Смиричинський В.В. Логістика

Подождите немного. Документ загружается.

розуміють математичну логіку. Цей термін був офіційно закріплений за

математичною логікою в 1904 р. на Женевському філософському конгресі.

Проте логістика, що була застосована пізніше в економічній сфері,

розвивалася як військова дисципліна і, на думку ряду західних учених, саме

завдяки військовій справі виросла в науку. Творцем перших наукових праць

з логістики прийнято вважати французького військового фахівця А. Джоміні

(1779-1869 рр.), який визначив логістику як „як практичне керівництво

пересування військами”, і вперше у 1812 р. застосував цю науку на практиці

при планувані боєприпасів, продуктів харчування, квартирного забезпечення

армії Наполеона. Він стверджував, що логістика включає не тільки

перевезення, але й ширше коло питань: планування, управління і

постачання, визначення місця дислокації військ, а також будівництва мостів,

доріг і т. д.

У найбільш широких масштабах принципи і підходи логістики у

військовій справі були реалізовані у роки Другої світової війни у сфері

організації матеріально-технічного забезпечення американської армії і

військ союзників, дислокованих у Європі. Лише завдяки узгодженим діям

військово-промислового комплексу, транспортної системи і баз постачання

вдалося організувати стійке забезпечення союзних військ продовольством,

зброєю, боєприпасами, спорядженням і військовою технікою.

Таким чином військову логістику інтепретували як сукупність засобів і

способів, необхідних для доставки людей, техніки і боєприпасів до місця

бойових дій, а також планування і організація заходів щодо підготовки і

здійснення з цим процесів.

Як і інші методи прикладної математики (дослідження операцій,

математична оптимізація,сітьові моделі і т. д.) логістика після закінчення

війни поступово стала переходити з військової області до сфери

господарської практики. Уперше на цю можливість використання положень

військової логістики в економіці вказав у 1951 р. співробітник „RAND

Corporation”, фахівець у сфері системного аналізу О. Моргенстерн,

зазначаючи, що „...існує абсолютна подібність між управлінням

забезпеченням військ і управліням матеріальних ресурсів у промисловості

”

Хоча логістика довгий час вважалася військовим терміном, його

застосування в цивільній сфері розпочалося уже в 60-ті роки минулого

століття й означало „оптимальну координацію переміщення і створення

запасу сировини, діяльність з переробки, пакування кінцевої продукції, її

складування і доставки клієнтам

. У такий спосіб логістика одержала інший

напрямок розвитку – економічний.

Отже, логістика і давня наука і молода, оскільки в економіці (у

цивільній області) як наука і інструмент бізнесу стала формуватися в

середині минулого століття, перш за все у США. Еволюція логістики тісно

Morgenstern O. Note on the Formulation of the Study of Logistics/ The RAND Corporation Papers, 1951.

Plowmen E.G. Elements of Business Logistics.- Stanford, CA: Stanford Graduate School of Business, 1964.

пов’язана з історією і еволюцією ринкових відносин в капіталістичних

країнах, де цей термін став застосовуватися у світі лише з кінця 1970-х років.

Його сучасне розуміння наведено у визначеннях.

Основними факторами розвитку логістики є: 1. Вплив на розвиток

логістики здійснив перехід від ринку продавця до ринку покупця; 2.

Формування концепції логістики було прискорено розробкою теорії систем і

теорії компромісів; 3. Важливу роль у створенні об’єктивних можливостей

для розвитку логістики відіграв технічний прогрес у засобах зв’язку і

інформатики.

Слід зазначити, що вивчення і застосування логістики грунтується на

розумінні основної ідеї логістичного підходу, вищезгадана новизна якого

полягає насамперед у зміні пріоритетів між різними видами господарської

діяльності на користь посилення значимості діяльності з управління

матеріальним потоком. Система поглядівна вдосконалення господарської

діяльності шляхом раціоналізації управління матеріальними потоками є

концепцією логістики. Основні положення даної концепції можна

сформулювати так

1. Системна побудови логістики підприємства на основі метології

загальної кібернетичної теорії систем з фіксуванням основних моментів

системного підходу: мети створення систем логістики; обгрунтованого

вибору її елементів і структури, спрямованих на досягнення поставленої

мети; функціонування цієї системи, її взаємодії з зовнішнім середовищем;

аналізу результатів діяльності та порівняння його з поставленою метою.

2. Головне в процедурі організації матеріального потоку – це

врахування потреб ринку.

3. Пріоритет розподілу товарів над їх виробництвом, тобто

вважається, що важливіше спланувати і передбачити розподіл і збут товарів,

ніж їх виготовити.

4. Необхідність встановлення оптимального рівня обслуговування

клієнтів.

5. Аналіз логістичного ланцюга необхідно вести з кінця процесу, тобто

від пункту прибуття або призначення матеріального потоку та у напрямку,

зворотному матеріальному потоку.

6. Під час вдосконалення або проектування будь-якої окремої ланки

логістичного ланцюга варто розглядати не ізольовано цю ланку, а весь

логістичним ланцюг і проаналізувати, як зміни в одній ланці логістичного

ланцюга вплинуть на весь матеріальний потік і загальні результати

логістичного процесу.

7. Виконання розрахунків і використання в техніко-економічних

обґрунтуваннях рішень з організації вантажопотоку вартості кожної

Маликов О. Б. Деловая логістика. – СПб.: Политехника, 2003,. – 223 с.

елементарної логістичної операції як у матеріальній підсистемі

матеріального потоку, так і в підсистемі йогоінформаційного забезпечення.

8. Вибір варіантів логістичної системи на підставі порівняння їх

техніко-економічних показників.

9. Відповідність всіх рішень з планування й організації матеріальних

потоків загальній стратегії підприємства.

10. Наявність і використання найбільш повної інформації про товари,

матеріальні потоки, виробників і споживачів товарів, логістичних

посередників, закони, нормативні акти і т. п.

11. Під час організації та здійснення матеріальних потоків необхідно

створювати і підтримувати ділові, партнерські відносини з іншими

підприємствами – учасниками логістичного ланцюга – на основі врахування

взаємних інтересів і компромісів.

12. Ведення обліку логістичних витрат протягом всього логістичного

ланцюга.

Аналіз функціонування ведучих компаній розвинутих країн дозволив

виявити в їх рамках 4-ри послідовні стадії розвитку логістичних систем (ЛС)

за станом на кінець 80-х – початок 90-х років минулого століття (див. схему

рівнів розвитку у [2, с. 25]).

Практичний досвід роботи фірм у різних країнах показав, що

сходження від нижчої стадії розвитку систем логістики до більш високих

відбувається як поступово, так і – при виникненні сприятливих умов –

стрибкоподібно.

В останні роки в країнах з ринковою економікою розвиток логістики

характеризується передачею функцій контролю над розподілом ГП від

виробничих фірм до спеціалізованих, тобто зовнішнім агентам. Така послуга

отримала назву „аутсорсинга” і в юридичній практиці відома давно. Це ніщо

інше, як передача певних функцій статутної діяльності, стороннім

компаніям. Англ.. “autsourcing” дослівно означає „використання зовнішніх

джерел” і часто переводиться як „кооперація”, „субпідряд” і навіть

„делегування функцій управління, повноважень і відповідальності в рамках

поставлених задач”.

В рамках сьогоднішнього дня під аутсорсінгом розуміється передача

неосновних функцій підприємства і всіх зв’язаних з ним активів в

управління професійному підряднику або аутсорсеру. „Перепоручайте

іншим те, що вони зроблять краще, простіше, дешевше, - любив

повторювати ще в 1970 – х відомий гуру маркетингу Ф. Котлер. Смисл

переходу на аутсорсинг полягає в тому, що послуги підрядника обходяться

підприємству дешевше, ніж самостійне управління непрофільною

діяльністю, а якість послуг при цьому підвищуються.

Логістичний аутсорсінг передбачає передачу невластивих (не

основних, допоміжних) для виробничо-збутової системи функцій третій

стороні (сторонній компанії).

Сьогодні виділяють біля 10 функціональних видів логістики –

виробничу, інформаційну, транспортну, складську, комерційну (в т.ч.

закупівельну (або постачальну), збутову (або розподільчу), торгову),

управління запасами МР, сервісну і ін.

Окрім МР і матеріального потоку, визначення яких наведено у

попередній темі, логістика оперує такими найбільш часто вживаними

поняттями: логістична система (ЛС) – це складна організаційно завершена

(структурована) економічна система, яка складається із взаємозв’язаних у

єдиному процесі управління матеріальними і супутніми їм потоками

елементів-ланок, сукупність яких, межі і задачі функціонування об’єднані

внутрішніми цілями організації бізнесу і (або) зовнішніми цілями.

Будь-яка ЛС складається із сукупності елементів-ланок, між якими

встановлені певні функціональні зв’язки і відносини. Назвемо ланкою

логістичної системи (ЛЛС) деякий економічно і (або) функціонально

відособлений об’єкт, який не підлягає подальшій декомпозиції в рамках

поставленої задачі аналізу або синтезу ЛС, який виконує свою локальну

цільову функцію, що зв’язана певними логістичними активностями.

Поряд з ЛС вживається поняття логістичного ланцюга. Назвемо

логістичним ланцюгом множину ЛЛС, яка лінійно упорядкована по

матеріальному (інформаційному, фінансовому) потоку з метою аналізу або

синтезу певного набору логістичних активностей і (або) витрат. логістичною

мережею називається повна множина ЛЛС, які зв’язані між собою по

матеріальним і супутнім їм інформаційним і фінансовим потокам в рамках

досліджуваної ЛС.

Логістичним каналом в інтегрованій мікро-ЛС можна вважати

упорядковану множину ЛЛС, яка включає в себе, всі логістичні ланцюги або

їх ділянки, що проводять матеріальні потоки від постачальників МР, які

необхідні для виготовлення конкретного виду продукції, до її кінцевих

споживачів.

Елементарною логістичною активністю (логістичною операцією)

назвемо будь-яку дію, яка не підлягає подальшій декомпозиції в рамках

поставленої задачі дослідження або менеджменту, яка зв’язана з

виникненням, перетворенням або поглинанням матеріального і супутніх

йому інформаційного і (або) логістичних посередників.

Визначення інших термінів понятійного апарату логістики будуть

наведені у наступних лекційних темах при досліджені функціональних

логістик, методів, способів і механізмів розвитку логістичного менеджменту.

Питання для самоконтролю:

1. Наведіть декілька відомих Вам визначень логістики, порівняйте їх і

визначте загальні елементи, що притаманні цим визначенням.

2. Що є об’єктом вивчення логістики?

3. Які задачі ставить і вирішує логістика як наука?

4. В чому проявляється взаємодія (інтерфейс) менеджменту, маркетингу

і логістики?

5. Охарактеризуйте еволюцію розвитку логістики.

6. В чому полягає принципова відмінність логістичного підходу до

управління матеріальними потоками в економіці від традиційного?

7. Дайте визначення таким поняттям логістики – логістична система,

логістичний ланцюг, ланка логістичної системи.

8. Що мається на увазі під фізичним розподілом МР?

Рекомендована література

1. Гаджинський А.М. Логістика: Учебн. Для ВССУЗ. –М.: ИВЦ

“Маркетинг”, 1998, с. 58-63.

2. Логістика: Учебн. Пособие. /Под ред. Аникина Б.А. –М.: ИНФРА- М, 1977, с.9-31.

3. Сергеев В.И. Логістика в би знесе: Учебн. –М.: ИНФРА – М, 2001, с.6-23, 81-86.

4. Смиричинський В.В. Основи логістичного менеджменту: Учбов. посібник. Тема 2

2. Тернопіль, “Економічна думка”, 2003.

5. Окландер М. А. Контури економічної логістики. – К.:Наукова думка, 2000. – 174 с.

Тестові завдання

1. Що таке логістика?

А. Мистецтво перевезень.

Б. Мистецтво управління матеріальними потоками.

В. Підприємницька діяльність.

Г. Дослідження кон’юнктури товарних ринків.

2. З якими системами взаємодіє логістика?

А. Система соціального забезпечення.

Б. Підготовка висококваліфікованих спеціалістів для економіки.

В. Ціноутворення, маркетинг, мікро- і макроекономіка.

Г. Система біологічного захисту людини.

3. В якій формі існує матеріальний потік?

А. Добування сировини для будівельних матеріалів у кар’єрах.

Б. Споживання готової продукції населенням.

В. Вантажний потік, потік готової продукції, незавершене виробництво.

Г. Вирощування сільськогосподарської сировини для переробних

підприємств харчової промисловості.

4. Який із факторів здійснює найбільш сильний вплив на розвиток

логістики?

А. Компютерізація управління процесами у сферах виробництва і обігу.

Б. Удосконалення виробництва окремих видів товарів.

В. Удосконалення податкової системи .

Г. Фактори приблизно в рівній мірі.

Тема 3. Логістичні системи та їх функції. Методи системного

аналізу та моделювання виробничих логістичних систем

1. Поняття і зміст логістичної системи.

2. Функціонування і розвиток логістичної системи.

3. Методи системного аналізу.

4. Логістичний мікс (правило “семи R –s”).

5. Визначення поняття “логістична функція”. Основні логістичні

функції

6. Види логістичних систем та їх характеристика.

7. Моделювання логістичних систем.

Стислий виклад теми та методичні вказівки до її вивчення

В попередніх темах наголошувалось, що одним з основних

методологічних принципів логістичної концепції є системний підхід.

Системний підхід – це методологія наукового пізнання, в основі якої

лежить розгляд об’єктів як систем, що дозволяє побачити досліджуваний

об’єкт як комплекс взаємоповязаних підсистем, об’єднаних спільною метою,

розкрити його інтегративні властивості, а також внутрішні та зовнішні зв’язки.

Системний підхід передбачає послідовний перехід від загального до

часткового, коли в основі розгляду лежить конкретна кінцева мета, для

досягнення якої створюється система. Відповідно до методології системного

підходу кожна система є інтегрованим цілим навіть тоді, коли складається з

окремих розрізнених підсистем

При засвоєнні матеріалу даної теми студентам слід звернути на те, що

сприйняття логістичної концепції як системи є визначальним у теорії

логістичного менеджменту, а системний підхід є підвалиною формування

будь-якої логістичної підсистеми – виробничої, транспортної, державних

закупівель, комерційної, управління запасами і ін.

Поняття логістичної системи є частковим по відношенню до загального

поняття системи. В енциклопедичному словнику наведено наступне

визначення поняття “система”: “Система (від грец. – ціле складене із частин;

з’єднання, сполучення) – множина елементів, що знаходяться у відносинах і

зв’язках один з одним, які утворюють певну цілісність, єдність”.

Поняття ЛС є одним із базових понять логістики. Існують різноманітні

системи, що забезпечують функціонування економічного механізму. В цій

множині необхідно вирізняти саме ЛС з метою їх синтезу, аналізу і

удосконалення.

В попередній темі ми дали визначення ЛС, запропоноване В.І.Сергеевим

[3]. Разом з тим слід навести загально прийняте визначення ЛС, яке доводить,

що ЛС – це адаптивна система зі зворотним зв’язком, яка виконує ті чи інші

логістичні функції. Вона , як правило, складається із декількох підсистем і має

розвинуті зв’язки з зовнішнім середовищем.

Системный анализ в логистике: Учебник./ Л. Б. Миротин, Ы. Э. Ташбаэв. – М.: Изд-во «Экзамен», 2002. – 480

с.

Розкриваючи зміст ЛС слід зазначити, що більшості ЛС притаманні

основні риси складних (великих) систем, які дозволяють застосовувати до їх

аналізу і синтезу системний підхід, а саме: а) складність ; б) ієрархічність ; в)

емерджентність (цілісність) ; г) структурованість.

Будь-яка ЛС складається із сукупності елементів-ланок (див. ЛЛС – тема

2), між якими встановлені певні функціональні зв’язки і відносини. ЛЛС

можуть бути трьох основних типів: генеруючі, перетворюючі, і поглинаючі

матеріальні і супутні їм інформаційні і фінансові потоки. Є і змішані. В якості

ЛЛС можуть виступати підприємства-постачальники МР, виробничі

підприємства і їх підрозділи, збутові, торгівельні, посередницькі організації

різного рівня, транспортні і експедиційні підприємства, біржі, банки і інші,

підприємства інформаційно-комп’ютерного сервісу і т. д

ЛС діляться на дві великі групи: мікро- і макрологістичні. На мікрорівні

ЛС вирішує локальні питання в рамках окремих ланок і елементів логістики і

може бути представлена у вигляді наступних основних підсистем: закупівля;

планування і управління виробництвом; збут (див.рис. 3.1)

Рис. 3.1. Мікрологістична система.

Мікрологістична система охоплює внутрішньовиробничу логістичну

сферу одного підприємства або групи підприємств, що обєднані на

корпоративних засадах. До мікрологістичної системи належать технологічно

пов’язані виробництва, об’єднані єдиною інфраструктурою, які працюють на

єдиний економічний результат.

Закупівля – підсистема, яка забезпечує надходження матеріального

потоку в логістична систему.

Планування та управління виробництвом – ця підсистема приймає

матеріальний потік від підсистеми закупівель та управляє ним в процесі

виконання різних технологічних операцій, які перетворюють предмет праці в

продукт праці.

Збут – підсистема, яка забезпечує вибуття матеріального потоку з

логістичної системи.

Іноді в економічній літературі можна зустріти думку, що мікрологістичні

системи є окремими ланками макрологістичних систем [1]. Проте це не завжди

так. Виробничо-господарські структури, які входять в макрологістичну

систему і є юридично незалаежними, можуть виконувати усі вимоги і функції

даної системи, сприймаючи їх як фактор зовнішнього середовища. При цьому

свою внутрішньовиробничу і господарську діяльність вони можуть

здійснювати традиційно. З іншого боку, підприємства, яке функціонує на

Матеріальний потік

Закупівля

Управління виробництвом Збут

основі логістичної концепції, може не входити в логістичну систему, тим

більше якщо її немає. Воно будує свою діяльність як локальна мікрологістична

система, що адаптується до динамічного зовнішнього середовища.

Макрологістична система є великою логістичною системою

управління потоковими процесами за участю декількох і більше незалежних

суб’єктів господарювання, не обмежених у територіальному розташуванні.

Макрологістичні системи можуть бути класифіковані по декільком

ознакам: по адміністративно-територіальному поділу – районні, міські,

обласні, регіональні, республіканські; по об’єктно-функціональній ознаці:

галузеві, відомчі, торгові, військові, інституціональні. Є і глобальні

макрологістичні системи.

Створення макрологістичних систем обумовлене необхідністю

забезпечити чітку взаємодію різногалузевих структур з метою поліпшення

економічного стану на глобальному рівні. Під час створення макрологістичних

систем особливу увагу приділяють взаємопогодженню інтересів кожного

учасника незалежно від його ролі у створюваній системі.

Цілі створення макрологістичних систем можуть значною мірою

відрізнятися від цілей і критеріїв синтезу мікрологістичних систем. У

більшості випадків критерій мінімуму загальних логістичних витрат

використовується і під час синтезу макрологістичних систем. Однак

найчастіше критерії формування макрологістичних систем визначаються

екологічними, соціальними, військовими, політичними та іншими цілями.

Наприклад, для поліпшення екологічної ситуації в регіоні може бути створена

макрологістична система оптимізації транспортних (вантажних) регіональних

потоків, що вирішує задачі оптимізації маршрутів,, розв’язання транспортних

потоків, переключення з одного виду транспорту на інший. З погляду

державних органів управління, які також можуть брати участь у створені

макрологістичної системи, позитивний ефект може виражатися, наприклад, у

поліпшені загальної економічної ситуації в регіоні, країни або між державами..

таким чином, макрологістична система є високоінтегрованою інфраструктурою

економіки регіону, країни або групи країн.

Структуровано ЛС складається із логістичних ланцюгів, мереж, каналів у

яких виконуються логістичні активності (операції, приймаються рішення).

Ланцюги складаються із ланок логістичної системи (ЛЛС).

Логістика застосовує різні методи системного аналізу. Метод – це шлях

пізнання, що опирається на деяку сукупність раніше отриманих загальних

знань (принципів). Системний аналіз може здійснюватися лише при наявності

арсеналу специфічних методів системного дослідження логістичних об’єктів

(систем) [детально 3, с. 291- 300].

Методи типу “мозкової атаки”. Основна мета методів цього типу –

пошук нових ідей, їх широке обговорення і конструктивна критика. Гіпотеза

полягає в припущені, що серед великої кількості ідей є, по меншій мірі,

декілька хороших. Метод сценаріїв є засобом первинного впорядкування

проблеми в області обслуговування споживача, отримання і збору інформації

про взаємозв’язки вирішуваної проблеми з іншими, про можливі і вірогідні

напрями майбутнього розвитку. Сценарій представляє собою переважно

якісний опис можливих варіантів розвитку досліджуваного логістичного

об’єкту при різних поєднаннях певних (попередньо виділених) умов.

Методи експертних оцінок. Основою цих методів є різні форми

експертного опитування з наступним оцінюванням і вибором найбільш

кращого варіанту. Методи типу “Дельфі”. Початково метод “Дельфі” був

запропонований як одна із процедур при проведені мозкової атаки і повинен

був допомогти знизити степінь впливу психологічних факторів, підвищуючи

об’єктивність оцінки експертів. Його основа – зворотний зв’язок,

ознайомлення експертів з результатами попереднього етапу і врахування цих

результатів при оцінці значимості експертами.

Методи типу “дерева цілей”. В аналізі логістичних систем основною

формою моделі, що підлягає удосконаленню і насиченню даними з допомогою

експертних оцінок, є дерево цілей. Дерево цілей представляє собою

зв’язувальний граф, вершини якого інтерпретуються як цілі логістичної

системи, а ребра і дуги – як зв’язки між ними. Це основний інструмент ув’язки

цілей верхнього рівня організаційної структури з конкретними засобами їх

досягнення на нижньому операційному рівні.

Морфологічні методи ( а) системного покриття поля, б) заперечення і

конструювання, в) морфологічного ящика). Основна ідея полягає в

систематичному знаходженні всіх можливих варіантів вирішення проблеми

шляхом комбінування виділених елементів або їх ознак. Матричні форми

представлення і аналізу даних не є специфічними але використовуються

широко. Матриця – це наочна форма представлення даних, яка розкриває

внутрішні зв’язки між елементами, допомагаючи вияснити і проаналізувати

частини структури що не спостерігається.

Програмно-цільовий метод – розробка і виконання перспективних задач,

що направлені на досягнення певної мети незалежно від відомчих рамок.

Метод аналізу систем застосовується для оцінки альтернативних курсів дій

при розподілі ресурсів у відповідності з цілями системи. Аналіз систем

включає процес визначення цілей і оцінку альтернативних планів. Поряд з

наведеними також застосовуються : метод дослідження операцій та метод

входів і виходів.

Потенціал логістики дозволяє реалізувати цільові установки як фірми,

підприємства, так і галузі (відомства) в рамках їх місії, яка є стратегічним

фактором в умовах посилення конкуренції. В цьому плані логістичну місію за

кордоном часто трактують як правило “семи R-s” або логістичний мікс (по

аналогії з маркетинговим міксом “4- Р-s”): ensuring the availability of the right

product, in the right quantity and the right condition, of the right place, of the right

time, for the right customer, at the right cost, що можна перевести як

“забезпечення наявності потрібного продукту в необхідній кількості і заданої

якості в потрібному місці у встановлений час для конкретного споживача з

найкращими (оптимальними) затратами”.

В правилі “семи R-s” відображені суттєві риси логістичної місії

організації бізнесу, ключовими із яких є якість, час і затрати.

Матеріальні потоки утворюються в результаті діяльності різних

підприємств і організацій, які виробляють і споживають ту або іншу

продукцію, які надають або користуються тими чи іншими послугами. При

цьому ключову роль в управлінні матеріальними потоками відіграють наступні

підприємства і організації: транспортні підприємства загального користування,

експедиційні фірми ; підприємства гуртової торгівлі ; комерційно-

посередницькі організації ; підприємства-виробники, склади ГП яких

виконують різні логістичні операції.

Кожний із перерахованих учасників логістичного процесу

спеціалізується на здійсненні якої-небудь групи логістичних функцій. При

цьому під терміном “функція” в подальшому будемо розуміти сукупність дій,

однорідних з точки зору мети цих дій, і які помітно відрізняються від іншої

сукупності дій, що мають також певну мету. Логістична функція – це

укрупнена група логістичних операцій, що направлені на реалізацію цілей ЛС.

До основних логістичних функцій відносяться:

1. Формування господарських зв’язків по поставкам товарів, їх розвиток,

корегування і раціоналізація.

2. Визначення обсягів і напрямів матеріальних потоків.

3. Прогнозування оцінки потреби в перевезеннях.

4. Визначення послідовності руху товарів через місця складування,

визначення оптимального коефіцієнта ланковості при організації товароруху.

5.Розвиток, розміщення і організація складського господарства.

6. Управління запасами у сфері обігу.

7. Здійснення перевезень і всіх необхідних при цьому супутніх операцій.

8. Виконання операцій, що передують перевезенням і завершують їх

(маркування, підготовка до навантаження, вантажо-розвантажувальні роботи і

ін.).

9. Управління складськими операціями (здача і приймання вантажів по

кількості і якості, збереження, підсортування, підготовка необхідного

асортименту для споживача, організація доставки дрібними партіями і т.д.)

Всі перераховані функції взаємоув’язані і направлені на управління

матеріалопотоками, тобто весь комплекс логістичних функцій в сукупності,

також підпорядкований єдиній меті.

Критерієм ефективності реалізації логістичних функцій є степінь

досягнення кінцевої мети логістичної діяльності, що виражені логістичним

міксом (правило “семи R-s”).

Як зазначалось вище ЛС ділять на мікрологістичні і макрологістичні.

Макрологістична система (МаЛС) – це крупна система управління

матеріалопотоками, яка охоплює підприємства і організації всіх сфер

діяльності, що розташовані в різних регіонах, країнах, а також в різних країнах.

МаЛС представляє собою певну інфраструктуру економіки регіону, країни або

групи країн.

При формуванні МаЛС, яка охоплює декілька країн, необхідно подолати

труднощі, що зв’язані з правовими, економічними особливостями міжнародних

економічних відносин і ряд інших бар’єрів. Формування МаЛС в