Шеремет А.П. Криміналістика

Подождите немного. Документ загружается.

381

Розділ IV. Методика розслідування окремих видів злочинів

Література

1. Кримінальний кодекс України. – К., 2001. – С. 99–101.

2. Кримінальнопроцесуальний кодекс України. – К.,

1994. – С. 14, 52, 73–75.

3. Советская криминалистика. Методика расследования

отдельных видов преступлений / Под ред. В.К. Лиси

ченко. – К., 1988. – С. 131–156.

4. Криминалистика. Учебник / Под ред. Н.П. Яблокова. –

М., 1997. – С. 546–562.

5. Криміналістика. Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. – К.,

2001. – С. 419–444.

382

Тема 28.

Розслідування крадіжок

 Криміналістична характеристика крадіжок

 Початковий етап розслідування

 Наступний етап розслідування

 Особливості тактики проведення

окремих слідчих дій

383

Розділ IV. Методика розслідування окремих видів злочинів

§1. Криміналістична характеристика крадіжок

Кримінальний закон розрізняє крадіжку як таємне викра

дення чужого майна (ст. 185 КК України). Під час розслідуван

ня крадіжок підлягають встановленню наступні обставини:

 чи мав місце факт крадіжки;

 час, місце і спосіб вчиненя крадіжки;

 чи використовувались злочинцем технічні засоби і які саме;

 у кого вчинено крадіжку і кому належить викрадене майно;

 які речі викрадено, їх прикмети;

 розмір спричиненої шкоди;

 де знаходиться викрадене майно;

 хто скоїв крадіжку, кількість злочинців, роль кожного із

них під час вчинення злочину, чи була між ними попе

редня змова, чи не вчинені злочинцем інші крадіжки;

 які обставини сприяли скоєнню крадіжки.

Обтяжуючими вину обставинами під час скоєння крадіжки

є: спричинення значної шкоди потерпілому; скоєння крадіжки

з попередньою змовою групи осіб; скоєння крадіжки повтор

но; скоєння цього злочину з проникненням у житло.

Крадіжка включає значне коло злочинів, які відрізняються

предметом посягання, способом вчинення і приховування,

місцем реалізації злочинного задуму. Виходячи з цього, можна

поділити крадіжки:

 з приміщень – магазинів, кіосків, складів, санаторіїв, гур

тожитків, готелів, квартир, будинків, дач тощо;

 особистих речей громадян у потягах, на вокзалах тощо;

 матеріальних цінностей з цехів промислових підприємств,

підприємств агропромислового комплексу, комунально

го господарства і будівельних майданчиків, а також ван

тажів на залізничому, річковому, морському і повітряно

му транспорті;

 кишенькові (у громадському транспорті, на базарах);

 транспортних засобів (автомобілів, мотоциклів, мопедів

тощо).

А.П. Шеремет «Криміналістика»

384

Конкретна подія крадіжки характеризується притаманною

їй індивідуальною сукупністю ознак. Однак ці злочини мають і

спільні риси, які дозволяють дати їм узагальнену характеристи

ку і виділити при цьому певну специфіку розслідування дея

ких видів крадіжок і на цій основі визначити основні елемен

ти криміналістичної характеристики цього виду злочинів,

зокрема: обстановку, в якій готуються і вчиняються крадіжки;

предмет злочинного посягання; способи вчинення крадіжок;

типові сліди; особу злочинця; особу потерпілого від злочину.

Кожний із перерахованих елементів обєднує цілу групу об

ставин, тісно пов’язаних і взаємообумовлених в конкретній події,

що розслідується. В даному випадку доцільно розглянути кож

ний елемент криміналістичної характеристики крадіжок окремо.

Важливе місце серед елементів криміналістичної характери

стики крадіжок займає обстановка, в якій готуються і вчиня

ються ці злочини. В обстановку включаються місце і час скоє

ння крадіжок. Місце вчинення у більшості випадків обмежено

невеликою площею (ділянка місцевості, приміщення тощо).

Щодо даних про час скоєння крадіжок, то питома вага їх у за

гальній кількості злочинів, що скоюються в святкові і вихідні

дні, дещо нижча, ніж в інші дні тижня. Більшість квартирних

крадіжок, як показує вивчення практики, вчиняється з 8 до 18

години, коли основна маса працюючих мешканців відсутня;

крадіжки автомобілів із гаражів вчиняються найчастіше в

нічний час, з відкритих стоянок – вдень; значна кількість ки

шенькових крадіжок вчиняється в ранкові і вечерні часи пік,

коли створюються сприятливі для них умови в міському транс

порті, магазинах та інших багатолюдних місцях.

Предметом крадіжок можуть бути різні речі із при

міщень, що зберігаються в квартирах, домах, дачах, гроші,

вироби із дорогоцінних металів, радіо, кіно, фотоапарату

ра, вироби із хрусталю, антикварні речі, книги, автомобілі,

мотоцикли, мопеди тощо.

Предметом кішенькових крадіжок є гроші, інші цінності,

кіно, фотоапарати, портативні магнітофони, радіоприймачі, що

викрадаються з кишень, сумок, портфелів, валіз.

385

Розділ IV. Методика розслідування окремих видів злочинів

Спосіб вчиненя крадіжки є основним елементом кримінал

істичної характеристики, оскільки об’єднує одним задумом си

стему дій щодо приготування, вчинення і приховання злочи

ну. Більшості крадіжок із приміщень, автомобілів передує

поперднє вивчення місця. З цією метою використовуються різні

приводи для відвідування приміщень: під видом слюсаря, елек

трика, газовика тощо. Мета відвідування – визначення пред

мета крадіжки і місця його зберігання, вивчення розташування

приміщень, особливостей замикаючих пристроїв на дверях,

вікнах, кількість мешканців тощо.

В якості знарядь злому використовуються як інструменти

побутового призначення, так і спеціально виготовлені.

Більшість крадіжок скоюється з приховуванням слідів зло

чину. Злочинці заздалегідь передбачають шляхи залишення

місця крадіжки. Викрадене майно збувається, як правило, не

знайомим особам.

Спосіб вчинення злочину у більшості випадків дозволяє

визначити деякі особливості особи, що скоїла крадіжку (стать,

вік, рід занять тощо).

В криміналістичній характеристиці крадіжок важливе місце

займають дані про типові сліди та інші джерела. Механізм

слідоутворення під час вчинення крадіжки обумовлюється ха

рактером взаємодії злочинця з навколишньою матеріальною

обстановкою. На місці події сліди залишають: злочинець у виг

ляді слідів ніг, рук, зубів, крові, слини, губної помади, мікроча

стин одягу, запахові сліди тощо; знаряддя злочину – сліди роз

пилу, удару, віджиму, свердління, транспортних засобів тощо.

Всі сліди між собою пов’язані і відображають ознаки конкрет

ного предмета чи особи, а також механізму слідоутворення. На

тілі, одязі та взутті злочинця і використаних ним знаряддях

також можуть залишатися сліди з місця події і від злочинних

дій (пошкодження, нашарування фарби, грунту, металевих і

дерев’яних опилок, крові, волокон тканини тощо).

Особа злочинця в криміналістичній характеристиці краді

жок також займає важливе місце. Злочинців, що скоїли краді

жки, можна умовно поділити на дві групи:

А.П. Шеремет «Криміналістика»

386

1) особи з стійкою антисуспільною установкою, які вчиняють

крадіжки великої кількості предметів і добре продуманим

способом. Вони можуть мати певну спеціалізацію (кварти

ри зі зломом, кишенькові, крадіжки автомобілів тощо);

2) особи, що вчинили крадіжку у зв’язку з виникненням

певних конкретних обставин. Внутрішньо вони не підго

товлені до скоєння злочинів, але вчиняють крадіжку, коли

зовнішня обстановка, найчастіше віктимна поведінка жер

тви, провокує на її скоєння (залишені без нагляду особисті

речі, не закриті на замок двері автомобіля тощо). Ці осо

би викрадають предмети, що знаходяться на виду, і нама

гаються швидко залишити місце крадіжки. Значну част

ку серед крадіїв складають неповнолітні. Характерним для

обох груп злочинців є наявність корисливого мотиву.

Особа потерпілого є одним із елементів криміналістичної

характеристики крадіжок. Злочинець, як правило, не випадко

во вибирає об’єктом посягання майно конкретної особи, оскіль

ки йому відомо про знаходження в даній квартирі певних

цінностей, про відсутність гаража у власника автомобіля тощо.

Завдання слідчого полягає в з’ясуванні характеру зв’язку еле

ментів у системі «жертва – злочинець». Типовими є зв’язки: а)

що обумовлюють сам факт злочину чи окремі його обставини

(предмет крадіжки, спосіб дій, час, місце тощо). Найчастіше ці

зв’язки побутові чи виробничі; б) що обумовлюють спосіб дій

злочинця і потерпілого після вчинення крадіжки.

§2. Початковий етап розслідування

Для порушення кримінальної справи про вчинення краді

жки підставами є: а) заяви громадян чи службових осіб; б) за

яви очевидців чи інших осіб, яким стало відомо про злочинну

діяльність конкретних осіб; в) затримання з викраденими пред

метами; г) інші джерела. Якщо відомості про факт крадіжки

викликають сумніви в їх достовірності, необхідно провести

попередню перевірку. Не допускається підміна розслідування

крадіжки перевіркою первинних матеріалів про неї.

387

Розділ IV. Методика розслідування окремих видів злочинів

Зміст початкового етапу розслідування крадіжок визначаєть

ся слідчою ситуацією, яка склалася в залежності від часу, що

пройшов з моменту крадіжки чи виявлення її слідів, предмета

крадіжки, поведінки винних, потерпілих, свідків тощо. Кожна

конкретна крадіжка на початковому етапі розслідування харак

теризується притаманною лише їй слідчою ситуацією.

Типовими слідчими ситуаціями початкового етапу розслі

дування крадіжок (Схема 21) є:

1. Факт крадіжки встановлено, є відомості про уявного зло

чинця. Основні завдання полягають у затриманні крадія, вияв

лення викраденого майна.

Одночасно з допитом свідків, оглядом місця події з цією

метою широко використовуються оперативнорозшукові мож

ливості служб органів внутрішніх справ. У разі затримання

підозрюваного його необхідно негайно обшукати з метою ви

явлення викраденого, знарядь і слідів злочину. Позитивні ре

зультати дає проведення одночасно обшуків за місцем мешкан

ня і роботи підозрюваного, його родичів і близьких.

Завданням огляду місця крадіжки в даній ситуації є вияв

лення, фіксація і вилучення слідів злочину з метою уточнення

наявних в розпорядженні слідчого даних про особу, що скоїла

крадіжку.

2. Факт крадіжки виявлено, але відсутні відомості про особу,

що скоїла злочин. Повідомлення про крадіжку надійшло від по

терпілого, його родичів, сусідів, інших осіб, що виявили явні оз

наки крадіжки (зломані двері квартири, відсутні певні речі тощо).

Основним завданням є виявлення особи, що скоїла крадіжку. З

цією метою можуть бути застосовані різні оперативнорозшукові

заходи (операції). Їх здійснення починається з попереднього

опитування потерпілого з питань крадіжки. Огляд місця крадіж

ки проводиться планомірно, цілеспрямовано, з застосуванням

методів виявлення слідів ніг, рук, знарядь злому. Одночасно з

оглядом місця події необхідно організувати роботу кінолога, про

вести опитування сусідів, родичів потерпілого. Під час виявлен

ня чітких слідів папілярних узорів пальців рук особа злочинця

перевіряється за даними кримінальної реєстрації.

А.П. Шеремет «Криміналістика»

388

Допит підозрюваного Допит потерпілого Огляд місця події

Особистий обшук; у разі

необхідності – освіду-

вання підозрюваного

Проведення оперативно-

розшукових заходів

Очні ставки

Допит очевидців та

інших свідків

Обшук за місцем

мешкання підозрюваного

Злочинець задержаний з викраденими речами

Типові ситуації і дії слідчого на початковому етапі розслідування крадіжок

Про злочинця нема чи майже нема відомостей

Злочинець не задержаний, але про нього є

відповідна інформація

Проведення

оперативно-

розшукових заходів

Відтворення

обстановки та

обставин події

Призначення

судових експертиз

Огляд місця події

Допит потерпілого

чи службових осіб

підприємства, де

вчинено крадіжку

Схема 21. Типові ситуації і дії слідчого на початковому етапі розслідування крадіжок

389

Розділ IV. Методика розслідування окремих видів злочинів

3. Виявлено факт нестачі особистого майна при відсутності

слідів проникнення злочинця до місця його знаходження. Дана

ситуація типова у випадках, коли крадіжка майна виявляється

не відразу, а після певного часу, викраденими виявляються одна

чи декілька речей, що зберігаються в таємних місцях. Потерпі

лий, виявивши крадіжку предметів, як правило, намагається

відшукати їх (оглядає квартиру, шафу, одяг). Лише після огляду

й опитування родичів він заявляє про крадіжку. Виникають ти

пові загальні версії: вчинено крадіжку майна членом сім’ї чи знай

омим; має місце інсценування крадіжки тощо. В даній ситуації

можлива організація оперативнорозшукових заходів, спрямова

них на розшук викраденого майна, виявлення осіб, які мають

певні відомості про злочин. Одночасно з допитом потерпілого

здійснюється допит родичів, сусідів з метою виявлення кола осіб,

що знають про викрадене майно, місце його зберігання. Якщо

показання не співпадають, доцільно провести очну ставку.

4. Факт крадіжки виявлено і підозрюваний затриманий з ре

човими доказами. Завдання під час даної слідчої ситуації по

лягає в тому, щоб закріпити сліди злочину. Слідчий повинен

негайно прибути на місце затримання і вжити заходів щодо

встановлення обставин крадіжки, збереження і закріплення

доказів. Типовими версіями в даній ситуації є: факт крадіжки

мав місце і вчинена вона затриманим; затриманий придбав

крадене майно чи взяв його на зберігання тощо. З метою пере

вірки цих версій проводяться слідчі дії, спрямовані на одержан

ня відомостей про подію злочину і про злочинця, виявлення

на затриманому слідів (особистий обшук, обшук за місцем меш

кання, огляд одягу тощо).

5. Виявлено викрадене майно, але відсутні відомості про

потерпілого та особу, що скоїла крадіжку. В даній ситуації на

початковому етапі розслідування, крім крадія, підлягає встанов

ленню місце крадіжки й особа потерпілого. Слідчі дії полягають

в тому, щоб оглянути викрадені предмети, а також місця їх

виявлення, допит осіб, що виявили крадене. Під час огляду

місця виявлення предметів крадіжки основна увага звертаєть

ся на спосіб їх приховування, сліди, що ведуть до місця вияв

А.П. Шеремет «Криміналістика»

390

лення. Огляд викрадених предметів проводиться з метою виявлен

ня на них слідів рук, мікрослідів, а також ознак, що свідчать про їх

власника. Іноді серед викраденого виявляють особисті документи

потерпілих, проїзні документи, що свідчать про маршрути їх пе

реміщення тощо. Під час допиту осіб, що виявили викрадене, вста

новлюються прикмети осіб (зовнішності, одягу тощо), що зустрі

чались ними поблизу. Одночасно з вказаними діями наводяться

довідки щодо заяв про крадіжки предметів і вживаються заходи

щодо встановлення потерпілого і виявлення крадія.

6. Про факт крадіжки заявив обвинувачений, що проходить

за іншою кримінальною справою, заяви від потерпілого не над

ходило. Завдання в даній ситуації полягає в установленні фак

ту крадіжки, особи потерпілого. Для цього слідчий повинен

шляхом перевірки показань на місці точно встановити місце

крадіжки, провести його огляд, виявити і зафіксувати сліди,

допитати осіб, що тут мешкають, вжити заходів щодо розшуку

викраденого. Важливо встановити особу потерпілого і причи

ни, за якими вона не заявила про крадіжку.

Отже, початковими слідчими діями під час розслідування

крадіжок у більшості випадків є допит потерпілого і свідків, ог

ляд місця події, результати яких дають підстави для висунення

обгрунтованих версій, планування слідчих дій та оперативно

розшукових заходів щодо їх перевірки. На початку розслідуван

ня висуваються, як правило, загальні версії про подію в цілому

чи окремі версії: про окремі її сторони, осіб, причетних до її скоє

ння; про місця можливого перебування злочинця, про місце

знаходження викраденого майна. Ступінь деталізації питань, що

включаються в план розслідування на початковому етапі, зале

жить від обсягу зібраних даних і слідчої ситуації, що склалася.

Важливе значення на цьому етапі має опрацювання погод

жених планів слідчих дій та оперативнорозшукових заходів з

метою усунення дублювання. Організуюча роль у цій діяльності

належить слідчому. В план повинні бути включені:

 питання, що підлягають вирішенню оперативнорозшуко

вими заходами (про місце перебування злочинця, що

переховується, можливі місця збуту викраденого тощо);