257
7 Розділ. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм
Кейнса вплив грошового обігу на зміни у випуску продукції і в за-
йнятості населення опосередкований зміною відсотка, який, у свою
чергу, через інвестиційні процеси впливає на обсяги суспільного
виробництва. Що ж стосується монетаристів, то, як це вже було за-
значено, для них зміна грошової маси безпосередньо впливає на всі
компоненти сукупного попиту, а не тільки на інвестиції, а відтак, і на
зміну номінального та реального ВВП.
Монетаризм як наукова теорія досить суттєво відрізняється від
монетаризму як певної економічної політики, що здійснює держава.
Спираючись на основні теоретичні положення монетаризму як теорії,
монетаристська політика, як і кейнсіанство, є політикою державного
регулювання економіки. Але ця політика, що спрямована на створен-
ня найбільш сприятливих умов для забезпечення економічної сво-
боди господарюючих суб’єктів і високоефективної організації їх ді-
яльності, реалізується, головним чином, за допомогою регулювання
кредитно-грошових відносин. Ідеологічно монетаризм спрямований
не стільки на економічне зростання, скільки на забезпечення еконо-
мічної стабільності.
Яскравим прикладом практики монетаризму можна назвати по-
літику, яку у 80-ті рр. минулого століття провадив президент США
Р. Рейган. Він суттєво зменшив податки на корпорації, що дало їм, за
деякими підрахунками близько, 750 млрд дол. Водночас було здій-
снено скорочення державного апарату на 100 тис. чоловік. Активно
відходячи від рецептів кейнсіанства, яке вже на початок 80-х рр. себе
вичерпало, адміністрація Р. Рейгана скоротила соціальні програми.
Тільки за перші чотири роки правління Рейгана соціальні програми
було скорочено на 120 млрд дол. Усе це призвело до значного зрос-
тання промислового виробництва, темпи якого піднялись із 7,3 %
у 1982 р. до +6,0 в 1983 р. і 11,5 % у 1984 р. Проте слід зауважити,
що хоча монетаризм і став практикою більшості розвинених країн
світу, однак ефективність застосування цієї теорії не скрізь висока.
Це пов’язано як з недоліками організації втілення цієї економічної
теорії в практику суспільного виробництва, так і з певними вадами
самої теорії. Останнє, як зазначено вище, пов’язано з певним ігно-
руванням в аналізі саме сфери безпосереднього виробництва і з тим,
що монетаризм у центр уваги ставить досягнення стабільності функ-
ціонування економіки на основі забезпечення максимальної свободи
підприємницької діяльності і залишає поза увагою проблеми еконо-
мічного зростання.