Шумський П.В. Прокуратура України

Подождите немного. Документ загружается.

випадок непередбачених обставин переглядаються кожного року, а практичне навчання, в

ході якого імітується кризисна ситуація, здійснюється в слідчих ізоляторах один раз на

півроку, а в колоніях — раз у два роки.

5.11. Постійне використання військовослужбовців у пенітенціарних установах або для

охорони периметрів, або для

виконання внутрішніх обов'язків є нераціональним, створює плутанину в підпорядкованості

та підзвітності. Особливо неприпустимо, щоб військовослужбовці використовувалися для

виконання завдань, в ході яких мають тісний контакт із в'язнями. Сучасна в'язнична система

вимагає, щоб особи, які працюють із в'язнями, були спеціально підготовленими і могли

робити значний внесок не тільки у процес управління, забезпечення охорони і контролю в

установі, але й у справу особистого розвитку і реабілітації в'язнів, за яких вони відповідають.

Для виконання такого завдання необхідна конкретна мотивація і програма професійної

підготовки, яка відрізняється від програми добору і підготовки військовослужбовців.

Ми рекомендуємо усунути військовий персонал з пенітенціарних установ, звільнити його від

обов'язків ескортування в'язнів якнайшвидше, а його сьогоднішні функції передати належним

чином підготовленому персоналу пенітенціарної служби (див. ЄВП, правило 54).

5.12. На перші наші запитання щодо існування установ для утримання під вартою, що

підпорядковуються службі безпеки, ми прямої відповіді не отримали. В подальшому в ході

обговорень у нас склалося чітке враження, що служба безпеки має свої власні слідчі ізолятори

у більшості, якщо не в усіх, областях. Офіційного підтвердження існування таких установ ми

не отримали.

Ми рекомендуємо, щоб усі особи, які мають утримуватися під вартою з метою розслідування,

які мають постати перед судом або відбувати покарання у вигляді позбавлення волі, ут-

римувалися в установах, що знаходяться під адміністративним та оперативним контролем

пенітенціарної служби (див. ЄВП, правила 51—63 і частина III Пояснювальної доповіді).

5.13. Українська пенітенціарна служба завжди мала тісні оперативні стосунки з військовими

та міліцією, і вона нерідко (і неправильно) згадується як один із правоохоронних органів. Весь

персонал, включаючи більшість адміністративного персоналу, що працює у центральній та

обласних штаб-квартирах, має військові звання як і міністри та багато хто з їхніх службовців.

Хоча співробітництво між відомствами та взаємна підтримка відіграють важливу роль у

підтриманні громадського порядку та безпеки в державі, ці три відомства мають виконувати

різні функції. Тому ми вважаємо, що така тісна ув'язка, яка ще більше підсилюється

використанням військовослужбовців із складу пенітенціарної служби стане

328

329

значним внеском у поточні зусилля, спрямовані на модернізацію служби і приведення її у більшу

відповідність до європейських стандартів.

5.14. Використання військовослужбовців та атестованих співробітників органів внутрішніх справ

перекручує в очах громадськості завдання та статус пенітенціарної служби і позбавляє службу її

власного обличчя, якого вона потребує і заслуговує. Співробітники служби мають відрізнятися

їхніми функціями, і тому більше уваги слід приділяти їхнім адміністративним, наглядовим та

керівним функціям, а не їхній позиції на щаблі військової ієрархії.

5.15. Виведення військовослужбовців із складу пенітенціарної служби є одним з важливих

елементів реформи і воно має супроводжуватися переглядом програм підготовки персоналу.

Процес набуття цивільного характеру вимагає, щоб діяльність, яка має суто військовий характер,

була замінена діяльністю, яка більш точніше відображає особливість ролі пенітенціарної служби і

важливість соціального внеску, який вона робить.

Ми рекомендуємо:

— припинити всі організаційні та оперативні зв'язки з військовими та міліцією і приділяти

першочергову увагу необхідності створення пенітенціарної служби як автономної соціальної

організації;

— Раді Європи скоординувати заходи для старших посадових осіб по вивченню організаційної і

адміністративної структури великих в'язничних систем Західної Європи;

— вжити аналогічних заходів для того, щоб керівники обласних відділів або управлінь та

начальники установ могли ознайомитися з регіональними структурами та невеликими в'язничними

системами;

— припинити використання військових звань та військової уніформи співробітниками

пенітенціарної служби;

— надати співробітникам пенітенціарної служби уніформу, яка відрізнялась би за стилем та

кольором від уніформи військовослужбовців та міліції;

— скоригувати програми підготовки персоналу таким чином, щоб вони більш точніше

враховували характер та масштаби його соціальної роботи (див. ЄВП, правило 55).

5.16. Нам повідомили, що Генеральний прокурор приділяє великої уваги завданню прокуратури по

здійсненню нагляду за пенітенціарною системою і що він призначив заступника Генерального

прокурора особисто відповідальним за цю наглядову функцію і за підтримання правопорядку в

установах.

330

5.17. Слідчі ізолятори знаходяться під наглядом прокурора відповідної області. Він сам або один

з його заступників відвідує кожний ізолятор якнайменш один раз на місяць, перевіряє стан

дотримання законів та нормативних актів, що регулюють діяльність пенітенціарної системи,

перевіряє умови утримання та вислуховує скарги ув'язнених. Нагляд за дотриманням законності в

колоніях здійснюють відповідні прокурори, кількість яких сьогодні становить 18 в 17 областях;

там, де такі прокурори відсутні, їхні обов'язки виконують місцеві прокурори.

5.18. Прокурор має відвідувати колонії один раз на шість місяців і більш частіше, якщо він вважає

це за необхідне. Він також відвідує їх щомісячно для перевірки законності покарань, призначених

начальником за порушення внутрішнього розпорядку, огляду всіх частин установи і ознайомлення

із скаргами засуджених. Нам було повідомлено, що на безпосередньо подані скарги відповідь

дається впродовж 10—15 днів, але якщо скарга вимагає подальшого вивчення, відповідь може

даватися впродовж одного місяця. Для затримання відповіді на термін, що перевищує один місяць,

треба мати дозвіл Генерального прокурора.

5.19. Наші спостереження свідчать про те, що існуюча система інспекцій функціонує не дуже

ефективно. Під час нашого перебування в установах ми відзначили низку серйозних недоліків

(наприклад, відсутність у кожного засудженого свого ліжка), які мали б бути поміченими і

виправленими під час навіть самої поверхової перевірки умов утримання. Багато засуджених, з

якими ми розмовляли, сказали, що вони рідко бачать прокурора, а ті, хто таку можливість мав, не

могли скаржитися з огляду на присутність персоналу, який його завжди супроводжує. Ті в'язні, які

подали письмові скарги, скаржилися, що затримки з відповідями набагато перевищують

встановлені терміни.

Ми рекомендуємо:

— створити, як тільки це дозволять ресурси, інспекційний орган, який має координуватися з

центрального рівня, бути незалежним і мати у своєму розпорядженні обласні групи, що

включають досвідчених працівників пенітенціарної системи, представників інших громадських

організацій, включаючи неурядові організації;

— скасувати після створення незалежного інспекційного органу інспекційні функції прокурора;

— здійснювати повну інспекцію кожної установи якнайменш один раз на рік;

331

— подавати письмову доповідь про кожну інспекцію відповідному міністру;

— оприлюднювати доповіді про кожну інспекцію разом з відповіддю міністра, за винятком

додатку, що містить конфіденційну інформацію;

— керівникові інспекційного органу раз у два роки надавати парламентові письмовий звіт про

здійснену роботу та встановлені факти (див. ЄВП, правило 4 і пункт 4 Пояснювальної доповіді).

Зміст

ГЛАВА І. ПРОКУРАТУРА В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ

УКРАЇНИ ............................................................. 6

§1. Роль і місце прокуратури в державному механізмі...........6

§2. Історія розвитку і становлення функцій прокуратури .... 21

Прокуратура за часів Гетьманату (квітень-грудень 1918)...... 25

Директорія. Відновлення Прокураторії

(грудень 1918 — березень 1921).............................................. 27

ГЛАВА II. СУТЬ ФУНКЦІЙ ПРОКУРАТУРИ ...:£г........... 31

§1. Теоретичне визначення функцій прокуратури................31

§2. Основні риси прокурорської системи., .,,.....,.............. ., 57

§3. Проблеми правового регулювання прокурорського нагляду в

Україні...................................................................... 83

ГЛАВА Ш. ПІДТРИМАННЯ ДЕРЖАВНОГО ОБВИНУВАЧЕННЯ В

СУДІ ............................................ 101

§1. Проблеми організаційного і правового забезпечення

підтримання державного обвинувачення.............................. 101

§2. Проблема участі прокурора в судовому засіданні.........133

ГЛАВА IV: ПРЕДСТАВНИЦТВО ПРОКУРАТУРОЮ ІНТЕРЕСІВ

ГРОМАДЯНИНА АБО ДЕРЖАВИ -/> В СУДІ У ВИПАДКАХ,

ВИЗНАЧЕНИХ ЗАКОНОМ....'.... 179

§1. Проблеми представництва прокурора в суді.................. 179-

§2. Проблеми реалізації окремих функцій загального нагляду через представництво прокурором в

суді інтересів

держави і громадян................................................................. 199

§3. Проблеми використання прокурором права на позов ..213

ГЛАВА V. НАГЛЯД ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНІВ ОРГАНАМИ, ЯКІ ПРОВОДЯТЬ

ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ, ДІЗНАННЯ, 7

ДОСУДОВЕ СЛІДСТВО ................................................... 235

§1. Проблеми здійснення прокурорського нагляду за виконанням законів органами внутрішніх

справ, при прийомі, реєстрації, обліку і вирішенні заяв і повідомлень про

злочини....................................................... 235

332

333

Прокурор в стадії порушення кримінальної справи...........250

§2. Проблеми здійснення прокурорського нагляду за

проведенням оперативно-розшукової діяльності.................261

§3. Прокурор у стадії дізнання і досудового слідства.........274

ГЛАВА VI. НАГЛЯД ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНІВ ПРИ ВИКОНАННІ СУДОВИХ РІШЕНЬ У

КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ, А ТАКОЖ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ІНШИХ ЗАХОДІВ

ПРИМУСОВОГО ХАРАКТЕРУ, ПОВ'ЯЗАНИХ З ОБМЕЖЕННЯМ

ОСОБИСТОЇ СВОБОДИ ГРОМАДЯН.............................294

§1. Загальні положення. Суть і завдання нагляду за додержанням законів у місцях позбавлення

волі та при виконанні інших примусових заходів, винесених

судами......................................................................................294

§2. Письмові акти прокуратури при здійсненні нагляду

за дотриманням законності в місцях позбавлення волі.......307

§3. Загальні положення реформування пенітенціарної

системи.....................................................................................318

334

Навчальне видання Шумський Петро Васильович

Прокуратура України

Відповідальний редактор Технічний редактор Коректор

І. Д.Борис О. О. Півень С.Г.Антоненко

Підписано до друку 3.12.97. Формат 84x108 1/32. Папір друкарський №1. Друк офсетний.

Умови, друк. арк. 18,12. Умови, фарб.-відб. 18,54. Обл.-вид. арк. 16,0. Тираж 10 000 прим.

Зам. №7—287.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вентурі» 252146, м. Київ-146, вул. Я.Коласа,

23-А Реєстраційний номер №0009-1668 ЛТД від 9.02.94 р

Оригінал-макет виготовлено ТОВ «Вентурі» Надруковано АТ «Київська книжкова

фабрика» 252054, м.Київ, вул.Воровського,24

ЮРИДИЧНА ФІРМА «ЮРСЕРВІО

Юридична фірма «Юрсервіс» здійснює юридичну практику на території України на

підставі Ліцензії Міністерства юстиції України № 1-2063 від 18.06.1995 року.

Офіс фірми «Юрсервіс» розташований за адресою: Україна, 252001, місто Київ, вулиця

Хрещатик, 7/11, офіс 512-514,

Юридична фірма «Юрсервіс» співпрацює з науково-аналітичними закладами, зокрема з

Інститутом держави та права ім. Корецького В.М. Національної Академії наук України та

органами державної виконавчої влади.

Юридичні послуги, що надає фірма «Юрсервіс»:

• Правове обслуговування суб'єктів підприємницької діяльності та ведення справ у

загальних та арбітражних судах.

• Правове обслуговування банківської діяльності, створення та реорганізація банків.

• Юридичне забезпечення діяльності стахових, інвестиційних компаній та фондів.

• Консультації з питань іноземного інвестування.

• Правове забезпечення операцій з цінними паперами.

• Ведення справ з питань податкового та антимонополь-ного законодавства.

• Правове забезпечення зовнішньоекономічної діяльності, консультації з питань

оффшорного законодавства.

• Правове забезпечення створення та діяльності представництв іноземних компаній.

• Здійснення правової експертизи.

• Правова допомога при укладанні контрактів (угод, договорів) та складання проектів

контрактів.

• Правове забезпечення створення господарських товариств та об'єднань господарських

товариств.

• Правове забезпечення створення громадських організацій, благодійних фондів та

політичних партій.

За будь-якими питаннями з приводу отримання юридичних послуг звертайтеся за

телефонами (044) 228-79-72, 228-92-50 та надселайте повідомлення за факсом (044)

228-08-34.