Шеремет А.П. Криміналістика

Подождите немного. Документ загружается.

431

Розділ IV. Методика розслідування окремих видів злочинів

портного засобу (сліди протектора шин, осколки скла фар

тощо). У такій ситуації слідчий поряд з версіями, що не відно

сяться до ДТП, може висунути також загальну версію про те,

що сталася дорожньотранспортна пригода, а потім було про

ведено інсценування іншого злочину. Окремими, стосовно

даної версії про причини смерті можуть бути висунуті припу

щення про місце злочину, характер, час, механізм події, а також

винних в його скоєнні.

На початку розслідування найчастіше проводяться такі

слідчі дії та оперативнорозшукові заходи:

 огляд місця події і транспорту;

 допит очевидців і потерпілих;

 затримання, освідування і допит підозрюваних;

 виїмка та огляд одягу потерпілого і документів, що харак

теризують технічний стан транспорту;

 призначення судовомедичної, судовоавтотехнічної екс

пертиз;

 розшук транспорту і водія, що скрився з місця події;

 установлення очевидців події;

 установлення часу і місця скоєння дорожньотранспорт

ної пригоди, її характеру, дорожньої обстановки;

 виявлення причетності до події інших транспортних за

собів, їх технічний стан;

 стан водіїв і потерпілих, пошкодження, що виникли;

 кому спричинена матеріальна шкода;

 виявляються матеріальні сліди злочину, вилучаються ре

чові докази.

Першочергові слідчі дії повинні проводитися не лише своє

часно, а й якісно. В ході планування слідчих дій важливо пра

вильно визначити послідовність їх проведення. У першу чергу

необхідно планувати провадження дій, що дозволяють швидко

одержати достовірні дані й попередити знищення чи зміну

обстановки місця події і речових доказів.

У першу чергу провадиться огляд місця події і транспорту,

а на підставі його результатів – інші слідчі дії і, в разі необхід

ності, оперативнорозшукові заходи. Послідовність проведення

А.П. Шеремет «Криміналістика»

432

інших слідчих дій визначається характером наявних даних і

ступенем невідкладних дій, що дозволяють одержати нові до

кази, перевірити та уточнити зібрані за справою матеріали.

Кожна слідча дія повинна забезпечити найкращі умови для

провадження наступної.

У випадку, коли водій зник разом з транспортом, слідчий

перш за все опитує очевидців, а в разі можливості – і потерпі

лого про ознаки транспорту, необхідні для організації його роз

шуку. У випадку відсутності очевидців вживаються заходи

щодо їх установлення. Затриманого водія необхідно негайно

опитати і направити на судовомедичне освідування для виз

начення наявності сп’яніння. Транспорт оглядається на місці

затримання, щоб виявити і зафіксувати наявні на ньому сліди.

У складних випадках, особливо якщо водій утік з місця події

або необхідно швидко провести багато однотипних слідчих дій

(наприклад, пред’явлення для упізнання трупів), або місце події

займає значну ділянку, доцільно створити слідчу групу. В її

склад включаються працівники ДАІ, інші оперативні працівни

ки (кримінального розшуку, експертнокриміналістичних

підрозділів тощо).

Оперативнорозшукові заходи щодо виявлення і затриман

ня водія, який зник, і його транспорту провадяться органами

ДАІ за участю інших підрозділів органів внутрішніх справ.

§3. Особливості тактики проведення

окремих слідчих дій

Огляд місця події є одним із важливих способів збирання

доказів за справами про дорожньотранспортні події. Під час

огляду місця події слідчий повинен зосередити увагу на вияв

лення даних, необхідних для установлення точного місця і меж

пригоди, характеру і механізму розвитку події та ролі кожного

із її учасників, а також на виявлення слідів транспортного за

собу, якщо його не виявилось на місці пригоди.

433

Розділ IV. Методика розслідування окремих видів злочинів

Огляд ділянки дороги, де виникла ДТП, проведений своє

часно, ретельно і кваліфіковано, ще на початку розслідування

дозволяє установити:

1) точні координати місця події і її межі;

2) час події;

3) обстановку на місці події;

4) сліди, за якими можна робити висновок про швидкість

руху транспорту і темп руху пішохода;

5) характерні ознаки відсутнього транспортного засобу, а

іноді й ознаки його технічної несправності;

6) стан дорожнього покриття, наявність дорожньої розміт

ки, розміщення дорожніх знаків, світлофорів та інші дані,

що відносяться до ДТП.

Огляд ділянки місцевості чи дороги, що знаходяться біля

місця ДТП, провадиться, як правило, у тих випадках, коли є

підстави думати, що на ній можуть бути виявлені додаткові

сліди, що відносяться до події.

Огляд транспортного засобу дозволяє установити: тип і вид

транспортного засобу та його відмінні ознаки; належність

транспортного засобу підприємствам, організаціям чи устано

вам; його зовнішній стан, а також наявність і характер ванта

жу; ознаки участі транспорту в ДТП; стан елементів керуван

ня на момент огляду; сліди пальців рук (на рульовому колесі,

ричагу переключення швидкостей тощо), придатні для іденти

фікації водія, що керував транспортним засобом в момент ДТП.

Огляд трупа на місці події дозволяє одержати дані для вир

ішення питань: про механізм пригоди і її наслідки, про розта

шування трупа, взаєморозташування його відносно інших еле

ментів місця події; про наявність, характер, розташування

ушкоджень на тілі та одязі трупа.

Затримання та освідування водія. Водії затримуються у

випадках грубого порушення правил руху та експлуатації

транспорту, наприклад, під час керування транспортом у нетве

резому стані, намагання знищити сліди злочину чи схилити

очевидців дати неправдиві показання.

А.П. Шеремет «Криміналістика»

434

Затриманих освідують для установлення їх стану, оскільки

оп’яніння, стомленість, захворювання сприяють виникненню

пригоди, а іноді і є її причиною. Це необхідно не лише для оц

інки поведінки водіїв, а й для індивідуалізації покарання.

Допит водія. Допитуючи водія, слідчий повинен встановити

його версію щодо обставин події, що розслідується, а також чи

був справний керований ним транспортний засіб. Важливою

обставиною, яка підлягає перевірці, є питання про швидкість

руху, розміщення транспортних засобів на проїзній частині до

роги, які заходи вживались водієм для недопущення події, коли,

в який момент водій виявив перепону, які на даний час були

метеорологічні умови, яким був стан дорожнього покриття, в зоні

дії яких знаків дорожнього руху їхав водій, який сигнал був на

світлофорі, які заходи були вжиті для надання допомоги потер

пілим, які дії він вчинив на місці безпосередньо після пригоди,

хто крім нього знаходився в транспортному засобі.

Допит потерпілих з урахуванням їх фізичного і психічного

стану бажано проводити невідкладно, оскільки окремі деталі

події можуть зникнути із пам’яті чи трансформуватися під

впливом зацікавлених осіб (водія, родичів). Разом з тим необ

хідно врахувати, що іноді потерпілі умисно перекручують деякі

дані про подію. Бувають випадки, коли потерпілий добросовіс

но помиляється і дає показання, що не відповідають дійсності.

Допит свідків. ДТП частіше виникає на очах у навколишніх.

Ними можуть бути пасажири і водії транспортних засобів, що

не брали участі в події, пішоходи, працівники міліції, співробі

тники медичних закладів. Із числа свідків важливо виділити

свідківочевидців, що безпосередньо спостерігали за розвитком

події. Слідчий повинен розуміти, що свідкиочевидці не підго

товлені до сприйняття події, воно для них є несподіваним. Тому

свідокочевидець рідко може відтворити всю картину пригоди,

частіше він може відтворити лише окремі моменти. В даному

випадку важливо виявити всіх свідківочевидців, сума їх пока

зань дозволить найбільш повно відтворити картину розвитку

ДТП і ролі її учасників.

435

Розділ IV. Методика розслідування окремих видів злочинів

У разі смерті потерпілого під час транспортування або у

лікарні як свідки допитуються медичні працівники, які можуть

повідомити, що їм говорив постраждалий про обставини події.

Інформація, що має відношення до злочинного порушення

правил безпеки дорожнього руху, може бути одержана у ході

допиту працівників транспортних підприємств, яким належить

транспорт, родичів потерпілого та інших осіб.

Розшук транспортного засобу і водія здійснюється на підставі

даних, одержаних під час огляду місця події, допитаних потерп

ілих та очевидців. Якщо, наприклад, на місці події є сліди транс

порту, а пригода сталася недавно, організується переслідування

за «гарячими слідами». Виходячи з обстановки події, проводяться

й інші оперативнорозшукові заходи, зокрема: повідомляється

про ознаки транспорту і водія, що скрився, підрозділам ДАІ та

іншим підрозділам органів внутрішніх справ, здійснюється пере

вірка транспорту в автогосподарствах. У разі відсутності оче

видців пригоди для їх установлення проводиться опитування

мешканців, що проживають біля місця події, водіїв і пасажирів

маршрутного транспорту загального користування та інших осіб,

що могли перебувати близько біля місця події.

Необхідність в розшуку водія виникає у двох випадках:

коли водій скрився, залишивши автомобіль на місці події; у разі

відсутності на місці події водія і транспорту. В першому випад

ку, за даними ДАІ, встановлюється власник транспорту, що

дозволить виявити водія.

У разі відсутності транспорту і водія на місці пригоди не

обхідно негайно доручити оперативним співробітникам органів

внутрішніх справ розпочати їх розшук, оглянути шлях до і

після події, оскільки там нерідко знаходять важливі дані щодо

транспорту, який зник.

Транспорт в автогосподарствах може перевірятися весь або

вибірково. Для вияснення маршрутів перевіряються дорожні

листи. Виявлені транспортні засоби, маршрут яких пересікав

місце події, уважно оглядаються з урахуванням того, що водій

міг усунути одержані пошкодження. У разі необхідності пере

віряються також автомобілі, що належать громадянам.

А.П. Шеремет «Криміналістика»

436

Пред’явлення для упізнання. Найчастіше виникає не

обхідність у пред’явленні для упізнання виявлених на місці

події трупів, а також предметів, що належать водіям чи пасажи

рам (головні убори, сумки тощо). Упізнання водіїв можливе

лише в тих випадках, коли особи, що впізнають, бачили їх під

час руху транспорту з невеликою швидкістю або під час надан

ня допомоги водіями потерпілим. Водіїв пред’являють з дотри

манням вимог кримінальнопроцесуального законодавства в

тому одязі, в якому вони були за кермом у день події.

Транспортні засоби пред’являються для упізнання у тих

випадках, коли потерпілі чи свідки називають конкретні інди

відуальні ознаки, за якими можуть їх впізнати.

Упізнання необхідно проводити в обстановці, що відпові

дає умовам сприймання об’єктів під час події. Пред’явлення для

упізнання транспорту вимагає від слідчого попередньої підго

товки: детального вияснення у свідка чи потерпілого умов спо

стереження за транспортом, відбору відповідних транспортних

засобів, чіткої організації упізнання і створення безпечних умов

його проведення.

Провадження виїмки. За справами про дорожньотранс

портні пригоди провадиться виїмка одягу потерпілих, окремих

деталей і механізмів транспорту, документів, що дають право на

керування транспортом або характеризують його технічний

стан тощо. Підстави для виїмки можуть бути одержані під час

огляду місця події, транспорту і на допитах.

У разі наїзду на пішоходів, велосипедистів, випадінні паса

жирів із транспорту необхідна виїмка одягу і взуття потерпілих,

що перебувають у лікарні або в родичів.

Відтворення обстановки та обставин дорожньо'транспорт'

ної події проводиться з метою визначення можливості:

 спостереження і сприйняття будьякого факта чи явища

(для водія – можливість спостерігати з кабіни обстанов

ку на дорозі; для пішохода – бачити або чути шум авто

мобіля; для очевидця – бачити наїзд тощо);

 вчинення певної дії (гальмування автомобіля для недопу

щення зіткнення);

437

Розділ IV. Методика розслідування окремих видів злочинів

 можливості будьякого явища (вихід з ладу гальмівної

системи; засліплення водія світлом фар зустрічного транс

порту тощо);

 встановлення окремих обставин механізму події (утво

рення деяких слідів у момент зіткнення транспортних

засобів тощо).

Під час провадження відтворення обстановки та обставин

події необхідно дотримуватись техніки безпеки і Правил дорож

нього руху.

Призначення судово'медичної експертизи. Під час розсліду

вання ДТП метою даної експертизи є:

 вияснення характеру і ступеня тяжкості тілесних ушкод

жень потерпілих, давності їх спричинення, часу і причин

настання смерті;

 встановлення механізму утворення ушкоджень;

 з’ясування положення потерпілого в момент пригоди;

 вивчення стану і фізичних вад (водія і потерпілого), що

впливали на виникнення пригоди, тощо.

Разом з постановою про призначення експертизи і речови

ми доказами, що підлягають дослідженню, експерту надсилають

ся протокол огляду ДТП, протоколи огляду транспорту, допи

ту водія, очевидців, потерпілого, історія хвороби потерпілого.

Призначення судово'автотехнічної експертизи. До компе

тенції даного виду експертизи відноситься дослідження:

 технічного стану транспортних засобів (причина і час

виникнення технічних несправностей, можливості їх ви

явлення до настання пригоди тощо);

 механізму дорожньотранспортної події або її окремих

елементів (швидкість і напрям руху, довжина гальмівно

го шляху транспорту тощо);

 дій учасників ДТП (технічна можливість у водія в певний

момент попередити пригоду тощо);

 обстановки на місці ДТП (умови бачення дороги з кабі

ни транспорту тощо);

 технічних можливостей недопущення пригоди за вихід

ними даними слідчого, одержаними експертом.

А.П. Шеремет «Криміналістика»

438

Об’єктами дослідження експертаавтотехніка є автотранс

порт, міський електротранспорт, інші механізми, що брали

участь у дорожньотранспортній події, їх агрегати, деталі та сліди

на них; місце дорожньотранспортної події; матеріали справи і

речові докази.

Разом з постановою про призначення автотехнічної експер

тизи направляються протоколи огляду місця події і транспорт

них засобів, протоколи допиту водіїв та очевидців, відтворен

ня обстановки та обставин події, інші матеріали.

Призначення трасологічної експертизи. Дана експертиза

відноситься до криміналістичних. За її допомогою за слідами

встановлюються об’єкти, відображенням яких вони є, а також

розташування транспорту на дорозі перед пригодою і в момент

скоєння ДТП, напрям руху, механізм слідоутворення тощо.

Об’єктами дослідження є різні предмети зі слідами транспор

ту: сліди протекторів шин чи зліпки і масштабні фотознімки,

окремі деталі транспорту, сліди на транспорті, осколки скла тощо.

В залежності від обставин справи можуть призначатися й

інші експертизи: судовохімічна і біологічна, комплексна медич

нокримінологічна і медичноавтотехнічна тощо.

Контрольні запитання

1. Які дорожньотранспортні пригоди є найбільш поширеними?

2. У чому сутність криміналістичної характеристики злочин

них порушень правил безпеки дорожнього руху?

3. Які типові причини й умови, що впливають на виникнен

ня ДТП?

4. Які типові слідчі ситуації і версії виникають у справах про

дорожньотранспортні пригоди?

5. Які слідчі дії виконуються на початковому етапі розсліду

вання ДТП?

6. Які особливості тактики огляду місця дорожньотранс

портної події?

7. Які особливості тактики допиту водія, потерпілих і

свідків?

439

Розділ IV. Методика розслідування окремих видів злочинів

8. Які особливості тактики розшуку транспортного засо

бу і водія?

9. У чому полягає суть тактики провадження виїмки та

пред’явлення для упізнання?

10. З якою метою проводиться відтворення обстановки й

обставин дорожньотранспортної події?

11. Які експертизи можуть призначатися під час розсліду

вання ДТП?

Теми рефератів і курсових робіт

1. Роль і значення криміналістичної характеристики в ході

розслідування злочинних порушень правил безпеки до

рожнього руху.

2. Етапи розслідування злочинних порушень правил безпе

ки дорожнього руху.

3. Особливості тактики провадження окремих слідчих дій в

ході розслідування злочинних порушень правил безпеки

дорожнього руху.

Література

1. Кримінальний кодекс України. – К., 2001. – С. 182–192.

2. Криминалистика. Учебник / Под ред. Н.П. Яблокова. –

М., 1997. – С. 639–652.

3. Советская криминалистика. Методика расследования от

дельных видов преступлений / Под ред. В.К. Лисиченко. –

К., 1988. – С. 326–356.

4. Криміналістика. Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. – К.,

2001. – С. 606–636.

440

Тема 32.

Розслідування підпалів та

злочинних порушень правил

протипожежної безпеки

 Криміналістична характеристика підпалів

та злочинних порушень правил

протипожежної безпеки

 Початковий етап розслідування

 Наступний етап розслідування

 Особливості тактики проведення

окремих слідчих дій