1,9 3,0

Вологоємкість м’яса, % 64,3 57,7 55,4

рН м’яса 6,48 5,92 5,60

100

Розділ 3. Продуктивність худоби

Досліди показали, що при годівлі бичків висококонцентратним

раціоном (75 % ячменю і 25 % білкової добавки) вони краще, ніж

кастрати, використовували обмінну енергію раціону (50 проти

56 МДж на 1 кг приросту), їм менше (на 44 дні) було потрібно часу

для досягнення маси від 100 до 400 кг (відповідно 224 і 268 днів),

при цьому середньодобові прирости були на рівні 1300 і 1100 г.

Проте, незважаючи на явні переваги в рості некастрованих тва-

рин, все ж у країнах, які експортують яловичину на європейський

ринок, вирощують на м’ясо тільки кастратів. Фермери Австралії і

Нової Зеландії, наприклад, каструють бичків у віці 2 – 3 міс, бо

вважають, що яловичина від некастрованих тварин не піддається

біохімічному дозріванню, оскільки більш груба, має низькі смакові

якості, не витримує тривалого зберігання, що особливо важливо для

транспортування при реалізації її на експорт.

Якість яловичини значною мірою залежить від кількості і спів-

відношення в туші тварин підшкірного, міжм’язового та внутріш-

ньом’язового жиру. Так, сорт «відбірний» за класифікацією депар-

таменту сільського господарства США повинен містити не менш як

5 % внутрішньом’язового жиру. І в цьому бички-кастрати і телиці

мають помітні переваги, бо вони накопичують в тілі більше підшкі-

рного, міжм’язового і внутрішньом’язового жиру, ніж у бугайців.

Дослідження свідчать, що у підшкірному і внутрішньом’язовому

жирі телиць і кастратів більша концентрація ненасичених жирних

кислот (олеїнової, ліноленової та лінолевої), ніж аналогічних ліпідів у

туші некастрованих тварин, що позитивно впливає на дієтичні і сма-

кові якості яловичини. Тому кращим є м’ясо телиць і кастратів, воно

має тонковолокнисту структуру і добрі смакові якості. Проте при виро-

щуванні телиць на м’ясо вони споживають більше кормів на одиницю

приросту, оскільки трансформація поживних речовин корму у приріст

у них менша і вони мають нижчі прирости живої маси, ніж бички.

Кастрація бугайців знижує інтенсивність обмінних процесів в ор-

ганізмі, збільшує забійний вихід, поліпшує якість яловичини. Бага-

товікова практика свідчить, що кастрати краще відгодовуються, ніж

бугайці, дають ніжноволокнисте м’ясо з більшим вмістом підшкір-

ного, міжм’язового та внутрішньом’язового жиру і меншим вмістом

вологи. Після кастрації у молодих самців зникають статеві ознаки,

їхній темперамент стає флегматичним, інтенсивніше відбуваються

процеси жироутворення, але знижується енергія росту порівняно з

некастрованими тваринами. Оптимальним віком для кастрації

вважається 6 – 8 міс.

Кастрація призводить до зменшення росту наднирників, незнач-

ного збільшення гіпофізу, що позначається на лінійному рості скеле-

та. На ріст підшлункової залози кастрація суттєво не впливає, але у

кастратів деякою мірою помітна підвищена функція інсулярного

101

Розділ 3. Продуктивність худоби

апарату. Під впливом кастрації порушується природна інтенсивність

росту осьового і периферійного скелета. Кісткові елементи грудної і

тазової кінцівок у кастрованих бичків ростуть швидше більш трива-

лий період, ніж у некастрованих. Через це більшість кісток перифе-

рійного скелета кастратів стають масивнішими. Рентгенографічні

дослідження показали, що продовження періоду росту трубчастих

кісток кінцівок у кастрованих тварин зумовлене затримкою окосте-

ніння, що спостерігається на всіх етапах розвитку кастратів. Такі

зміни позначаються на врівноваженні маси осьового і периферійного

скелета, яке настає у кастратів на 5 – 6 міс пізніше, ніж у некастро-

ваних тварин. Установлено нерівномірність росту м’язової тканини,

яка виявляється у чергуванні періодів інтенсивного росту та періодів

його затухання і зумовлена періодичним підвищенням і зниженням

метаболічної активності м’язової тканини, зумовленої синтезом білка.

Дані динаміки вмісту ДНК і РНК у м’язовій тканині підтверджують

це твердження. Помітне послаблення енергії росту скелетних м’язів

відбувається під впливом кастрації. Як рано, так і пізно кастровані

бугайці мають значно меншу масу м’язів, ніж некастровані тварини.

Наслідки кастрації настільки значні, що до півторарічного віку за-

тримка росту маси більшості м’язів повністю не компенсується. Каст-

рація помітно змінює мікро- і макроструктуру м’язової тканини.

М’язові волокна у кастратів тонші, їх більше з розрахунку на одини-

цю об’єму, у них менше сполучної тканини, менші анатомічний і фі-

зіологічний поперечники м’язів, що характеризують кількість м’язо-

вих пучків у м’язах, а отже, їх силу. Все це ознаки більш «ніжного і

молодого» м’яса кастратів, зокрема рано кастрованих.

Кастрація тварин затримує ріст більшості внутрішніх органів, під-

силює жироутворення, особливо у бичків, кастрованих у віці 6 міс.

Некастровані тварини переважають кастратів за живою масою, мор-

фологічним складом туші та якісними показниками парної туші.

Бугайців бажано відгодовувати до більш високих вагових конди-

цій, бо вони здатні довше зберігати інтенсивний ріст і добре оплачу-

вати корм приростами, ніж телиці і бички-кастрати. Тому їхню кін-

цеву живу масу планують залежно від рівня годівлі, породи і статі

тварин.

3.4. Системи класифікації і стандартизації туш

і яловичини

У деяких країнах (наприклад, США) існують спеціальні сортові

стандарти на яловичину залежно від виходу туші (табл. 3.12). В

Україні яловичину поділяють на три сорти: І сорт — спинна, гру-

динна і задня частини; ІІ — лопаткова, плечова частини і пах; ІІІ —

заріз, передня і задня гомілки.

102

Розділ 3. Продуктивність худоби

Таблиця 3.12. Вихід туші у великої рогатої худоби залежно від сорту

Сорт Вихід туші, %

Найвищий 62 – 66

Добірний 58 – 62

Добрий 56 – 58

Стандартний 52 – 56

Комерційний 56 – 60

Рядовий 45 – 52

Ковбасний і консервний 40 – 48

Заріз відокремлюють по лінії між другим і третім шийними хреб-

цями; лопаткову частину: передню — у місці відокремлення зарізу,

задню — між п’ятим і шостим ребрами, нижню — на рівні нижньої

третини ребер у напрямі до плече-лопаткового суглоба; плечову час-

тину — на рівні плече-лопаткового суглоба, нижню — у поперечному

напрямку, посередині променевої кістки. До плечової частини вхо-

дять плечова, половина променевої і половина ліктьової кісток.

Передню гомілку відокремлюють по лінії, яка проходить у попе-

речному напрямі через середину ліктьової та променевої кісток. До

цієї частини входить нижня половина перелічених вище кісток; гру-

динна частина: верхня — по лінії, яка проходить від нижньої трети-

ни останнього ребра до плече-лопаткового суглоба, задня — по пря-

мій лінії між 11- і 12-м ребром; спинна частина: передня — по лінії

відокремлення лопаткової частини, задня — між 11- і 12-м ребрами,

нижня — по лінії відокремлення грудної частини; пашина: перед-

ня — між 11- і 12-м ребрами, верхня — у напрямку від колінного суг-

лоба до нижньої третини останнього ребра, задня — у місці закінчен-

ня черевної стінки і прикріплення її до тазової та стегнової частин;

задня частина — між 11- і 12-м ребрами, нижня — по лінії відокрем-

лення пашини, задня — по лінії відокремлення задньої гомілки; задня

гомілка — упоперек на рівні 1,5 – 2 см вище ахілового сухожилля.

Класифікація туш — це стандартний їх опис. Під час оцінюван-

ня беруть до уваги масу туші (з однорідними тушами легше працю-

вати); ніжність і рівень мармуровості м’яса; товщину м’язового вічка

і жирового поливу, колір жирового поливу (жовтий колір гірше).

Стандарт для «екологічно чистої яловичини» встановлює мініма-

льні вимоги щодо її виробництва, переробки, фасування і розповсю-

дження. При виробництві екологічно чистої яловичини забороняєть-

ся використання промислових добрив, пестицидів при вирощуванні

кормових культур, технологій генетичних модифікацій, гормонів рос-

ту або синхронізацію охоти, трансплантацію ембріонів. Вся яловичи-

на має бути екологічно чистою, безпечною і здоровою та підпадати

під однакові правила інспектування, стандарти і нормативні акти. У

виробництві екологічно чистої яловичини припустиме використання

103

Розділ 3. Продуктивність худоби

вакцин та антибіотиків для лікування тварин. Вітаміни, мікроеле-

менти, чисті амінокислоти можна використовувати на розсуд відпові-

дальної особи. Тварини, призначені для виробництва чистої ялови-

чини, мають народитися і вирощуватися в екологічно чистому стаді,

для годівлі їх треба використовувати екологічно чисті корми.

Згідно з технічними умовами ТУ 46.14 України 2–92 «Велика ро-

гата худоба м’ясних порід, м’ясних типів, їх помісей і гібридів для

забою», велику рогату худобу м’ясного напряму залежно від віку і

статі поділяють на такі групи: 1) доросла худоба — корови і бугаї у

віці старше трьох років; 2) молодняк — бугайці, бички-кастрати,

первістки і телички у віці від 8 міс до трьох років; 3) телята — бу-

гайці і телички віком від 14 діб і до відлучення (у 8 міс).

Дорослу худобу залежно від екстер’єрних особливостей і вира-

ження м’ясних форм поділяють на дві підгрупи відповідно до вимог,

наведених у табл. 3.13.

Таблиця 3.13. Вимоги до екстер’єру дорослої м’ясної худоби

при реалізації на м’ясо

Під-

гру-

па

Характеристика категорій

Корови

А Високорослі, масивні, широкотілі; форми тулуба великі, довгасті; мус-

кулатура добре розвинена на всіх ділянках тулуба, особливо в кульшо-

вій частині; жива маса не менш як 500 кг

Б Низькорослі, форми тулуба округлі й компактні; мускулатура розвине-

на добре; груди, спина, поперек і зад достатньо широкі, кістки скелета

не виступають; жирові відкладення можна промацати біля основи хво-

ста і паху; жива маса не менш як 450 кг

Бугаї

А Високорослі, форми тулуба масивні, довгасті, дещо кутасті; кістяк міц-

ний; мускулатура добре розвинена на всіх ділянках тулуба

Б Низькорослі, форми тулуба округлі, компактні; широкотілі, мускулату-

ра розвинена добре; груди, спина і лопаткова частина виповнені

Вимоги до телят-молочників залежно від екстер’єру і живої маси

подано в табл. 3.14.

Таблиця 3.14. Вимоги до телят-молочників м’ясної худоби за екс-

тер’єром і живою масою

Під-

гру-

пи

Характеристика категорій

А і Б Мускулатура розвинена добре, волосяний покрив гладкий, слизові обо-

лонки: повік — білі з червонуватим відтінком, ясен — білі або з ледь

рожевим відтінком; губ, піднебіння — білі або жовтуваті; жива маса не

менш як 100 кг

104

Розділ 3. Продуктивність худоби

Згідно із зазначеними технічними умовами, молодняк м’ясної

худоби, який здають на забій, залежно від живої маси поділяють на

три класи: відбірний, перший і другий (табл. 3.15).

Таблиця 3.15. Вимоги за живою масою до молодняку м’ясної худоби,

призначеного на забій

Жива маса тварин, кг, не менше

Клас

підгрупи А підгрупи Б

Відбірний 480 430

Перший 450 400

Другий 400 370

До підгрупи А належать тварини великих спеціалізованих

м’ясних порід і типів: шароле, кіанська, лімузинська, блонд-акві-

танська, зебу, сіра українська, українська, симентальська, поліська

м’ясні; південний тип, їх помісі і гібриди з комбінованими та молоч-

ними породами.

До підгрупи Б належать тварини спеціалізованих м’ясних порід і

типів: санта-гертруда, абердин-ангуська, герефордська, волинська;

знам’янський тип, їх помісі та гібриди з комбінованими і молочни-

ми породами.

Вимоги до маси туш дорослої худоби по підгрупах наведено в

таблиці 3.16.

Таблиця 3.16. Вимоги до туш дорослої м’ясної худоби

Підгру-

па

Характеристика туш (мінімальні межі)

Корови

А Масивні, подовжені, нежирні; м’язи розвинені добре; жирові від-

кладення допускаються біля основи хвоста і на верхньому внутріш-

ньому боці стегон; передня і задня частини пропорційно розвинені;

маса не менш як 260 кг

Б Масивні, компактні; м’язи розвинені добре; жирові відкладення

допускаються у вигляді невеликих ділянок на останніх двох ребрах,

попереку, стегнах, сідничних горбах і біля основи хвоста; маса не

менш як 235 кг

Бугаї

А Масивні, подовжені, нежирні; виповненість мускулатурою добра;

лопатково-шийні і тазово-стегнові кістки випуклі; остисті відростки

хребців не виступають; жирових відкладень немає

Б Масивні, компактні; виповненість мускулатурою добра; жирові від-

кладення зі значними просвітами

Молодняк підгрупи А масою менш як 400 кг і підгрупи Б масою

менш як 370 кг приймають за чинним стандартом на велику рогату

худобу для забою.

105

Розділ 3. Продуктивність худоби

Вимоги до маси туш молодняку (бугайці, бички-кастрати, телиці,

корови-первістки) по підгрупах подано в табл. 3.17.

Таблиця 3.17. Вимоги до маси туш молодняку

Маса туш молодняку, кг, не менше

Клас

підгрупи А підгрупи Б

Відбірний 270 240

Перший 250 220

Другий 220 200

У табл. 3.18 зазначено вимоги до якості туш молодняку (бугай-

ців, бичків-кастратів, телиць, корів-первісток) по підгрупах.

Таблиця 3.18. Вимоги до якості туш молодняку

Підгру-

па

Характеристика туші

Масивні, подовжені, м’ясисті; м’язи виражені добре, остисті відрост-

ки спини і поперекових хребців, сідничні горби і маклаки не виді-

ляються; поперекова частина повна, лопаткова — товста, шия і го-

мілки подовжені; жирові відкладення допускаються біля основи

хвоста і на верхньому внутрішньому боці стегон

Масивні, компактні, м’ясисті; м’язи виражені добре; остисті відрост-

ки спинних і поперекових хребців, сідничні горби і маклаки не ви-

діляються; поперекова і спинна частини повні; стегнова частина

виповнена, пролягає до скакових суглобів, лопаткова частина товс-

та, шия і гомілка короткі; жирові відкладення допускаються біля

основи хвоста, на сідничних горбах, на верхньому внутрішньому

боці стегон і останніх двох ребрах у вигляді невеликих ділянок

Туші телят-сисунів по підгрупах мають відповідати вимогам, на-

веденим у табл. 3.19, а якість м’яса по підгрупах характеризуватись

даними табл. 3.20.

Таблиця 3.19. Вимоги до туш телят-сисунів

Підгру-

па

Характеристика туш (мінімальні величини)

М’язи розвинені добре, рожево-молочного кольору; стегна випов-

нені; відкладення жиру слабко виражені; маса не менш як 53 кг

М’язи розвинені добре, рожево-молочного кольору; стегна випов-

нені; відкладення жиру в ділянці нирок і тазу, на ребрах; маса не

менш як 53 кг

Туші м’ясної худоби, які не відповідають зазначеним вимогам,

вважаються нестандартними, і їх приймають за чинним стандартом

на яловичину.

106

Розділ 3. Продуктивність худоби

Таблиця 3.20. Вимоги до м’яса дорослої м’ясної худоби і молодняку

Підгрупи

дорослої худоби молодняку

Характерис-

тика м’яса

А Б А Б

Колір м’яса Темно-

червоний,

червоний

Темно-

червоний,

червоний

Світло-

червоний,

рожевий

Світло-

червоний,

рожевий

Колір жиру Світло-

жовтий

Світло-

жовтий

Білий, світ-

ло-жовтий

Білий, світ-

ло-жовтий

рН 5,6 – 6,0 5,6 – 6,0 5,6 – 6,2 5,6 – 6,2

Мармуровість Слабко ви-

ражена

Добре вира-

жена

Слабко ви-

ражена

Добре вира-

жена

Співвідно-

шення білка й

жиру

1,8 : 1,0

1,5 : ,0

2,0 : 1,0

1,5 : 1,0

Коефіцієнт

м’ясності, не

менш як

3,8

4,0

4,4

4,5

Вихід із туші

м’язової тка-

нини, %, не

менш як

78,5

3.5. Стреси і продуктивність тварин

Зменшення стресів під час догляду за худобою підвищує її про-

дуктивність, запобігає фізіологічним змінам, які знижують заплід-

нюваність, імунітет і функціонування рубця. При утриманні тварин

на прив’язі, скупченості їх, зміні температури навколишнього сере-

довища, відлученні від матерів втрати живої маси збільшуються. Зі

збільшенням концентрації і спеціалізації виробництва продукції

тваринництва спостерігається зростання навантажень на організм

м’ясної худоби, що призводить до зменшення виходу м’ясної проду-

кції і погіршення її якості.

Для запобігання стресам у тваринництві використовують транк-

вілізатори (аміназин, ацетпромозин, промозин, трипепразин, резе-

рпін, мепробамонт і сваветил). Аміназин пригнічує терморегулято-

рний центр, послаблює тонус скелетної мускулатури, знижує рухову

активність. Схоже діють ацетпромозин, промозин, тетримепразин.

Доведено ефективність використання як адаптогенів (антистре-

сорів) антиоксиданту дилудину в дозі 12,5 мг на 1 кг живої маси та

електролітної (соляної) композиції в дозі 150 – 225 мг/кг. Вони усу-

вають відчуття страху у тварин, не виявляють токсичної і снодійної

дії на організм, при цьому не втрачається жива і забійна маса. За-

стосування цих засобів не тільки зменшує кількість негативних

107

Розділ 3. Продуктивність худоби

факторів передзабійної підготовки тварин, а й дає змогу зменшити

втрати живої маси на 5,8 – 8,2 кг і маси туші — на 4,5 – 6,1 кг.

Для профілактики та корекції технологічних стресів у молодняку

великої рогатої худоби тваринам дають фармакологічний засіб іо-

нол разом із кормом протягом 5 діб до і після дії стрес-факторів

(зважувань, ветеринарної обробки, зміни годівлі). У перший період

вирощування його дають у дозі 20 мг/кг, а при формуванні (компле-

ктуванні груп), при перегонах із приміщення першого періоду ви-

рощування в приміщення другого періоду вирощування — в дозі

30 мг/кг живої маси. Впродовж 5 діб перед відправленням тварин

на м’ясокомбінат — 30 мг на 1 кг живої маси за добу.

3.6. Роль біологічно активних речовин у підвищенні

продуктивності м’ясної худоби

При використанні гормонів у відгодівлі м’ясної худоби збільшу-

ється швидкість росту тварин до 20 %, ефективність використання

ними кормів — до 5 %, формується більш пісне м’ясо з меншою кі-

лькістю жиру, знижуються виробничі витрати.

Зареєстровано придатні до використання три природних стате-

вих гормони — естроген, прогестерон, тестостерон і три синтетичних

похідних гормони — зеранол, меленгестролу ацетат (MGA) і трен-

болону ацетат (TBA). Гормони, що містяться у стимуляторах росту,

ідентичні тим, які виробляються в організмі тварини. Використання

гормонів припиняють задовго до забою, з тим щоб кількість їх не

досягла допустимого рівня.

Запитання для самоконтролю

1. Як визначають молочність м’ясних корів? 2. Які ознаки м’ясної продуктив-

ності худоби?

3. Які фактори впливають на продуктивність м’ясної худоби?

4. Які є системи класифікації та стандартизації яловичини? 5. Як стреси впли-

вають на продуктивність тварин?

6. Яку роль відіграють біологічно активні ре-

човини у підвищенні продуктивності худоби?

108

Розділ 4. Племінна робота у м’ясному скотарстві

Розділ 4

ПЛЕМІННА РОБОТА

У М’ЯСНОМУ СКОТАРСТВІ

 Ознаки добору корів

і бугаїв м’ясного на-

пряму продуктив-

ності

 Економічне обґрун-

тування значущості

селекційних ознак

 Успадковування,

повторюваність і

взаємозв’язок ознак

 Чистопородне роз-

ведення

 Методи схрещування

 Ідентифікація та об-

лік тварин на фермі

для розведення

м’ясної худоби

 Оцінка і добір бугаїв,

корів та молодняку

за фенотипом і гено-

типом

 Особливості ведення

племінної роботи у

господарствах різ-

них категорій та

форм власності

 Селекція м’ясної

худоби на стійкість

проти захворювань

4.1. Ознаки добору корів і бугаїв

м’ясного напряму

продуктивності

Основними селекційними ознаками добо-

ру тварин для отримання молодняку є від-

творна здатність, жива маса новонароджених

телят і пов’язана з нею легкість отелень, мо-

лочність корів, збереженість телят, жива ма-

са молодняку при відлученні (табл. 4.1); для

відгодівлі — жива маса у 15 – 18-місячному

віці, забійні якості, витрати кормів на оди-

ницю продукції, маса туші, товщина жиру і

м’язового вічка, мармуровість м’яса.

Таблиця 4.1. Селекційні ознаки,

що впливають на прибутковість

м’ясного скотарства

Виробничі сектори Ознаки

Ферми «корова —

теля»

Відгодівельні

М’ясокомбінати

Роздрібна торгівля

Споживачі

Ефективність відтворення,

жива маса телят при відлу-

ченні

Середньодобовий приріст,

витрати корму, сорт туш

Сорт туш, маса і вихід від-

рубів

Сорт туш і вихід відрубів,

привабливість продукту і

строк його зберігання

Співвідношення м’ясо/жир

та м’ясо/кістки, ніжність,

смак і соковитість продукту

Межовими є ознаки, які виявляються за-

лежно від межі дії факторів спадкових і се-

редовища. Вони характеризуються дискрет-

ною мінливістю. До межових ознак належать

109