Сердюк В.М. Податковий облік

Подождите немного. Документ загружается.

В.М. Сердюк. ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК

вартість яких визначена, зазначені у відсотках. Ставки земель-

ного податку по видах земельних ділянок здійснюються у

відсотках до їхньої грошової оцінки.

Крім ставок податку, існує цілий ряд коефіцієнтів, засто-

совуваних до цих ставок залежно від місця розташування зе-

мельної ділянки та

її

цільового призначення (коефіцієнт 1 -

К1). Законом № 1344 внесені зміни, відповідно до яких ставки

земельного податку, наведені в Законі про плату за землю, за-

стосовуються з урахуванням коефіцієнтів індексації, визначе-

них Законом України про Державний бюджет України на

відповідний рік.

У населених пунктах, віднесених до курортних, до ставок

земельного податку застосовуються додаткові коефіцієнти

(коефіцієнт 2 - К2). Локальні коефіцієнти, застосовувані до

ставок земельного податку, доводяться до відомості населення

рішеннями місцевих рад. Таким чином, перш ніж обчислюва-

ти податок, необхідно з'ясувати ставки податку й відповідні

локальні коефіцієнти у відділі земельних ресурсів при органі

місцевої влади.

Існує ціла низка коефіцієнтів, застосовуваних безпосеред-

ньо до розрахованої суми податку, відповідно збільшуючи або

зменшуючи

її

(коефіцієнт збільшення (зменшення) суми по-

датку - Кп).

Таким чином, сума податку на землі, грошова оцінка кот-

рого встановлена, розраховується за формулою:

Π = (Плз х Гο х Сп/100) х Кп,

де Π - обчислена сума податку, грн.;

Плз - площа земельної ділянки, м

;

Го- грошова оцінка 1 м

земельної ділянки, грн.;

Сп - ставка податку, у відсотках до грошової оцінки ;

Кп - коефіцієнт збільшення (зменшення) суми податку.

Інакше буде обчислюватися податок на землі, оцінка яких

не здійснена:

164

Розділ 1. ЛЕКЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ З ПОДАТКОВОГО ОБЛІКУ

Π = (Плз х Сп х К)х Кп,

де Π - обчислена сума податку, грн.;

Плз - площа земельної ділянки, м2;

Сп - ставка податку, у копійках за м2;

К - коефіцієнти індексації ставки податку (Κ1, Κ2, КЗ);

Кп - коефіцієнт збільшення (зменшення) суми податку.

Відповідно до Закону України "Про державний бюджет

України на 2005 рік" від 23.12.04 р. № 2285-1У у 2005 році по

населених пунктах, грошова оцінка земель яких не здійснена,

застосовується коефіцієнт збільшення в 3,03 рази.

Статтею 12 Закону про плату за землю передбачене

звільнення окремих категорій платників податків від сплати

земельного податку. При цьому якщо право на пільгу в плат-

ника виникає протягом року, то він звільняється від сплати

податку, починаючи з місяця, що йде за місяцем, у якому ви-

никло це право. У випадку втрати права на пільгу протягом

року податок сплачується, починаючи з місяця, що йде за

місяцем, у якому втрачене це право.

Наведемо перелік деяких платників, які мають право не

сплачувати земельний податок:

• заповідники, у тому числі історико-культурні,

національні природні парки, заказники (крім мис-

ливських), регіональні ландшафтні парки, ботанічні са-

ди, дендрологічні та зоологічні парки, пам'ятники при-

роди, заповідні урочища й парки-пам'ятники садово-

паркового мистецтва;

• вітчизняні дослідні господарства науково-дослідних

установ і навчальних закладів сільськогосподарського

профілю й професійно-технічних училищ;

• органи державної влади й органи місцевого самовряду-

вання, органи прокуратури, заклади, установи й ор-

ганізації, які повністю утримуються за рахунок бюдже-

ту;

165

В.М. Сердюк. ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК

• вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони

здоров'я, соціального забезпечення, фізичної культури

та спорту, спортивні спорудження, котрі використову-

ються ними за цільовим призначенням;

• зареєстровані релігійні й благодійні організації, які не

займаються підприємницькою діяльністю;

Відповідно до п.п. 5.2.5 Закону України "Про оподатку-

вання прибутку підприємств" до складу валових витрат вклю-

чаються суми внесених (нарахованих) податків, зборів

(обов'язкових платежів), встановлених Законом України

"Про систему оподаткування". Тому податок на землю вклю-

чається до валових витрат.

У випадку використання у виробничій діяльності орендо-

ваних земельних ділянок сума орендної плати відповідно до

п.п. 5.2.1 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств"

включається до складу валових витрат, оскільки така орендна

плата є витратами, нарахованими протягом звітного періоду у

зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва.

Облік податку на землю ведеться на субрахунку 641 "Роз-

рахунки по податках", на якому відкривається субрахунок

другого порядку або аналітичний рахунок "Розрахунок по по-

датку на землю":

1) Нарахований земельний податок:

Дт 92 "Адміністративні витрати"; 84 "Інші операційні вит-

рати" - Кт 641 "Розрахунки по податках" субрахунок другого

порядку або аналітичний рахунок "Розрахунок по податку на

землю".

2) Перерахований податок до бюджету:

Дт 641 "Розрахунки по податках" субрахунок другого по-

рядку або аналітичний рахунок "Розрахунок по податку на

землю" - Кт 311 "Поточні рахунки в національній валюті".

3) Наприкінці місяця віднесені витрати по сплаті земель-

ного податку на фінансові результати від звичайної діяль-

ності:

166

Розділ 1. ЛЕКЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ З ПОДАТКОВОГО ОБЛІКУ

Дт 791 "Результат основної діяльності" - Кт 92

"Адміністративні витрати"; 84 "Інші операційні витрати".

Юридичні особи самостійно обчислюють земельний пода-

ток за станом на 1 січня відповідно до форми розрахунку зе-

мельного податку, затвердженої наказом ДПА України від

14.01.98 р. № 18 і зареєстрований у Міністерстві юстиції Ук-

раїни 22.01.98 р. під № 46/2486, що подається до 1 лютого по-

точного року в державні податкові органи за місцем розташу-

вання земельної ділянки.

Розрахунки розмірів податку по знову відведених земель-

них ділянках надається юридичним особам протягом місяця

від дня виникнення права власності або користування земель-

ною ділянкою.

За земельну ділянку, на якій розташований будинок, що

перебуває в користуванні декількох юридичних осіб або гро-

мадян, земельний податок нараховується кожному з них про-

порційно до тієї частини площі будинку, яка перебуває в

їхньому користуванні.

Нарахування земельного податку громадянам проводить-

ся державними податковими інспекціями, які видають плат-

никові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення

про сплату податку.

Юридичні особи сплачують земельний податок та оренд-

ну плату за земельні ділянки щомісяця протягом ЗО календар-

них днів, що йдуть за останнім календарним днем звітного

(податкового) місяця.

Власники землі й землекористувачі - виробники товарної

сільськогосподарської й рибної продукції, а також громадяни

сплачують земельний податок однаковими частками у два

терміни - до 15 серпня й до 15 листопада.

У разі припинення права власності або права користуван-

ня земельною ділянкою податок сплачується за фактичний

період перебування землі у власності або користуванні цього

року. Надлишково сплачені суми податку підлягають повер-

167

В.М. Сердюк. ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК

ненню платникові за його письмовою заявою або за його ба-

жанням зараховуються на сплату податку за наступний рік.

Платники, які вчасно не були притягнуті до сплати земельно-

го податку, сплачують податок не більше ніж за два попередні

роки. Перегляд неправильно нарахованого податку, стягнення

або повернення його платникові допускаються не більше ніж

за два попередні роки.

2. Облік податку із власників транспортних засобів та

інших самохідних машин

Податок із власників транспортних засобів є одним зі спо-

собів формування коштів, які надходять на фінансування,

будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання авто-

мобільних доріг загального користування.

Сьогодні цей податок стягується на підставі Закону Ук-

раїни від 18.02.97 р. № 75/97-ВР "Про внесення змін до Зако-

ну України "Про податок із власників транспортних засобів та

інших самохідних машин і механізмів", що набув чинності з

25.03.97 р. (далі - Закон про транспортний податок).

Платниками податку є всі юридичні й фізичні особи (у то-

му числі іноземні особи без громадянства) (крім платників

фіксованого сільськогосподарського податку), котрі мають за-

реєстровані в Україні власні транспортні засоби, що є об'єкта-

ми оподаткування.

Податок із власників транспортних засобів юридичні осо-

би розраховують самостійно по тих транспортних засобах, що

значаться на балансі підприємства на 1 січня. При цьому

об'єктами оподаткування є також транспортні засоби, які не

використовуються в господарській діяльності, несправні,

вкрадені, але які значаться як зареєстровані на даному

підприємстві.

До транспортних засобів, що є об'єктами оподаткування,

відносяться легкові й вантажні автомобілі, автобуси, самохідні

168

Розділ 1. ЛЕКЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ З ПОДАТКОВОГО ОБЛІКУ

машини, мотоцикли всіх типів, велосипеди з підвісним двигу-

ном, причепи й напівпричепи, моторні човни й катери, тракто-

ри (колісні).

Статтею 3 Закону про транспортний податок передбачене

звільнення окремих категорій платників податків від сплати

податку. Зокрема, від сплати податку звільняються:

• підприємства автомобільного транспорту загального

користування - щодо транспортних засобів, зайнятих

на перевезенні пасажирів, на які у встановленому по-

рядку визначені тарифи оплати проїзду в цих транс-

портних засобах;

• установи й організації, фінансовані з Державного бюд-

жету України;

• на 50% сільськогосподарські підприємства - товарови-

робники за трактори колісні, автобуси й спеціальні ав-

томобілі для перевезення людей з кількістю місць не

менше десяти;

• особи, визначені Законом України "Про статус соціаль-

ного захисту громадян, які постраждали в результаті

Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р.№796-ХІІ

Законом України "Про статус ветеранів війни та га-

рантії їхнього соціального захисту" від 09.04.1992 р.№

2262-12;

• місцеві органи влади в межах сум, що надходять до

їхніх бюджетів по податку із власників транспортних

засобів чи інших самохідних машин і механізмів (ст.1

Закону № 1251-ХН. Діє з 26.06.1991 p.).

Відповідно до статті 14 Закону України від 18.02.97 р. №

77/97-ВР "Про систему оподаткування" податок із власників

транспортних засобів входить до переліку обов'язкових за-

гальнодержавних податків. Згідно з п.п. 5.2.5 Закону України

"Про оподаткування прибутку підприємств" зазначено, що по-

даток включається до складу валових витрат незалежно від

виду автомобіля.

169

В.М. Сердюк. ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК

Облік податку із власників транспортних засобів ведеться

на субрахунку 641 "Розрахунки по податках", на якому для за-

значеного податку відкривається окремий субрахунок другого

порядку або аналітичний рахунок "Розрахунки по податку із

власників транспортних засобів".

Нарахування й оплата транспортного податку відобража-

ються такою кореспонденцією рахунків:

1) Нарахований транспортний податок:

Дт 92 "Адміністративні витрати"; 84 "Інші операційні вит-

рати" - Кт 641 "Розрахунки по податках" субрахунок другого

порядку або аналітичний рахунок "Розрахунки по податку із

власників транспортних засобів".

2) Перерахований податок до бюджету:

Дт 641 "Розрахунки по податках" субрахунок другого по-

рядку або аналітичний рахунок "Розрахунки по податку із

власників транспортних засобів" - Кт 311 "Поточні рахунки в

національній валюті".

3) Наприкінці місяця віднесені витрати по транспортно-

му податку на фінансові результати від звичайної діяльності:

Дт 791 "Результат основної діяльності" - Кт 92

"Адміністративні витрати"; 84 "Інші операційні витрати".

Відповідно до ст. 6 Закону про транспортний податок

юридичні особи повинні щорічно не пізніше 15 березня пода-

вати в податкову інспекцію Розрахунок податку із власників

транспортних засобів, підписаний керівником і головним бух-

галтером підприємства. Транспортний податок сплачується

юридичними особами щоквартально однаковими частинами

до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом (ст. 5 За-

кону про транспортний податок).

3. Облік плати за використання природних ресурсів

До системи платежів за використання природних ресурсів

включаються три їхні види: платежі за використання природ-

170

Розділ 1. ЛЕКЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ З ПОДАТКОВОГО ОБЛІКУ

них ресурсів універсального призначення; платежі за відтво-

рення спеціалізованих природних ресурсів; рентні платежі за

використання відносно більш сприятливих видів спеціалізо-

ваних ресурсів.

Ці види платежів повинні встановлюватися, як правило, з

розрахунку на одиницю природного ресурсу, що витрачається

чи застосовується (1т погашених запасів, 1 га землі, 1 кубоме-

тра води), і диференціюватися з обліком утворюючих ренту

факторів.

Доцільно особливу увагу приділити збору за спеціальне

використання водних ресурсів, оскільки практично кожен

підприємець є водокористувачем.

Основним нормативним документом, що регулює викори-

стання води в Україні, є Водний кодекс України від 06.06.95 р.

№ 213/95-ВР. Статтею 49 цього документа встановлено, що

використання води в Україні є платним. Розміри й порядок

сплати за використання водних ресурсів встановлені Постано-

вою Кабінету Міністрів України від 16.08.99 р. № 1494.

Суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані мати

дозвіл на спеціальне використання водних ресурсів, видача

якого здійснюється відповідно до постанови Кабінету

Міністрів від 10.08.92 р. № 459 "Про порядок видачі дозволів

на спеціальне використання природних ресурсів рес-

публіканського значення", зі змінами й доповненнями, внесе-

ними Постановою Кабінету Міністрів від 28.04.94 р. № 268.

Водокористувачам встановлюється ліміт використання

води - гранична кількість води, на використання якої з водно-

го об'єкта водокористувачеві видається дозвіл. Ліміт затверд-

жується на річний обсяг використання води на виробничі та

інші потреби до 10 січня, а для зрошувального землеробства -

до 10 березня поточного року.

Нормативи плати за спеціальне використання водних ре-

сурсів затверджуються Кабінетом Міністрів України. До цих

нормативів застосовуються наступні коефіцієнти:

171

В.М. Сердюк. ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК

1) ОД - для ставкових і озерних господарств (виробників

товарної риби);

2) ОД - для підприємств житлового й комунального гос-

подарства (включаючи відомчі);

3) 0,2 - для сільгоспвиробників, включаючи тих, які

здійснюють експлуатацію іригаційних і меліоративних спору-

джень;

4) 0,5 - для теплових і атомних електростанцій;

5) 0,8 - для виробників рису.

Сума платежів за спеціальне використання водних ре-

сурсів обчислюється платниками самостійно. Базовий подат-

ковий (звітний) період для збору за спеціальне використання

водних ресурсів і збору за користування водами для потреб

гідроенергетики водного транспорту дорівнює календарному

кварталу. Платежі обчислюються виходячи з фактичного об-

сягу використаної води, встановленого ліміту й нормативів

плати з урахуванням пільг. За понадлімітне використання во-

ди плата обчислюється й стягується в п'ятикратному розмірі.

У межах встановленого ліміту збір за спеціальне викорис-

тання водних ресурсів включається до валових витрат вироб-

ництва, а за юнадлімітне використання - до витрат водокори-

стувача.

Збір за користування водами для потреб гідроенергетики

й водного ранспорту повністю включається до валових вит-

рат виробництва.

Розрахунок збору за спеціальне використання водних ре-

сурсів і збору за використання води для потреб гідроенергети-

ки й водного транспорту провадиться непрямими методами:

1. За нормативом споживання води на одиницю продукції.

Норматив розробляється для даного підприємства науко-

вою організацією й затверджується органами, які встановлю-

ють ліміт на спеціальне використання водних ресурсів.

Наприклад, підприємство за звітний квартал виробило

100 тонн продукції. Відповідно до нормативу використання

тзоди на виробництво 1 тонни продукції потрібно 35 куб. м.

172

Розділ 1. ЛЕКЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ З ПОДАТКОВОГО ОБЛІКУ

Загальний обсяг використаної води дорівнює:

W= 100x35 = 3500 куб.м.

2. За обсягом оплати послуг за водопостачання.

Наприклад, підприємство отримало воду від системи во-

доканалу житлово-комунального господарства (або іншої

підпорядкованості) відповідно до плати за послуги водопоста-

чання в обсязі 1000 куб. м за звітний квартал.

Обсяг води для нарахування збору за спеціальне викорис-

тання водних ресурсів становить 1000 куб. м.

3. За обсягом витраченої електроенергії.

Під час забору води насосними станціями витрати елект-

роенергії контролюються відповідно до показників спеціаль-

них приладів.

Визначення обсягу забору води насосними агрегатами за

даними витрат електроенергії здійснюються за формулою:

E х 367,2 x Nн x Ne

W =

де W - обсяг забраної води (куб. м);

367,2 - постійний коефіцієнт;

Ε - витрати електроенергії за розрахунковий період

(квт/год);

Η - розрахунковий тиск насоса (м);

NH, Ne - коефіцієнти корисної дії відповідно насоса й еле-

ктродвигуна.

Розрахункові показники Н, NН, Ne беруться з матеріалів

технічного проекту насосної станції й технічних паспортів до

них.

Платники за встановленою формою щоквартально склада-

ють розрахунок плати за спеціальне використання водних ре-

сурсів, надають його в податкову інспекцію до 15-го числа

місяця, що йде за звітним кварталом.

173