Шумський П.В. Прокуратура України

Подождите немного. Документ загружается.

районної (міської) прокуратури, рівень професійної підготовки і навантаження своїх помічників.

При необхідності він може на певний період перерозподілити ці обов'язки, доручити підготовку

того чи іншого позову конкретній особі. При розподілі обов'язків серед оперативних працівників

районної (міської) прокуратури по здійсненню нагляду в цілому бажано в наказі (розпорядженні)

вказати, по яких матеріалах, справах той чи інший працівник повинен готувати позовні матеріали.

Це дисциплінує, підвищує почуття відповідальності за доручену ділянку роботи.

Покладення обов'язків з підготовки позовних матеріалів на одного з помічників прокурора, як

свідчить практика, не завжди виправдане. Це веде до «перенавантаження» в роботі при підготовці

позовів по матеріалах, перевірених іншими працівниками, він змушений тратити час на їх

вивчення. Однак, якщо матеріали для пред'явлення позову готує працівник за результатами

загальнонаглядової діяльності, він добре обізнаний про правопорушення і в ході перевірки може

з'ясувати ряд питань, пов'язаних з пред'явленням позову, зібрати відповідні докази. Розподіл

обов'язків по підготовці матеріалів для пред'явлення позовів є доцільним і в тих випадках, коли в

штаті районної (міської) прокуратури один помічник і один слідчий, хоча тепер таких прокуратур

є досить мало. В даному випадку позовні матеріали готує той працівник, у провадженні якого

знаходиться справа, матеріали перевірок чи нагляд за їх вирішенням.

Виходячи з конкретних умов діяльності районної (міської) прокуратури, питання розподілу

обов'язків по підготовці позовів можуть бути вирішені інакше. Це питання в кожному

конкретному випадку вирішує прокурор.

Однією з умов, що сприяють ефективності всієї прокурорської діяльності, є інформованість

прокурора про правопорушення. У цьому випадку він зможе забезпечити вибір найбільш дійових

засобів боротьби за фактичне усунення виявлених порушень закону, причин і умов, що їм

сприяють.

Прокурор повинен знати, де і які правові норми порушуються, хто є правопорушником, які збитки

заподіяні, які обставини цьому сприяли. Організаційна діяльність районного (міського) прокурора

повинна бути направлена на забезпечення над-

ходження в прокуратуру своєчасної і якісної інформації про правопорушення. Для цього слід:

а) визначити обсяг необхідної інформації;

б) установити, з яких джерел можливо її отримати;

в) вирішити питання про її періодичність;

г) визначити способи зберігання отриманої інформації і її систематизацію.

При визначенні обсягу необхідної інформації, яка може бути використана для пред'явлення

позовів, прокурор виходить із завдань органів прокуратури.

У районній (міській) прокуратурі повинна бути інформація про осіб, щоб порушити зобов'язання

про схоронність ввіреного їм майна, на яке накладено арешт, а також інші дані про правопо-

рушення, які можуть бути використані для пред'явлення позовів з метою охорони прав і законних

інтересів громадян і держави. У кожному конкретному випадку прокурор сам вирішує, яку ще

інформацію отримати, при цьому він виходить із розповсюдже-ності тих чи інших порушень

закону і необхідності посилення боротьби з ними заходами цивільно-правового впливу.

Прокурору необхідно визначити джерела, з яких вказана інформація може бути отримана

найбільш оперативно.

У процесі підготовки позову прокурор повинен вирішити ряд процесуальних" питань, пов'язаних

з1тр^^вЖнБям~ТГоз'ову-та складанням позовноїзаяви, Іадповідно^др вимог закону. Позовна заява

прокурора може"бути прийнята судом до свого переведення якщо в особи, в інтересах якої

пред'явлено позов, є право на звернення в суд^З самого початку підготовки позову в цьому зв'язку

важливо перевірити чи є в особи, в тому числі і юридичної, в інтересах якої прокурор має намір

пред'явити позов, право на звернення ^суд з даним^прзовом. При цьому слід мати на увазі,~що

право на пред'явлення позову передбачає наявність (чи відсутність) відповідних передбачень. До

них закон відносить:

а) процесуальну правоздатність; *

б) підвідомчість спору судові; у

в) відсутність по даній справі судового рішення, що вступило в законну силу, винесеного по

спору, між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Таке ж значення закон надає ухвалі суду про прийняття відмови від позову, про затвердження

мирової угоди сторін, рішення третейського чи іншого суду, прийнятого в межах його компетенції

по спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;

216

217

г) наявність укладеного між сторонами договору про передачу даного спору на вирішення

третейського суду._Для деяких^ категорій цивільних^праі^^ожад^ць^та^ переду''мовуп£айГна

пред'явлення позову — прїГе{№да£п6засу-довеПвирїшення спору. Пред'являіочи позбів;

гіроТкурорзобов'я-занййдотршати Птбрядок звернення в суд (порядок пред'явлення позову). Якщо

законом не встановлені для нього винятки або ці винятки прямо витікають із змісту закону, закон

покладає сплату судових витрат при зверненні в суд на заінтересованих осіб. Однак, оскільки

процес порушується прокурором, вказані особи звільняються від їх сплати. У разі задоволення

позову прокурора судові витрати стягуються з відповідача. Не може бути відмовлено прокурору в

прийнятті позовної заяви в тих випадках, коли він звертається на захист прав і охоронюваних

законом інтересів недієздатних осіб. Згідно з законом у вказаних випадках суд зобов'язаний

притягнути до участі в справі законного представника недієздатної особи.

Законом передбачено, що позов прокурора повинен бути пред'явлений за належною підсудністю.

У процесі підготовки позо-

'~ву необхТдаоТЕтанЖйтитойПсудГякому підсудний позов прокурора. При вирішенні питання, в

який конкретно суд слід звернутись із заявою, необхідно^ керуватись правилами терито-

Р2альної.гііцсудності. За загальним їїравйл6"м",~пщсудністьі цивільної справи визначається

місцем знаходження відповідача. Позови до відповідачів, що проживають в різних місцях,

пред'являються на розсуд прокурора за місцем проживання чи знаходження одного з відповідачів.

Зустрічний позов незалежно від підсудності пред'являється в суд за місцем розгляду першого

позову, а цивільний позов, що випливає з кримінальної справи, якщо він не був заявлений чи

вирішений при провадженні кримінальної справи, пред'являється для розгляду в порядку

цивільного судочинства за правилами про підсудність, передбаченими Цивільно-процесуальним

кодексом.

^ТІозоТТІрОкурора -теформу гіозовноГзаяви,; де необхідно вкЯЗати наименування""судУГякому

підсудна цивільна справа, прокурора, що пред'явив позов, а також особу, в інтересах якої

прокурор звертається з позовом.

Обов'язок прокурора вказати в заяві особу, в інтересах якої він пред'являє позов (позивача), — не

формальна вимога. Відступ від нього часто приводить до того, що суд не повідомляє цих осіб про

розпочатий процес і вони фактично не приймають участі в ньому, не знають про винесення

рішення і не контролюють його виконання. Між тим, вказані особи повідомляють-

218

ся про порушення справи і беруть участь в ньому як позивачі. У заяві прокурора повинні також

бути дані про відповідачів, вказана адреса сторін. Якщо відповідачем чи позивачем є громадянин,

то вказується його місце проживання; якщо позивач чи відповідач є юридичною особою,

вказується місцезнаходження відповідного органу управління. У позовній заяві прокурор повинен

викласти обставини, якими він обґрунтовує свої вимогТГДб^вщповдачаТвДпбвдй

Ішгпідтверджують підстави позовуГЦе найбільш важлива частина позовної заяви, оскільки від

того, наскільки фактично і юридичне грамотно будуть викладені в ній обставини і підтверджуючі

їх докази у багатьох випадках залежить повне і всебічне з'ясування судом обставин справи і

правильне вирішення спору по суті.

У заяві прокурор вказує, які обставини підтверджуються поясненнями посадових осіб і громадян,

письмовими чи речовими доказами, висновками спеціалістів тощо. Недотримання цього правила

не тільки може потягти за собою залишення заяви без вирішення, але й суттєво порушити права

сторін. Отримав^^и копію позовної заяви, в якій немає посилань на доказй,~1цд

пщтвер^гжітрть^ш^ог^^

лйвості пщгш^ватас^ до процесу, оскільки до судового засідання не буде~освщомлений про ті

докази, які представив прокурор.

ГГо~реТ^еснйх вимогах у позовній заяві слід вказати дані про те, коли були проведені відповідні

виплати і докази, що їх підтверджують (довідки, інші документи). Якщо відповідач (відповідачі)

притягались до кримінальної відповідальності чи в порушенні кримінальної справи відмовлено,

про це необхідно вказати у заяві і долучити до неї відповідні постанови органів дізнання чи

попереднього слідства або копію вироку суду. У позовній заяві прокурор дає юридичну

кваліфікацію спору, що виник між сторонами з посиланням на закон. При цьому прокурор

обґрунтовує положення закону, на підставі якого повинна бути вирішена справа, стосовно даного

конкретного випадку. Чітка правова кваліфікація спірного правовідношення з посиланням на

закон може суттєво вплинути на позицію відповідачів щодо пред'явлених до них вимог, допоможе

судові правильно, у суворій відповідності із законом вирішити спір по суті. Це у свою чергу буде

сприяти ознайомленню з матеріалами позовів і відповідних керівників: Закон зобов'язує прокурора

сформулювати в заяві вимогу. Зміст позовних^вимог_ прокурора, як відомо, ооумовлении

формамі^судового з,ахишу-ци-вільних прав. Прокурор може просйтйі

219

а) про присудження відповідачів до виконання певних вимог (відшкодувати збитки у певній

сумі);

б) про визнання чи, навпаки, відсутність будь-якого право-відношення, справ чи обов'язків

(визнати угоду недійсною);

в) про зміну чи закінчення правовідношення (розірвати договір).

Формулюючи в позовній заяві вимогу, прокурор повинен вказати, до чого конкретно ця

вимога зводиться (наприклад, стягнути певну суму, визнати угоду недійсною і т.д.). У заяві

слід вказати прізвище і ініціали кожного відповідача, з якого підлягає стягнення грошової

суми чи покладено обов'язок вчинити певні дії, назву особи, на користь якої підлягає стяг-

ненню грошова сума чи повинні бути вчинені конкретні дії. У заяві прокурор наводить список

осіб, участь яких необхідна в даному судовому засіданні, їх прізвища, ініціали та адреси. У

заяві повинен вказуватись також перелік доданих документів. У практиці прокурорів нема

єдності в питанні про те, чи необхідно приєднувати до позовної заяви закриту кримінальну

справу чи матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи. Одні прокурори

приєднують такі матеріали і справи, інші ні, вважаючи, що достатньо приєднати постанову

про закриття справи чи відмову в її порушенні. Закриту кримінальну справу, а також

матеріали, за якими в порушенні кримінальної справи відмовлено, доцільно приєднувати до

позовної заяви, оскільки вони допоможуть більш повно і різнобічно дослідити заявлені

вимоги, дозволять особам, що беруть участь у справі, в повній мірі використати їх в ході

судового розгляду. Однак, оскільки для матеріалів попереднього слідства і дізнання

встановлений певний порядок зберігання, вони, як правило, повертаються прокурору після

вступу рішення в законну силу.

З урахуванням конкретних обставин справи прокурор в позовній заяві ставить перед судом

питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача. За-

безпечення позову гарантує можливість виконання майбутнього судового рішення і сприяє

реальному відшкодуванню заподіяної шкоди.

Закон зобов'язує прокурора приєднати до заяви її копії по кількості відповідачів. Цивільно-

процесуальне законодавство не передбачає направлення позовних заяв представникам позива-

ча в тих випадках, коли процес порушується прокурором. Поряд з цим більшість прокурорів

приєднують копії позовних заяв і просять суд направити їх представникові позивача. Таку

прак-

220

тику слід визнати правильною. Направлення копій позовних заяв представникам тих

організацій, в інтересах яких прокурор пред'являє позов, дає їм можливість завчасно

ознайомитись з позовними вимогами прокурора, підготуватись до судового розгляду і брати

активну участь в дослідженні матеріалів цивільних справ.

Закон України «Про прокуратуру» та Цивільно-процесуальний кодекс конкретизують права і

обов'язки прокурора в судовому розгляді і надають прокурору великі можливості в реалізації

своїх повноважень під час розгляду позову судом.

Участь прокурора в судовому розгляді — важлива і складна ділянка діяльності. Підготовку

позовних матеріалів і участь у судовому розгляді по цих справах часто здійснюють різні про-

курори. У деяких випадках позовні матеріали направляються по територіальності в суди

інших районів і міст.

Активна і кваліфікована участь прокурора в дослідженні доказів при розгляді справ

передбачає ретельну попередню підготовку до процесу. Підготовка прокурора до участі в

розгляді по цивільній справі включає в себе попереднє ознайомлення в суді зі справою.

У процесі ознайомлення з матеріалами справи прокурор може прогнозувати поведінку сторін,

свідків та інших учасників процесу в судовому засіданні. Це дозволить йому визначити свою

тактику в судовому розгляді, правильно і відповідно до закону реагувати на процеси, що

проходять.

При підготовці до судового розгляду прокурор, як правило, складає план участі в процесі для

з'ясування в судовому засіданні обставин, юридичних фактів, які згідно із законом вста-

новлюють, змінюють чи припиняють цивільні правовідносини для того, щоб у кінцевому

рахунку підтримати законний і обгрунтований позов. Процесуальні дії прокурора в судовому

засіданні повинні бути спрямовані на забезпечення повного, всебічного і об'єктивного

з'ясування обставин, фактів, що мають значення. До участі в судовому розгляді прокурору

необхідно ще раз уточнити законодавство, що регулює це спірне правовідношення, інші

нормативні акти.

При підготовці до судового процесу прокурору слід бути готовим вирішити питання про

можливість розгляду цивільної справи у зв'язку з неявкою будь-кого із осіб, що беруть участь

у справі: представників, свідків, експертів і т.д. Правильний висновок з цього питання

забезпечується тільки у випадку доброго знання справи. Необхідно вже на цьому етапі

221

продумати і можливий порядок дослідження доказів. Прокурор, що пред'явив позов, а також і

той, що бере участь у справі, зобов'язані дотримуватися у судовому засіданні встановленого

порядку і підкорятись відповідним розпорядженням головуючого. Заяви прокурора

підлягають занесенню в протокол судового засідання. Прокурор у судовому засіданні вживає

заходів для дотримання процесуальних гарантій, що дозволяють об'єктивно і відповідно до

закону досліджувати докази по справі. Прокурор у кожному конкретному випадку оцінює

причини заявленого відводу суддям, складу суду в цілому і іншим учасникам процесу і дає

висновок про його обгрунтованість. Суд встановлює осіб, що з'явились, перевіряє

повноваження, посадових осіб і представників, просить свідків вийти із залу суду і т.д. У

випадку порушення вимог закону прокурор реагує шляхом клопотання перед судом про їх

усунення.

При розгляді цивільних справ прокурор дає висновок перед винесенням судом ухвал з усіх

матеріально-правових і процесуально-правових питань. До них, зокрема, відноситься

можливість слухання справи в даному складі суду, за наявності сторін і свідків, що з'явилися в

судове засідання за заявами і клопотаннями осіб, що беруть участь у справі, їх представників,

про витребовування нових доказів та з інших питань, пов'язаних з розглядом справи. Свою

позицію в суді прокурор обґрунтовує нормами: матеріального і процесуального права, у

випадку неявки в судове засідання осіб, що викликані для участі у справі, зокрема представ-

ників сторін, суд повинен переконатись чи всім учасникам процесу вручені повістки і

причини їх неявки. Якщо причини відсутні, суд відкладає слухання справи. До клопотань

прокурора відносяться: встановлення конкретного порядку дослідження доказів у ході

судового розгляду, виклик нових свідків, витребування додаткових матеріалів, призначення

експертизи, оголошення письмових показань свідків, пояснень сторін, даних в іншому

судовому засіданні.

Заяви прокурора, що бере участь у справі, можуть бути зроблені також з приводу:

1) порушення прав учасників процесу, а також інших неправомірних дій головуючого;

2) відводу суддів та інших учасників процесу.

Заяви прокурора підлягають занесенню в протокол судового засідання.

222

Розгляд справи по суті починається доповіддю справи головуючим. Потім суд заслуховує

пояснення прокурора, що пред'явив позов, по суті позовних вимог. Відповідач по справі має

право заперечувати пояснення прокурора. Позивач може відмовитись від позову, але його

відмова не позбавляє прокурора права підтримувати пред'явлений ним позов, а суд зобо-

в'язаний розглянути його по суті і винести рішення. У разі відмови прокурора від позову

особа, в інтересах якої прокурором було пред'явлено позов, може відстоювати свої позовні

вимоги. Прокурор ретельно відбирає інформацію, що має значення для справи, конкретизує

певні обставини, події, факти, дає їм оцінку, уточнює свою позицію. Визнаний факт слід

вважати встановленим, якщо нема сумнівів в тому, що визнання відповідає обставинам справи

і не вчинено стороною під впливом обману, насилля, погроз, блуду чи з метою приховання

істини.

Порядок дослідження доказів слід розглядати як цілісну систему, що включає різні прийоми і

методи, які грунтуються на суворому дотриманні цивільно-процесушшного законодавства і

забезпечують повноту, всебічність, об'єктивність дослідження з метою встановлення істини

по справі. Прокурор висловлює думки про порядок дослідження доказів. У зв'язку з цим

прокурору необхідно ретельно продумати з кого і з якою метою необхідно розпочати допит, в

якій послідовності проводити судовий розгляд, визначити значимість обставин справи, фактів,

що вимагають підтвердження важливості, обсягу наявної інформації. Прокурору необхідно

брати найактивнішу участь у допиті свідків, що можливо за умови доброго знання всіх

обставин справи. Знання матеріалів цивільної справи визначає межі використання допитів

свідків і конкретного змісту предмету допиту. Прокурор, що пред'явив позов, першим задає

запитання свідкові. Питання повинні бути, з одного боку, цільовими, уточнюючими,

доповнюючими прогалини у встановленні певних обставин, фактів і т.д., а з іншої —

конкретними, що не мають готових відповідей, тактичними, доброзичливими. Все це, в

кінцевому рахунку, буде сприяти повноті, всебічності і об'єктивності в дослідженні показів

свідків з метою встановлення істини по справі.

Свідки перед початком допиту попереджаються судом про відповідальність за відмову чи

ухилення від дачі показань і за Дачу завідомо неправдивих показань, за винятком осіб, що не

Досягли 16-річного віку. При допиті свідків у віці до 14 років, а на розсуд суду і при допиті

свідків у віці до 16 років викли-

223

кається педагог. У випадку необхідності викликаються також їх родичі, усиновителі, опікуни і

піклувальники. Свідок, що не досяг 16-річного віку, після закінчення допиту виходить із залу

суду, крім випадків, коли суд визнає необхідним його присутність. Прокурор заявляє також

клопотання в судовому засіданні про оголошення конкретних документів. Всі наявні докази

повинні враховуватись і при допиті свідків. Прокурор в судовому засіданні зобов'язаний

виявляти ініціативу в дослідженні речових доказів і заявляти клопотання в кожному

конкретному випадку про витребування їх і огляд в судовому засіданні. Для роз'яснення

питань, які вимагають спеціальних знань, закон передбачає призначення експертизи. Про-

курору в необхідних випадках слід стати ініціатором притягнення експерта до розгляду

цивільних справ (наприклад, технічна експертиза про причини нещасного випадку, судово-

психіатрична експертиза з питання про те, чи міг заповідач в момент складення заповіту

розуміти значення своїх дій і керувати ними, експертиза зразків почерку, бухгалтерська екс-

пертиза тощо).

Після закінчення розгляду справи по суті суд переходить до судових дебатів. Першим у

дебатах виступає прокурор. Він обґрунтовує вимоги певними доказами з посиланням на

норми права.

Чинне законодавство зобов'язує прокурора після судових дебатів висловити свою позицію по

суті справи в цілому. Вона повинна грунтуватись тільки на законі відповідно до внутрішнього

переконання, що складається в результаті різнобічного, повного і об'єктивного розгляду в

судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності; вона не може залежати від будь-яких

впливів чи бути пов'язана з тим, що позов був пред'явлений прокурором. Прокурор на підставі

всіх зібраних матеріалів справи і даних, встановлених у процесі судового розгляду, робить

висновки і викладає суду свою думку, як слід вирішити розглянутий позов. У позиції щодо

розміру заподіяної шкоди не повинно бути виразів «на розсуд суду» чи «задовольнити позов

частково». Прокурор повинен назвати конкретну суму, що підлягає стягненню з кожного

відповідача.

Думка прокурора по суті справи в цілому має важливе значення. У ній викладається суть

спору чи факту, аналіз доказів і фактичних обставин справи, перевірених в судовому

засіданні, їх оцінка. Аналізується чинне законодавство, яке повинно бути покладене в основу

вирішення даної справи по суті, тобто мірку-

224

вання про законність і обгрунтованість пред'явленого позову. По певній категорії справ

прокурор розкриває причини і умови, що сприяли виникненню цивільної справи.

У випадках грубого порушення закону прокурор рекомендує винести відповідну окрему

ухвалу.

Органи державної статистики мають у своєму розпорядженні багато інформації.що

характеризує стан законності. Прокурори повинні періодично витребовувати ці дані, глибоко

їх аналізувати, враховувати при організації прокурорського нагляду, в тому числі і при

пред'явленні позовів.

Вирішуючи питання про витребування відповідної інформації про правопорушення, слід мати

на увазі, що ряд органів позавідомчого контролю не мають в районах (містах) своїх

підрозділів. Дані про правопорушення знаходяться в розпорядженні установ республіканської

чи обласної ланки, тому інформацію про правопорушення з цих органів витребову-ють

(отримують) прокуратури областей чи Генеральна прокуратура. Ця інформація в майбутньому

направляється в районні (міські) прокуратури, за необхідності прокурор може і сам

звернутись із запитом у відповідну ланку позавідомчого контролю.

Прокурори не повинні обмежуватись інформацією, що надходить з контролюючих органів на

підставі закону чи відомчих вказівок. Отримана інформація аналізується, і на підставі ре-

зультатів такого аналізу плануються і проводяться відповідні перевірки.

Дані прокурорської практики свідчать про те, що найбільш поширеними є позови прокурорів

за результатами таких перевірок.

Як уже зазначалось, прокурор витребовує інформацію про правопорушення в основному від

контролюючих органів з підприємств, установ і організацій, якщо це викликано необхідністю

і лише .за наявності у прокурора даних про порушення закону. Інформація про

правопорушення, що надходить у прокуратуру, групується за спеціальним переліком, що

заведений в даній прокуратурі, і потім аналізується для проведення відповідних перевірок.

Окремі дані про правопорушення, що спричинили матеріальні збитки, можуть бути

використані безпосередньо для підготовки конкретних позовів. Таким чином, інформаційне

забезпечення діяльності прокуратури в цілому, в тому числі і по пред'явленню позовів,

взаємопов'язане і взаємообумов-лене. Для пред'явлення позовів прокурор використовує

різного

8 П. Шумський

роду документи, матеріали, в яких є дані про правопорушення.

Необхідно повною мірою використати інформацію про правопорушення, що спричинили

матеріальні збитки, які є у прокуратурі, а також у відповідному суді. Так, інформацію про

невідшкодовані збитки, заподіяні злочином, прокурор може отримати із матеріалів кримінальних

справ.

По наглядових провадженнях виявляються кримінальні справи про навмисне чи необережне

заподіяння шкоди здоров'ю громадян, вбивство, хуліганство; потім перевіряється чи відшкодовані

збитки державі. Такі перевірки можна планувати і проводити за певний проміжок часу з

урахуванням того, що періодичні платежі (пенсії, допомоги) можуть бути стягнуті із заподіювача

шкоди в межах позовної давності.

Інформацію про невідшкодовані збитки можна отримати, вивчаючи матеріали закритих

кримінальних справ і матеріали,, за якими в порушенні кримінальних справ відмовлено. У цьому

зв'язку закриті справи і матеріали треба взяти також на спеціальний облік.

Для пред'явлення позовів необхідно використати і інформацію про правопорушення, яка міститься

в цивільних справах і у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, в цивільних

справах про право власності на домоволодіння можуть бути дані про самоуправне будівництво,

заниження ціни на продану будівлю з метою зменшення державного мита тощо.

Складовою частиною організації роботи прокурора щодо пред'явлення позовів є аналіз

(узагальнення) практики підготовки матеріалів до пред'явлення позовів і участі прокурора у їх

судовому розгляді.

Таке вивчення (узагальнення) дає можливість:

а) виявити недоліки при підготовці позовів;

б) оцінити ефективність участі прокурора в судовому розгляді цивільних справ, перевірках

законності і обгрунтованості судових рішень в касаційний строк;

в) встановити, чи вживаються заходи щодо гласності судових процесів.

Аналітична робота прокурора по пред'явленню позовів сприяє своєчасному виявленню недоліків і

прийняттю дійових заходів до вдосконалення цієї важливої сфери діяльності прокуратури.

Регулярне вивчення узагальнення прокурорської практики і вжиття відповідних заходів до

вдосконалення роботи впливає

226

на підвищення ефективності використання цивільно-правових засобів боротьби з

правопорушеннями.

Плануючи роботу прокуратури, необхідно в цьому зв'язку передбачити проведення відповідних

аналізів, оглядів і узагальнень. Залежно від кількості позовів, пред'явлених прокурором, такі

аналізи можуть проводитись один раз на квартал, півріччя чи рік. При цьому звертається увага на

справи, по яких в позові відмовлено, або рішення (ухвали) відмінені чи змінені. У процесі аналізу

перш за все звертається увага на якість підготовки позовів. Вивчаючи конкретні цивільні чи

кримінальні справи, разом з копіями позовних заяв необхідно встановити: чи правильно в ході

підготовки позову були визначені предмет і підстави позову; чи зібрані всі необхідні докази для

підтвердження фактів пред'явлення позову; чи правильно визначені сторони (позивач і відпові-

дач); чи притягнуті до участі у справі інші необхідні особи; чи нема помилок при визначенні

збитків і ціни позову; чи вирішені всі необхідні процесуальні і організаційні питання, пов'язані з

пред'явленням позову і розглядом справи в суді. Оцінюючи ефективність участі прокурора в

судовому розгляді цивільних справ, необхідно звернути увагу, наскільки активна його участь в

дослідженні матеріалів цивільної справи, чи реагує він на помилки суду, чи своєчасно вживає

заходів до їх усунення, чи порушує перед судом клопотання про винесення окремої ухвали, якщо в

цьому була необхідність, тобто чи виконує всі завдання, що випливають з чинних законів.

Вивчаючи цивільні справи, по яких рішення скасовані чи змінені, важливо встановити, в чому

причини такої відміни чи зміни, що повинен був зробити прокурор аби попередити допущені

помилки.

Облік роботи прокурора по пред'явленню позовів — важлива складова частина організаційної

роботи прокуратури. Він ведеться відповідно до Інструкції по діловодству в органах прокуратури

України, а також відповідних наказів і вказівок Генерального прокурора нашої держави. Не

обгрунтовані на законі вимоги прокурора до відповідача призводять до моральних витрат, на

підготовку позову і ведення процесу витрачається час і засоби, робітники і службовці відволі-

каються від виробництва. Тому такі факти, безумовно, не повинні мати місця.

Недопустимо пред'являти до відповідачів вимоги, необгрунтовані відповідними доказами. У

процесі підготовки позову

* 227

необхідно з'ясувати всі обставини правопорушення, зібрати і проаналізувати доказовий

матеріал, що обґрунтовує позовні вимоги прокурора, і приєднати до позовної заяви. Ці докази

допоможуть прокуророві в судовому засіданні обґрунтовувати позовні вимоги до

відповідачів, брати активну участь у дослідженні матеріалів справи, заявляти клопотання,

давати кваліфіковані висновки в ході процесу і по суті справи в цілому, тим самим сприяти

винесенню судом законного і обгрунтованого рішення.

Від належної підготовки позову залежить і своєчасність розгляду його в суді, оскільки нема

необхідності витрачати час на витребування доказів при підготовці справи до судового роз-

гляду. Ретельна підготовка позову дає, таким чином, можливість виключення пред'явлення

необгрунтованих вимог, сприяє своєчасному його розглядові в суді, винесенню законного і

обгрунтованого рішення, а в кінцевому рахунку — підвищення ефективності використання

цивільно-правових засобів у боротьбі з правопорушеннями.

Для того, щоб підготовка позову була повна і ефективна, її необхідно добре організувати. У

цьому зв'язку слід подумати, як, яким чином вчиняти підготовчі дії, кому конкретно доручати

їх проведення. Підготовці позовних матеріалів повинно передувати вивчення відповідного

законодавства, що має відношення до виявленого правопорушення. Це дозволить правильно

кваліфікувати правовідношення сторін, зібрати необхідний доказовий матеріал. Перелік на-

мічених прокурором перевірочних дій не є вичерпним, він може бути доповнений чи змінений

самим ходом організації перевірки.

Обсяг підготовки позову, а також коло дій, що вчиняються прокурором, залежить від

характеру виявленого правопорушення, матеріального закону, що підлягає застосуванню, від

пов'язаних з ним правових наслідків і кола причетних до нього осіб.

У процесі підготовки позову прокурору необхідно:

1) визначити предмет і підставу позову;

2) встановити, які докази необхідні для обгрунтування позовних вимог, зібрати ці докази і

ретельно їх проаналізувати;

3) вирішити, в інтересах кого необхідно пред'явити позов, хто повинен відповідати за

пред'явленим позовом;

4) визначити ціну позову, якщо позов підлягає оцінці;

5) вирішити ряд процесуальних і організаційних питань, пов'язаних із пред'явленням позову і

розглядом справи в судовому засіданні.

228

Закон передбачає, що позов прокурора повинен містити у собі вимогу (предмет позову) і

обставини, на яких він обґрунтовує свою вимогу (підстави позову). Позовні вимоги (предмет

позову) залежить від змісту матеріально-правового відношення, що виникло між особою, в

інтересах якої прокурор має намір пред'явити позов, і відповідачем (відповідачами). Воно

може носити різний характер. Зокрема, встановлюючи факт заподіяння матеріальної шкоди,

прокурор пред'являє до винної особи вимоги відшкодувати збитки повністю чи частково. При

пред'явленні позову про визнання угоди (договору) недійсною позовні вимоги прокурора

повинні бути направлені на визнання відношення, що виникло між ними, недійсним зі всіма

правовими наслідками, встановленими законом. Для того, щоб правильно сформулювати

позовні вимоги, необхідно юридичне вірно кваліфікувати спірні правовідносини. У цьому

зв'язку важливо знайти і уважно вивчити необхідні нормативні акти.

У ряді випадків прокурори недостатньо глибоко вивчають суть матеріально-правових

відносин сторін, не завжди дають їм правильну юридичну кваліфікацію, в результаті

допускають помилки при формулюванні своїх позовних вимог. У процесі підготовки позову

прокурор не може обійтись без визначення підстави позову, оскільки неможливо встановити,

які докази мають значення для справи. В основу позову входять факти, передбачені

відповідними нормами права. При цьому необхідно мати на увазі, що не завжди, не в кожній

нормі права і не всі юридичне значимі факти вказані. У ряді випадків їх наявність слід

розуміти і встановлювати шляхом логічного аналізу норми. Юридичні факти можуть бути

вказані не в одній, а в декількох нормах.

В основу позову ввійдуть також обставини (факти), від яких залежить правильне визначення

виду і меж матеріальної відповідальності. Як відомо, трудове законодавство передбачає об-

межену і повну матеріальну відповідальність робітників і службовців. Повна матеріальна

відповідальність наступає за наявності обставин, указаних в законі. Готуючи позов про

відшкодування збитків, необхідно перевірити й інші обставини, вказані в законі, за наявності

яких робітники і службовці несуть матеріальну відповідальність в повному розмірі

спричинених з їх вини збитків.

Обмежена матеріальна відповідальність в межах, встановлених законом, покладається на

робітників і службовців за наявності обставин (фактів), указаних у відповідних нормах

229

законодавства про працю. У процесі підготовки позову слід звертати увагу на встановлені законом

строки давності. Позовна давність — це встановлений законом строк для захисту порушеного

права, після закінчення якого можливе примусове його застосування, якщо цей строк пропущено з

поважних причин і поновлено. Загальний строк позовної давності за позовами особи, право якої

порушено, встановлюється в три роки.

Закінчення строку позовної давності є підставою для відмови в позові. Разом з тим закон надає

суду право поновлювати строк позовної давності, якщо визнає його пропуск поважним Це

зобов'язує прокурора в процесі підготовки позову перевірити чи не пропущений установлений

законом строк давності за вимогою, яку він намагався пред'явити до відповідача (відповідачам) .

Якщо в ході перевірки буде встановлено, що строк позовної давності пропущено, необхідно

з'ясувати причини його пропуску Зробити висновок про поважність чи неповажність про-пущення

строку позовної давності можна лише після ретельного дослідження всіх фактичних обставин

справи і оцінки зібраних доказів.

Прокурор може звернутись в суд з позовом, якщо він дійте висновку, що строк позовної давності

пропущено з поважних причин. При цьому в позовній заяві необхідно навести мотиви і прохання

про поновлення строку, зіславшись на відповідні докази.

У законі не перераховані причини пропущення строку позовної давності, які можуть бути визнані

поважними. Тому це питання може вирішуватися самим прокурором в кожному конкретному

випадку. При цьому необхідно мати на увазі, що в окремих випадках дається тлумачення

поважності пропущення строків позовної давності Пленумом Верховного Суду України.

Перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов, тобто з дня, коли

особа чи організація, в інтересах якої прокурор мав намір пред'явити позов, дізналися чи повинні

були дізнатися про порушення свого права.

У ході підготовки такого роду позову не слід забувати, що строк позовної давності для прокурора

починає спливати з дня виявлення шкоди юридичній чи фізичній особі, в інтересах якої він мав

намір пред'явити позов, а не з дня, коли йому стало відомо про заподіяну шкоду

230

Право регресної вимоги до особи, в інтересах якої прокурор мав намір пред'явити позов, виникає з

дня виплати відповідної суми, і з цього часу відраховується строк позовної давності. У цьому

зв'язку в ході підготовки позову необхідно уточнити, коли вказані суми фактично були виплачені

третій особі, і запросити відповідну довідку.

Пред'явленню позову повинна передувати вдумлива робота з визначення низки доказів,

необхідних для підтвердження факту, підстави позову, витребовування і аналіз відповідного дока-

зового матеріалу, що обґрунтовує вимогу прокурора до відповідача (відповідачів) і відкидаєчи їх

заперечення проти позову. Діяльність прокурора в цій частині буде результатирною лише в тому

випадку, якщо він правильно визначить склад фактів підстави позову.

Чим же повинен керуватися прокурор при визначенні низки доказів, необхідних для

підтвердження фактів підстави позову, а також перевірки заперечень відповідача? По-перше, слід

мати на увазі, що згідно з цивільно-процесуальним законом, як докази в цивільному судочинстві

можуть бути використані письмові і речові докази, показання свідків, висновки експертів. Тому,

вирішуючи питання про визначення і збір доказів, слід виходити з цих вимог.

По-друге, при визначенні і зборі доказів прокурор повинен керуватись правилами відносності і

допустимості доказів. Аналізуючи пояснення очевидців та інших осіб, важко визначити, які

конкретно обставини (факти) вони можуть підтвердити чи заперечити.

Збираючи в ході підготовки письмові докази (документи), слід перевірити, чи дотримані вимоги,

що пред'явлені до тих чи інших документів (наявність підпису уповноваженої особи, що повинен

відповідати печатці тощо). Якщо письмовий доказ (документ) представлено в копії, бажано

уточнити, чи відповідають наявні в ньому записи оригіналу і чи повно вони викладені в копії, чи

не суперечать ці дані документа іншим зібраним доказам (поясненням свідків та іншим). При

цьому необхідно мати на увазі, що по окремих категоріях позовів повинні бути витребувані і

приєднані до заяви конкретні письмові докази. Якщо в ході підготовки позову з'явиться

необхідність перевірити і підтвердити факти підстави позову з допомогою речових доказів, про-

курор повинен встановити, де ці докази знаходяться.

Виявляючи речовий доказ, його треба докладно описати, а в разі необхідності — сфотографувати і

вжити заходи до його збереження.

231

Прокурор має право при підготовці позову призначити відомчу чи позавідомчу експертизу Якщо в

ході підготовки позову він зустрінеться з необхідністю перевірити факти підстави позову з

допомогою спеціальних знань, то він може запросити в цій частині висновок відповідного

спеціаліста.

Вирішуючи питання про те, кому доручити дослідження, необхідно врахувати, що спеціаліст

повинен мати спеціальні знання, тобто бути компетентним в даному питанні, були спеціалістом

високої кваліфікації в даній галузі науки, техніки, мистецтва.

Аналіз справ свідчить, що окремі прокурори допускають помилки при вирішенні питань про

витребування необхідних доказів. Встановивши наявність доказів, необхідних для підтвердження

фактів підстави позову, прокурор, користуючись наданими йому повноваженнями, може:

а) витребувати відповідні докази (документи, матеріали);

б) викликати посадових осіб і громадян і зажадати від них письмового пояснення щодо порушень

закону.

Отримання пояснень від посадових осіб, громадян, яких прокурор має намір притягнути як

відповідачів, дає можливість ще до суду перевірити їх заперечення, зібрати відповідний доказовий

матеріал.

Якісна підготовка позову значною мірою залежить від того, наскільки правильно прокурор

визначить ту особу, в інтересах якої належить пред'явити позов, а також відповідачів та інших

зацікавлених осіб.

Помилки у визначенні сторін можуть призвести до того, що суд змушений буде вирішувати

питання про заміну неналежної сторони. Вирішуючи питання про сторони в позові, необхідно

мати на увазі, що позивачами і відповідачами можуть бути як громадяни, так і юридичні особи.

У процесі підготовки позову важливо перевірити, чи належить особі, в інтересах якої прокурор

має намір пред'явити позов, право вимоги і чи повинні відповідачі відповідати за позовом, тобто

чи є сторони належними. Це питання може бути вирішене правильно лише на основі аналізу норм

матеріального права, що передбачають правомочність суб'єктів матеріального правовід ношення.

У процесі підготовки позову слід правильно визначити відповідачів, перевірити, чи являються

вони належними. При цьому треба мати на увазі, що обов'язок щодо відшкодування збитків

покладається на особу, що їх спричинила. У ряді випадків закон покладає відповідальність не на

без-

232

посереднього причинювача шкоди, а на третіх осіб. При визначенні відповідачів треба

враховувати, що закон передбачає в ряді випадків спеціальні суб'єкти відповідальності . Так, як

належні відповідачі за позовами про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним звільненням чи

переводом робітників і службовців, повинні притягатись керівники підприємств, що підписали

наказ про звільнення чи переведення.

При визначенні сторін не слід забувати й про те, що закон передбачає перехід прав і обов'язків від

однієї особи до іншої у порядку правоприємництва. Якщо в ході підготовки позову прокурор

встановить, що заподіювач шкоди помер, то він зобов'язаний перевірити, чи є у нього майно або

інші цінності. При цьому повинні бути дотримані правила, згідно з якими кредитори-наслідувачі

можуть пред'явити свої претензії до тих, хто прийняв спадщину, чи виконувачу заповіту, або

нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, а також пред'явити позов до майна, що

успадковується. Недотримання цього правила тягне за собою втрату кредиторами, в тому числі і

прокурором, права вимоги. Встановлений строк пред'явлення претензій не підлягає поновленню,

до нього не застосовується правило про перерву чи поновлення строку давності. Однак, якщо в

ході слідства на майно заподіювача шкоди було накладено арешт в рахунок забезпечення май-

бутнього цивільного позову, то вказаний вище порядок на цей випадок не поширюється.

Вирішуючи питання про сторони, не слід забувати й про те, що процесуальне законодавство

допускає співучасть як на стороні позивача, так і на стороні відповідача чи на обох сторонах

одночасно, тобто в одній справі можуть брати участь декілька позивачів і декілька відповідачів.

Необхідність пред'явлення позовних вимог в інтересах декількох позивачів виникає, наприклад,

при відшкодуванні шкоди колективним сільськогосподарським підприємствам заподіяною

загибеллю (падежом) застрахованих тварин.

У процесі підготовки позову прокурору необхідно визначити ціну позову, якщо він підлягає

оцінці.

За позовами про відшкодування збитків, ціна позову відповідає розмірові збитків, якщо відповідач

повинен нести повну матеріальну відповідальність. При обмеженій матеріальній відповідальності

ціна позову не завжди відповідає розміру заподіяних збитків. Вона рівна розмірові запо-

233

діяних збитків, якщо ці збитки менші межі стягнення, що допускається законом, чи рівні

йому. Якщо розмір шкоди перевищує встановлену законом межу, то ціна позову рівна цій

межі.

Визначаючи ціну позову за вимогами про відшкодування шкоди, необхідно перевірити, чи

правильно вираховується розмір збитків. Закон надає право суду зменшити розмір стягнення,

враховуючи матеріальний стан відповідачів.

Прокуратура — єдиний орган, уповноважений здійснювати нагляд за виконанням законів

органами внутрішніх справ, Служби безпеки України, Державної митної служби. Саме ці

проблеми будуть предметом дослідження наступної глави.

234

ГЛАВА V. НАГЛЯД ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНІВ

ОРГАНАМИ, ЯКІ ПРОВОДЯТЬ ОПЕРАТИВНО-

РОЗШУКОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ, ДІЗНАННЯ,

ДОСУДОВЕ СЛІДСТВО