Рзаєва Т.Г. Економічний аналіз

Подождите немного. Документ загружается.

Важливими умовами запобігання браку є:

− високий технічний рівень організації виробництва;

− ритмічність роботи підприємства щодо виробництва та

реалізації;

− злагодженість та стабільність роботи маркетингових служб;

− впровадження у виробництво сучасних технологій і ус-

таткування;

− безперервний процес підвищення кваліфікації управлінсь-

кого та обслуговуючого персоналу, його відповідальність та дисциплі-

нованість тощо [7].

Ритмічність виробництва – це, насамперед, чітка, стійка і

збалансована діяльність підприємства, яка дає змогу рівномірно

випускати продукцію і виконувати свої зобов’язання перед спожи-

вачами. Ритмічна робота – це випуск продукції однаковими част-

ками за будь-які однакові проміжки робочого часу. Ритмічність – це

рівномірний випуск продукції відповідно до плану-графіку, в обсязі та

асортименті, що передбачено планом (прогнозом) [7].

Прямі показники аналізу ритмічності: коефіцієнт ритміч-

ності, коефіцієнт аритмічності; питома вага продукції за кожну декаду

до обсягу випуску продукції за місяць; питома вага продукції за

кожний місяць до обсягу випуску продукції за квартал; питома вага

продукції за кожний місяць до обсягу випуску продукції за рік.

Непрямі показники аналізу ритмічності: доплати за понад-

нормові роботи; втрати від браку; штрафи за недопоставлену та

несвоєчасно відвантажену продукцію; наявність понаднормових за-

лишків незавершеного виробництва і готової продукції на складах.

Найбільш поширені показники: коефіцієнти ритмічності і

аритмічності. Коефіцієнт ритмічності (

рит

К ) розраховується як

відношення фактичної суми випуску продукції в межах планового

випуску (в межах графіку) до планового випуску продукції і являє

собою питому вагу продукції, що випущена в межах плану (графіку).

Коефіцієнт аритмічності (

арит

К ) відображає питому вагу продук-

ції, що випущена з порушенням планового графіку і розраховується як

одиниця мінус коефіцієнт ритмічності: 1 –

рит

К . Обсяг продукції, що

випущена з порушенням планового графіку дорівнює добутку

коефіцієнта аритмічності на плановий обсяг продукції:

арит план

К V .

Резерв неритмічної роботи підприємства розраховується як різниця

між максимальним фактичним обсягом випуску за один із звітних

періодів (декада, місяць, квартал), помноженим на відповідну кількість

звітних періодів і фактичним обсягом випуску за решту звітних

періодів (декада, місяць, квартал).

Причини неритмічної роботи підприємства:

− низький рівень організації, технології;

− недостатнє матеріально-технічне забезпечення, планування,

контроль на рівні підприємства;

− несвоєчасне постачання сировини і матеріалів постачаль-

никами;

− нестача енергоносіїв тощо.

Наслідки неритмічної роботи підприємства [8]:

− збільшення кількості браку і відходів сировини та мате-

ріалів;

− погіршення якості продукції;

− подорожчання собівартості продукції;

− порушення у ритмі відвантаження, а отже, затримка реа-

лізації продукції;

− невиконання договорів поставок;

− перевитрати фонду оплати праці;

− зменшення суми прибутку;

− погіршення фінансового стану;

− посилення плинності кадрів.

Узагальнення

Вивчення теми дасть можливість засвоїти основні методики та

принципи аналізу темпів зростання показників обсягу випуску і

реалізації продукції, аналізу асортименту випуску продукції, ритміч-

ності та її якості. В процесі освоєння матеріалу студенти повинні

оволодіти наступними навичками:

− вміти проаналізувати темпи зростання основних показ-

ників обсягу випуску та реалізації на підприємстві та пояснити

причини розбіжностей між ними;

− визначити відсотки виконання плану з асортименту різ-

ними способами та порівняти існуючі методики з метою визначення

найбільш правильних і точних, відповідно до мети аналізу, а також

вказати можливі причини та наслідки зміни та порушення асорти-

менту;

− проаналізувати вплив структурних зрушень на зміну

обсягу випуску товарної продукції та вказати можливі наслідки цих

зрушень;

− оцінити якість реалізованої товарної продукції, визначити

вплив зміни якості на кінцеві показники діяльності підприємства та

визначити можливі причини випуску продукції низької якості

(рекламації, сортність, брак тощо);

− провести аналіз ритмічності випуску продукції та визна-

чити основні причини і наслідки неритмічної роботи підприємства.

Питання для контролю знань

1. Мета, значення та завдання аналізу обсягу виробництва продук-

ції, робіт і послуг в умовах ринкових перетворень України.

2. Основні показники обсягу випуску продукції, їх характеристика.

3. Аналіз динаміки обсягів виробництва продукції та розбіжності в

темпах зростання між ними.

4. Основні причини падіння обсягів виробництва у перехідний

період в Україні.

5. Основні способи визначення відсотка виконання плану з асорти-

менту. Їх переваги та недоліки.

6. Основні причини асортиментно-структурних зрушень при вироб-

ництві продукції.

7. Аналіз якості реалізованої продукції і основні причини зміни її рівня.

8. Аналіз сортності продукції.

9. Аналіз виробничого браку та причини і наслідки його ви-

никнення.

10. Аналіз ритмічності виробництва та випуску продукції та можливі

резерви неритмічної роботи підприємства.

Література: [6, с. 125-143; 7, с. 349-377; 8, с. 351-380;

10, с. 40-52; 17, с. 223-238; 20, с. 105-119; 22, с. 38-40; 28, с. 271-285;

30, с. 182-199].

2.2. Аналіз маркетингової діяльності

підприємства та реалізації продукції

 Завдання та інформаційне забезпечення аналізу збутової

діяльності підприємства.

 Факторний аналіз реалізації продукції.

 Аналіз виконання договірних зобов’язань.

 Аналіз ринків збуту та маркетингової діяльності

підприємства.

Основні терміни: обсяг реалізації продукції, збутова діяль-

ність, залишки нереалізованої продукції на початок та кінець звітного

періоду, договірні зобов’язання, відсоток виконання договірних

зобов’язань, коефіцієнт напруженості поставок, структура ринків

збуту, ринки збуту, система розповсюдження товарів, канали збуту,

кон’юнктура ринку, маркетингова служба, місткість товарного

ринку, конкурентоспроможність продукції.

2.2.1. Завдання та інформаційне забезпечення

аналізу збутової діяльності підприємства

Реалізація продукції – це зв’язуюча ланка між виробником

продукції та її споживачем. Обсяг випуску та реалізації продукції

безпосередньо залежить від рівня її конкурентоспроможності та

попиту на неї на ринку. Реалізація продукції є завершальним етапом

кругообігу ресурсів підприємства, де товарна форма засобів зміню-

ється на грошову. Обсяг реалізації продукції безпосередньо впливає на

величину витрат підприємства, рівня його прибутку та рентабельності.

Тому аналіз показників збутової діяльності підприємства, а саме

показників реалізації має важливе значення за умов конкурентного

середовища.

Завдання аналізу:

− оцінка виконання плану (прогнозу), динаміки обсягу реалі-

зації за звітний період як в цілому по підприємству, так і в розрізі

основних виробів та видів продукції, що формують цей обсяг і

визначення факторів, що впливають на його зміну;

− перевірка виконання договірних зобов’язань за строками та

обсягом поставки і пошук реальних шляхів їх оптимізації;

− оцінка та аналіз місткості ринку і дослідження показників

збуту різних найменувань виробів;

− оцінка та аналіз каналів збуту і розробка пропозицій щодо

охоплення ринку та поліпшення мережі розповсюдження товарів;

− аналіз резервів щодо оптимізації обсягів реалізації продук-

ції як в цілому, так і за окремими видами продукції, розробка системи

заходів для раціоналізації обсягів реалізації продукції як в цілому, так і

по окремих її видах, покращення структури ринку та оптимізації його

місткості з метою виявлення та дослідження потенційних конкурентів.

Інформаційне забезпечення: бізнес-план підприємства, опе-

ративні плани-графіки, “Звіт про експорт (імпорт) товарів, що не

проходять митного декларування”, № 5-ЗЕЗ; “Звіт про фінансові ре-

зультати”, № 2; “Рух готових виробів, їх відвантаження та реалізація”

(відомість № 16) тощо.

Обсяг реалізації продукції визначається за відвантаженою

покупцям продукцією і може досліджуватись як у вартісних (з метою

оцінки загальних обсягів реалізації), так і натуральних вимірниках (з

метою аналізу обсягу реалізації продукції за окремими видами та

групами однорідної продукції). За умов ринкової економіки цей

показник набуває першочергового значення.

Напрямки аналізу:

− оперативний аналіз відвантаження продукції за обсягом та

асортиментом за день, наростаючим підсумком з початку місяця, а

також відхилення від плану (прогнозу);

− дослідження динаміки обсягів реалізації (базові та ланцю-

гові темпи зростання) як в цілому за рік, так і за місяць, квартал звіт-

ного

року;

− факторний аналіз реалізації продукції та факторів, що на

нього впливають;

− аналіз виконання договірних зобов’язань щодо поставок

продукції;

− аналіз ринків збуту, їх структури та місткості;

− дослідження системи розповсюдження товарів та оцінка

каналів збуту;

− оцінка конкурентоспроможності продукції та дослідження

кон’юнктури ринку нового товару [7].

2.2.2. Факторний аналіз реалізації продукції

Основні завдання обсягу реалізації продукції:

− аналіз виконання плану (прогнозу), динаміки обсягу реалі-

зації за звітний період в цілому за рік і (в розрізі кварталів, місяців,

декад) як в цілому по підприємству, так і в розрізі основних виробів та

видів продукції, що формують цей обсяг;

− визначення факторів та аналіз їх впливу на зміну обсягу

реалізації продукції;

− аналіз причин зміни залишків продукції на складі та

залишків відвантажених товарів;

− аналіз резервів оптимізації обсягів реалізації продукції як в

цілому, так і за окремими видами продукції, розробка системи заходів

для раціоналізації обсягів реалізації продукції як в цілому, так і по

окремих її видах.

Обсяг реалізації продукції залежить від обсягу товарної

продукції, залишків продукції на складі та залишків відвантаженої

продукції. Основою для факторного аналізу обсягу реалізації є баланс

товарної продукції, який складається з двох частин. Ліва (доходна) –

відображає залишки нереалізованої товарної продукції, в тому числі на

складах, та товарів відвантажених, випуск товарної продукції. В правій

частині (видатковій) – відображається обсяг реалізованої товарної

продукції і залишки нереалізованої продукції у розрізі товарів від-

вантажених та продукції на складі на кінець періоду. Баланс товарної

продукції можна відобразити наступною формулою:

.. кінпоч

ЗРВЗ

де

.поч

З ,

.кін

З – відповідно залишки продукції на початок та

кінець звітного періоду;

– обсяг випуску товарної продукції за звітний період;

– обсяг реалізованої товарної продукції.

З розглянутої формули отримаємо формулу, що виражає обсяг

реалізації:

.. кінпоч

ЗВЗР

−

Розглянемо вплив цих факторів на зміну обсягу реалізації.

Залишки продукції на складі та залишки відвантаженої продукції

мають протилежний вплив на зміну обсягу реалізації. Так збільшення

залишків призведе до зменшення обсягу реалізації, а зменшення суми

залишків відповідно буде мати позитивний вплив на зміну обсягу

реалізації, а саме буде сприяти його збільшенню. Обсяг

випуску

товарної продукції має позитивний вплив на зміну обсягу реалізації,

тобто збільшення обсягу випуску продукції призведе до збільшення

обсягу реалізації і навпаки.

Наступним етапом аналізу зміни обсягу реалізованої продукції

є дослідження впливу непрямих факторів, які представлені у нас-

тупних групах [7]:

− фактори процесу виробництва;

− фактори, пов’язані з збереженням

та збутом продукції;

− фактори, пов’язані з перевезенням та доставкою продукції;

− фактори, пов’язані з діяльністю маркетингового відділу;

− фактори, пов’язані з роботою фінансового, кредитного та

інших відділів підприємства;

− інші чинники.

Фактори процесу виробництва:

− рівень виконання плану товарної продукції;

− якість продукції;

− асортиментно-структурні зрушення

у випуску продукції;

− ритмічність випуску продукції.

Фактори, пов’язані з збереженням та збутом продукції:

− організаційний та технічний рівень збереження і складу-

вання продукції;

− величина портфеля замовлень;

− стан, комплектність та якість залишків готової продукції на

складі;

− забезпеченість тарою, упаковкою та іншими тарними ма-

теріалами;

− реальність та оперативність договорів на поставку і дотри-

мання умов цих договорів.

Фактори, пов’язані з перевезенням та доставкою продукції:

− відповідність кількості і видів транспортних засобів пот-

ребам підприємств;

− ритмічність та збалансованість забезпечення транспортни-

ми засобами;

− придатність та відповідність транспортних засобів для за-

вантаження певних видів продукції;

− дотримання договірних умов та виконання термінів пере-

везень

Фактори, пов’язані з діяльністю маркетингового відділу:

− стратегія маркетингу та її вплив на діяльність підрозділів

підприємств;

− місткість ринків збуту та оперативність реагування на її

зміни;

− систематичне та безперервне дослідження рівня конку-

рентоспроможності продукції;

− цінова політика;

− структура каналів збуту та оперативність реагування на

систему розповсюдження товарів;

− реклама діяльності.

Фактори, пов’язані з роботою фінансового, кредитного та

інших відділів підприємства:

− вибір форм розрахунків із покупцями, своєчасність та

якість контролю щодо оформлення та оплати платіжних документів;

− вивчення платоспроможності покупців та можливих форм

співпраці з ними;

− термін документообігу, якість опрацювання документів в

установах банку;

− своєчасність

та якість оформлення санкцій за порушення

зобов’язань зі сплати боргів покупцями та установами.

Інші чинники:

− зняття виробів з виробництва у підприємствах споживачах;

− рішення арбітражних судів щодо позовів;

− зміна митних правил, податкового законодавства тощо.

Важливо зазначити, що кожна група факторів може бути

розгалужена відповідно до виду аналізу, його мети та завдань.

2.2.3. Аналіз виконання договірних зобов’язань

Аналіз виконання договірних зобов’язань щодо поставок

продукції являє собою один із значних та важливих напрямів аналізу

маркетингової діяльності підприємства. Обґрунтоване складання порт-

феля замовлень є запорукою отримання прибутків підприємством і, як

наслідок, стійкого фінансового становища.

Завдання аналізу:

− дослідження виконання договірних зобов’язань за асор-

тиментом і якістю продукції;

− вивчення виконання договірних зобов’язань за строками

поставки (досліджується план поставки та окремо вивчається сума

недопоставленої продукції за місяць, квартал, рік);

− комплексне вивчення виконання плану поставок за місяць

з наростаючим підсумком у цілому для підприємства щодо окремих

споживачів та видів продукції і оцінка стану виконання договірних

зобов’язань;

− оцінка обґрунтованості складання та виконання договір-

них замовлень у відповідності до загальної стратегії підприємства;

− дослідження основних причин невиконання договірних

замовлень та розробка системи заходів щодо поліпшення договірної

дисципліни на підприємстві;

− виконання міжнародних угод та державних контрактів

(гарантує підприємству збут продукції, своєчасну її оплату, податкові і

кредитні пільги).

Основні показники аналізу виконання договірних зобов’язань [7]:

− план поставки продукції в розрізі виробів, періодів пос-

тавки (місяць, квартал) та споживачів продукції;

− фактичний обсяг поставки продукції в розрізі виробів,

періодів поставки (місяць, квартал) та споживачів продукції;

− недопоставлена продукції в розрізі виробів, періодів пос-

тавки (місяць, квартал) та споживачів продукції;

− виконання плану в розрізі виробів, періодів поставки (мі-

сяць, квартал) та споживачів продукції;

− відсоток виконання договірних зобов’язань;

− коефіцієнт напруженості поставок.

Відсоток виконання договірних зобов’язань розраховують як

відношення фактичного обсягу поставки в межах обсягу відванта-

ження, що передбачений договором поставки, до розміру поставки за

договорами (до планового обсягу поставки).

Коефіцієнт напруженості поставок – це відношення обсягу

поставки за договорами до величини виробничих потужностей під-

приємства.

Недотримання договірних зобов’язань викликано такими по-

діями:

− асортиментно-структурними зрушеннями обсягу випуску

продукції, непередбаченою та необґрунтованою зміною величини пар-

тії виробів;

− несвоєчасністю забезпеченості транспортними засобами;

− невідповідним технологічним і організаційним рівнем складсь-

ких та навантажувальних робіт;

− погіршенням якості продукції та зниженням рівня її кон-

курентоспроможності;

− несвоєчасністю забезпечення технологічного процесу не-

обхідними ресурсами (недопоставкою постачальників, низьким рівнем

кваліфікації працюючих, невідповідним технологічним рівнем тощо).

Невиконання договірних зобов’язань спричиняє:

− скорочення обсягів випуску та спад виробництва;

− втраті ринків збуту продукції і відповідне зниження ди-

наміки продажу;

− зростання штрафних санкцій за порушення зобов’язань;

− зменшення виручки, прибутку і, як наслідок, погіршення

фінансового стану підприємства.

2.2.4. Аналіз ринків збуту і маркетингової

діяльності підприємства

Метою аналізу є системне та комплексне вивчення маркетин-

гового середовища шляхом дослідження причин падіння обсягів

реалізації продукції, відхилень від прогнозів щодо невиконання

договірних зобов’язань, визначення слабких місць суб’єкта господа-

рювання в маркетинговій діяльності, а також аналіз структури ринків

збуту, їх місткості, дослідження та розвиток системи розповсюдження

товарів.

Системний підхід передбачає комплексне дослідження марке-

тингової діяльності суб’єкта господарювання та розробку відповідних

пропозицій та системи заходів для ефективної діяльності суб’єкта

господарювання [7]. Основні напрями аналізу:

− ринків збуту продукції та оцінка їх місткості;

− системи розповсюдження товарів;

− конкурентоспроможності продукції та оцінка кон’юнктури

ринку нового товару тощо.

Аналіз ринків збуту та оцінка їх місткості є важливим

напрямом аналізу, від якого залежать: обсяг продажу, середній рівень

цін, виручка від реалізації продукції, сума отриманого прибутку,

фінансовий стан суб’єкта господарювання тощо. Треба наголосити на

тому, що знання ринку того чи іншого товару є надзвичайно важливим

для підприємства, оскільки обізнаність про діяльність всіх під-

приємств, що діють на даному ринку, дасть змогу виявити потен-

ційних конкурентів та оцінити реальний рівень конкурентоспромож-

ності продукції конкретного суб’єкта господарювання.

Основні завдання аналізу:

− оцінка місткості ринку та окремих його сегментів і виз-

начення впливу факторів, що її змінюють;

− вивчення показників збуту різних категорій виробів та

розробка пропозицій щодо формування ринків збуту;

− виявлення та дослідження потенційних конкурентів, як на

регіональному, так і на галузевому рівнях.

Зміст дослідження:

− оцінка структури ринків збуту;

− оцінка місткості та частки ринку;

− аналіз динаміки продажу щодо підприємств-споживачів.

Оцінка структури ринків збуту досліджується з точки зору

обсягів реалізації на місцевому ринку, в області, в межах України та за

її межами. На даному етапі важливим є дослідження місткості ринку та

показників частки ринку.

Місткість товарного ринку є одним з основних об’єктів

дослідження, оскільки цей показник відображає принципово мож-

ливий обсяг збуту товару фірми. Місткість ринку визначається

обсягом (у фізичних одиницях або вартісному вираженні) товарів, які

на ньому реалізуються протягом року. Місткість ринку можна

визначити за такою формулою [8]:

ЕІЗBV

−

де V – місткість ринку;

– виробництво товарів; З – за-

лишки товарних запасів;

– імпорт;

– експорт товарів.