Смиричинський В.В. Логістика

Подождите немного. Документ загружается.

випуску нових видів продукції. Тоді завданням служби логістики буде

забезпечити виробництво сировиною, управління запасами, транспортування і

ін. все це робиться у розрізі нового виду продукції. Таким чином, логістику

можна розглядати як інструмент реалізації стратегії маркетингу.

Використовуючи початковий зміст, що вкладений у поняття “фізичний

розподіл” закордонними дослідниками, можна дати йому наступне визначення:

“фізичний розподіл – це комплексна логістична активність (операція), яка є

складовою частиною процесу дистрибуції, і яка включає в себе всі логістичні

операції, що зв’язані з фізичним переміщенням і збереженням ГП в

товаропровідних структурах виробників і (або) логістичних посередників”.

Фізичний розподіл часто ототожнюється з дистрибуцією, яка займається

просуванням ГП від виробників до кінцевих споживачів, організацією продаж,

перед і після продажним сервісом. Фізичний розподіл підлягає аналізу,

контролю і аудиту з метою встановлення найбільш ефективних каналів

розподілу.

Категорія «розподілу» серед закордонних логістів одержала широке

розповсюдження в кінці 50-х і в 60-х роках і сприймалась як синонім

маркетинга, що нерідко призводило до термінологічної путанини. На теренах

СНД границі розподілу вперше окреслила російський вчений М.Є. Залманова,

яка запропонувала під розподілом розуміти: “…1) пакування продукції; 2)

експедицію; 3) управління збутом; 4) збереження на складі готової продукції

постачальникаж; 5) складське господарство для готової продукції; 6)

транспортування продукції до складу споживача; 7) транспортне господарство

для перевезення готової продукції” [32-35]. Такий підхід цілком узгоджується і

з уявою про розподіл як змістовну сторону збутової діяльності. Тому до

функцій розподілу відносяться:

1) визначення купівельного попиту і організація його задоволення;

2) нагромадження, сортування і розміщення запасів готової продукції;

3) встановлення господарських зв’язків по поставкам товарів і наданню

послуг споживачам;

4) вибір раціональних форм товароруху і організація торгівлі.

Виходячи з цього цілком допустимо вести мову про комерційний,

канальний і фізичний розподіл.

Комерційний розподіл охоплює переважно функції планування,

аналізу, контроля і регулювання збуту, тобто управління збутовою діяльністю

у вузькому розумінні цього слова. Канальний розподіл краще всього

розкриває Ф.Котлер, формуючи категорію “ канал розподілу “ : “Канал

розподілу – це сукупність фірм або окремих осіб, які приймають на себе або

допомагають передати комусь іншому право власності на конкретний товар

або послугу на їх шляху від виробника до споживача” [7, с.399] .

Що стосується фізичного розподілу, то логістика під ним традиційно

розуміє функції збереження , транспортування, комплектації, фасування,

складування, переробки і т.п. Еквівалентом фізичному розподілу в логістиці

може бути товарорух в маркетингу, який схильний до узагальнень,

класифікацій і формувань, і який Ф.Котлер визначає так: “ Товарорух –

діяльність по плануванню, перетворенню в життя і контролю за фізичним

переміщенням матеріалів і готових виробів від місць їх виникнення до місць

використання з метою задоволення потреб споживачів і з вигодою для себе” [7,

c.418].

Одна з головних функцій логістики – обробка і фізичний розподіл

замовлень. Доля цієї функції у витратах МТЗ значно менша, ніж доля

транспорту і запасів. Значимість цієї функції визначається тим фактом, що

саме вона забезпечує ефективне просування продукції по каналам розподілу.

Обробка замовлень є синтетичною управлінською функцією, що притаманна

як процесу управління фізичним розподілом, так і процесу управління

забезпеченням матеріалами. Типове просування продукції по каналам

фізичного розподілу представлено на рис.4.3.

Повернення

Прямі відвантаження 1 2

Повернення

Прямі

відвантаження

Повернення

1. Великі не підсортовані обсяги вантажівє

2. Підсортовані вантажі.

Рис. 4. 3. Фізичний розподіл продукції.

Як видно із схеми, товаровиробники зустрічаються в основному з

двома типами споживачів: кінцевими споживачами продукції і посередниками,

які поставляють продукцію кінцевим споживачам. Кінцеві споживачі, як

правило, намагаються одержувати продукцію високої степені готовності

невеликими партіями. Посередники ж частіше за все закуповують великі

партії. На практиці підприємства використовують і перший, і другий спосіб

реалізації продукції. При цьому можна виділити три основних види

відвантаження продукції споживачу:

1) прямі відвантаження із заводських запасів; 2) прямі відвантаження з

виробничої лінії; 3) відвантаження через складську систему. Вибір тактики

ідвантаження залежить від обсягу реалізованої продукції. Якщо партії

достатньо великі, то відвантажують з запасів або з лінії. Якщо відвантаження

конкретному споживачу менше оптимальних для прямих поставок, то

застосовється система постачання через склади. Це дозволяє знизити витрати

по розподілу і покращити обслуговування.

посередники

Доробка

Склади

споживачів

Запас готової

продукції

Виробничий

процес

Спочивач чи інше

підприємство

Проте рух продукції в каналах розподілу не завжди закінчується в

момент її отримання споживачем. Частина продукції по різним причинам може

бути повернена назад згідно умов угоди поставок, пошкодження продукції

внаслідок поганого транспортування, неправильного маркірування,

непідходящий метод розподілу (порушення температурного режиму і ін.) або в

результаті зміни потреби. В будь-якому випадку функцією фізичного

розподілу є приймання і розміщення поверненої продукції, відправка її на

доробку ( на заході відкликання неякісної, дефектної продукції у

користувачів).

Масштаби процесу повернення і його ефективність залежать від

продукції і каналів розподілу. Налагодити повернення промислових товарів по

прямим і коротким каналам розподілу легше, ніж продукцію, що

розподіляється через складні канали розподілу.

Основні канали розподілу в ЛС діляться на: 1. Незалежних гуртових

посередників. 2. Збутові організації промислових фірм і підприємств. 3.

Агенти, товарні брокери, ділери, комісіонери і інші посередники. 4. Товарні

біржі, торгові дома, ярмарки, аукціони, фірмова торгівля і ін.

Потреби виробництва оформляються замовленнями. Агенти по

закупівлі сировини, напівфабрикатів, комплектуючих вибирають

постачальників, які задовольняють фірму по багатьом параметрам ( ціни,

доставка, якість). Відповідним чином оформлене замовлення відсилається на

фірму-постачальник. Це замовлення має основну необхідну інформацію, таку

як обсяг поставок, спосіб доставки, необхідна дата поставки і т.д.

Постачальник одержавши замовлення, обробляє його і готує товар до

відвантаження споживачу. Весь процес обробки замовлення можна уявити

схематично (див.табл.4. 1).

Таблиця 4. 1

Загальна схема обробки замовлення

Одержання

замовлення

Обробка замовлення і складання Додаткова діяльність

по придбанню відсут

ніх на складі товарів

Доставка

Консолідація

Передача

замовлення

складам

Обробка транспортних накладних

Оплата боргу, врегулювання

претензій

Складання замовлення на складах

Придбання товарів,

що відсутні на

складах

Відванта-

ження зі

складу

Оплата доставки обумовлюється в угоді поставки. Якщо вартість

доставки включена в ціну продукції, то доставка виконується постачальником.

Після одержання продукція проходить контроль якості і розміщується на

складах ( якщо постачання йде в запас) або надходить безпосередньо у

виробництво.

В рамках управління матеріалопотоками особливе місце належить

процесу закупівель. Основними функціями в цьому процесі є : забезпечення

адекватного і повного задоволення потреб виробництва ; вибір постачальника;

збір інформації про кон’юнктуру; розміщення замовлення; реалізація

замовлення; перевірка рахунків-фактури; складання облікових документів і

карток; підтримання відносин з постачальниками.

Вибір постачальника в першу чергу залежить від ціни і якості

продукції, далі – від тривалості відносин з постачальником, його географічним

розташуванням. Вигідне розміщення замовлення безпосередньо впливає на

ефективність всього процесу логістики. Замовлення специфікує кількість і

можливі методи доставки. Це документ, який показує рух товару по каналам

розподілу. Контроль за виконанням замовлення дозволяє мати інформацію про

обсяги продукції, що поставляється і складується у всій системі логістики в

будь-який час.

Для того, щоб вдосконалити основи для прийняття рішень в області

обробки замовлення, необхідно розробити процедуру для одержання сучасної

інформації відносно поточного стану справ в логістичній системі. Така

процедура може мати назву контроль ефективності розподілу. Це не

контроль в розумінні обліку, який застосовується для перевірки рахунків

підприємства. Це – систематичний і регулярний аналіз ефективності розподілу

з точки зору затрат використання ресурсів і результатів обслуговування. Він

повинен виконуватися регулярно і систематично з тим, щоб можна було мати

показники тенденцій і забезпечувати гарантію, що із наявних даних

добувається максимум інформації.

Задача такого контролю може розглядатися як перетворення даних в

інформацію, і для виконання цієї задачі необхідно створити відповідну базу і

розробити процедури для добування потрібної інформації.

Основними ринками засобів виробництва виступають: 1. Ринок масової

продукції базових галузей промисловості. 2. Ринки масової продукції галузей

переробної промисловості. 3. Ринок продукції, що реалізується за

індивідуальним замовленням споживачів – це, як правило, ринки унікального

обладнання – літаки, кораблі, крупні гідро і електротурбіни, потужні

трансформатори і ін.

Питання для самоконтролю

1. Які фактори логістичної концепції господарювання підвищують

конкурентноздатність суб’єктів підприємництва?

2. Охарактеризуйте показник ПІК – прибуток на інвестований капітал

при визначенні конкурентноздатності окремих видів ГП.

3. Дайте визначення ринку засобів виробництва.

4. Перерахуйте задачі, які вирішуються службою логістики спільно зі

службою маркетингу.

5. Що спільного і які відмінності між дистрибуцією і фізичним

розподілом ГП?

6. Що таке логістичний канал? Які функції він виконує? Назвіть

основні види ринків засобів виробництва.

Рекомендована література

1. Гаджинский А.М. Логистика: Учебн. Для ВССУЗ. М.: ИВЦ

“Маркетинг”, 1998, с. 63 – 66.

2. Логиситка: Учеб. пособие /Под ред. Аникина Б.А. –М.: ИНФРА-М, 1977,

с. 46 – 52.

3. Неруш Ю.М. Комерческая логистика: Учебн для вузов. М.: Банки и

биржи, ЮНИТИ, 1977, с. 19-22, 41-47.

4. Сергеев В.И. Логистика в бизнесе: Учебник. М.: ИНФРА-М, 2001, с. 81-

86, 191-216, 463-477.

5. Смиричинський В.В. Управління матеріальними ресурсами. К.: ІСДО,

1996, с. 33-48

6. Транспортная логистика: Учебн пособие. /Под ред. Миротина Л.Б. и др.

М.: МГАДИ (ТУ), 1996, с. 33-41, 48-55.

7. Джонсон Д. и др. Современная логистика. Пер с англ.. М.: Изд. Дом

“Вильямс”, 2002, глава 2.

Тестові завдання

1. Що таке фізичний розподіл?

А. Доставка продукції від продавця до споживача.

Б. Розподіл різних видів продукції

В. Надання послуги по збереженню продукції.

Г. Надання транспортної послуги по перевезенню готової продукції.

2. Що не відноситься до основних каналів розподілу продукції.

А. Гуртові посередники, збутові організації промислових підприємств.

Б. Гуртовий склад торгівельної організації.

В. Агенти, брокери, комісіонери і ін. посередники.

Г. Товарні біржі, ярмарки, аукціони і ін. структури.

3. На рис. 1. наведена структурна схема каналів розподілу

товарів народного споживання № 1. Цифрами позначені

вантажопотоки.

У загальному випадку величини вантажопотоків знаходяться у певному

відношенні один до одного. Яка із пропонованих відповідей вірно

відображає кількісне співвідношення потоків 1 і 2.?

Варіанти відповідей:

1 2

Рис. 1. Структурна схема № 1 каналів розподілу товарів народного споживання.

Розподільчий центр, що

спеціалізується на реалізації крупних

партій товарів вузького асортименту

Магазини Кінцеве

виробництво

Розподільчий центр, що

спеціалізується на реалізації дрібних

партій товарів широкого асортименту

А. Потік 1 більше потоку 2 ;

Б. Потік 2 більше потоку 1 ;

В. В загальному випадку потік 1 і 2 приблизно рівні ;

Г. В загальному випадку потоки 1 і 2 відсутні.

4. На рис. 2. наведена структурна схема каналів розподілу

товарів народного споживання № 2. Цифрами позначені

вантажопотоки.

Пропоновані співвідношення

У загальному випадку величини вантажопотоків знаходяться у певному

відношенні один до одного. Яка із пропонованих відповідей вірно

відображає кількісне співвідношення потоків 1, 2,. 3 і 4?

А. Потік 1 більше потоку 2, а потік 3 більше потоку 4.

Б. Потік 1 більше потоку 2, а потік 4 більше потоку 3.

В. Потік 2 більше потоку 1, а потік 3 більше потоку 4.

Г. Потік 2 більше потоку 1, а потік 4 більше потоку 3.

1 2

3 4

Рис. 2. Структурна схема № 2 каналів розподілу товарів народного

споживання.

5. Разові постачання матеріальних ресурсів складають:

А. Неперервні матеріальні потоки ;

Б. Дискретні матеріальні потоки ;

В. Постійні матеріальні потоки ;

Г. Бліц-потоки.

6. Логістичні операції – це:

А. Сукупність дій, спрямованих на перетворення тільки матеріального

потоку .

Б. Сукупність дій, спрямованих на перетворення інформаційного тільки

потоку .

В. Сукупність дій, спрямованих на перетворення матеріального і (або)

інформаційного потоку .

Г. Укрупнена група логістичних функцій.

7. За умови збереження на підприємстві запасів

на одному рівні:

А. Вхідний матеріальний потік буде більшим за вихідний .

Розподільчий центр, що спеціалізується на

реалізації крупних партій товарів вузького

асортименту

Магазини

Розподільчий центр, що спеціалізується на

реалізації дрібних партій товарів широкого

асортименту.

Кінцеве

виробництво

Б. Вхідний матеріальний потік буде меншим за вихідний .

В. Вхідний матеріальний потік буде дорівнювати вихідному .

Г. Вхідний матеріальний потік переривається.

8. До логістичних операцій належать:

А. Прогнозування матеріального потоку .

Б. Контроль матеріального потоку .

В. Оперативне управління матеріальним потоком .

Г. Всі відповіді правильні.

Тема 5. Функціональний логістичний менеджмент

1. Місце логістичного менеджменту в підприємстві, фірмі.

2.Зв’язок логістики з основними функціональними сферами бізнесу і

іншими сферами народногосподарського комплексу.

3. Управління замовленнями.

4. Управління закупівлями

5. Логістичне адміністрування.

6. Підтримка логістичного менеджменту.

Стислий виклад теми та методичні вказівки до її вивчення

При засвоєнні матеріалу цієї теми студентам необхідно усвідомити

поняття логістичного менеджменту і визначити його місце в загальній

структурі менеджменту підприємства, фірми..

З позицій теорії управління в ринковій економіці поняття „менеджмент”

трактується в подвійному розумінні: по-перше, як сукупність засобів і форм

управління виробництвом і збутом для досягнення стратегічних, тактичних і

операційних цілей і задач фірми; по-друге, як інструмент управління

взаємовідносинами внутрі персоналу фірми з зовнішніми партнерами по бізнесу

і з споживачами продукції (послуг).

В першому розумінні логістичний менеджмент у фірмі представляє собою

синергію основних управлінських функцій ( організації, планування,

регулювання, координації, контролю, обліку і аналізу) з елементарними і

комплексними логістичним активностями (операціями) для досягнення цілей

мікро-ЛС, що формується.

У другому розумінні логістичним менеджмент – це управлінський

персонал, який за свою роллю в управлінській ієрархії фірми і організаційних

рівнях логістичної системи (ЛС) можна поділити на:

“Top management” – вищий управлінський персонал, наприклад,

інтегральний менеджер, начальник відділу логістики, члени виконавчої дирекції

фірми, які виконують функції логістичним менеджерів і т. д.

“Middle management (Supervisors)” – середній управлінський персонал –

керівники структурних підрозділів ЛС, окремих ланок ЛС (ЛЛС) і т. п.

“Lower management” – нижча ланка логістичного персоналу фірми.

При побудові сучасних мікрологістичних систем велике значення має

визначення місця логістичного менеджменту в загальній структурі управління

підприємством (фірмою) і визначення областей взаємодії з іншими сферами

менеджменту. Сучасна система менеджменту підприємства представляє собою

композицію організаційної структури управління з функціонально-

орієнтованими сферами діяльності (фінанси, нвестиції, виробництво, маркетинг

і збут, інновації, персонал і т. п.), що об’єднані стратегічними, тактичними і

іншими цілями.

З точки зору логістики реалізація функцій стратегічного (тактичного,

оперативного) і функціонального менеджменту повинно сприяти просуванню

логістичної місії фірми, узгодженої з маркетинговою і виробничою стратегіями.

Враховуючи вище висловлене, система менеджменту фірми може бути

представлена у виді схеми (рис. 5.1.).

Рис. 5. 1. Логістичний менеджмент в системі менеджменту підприємства.

Студентам слід звернути увагу на те, що особливістю логістичного

менеджменту є те, що він як по стратегічним, так і по тактичним (оперативним)

цілям і задачам зв’язаний зі всіма функціональними областями менеджменту

(інвестиційного, інноваційного, виробничого, фінансового, інформаційного, по

персоналу) в процесах управління замовленнями і закупівлями матеріальних

ресурсів, виробництвом і розподілом готової продукції. Часто буває дуже важко

розділити сфери дії логістичного і інших видів менеджменту (особливо

виробничого, інвестиційного, фінансового, інформаційного), тому за звичай

виділяють основну координаційну і інтегруючу функції логістичного

менеджменту на вищих рівнях ієрархії управління у фірмі, органах регіональної

і місцевої влади, галузі.

Розглядаючи логістичний менеджмент у виробництві в розрізі його

взаємодії з операційним менеджментом, необхідно підкреслити інтегруючий

потенціал логістики, що направлений на підтримку системної усталеності фірми

на ринку за рахунок якісного відслідкування динаміки попиту виробництвом

необхідних обсягів продукції і сервісу. Це підтверджується основними

мікрологістичними концепціями і системами (JIT, RA в яких в тих чи іншій

степені присутньою є інтеграція між виробництвом і постачанням,

виробництвом і збутом або тотальна інтеграція всіх базисних логістичних

активностей. .

Ме

не

дж

ме

нт

Інвестиційний Функціональний Ме

не

дж

ме

нт

Інноваційний • Закупівлі

• Виробництво

• Збут

Виробничий

Фінансовий

Персоналу

Інформаційний

Місія фірми

Логістична місія

Стратегічні цілі

Тактичні, оперативні цілі

Логістичний менеджмент

Потужним поштовхом для розвитку логістичного менеджменту стала

поява синергетики як науки про процеси нелінійної самоорганізації в природі і

суспільстві. Питання самоорганізації тимчасових, просторових, просторово-

тимчасових структур вивчаються в рамках міждисциплінарної дисципліни, що

отримала назву синергетика

. Закон синергії полягає в тому, що сума

властивостей організаційного цілого перевищує «арифметичну» суму

властивостей, що є у кожного із тих елементів, які ввійшли в склад цілого

елементу зокрема.

Отже, властивості цілого не зводяться до суми властивостей його частин.

Термін synergy в перекладі з грецького означає співробітництво, співдружність.

Одержаний сумарний ефект носить назву синергічного ефекту. Синергетика,

основні положення якої були сформульовані Г. Хагеном, представляє собою

евристичний метод дослідження відкритих систем що само організуються, які

підлягають кооперативному ефекту, що супроводжується утворенням

просторових, тимчасових або функціональних структур.

Синергічний зв’язок – зв’язок в логістичній системі, яка при сумісному

функціонуванні незалежних елементів системи забезпечує збільшення

загального ефекту до величини більшої, ніж сума ефектів цих же елементів,

діючих незалежно, тобто посилює зв’язок елементів системи.

Синергія: - ефект взаємного посилення зв’язків однієї системи з іншою на

рівні матеріального потоку.- спільний (корпоративний) ефект взаємодії

елементів у системі.

На думку авторів учбового посібника “Основи логістики”, “...логістичний

менеджмент на фірмі представляє собою синергію основних управлінських

функцій (організації, планування, регулювання, координації, контролю, обліку і

аналізу) з елементарними і комплексними логістичними функціями для

досягнення цілей логістичної системи [4]. Універсальність подібного визначення

логістичного менеджменту дозволяє з успіхом розповсюдити його на всі види

підприємницької діяльності і виконання функціональних обов’язків державних

установ.

В попередніх темах ми уже відзначали взаємозв’язок логістики з

виробництвом, фінансами, маркетингом тому можна вести мову про те, що

функціональний рівень системи логістики характеризує групи процесів, що є

різнохарактерними по змісту, принципам і методам управління матеріальними

потоками. Цей комплекс підсистем включає підсистеми: організація

матеріальних потоків у виробництві, управління закупівлями, організація

правового і інформаційного забезпечення логістичних рішень, організація збуту

продукції.

Кожна з цих підсистем вирішує свої завдання.

Приклад

Задачі, що реалізуються в підсистемах, які забезпечують функціонування і

взаємодію елементів логістичного ланцюга.

Підсистема організації роботи складів вирішує завдання визначення числа і

виду складів, виконуваних ними функцій, контролю і обліку матеріалів. Підсистема

Хакен Г. Синергетика. Иерархия неустойчивостей в самоорганизующихся системах и устройствах. – М.:

- Мир, 1985, - 419 с.