Шеремет А.П. Криміналістика
Подождите немного. Документ загружается.
61
Розділ I. Теоретичні і методологічні основи криміналістики
Свідченням швидкого розвитку криміналістики в Україні є
видання підручників. У 1973 р. видано підручник «Радянська кри
міналістика. Криміналістична техніка і слідча тактика» за редакцією
В.П. Колмакова, написаний українськими вченимикриміналістами.
У 1988 р. вийшов з друку підручник «Радянська криміналістика.
Методика розслідування окремих видів злочинів» за редакцією
В.К.Лисиченко. У 1998 р. вийшов у світ підручник «Криміналісти
ка» за редакцією П.Д. Біленчука, написаний науковцями Націо
нальної академії внутрішніх справ України. У 2001 р. викладачами
кафедри криміналістики Національної юридичної академії Украї
ни імені Ярослава Мудрого підготовлено за редакцією В.Ю. Ше
пітька підручник «Криміналістика».
Сучасний стан розвитку криміналістики характеризується
науковими дослідженнями на кафедрах вищих юридичних на
вчальних закладів, у науководослідних установах України
(Інституті вивчення проблем злочинності Академії правових
наук України; Науководослідному інституті проблем бороть
би зі злочинністю Національної академії внутрішніх справ Ук
раїни; Міжвідомчому науководослідному центрі з проблем
боротьби з організованою злочинністю при Координаційному
комітеті по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю
при Президентові України; Харківському центрі вивчення
організованої злочинності, а також у науководослідних інсти
тутах судових експертиз Міністерства юстиції України; Дер
жавному науководослідному експертнокриміналістичному
центрі МВС України та підпорядкованих йому науководослі
дних експертнокриміналістичних центрах на місцях.
§2. Криміналістичні та експертні
установи в Україні
З метою провадження різних науковотехнічних досліджень
за судовими справами в 1923 р. Раднарком УРСР прийняв
постанову про заснування в Києві, Харкові та Одесі обласних
кабінетів науковосудової експертизи. Київський кабінет очо
лював С.М. Потапов, а потім В.І. Фаворський. Директором
А.П. Шеремет «Криміналістика»
62
обласного кабінету в Харкові був судовий медик і кримі
наліст М.С. Бокаріус, а після смерті даний заклад очолив
його син М.М. Бокаріус. Першим завідувачем Одеського ка
бінету науковосудової експертизи був Н.П. Макаренко, який
займався методикою розслідування злочинів. Його моногра
фія «Техніка розслідування злочинів» була і залишається
однією з перших праць, присв’ячених цій проблемі в Україні
і криміналістиці взагалі.
Для виконання поставлених завдань у складі кабінетів було
передбачено створення чотирьох секцій:
1) хімічних і фізикохімічних досліджень;
2) судовофотографічних досліджень;
3) судовомедичних, макро і мікроскопічних досліджень;
4) ідентифікації особи.
У 1925 р. згадані кабінети були перейменовані в інститу
ти науковосудової експертизи. На той час в інститутах дія
ли шість секцій:
1) хімічних і фізикохімічних досліджень;
2) біологічних досліджень;
3) фотографічних досліджень;
4) ідентифікації особи;
5) судовомедичних досліджень;
6) кримінальнопсихологічних досліджень та психопатолог
ічних досліджень.
Перші директори Київського інституту науковосудової
експертизи – В.І. Фаворський, Н.А. Петров, Ю.С. Сапожни
ков, Б.О. Вахліс були не лише організаторами науки, а й
зробили вагомий внесок у практику судової експертизи,
впровадили гістологічні, фізикохімічні методи досліджен
ня речових доказів.
Харківський інститут науковосудової експертизи очолив
М.С. Бокаріус, який був піонеромкриміналістом у судовій меди
цині. За його безпосередньою участю на юридичному факультеті
Харківського університету почали викладати курс криміналістики.
Одеський інститут науковосудової експертизи очолював
С.М. Матвєєв, фахівець в галузі дослідження вогнепальної зброї.
63
Розділ I. Теоретичні і методологічні основи криміналістики
Під час Великої Вітчизняної війни більшість учених з інсти
тутів були евакуйовані, деякі пішли на фронт. Окремі ж співро
бітники перебували в окупації і навіть намагалися налагодити
проведення судових експертиз. Київській, Харківський та Одесь
кий науководослідні інститути судових експертиз відновили
свою роботу, експертну і наукову діяльність у 1944–1945 р..
В сучасних умовах в Україні функціонують науково
дослідні інститути судових експертиз, які входять у структуру
Міністерства юстиції України. Такі інститути створені в Києві,
Харкові, Одесі, Донецьку, Львові, а також філії в Сімферополі,
Севастополі, Дніпропетровську, Полтаві, Черкасах, Тернополі,
Луганську, Миколаєві, Вінниці, Чернігові. Інститути здійсню
ють науководослідницьку та науковометодичну роботу.
Сучасні науководослідні інститути судових експертиз
(НДІСЕ) Міністерства юстиції України мають такі власні лабора
торії: судовотрасологічних досліджень, судовобалістичних, вибу
хотехнічних, судовопочеркознавчих і комп’ютерних, судовобіо
логічних, судовоавтотехнічних, судовобудівельних та пожежних,
судовотоварознавчих, судовофізичних і хімічних досліджень.
В Україні в теперішній час діє система криміналістичних
підрозділів органів внутрішніх справ. Судовоекспертні та кри
міналістичні дослідження здійснюють також експертнокримі
налістична служба МВС України – Державний науководослі
дний експертнокриміналістичний центр МВС України
(ДНДЕКЦ) та науководослідні експертнокриміналістичні цен
три (НДЕКЦ) при ГУМВС, УМВС, УМВСТ (Схема 4). Екс
перти центрів проводять різні види експертиз і досліджень,
беруть участь у проведенні слідчих дій як спеціалісти. В екс
пертнокриміналістичних підрозділах проводяться:
криміналістичні експертизи (дактилоскопічні, трасо
логічні, холодної зброї, почеркознавчі тощо);
спеціальні експертизи (наркотичних засобів, психотроп
них речовин, їх аналогів і прекурсорів, харчових про
дуктів, волокон та волокнистих матеріалів, нафтопро
дуктів і пальномастильних матеріалів, скла і кераміки,
вибухових речовин, обставин і механізму пожеж тощо).
А.П. Шеремет «Криміналістика»
64
Державний науково-дослідний
експертно-криміналістичний центр
МВС України
Державна
експертно-
криміналістична
служба МВС
України
Науково-
дослідні
експертно-
криміналіс-
тичні
центри
Експертно-
криміналіс-
тичні
відділи,
відділення,
групи,
лабораторії
Головні
управління
МВС України
Управління
МВС України в
областях
Уравління МВС
України на
транспорті
Міські відділи
внутрішніх
справ
Районні відділи
внутрішніх
справ
Відділи
внутрішніх справ
на транспорті
Постійно діюча
вчена рада
Постійно діюча
координаційно-
методична рада
Постійно діюча
редакційно-
видавнича рада
Експертно-
кваліфікаційна
комісія
Схема 4. Структура Державної експертно+криміналістичної служби МВС України
65
Розділ I. Теоретичні і методологічні основи криміналістики
Контрольні запитання
1. Коли і при яких умовах виникла і почала розвиватись
криміналістика?
2. Якими факторами характеризується становлення кримі
налістики в Україні?
3. Охарактеризуйте сучасний стан криміналістики в Україні.
4. Перерахуйте криміналістичні та експертні установи в
Україні й охарактеризуйте їх діяльність.
Теми рефератів і курсових робіт
1. Розвиток криміналістики України в ХХ столітті.
2. Сучасний стан і перспективи розвитку криміналістики в
Україні.
Література
1. Криміналістика. Підручник / За ред. П.Д. Біленчука. – К.,
1998. – С. 39–74.
2. Криміналістика. Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. – К.,
2001. – С. 46–56.
3. Криминалистика. Учебник / Под ред. Н.П. Яблокова. –
М., 1997. – С. 132–145.
Розділ II
КРИМІНАЛІСТИЧНА ТЕХНІКА
Основи криміналістичної техніки
Судова фотографія.
Кінозйомка та відеозапис
Трасологія
Судова балістика
Техніко'криміналістичне
дослідження документів
Криміналістичне дослідження письма
Ідентифікація людини за ознаками
зовнішності
Судова одорологія
Судова акустика
Кримінальна реєстрація
67
Тема 6.
Основи криміналістичної техніки
Поняття, завдання та структура
криміналістичної техніки
Основні засоби криміналістичної техніки
Науковотехнічні методи, що
використовуються у дослідженні
речових доказів
Роль криміналістичної техніки в
профілактиці злочинів
А.П. Шеремет «Криміналістика»
68
§1. Поняття, завдання та структура
криміналістичної техніки
Криміналістична техніка як розділ криміналістики стано
вить систему теоретичних положень і принципів розроблен
ня та застосування науковотехнічних засобів і методів вияв
лення, фіксації, вилучення, накопичення речової інформації
про подію, що розслідується, а також технічних засобів й спо
собів попередження злочинів.
Криміналістичні засоби і методи широко застосовуються в
ході оперативнорозшукових заходів та слідчих дій, а також в
процесі криміналістичних експертиз.
Стосовно криміналістичних експертиз криміналістична тех
ніка розробляє наукові основи, технічні засоби, методи та ок
ремі методики провадження різних видів криміналістичних
експертиз, питання логіки експертних досліджень і правила
складання висновків.
Розділ криміналістичної техніки будується за двома підста
вами: за технічними засобами і методами; за окремими видами
криміналістичних об’єктів. Таким чином, можна розрізняти дві
частини криміналістичної техніки. У першій розглядаються
комплекти технічних засобів, що застосовуються в слідчій та
оперативнорозшуковій роботі, фізичні і хімічні методи дослід
ження, питання судової фотографії. У другій викладаються ре
комендації про роботу з різними речовими доказами, про орган
ізацію криміналістичних обліків.
За цільовим призначенням засоби і методи криміналістич
ної техніки поділяються також на два види.
Перший вид становлять засоби, що призначаються для
слідчих і спеціалістівкриміналістів і застосовуються з метою
виявлення, вилучення та фіксації доказів, тобто засоби для
фотозйомки, роботи зі слідами злочинів, звуко і відеозапису,
відшукування прихованих криміналістичних об’єктів, а також
засоби, що використовуються в оперативнорозшуковій роботі
для попередження і швидкого виявлення злочинів, розшуку і
69
Розділ II. Криміналістична техніка
затримання злочинців, засоби спостереження і зв’язку, захис
ту документів від підроблення.
До другого виду відносяться засоби, що застосовуються під
час дослідження речових доказів і, головним чином, у ході про
вадження криміналістичних експертиз. Це – засоби і методи
судоводослідницької фотографії, засоби вимірювальної техні
ки, аналітичні люмінесцентні лампи, апаратура для спектраль
ного аналізу, хроматографії, колориметрії, нейтронноактивац
ійного аналізу, інших фізичних, хімічних досліджень
криміналістичних об’єктів.
Засоби і методи криміналістичної техніки застосовуються в
різних формах залежно від правогого положення учасників діяль
ності щодо розкриття злочинів, які використовують їх у своїй
роботі (слідчий, дізнавач, спеціаліст, оперативний працівник, екс
перт, суддя), від мети використання (виявлення, фіксація, вилу
чення, дослідження доказів) і від процесуального значення резуль
татів. Причому кожний із учасників має право застосувати їх лише
в тих формах, які відповідають його компетенції.
Зазначені особи можуть використовувати в своїй роботі
засоби не лише слідчооперативної криміналістичної техники,
а й дослідницької. Останні застосовуються ними у формі так
званого попереднього дослідження речових доказів, що
здійснюється для висунення версій, визначення найкращіх
шляхів виявлення доказів тощо. Результати застосування тех
нічних засобів у ході попереднього дослідження речових до
казів полягають у виявленні під час аналізу сукупності матері
альних ознак і висновку слідчого, який не має доказового
значення і не фіксується в процесуальному документі.
Слідчий, особа, що провадить дізнання, спеціаліст, суддя
не мають права використовувати науковотехнічні засоби у
формі безпосереднього експертного дослідження. Це – пре
рогатива експерта.
Результати застосування технічних засобів під час прове
дення експертиз складаються із сукупності ознак, виявлених у
ході дослідження, і висновку експерта, яке відповідно до зако
ну є засобом доказування.
А.П. Шеремет «Криміналістика»
70
Тепер у практиці розслідування і попередження злочинів
широко використовуються загальні технічні засоби: автомобіль
ний та авіаційний транспорт, телефон, телеграф, фототелеграф,
радіо, ксерокси, мікроскопічна техніка, різні аналітичні прила
ди, комп’ютерна техніка тощо. Власне криміналістичними слід
вважати технічні засоби, спеціально конструктивно створені
для вирішення того чи іншого криміналістичного завдання. Так,
автомобіль, що привіз слідчого на місце злочину, біологічний
мікроскоп, що застосовується для огляду речових доказів, не є
криміналістичними засобами. З іншого боку, пересувна кримі
налістична лабораторія, слідча валіза, криміналістичний по
рівняльний мікроскоп, конструктивно приспособлені для вир
ішення завдань огляду місця злочину та дослідження речових
доказів, стають внаслідок цього криміналістичними засобами.
Характерною особливістю криміналістичної техніки є підза
конний, юридичний характер її застосування.
Криміналістична техніка застосовується головним чином у
передбачених законом слідчих діях. Ряд норм кримінально
процесуального закону прямо передбачає під час огляду, обшу
ку та інших діях фотографування, вимірювання, виготовлення
зліпків тощо. Застосування криміналістичної техніки повинно
фіксуватися в протоколах відповідних слідчих дій. Якщо ж
криміналістична техніка застосовується в слідчих діях без дот
римання передбачених законом правил, результати такого зас
тосування не будуть мати доказового значення.
В теперішній час у криміналістиці сформувались такі ос
новні галузі криміналістичної техніки:
1) судова фотографія;
2) судова кінематографія і відеозапис;
3) судова балістика;
4) трасологія;
5) технікокриміналістичне дослідження документів;
6) криміналістичне дослідження письма;
7) ідентифікація особи за ознаками зовнішності;
8) кримінальна реєстрація.