Шеремет А.П. Криміналістика

Подождите немного. Документ загружается.

441

Розділ IV. Методика розслідування окремих видів злочинів

§1. Криміналістична характеристика

підпалів та злочинних порушень правил

протипожежної безпеки

Пожежі можна розділити на два підвиди таких злочинів:

пожежі, що виникають в результаті підпалів державного, колек

тивного чи особистого майна; та пожежі, що виникли внаслі

док злочинного порушення правил протипожежної безпеки в

ході виробничих процесів та в побуті. Відповідно і криміналь

на відповідальність за ці злочини може наступати за різними

статями кримінального законодавства України. Так, умисне

знищення або пошкодження майна шляхом підпалу карається

за ст. 194 КК; знищення або пошкодження лісових масивів,

зелених насаджень навколо населених пунктів вогнем караєть

ся за ст. 245 КК; терористичний акт, вчинений шляхом підпа

лу, підлягає відповідальності за ст. 258 КК; порушення правил

поводження з вибуховими, легкозаймистими та їдкими речо

винами або радіоактивними матеріалами – за ст. 267 КК; неза

конне перевезення на повітряному судні вибухових або легко

займистих речовин – за ст. 269 КК; порушення встановлених

законодавством вимог пожежної безпеки – за ст. 270 КК тощо.

Складовими елементами криміналістичної характеристики

даного виду злочинів є: способи вчинення злочину; способи

приховання; сукупність типових слідів; особа злочинця; особа

потерпілого.

Підпали можуть виникати: у разі створення умов, що спри

яють самозайманню; з використанням спеціальних пристроїв;

від легкозаймистих речовин; при порушенні правил протипо

жежної безпеки.

До порушення правил протипожежної безпеки можна

віднести: використання приладів, обладнання, установок, не

забезпечених протипожежним захистом; експлуатація отоплю

вальних, освітлювальних та інших приладів; порушення правил

зберігання, перевезення, виготовлення різних легкозаймистих

об’єктів і матеріалів; проведення робіт з відкритим вогнем.

А.П. Шеремет «Криміналістика»

442

Метою підпалів може бути:

 приховування раніше вчиненого злочину або іншої події

(убивства в житловому приміщенні, крадіжки тощо);

 створення обстановки, що сприяє вчиненню іншого злочину;

 помсти (на грунті сварки, ущемлення прав тощо) власнику

майна, іншим особам, діяльність яких пов’язана з об’єктом,

який підпалено;

 залякування потерпілих під час вимагання хабара;

 одержання страхової премії, нової квартири тощо.

За справами про підпали з’ясовуються такі обставини:

 час початку і закінчення пожежі, її масштаби, інтен

сивність горіння;

 ознаки об’єкта, стосовно якого вчинено підпал (характер,

призначення, місцезнаходження);

 що горіло всередені приміщення, які матеріали, речовини

сприяли розповсюдженню пожежі;

 скільки людей і хто саме знаходився у приміщенні в мо

мент пожежі, кого і яким чином удалось врятувати;

 характер, вид і розмір матеріальної шкоди, спричиненої

пожежею;

 в якому місці об’єкта, з допомогою яких засобів і яким

способом скоєно підпал;

 які конкретно і чиї дії призвели до пожежі;

 яка подія передувала пожежі (виконання певних робіт,

розпивання алкогольних напоїв тощо);

 інші обставини.

У справах про злочинні порушення протипожежних правил

обставинами, що підлягають з’ясуванню, є: які протипожежні

правила порушені, в яких діях це проявилось; причини пору

шення; причинний зв’язок між діями і виникненням пожежі;

винний; наслідки (завдання значної матеріальної шкоди); при

чини та умови, що сприяли виникненню пожежі.

Для з’ясування обстановки підпалу важливою є інформація

про характер поведінки прямих та опосередкованих учасників

події (перебування підозрюваного на місці підпалу, необереж

не поводження з вогнем або джерелами підвищеної небезпеки

443

Розділ IV. Методика розслідування окремих видів злочинів

тощо), а також про особливості і тяжкість наслідків, що насту

пили. З’ясування всього цього має суттєве значення для виз

начення місцезнаходження і наступного встановлення багать

ох важливих даних щодо обставин справи і особливо

з’ясування способу і механізму скоєння злочину і кола підоз

рюваних осіб. Вирішення цього завдання головним чином за

безпечують ретельний огляд місця події та уміле використання

різних спеціалістів.

§2. Початковий етап розслідування

Злочини, пов’язані з підпалами або злочинним порушенням

протипожежних правил, результатом яких були людські жерт

ви або спричинений значний матеріальний збиток, розсліду

ються слідчими органами.

Підставами для порушення кримінальної справи є матеріа

ли, які свідчать про те, що пожежа є наслідком підпалу чи по

рушення протипожежних правил, а також заяви громадян.

Пожежі, не пов’язані з зазначеними наслідками, розсліду

ються підрозділами державного пожежного нагляду, які є орга

нами дізнання, порушують справи даної категорії і проводять

їх розслідування.

На початковому етапі розслідування підпалів та злочинних

порушень протипожежних правил типовими слідчими ситуац

іями (Схема 24) є:

 одержані відомості щодо події злочину та особи, що його

скоїла;

 надійшла інформація про подію злочину, спосіб його скоє

ння, особа злочинця невідома;

 є дані про подію злочину, але спосіб його скоєння й осо

ба злочинця невідомі.

З метою затримання злочинця, виявлення речових доказів,

установлення документів, що відносяться до забезпечення про

типожежної безпеки, з’ясування причин та умов, що сприяли

виникненню пожежі, слідчий залежно від ситуації відбирає

найбільш оптимальні слідчі дії.

А.П. Шеремет «Криміналістика»

444

Допит підозрюваного

Допити матеріально

відповідальних осіб чи

працівніків охорони

Допити потерпілих Огляд місця події

Призначення судових

експертиз

Обшук за місцем

мешкання і роботи

підозрюваного

Допити інших свідків Допити свідків

Освідування

підозрюваного

У разі необхідності –

призначення ревізій

Виїмка документів

Причина пожежі, спосіб вчинення і

підозрюваний відомі

Типові ситуації і дії слідчого на початковому етапі розслідування пожежі

Причина пожежі і спосіб скоєння невідомі,

відомості про підозрюваного відсутні

Причина пожежі і спосіб вчинення відомі, але

нема відомостей про підозрюваного

Призначення ревізій Виїмка документів

Призначення судових

експертиз

Допити свідків Допити потерпілих

Допити матеріально відпові-

дальних осіб, та осіб, що відпо-

відають за охорону об’єкта

Допити інших свідків

Огляд місця події

Проведення

оперативно-розшукових

захо

ів

Схема 24. Типові ситуації і дії слідчого на початковому етапі розслідування

підпалів та злочинних порушень правил протипожежної безпеки

445

Розділ IV. Методика розслідування окремих видів злочинів

Початковими слідчими діями під час розслідування пожеж

є: огляд місця події; призначення пожежнотехнічної, судово

медичної, криміналістичної експертиз; обшук у підозрюваної

особи; її огляд; допити свідків.

Огляд місця події проводиться негайно. Під час огляду з’я

совуються обставини і безпосередні причини пожежі, її виник

нення, вогнище пожежі, шляхи розповсюдження вогню і на

стання наслідків. Це досягається детальним вивченням

обстановки на місці пожежі і матеріальних слідів, що зберегли

ся. Місце пожежі є важливим джерелом різних відомостей про

злочин та особу, що його скоїла.

Огляд починається, як правило, негайно після ліквідації

вогню. Однак ще до закінчення гасіння пожежі необхідно

здійснити загальний огляд навколишньої місцевості і вжити

заходів щодо збереження виявлених слідів та інших речових

доказів: організувати охорону слідів, застерегти від втрати ви

лучені із вогнища пожежі предмети тощо. Доцільно здійснити

фото чи кінозйомку окремих стадій пожежі.

Одночасно слідчий у присутності понятих фіксує в прото

колі огляду колір полум’я і диму, напрям і силу вітру, а також

шляхи та інтенсивність розповсюдження вогню.

Особливо ретельно проводиться огляд вогнища пожежі,

оскільки саме тут можуть бути знайдені сліди, що пояснюють

причину виникнення пожежі.

Під час виявлення трупа на місці пожежі він повинен бути

ретельно оглянутий за участю судовомедичного експерта.

Фіксується розташування трупа відносно виходів приміщення,

його поза, тілесні ушкодження, наявність на шкірі трупа діля

нок з опіками тощо. Останки обгорілого трупа повинні бути

вилучені з місця події і направлені на експертизу з метою виз

начення групової належності трупа (стать, вік тощо). Одяг тру

па також повинен підлягати детальному огляду. Фіксується

його стан, наявність пошкоджень, запах.

На місці події необхідно провести фотографування, кіно чи

відеозйомку, а також упізнання трупа. Останки трупа та інші

речові докази повинні бути ретельно упаковані. До протоколу

огляду додається схематичний план місця події.

А.П. Шеремет «Криміналістика»

446

Допит свідків і потерпілих. До початкових слідчих дій у

справах про пожежі відноситься допит свідків і потерпілих.

Проводиться він після огляду місця події. В ході допиту у

свідків і потерпілих з’ясовують такі обставини:

 дотримання правил експлуатації освітлювальних та опа

лювальних приладів, їх технічний стан, місце і час виник

нення пожежі, стан протипожежних пристроїв;

 які обставини можна вважати підставою для з’ясування

причин пожежі (виявлення пристосувань для пожежі,

наявність декількох вогнищ тощо);

 обставини, що вказують на особу винного в підпалі або

порушенні протипожежних правил (хто погрожував

підпалом, хто порушував протипожежні правила тощо).

Під час допиту свідків і потерпілих необхідно з’ясувати та

кож: чи були внесені зміни в обстановку на місці події, як відбу

валося гасіння пожежі; які речові докази і в якому саме місці

виявлені; чи не бачили свідки таких само предметів (наприк

лад, запалювальних засобів) у осіб, що мають доступ на об’єкт;

де і в якому стані були виявлені потерпілі, а також трупи лю

дей чи тварин; яке конкретно майно знищено вогнем; у якому

стані знаходяться на об’єкті первинні засоби гасіння пожежі, чи

не було створено умов для інтенсивного розповсюдження вог

ню і перепон для його ліквідації; чи не з’являлися сторонні

підозрювані особи в районі пошкодженого перед виникненням

пожежі; хто мав доступ до місця, де почалася пожежа; чи не

висловлював будьхто намірів скоїти підпал даного об’єкта, хто

міг бути зацікавлений у підпалі.

Призначення експертиз. Основними видами експертиз у

справах про пожежі є: пожежнотехнічна; судовохімічна; кри

міналістична; товарознавча. У разі наявності людських жертв

та у випадках втрат тварин призначаються відповідно судово

медична і судововетеринарна експертизи.

Серед згаданих експертиз найчастіше призначається пожеж

нотехнічна експертиза. За її допомогою з’ясовуються такі пи

тання: де знаходилося вогнище пожежі; в чому полягає техніч

на причина займання; які порушення правил протипожежної

447

Розділ IV. Методика розслідування окремих видів злочинів

безпеки мали місце на об’єкті і чи могли вони бути причиною

виникнення і розповсюдження пожежі; чи могли наявні на

об’єкті матеріали самозайнятися; який термін горіння тих чи

інших предметів; які порушення технологічного процесу, а та

кож зберігання і транспортування пожежонебезпечних матері

алів були допущені і чи могли вони бути причиною пожежі; в

якому технічному стані знаходилась електропроводка, опалю

вальна, освітлювальна, газова і вентиляційна системи, чи стали

наявні в них несправності причиною пожежі; які знаряддя і

способи застосовувались для вчинення підпалу.

Можливості судовохімічної експертизи використовуються

головним чином для вирішення питань: що являє собою речо

вина спаленого предмета, а також спаленого вогнища пожежі,

чи не містять виявлені на місці пожежі предмети, а також попіл

слідів пальномастильних матеріалів.

Криміналістична експертиза у справах про підпали призна

чається найчастіше з метою ідентифікації людини за слідами

рук, взуття, визначення індивідуальних особливостей підпалю

вача за залишеною ним дорожкою слідів ніг тощо.

Товарознавча експертиза визначає групову належність тка

нин та інших аналогічних предметів, що були використані в

якості знарядь підпалу.

Судовомедична експертиза може відповісти на такі типові

питання: чи наступила смерть особи внаслідок опіків чи інших

причин; чи піддавався дії вогню труп або жива людина; чим

викликані опіки; чи нема на трупі тілесних ушкоджень тощо.

Обшук також відноситься до початкових слідчих дій під час

розслідування пожеж. Він проводиться у підозрюваного своє

часно і ретельно. В ході обшуку слідчий може виявити знаряд

дя і засоби підпалу, взуття, в якому підозрюваний був на місці

події, одяг зі слідами пальномастильних матеріалів, рештки

тканин або частини предметів, виявлених на місці події. Перед

обшуком приміщення здійснюється обшук підозрюваного. На

виявлене в ході обшуку майно підозрюваного в підпалі необх

ідно накласти арешт з метою забезпечення відшкодування ма

теріальної шкоди. У разі наявності підстав підозрюваний може

А.П. Шеремет «Криміналістика»

448

бути освідуваний з метою виявлення на тілі слідів опіків чи

наявності пальномастильних речовин. Під час обшуку необхі

дно також звертати увагу і на переписку, щоденники, інші до

кументи, в яких можуть міститися відомості про підозрювано

го, про мотиви скоєння злочину.

§3. Наступний етап розслідування

Своєрідність джерел і часу надходження первинної інфор

мації про факт пожежі, характер наслідків, що настали, резуль

тати огляду місця пожежі та особливості інших фактичних да

них дозволяють виділити ряд типових слідчих ситуацій на

наступному етапі розслідування:

1. Кримінальна справа про підпал чи порушення правил про

типожежної безпеки порушена за даними огляду місця події та

іншої усної інформації, одержаної від органів пожежного нагля

ду, окремих громадян і службових осіб, що повідомили про факт

пожежі в день її виникнення. Пожежа завдала значної шкоди

об’єкту чи призвела до жертв серед людей. Огляд місця події

внаслідок затяжного гасіння пожежі був неповним, але дозволив

зібрати деякі відомості про можливе місце виникнення пожежі.

Первинна інформація в таких випадках не містить достатньо

надійних даних про можливі причини пожежі, її обставини й

особливо про винних у ній осіб. Це ускладнює розслідування ще

на його початку. Ситуація в цілому вимагає ретельного аналізу

та оцінки за участю відповідних спеціалістів.

2. Кримінальна справа про підпал або порушення правил

протипожежної безпеки порушена за матеріалами органів по

жежного нагляду (як органів дізнання), що містять вказівки на

ознаки відповідного злочину і деякі відомості стосовно його

обставин та вогнища пожежі. Матеріали надійшли через декіль

ка днів після пожежі. Спричинена пожежею шкода невелика, як

і в першій ситуації. Наявність матеріалів органів пожежного

нагляду в даній обстановці полегшує орієнтацію слідчого в

даній ситуації. Окремі складнощі можуть виникнути внаслідок

запізнілого початку розслідування.

449

Розділ IV. Методика розслідування окремих видів злочинів

В обох вказаних ситуаціях основними є слідчі версії про

причини пожежі, однією із яких практично завжди буває вер

сія про підпал. Від їх перевірки і з’ясування причин залежать

методи розкриття злочину, визначення напрямів розслідуван

ня, коло питань, що підлягають з’ясуванню, а також характер

можливих версій про винних в пожежі осіб.

Для з’ясування причин пожежі в плані розслідування по

винно бути передбачено збирання інформації про пожежно

технічну характеристику об’єкта і суті виробничої чи іншої

діяльності на ньому, виявлення вогнища і механізму пожежі.

Інше коло питань, передбачених планом розслідування,

пов’язане з завданнями встановлення осіб, що скоїли підпал чи

порушили правила протипожежної безпеки, форм провини,

мети і мотивів злочинної поведінки, причинного зв’язку, осо

бистісних даних злочинців, характеру і розміру спричиненої

пожежею шкоди та умов, що сприяли виникненню пожежі.

Для першої вказаної слідчої ситуації стосовно справ про

підпали найбільш характерний такий комплекс слідчих дій:

а) огляд місця пожежі; б) допит очевидців, потерпілих, матеріаль

но відповідальних осіб та осіб, що брали участь у гасінні пожежі;

в) ознайомлення з матеріалами державного пожежного нагляду;

г) розшук підозрюваного; д) обшук й освідування; е) допит підоз

рюваного; ж) пожежнотехнічна і судовомедична експертизи.

Для другої слідчої ситуації у справах про підпали характер

ний такий комплекс: а) ознайомлення з матеріалами державно

го пожежного нагляду; б) допит заявника; в) огляд місця по

жежі; г) допит очевидців, осіб, що приймали участь в гасінні

пожежі; д) пожежнотехнічна експертиза; е) розшук підозрю

ваного; є) обшук; ж) допит підозрюваного.

Під час розслідування справ про порушення правил проти

пожежної безпеки в таких само типових ситуаціях найчастіше

складається свій комплекс слідчих дій.

У першій слідчій ситуації: огляд місця пожежі, допит потер

пілих, очевидців, матеріально відповідальних осіб, учасників

гасіння пожежі; ознайомлення з матеріалами державного по

жежного нагляду; вилучення та огляд технічної документації.

А.П. Шеремет «Криміналістика»

450

У другій слідчій ситуації у випадках порушення правил

протипожежної безпеки найбільш типовими є: огляд місця по

жежі; допит потерпілого, очевидців, матеріально відповідальних

осіб, учасників гасіння пожежі; вилучення і вивчення протипо

жежних правил, наказів та іншої технічної документації з пи

тань протипожежних заходів; пожежнотехнічна експертиза.

§4. Особливості тактики проведення

окремих слідчих дій

Допит підозрюваного. На перших допитах підозрюваного

з’ясовуються, як правило, обставини, що опосередковано

підтверджують його участь у підпалі. Так, у випадку виявлен

ня у підозрюваного предметів, схожих з виявленими на місці

події та використаними для підпалу, доцільно розпочати його

допит саме зі з’ясування цього факту.

Важливо, щоб підозрюваний детально повідомів про обста

вини придбання даних предметів. Підозрюваний в таких випад

ках найчастіше посилається на те, що виявлені в його квартирі

предмети, які могли бути знаряддями підпалу, йому не нале

жать і він не знав про їх існування. Ефективним способом вик

риття такої позиції є застосування в допиті підозрюваного по

казань свідків – членів його родини і родичів, а також

протоколу огляду цих речових доказів, на яких нерідко вияв

ляються сліди пальців рук підозрюваного.

Якщо під час обшуку чи освідуванні підозрюваного на його

одязі, взутті чи на тілі виявлені плями з запахом пальномас

тильних матеріалів, сліди опіків або частинки грунту з місця

події, доцільно розпочати його допит зі з’ясування походжен

ня цих доказів. У таких випадках підозрюваний нерідко засто

совує хитрощі, пояснюючи появу виявлених у нього слідів

різними випадковими причинами.

Під час допиту підозрюваного стосовно причин та обставин

його появи на місці події можуть бути ефективно використані

показання свідків, що брали участь у гасінні пожежі, та резуль

тати огляду місця події. За ними часто можна робити висно