Шеремет А.П. Криміналістика
Подождите немного. Документ загружается.
111
Розділ II. Криміналістична техніка
дбайливо забезпечувати збереження слідів та їхніх копій
від пошкоджень.
Фотознімки, малюнки і схеми слідів повинні бути відповід
ним чином приєднані до протоколу процесуальної дії.
Виготовлення зліпків слідів, особливо об’ємних – досить
складна в технічному відношенні операція, в ході якої можли
ва суттєва зміна початкового виду сліду. Тому їх виготовлення
повинно здійснюватися у випадку неможливого вилучення
об’єкта в натурі і лише після фотографування слідів, складання
малюнків і схем, описування слідів у протоколі. До виготовлен
ня відбитків і зліпків доцільно залучати спеціалістів у галузі
криміналістичної техніки.
Виготовлення відбитків поверхневих слідів здійснюється з
допомогою слідокопіювальних плівок різного кольору, які у разі
умілого поводження з ними дають можлиівість одержати доб
ре збережені відображення сліду. Найчастіше відбитки виготов
ляються з виявлених шляхом опилювання порошками потожи
рових слідів пальців, у випадку неможливості вилучення
предмета зі слідом в натурі його фізичну модель надійніше
виготовити в лабораторних умовах, доручаючи дану справу
спеціалістам.
Зліпки об’ємних слідів виготовляються з допомогою гіпсу,
пластиліну, силіконових паст тощо. Одержані зліпки та умови їх
виготовлення описуються в протоколі і приєднуються до нього.
Описування слідів у протоколі – важлива частина роботи
слідчого зі слідами, оскільки є однією з умов забезпечення їх
доказового значення. Під час описування в протокол вносять
ся відомості щодо методів виявлення сліду, місце його виявлен
ня по відношенню до предметів, розташованих на місці події,
та інші дані.
Усі сліди і їх копії, виявлені і вилучені з місця події, повинні
бути упаковані так, щоб забезпечити збереження їх ознак. Упа
ковки супроводжуються номерами і надписами, опечатуються,
а відомості про ці дії заносяться в протокол.
У верхній частині дерми розташовані сосочки (papilla), які
утворюють ряди (лінії). Покриті епідермісом, вони слугують
А.П. Шеремет «Криміналістика»
112
основою валиків, що називаються папілярними лініями. Папі
лярні лінії складають різні візерунки (узори): дуги, петлі та за
витки. Кожна папілярна лінія має свої особливості будови (пе
рериви, роздвоєння, потовщення, крапки тощо). Їх
розташування і форма – це часткові (окремі) ознаки папіляр
них візерунків. Поєднання загальних та окремих індивідуаль
них ознак складає неповторний папілярний візерунок, який
відноситься до певного виду (Схема 8).
Головними властивостями папілярних візерунків пальців
рук, що мають криміналістичне значення, є безпосередність їх
відображення, індивідуальність та стійкість.
Безпосередність відображення відбитків пальців, як і інших
слідів людини, означає, що «власник» відбитка – діюча особа
безпосередньо доторкалася до даного предмета, вказує на конк
ретну людину. Виявлення ж інших трасологічних слідів вимагає
ще установлення людини, яка користується цими предметами.
Індивідуальність (неповторність) відбитків пальців кожної
людини означає, що серед усієї маси людей, які населяють Зем
лю, нема двох осіб з однаковими візерунками шкіри. Індивіду
альність відбитків пальців рук підтверджена не лише практи
кою, а й математичними розрахунками.
Стійкість (незмінність) папілярних візерунків характери
зується тим, що їх малюнок залишається незмінним протягом
усього життя людини і зберігається після смерті, що дозволяє
ідентифікувати не лише живих осіб, а й трупів.
Важливою властивістю папілярного візерунка є його віднов
лення, тобто здатність відновлюватись після пошкодження шкіри.
Нарівні з папілярними лініями на долоні руки існують інші
ознаки будови шкіри. До них належать флексорні (згинні) лінії,
складкизморшки та пори.
Флексорні – це найбільш масштабні згинні лінії на поверхні
долоні та між фалангами пальців.
Складкизморшки розташовані на всій повехні долоні. Їх
поява та зникнення залежить від еластичності шкіри.
113
Розділ II. Криміналістична техніка
Види папілярних візерунків
Завиткові Петлеві Дугові
Улиткові
Спіралевидні
Зігнуті петлі
Прості
Петлі-клубки
Петлі-спіралі
Прості
Шатрові
Пірамідальні
З невизначеним
цент
р
ом
Хибнозавиткові
Хибнопетлеві
Паралельні Зігнуті Замкнуті Прості
Підвійні Хибнозавиткові Половинчаті
Схема 8. Класифікація папілярних візерунків
А.П. Шеремет «Криміналістика»
114
Пори – воронкоподібні заглиблення на папілярних лініях.
Вони слугують для виходу вивідних протоків потових залоз,
розташованих у сосочках. Сукупність виходів потових про
токів, тобто пор, виключно індивідуальна і використовується
для пороскопічної ідентифікації.
Більшість слідів пальців рук – це безбарвні (невидимі)
сліди. Вони утворюються за допомогою потожирової речовини,
яка виділяється на поверхню папілярних ліній. Якщо пальцем
доторкнутися предмета, залишається потовий (але не потожи
ровий) слід, тому що на долонях рук та підошвах ніг, на відміну
від інших ділянок шкіри, жирових залоз немає. Жирова речо
вина може потрапити на долоні рук від дотику до інших діля
нок шкіри, рук, обличчя, шиї, волосся, які сильно змащені жи
ровою речовиною.
Виявлення і фіксація слідів рук. Способи виявлення слідів
пальців рук можна розділити на дві групи:
методи й засоби для виявлення видимих слідів;
методи й засоби для виявлення невидимих слідів.
Видимі сліди пальців рук – це об’ємні та зафарбовані по
верхневі сліди. Для їх виявлення достатньо візуального спос
тереження при звичайному освітленні або під час використан
ня кішенькового ліхтарика для створення кососпрямованого
освітлення. Виявлені сліди фотографують масштабним спосо
бом із застосуванням світлофільтрів, якщо забарвлений слід
малоконтрастний. Об’ємні сліди фіксують шляхом виготовлен
ня зліпків, використовуючи для цього гіпс, пасту «К», сієласт
та інші полімерні пасти. Однак найчастіше об’ємні та забарвлені
сліди необхідно вилучати разом з предметом.
У слідчій практиці більшість слідів рук невидимі, а засоби
та методи їх виявлення досить різноманітні. Їх можна розділи
ти на три групи: фізичні, хімічні, радіографічні (Схема 9).
В основу фізичних методів покладені об’єктивні законо
мірності, відомі у фізиці та суміжних з нею галузях знань, а
саме: адгезія, змочування, конденсація, гальваностегія та люмі
несценція.
115
Розділ II. Криміналістична техніка
Опилення люмінесцентними
порошками і освітлення
УФ-п
р
оменями
Опилення окислами свинцю і
просвічування рентгенівськими
п
р
оменями
Лазерна флюорографія
Опилення кольоровими і
магнітними порошками
Окурювання парами йоду
Спеціальне освітлення й
оптичне збільшення
Осадження кіптяви речовини,
що горить
Авторадіографічне оброблення
Фізичні
Методи виявлення слідів папілярних візерунків
Хімічні
Реакція з речовинами, що входять до
склад
у
к
р
ові
Реакція з матеріалом предмета-
слідоносія
Реакція з речовинами поту
пари плавикової кислоти
розчини солей мідного купо-
росу в дистильованій воді
перекис водню
лейкомалахітова зелень
пари ціанакрилатів
8-оксихінолін
ортотоледин нінгідрин
азотнокисле срібло
аллоксан
Схема 9. Методи виявлення слідів рук
А.П. Шеремет «Криміналістика»
116
Адгезія – це прилипання, зчеплення поверхонь різних тіл.
Якщо на невидимий слід (нашарування потожирової речови
ни) потрапляють частини будьякої речовини, то вони прили
пають і слід стає видимим.
Для фізичних методів виявлення слідів використовують
порошок відновленого воднем заліза, газову сажу, оксид кобаль
ту, оксид свинцю, гамму кольорових порошків на ферро
магнітній основі: білі (опал, топаз); червоножовті (рубін, гранат);
темні (агат, сапфір). Немагнітні порошки застосовуються в аеро
зольній упаковці: «Дактозоль» – алюмінієва пудра, газова сажа,
тальк, оксид цинку.
Змочування – це фізичне явище, яке виникає під час сти
кання рідини з твердим тілом. Існують змочувані та незмо
чувані тіла. Наприклад, жирова речовина – незмочувана у
воді. На цьому принципі основані методи виявлення слідів
жирової речовини на папері шляхом фарбування її у водно
му розчині анілінового фарбника (фіолетового, синього
тощо). Цим методом користуються під час виявлення слідів
на чистих листах паперу.
Конденсація – це перехід речовини із газоподібного в
рідкий або твердий кристалічний стан. Це явище лежить в ос
нові методу виявлення слідів парами йоду. Для застосування
парів йоду існують різноманітні йодні трубки.
Гальваностегія – це нанесення на повехню предмета часток
металу, металевих плівок методом електролітного осаджуван
ня. Якщо предмет зі слідом занурити в електролітну ванну, вся
його поверхня вкриється металом, а папілярні лінії (потожирові)
як незмочувані залишатимуться чистими.
Потожирові сліди можна виявити й шляхом люмінесценції,
яка спостерігається в різних ділянках спектра, головним чином
в ультрафіолетових та інфрачервоних променях.
Суть хімічних методів виявлення невидимих потожирових
слідів пальців рук полягає у тому, що хімічна речовина, яку
наносять на слід, вступає в реакцію з потожировою речовиною
сліду. Утворюється забарвлена сполука, яка відрізняється від
фону паперу, предмета.
117
Розділ II. Криміналістична техніка
До хімічних засобів відносять розчин азотнокислого срібла,
марганцевокислого калію з сірчаною кислотою, розчин
нінгідрину або алоксану в ацетоні.
Суть радіографічного методу полягає в тому, що об’єкт зі
слідами пальців опромінюють потоком нейтронів, внаслідок
чого деякі елементи (натрій, калій, фосфор, магній тощо), які
входять до складу потожирових речовин, перетворюються на
радіоактивні ізотопи. Потім до об’єкта притискують фотоплівку
в місці розташування папілярних ліній сліду, і фотоплівка зас
вічується. Якщо плівку проявити, то на прозорому фоні буде
одержано слід пальця.
Сліди ніг людини. Вони існують на місці вчинення будьякого
злочину, але з різних причин їх не завжди виявляють. Поділяють
сліди босих ніг, сліди взуття та сліди ніг у шкарпетках (панчохах).
За слідами босих та одягнених у шкарпетки ніг ототожнюють
людину, а за слідами взутих ніг – взуття. В такому випадку вико
ристовують статичні сліди, які можуть бути об’ємними та поверх
невими. Поверхневі сліди бувають забарвленими та незабарвле
ними. Забарвлені сліди за механізмом утворення поділяються на
сліди нашарування та відшарування. Безбарвні сліди бувають
маловидимі та невидимі. Невидимі сліди босої ноги можуть бути
потові або потожирові, як і сліди рук.
Значна кількість слідів ніг, що пов’язані єдиним механізмом
утворення та напрямом, називаються доріжкою слідів ніг. У ній
знаходять відображення навички ходи, функціональні ознаки
людини, деякі її анатомічні особливості. Для встановлення та
ких факторів досліджують елементи доріжки слідів: напрям
ходу, лінію ходи, довжину правого та лівого кроків, ширину
кроку та кут розвороту стопи. Ці елементи ретельно вимірюють
і визначають кількісно в сантиметрах та градусах.
За елементами доріжки слідів ніг можна встановити при
близний зріст, стать особи, визначити, як вона йшла чи бігла, з
багажем чи без нього, професію, деякі захворювання, анотомічні
аномалії рухового апарату. За одиничним слідом можна визна
чити розмір взуття, приблизний зріст, вид взуття та його при
значення – чоловіче, жіноче.
А.П. Шеремет «Криміналістика»
118
Фіксацію слідів ніг здійснюють: фотографуванням; вимірю
ванням; описом; копіюванням; моделюванням; вилученням
слідів разом з об’єктом – носієм сліду.
Фотографування одиночних слідів виконується масштаб
ним методом, а доріжки слідів – панорамним.
Способи фіксації об’ємних слідів – це об’ємне моделюван
ня, тобто виготовлення зліпківкопій. Матеріалом для виготов
лення зліпків слугують: гіпс, сірка, вальцмаса. Найчастіше зас
тосовують гіпс.
Порядок фіксації об’ємного та поверхневого сліду ноги та
кий: вилучити слід запаху; сфотографувати; виміряти та опи
сати; якщо слід комбінований, то вилучити речовину, якою він
забарвлений, і виготовити зліпок.
Поверхневі забарвлені сліди фотографують, вимірюють, опи
сують, а потім переносять на копіювальний матеріал або вилу
чають разом з предметомносієм.
Об’ємні сліди на сипучих матеріалах фіксують зліпками.
Гіпсові зліпки виконують заливним, насипним та комбінованим
способами. Перед виготовленням зліпка заливним способом на
сипучому грунті сліди закріпляють розчином перхлорвінілової
смоли в ацетоні, розчином цукру, лаком для волосся. Потім ви
готовляють зліпок звичайним способом. Під час насипного спо
собу слід припудрюють гіпсом через сито, а потім засипають тов
стим шаром гіпсу, накривають ганчіркою і через неї змочують гіпс
до затвердіння. У ході комбінованого способу слід закривають
шляхом припудрення гіпсом (шаром товщиною приблизно 5
мм), а потім заливають рідким гіпсом, кладуть арматуру (з дере
в’яних гілочок) і заливають звичайним розчином гіпсу.
Об’ємні сліди на снігу фіксують звичайним способом.
Гіпсові зліпки виготовляють насипним або комбінованим спо
собом. Особливість виготовлення зліпків: необхідно охолоди
ти воду до 0
0
С перед виготовленням гіпсового розчину. Подаль
ша техніка аналогічна описаній вище.
Сліди зубів, нігтів людини. Вони також нерідко залишають
ся на місці події. Сліди зубів за механізмом утворення можуть
бути слідами надкусу, коли відбувається неповне змикання
119
Розділ II. Криміналістична техніка
зубів та утворюються об’ємні сліди; а також сліди відкусу, які
виникають під час повного змикання зубів і утворення на роз
членованих об’єктах слідів ковзання.
Сліди нігтів на тілі людини виглядають як синці, а на плас
тичних матеріалах вони об’ємні. За слідами зубів та нігтів мож
лива ідентифікація людини шляхом експертного дослідження.
§5. Сліди знарядь злому та інструментів
Знаряддя злому – це спеціально виготовлені, перероблені
та пристосовані для умисного застосування під час здійснення
злочинів засоби (фомка, «балерина», «клешня рака»). До зна
рядь злому не можна відносити інструменти, які можуть бути
використані для здійснення злому. Наприклад, сокира, стамес
ка – це інстументи, вони можуть виконувати роль засобів учи
нення злочину, але не знарядь злому. Від знарядь злому необ
хідно відрізняти також предмети (камінь, палиця), які не є
інструментами, оскільки не пристосовані для трудової діяль
ності, але можуть бути використані в його цілях.
Сліди знарядь та інструментів, як правило, виявляють під
час розслідування кримінальних справ, поєднаних зі зломом
будьякої перепони на шляху злочинця (вхідних дверей,
сейфів, сховищ, пломб, стін, стелі тощо). Однак знаряддя та
інструменти часто фігурують в кримінальних справах про вбив
ства, розбої, спричинення тілесних ушкоджень тощо, де вони
використовуються як засоби скоєння злочину.
Сліди знарядь злому поділяють на такі види: сліди натис
кання; сліди ковзання; сліди різання; сліди удару; сліди розпи
лу; сліди свердління.
Сліди натискання (тиснення) утворюються під час прямол
інійного руху слідоутворюючого об’єкта перпендикулярно
слідосприймаючому об’єкту, внаслідок чого відбувається фор
мування, руйнування, залишкова деформація, нашарування, пе
рерозподіл частин речовини, зміна та перебудова внутрішньої
структури об’єкта.
А.П. Шеремет «Криміналістика»
120
Сліди ковзання утворюються під час прямолінійнопосту
пального руху слідоутворюючого об’єкта, який переміщується під
дією двох сил, спрямованих за вертикалю та горизонталлю, уз
довж слідосприймаючої поверхні з одночасним тисненням на неї.
Сліди різання виникають у зв’язку з використанням різно
манітних інструментів з ріжучими гранями (свердло, сокира,
стамеска, пилка, зубило тощо). Сліди різання надзвичайно
різноманітні і в багатьох випадках дозволяють здійснити родо
ву та індивідуальну ідентифікацію інструмента. Здійснюється
це за рахунок відображення в слідах індивідуальних особливо
стей згаданих інструментів.
Сліди удару виникають під час вибивання віконних чи двер
них рам, стін, а також у разі нанесення ударів по тілу людини.
Сліди удару містять порівняно невелику ідентифікацйну інфор
мацію, однак у ряді випадків її виявляється достатньо для вир
ішення як ідентифікаційного завдання, так і встановлення ро
дової (видової) належності знаряддя злочину.
Особливі труднощі під час дослідження слідів різання яв
ляють сліди розпилу та свердління, які зустричаються часто. Під
час утворення слідів розпилу зуби пилки послідовно проходять
трасу різання, зтирають сліди, залишені попередніми зубами.
Тому сліди розпилу придатні лише для встановлення групової
належності. В слідах свердління у разі наявності денця нерідко
можна виявити індивідуальні особливості свердла.
Перераховані, як і будьякі інші, сліди повинні по можли
вості вилучатися в натурі і приєднуватися до матеріалів спра
ви в тому стані, в якому вони виявлені.
Сліди знарядь злому та інших засобів вчинення злочинів
фіксують на основі загальних правил та прийомів: фотографу
вання, вимірювання, опису, копіювання та моделювання, вилу
чення слідів разом з предметом. Для моделювання слідів на
дереві найчастіше застосовують пластилін, пасту «К», сієласт
тощо. Забарвлені сліди і сліди контакту знарядь обов’язково
необхідно вилучати з предметом, на якому вони залишені.