Шеремет А.П. Криміналістика
Подождите немного. Документ загружается.
391
Розділ IV. Методика розслідування окремих видів злочинів
слідчі дії з вказівкою конкретної мети їх проведення –
враховуються й оперативнорозшукові заходи (обшук на
квартирі підозрюваного з метою його розшуку);
слідчі дії, під час провадження яких необхідно сприяння
працівників карного розшуку (затримання, обшук);
слідчі дії, провадження яких доручається органу дізнання.
У ході виконання спланованих дій слідчий аналізує їх ре
зультати і в разі необхідності з урахуванням ситуації, що скла
дається, вносить уточнення в план розслідування.
§3. Наступний етап розслідування
Даний етап розслідування крадіжок спрямований на подаль
ше розширення доказової бази, уточнення обстановки і встанов
лення мотивів скоєння злочину, вивченню причин та умов, які
йому сприяли. В кожному окремому випадку розслідування кра
діжки особливості даного етапу залежать від результатів слідчих
дій, оперативнорозшукових заходів, виконаних на початковому
етапі, та конкретній слідчої ситуації, що склалася на цей час.
Такими ситуаціями можуть бути наступні:
1. Подія злочину не мала місця (предмет крадіжки виявле
но потерпілим в іншому місці).
2. Факт крадіжки й особа, що її скоїла, установлені, злочи
нець визнає себе винним у повному обсязі пред’явленного об
винувачення, його показання не суперечать зібраним по справі
доказам, викрадене майно виявлено. В даній ситуації слідчий
приймає рішення про достатність зібраних доказів для завер
шення попереднього слідства.
3. У діях підозрюваного відсутній склад злочину (особа за
володіла належним їй майном). В обох випадках виноситься
постанова щодо припинення кримінальної справи, відміняється
постанова про застосовані раніше заходи присікання і накладен
ня арешту на майно, вирішується питання про речові докази.
4. Факт крадіжки встановлено, зібрані докази про винність
особи, яка її вчинила, однак обвинувачений визнає свою вину
частково (визнає, що вкрав лише майно, яке виявлено у нього
А.П. Шеремет «Криміналістика»
392
під час обшуку, заперечує окремі епізоди злочинної діяльності,
збут викраденого тощо). У даній ситуації слідчий на підставі
аналізу показань обвинуваченого висуває версії по кожному
пункту як зізнання, так і заперечення пред’явленого обвинува
чення. З метою їх перевірки він продовжує реалізацію опера
тивнорозшукових заходів, розроблених на початковому етапі
розслідування, а також планує перевірку нових версій, опиту
вання свідків, проведення очних ставок тощо.
5. Факт крадіжки встановлено, зібрані докази щодо вини
обвинуваченого в її скоєнні, але він пред’явленого обвинувачен
ня не визнає, посилаючись на алібі (називає місце перебування
в момент крадіжки та осіб, які можуть це підтвердити), викраде
не майно не виявлено. Типовими версіями у даній ситуації мо
жуть бути: обвинувачений в указаному місці знаходився в інший
час; особи, що підтверджують алібі, є спільниками злочину, ро
дичами чи друзями. Розробляются також версії про місце зна
ходження викраденого майна, продовжується реалізація опера
тивнорозшукових заходів, здійснюються додаткові обшуки за
місцем мешкання обвинуваченого, проводиться пред’явлення
для упізнання обвинуваченого і належних йому предметів, при
значається експертиза, проводиться допит свідків.
Успішне розслідування крадіжок, особливо квартирних,
визначається умінням слідчого і працівників карного розшуку
використати допомогу громадськості. Тому під час складання
плану розслідування необхідно також врахувати можливості
залучення громадськості в ході провадження слідчих дій, а та
кож з метою профілактики крадіжок.
§4. Особливості тактики
проведення окремих слідчих дій
Огляд місця події за справами про крадіжки проводиться, як
правило, до порушення кримінальної справи. Метою є вивчен
ня обстановки місця події, виявлення і фіксації слідів злочину.
Результати огляду можуть бути підставою порушення кримі
нальної справи, побудови слідчих версій та планування їх пе
393
Розділ IV. Методика розслідування окремих видів злочинів
ревірки. До виїзду на місце події необхідно вжити заходів щодо
охорони обстановки місця і слідів злочину, затримання злочин
ця «за гарячим слідами» (переслідування, недопущення збуту
викраденого, знищення знарядь і слідів злочину), забезпечен
ня явки осіб, що виявили крадіжку, запрошення спеціалістів
(криміналіста, кінолога тощо), приготування засобів кримінал
істичної техніки, необхідної для фіксації результатів огляду,
виявлення, фіксації і вилучення слідів злочину.
Після прибуття на місце крадіжки необхідно точно визначи
ти обстановку: встановити, які зміни відбулися після виявлення
крадіжки, чи присутні заявник, потерпілий, свідок. Організація
робочого етапу огляду залежить від відомостей, одержаних в ході
попереднього опитування особи, яка виявила крадіжку, потерп
ілого, свідків. Вивчивши обстановку, слідчий інструктує понятих,
організує роботу кінолога, експертакриміналіста, працівника
кримінального розшуку та інших учасників огляду.
Ретельно оглядаються місця проникнення злочинця до май
на. Встановлюються вони в ході огляду стану дверей, вікон, бал
конів, замикаючих пристоїв. Найчастіше злочинці відкривають
замки підробленими ключами, перепилюють дужки навісних
замків. Двері відкривають, віджимаючи їх сокирою, ломом, викрут
кою, стамескою, долотом, іншими металевими предметами. Під час
огляду пошкоджених перепон можуть бути виявлені відбитки
пальців рук на дверях, замках, вікнах. Сліди знарядь злому також
можуть знаходитись на перерахованих предметах. У протоколі
огляду місця крадіжки фіксуються місце розташування, форма і
розмір виявлених слідів, залишених знаряддями та інструмента
ми, сліди рук, взуття, волокон тканини, нашарувань сторонніх
речовин, деталей замикаючих пристроїв та знарядь злому.
Огляд місця кишенькової крадіжки проводиться в тому ви
падку, якщо потерпілий може точно його вказати. Основна
мета – виявити викинуті злочинцем деякі предмети крадіж
ки (документи, гаманець).
Під час огляду місця крадіжки необхідно звертати увагу на
обставини, які вказують на можливе її інсценування: відсутність
слідів там, де за обставинами справи вони повинні бути (сліди
А.П. Шеремет «Криміналістика»
394
застосування знарядь злому, сліди ніг на грунті під вікном бу
динку тощо).
Допит потерпілого дає можливість одержати відомості про
предмет крадіжки (що викрадено, на яку суму тощо), місце зна
ходження викрадених предметів, осіб, які знали про місце їх
знаходження, про підозру стосовно особи, яка могла скоїти
крадіжку. В протоколі допиту потерпілого особливо детально
описуються викрадені предмети не лише цінні, але й малоцінні,
відомості, які використовуються під час розшуку злочинця,
впізнання предметів крадіжки.
Допит свідків проводиться з метою встановлення прикмет
зовнішності злочинця, характерних ознак його одягу, дій, спря
мованих на заволодіння чужим майном. В ході допиту осіб, які
затримали злочинця на місці події, встановлюються обставини,
за яких вони його помітили, які дії вжиті ними для затриман
ня, як поводив себе затриманий.
Особистий обшук підозрюваного проводиться після його
затримання. Під час проведення цієї дії необхідно проявити
пильність щодо поведінки затриманого. Важливо слідкувати,
щоб він не знищив будьякі предмети, які свідчать про при
четність його до скоєної крадіжки. З цією метою огляду підля
гають місце затримання і проведення особистого обшуку.
Освідування підозрюваного проводиться з метою встановлення
на його тілі слідів (саден, гематом, нашарувань барвників, пально
мастильних матеріалів тощо), а також особливих прикмет, відомості
про які одержані в ході огляду місця події, допитів потерпілих, свідків.
Результати освідування фісуються в протоколі, нашарування сто
ронніх речовин вилучаються і пакуються в окремі пакети як речові
докази, які в подальшому можуть бути направлені на експертизу.
Допит підозрюваного (обвинуваченого) проводиться після
затримання, особистого обшуку та освідування в порядку, пе
редбаченому ст.ст. 107 і 145 КПК України. Допит підозрюва
ного сприяє одержанню від нього правдивих показань, а опера
тивна їх перевірка забезпечує швидкий розшук викраденого і
вияснення обставин скоєння крадіжки. З урахуванням цього
підозрюваного необхідно допитувати на місці його затримання.
В ході допиту важливо повніше деталізувати показання як підоз
395
Розділ IV. Методика розслідування окремих видів злочинів
рюваного, так і обвинуваченого, але не можна ставити їм питан
ня, формулювання яких містить однозначні чи бажані відповіді.
Якщо допитуваний веде себе пасивно під час допиту чи відмов
ляється давати показання, доцільно повідомити йому окремі
факти і запропонувати дати по них пояснення. Об’єктивність
показань підозрюваного (обвинуваченого) підтверджується ре
зультатами пред’явлення для упізнання (осіб, речей, знарядь зло
чину), слідчого експерименту, перевірки показань на місці.
Контрольні запитання
1. У чому полягає сутність криміналістичної характеристи
ки крадіжок?
2. Які обставини підлягають встановленню під час розсліду
вання крадіжок?
3. Які слідчі ситуації і версії підлягають розгляду на почат
ковому етапі розслідування крадіжок?
4. Які особливості розслідування крадіжок на наступному етапі?
5. У чому полягають особливості тактики проведення окре
мих слідчих дій в ході розслідування крадіжок?
Теми рефератів і курсових робіт
1. Роль і значення криміналістичної характеристики краді
жок в розкритті і розслідуванні даного виду злочинів.
2. Особливості початкового і наступного етапів розслідуван
ня крадіжок.
3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій в
ході розслідування крадіжок.
Література
1. Кримінальний кодекс України. – К., 2001. – С. 118.
2. Кримінальнопроцесуальний кодекс України. – К., 1994. –
С. 49, 62.
3. Советская криминалистика. Методика расследования от
дельных видов преступлений / Под ред. В.К. Лисиченко. –
К., 1988. – С. 203–224.
4. Криміналістика. Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. – К.,
2001. – С. 526–550.
396
Тема 29.
Розслідування грабежів і розбоїв
Криміналістична характеристика
грабежів і розбоїв
Початковий етап розслідування
Наступний етап розслідування
Особливості тактики проведення
окремих слідчих дій
397
Розділ IV. Методика розслідування окремих видів злочинів
§1. Криміналістична характеристика
грабежів і розбоїв
Грабежі і розбої є тяжкими корисливими злочинами, спрямо
ваними на заволодіння чужим майном. Грабіж – це відкрите вик
радення чужого майна, вчинене без застосування насильства чи
поєдане з насильством, але не небезпечним для життя і здоров’я
потерпілого (ст. 186 КК України). Розбій – це напад з метою за
володіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпеч
ним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, або з по
грозою застосування такого насильства (ст. 187 КК України).
Методики розслідування цих злочинів у своїй основі суттєво не
відрізняються. У більшості випадків грабежі і розбої як корисливі
злочини скоюються з метою заволодіння особистим майном гро
мадян. Однак зустрічаються випадки вчинення цих злочинів і з
метою заволодіння державним чи громадським майном. Дії зло
чинців носять насильницький характер, який оцінюється за спо
собом скоєння і наслідками. Дані про спосіб скоєння грабежів і
розбоїв є одним із основних елементів криміналістичної харак
теристики цих злочинів. Його складають дії злочинця під час на
паду на потерпілого і заволодіння майном. Ці дії можуть бути
різноманітними і характеризуються великою суспільною небез
печністю, цинізмом, зухвалим і нахабним характером.
Пограбування скоюються іноді і в громадських місцях. Під
час групових нападів грабіжники завчасно розподіляють ролі,
діють раптово і швидко. Потерпілі не завжди встигають розди
витись і запам’ятати прикмети їх зовнішності.
Скоєння розбоїв на власників квартир, дач, а також касирів,
інкасаторів, як правило, скоюються групою і ретельно готують
ся. В цих випадках злочинці часто добувають автотранспорт,
зброю, необхідні інструменти, завчасно купують авіа чи заліз
ничні квитки для виїзду після скоєння нападу в інший район,
вживають заходів до маскування зовнішності.
Одним із елементів криміналістичної характеристики гра
бежів і розбоїв є дані про обстановку місця скоєння нападу та
залишені сліди. Ці злочини найчастіше скоюються у містах і
А.П. Шеремет «Криміналістика»
398
селищах у вечірній час, на малолюдних вулицях, у скверах, лісо
паркових зонах відпочинку, біля кафе, кінотеатрів тощо. На
відкритій місцевості злочинці найчастіше діють групами, зав
часно вичікуючи жертву на малоосвітлених вулицях, майданах,
лісових дорогах, стежках тощо.
На відміну від деяких інших злочинів грабежі і розбої ма
ють одномоментний характер, тому успіх розслідування в ос
новному залежить від того, чи зумів слідчий повною мірою
використати інформацію, яку він одержав на першій стадії роз
слідування, від його вміння працювати з матеріальними дже
релами, доказами. Тому в ході розслідування вказаних злочинів
слідчий повинен встановити:
де і коли вчинено грабіж чи розбій, хто в ньому брав
участь, чи були очевидці, в чому проявлялося насильство;
хто виявився потерпілим, чи спричинені йому тілесні
пошкодження, ступінь їх тяжкості, стан здоров’я;
час і місце скоєння злочину;
що викрадено, його вартість, кому належить;
де знаходиться викрадене;
ким скоєно грабіж чи розбій, прикмети злочинця
(зовнішні ознаки, одяг);
які причини й умови сприяли вчиненню злочину.
§2. Початковий етап розслідування
Кримінальна справа за фактом скоєння грабежу чи розбою
порушується найчастіше за заявою потерпілого, свідка, а також
на підставі затримання підозрюваного з пограбованим майном.
Для прийняття рішення щодо порушення кримінальної спра
ви необхідно вияснити: чи дійсно мав місце напад на потерпі
лого з насильством чи погрозою застосування насильства з
метою заволодіння майном чи грошима; заволоділи ним чи
лише намагалися заволодіти злочинці.
Титповими слідчими версіями є:
1) напад мав місце, скоєний за обставин, про які повідомив
потерпілий;
399
Розділ IV. Методика розслідування окремих видів злочинів
2) напад мав місце, однак потерпілий розповідає про нього
неправильно;
3) нападу не було – це інсценування з метою приховування
розтрати, втрати важливих документів, зброї, привласнення
чужого майна. Під час інсценування потерпілі іноді спричи
няють собі тілесні ушкодження. Версія про інсценування
нападу заслуговує на увагу особливо у випадках, коли зая
ва про грабіж чи розбій від потерпілого надійшла через дея
кий час. Необхідно також перевірити наявність причинно
го зв’язку між діями особи та шкідливими наслідками.
Якщо відомі лише обставини події і шкідливі наслідки, версії
будуються стосовно осіб, що скоїли напад. Потерпілий завжди
володіє певними відомостями про злочинців. Однак він не зав
жди точно запам’ятовує навіть загальні ознаки злочинця (зріст,
одяг тощо).
Якщо перед нападом мало місце спілкування потерпілого з
злочинцем чи його спільниками, одержання відомостей про
його особу не викликає труднощів. Необхідно на їх підставі
розробити версії про місцезнаходження злочинця (з метою зат
римання), а також про можливі викрадені цінності.
Планування розслідування грабежів і розбоїв здійснюється з
урахуванням висунутих версій про обставини, що підлягають
встановленню. В плані відображаються слідчі дії, виконавці і
строки, а також оперативнорозшукові заходи щодо встановлен
ня і розшуку злочинця, співучасників та викраденого майна.
Першочергові слідчі дії в поєднанні з оперативнорозшуко
вими заходами в кожному окремому випадку визначаються
слідчим в залежності від ситуації, яка складається на даний
момент (Схема 22). Якщо, наприклад, злочинець був затрима
ний з викраденим майном безпосередньо на місці скоєння зло
чину, необхідно негайно вияснити, що сталося, хто є потерпі
лим, провести особистий обшук затриманого з метою
виявлення викрадених речей і знарядь скоєння злочину. Од
ночасно здійснюється огляд місця події з метою виявлення
слідів і можливих інших речових доказів. Якщо кримінальна
А.П. Шеремет «Криміналістика»
400
справа була порушена за заявою потерпілого і злочинець ще не
відомий, слідчий повинен детально допитати його про обста
вини події, особу злочинця, можливих спільників та оче
видців, викрадені речі, провести освідування потерпілого з
метою виявлення слідів злочину. З урахуванням одержаних
даних необхідно провести огляд місця події, організувати
проведення оперативнорозшукових заходів щодо виявлен
ня учасників злочину і їх затримання, а також встановлення
можливих очевидців.
Установивши особу, що підозрюється в скоєнні грабежу чи
розбою, необхідно: організувати нагляд за його поведінкою з
метою виявлення викраденого і затримання з викраденим май
ном; затримати і після об’явлення протоколу затримання в
підозрі про скоєння даного злочину допитати, а також пред’яви
ти з дотриманням вимог ст. 174 КПК України потерпілому для
впізнання. В залежності від результатів цих слідчих дій висува
ються слідчі версії щодо перевірки показань підозрюваного і по
терпілого і складається план подальшого розслідування.
Під час складання плану розслідування, поряд з версіями про
обставини скоєння грабежу чи розбою, часу і місця, де вони за
показаннями потерпілого, відбувалися, в ньому повинні бути де
талізовані версії про кожного учасника даного злочину, можливі
місця їх перебування, викрадені предмети, місця їх знаходження.
Якщо не в повному обсязі встановлені обставини скоєння
грабежу чи розбою, не виявлено особи, причетної до цього зло
чину, завдання початкового етапу розслідування залишаються
невирішеними. Слідчий повинен проаналізувати результати
проведених слідчих дій та оперативнорозшукових заходів,
висунути додаткові версії щодо недостатньо досліджених обста
вин, уточнити раніше складений план і продовжити пошукові
дії, спрямовані на його виконання.