Шеремет А.П. Криміналістика

Подождите немного. Документ загружается.

Розділ I. Теоретичні і методологічні основи криміналістики

Однак все це не є підставою для віднесення теорії доказу

вань до предмета криміналістики. Звідси, до нього не можуть

відноситись і закономірності виникнення, збирання, досліджен

ня, оцінки і використання доказів, що є предметом теорії дока

зувань, науки кримінального процесу.

В криміналістиці прийнято вважати, що закономірності (ме

ханізм) утворення слідів є предметом вивчення однієї із галу

зей криміналістики – криміналістичної техніки. Однак це сто

сується лише випадків, коли йдеться про сліди, які є

результатом простих форм взаємодії матеріальних об’єктів

(сліди рук, ніг, транспортних засобів тощо). Для вивчення ж

більш складних форм взаємодії об’єктів даних власне криміна

лістики недостатньо, необхідні знання в різних галузях природ

ничих та технічних наук. Так, деякі сліди знарядь злому, а та

кож деформації, що виникають під час зіткнення транспортних

засобів, неможливо дослідити без теорії опору матеріалів та

інших розділів механіки. Одним із завдань криміналістики є те,

щоб приспособити і використати закони, теорію, методи при

родничих, технічних та суспільних наук для розкриття зло

чинів. Таке розуміння предмета і завдань криміналистики не

принижує її наукового авторитету та великого практичного

значення як прикладної юридичної науки.

Було б неправильно вважати також, що криміналістика роз

робляє проблеми порушення кримінальних справ, предмет і

межі доказування. Порушення кримінальної справи і предмет

доказування – традиційно процесуальні проблеми і до предме

ту криміналістики не відносяться. Хоча криміналістика в числі

інших проблем досліджує, наприклад, питання тактики почат

кових дій слідчого та особи, що здійснює дізнання, в стадії по

рушення кримінальної справи, сама проблема порушення спра

ви носить виключно процесуальний характер і відноситься до

предмета науки кримінального процесу.

Співвідношення криміналістики і кримінології характери

зується тим, що дані криміналістики використовуються у вир

ішенні кримінологічних завдань попередження злочинів, а дані

кримінології враховуються в ході створення криміналістичних

А.П. Шеремет «Криміналістика»

характеристик злочинів та розроблення окремих методик роз

слідування.

Профілактична діяльність відноситься до предмета криміно

логії і здійснюється з урахуванням її наукових рекомендацій.

Дані криміналістики використовуються з метою сприяння по

передженню правопорушень. Криміналістика дає кримінології

матеріал стосовно тактики і методики виявлення слідчим і су

дом причин та умов конкретних злочинів; вона розробляє

технічні засоби, що перешкоджають скоєнню злочинів. Однак

це не змінює суті предмета криміналістики і не перетворює її в

науку про попередження злочинів.

Для профілактики злочинів використовуються дані не лише

криміналістики, а й інших наук (кримінального процесу, про

курорського нагляду, соціології, статистики, соціальної психо

логії, судової медицини, судової психіатрії тощо), однак пробле

ми попередження злочинів, як відомо, не визначають змісту

предмета перерахованих наук. Криміналістика в даному відно

шенні не є винятком. Вона навчає методам розкриття злочинів

і в цій ролі обслуговує і кримінальне судочинство, і профілак

тику злочинів.

Криміналістика з моменту свого виникнення активно і твор

чо використовує дані природничих і технічних наук. Іх роль у

формуванні криміналістики як науки велика. При цьому ос

новні шляхи перетворення даних згаданих наук у криміналі

стичні прийоми і методи різні. Ними є: просте використання,

пристосування, перетворення.

Криміналістика тісно пов’язана також з етикою і юридич'

ною психологією. В основі слідчої тактики і методики розслі

дування злочинів лежать правові і моральні вимоги. Кожний

тактичний прийом, метод розкриття злочинів, що рекомен

дується криміналістикою, проходить перевірку з точки зору

його відповідності не лише кримінальнопроцесуальному зако

ну, але й нормам моралі. Отже, етика, особливо судова етика,

активно сприяють криміналістиці в розробленні ефективних

правомірних та морально дозволених методів розкриття зло

Розділ I. Теоретичні і методологічні основи криміналістики

чинів, що забезпечують установлення об’єктивної істини по

кримінальній справі.

Розвиток криміналістики, удосконалення її методів немож

ливі без використання знань у галузі психології. Особливо знач

на роль юридичної психології в розвитку слідчої тактики, в

удосконаленні тактичних прийомів провадження слідчих дій.

Знання особливостей психічних процесів, емоціональних і во

льових станів, характеру, темпераменту та інших властивостей

особистості, що проявляються під час скоєння злочину, а також

у ході провадження кримінального судочинства, допомагає роз

робляти науковообгрунтовані рекомендації криміналістики,

вдосконалювати тактичні засоби. Глибоке розроблення психо

логічних основ слідчої тактики – важливе завдання кримі

налістів і психологів. Його практичне здійснення не повинно

призводити до взаємного вторгнення у предмет науки, розми

вати межі між криміналістичною і юридичною психологією. Ці

межі достатньо чітки: юридична психологія досліджує законо

мірності психічних явищ, що прявляються в своєрідних кримі

нальних умовах, у сфері судочинства та виконання покарання, а

криміналістика розробляє рекомендації щодо використання да

них юридичної психології в розкритті злочинів, в удоскона

ленні своїх методів і тактичних прийомів.

У виборі найбільш ефективних прийомів і способів прове

дення слідчих дій, криміналістичних операцій та лінії поведін

ки в процесі вирішення окремих криміналістичних завдань

щодо збирання і використання доказів криміналістика опи

рається і на дані інших наук (схема 1).

§3. Система криміналістики

Система криміналістики – це складові її розділи, які мають

поміж собою стійкі, взаємопов’язані зв’язки. Із приведеної ха

рактеристики предмета криміналістики видно, що її система

(структура) включає чотири чітко виражених галузі: методології

криміналістики; криміналістичної техніки; слідчої тактики; ме

тодики розслідування окремих видів злочинів.

А.П. Шеремет «Криміналістика»

Теорія держави і права

Кримінальне право,

кримінальний процес

Кримінологія

Адміністративне право

Цивільне право,

цивільний процес

Виправно-трудове право

Судова психіатрія

Судова психологія

Судова бухгалтерія

Судова хімія

Окремі розділи біології,

фізики

Матеріалістична філософія,

основана на діалектичному методі

Логіка Етика

Криміналістика

НОУП

Спеціальна

техніка

Теорія оперативно-розшукової

діяльності

Судова медицина

Схема 1. Зв’язок криміналістики з юридичними та іншими науками

Розділ I. Теоретичні і методологічні основи криміналістики

Методологія криміналістики. Методологія науки включає не

лише вчення про її методи, а й теорію та проблеми розвитку

даної галузі науки в історичному аспекті, принципи, концепції,

категорії, що відбивають предмет криміналістики як ціле.

Основою методології криміналістики є діалектичний метод.

Важливою складовою частиною методологіі є вчення про за

гальнонаукові і спеціальні методи криміналістики, теорія кри

міналістичної ідентифікації та вчення про криміналістичні версії.

До методології криміналістики відноситься теорія взаємодії

слідчого, оперативнорозшукових органів та громадськості під

час розкриття злочинів, історія розвитку криміналістики та інші

метологічні проблеми.

Криміналістична техніка. Термін «криміналістична техніка»

має два значення. Поперше, криміналістична техніка означає

сукупність природничонаукових методів і технічних засобів,

що використовуються з метою розкриття злочинів. Подруге,

цим терміном зазначається галузь криміналістики, що містить

в собі наукові положення і рекомендації про застосування у

ході розкриття злочинів природничонаукових методів і техні

чних засобів. Дана галузь включає:

 основи криміналістичної техніки;

 судову фотографію;

 судовий кіно і відеозапис;

 криміналістичну трасологію;

 судову балістику;

 криміналістичну габітологію;

 криміналістичну документологію;

 криміналістичну одорологію;

 кримінальну реєстрацію.

Основне завдання криміналістичної техніки полягає у ви

явленні, фіксації, зберіганні та дослідженні інформації щодо

події, яка розслідується. Предметом криміналістичної техніки є

закономірності, що управляють механізмами слідоутворення,

способи вилучення інформації, якою володіють сліди, прийоми

її порівняння, фіксації, оцінки та формування висновків.

А.П. Шеремет «Криміналістика»

Розвиток і широке впровадження в слідчу і оперативно

розшукову практику криміналістичної техніки викликає не

обхідність удосконалення форми її застосування в розкритті

злочинів. У сучасних умовах криміналістична техніка та досяг

нення природничих і технічних наук використовуються в бо

ротьбі зі злочинністю в таких формах:

1) провадження експертиз на основі і в порядку передбаче

них кримінальнопроцесуальним законом (за постановою

слідчого чи особи, що здійснює дізнання). Така процесу

альна форма використання даних науки і техніки в розк

ритті злочинів є основною і забезпечується широкою ме

режею державних експертних установ;

2) залучення спеціалістів до участі в провадженні слідчих

дій для надання науковотехнічної допомоги слідчому і

органу дізнання в підготовці і проведенні слідчих дій, ви

явленні і фіксації матеріальних слідів злочину, установ

ленні й оцінці інших обставин, що мають значення для

справи;

3) використання криміналістичної техніки самим слідчим і

органом дізнання під час проведення слідчих дій;

4) безпосереднє використання науковотехнічних методів і

засобів оперативнорозшуковими службами.

Слідча тактика. У кримінальному судовому провадженні і

в науці криміналістиці термін «тактика» означає теорію і прак

тику застосування тактичних прийомів і засобів під час провад

ження слідства за справою. Це розділ криміналістики, який

являє собою систему наукових положень і розроблюваних на

їх основі рекомендацій щодо організації і планування досудо

вого і судового слідства, визначення лінії поведінки осіб, які

здійснюють судове дослідження, щодо прийомів проведення

слідчих та судових дій, спрямованих на збирання і досліджен

ня доказів, на встановлення обставин, що сприяють вчиненню

і прихованню злочинів.

Основне завдання криміналістичної тактики полягає в ос

нащенні криміналістичної діяльності необхідним тактичним

арсеналом відповідно до мети розслідування на основі

Розділ I. Теоретичні і методологічні основи криміналістики

найбільш раціональної побудови систем взаємовідносин та взає

модії учасників процесу розслідування.

До складу криміналістичної тактики входять: вчення про

криміналістичну версію, планування розслідування, концепція

слідчої ситуації, тактичного рішення і тактичного ризику, сис

теми тактичних прийомів проведення слідчих і судових дій

тощо. Криміналістична тактика рекомендує доцільні прийоми

проведення огляду, обшуку, виїмки, допиту, відтворення обста

новки та обставин події, пред’явлення для впізнання, проведен

ня експертиз та інших слідчих дій, вибір часу щодо їх прове

дення, послідовність виконання, обрання напрямів

розслідування, а також лінії поведінки.

Криміналістична методика розслідування окремих видів

злочинів. У цій заключній частині криміналістики розробляють

ся наукові основи методики розслідування злочинів і часткові

методики розслідування окремих видів злочинів.

Основним її завданням є забезпечення слідчого та кримі

налістів необхідним науковометодичним комплексом знань і

методів розкриття, розслідування і попередження окремих

видів злочинів у різних слідчих ситуаціях, що виникають в

процесі даної криміналістичної діяльності. Одночасно з її допо

могою практично реалізуються в ході розслідування всі реко

мендації криміналістичної техніки і тактики.

Предметом методики розслідування є перш за все вивчен

ня таких криміналістичних особливостей злочинної діяльності,

які формують її криміналістичну характеристику і сприяють

швидкому розкриттю злочинів та вирішенню всіх інших зав

дань розслідування і попередження злочинів. До таких особли

востей відносяться особливости способу, механізму і обстанов

ки скоєння злочинів, типологічні, особистісні риси злочинця, а

в ряді випадків – особливості захисту об’єкта від злочинного

посягання, особистісних даних потерпілих, мотиви скоєння

злочинів тощо.

Предметом методики є також виявлення і вивчення загаль

ного і часткового в діяльності щодо розкриття, розслідування і

попередження злочинів. Особлива увага приділяється дослід

А.П. Шеремет «Криміналістика»

женню ситуативної природи згаданих різновидностей криміна

лістичної діяльності.

У методиці розслідування розробляються найбільш дієві

науковометодичні комплекси розкриття різних видів злочинів

у різних слідчих ситуаціях, а також і відповідні комплекси ви

рішення інших завдань розслідування, що забезпечують вик

риття всіх учасників злочинів і створення необхідних переду

мов для правильного застосування кримінального закону.

Оскільки саме методика розслідування є основною для роз

роблення криміналістичних прийомів попередження злочинів,

у ній суттєва увага приділяється розробленню найбільш опти

мальних прийомів і способів виявлення причин та умов, що

сприяють скоєнню злочинів, можливого профілактичного впли

ву під час розслідування.

Структура даної частини криміналістики в основному вклю

чає методику розслідування злочинів, відповідальність за які

передбачена кримінальним законом. Однак у ній з метою удос

коналення сучасних методик розслідування окремих видів зло

чинів розглядаються проблеми класифікації злочинів за крим

іналістичними підставами. У зв’язку з цим окремі методики

розслідування побудовані на основі принципів криміналістич

ної класифікації злочинів.

Контрольні запитання

1. Що є предметом криміналістики?

2. У чому полягають завдання криміналістики?

3. У чому проявляється вплив криміналістики на розвиток

судових доказувань та доказувального права?

4. Який зв’язок має криміналістика з іншими юридичними

науками?

5. З яких частин (елементів) складається система кримінал

істики?

Розділ I. Теоретичні і методологічні основи криміналістики

Теми рефератів і курсових робіт

1. Нові завдання криміналістики у зв’язку з прийняттям

нового Кримінального кодексу України.

2. Характеристика системи курсу криміналістики.

3. Криміналістика як галузь права і галузь науки.

Література

1. Криміналістика. Підручник / За ред. П.Д.Біленчука. – К.,

1998. – С. 11–29.

2. Криминалистика. Учебник / Под ред. И.Ф. Пантелеева и

Н.А. Селиванова.– М., 1984.– С. 3–21.

3. Криминалистика. Учебник / Под ред. Н.П. Яблокова. –

М., 1997. – С. 1–12.

4. Криміналістика. Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. – К.,

2001. – С. 6–15.

Тема 2.

Методи криміналістики

 Діалектичний метод як основа

методології криміналістики

 Загальнонаукові методи, що

використовуються в криміналістиці

 Спеціальні методи криміналістики