Шеремет А.П. Криміналістика

Подождите немного. Документ загружается.

451

Розділ IV. Методика розслідування окремих видів злочинів

вок про те, коли з’явився на місці події підозрюваний, яким

шляхом рухався, чи відповідають показання підозрюваного сто

совно маршруту його руху до місця пожежі розташуванню ви

явленої дорожки слідів ніг тощо.

Допит обвинуваченого. Під час цього допиту може бути

використано факт його перебування на об’єкті перед підпалом.

Конкретні достовірні факти, що свідчать про підозрілу поведі

нку підпалювача безпосередньо до і після вчинення злочину,

також можуть бути успішно використані для одержання від

нього правдивих показань.

У ході підготовки до допиту обвинуваченого необхідно

виконати такі дії: проаналізувати зібрані на початковому етапі

розслідування докази і визначити коло питань; вивчити дані

про особу обвинуваченого; вибрати прийоми допиту, визначи

ти докази, які можуть бути використані для викриття обвину

ваченого у випадку заперечення ним вини.

Типовою хитрістю підпалювача, якого було помічено на

місці пожежі, є посилання на те, що він з’явився на пожежу, щоб

взяти участь у її ліквідації і тим самим відвести від себе мож

ливу підозру, знищити залишені ним сліди, вияснити вислов

лювані передбачення про причини пожежі і вжити відповідних

заходів щодо знищення доказів та штучного створення підстав

для підозри стосовно інших осіб.

Виїмка. Невідкладною слідчою дією у справах про підпали

і злочинне порушення правил протипожежної безпеки є також

виїмка документів. Важливе доказове значення у справах про

підпали можуть мати акти перевірки стану протипожежної без

пеки на об’єкті, що горів; документи, що характеризують стан

зберігання і транспортування вибухових, самозаймистих речо

вин, що зберігаються на об’єкті; акт про пожежу, складений

представниками пожежної охорони, які брали участь у гасінні

пожежі; місцеві інструкції з техніки безпеки та протипожежної

безпеки; інвентаризаційні списки майна об’єкта, що згорів; інші

документи, що мають значення для з’ясування причини пожежі.

Відтворення обстановки та обставин події спрямоване на

перевірку можливості самозаймання окремих речовин чи ма

А.П. Шеремет «Криміналістика»

452

теріалів у певних умовах, за винятком випадків, коли відповідні

досліди проводяться в лабораторних умовах у зв’язку з призна

ченням експертизи. Згадана слідча дія проводиться також з

метою встановлення можливості бачити або чути те, що відбу

валося на пожежі.

Проведення дослідницьких дій для встановлення можливості

самозаймання, загоряння при певному впливі або розташуванні

предметів пов’язане з труднощами. Нелегко й оцінити результа

ти такого відтворення, визначити його доказове значення. На

приклад, відхилення температурного режиму за певних умов,

характер хімічних процесів, що відбуваються в матеріалах і ре

човинах, які стикаються, багато в чому впливають на результати

відтворення різних обставин, а отже, й на можливість оцінки

походження конкретних явищ. Це необхідно враховувати під час

підготовки відтворення обстановки й обставин події. Перевірка

показань на місці проводиться з метою порівняння пояснень

свідків, обвинувачених з фактичними обставинами та обстанов

кою пожежі. Це дозволяє з’ясувати ряд обставин, пов’язаних з

виникненням пожежі, зокрема, місце вогнища пожежі, її поши

рення, колір полум’я і диму, поведінку окремих осіб, а також

намітити нові версії, виявити речові докази, що мають значення

для подальшого розслідування.

Контрольні запитання

1. У чому полягає сутність криміналістичної характеристи

ки підпалів та злочинних порушень правил протипожеж

ної безпеки?

2. Які елементи входять до криміналістичної характеристи

ки підпалів?

3. Які фактори сприяють порушенню правил протипожеж

ної безпеки?

4. Які обставини необхідно у справах про підпали?

5. Які типові слідчі ситуації і версії виникають на початко

вому етапі розслідування підпалів та злочинних порушень

правил протипожежної безпеки?

453

Розділ IV. Методика розслідування окремих видів злочинів

6. Які слідчі дії виконуються на наступному етапі розсліду

вання пожеж?

7. У чому полягають особливості тактики проведення окре

мих слідчих дій в ході розслідування пожеж?

Теми рефератів і курсових робіт

1. Поняття криміналістичної характеристики підпалів та

злочинних порушень правил протипожежної безпеки і її

роль у розслідуванні даного виду злочинів.

2. Етапи розслідування підпалів та злочинних порушень

правил протипожежної безпеки.

3. Особливості тактики провадження окремих слідчих дій

під час розслідування підпалів та злочинних порушень

правил протипожежної безпеки.

Література

1. Кримінальний кодекс України. – К., 2001. – С. 127, 163,

169, 176–177.

2. Советская криминалистика. Методика расследования от

дельных видов преступлений / Под ред. В.К. Лисиченко. –

К., 1988. – С. 357–371.

3. Криминалистика. Учебник / Под ред. Н.П. Яблокова. –

М., 1997. – С. 627–638.

4. Криміналістика. Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. – К.,

2001. – С. 637–654.

454

Тема 33.

Розслідування

екологічних злочинів

 Криміналістична характеристика

екологічних злочинів

 Початковий етап розслідування

 Особливості тактики проведення

окремих слідчих дій

455

Розділ IV. Методика розслідування окремих видів злочинів

§1. Криміналістична характеристика

екологічних злочинів

Криміналістична характеристика екологічних злочинів ба

зується на широкій системі екологічного законодавства.

Одним із перших актів, у якому проголошено необхідність

дбати про екологічну безпеку громадян, генофонду нації та її

молоде покоління, є Декларація про державний суверенітет

України від 16 липня 1990 р. Визначаючи необхідність дбати

про екологічну безпеку громадян, Україна взяла на себе обов’я

зок самостійно встановлювати порядок використання природ

них ресурсів, забороняти будівництво та припиняти функціо

нування будьяких підприємств та інших об’єктів, які

створюють загрозу екологічній безпеці.

Питання екологічної безпеки закріплені в ст.ст. 16, 49, 50

Конституції України. Вони регулюються Законом України

«Про охорону навколишнього природного середовища», а та

кож земельним, водним, лісовим законодавством, законодав

ством про надра, охорону атмосферного повітря, охорону та

використання рослинного і тваринного світу та іншим спец

іальним законодавством.

Найбільш повно питання екологічної безпеки передбачені

в Законі України «Про охорону навколишнього природного

середовища» стосовно: екологічного законодавства, основних

принципів, об’єктів охорони та екологічних програм; екологіч

них прав і обов’язків громадян; повноважень органів законо

давчої влади та місцевого самоврядування, органів управління,

органів екологічного контролю та нагляду; надзвичайних еко

логічних ситуацій; відповідальності за порушення норм еколо

гічного законодавства. Цим законом встановлено, що визначен

ня складу екологічних правопорушень та злочинів, порядок

притягнення винних до адміністративної та кримінальної відпо

відальності за їх вчинення встановлюються відповідно Кодек

сом України про адміністративні правопорушення та Кримі

нальним кодексом України.

А.П. Шеремет «Криміналістика»

456

Чинне кримінальне законодавство містить ряд норм, спря

мованих на охорону природи від злочинних посягань, зокрема

охорона водних ресурсів, атмосферного повітря передбачені

ст.ст. 241243 КК України. Вказані злочини відрізняються спе

цифікою, яку необхідно враховувати під час аналізу їх кримі

налістичної характеристики.

До особливостей основних елементів криміналістичної ха

рактеристики згаданої групи злочинів відносяться:

 злочинні дії службових осіб, які безпосередньо відповіда

ють за експлуатацію очисних споруд або виконують іншу

роботу, пов’язану з транспортуванням відходів, що утворю

ють комплекси – сліди в широкому та вузькому розумінні;

 наслідки вказаних дій відображуються в розпорядженнях

про зміну роботи очисних споруд, у передорученні робо

ти з питань обслуговування агрегатів некомпетентними

працівниками тощо. Їх виявлення та аналіз дають мож

ливість з’ясувати безпосередні причини порушення еко

логічних правил;

 наслідки забруднення (зміна хімічних, фізичних, біологі

чних властивостей води та атмосферного повітря) утво

рюють сліди забруднення, пов’язані з порушенням еколо

гічного балансу, захворюваннями, тощо;

 приховування зацікавленими особами фактів порушення

згаданих правил і їх наслідків призводить до утворення

слідів, що маскують злочини;

 утворені в своєрідному середовищі (водному, повітряно

му) згадані сліди набувають властивостей стійкості,

здібностей переміщуватися та розповсюджуватися.

§2. Початковий етап розслідування

У ході вирішення питання щодо порушення кримінальної

справи необхідно з’ясувати, чи мав місце факт забруднення

водойми чи повітря, яким спричинена або могла бути спричи

нена шкода здоров’ю людей, сільскогосподарському виробниц

тву або рибним запасам. Висновок про це можна зробити на

457

Розділ IV. Методика розслідування окремих видів злочинів

підставі відомостей про кількість викинутої речовини, її вид,

результати лабораторного аналізу води, дані щодо розміру заб

рудненої території, про кількість риби, що загинула, тощо.

До порушення кримінальної справи слідчий проводить не

обхідні перевірочні заходи, в результаті яких йому необхідно

одержати такі документи:

 акт про порушення правил охорони і користування вод

ними ресурсами з додатками різних схем (ріки, водойо

ми, руху отруєної води тощо);

 розрахунок збитків, спричинених сировинним запасам

ріки (водойми), забрудненої території;

 довідки про кількість вивезених відходів, викинутої речо

вини, рибогосподарське значення водойми тощо;

 акти аналізу проб стічних вод і грунту;

 лабораторні аналізи взятих проб повітря, проведених

спеціалістами санітарноепідеміологічної станції.

У разі необхідності слідчий проводить опитування окре

мих громадян та службових осіб, відбирає від них пояснен

ня з метою визначення підстав для порушення кримінальної

справи. За відсутності ознак складу екологічних злочинів ви

рішується питання про притягнення винних до адміністра

тивної відповідальності.

В ході розслідування необхідно з’ясувати обставини, загаль

на система яких конкретизується ознаками злочину, описани

ми в диспозиції відповідних статей Кримінального кодексу

України, а також криміналістичною характеристикою даних

злочинів. Стосовно розслідування екологічних злочинів таки

ми обставинами є:

 у чому конкретно проявилось забруднення водоймищ чи

повітря;

 коли і який водний об’єкт, територія піддалися забрудненню;

 площа і межі забрудненої ділянки;

 що слугувало причиною викиду неочищених стічних вод,

відходів у водойму або шкідливих відходів промислово

го виробництва в атмосферу;

А.П. Шеремет «Криміналістика»

458

 яке правило про охорону рибних запасів, поверхневих

вод від забруднення стічними водами або атмосферного

повітря порушено;

 які наслідки настали в результаті цих порушень, яка ма

теріальна шкода;

 наявність причинного зв’язку між порушенням правил

охорони навколишнього середовища і шкідливими на

слідками;

 чи містить дане порушення ознаки складу злочину чи це

проступок, який тягне за собою застосування заходів ад

міністративної відповідальності;

 де, на якій території знаходилось безпосереднє джерело

забруднення;

 хто винен у злочинному забрудненні водойми чи повітря;

 які причини та умови спонукали винного скоїти злочин,

його мета і мотиви;

 причини та умови, що сприяли вчиненню злочину.

На підставі викладеного можна виділити декілька найбільш

типових ситуацій.

Якщо кримінальну справу порушено негайно після одер

жання повідомлення від окремих громадян, представників гро

мадськості, підприємств, організацій, установ, джерело забруд

нення відоме і сліди збережені, слідчий повинен негайно

організувати огляд місця події, зафіксувати і вилучити матері

альні сліди злочину, виявити і допитати свідків, що бачили факт

забруднення водойми чи викиду в атмосферу.

З’являється завдання – процесуальним шляхом закріпити

відомості щодо підприємствазабруднювача. З’ясовуються питан

ня: галузева належність, профіль роботи і спрямованість підприє

мства; що собою являє ділянка діяльності, з якою пов’язане заб

руднення; характерна особливість забруднюючої речовини; в

чому і з боку кого проявились порушення правил, їх зміст.

На підставі одержаних відомостей висуваються версії

щодо конкретної ділянки роботи, з якою пов’язане забруд

нення; про механізм забруднення; про порушників і мотиви

злочинного забруднення; про величину і характер спричи

459

Розділ IV. Методика розслідування окремих видів злочинів

неної шкоди; про рівень ефективності виконання природоохо

ронного законодавства.

З цією метою проводиться огляд підприємствазабруднюва

ча, допит очевидців події і працівників підприємства, виїмка та

вивчення бухгалтерських документів, технологічної докумен

тації, що відображає діяльність підприємства, призначаються

судові експертизи.

Якщо вихідна інформація така сама, що і в першому випад

ку, але справа порушена через деякий час після події за фак

том злочинного забруднення водойми або повітря, механізм

забруднення невідомий, сліди збережені частково, підприєм

ствозабруднювач не встановлено, слідчий зобов’язаний зібра

ти відомості про можливі підприємствазабруднювачі, які вики

дають промислові відпрацьовані води у водойми чи відходи

промислового виробництва в атмосферу. Доцільно ознайоми

тись з характером роботи цих підприємств, їх очисними спо

рудами, вивчити, систематизувати, а в разі необхідності і вилу

чити технічну документацію, призначити необхідні експертизи.

Завдання розслідування в даному випадку – встановити дже

рело забруднення, його належність і винних осіб.

З урахуванням даної ситуації можуть розроблятися і пере

вірятися такі версії:

 про можливі підприємствазабруднювачі;

 за видами роботи, з якою пов’язано забруднення;

 за характером і природою забруднювача;

 за колом осіб, винних у злочинному викиді, та ролі кож

ного у вчиненому злочині;

 про безпосередню технологічну причину викиду шкідли

вих речовин;

 про час порушення правил.

З метою перевірки цих версій проводяться такі заходи: вив

чаються повідомлення про факти аварійного викиду забрудне

них стічних вод підприємствами; в ході обстеження

підприємств вилучаються зразки для наступного призначення

експертиз і порівняння вилучених зразків з речовинамизаб

руднювачами, вилученими з місця події; під час допиту оче

А.П. Шеремет «Криміналістика»

460

видців з’ясовуються особливості забруднення, характер їх роз

повсюдження, в який бік віяв вітер тощо; досліджуються мате

ріали, що є в органах санітарноепідемічної станції; признача

ються необхідні експертизи; проводяться допити.

Під час перевірки версії про винну особу злочинного заб

руднення необхідно впевнитись в тому, що в той час, коли були

допущені порушення правил, дана особа виконувала обов’яз

ки, пов’язані з експлуатацією очисної споруди, зберіганням чи

знищенням шкідливих речовин. У даному випадку слідчий

зобов’язаний виявити обставини, що сприяли скоєнню зло

чинів, і вжити заходів щодо їх усунення.

§3. Особливості тактики

проведення окремих слідчих дій

Огляд місця події. Особливості огляду місця події даної ка

тегорії справ обумовлені необхідністю огляду великої кількості

об’єктів, широтою земельних і водних ділянок забрудненої те

риторії, що підлягає огляду, незвичайними умовами, в яких у

ряді випадків проводиться огляд (на воді, під землею, під во

дою), неспівпадінням місця виявлення шкідливих наслідків і

місця викиду неочищених стічних вод (відходів промислового

виробництва – під час забруднення повітря) внаслідок дії при

родних умов (течія реки, дощ, напрям і сила вітру), токсичні

стю відходів виробництва, що викликали захворювання людей,

загибель риби, рослинності.

В деяких випадках забруднюючі речовини (особливо під час

викидів в атмосферу відходів виробництва, газів, пари) розпов

сюджуються на десятки кілометрів. Об’єктом огляду в цих ви

падках повинна бути вся площа забруднення, де можуть бути

виявлені безпосереднє джерело забруднення, сліди забруднен

ня та інші речові докази.

Завданнями огляду є: вияснення і фіксація загальної обста

новки та особливостей місця забруднення; виявлення, фікса

ція і вилучення слідів забруднення, тварин і риби, що загину

ли, зіпсованої сільскогосподарської продукції, документів,