Розділ V. Зв’язки з громадськістю в сучасному суспільстві
541
фактор”. Тут доцільно частіше звертатися до таких заходів, як
різнома-нітні прийоми, бесіди, зустрічі керівників фірми з
представниками різних верств громадськості, презентаційні та
дозвіллєві події, телефонні розмови та бесіди, листування тощо.
Зрозуміло, існують народи, які поєднують у своїй культурі
обидва прагнення: отримувати інформацію і з формалізованих
джерел, і з особистих каналів. До них учені відносять Японію,
Фінляндію, Сінгапур, Тайвань та деякі інші, культуру яких
називають іноді культурою слухання. Ця культура
характеризується поєднанням застосування баз даних і
друкованої інформації з природною схильністю уважно слухати
та вступати у дружній діалог. Р.Д.Льюіс вважає, що успіх Японії
та чотирьох “азіатських тигрів” – Південної Кореї, Гонконгу,
Тайваню і Сінгапуру, – як і процвітання Фінляндії всупереч
певним складно-
стям, свідчить про життєздатність культур, пов’язаних зі
схильністю слухати” [68, 83].
Працюючи в цих країнах, служби ПР органічно
поєднуватимуть особистісні та формалізовані джерела
інформації, активно застосовуватимуть спеціальні заходи,
зорієнтовані на розвиток системи стосунків із партнерами та
іншими групами громадськості.
Побудові ефективних комунікацій із громадськістю в
різних країнах світу може сприяти і знання комунікативних
моделей, що застосовуються представниками різних культур під
час ділових зустрічей та переговорів. Досить цікавий аналіз
комунікативних моделей, властивий національним культурам
деяких країн, дає Р.Д.Льюіс. Він, зокрема, зазначає, що
особливості комунікації в різних народів обумовлені не лише
специфікою їхньої мови, а й способами впливу на
співрозмовника. Фактично саме вони, різні мовні стилі,
ускладнюють завдання спілкування на міжнародній арені,
особливо коли виникають розбіжності і під час обговорення
проблеми сторони не можуть досягти згоди. Описуючи різні
комунікативні моделі, Р.Д.Льюіс підкреслює, що італійці
схильні до багатослів’я, у випадку виникнення непорозуміння
стають ще красномовнішими. Фіни, навпаки, малослівні завжди,
прагнуть якомога стисліше висловлюватися, оскільки у їхній
культурі ця стислість є засобом досягнення ясності. Німці, не
змінюючи кількісних параметрів мовлення, особливу увагу