Тихомирова Є.Б. Зв’язки з громадськістю: Навчальний посібник

Подождите немного. Документ загружается.

Розділ V. Зв’язки з громадськістю в сучасному суспільстві

441

інтереси лише цієї соціальної групи. Інформація щодо розвитку

соціальної інфраструктури міста зацікавить різні верстви

міського населення, буде гетерогенною. Так само прийняття

закону про інформацію або про рекламу буде відображати

інтереси всіх соціальних груп нашого суспільства.

Предметом політичних комунікацій, на нашу думку, є не

лише власне політична інформація, як це може здаватися на

перший погляд. Вона може охоплювати і неполітичні питання,

вирішення яких залежить від органів влади та управління: це

більшість проблем нашого щоденного життя – економіка,

культура, соціальна сфера. Більше того, коли ми чекаємо

повідомлень владних структур, нас цікавить не політичне

рішення, а його соціально-економічні наслідки.

§2. Різновиди, структура та завдання

політичних комунікацій

Політичні комунікації складаються з кількох видів

комунікацій, які розрізняються особливостями здійснення

комунікаційного процесу та його складовими.

⇒ Владні комунікації

⇒ Партійні комунікації

⇒ Виборчі комунікації

Політичні

комунікації

⇒ Лобістські комунікації

Владні комунікації – це комунікації, що здійснюються

органами державної влади та управління з іншими політичними

та соціальними суб’єктами. Внутрішні владні комунікації

передбачають зв’язки між різними органами державної влади та

управління (законодавчими та виконавчими органами,

центральними та місцевими органами влади, окремими

міністерствами і відомствами). Зовнішні владні комунікації

мають за мету встановлення зв’язків з недержавними суб’єктами

комунікації. Цей різновид політичних комунікацій іноді

називають урядовими ПР на відміну від політичних ПР, які

пов’язують з діяльністю політичних партій. На наш погляд,

такий підхід, по-перше, не враховує, що визначальною ланкою

політичної системи є держава, а не політичні партії, а по-друге,

Розділ V. Зв’язки з громадськістю в сучасному суспільстві

442

урядові структури не вичерпують усього розмаїття державних

органів. Фактично поза увагою залишаються парламентські

структури, органи місцевого управління і самоврядування та

діяльність інших державних установ.

Залучення ПР-служб у систему владних політичних

комунікацій не означає, що їхня діяльність набуває політичного

характеру. Зв’язки з громадськістю – інструмент органів

державної влади, що повинен забезпечити ефективність їхнього

функціонування. Саме тому, як зазначають західні науковці,

діяльність системи зв’язків з громадськістю в органах державної

влади та управління не повинна носити політичного характеру.

Її головна мета – сприяння поширенню демократії та

забезпечення інформування громадськості, а не служба

інтересам окремих політичних партій або політичних лідерів.

Аналогічно оцінюють значення системи зв’язків з

громадськістю і українські фахівці з паблік рилейшнз. Зокрема,

В.Мойсеєв зазначає, що створення ПР-служб у владних

структурах відкриває можливість формувати довіру громадян до

інститутів влади. Використання ж методів паблік рилейшнз,

їхня технологічність дозволяють закладати в саму систему

управління механізми взаємодії з громадянами і, зрозуміло,

сприяють демократизації та започаткуванню громадянського

суспільства [73, 174]. Учений формулює кілька основних

напрямів, за якими може проводитися діяльність служб зв’язків

з громадськістю органів державної влади:

⇒ встановлення, підтримка та розширення контактів з

громадянами та організаціями;

⇒ інформування громадськості про рішення, що приймаються;

⇒ вивчення громадської думки (соціально-політичний

моніторинг);

⇒ аналіз реакції громадськості на дії посадових осіб та органу

влади в цілому;

⇒ прогнозування громадсько-політичних процесів;

⇒ забезпечення організації аналітичними розробками;

Розділ V. Зв’язки з громадськістю в сучасному суспільстві

443

⇒ формування сприятливого іміджу організації [73, 176].

Партійні комунікації – це комунікації, у яких роль

комунікатора належить будь-якій політичній партії чи

політичному руху або партійно-політичному об’єднанню.

Спрямовані такі комунікації на різні соціальні суб’єкти – певні

соціальні групи, інститути суспільства та соціальні організації, а

також на інші партії, політичні рухи та об’єднання. Партійні

комунікації пов’язані з іншими видами політичних комунікацій,

проте значно відрізняються від них і головною метою, і

завданнями, і технологією здійснення комунікацій.

Завдання служб ПР політичних партій

1. Інформування громадськості в цілому і насамперед цільових

груп щодо діяльності партії взагалі і зокрема роботи її

представників у органах державної влади та управління.

2. Ідеологічна та пропагандистська діяльність, спрямована на

формування груп підтримки відповідної партії, на

рекрутування нових її членів.

3. Формування та підтримка позитивного іміджу партії, її

позиціювання на політичному ринку та відмежування від

численних конкурентів.

4. Формування та підтримка позитивного іміджу керівника

партії та інших її лідерів.

5. Дослідження громадської думки та прогнозування соціально-

політичних процесів.

Основні

завдання

служб ПР

владних

структур

постійне надання інформації про діяльність

установи, її плани та успіхи;

2. виховна інформаційна функція, спрямована на

просвітництво громадськості з питань

законодавства, права та інших аспектів

щоденної

діяльності;

3. інформування міністрів та голів відомств про

існуючу та можливу реакцію громадськості на

діяльність владних структур та політику, що

проводиться або намічається [8, 168].

Розділ V. Зв’язки з громадськістю в сучасному суспільстві

444

6. Інформаційно-аналітичне забезпечення виборів до органів

державної влади своїх представників.

7. Інформаційне забезпечення участі партії у розробці проектів

управлінських документів, законодавчих актів, різноманітних

державних програм.

8. Визначення об’єктів та інформаційне забезпечення

спонсорської та благодійної діяльності партії.

9. Моніторинг засобів масової інформації щодо діяльності

політичних партій та органів влади.

Виборчі комунікації є важливою складовою владних та

партійних комунікацій, пов’язані із взаємодією різних

соціальних та політичних суб’єктів під час підготовки і

проведення будь-якої виборчої кампанії. Вивчення даних

комунікацій є завданням спеціальних навчальних курсів,

зокрема курсу “Політичні технології”.

Лобістські комунікації – специфічний вид владних

комунікацій, пов’язаний із впливом та тиском на представників

влади з боку різноманітних соціальних груп з метою захисту

їхніх інтересів під час прийняття тих чи інших рішень органами

державної влади та управління. Про такий вид політичних

комунікацій та їхній зв’язок зі службами зв’язків з

громадськістю йшлося раніше.

Фахівці вважають, що розвинені країни значні кошти

витрачають на утримання владних паблік рилейшнз, що

функціонують на різних рівнях державної влади:

3 служби зв’язків з громадськістю органів центральної влади

(законодавчої, виконавчої та судової гілок влади);

3 галузевих міністерств та відомств;

3 комунікаційні зв’язки у системі місцевого управління та

самоврядування.

І це не випадково. Державна влада й управління безпосе-

редньо пов’язані з інформаційною діяльністю взагалі і

інформуванням громадськості про свою роботу зокрема. Від

якості цих комунікацій залежить не лише ефективність влади,

але й безпека країни. Як вказує С.Блек, питання про доцільність

використання у структурі державних органів спеціалістів з ПР

зараз уже практично не стоїть. Ставши невід’ємною частиною

бюрократичної машини уряду, вони вірою і правдою успішно

Розділ V. Зв’язки з громадськістю в сучасному суспільстві

445

служать міністрам та урядам, неупереджено віддаючи їм

максимум своїх можливостей [8, 234].

Фахівці зазначають, що на діяльність служби ПР

американської держави щорічно витрачаються сотні мільйонів

доларів. Структурні підрозділи зі зв’язків з громадськістю

мають майже всі державні відомства США. Кожне з міністерств

має у своєму штаті сотні PR-менів, витрачає на діяльність у

галузі зв’язків з громадськістю кілька мільйонів доларів.

Особливо потужні структури, які здійснюють функції паблік

рилейшнз, мають Білий дім, Пентагон. Наприклад, за деякими

відомостями, штат працівників Пентагона, що спеціалізуються

на питаннях інформації та зв’язків з громадськістю, складає

1227 чоловік. Міцний апарат ПР має Конгрес. Він видає власні

бюлетені, має власну радіотелестудію.

У Великобританії кожен міністр несе персональну

відповідальність за проведення політики у сфері зв’язків з

громадські-

стю. Близько 30 урядових установ і відомств мають у своїх

структурах відповідні підрозділи, які підтримують контакти з

пресою, радіо і телебаченням, розробляють плани в галузі

паблік рилейшнз міністерств [9, 170].

В Україні система комунікацій з громадськістю державних

установ лише формується. За десять років існування незалежної

Української держави, як зазначають вітчизняні дослідники,

вдалося забезпечити тільки більш-менш діяльну систему прес-

служб та відділів із відповідними функціями зв’язків з

громадськістю

. Створені першими Прес-центр Верховної Ради

та Прес-служба Кабінету Міністрів фактично виконували тільки

функції ретранслятора і аж ніяк не брали на себе політичної

відповідальності [25, 53].

Чим зумовлена ця недостатня увага до такого важливого з

точки зору здорового глузду питання, як зв’язки державних

органів з народом, яким вони уповноважені та задля якого вони

існують? На думку фахівців, причин тут кілька.

За деякими відомостями, у середині 90-х років у штатах ПР-служб у

центральних державних установах України нараховувалося 175(!) осіб. У той

же час у Німеччині тільки в Службі преси та інформації Федерального Уряду

працювало 700 чоловік [25, 58].

Розділ V. Зв’язки з громадськістю в сучасному суспільстві

446

Причини повільного розвитку

комунікацій з громадськістю в системі

владних відносин країн колишнього СРСР

1. Недовіра до служб ПР як до неконкретної сфери, що

потребує додаткових фінансових витрат.

2. Багато керівників органів влади вважають, що здійснення

зв’язків з громадськістю – це їхня власна прерогатива, що

успішно вирішується ними і не потребує застосування

професійних і компетентних фахівців.

3. Побоювання привернути увагу громадськості до

суперечливих питань і недооцінки необхідності вчитися жити

і працювати в новому соціокультурному режимі ринкових

відносин, при якому значно розширюються сфери впливу

громадської думки на діяльність комерційних та громадських

структур [94, 75].

4. Недостатнє розуміння деякими керівниками ролі й ваги

роботи із засобами масової інформації [25, 53].

5. Відсутність досвіду та відповідної нормативної бази [25, 74],

поширеність стилю роботи державних органів,

зорієнтованого на закритість, відсутність гласності [73, 174].

6. Несформованість громадянського суспільства, і, як наслідок,

відсутність попиту на розвинену систему комунікацій влади з

громадянськістю. Фахівці зазначають, що саме формування

громадянського суспільства вимагає наближення державного

управління до громадян, налагодження прямих і зворотних

зв’язків з громадянами.

7. Особливості нашої політичної культури, пов’язані з

традиційним протистоянням мас (громадськості) органам

влади [73, 174].

Зазначають, що владні та партійні комунікації

здійснюються, як правило, двома основними типами підрозділів.

Перші з них займаються щоденними, поточними справами.

Другі мають за мету вирішення перспективних питань, вони

зорієнтовані на довготривалі цілі. До перших можна віднести

прес-служби органів влади та управління, прес-посередницькі

відділи політичних партій та громадських організацій. Другі, як

правило, називаються інформаційними або інформаційно-

аналітичними підрозділами. Тому й розрізняються назви

комунікацій, що здійснюються різними підрозділами. Перші

Розділ V. Зв’язки з громадськістю в сучасному суспільстві

447

прийнято називати тактичними комунікаціями, другі –

стратегічними комунікаціями.

У невеликих установах ці служби можуть об’єднуватися.

Наприклад, у Рівненській обласній державній адміністрації

довгий час існувала фактично одна структура, що виконувала

функції зв’язків з громадськістю, – інформаційно-аналітичний

відділ, у якому працювало всього кілька чоловік. Начальник ін-

формаційно-аналітичного відділу одночасно виконував

обов’язки прес-секретаря обласної державної адміністрації. У

міськвиконкомі прес-секретар поєднує прес-посередницькі

функції з деякими іншими, а інформаційно-аналітичною

діяльністю займаються працівники кількох інших відділів, а

окремий підрозділ, який займався б стратегічними

комунікаціями, відсутній.

Уже зараз ми можемо бачити, що в органах державної

влади та управління України формуються як стратегічні, так і

тактичні комунікації.

Проаналізуємо структуру та основні завдання служб

комунікацій з громадськістю державних установ різних країн.

Система зв’язків з громадськістю уряду США

Назва

служби

Основні функції служби

Служба прес-

секретаря

3 керує зв’язками адміністрації зі ЗМІ

3 зводить новини

3 проводить щоденні брифінги

3 інформує про діяльність та рішення

президента

Служба

зв’язків

3 підготовка новин для ЗМІ

3 відповіді на запитання репортерів

3 влаштування брифінгів та інтерв’ю

3 надання інформації

Служба

зв’язків

із Конгресом

3 підтримка обміну інформацією між

Білим домом та Конгресом в обох

напрямах

3 представлення в Конгресі позиції

президента та популяризація там його

Розділ V. Зв’язки з громадськістю в сучасному суспільстві

448

програм

3 встановлення та підтримка добрих

стосунків з членами Конгресу, які

можуть підтримати адміністрацію під

час розгляду законопроектів

3 підготовка інформації для друзів

адміністрації в Конгресі

3 визначення та спроба вирішити

проблеми у стосунках конгресменів та

адміністрації

3 інформування президента про настрої в

Конгресі

3 робота з конкретними законопроектами

президента

Служба

зв’язків з

громадськістю

3 підтримка намірів уряду серед

широкого загалу

3 налагодження контактів з групами

виборців

3 прагнення донести до них цілі та дії

адміністрації

Складено за: [25, 26-28].

Президент Франції Жак Ширак підписав розпорядження

про створення нового комунікаційного підрозділу, як вважають

із врахуванням перспектив президентських виборів 2002 року.

Підрозділ очолить відомий у Франції фахівець з паблік

рилейшнз і особистий друг Ширака Жером Моно. Основним

обов’язком Моно буде координація роботи над іміджем Ширака.

Зараз у президентській адміністрації щоденну роботу із

засобами масової інформації координують: молодша дочка

президента Клод, офіційний представник зі зв’язків з пресою

Катрін Колонна і прес-секретар Агата Самсон.

Структура прес-офісу

Советник, 2000, №9, с.67.

Розділ V. Зв’язки з громадськістю в сучасному суспільстві

449

прем’єр-міністра Великобританії

Вважають, що такий розподіл за тематикою дозволяє

працівникам прес-офісу спеціалізуватись і в проблематиці, і в

контактах із професійними журналістами, поєднуючи при цьому

функції відстеження висвітлення теми в пресі, підготовки пові-

домлень та індивідуальної роботи з журналістами [14, 51].

Прес-служба Кабінету Міністрів України є структурним

підрозділом апарату Уряду, офіційним джерелом інформації про

його діяльність, хід соціально-економічних реформ в країні, з

широкого кола питань соціально-економічної політики для

центральних, регіональних та зарубіжних засобів масової

інформації. Вона підпорядковується безпосередньо прем’єр-

міністрові України відповідно до Положення, затвердженого

розпорядженням Кабміну від 13.06.1996 року № 400-р.,

взаємодіє з Прес-службою Президента України, координує

діяльність аналогічних структур міністерств та відомств.

3 Прес-секретар прем’єр-міністра.

3 Заступник прес-секретаря.

3 Помічники прес-секретаря (курирують теми:

зовнішня політика, оборона, Північна Ірландія;

економіка, соціальний захист; регіональна

політ

ка; внутрішня політ

ка).

Розділ V. Зв’язки з громадськістю в сучасному суспільстві

450

Структура Прес-служби Кабміну України

Завдання Прес-служби Кабінету Міністрів України:

1. Підготовка і оперативне розповсюдження офіційної

інформації про діяльність Кабінету Міністрів, хід соціально-

економічних реформ, а також розповсюдження заяв та пові-

домлень від імені Уряду України.

2. Інформаційне забезпечення діяльності керівництва Кабміну.

3. Підготовка та розповсюдження прес-релізів з актуальних

соціальних та економічних проблем.

Кабінет

Міністрів

Керівник

Прес-служби

Кабміну

Прес-

служба

Президента

Прес-служба

Кабінету Міністрів,

його структурні

пі

розд

ли

Прем’єр-

міністр

Прес-

служби

міністерств,

відомств,

державних

адміністрац

ій

підпорядковується

призначає, звільняє

взаємодія

організація,

відповідальніс

ть,

визначення

обов’язків

та функцій