Шеремет А.П. Криміналістика

Подождите немного. Документ загружается.

Розділ I. Теоретичні і методологічні основи криміналістики

§1. Діалектичний метод як основа

методології криміналістики

Методологічну основу науки криміналістики складає матер

іалістична діалектика. Діалектика як теорія пізнання виконує три

основні функції: світоглядну, гносеологічну та методологічну.

Світоглядна передбачає формування системи наукових по

глядів на світ, на конкретні соціальні явища, якими є злочини,

дозволяє проникати в їхню сутність.

Гносеологічна функція розкриває зміст практичної пізна

вальної діяльності, якою є судовослідча. Вона дозволяє зроби

ти процес судовослідчого пізнання цілеспрямованим, творчим;

здійснює проектування загальних принципів на практичну

діяльність з розслідування та попередження злочинів.

Методологічна функція матеріалістичної діалектики полягає

в орієнтації слідчого, судді, прокурора на пізнавальну та пред

метнозмінювальну діяльність, наприклад, внесення нових пра

вових норм, створення засобів збирання доказів тощо.

Методологія в широкому розумінні слова – це система ідей,

вчення про принципи побудови, форми та способи наукового

знання.

Методологія науки криміналістики – це вузьке наукове

поняття, яке репрезентується вченням про методи пізнання у

ході розслідування злочинів. Методами криміналістики є не

лише методи наукового пізнання її закономірностей, а й роз

роблювані нею способи, прийоми практичної діяльності щодо

розкриття злочинів (Схема 2).

Методи наукового пізнання різноманітні за змістом. Вони

групуються на різних рівнях в залежності від того, інструмен

том вивчення яких закономірностей являються. Найбільш за

гальні закони розвитку природи, суспільства та мислення пізна

ються за допомогою діалектичного та історичного матеріалізму

– єдиного справжнього наукового всезагального методу пізнан

ня. На його основі формуються методи наступного рівня, що

застосовуються в пізнанні закономірностей усіх галузей наук і

мають універсальний характер. Це – загальнонаукові методи

А.П. Шеремет «Криміналістика»

пізнання. Крім того, теорія пізнання виділяє групу найбільш

численних і різноманітних (спеціальних) методів окремих га

лузей науки, що мають більш обмежену сферу застосування, але

важливих для розвитку науки. Методологічною основою їх

розроблення слугують також теорія пізнання діалектичного й

історичного матеріалізму. Криміналістика має в своєму розпо

рядженні великий арсенал спеціальних методів, але й викорис

товує загальнонаукові методи, а тим більше науку щодо пізнан

ня істини – діалектичну логіку.

Діалектичний метод не може замінити загальнонаукові

спеціальні методи, не може бути єдиним методом тієї чи іншої

галузі науки.

Методологічне значення діалектичної логіки в розвитку

криміналістики полягає в тому, що вона є філософською базою,

на якій розробляються методи криміналістики, створюються

теорії, що їх обгрунтовують.

Методологічно визначальним є метод діалектичної логіки і

в практичному застосуванні методів криміналістики. Викорис

товуючи загальнонаукові чи спеціальні методи криміналістики,

не можна не враховувати такі положення діалектичного мето

ду, як всезагальний зв’язок і взаємозалежність предметів і

явищ, нерівномірний перехід кількісних змін в нову якість.

Наприклад, застосовуючи ті чи інші спеціальні методи під час

ідентифікації, не можна забувати, що ідентифікаційні ознаки

об’єкта, що досліджується, підкоряючись загальному закону діа

лектики, можуть настільки змінюватись, що ідентифікація буде

неможливою, хоча представлений на експертизу ідентифікац

ійний об’єкт є тим самим об’єктом, який має відношення до

злочину, що розслідується. Так само, використовуючи методи

слідчої тактики, не можна відволікатися від діалектичного взає

мозв’язку явищ, фактів, подій, інакше досягнення об’єктивної

істини за кримінальною справою було б нездійсненним.

Важливе методологічне значення для криміналістики мають

положення формальної логіки – науки про форми мислення –

закони, прийоми й операції якої відносяться до змісту діалек

тичної логіки, являються складовою частиною всезагального

Розділ I. Теоретичні і методологічні основи криміналістики

Схема 2. Методи, що використовуються криміналістикою (за Р.С. Бєлкіним)

Моделювання Експеримент Порівняння Описування Вимірювання Спостереження

Загальнонаукові методи

Діалектичний метод пізнання

Спеціальні методи

Структурно-криміналістичні Техніко-криміналістичні

Запозичені з

інших наук

Власне

криміналістичні

Запозичені з

інших наук

Власне

криміналістичні

А.П. Шеремет «Криміналістика»

методу пізнання. Найбільший методологічний вплив вони чи

нять на формування і практичне застосування методів слідчої

практики. Так, криміналістика використовує логічні закони

тотожності, протиріччя і такі прийоми логічного пізнання, як

аналіз і синтез, індукція і дедукція, аналогія, гіпотеза, узагаль

нення, систематизація і класифікація, а також різні форми аб

страктного мислення. Вони відіграють суттєву роль не лише в

розробленні методологічних проблем криміналістики, а й у

створенні її спеціальних методів і виробленні рекомендацій

щодо застосування в криміналістиці загальнонаукових методів

пізнання.

§2. Загальнонаукові методи, що

використовуються в криміналістиці

Загальнонаукові методи застосовуються в більшості наук.

До цих методів пізнання відносяться спостереження, вимірю

вання, опис, порівняння, експеримент, моделювання, метод іден

тифікації тощо.

Застосування загальнонаукових методів пізнання в різних

галузях науки має свою специфіку, обумовлену об’єктом, зав

даннями та конкретними умовами дослідження.

Спостереження – метод дослідження, який полягає в сис

тематичному, цілеспрямованому, безпосередньому сприйнятті

предмета чи явища з метою вивчення їх специфічних змін у

певних умовах і відшукуванні смислу цих явищ. Воно широко

застосовується в криміналістиці як у наукових, так і практич

них цілях: під час вивчення і наукового узагальнення правоза

стосовної практики, в експертних дослідженнях, у ході провад

ження слідчих дій та оперативнорозшукових заходів.

Необхідними психологічними умовами ефективності спос

тереження є чітке визначення його мети і завдань, максималь

на концентрація і стійкість уваги, своєчасне усунення відволі

каючих факторів.

Вимірювання – необхідний метод пізнання різних просто

рових часових величин. Простір і час – форми існування ма

Розділ I. Теоретичні і методологічні основи криміналістики

терії. Тому пізнання матерії, вивчення закономірностей приро

ди, суспільства і мислення неможливе без кількісних і якісних

характеристик цих форм. Вимірювання просторових і часових

величин та їх співвідношення в криміналістиці має суттєве зна

чення. Так, і в наукових дослідженнях, і в практичній діяльності

щодо вивчення слідів злочину неможливо обійтись без вимі

рювання лінійних та кутових величин, об’єму, температури,

міцності, опору матеріалів, оптичних властивостей тощо, а та

кож без визначення шляхом вимірювання різних часових по

казників: тривалості того чи іншого явища, швидкості руху,

давності утворення слідів тощо. Точність вимірювання в крим

іналістиці є однією з важливих умов установлення істини за

кримінальною справою.

Отже, вимірювання – це метод, який передбачає порівнян

ня досліджуваної величини з однорідною величиною, яка прий

нята за одиницю виміру. Використовується під час проваджен

ня слідчих дій, в експертній практиці, в ході попередження

злочинності.

Експеримент – це метод дослідження, який передбачає про

ведення дослідження для відтворення явищ у штучно створе

них аналогічних умовах. Частковим випадком застосування

експериментального методу є використання його слідчим і ек

спертом під час однржання порівняльних зразків для ідентиф

ікаційних досліджень.

Успіх експеримента забезпечується його грунтовною підго

товкою, створенням необхідних, завчасно створених умов.

Опис. У криміналістиці, як і в інших науках, фіксація шля

хом опису якісних і кількісних показників предметів і явищ, що

вивчаються, – необхідна умова пізнання їх суті. Без опису не

можливе теоретичне пізнання. Як метод пізнання опис пови

нен бути так само системним, як і сам підхід щодо вивчення

реальної дійсності. Опис відображає взаємозв’язок предметів і

явищ дійсності. Саме тому така велика роль різних криміналі

стичних класифікацій ознак зовнішності людини, слідів рук, ніг,

транспортних засобів та інших слідів вогнепальної зброї, гільз,

куль, ознак почерку, писемної мови тощо.

А.П. Шеремет «Криміналістика»

Метод опису, що застосовується в практичній діяльності

щодо розслідування злочинів, має специфіку, обумовлену пе

редбаченою законом процесуальною формою фіксації резуль

татів пізнання. Опис є засобом фіксації інформації і викорис

товується у ході складання протоколів слідчих дій, експертних

висновків, словесного портрета тощо.

Порівняння – метод, який широко застосовується в кримі

налістичній ідентифікації. За допомогою порівняння ототожню

ються властивості або ознаки кількох об’єктів. Предмети і яви

ща, які різко вирізняються за їх властивостями й ознаками,

легко диференціюються візуальним способом. Однак для вирі

шення ідентифікаційних завдань стосовно об’єктів високого

ступеня подібності недостатньо лише візуального порівняння

об’єктів без застосування спеціальних науковотехнічних за

собів. У криміналістиці порівнюються фактичні дані, уявлення,

предмети, люди, тварини.

Моделювання – це метод, який полягає у побудові моделей

будьяких об’єктів, явищ для детального вивчення. Він успіш

но використовується в криміналістиці, особливо під час плану

вання розслідування та провадження слідчих дій: огляду місця

події, обшуку, перевірки показів на місці тощо.

Модель як наближена копія реального предмета чи

явища використовується в процесі пізнання тоді, коли є

неповна інформація про цей предмет чи явище. Побудо

вана на підставі такої інформації модель допомагає «поба

чити», яких ланок у ній не вистачає і чим її необхідно

доповнити й удосконалити, щоб вона стала точною копією

реального досліджуваного об’єкта. В цьому – велика пізна

вальна роль моделювання.

Моделі бувають матеріальні та ідеальні, структурні та функці

ональні тощо. В криміналістиці застосовуються всі види моделей.

Однак слід вказати на особливо важливу роль гіпотетичного

пізнання чи логічного моделювання в розкритті злочинів, на ве

лике значення слідчих й оперативнорозшукових версій (моделей)

у плануванні розслідування й оперативнорозшукових заходів.

Розділ I. Теоретичні і методологічні основи криміналістики

Математичні методи інтенсивно застосовуються в екс

пертній криміналістичній практиці для того, щоб знайти

об’єктивні критерії оцінки ідентифікаційних ознак з метою за

безпечення надійності і достовірності експертних висновків.

Для цього стали використовувати математичну статистику, те

орію вірогідності і сучасну обчислювальну техніку. Математично

визначена кількісна характеристика ідентифікаційних ознак в

почеркознавчій, дактилоскопічній, фотопортретній та інших

видах експертизи значно підвищила надійність й об’єктивність

експертних оцінок, максимально зменшила ступінь негативно

го впливу на експертні висновки суб’єктивних факторів. Ма

тематика допомогла впровадити в криміналістичну, автотехні

чну та інші види експертизи сучасні електроннообчислювальні

машини, підготувала умови для розвитку з їх допомогою кри

міналістичного прогнозування і оптимального вирішення прак

тичних завдань розкриття злочинів.

§3. Спеціальні методи криміналістики

Спеціальними називають такі методи дослідження, які ви

користовуються в одній науці або суміжних з нею. Наприклад,

спеціальні методи криміналістики (фотографічні, дактилос

копічні, сигналетичні) нерідко використовуються в теорії опе

ративнорозшукової діяльності, а метод криміналістичної іден

тифікації – в теорії доказувань та доказуванні взагалі.

Спеціальні методи поділяють на дві групи: власне криміна

лістичні методи і методи природничих і технічних наук.

Власне криміналістичні методи створені теорією криміналі

стики або запозичені і пристосовані нею спеціально для дослі

дження криміналістичних об’єктів (судовофотографічних, тра

сологічних, судовобалістичних тощо).

У трасології створені різні методи слідокопіювання і мікрос

копічного дослідження мікрорельєфу слідів злому, інструментів

та інших видів слідів, дактилоскопічної ідентифікації тощо.

В судовій балістиці розроблені методи виявлення і фіксації

слідів пострілу, ідентифікації вогнепальної зброї за відстріляни

А.П. Шеремет «Криміналістика»

ми гільзами і кулями, визначення відстані пострілу і напряму

польоту кулі, давності пострілу і послідовності здійснення дек

ількох пострілів тощо.

Криміналістика використовує також різноманітні ефективні

методи технікокриміналістичного дослідження документів, по

черкознавчої експертизи, фотопортретної ідентифікації, виявлен

ня і дослідження різних мікрочастин, кримінальної реєстрації.

Основним джерелом формування криміналістичних методів

і засобів є природничі, технічні і суспільні науки, а також слідча,

судова і експертна практика. Методи наукового узагальнення

даної практики також відносяться до спеціальних методів кри

міналістики.

Широко використовуються під час дослідження криміналі

стичних об’єктів і методи природничих та технічних наук. До

них відносяться різні фізічні методи (спектральний аналіз, дос

лідження в невидимих променях та з застосуванням радіоак

тивних ізотопів тощо), методи хімічного якісного і кількісного

мікроаналізу, біологічні, ботанічні, мінералогічні, грунтознавчі та

багато інших.

Успіх розкриття злочинів в основному залежить від повно

го і ефективного використання в криміналістиці сучасних до

сягнень природничих і технічних наук.

Усі методи криміналістики, що рекомендуються для вико

ристання в розкритті злочинів і особливо в кримінальному су

дочинстві, повинні задовольняти вимогам наукової обгрунто

ваності й надійності, правомірності і моральній бездоганності.

Тому в судочинстві не можуть бути використані методи, що

перебувають покищо в стадії розроблення і перевірки, а також

антинаукові методи.

Контрольні запитання

1. У чому полягає суть діалектичного методу як основи ме

тодології криміналістики?

2. У чому полягає роль методу діалектичної логіки при прак

тичному застосуванні методів криміналістики?

Розділ I. Теоретичні і методологічні основи криміналістики

3. Дайте характеристику загальнонауковим методам кримі

налістики.

4. Які методи криміналістики відносяться до спеціальних?

Теми рефератів і курсових робіт

1. Методологія криміналістики – це сукупність певних ме

тодів практичної діяльності щодо розкриття, розслідуван

ня і попередження злочинів.

2. Роль загальних методів криміналістики в розкритті, розс

лідуванні і попередженні злочинів.

3. Використання спеціальних методів криміналістики під

час вирішення поставлених нею завдань.

Література

1. Криминалистика. Учебник / Под ред. И.Ф. Пантелеева и

Н.А. Селиванова.– М., 1984. – С. 21–30.

2. Криминалистика. Учебник / Под ред. Н.П. Яблокова. –

М., 1997. – С. 57–71.

3. Криміналістика. Підручник / За ред. П.Д. Біленчука. – К.,

1998. – С. 74–85.

4. Салтевський М.В. Криміналістика. Навчальнодовідковий

посібник. – К., 1996. – С. 20–23.

Тема 3.

Криміналістична ідентифікація

 Поняття криміналістичної ідентифікації

 Види, об’єкти, суб’єкти ідентифікації

 Процес криміналістичної ідентифікації

 Встановлення групової належності