
Інститут електрозварювання
їм.
академіка Є. О. Пагона
— здешевленням технологічного обладнання для
виробництва ЗК у порівнянні з обладнанням для
виготовлення поковок, відливок і клепаних
конструкцій;
— поліпшенням умов праці;
— високою щільністю, герметичністю та надійністю
нероз'ємного з'єднання при зварюванні конст-
рукцій.
Значна техніко-економічна ефективність зварю-
вання сприяла широкому застосуванню ЗК, які
експлуатуються у винятково важких умовах — при
великих швидкостях, високому тиску, максимальних
температурах, ударних навантаженнях, під впливом
агресивних середовищ; вони застосовуються в хіміч-
них апаратах високого тиску, парових котлах,
космічних кораблях, мостах та інших машинах і спо-
рудах.
Виробництво згаданих конструкцій стало
можливим лише завдяки створенню в останні роки
принципово нових технологічних процесів —
зварювання тертям, електронно-променевого,
плазмово-дугового, ультразвукового, дифузійного
зварювання та ін. Сьогодні існує близько 100 способів
зварювання, розроблених інститутом, які дозволяють
з'єднувати
практично будь-які метали і сплави різних
товщин і конфігурацій, а також багато видів пластмас
і композитів.
У колишньому СРСР Україна мала значну питому
вагу у виробництві електрозварювального обладнання,
особливо для механізованих способів зварювання
(в Україні вироблялось
62%,
або 25768 одиниць
з 34265). Причому з багатьох позицій Україна була
єдиним виробником. Забезпечення джерелами поста-
чання в Україні складало 8,4% від загальносоюзних.
Тому у зв'язку з розпадом СРСР виникли певні
труднощі із забезпеченням зварювального вироб-
ництва обладнанням, яке не виробляється україн-
ськими підприємствами, а постачалось з Росії,
Узбекистану, Литви і Грузії.
За останніми даними статзвітності, парк
зварювального устаткування складає 94,9 тис.
одиниць, причому найбільша питома вага припадає
на устаткування для ручного зварювання, автоматич-
ного та напівавтоматичного зварювання в захисних
середовищах.
381