Шеремет А.П. Криміналістика

Подождите немного. Документ загружается.

А. П. Шеремет

КРИМІНАЛІСТИКА

2-ге видання

Рекомендовано

Міністерством освіти і науки України

як навчальний посібник для студентів

вищих навчальних закладів

Київ

“Центр учбової літератури”

2009

УДК 343.98(075.8)

ББК 67.52я73

Ш 49

Гриф надано

Міністерством освіти і науки України

(Лист № 14/18.2–1034 від 20.05.2004)

Рецензенти:

Лемак В. В. – доктор юридичних наук, професор кафедри історії та теорії держави і

права Ужгородського національного університету;

Сальман І. Ю. – завідувач кафедри правових дисциплін юридичного факультету Бі-

лоцерківського державного аграрного університету, кандидат юридичних наук, професор,

академік Нью-Йоркської академії наук, академік Української академії наук національного

прогресу, заслужений юрист України;

Трачук П. А. – декан юридичного факультету Закарпатського державного університе-

ту, кандидат юридичних наук, доцент, заслужений юрист України;

Ухаль А. М. – завідувач кафедри кримінального права і кримінального процесу юри-

дичного факультету Закарпатського державного університету, професор, заслужений

юрист України.

Ш 49 Шеремет А. П., Криміналістика: навч. пос. [для студ. вищ. навч. закл.]/ А. П. Шеремет –

[2-ге вид.]. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 472 с.– ISBN 978-966-364-822-4

Посібник з криміналістики підготовлено відповідно до програми даної дисципліни.

Видання книги зумовлено змінами у структурі злочинної діяльності, прийняттям Кримі-

нального і Кримінально-процесуального кодексів України та оновленням усієї норматив-

ної бази, що регулює боротьбу зі злочинністю, необхідністю вдосконалення теорії криміна-

лістики, важливістю розроблення та впровадження в практику новітніх криміналістичних

засобів, прийомів і методів.

Для студентів юридичних вузів і факультетів усіх форм навчання, викладачів. Може

бути використаний співробітниками правоохоронних органів.

УДК 343.9(075.8)

ББК 67.52я73

ISBN 978-966-364-822-4 © Шеремет А.П. 2009.

ВСТУП

Криміналістика – багатопланова спеціальна юридична на

ука. Криміналістична теорія дедалі все більше окреслює потре

би слідчої, експертної та судової практики. Тому першочерго

вого значення набуває теоретичнопрактичний аспект

криміналістичної діяльності в умовах сьогодення. На ньому й

зосереджена увага автора даного видання.

У ході підготовки цієї книги автор застосував традиційний

підхід до розкриття криміналістичних категорій, понять, за

конів, виходячи з досягнень вітчизняної та зарубіжної кримі

налістичної думки. В якості джерел для написання даної книги

були використані наукові праці, піручники та навчальні по

сібники вченихкриміналістів українських та російських вищих

навчальних закладів, а також власний лекційний матеріал.

Видання підготовлено у формі курсу лекцій відповідно до

програми навчальної дисципліни «Криміналістика» у вищих

навчальних закладах.

Підготовка видання зумовлена об’єктивними причинами,

зокрема: прийняттям нових Кримінального та Кримінально

процесуального кодексів України, певними змінами у структурі

злочинної діяльності, оновленням нормативної бази, що регу

лює боротьбу зі злочинністю, а також вирішенням проблеми

щодо забезпечення науковометодичною літературою навчаль

ного процесу в Ужгородському державному інституті інформа

тики, економіки і права.

Пропонований матеріал викладається в чотирьох розділах,

які поділяються на 33 теми (лекції).

У першому розділі «Теоретичні і методологічні основи кри

міналістики» висвітлюються найбільш загальні проблеми, що

розглядає криміналістика, зокрема: предмет і метод, завдання,

зв’язок з іншими науками. Аналізується методологія кримінал

істики, теорія ідентифікації, слідча версія, історія даної науки.

Другий розділ «Криміналістична техніка» висвітлює теоре

тичні положення, науковотехнічні прийоми і методи виявлен

ня, фіксації, вилучення та дослідження доказів з метою розслі

Вступ

дування та попередження злочинів. Цей розділ вивчає такі га

лузі криміналістичної техніки, як: судова фотографія, кінозйом

ка та відеозапис, трасологія, судова балістика, технікокриміна

лістичне дослідження документів, криміналістичне дослідження

письма, ідентифікація людини за ознаками зовнішності, судо

ва одорологія, судова акустика, кримінальна реєстрація.

У третьому розділі «Криміналістична тактика» визначаєть

ся система теоретичних положень і практичних рекомендацій

з організації та планування розслідування, а також визначення

оптимальної лінії поведінки осіб, які здійснюють розслідуван

ня з урахуванням їх відносин та взаємодії з іншими учасника

ми розслідування на основі норм і принципів криминального

процесу. Окремо розглядаються тактика огляду місця події,

допиту, обшуку і виїмки, пред’явлення для впізнання, відтво

рення обстановки й обставин події, призначення та проведен

ня судових експертиз.

Четвертий розділ «Методика розслідування окремих видів

злочинів» висвітлює систему наукових положень і розроблених

на їх основі рекомендацій щодо організації та проведення роз

слідування окремих видів злочинів, зокрема: вбивств, згвалту

вань, крадіжок, грабежів і розбоїв, службових злочинів, дорож

ньотранспортних пригод, підпалів, екологічних злочинів тощо.

Кожний розділ поділений на теми лекцій. До кожної лекції

пропонується план питань, викладених у формі параграфів. Усі

теми супроводжуються переліком запитань для повторення

пройденого матеріалу та перевірки засвоєння його студентами.

Кожна лекція супроводжується також переліком тем рефератів

та курсових робіт, а також списком використаної літератури,

куди включені основні видання з криміналістики українських

та російських вченихкриміналістів.

Прикладний характер даного видання робить його корис

ним і доступним не лише для студентів, аспірантів і викладачів

юридичних вузів та факультетів, а й практичних працівників

правоохоронних огранів України.

Розділ I

ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДОЛОГІЧНІ

ОСНОВИ КРИМІНАЛІСТИКИ

 Криміналістика як наука і навчальна

дисциплина

 Методи криміналістики

 Криміналістична ідентифікація

 Вчення про криміналістичну версію

 Історія криміналістики в Україні

Тема 1.

Криміналістика як наука

і навчальна дисциплина

 Предмет і завдання криміналістики

 Криміналістика в системі юридичних наук

 Система криміналістики

Розділ I. Теоретичні і методологічні основи криміналістики

§1. Предмет і завдання криміналістики

Предметом будьякої науки є вивчення закономірностей

об’єктивної дійсності, пов’язаних з її метою і завданнями. Пред

метом науки криміналістики виступають закономірності зло

чинної діяльності, механізм її відображення в джерелах інфор

мації, особливості діяльності щодо розкриття, розслідування і

попередження злочинів та розроблені на цій основі засоби і

методи вказаної діяльності з метою забезпечення належного

застосування процесуальноматеріальних і правових норм.

Розкрити злочин – це виявити всі ознаки, що його харак

теризують, та встановити особу, що скоїла злочин. Злочини

розкриваються за допомогою кримінальнопроцесуальної та

оперативнорозшукової діяльності. Розкриття злочинів опера

тивнорозшуковим шляхом по відношенню до кримінального

судочинства носить допоміжний характер, однак роль оператив

норозшукових засобів у забезпеченні швидкого і повного роз

слідування злочинів велика. Значне число злочинів розкри

вається з їх допомогою.

Результати кримінальнопроцесуальної і оперативнорозшу

кової діяльності з точки зору повноти розкриття злочину мо

жуть бути однаковими, але правове значення їх різне: резуль

тати оперативно розшукової діяльності, які не наділені

процесуальною формою, не є доказами і не можуть бути покла

дені в основу вироку. Щоб винести вирок, злочин повинен бути

розслідуваний і розглянутий судом з дотриманням установле

них законодавством кримінальнопроцесуальних правил, тоб

то розкритий оперативнорозшуковим шляхом, але не розслі

дуваний злочин не може привести до кримінальноправових

наслідків. Теорія оперативнорозшукової діяльності в частині,

що стосується розкриття злочинів, є в принципі складовим

елементом предмета криміналістики.

Кримінальнопроцесуальна діяльність і, зокрема, попереднє

розслідування є предметом вивчення науки кримінального

процесу, однак поняття «розслідування» властиве і криміналі

стиці. Воно включає не лише процесуальний порядок провад

А.П. Шеремет «Криміналістика»

ження дізнання і попереднього слідства (хоча це його головний

елемент), а й систему науковотехнічних методів і тактичних

прийомів, тобто має процесуальний і криміналістичний аспек

ти. Криміналістика розробляє саме техніку, тактику і методику

розслідування злочинів, тобто методику їх розкриття у формі

кримінальнопроцесуальної діяльності. Методи розкриття зло

чинів за допомогою кримінальнопроцесуальних засобів і є кри

міналістична сторона розслідування злочинів.

Криміналістику слід розглядати у трьох аспектах: як науку,

як навчальну дисциплину та як практичну діяльність у боротьбі

зі злочинністю.

Криміналістика вивчає, аналізує та узагальнює криміналь

ну практику.

Криміналістичний аналіз злочинів передбачає виявлення

тенденцій, всього загального, типового, що властиве підготовці

та удосконаленню різних видів злочинів. Щоб виявити ці тен

денції, для криміналістичного аналізу повинен бути задіяний

достатньо репрезентативний обсяг емпіричного матеріалу, взя

того з відповідних регіонів в останній період часу.

Криміналістичний аналіз допомагає виявити типові ситу

ації скоєння даного виду злочинів, одержати узагальнені дані,

що характеризують особистисть злочинців, особливості підго

товки злочинів, типові умови, способи, засоби та знаряддя їх

скоєння. Вивчення та узагальнення кримінальної практики

спрямовано також на виявлення типової характеристики

наслідків злочинної діяльності у вигляді слідів та інших змін

матеріальної обстановки, заподіяної шкоди та обставин, що

сприяли скоєнню злочинів.

Відомо, що злочини вивчає не лише криміналістика, а й

кримінологія, а також наука кримінального права. Однак харак

тер завдань, що вирішуються, різний. Криміналістика, вивчаю

чи способи, умови, матеріальні наслідки та інші обставини скоє

ння злочину, ставить перед собою завдання, які поділяються на

загальні та спеціальні.

До загальних завдань криміналістики відноситься забез

печення швидкого і повного розкриття і розслідування зло

Розділ I. Теоретичні і методологічні основи криміналістики

чинів, викриття винних, попередження та присікання зло

чинних посягань.

Спеціальними завданнями криміналістики є:

 вивчення об’єктивних закономірностей, які становлять

предмет криміналістики, і розроблення її загальних мето

дологічних основ;

 розроблення криміналістичних засобів і методів збирання,

дослідження, оцінки та використання джерел доказової

інформації з метою розкриття, розслідування злочинів;

 удосконалення тактичних і методичних основ досудово

го й судового слідства, основ судової експертизи;

 удосконалення криміналістичної тактики і методики

щодо профілактики злочинів;

 вивчення та використання зарубіжного криміналістично

го досвіду в боротьбі зі злочинністю.

§2. Криміналістика в системі юридичних наук

Криміналістика – юридична наука, тому що головним жи

вильним джерелом для неї є право. Її предмет і об’єкти пізнан

ня належать до сфери правових явищ. Завдання, що вирішу

ються нею, також відносяться до правової сфери діяльності

державних органів, правових процесів розслідування та судо

вого розгляду. Рекомендації криміналістики мають правовий ха

рактер, заснований на законі. В історичному аспекті вона запо

чаткувала себе в рамках саме правової –

кримінальнопроцесуальної науки.

Криміналістика, з одного боку, схиляється до природничих

і технічних наук і головним чином через них збагачує свій на

уковотехнічний зміст. З іншого боку, її методи, засоби, тактичні

прийоми використовуються у правовій сфері, переважно в кри

мінальному судочинстві, і тому вона тісно пов’язана з науками

кримінального процесу, кримінального права та кримінологією,

являючись невід’ємною частиною системи юридичних наук.

Зв’язок криміналістики з науками кримінального права і

кримінального процесу здійснюється в основному через ті га

А.П. Шеремет «Криміналістика»

лузі права, які вивчають ці науки. Кримінальнопроцесуальне

право є основою розроблення тактики і методики розслідуван

ня злочинів, воно регламентує застосування в кримінальному

процесі науковотехнічних методів і засобів. Ні один метод чи

тактичний прийом, який протирічить вимогам кримінально

процесуального закону, не може бути застосований у слідчій та

судовій практиці.

Найбільш тісний зв’язок криміналістики і науки криміналь

ного процесу виявляє себе в галузі теорії судових доказувань.

Характерною особливістю криміналістики і теорії судових до

казувань є їх взаємне збагачення.

Теорія судових доказувань і її ядро – доказувальне право –

активно впливають на розвиток криміналістики, її науковотех

нічних методів і засобів, тактики і методики розслідування зло

чинів. Теорія доказувань, удосконалення правової регламентації

використання методів криміналістики в кримінальному процесі

сприяє розвитку криміналістики, розширює можливості засто

сування в судочинстві досягнень науковотехнічного прогресу

і нових тактичних прийомів розкриття злочинів.

Криміналістика під час розроблення методів і тактичних

прийомів керується положеннями процесуальної теорії щодо

відносності і допустимості доказів, оцінки їх достовірності тощо.

Таким чином, від рівня розвитку теорії судових доказувань в

значній мірі залежить удосконалення методів криміналістики.

В свою чергу, і криміналістика має суттєвий вплив на роз

виток судових доказувань та доказувального права. Він про

слідковується за такими основними спрямуваннями:

 розроблення рекомендацій щодо застосування нових

природничонаукових методів і тактичних засобів для

виявлення, фіксації і дослідження матеріальних слідів

злочинів;

 вивчення та узагальнення експертної практики і створен

ня нових видів експертних досліджень;

 розроблення на основі узагальнення слідчої практики

ефективних тактичних прийомів та підготовка для зако

нодавчого закріплення нових слідчих дій.